східний поліщук

Відео про те, як учні однієї з сумських шкіл ходили щедрувати та водили Козу. Пісня до водіння Кози походить з Литвиновичів, що на Кролевеччині. https://youtu.be/rGUPQNjFR4E?si=Tf14Y4k3rbjJ4lo4

Продовжуючи тему святок. Щедрівка на дівчину, записана мною у селі Слабин, Чернігівського району у серпні 2021. https://youtu.be/ZD_-HRNJbe0?si=r9akocPYopSXeRnO

Селянин. Чернігівська губернія. Початок 20 ст. Фотографія Миколи Могилянського. Фототека МАЕ № 557-60 Зі сторінки Оксани Косміної на фейсбуці (посилання в коментарях)

Ходіть Ілля да Васіля, А у Васіля житна пуга! Куда й махнє — жита растє, А пшанічанька вилягаєтца, Довгії нівки засяваютца! І сюди ражок, і туди ражок, А нам, дяденька, дайте піражок! Засівання з с. Хотивля, Городнянщина.

Щедрий вечір, добрий вечір! З прийдешнім Новим роком всіх вас! Нехай він буде для всіх ще кращим, а головне – переможним для нас, українців! Святкуймо зі згадкою про всіх тих на фронті, завдяки кому ми можемо це зробити! А всім підписницям, особливо незаміжнім, від мене щедрівка на дівчину (імʼя Галєчка можете замінити на власне:)) з колишнього с. Сивки, про яке я нещодавно згадував у попередніх дописах. Завдяки Мотрі Панасівні, колишній жительці цього села, від якої я цю щедрівку записав, можна почути трішки сивківської Щедрухи, хоч вже й села нема. Відео було записане ще минуло року. https://youtu.be/RedHLq97W7w?si=AnMUuX-OqJ-v6xqJ

Щедрівка «березою», сучасною музичною мовою –каноном, з Чернігівського Посеймʼя у виконанні київського гурту «Божичі». Магія!✨ https://youtu.be/nLm0DwjKt3c?si=n2oP04h03Vmc3wfl

Помпезна, на мій погляд, щедрівка з села Кривоносівка, Шосткинського району (колишній Середино-Будський), опублікована колись на диску рядянської фірми «Мелодія» Anthology of Folk Music: Ukrainian Music

Приклад адресованої щедрівки на дружину господаря з села Сибереж, Чернігівського району (колишній Ріпкинський) у чудовому виконанні молодого київського гурту «Вільце» Саме автентичне виконання було записане Євгеном Єфремовим та Галиною Пшенічкіною влітку 2017-го року у вищезгаданому селі, коли вони були в складі експедиції ДЦЗНКСТК https://youtu.be/CwzrKqndB9g?si=3h3xZzNOHxzbOpbg

Фото з с. Хоробичі, Городнянський повіт (сучасний Чернігівський район), 1911 рік, автор Наталія Семплікевич.

Трохи тексту щодо прийдешнього Щедрого вечора з мого старого допису на фейсбуці: «На відміну від Святвечора та Різдва, які східні поліщуки часто святкували у родинному колі, Щедруха була масовим святом. Жителька с. Сивки Чернігівського району, яке вже нині неіснуюче, бо було знищене задля побудови Київського водосховища, описувала це свято так: "Ну оце як темнєть пачне – дєтки маленькиє бєгають. Ото "Василева Мати" спевають, а послє, як уже темно стане, то дєвки, вже подрастки, так ходять па хатах. Дак тиє вже здаровиє щедровки спевають – дєвоцкіє чи хлапоцкіє. А тагдє вже хлопци "Казу" заводять. Там уже кажухи вивернуть, роги казє зроблять. А тагдє дєвчата з хлопцами разам ходять. Як дванадцять часов стане, так хлопци первими пазасєвають,а тагдє разам з дєвчатами дальше ходять па хатах да й так гуляють". Ще цього вечора дівчата ворожили, кидали чоботи через стріху, куди полетить чобіт, туди й заміж піде. Ходили з млинцями по вулиці та питали ім'я першого чоловіка, якого зустріли, яке в нього ім'я, таке ж буде і в майбутньому чоловіка. На відміну від Святвечора, на Щедрий вечір готували вже не пісні страви, кутя була "багатою" – на маслі чи молоці, подавали м'ясні страви. Цікавими є адресовані комусь щедрівки. Вони могли бути на хазяїна, його дружину, доньку, сина, співали й на вдів та навіть бджіл. В основному, хазяїнам бажали добробуту, їхніх дружин хвалили за розум та дбайливість, у "хлапоцкіх" щедрівках часто оспівували історію про те, як хлопець хоче вбити сокола або продати коня, але ті відмовляють його від цього, бо стануть йому в нагоді під час війни чи весілля. Дівчатам у щедрівках нагадували про те, що їм треба готуватись до сватів.»

Всіх зі святом Різдва! Нехай це свято, незалежно від того, що воно для кожного значить, чи народження Христа, чи нового сонця, дасть усім нам сили і наснаги у новому році! І чудова колядка на пана з півночі Чернігівщини у виконанні гурту «Божичі» https://youtu.be/5vd9_P1_d-w?si=93CSNo_oUTexx9B5

Калина-малина. Музичне відео на традиційну пісню з Чернівщини, с. Козацьке, Ніжинського району (права на початковий запис належать авторам Polyphony project). Історія цього запису цікава та пов'язана з солідарністю і підтримкою латвійців до українців: коли видавці традиційної латвійської музики з лейблу Лауска дізналися про початок повномасштабного вторгнення росії в Україну, в них з'явилася ідея проєкту, що водночас підтримав би українську спільноту традиційної музики та створив би нові зв'язки між нею та латвійським ком'юніті. Віра Ібрямова-Сиворакша приєдналася до цієї ідеї у якості викладачки співу для латвійських співачок та приїхала у Латвію в рамках літньої школи. Там же вони разом записали пісню Калина-малина, а Поля Запольська, Назар Міхновський та Юлія Макарова створили сценарій та дизайни для майбутньої анімації, Студія Імаго зняли та анімували. https://youtu.be/MyxXYiP0v3s?si=DatMatam43-FpGSb

1988 рік, зима на Чернігівщині. Фото було взято з допису на сторінці «Чернігівщина, мій любий край» (посилання в коментарях)

Початок ХХ ст., Чернігівщина Посилання на допис у фейсбуці, звідки було взято фото, в коментарях

«Коза» й «дід» з села Хоробичі, Городнянський повіт (сучасний Чернігівський район), 1911 рік, автор Наталія Семплікевич. Світлина була взята з сайту Чернігівського історичного музею

А ось цей же гурт співає з бабусею з Рудки https://youtu.be/RrBI8Fz0oEs?si=l1jKryEhrmXwtpmW

Щедрівка-казка з села Рудка, Чернігівський район у виконанні гурту «Михайлове Чудо»