*néwos ḱóino

Просимо звернути увагу. В ході бойових дій на сході України в травні головний адмін та власник каналу *néwos ḱóino втратив доступ до свого акаунту. Згідно з політикою телеграму, ми не маємо повних гарантій про подальше функціонування цього ТГК у довгостроковій перспективі. У разі, якщо це виявиться реальним розвитком подій, ми запрошуємо всіх підписатися на новий канал, що буде продовженням/перезапуском Невоскойно з повним функціонуванням. https://t.me/tegoskoino https://t.me/tegoskoino https://t.me/tegoskoino

Еволюція слова "вода" в індоєвропейських мовах.

Херсонський ренесанс, або Як ми все ж таки знайшли ту саму прабатьківщину, і навіть не на «Південній дузі» Відповідь на тезу покійного Л. Клейна – без негативу, але з незгодою. Він казав, що неможливо всіх індоєвропейців зібрати в один культурний кошик. Мовляв, "археологічно спрощено" та "лінгвістично непереконливо". Що Ямна культура "надто пізня і надто проста, щоб бути прародителькою такого складного явища, як праіндоєвропейська спільність". Він був не самотній: у ці води запливали навіть брили на кшталт Іва‌нова та Ренфрю (нехай і з різних берегів). Але ось що кумедно: все, що вони намагалися деконструювати в курганній гіпотезі – виявилося в ній, але не в ямі, а на рівень вище. Трохи на захід і трохи раніше. Михайлівська культура – це нова стародавня батьківщина. 2025 рік приніс нам те, чого так не вистачало: тотальну палеогенетику, здатну побачити те, що археолог з лопатою та пензликом може тільки запідозрити. Михайлівська культура (середина IV тис. до н.е.), що таємниче притулилася між Середнім Стогом і майбутніми Ямною та Чернаводе, раптом виявилася не просто транзитною зоною, а ядром. Генетика показала: це той самий предковий кластер, з якого з одного боку витікає Чернаводе (а там і рання Анатолія), а з іншого – Ямна (і вся її степова династія). Лінгвістика сказала: "О, то ось звідки у хетів така дивна архаїка – вони просто раніше відокремилися, але не інакше, що відокремилися". Прощавай, індо-хетська гіпотеза – ти була екстравагантна, але незатребувана. Археологія нарешті змогла видихнути: культурна наступність очевидна. Від кераміки до похоронного ритуалу. Клейн мав рацію в одному: ямна культура не може бути початком взагалі всіх індоєвропейців. Але він був неправий у головному: батьківщина ПІЄ є, і вона одна. Просто вона трохи старша, ніж думали совкові теоретики, і трохи західніше, ніж малювали на картах московці. А головне – вона доведена. Тепер уже з трьох сторін: ☀️ генетика підтвердила загальний корінь - Yamna core та його його дочірніх гілок; ☀️ лінгвістика пояснила, чому анатолійська гілка відокремлюється рано, але все ще ІЄ; ☀️ археологія знайшла зв'язки в матеріальній культурі михайлівської, ямної та балканських горизонтів. Індоєвропейці єдині, як ніколи.  Навіть анатолійці. Виявилося, що анатолійці просто відокремилися раніше, на тлі культурної диверсифікації михайлівців (і так, найперші *kóryos верхи на конях стартували звідси). Науковий плюралізм – добре. Знаходження священної прабатьківщини – ще краще.

Нам 2 роки йоу 🥳🎉

#лінгвістика Еволюція кількісного числівника "чотири" в індоєвропейських мовах.

Також рекомендуємо вам підписатися на наш канал, присвячений антропологічному розбору людей без коупу та політизованої упередженості

Борис Миколайович Мозолевський – український археолог і літератор, дослідник скіфської старовини, автор книги «Скіфський степ» Етнічне походження: Українське Расовий тип: Борребю з впливом Динарида Лицьовий індекс: Юрипросопія Головний індекс: Брахіцефалія Носовий індекс: Лепторінія Орбітний індекс: Хамеконхія Висотний індекс: Гіпсікранія Висота лиця: Велика Висота чола: Велика Висота підборіддя: Велика Висота перенісся: Середня Ширина вилиць: Велика Ширина щелепи: Велика Ширина черепа: Велика Форма потилиці: Виступаюча Форма чола: Помірно-Нахилене Форма спинки носа: Випукла Форма губ: Тонкі Форма підборіддя: Широке, Сильно-Виступаюче Довжина черепа: Велика Довжина носа: Велика Степінь нависання складки верхньої повіки: Сильний Степінь горизонтального профілювання: Середній Степінь розвитку надбров'я: Сильний Положення кінчика носа: Опущене Вертикальне профілювання: Ортогнатне Міжочна відстань: Середня Глибина осадки очей: Велика Тип пігментації: Світлий Тип тілобудови: Мезо-Ендоморфний Специфічні риси: Лобні бугри, Сильний виступ носа

Золота сарматська фібула у вигляді динамічного дельфіна з поховання знатної жінки в Ногайчинському кургані, Крим. Датована кінцем I ст. до н.е., зберігається в Музеї історичних коштовностей України. Корпус прикраси виготовлений з прозорого гірського кришталю, а голова та хвіст - з золота та бронзи. Завдовжки 7,8 см, діаметр головної частини 10 мм. Образ дельфіна може вказувати на елліністичний мотив, техніка та коштовні матеріали свідчать про високе становище власниці.

Вогонь і Сонце - найважливіші стовпи релігійних уявлень наших предків. Вогонь - як шлях, вічно йдучий наверх, шлях до богів і давно загиблих пращурів. Сонце - як прекрасне, як те, що рятує від пітьми та незвіданого, прихованого у ній, як, врешті-решт сила життєдайна. З днем літнього сонцестояння вас!

Відтворена таблиця представляє шістнадцять вертикальних стовпців з 60 місяцями у п'ятирічному циклі. Місяці з 29 днів відмічені ANM(AT), а місяці, відмічені MAT, мають 30 днів. Перші 9 з дванадцяти місяців Галльського календаря та їх етимологічно-асоціативні ознаки: • Samonios (30 днів/мат), можливо, маркує кінець теплого сезону/позначає літо, (др.-ірл. samrad «літо»; ірл. Samhain «День усіх святих»; брет. hañv «літо») • Dumannios (29 днів/анмат), можливо, задимлення, (сер.-ірл. dumacha «дим»/«туман») • Riuros (30 днів/мат) застигання, (др.-ірл. réud «сильний холод»; валл. rhew «лід») • Anagantios (29 днів/анмат) захист, можливо, в значенні благословення • Ogronios (30 днів/мат) мороз, (валл. oer «холодний») • Cutios (30 днів/мат), вірогідно, є запозиченням Kooútios з регіонального грецького календаря • Giamonios (29 днів/анмат) зима, (сер.-ірл. gaim «зима») • Simi Visonnios (30 днів/мат) середина весни, (сер.-валл. gwanwyn «весна») в значенні середини прекрасно сезону • Equos (30 днів) Ожереблення

Пластина з Коліньї «Галльський календар» Кельтський бронзовий календар, написаний у II столітті латинськими заголовними літерами та цифрами з використанням галльських термінів. Первісно мав розмір 1,48 м у ширину та 0,9 м у висоту. Календар використовувався для визначення дат релігійних свят, сприятливих і несприятливих днів. Є найважливішим свідченням для реконструкції літочислення кельтомовних народів, зберігається в галло-римському музеї Ліон-Фурв'єр, Франція.

Спіральний орнамент на бронзових предметах з поховання в Сімрісхамн, південна Швеція (ліворуч) та мікенського некрополя в Асіні, Греція (праворуч) практично ідентичний, що свідчить про взаємний культурний обмін, пов'язаний з далекими подорожами між двома регіонами орієнтовано у 1600-1700 роках до н.е.

#меми #авторське #індоєвропейці *gʰóstis

#меми #переклад Коли люди кажуть, що Чеддарський чоловік був чорним на підставі шкіри

#лінгвістика #база Походження слова "матір" в індоєвропейських мовах.

Виправлений арт Лінка та Зельди в образах індоєвропейців степу

Дивна Багряна Людина: архетип війни, крові і відчуження 1. «Дивна Багряна Людина» — це не просто фігура з ПТСР-них флешбеків, а прадавній образ, укорінений в індоєвропейському ритуалі повернення в світ після ультранасилля. Це — воїн на межі дикості та сакральності, той, хто вийшов з бою, але ще не повернувся повноцінно до соціуму. 2. Візуальний код Дивної Багряної Людини, як не складно здогадатися — багряний колір шкіри, зброя і запах крові. Це — естетика відкату: повернення до першопочаткової жорстокості. Як шнуровики бронзової доби, що, ніби й мали повозки, та все ще йшли у бій з кам'яними сокирами. 3. Дивна Багряна Людина — це сакральний індивід. Він відчуває єднання з небесним Громовиком, *Perkwunos, коли суне на ворогів з молотом наперевіс. Це — не просто бій, це — відновлення космічного порядку через насилля. 4. Після бою він має очиститись. Доки не змиє кров, доти він — не людина, не родич. Звідси й культ чистоти у індоєвропейців: митися після різанини, не чіпати брудні, або ж «нечисті» об'єкти. До очищення, всі ми трошки creep, weirdo, stranger, The Other, «Багряний». 5. Та насувається луна майбутньої війни межи расами, адже очищення — ілюзія. Пам'ять про насилля в'їдається в тіло. Людина може помитися, та дух пам'ятає усе. Погляд, як у тому мемі з солдатом, що дивиться, ніби й у камеру, але крізь неї. Війна ніколи не закінчується. Дивна Багряна Людина — це не обов'язково конкретний солдат. Це і є війна. 6. Люди інстинктивно бояться спотворених людських форм, а Багряна Людина цим і є. Вона трохи людяна, та є у ньому щось... трупне? 7. Антропологічні висновки: • Дивна Багряна Людина — це символ корйос, молодіжного воїнського братства, кочового і дикого. • Вона Дивна, бо поза общиною, Багряна, бо живий і мертвий водночас. Упертий лімінальний дух війни. У співпраці з Пармезанщиною

#цікавості #лінгвістика #авторське Продовження темематичної теми Однак, якщо припускати, що темематики були ким завгодно з карти, але не пізніми амфорниками або воронниками, і ще якщо припускати, що городищенці та неври були ІЄ, а також якщо припускати, що кіммерійці не іранці і не скіфи, а просто скіфоїди, тогда всі зміни з ПІЄ в мову темематичного субстрату (ПІЄ => тем.) можна описати ось у такій ось нотації для українців | | V 1. На початку слова: bʰ, b → п dʰ, d → т gʰ, ǵʰ, gʷʰ, g, ǵ, gʷ → к p, t, k/kʷ, ḱ → б, д, ґ, ґь 2. Усередині слова: a, h₂e, eh₂ → о an, h₂en, eh₂n, en, h₁en, eh₁n, eh₃n, um → он eyh₃ → ой ei, h₁ei, eh₁i → е ey, h₁ey, eh₁y, eye, eh₁yeh₁, yey, yeh₁y → є is → у reh₃, r → ро leh₃, l → ло meh₃, m → мо neh₃, n → но st → зд sk → зґ ew, w → в ye, yeh₁ → є yo, yeh₃, h₃ey, eh₃y → ї 3. Наприкінці слова: t → ті o, os, h₃e, eh₃ → а bʰ → бі b → еп (Та деякі інші зміни, описати які мені не вистачає концентрації) Приклади споконвічно слов'янських слів та їх реконструйованих темематичних когнатів Іменники: слово — ґьлова воля — вело літо — лота сутінки — судемки світ — ґвет сприйняття — сберґноття сир — сер кінь — ґьон ялина — оліно дуб — тевєп звір — свірєп вінок — вонок лист — лєд хлоп — ґлоп пращур — берґон морок — мерок пиво — бова гай — кєй глина — клєно позов — ботіс півник — белник блуд — плуд захід — секед схід — екед північ — белноц південь — белтунь Прикметники: свій — свєй Дієслова: зібрати — кепроті гоїти — кеїті мерехтіти — моректіті марити — мореті казати — ґьосоті віяти — веті їбати — єпоті Інше: тоді — доте пізно — босно поки — бого під — бод не — но треба — дерпо Темематика — це не уламок. Це глибинна ріка під ґрунтом слов’янського. Мова-тінь, яку ми ще не розшифрували до кінця. Ці реконструйовані слова презентують ту частину темематичного субстрату, яка (за винятком слова-пісхалко «свірєп»), як іронічно, не стала субстратом у слов'янських мовах.

Домашнє завдання для підписників: у коментарях напишіть українські слова (3-5 шт. достатньо), які вам подобаються найбільше. Приклад: слово, воля, літо, повія, волосся.

Пачка третя. Питання №11 (від Station): «Что есть истина для белого человека? Кто может считать себя Арийцем? Действительно ли Арийцами могут себя называть только голубоглазые блондины?» Відповідь: Истина єто персонаж, чтобьі работала логика. Для белого важнее кровь, память, жизненньій вьібор. С учетом одного из реконструированньіх самоназваний праиндоевропейцев Михайловской культурьі с территории Украиньі — *Áryos — необходимьім условием для бьітия Арийцем является индоевропейское происхождение, но одного его недостаточно. Ариец — єто тот, кто сам прокладьівает свой жизненньій путь, а не просто пльівет по течению. Если среди твоих пращуров действительно бьіли те, кто движевал по древней Степи с сокирою и синими очами — єто збс, однако, на тебя сей факт возлагает дополнительньіе обязательства — тьі теперь не имеешь права их опозорить. Арийское — єто воля, честь, родовое призвание. Все остальное — косметика. Питання №12 (від osap): «Що почитати з релігії ІЄ?» Відповідь: Почитай батька та матір. Якшо сурьозно, то: West “Indo-European Poetry and Myth„ Lincoln “Death, War and Sacrifice„ Mallory & Adams “Oxford Introduction to PIE„ Бонус: тобі щось савєтавалі з Іва‌нова — теж читай. Але головне — не книжки, а реконструкції з мови: словник Watkins, і дивись на корені *dyew-, *ghosti-, *pHter, *ner-, *wĺ‌kʷos. Питання №13 (від Maxym Plakhotia): (Щодо греків та індусів) «Так а як так вийшло? Паралельні випадкові еволюції міфо-культурні?» Відповідь: Ні. Вони сиділи на одній ямі ще до роз'їзду. Тому й мають спільні міфи: Зевс — це Дьяус (*Dyḗus), Уран — Варуна (*Wérunos). Це не паралельна еволюція. Це насправді пам'ять про ПІЄ спільність. Просто в інших ІЕ-груп частина міфів затерлись, а ці зберегли — ось і вся містика. Питання №14 (від Andrii): «Наскільки індуїзм зберіг в собі індоєвропейську релігію?» Відповідь: Зберіг багато — ієрархію богів, функціональність, культ вогню, священну мову (санскрит), терміни типу deva, asura, yajna, rta, і міфи типу Індра проти Врітри. Але — це вже не чистий ІЕ. Там дравідійська добавка — генітальні культи (європейські ІЄ теж були фанатами малювати писюни на стінах, але у паджитів з їхніми лінгамами це перебір), чорношкірі боги, культ Шиви як танцюриста смерті, купа локального фольклору. Індуїзм — це ІЕ-фундамент із регіональним дрейфом, політичним підгоном (брахманістські пасквілі) і народним брожіннєм. Коротко: збереглося багато, але в у паджитському фекальному соусі-каррі. Не чисто арійська релігія, а з індійським слідом. Питання №15 (від аноніма в ПП): «Як ти думаєш, чи була у праіндоєвропейців концепція “духовної гігієни”? Тобто щось типу ритуального очищення?» Відповідь: Гарне питання. Так, і вона була важливішою за особисту мораль. Це не “погано/добре” — це “чисте/нечисте”. Помер хтось — ти не сумуєш. Збрехав — пошкодив rta. Кров, гній (гонореееееееееееееееееееееея), змішування ролей — хаос. Очищення — повернення до стану, де світ знову дихає рівно. Це не каяття у хрюсиянському стилі, це reb88t через akvlt ритуал. Арій завжди у формі. Арій — не “добрий добриш”. Арій — чистий і в порядку. На цю тему у мене і Пармезану колись давно було обговорення (обговорювали концепцію Дивної Багряної Людини), короткі тези цього обговорення: А. «Багряна Людина» — арійський архетип шнурових воїнів, що пережили відкат до примітиву, модернізувавши техніку (повозки тощо). Б. У бою воїн покривається кров’ю, брудом — стає «багряним», пограничним, майже нелюдським. Лише після очищення повертається до людського статусу. В. Багряність — не лише тілесна, а й психічна: «ехо війни», яке лишається в підсвідомості. Г. Страх перед викривленими людськими формами — архетипова реакція на трупоподібність і загрозу зараження. Ґ. Корйос — молодий воїн у лімбі між людиною і звіром; жінка й повернення — вихід із «багряного» стану.