The Voicer

Верховний Суд США дозволив Техасу використовувати спірну карту перерозподілу округів Newsweek повідомляють, що Верховний Суд США дозволив Техасу використовувати його нову карту виборчих округів на виборах наступного року, що стало значною перемогою для республіканців штату та президента Дональда Трампа. Це рішення було прийнято, незважаючи на те, що нижча судова інстанція визнала: план, ймовірно, був розроблений для зменшення впливу афроамериканських та латиноамериканських виборців. Рішення, видане як екстрене оскарження, призупиняє ухвалу суду нижчої інстанції, яка блокувала карту. Техаські республіканці наполягали на швидких діях, оскільки реєстрація кандидатів на березневі праймеріз уже розпочалася. План перерозподілу, прийнятий минулого літа за наполяганням Трампа, розрахований на те, щоб надати республіканцям п'ять додаткових місць у Палаті представників США, ставши центральною точкою у загальнонаціональній боротьбі за контроль над Конгресом на виборах 2026 року. Двоє суддів окружного суду, включаючи призначенця Трампа, постановили, що карта, ймовірно, порушує Конституцію, розмиваючи виборчу силу меншин. Судді дійшли висновку, що розробники карти займалися расовим джерімендерингом і виявили «великі докази» навмисної дискримінації. Однак один із суддів виступив із жорстким окремим голосом, назвавши висновки більшості необґрунтованими. Рішення Верховного Суду не вирішує питання законності карти Техасу, а лише заморожує постанову нижчого суду, дозволяючи використовувати карту на виборах 2026 року. Справа повертається до звичайного порядку розгляду у Верховному Суді. Таким чином, основне питання — чи неконституційно Техас зменшив політичний вплив меншин — залишається невирішеним. The Voicer | Підтримати

Путін відправляє посланців Трампа геть, зосередившись на геополітичній перемозі CNN вважають, що візит посланця президента США Дональда Трампа та його зятя до Москви, який тривав п'ять годин, публічно не приніс відчутних результатів, оскільки президент Росії Володимир Путін не бажає укладати угоду і насолоджується становищем, коли його благають про мир. Путін розпочав війну, сподіваючись швидко відновити Росію як провідну військову силу. Його надія на швидку перемогу перетворилася на виснажливу війну, де стратегічна поразка деякий час здавалася реальною завдяки допомозі НАТО. Проте переобрання Трампа, його «хитка симпатія (або захоплення)» Путіним та бажання миру «майже за будь-яку ціну» розцінюються Кремлем як слабкість. Путін, який не зіткнеться з виборами чи антикорупційними розслідуваннями, бачить у цьому несподіваний історичний шанс. Чим довше триває цей процес, тим вигіднішим буде результат для Москви. Сам Путін залишається прагматиком зі значною геополітичною мрією: переформатувати баланс глобальної безпеки та скасувати десятилітню гегемонію США. Він перевів російський промисловий комплекс на шалений військовий лад, і для нього продовження війни є найкращим шансом на продовження правління. Мирний процес Трампа зайшов у глухий кут: помічник Путіна, Юрій Ушаков, вийшов з переговорів, заявивши, що деякі елементи пропозицій були неприйнятними, і Путін «відправив страву назад». Для Путіна динаміка наступних місяців зрозуміла: він повільно, але незаперечно, виграє у військовому плані. Він бачить ослаблену через брак живої сили, фінансування та внутрішню кризу Україну. Трамп прагне миру понад усе, що є логічним для магната нерухомості, який звично тисне на субпідрядників. Але Путін не купує готель. Він є озброєним скваттером, який підпалив нерухомість, щоб відновити свою силу в регіоні. Повільна перемога і є для Путіна рушійною силою, а видовище, коли його головний геополітичний опонент благає про угоду, лише посилює його геополітичні мрії, відсуваючи справжній мир далеко за горизонт. The Voicer | Підтримати

⚡️ Друзі, стрілецький батальйон 3-ї ОШБр відкрив офіційний YouTube-канал. Запущено новий формат — батальйонний подкаст, де військовослужбовці підрозділу діляться думками, досвідом, та баченням ситуації на фронті. Нас попросили поширити перший випуск. Гість випуску — НР СБ Хвиля. «Стрілецький Подкаст» уже доступний за посиланням. Долучайтесь до перегляду.

Угорщина Просить Понад $20 Мільярдів з Оборонних Фондів ЄС Bloomberg повідомляють, що Угорщина підвищила свій запит на оборонне фінансування Європейського Союзу до €17,4 мільярда ($20,2 мільярда). Уряд стверджує, що ці кошти необхідні для модернізації збройних сил країни, а також для скорочення найвищих у блоці витрат на обслуговування боргу. Угорщина прагне отримати більше, ніж було спочатку передбачено в рамках програми ЄС "Безпекові дії для Європи" (SAFE), посилаючись на "реальні потреби" у модернізації військового потенціалу та свою "прихильність" членству в ЄС і НАТО. Запит Будапешта вже був третім за величиною в ЄС, поступаючись лише Польщі та Румунії. Міністерство економіки заявило, що фонди SAFE допоможуть Угорщині знизити витрати на обслуговування боргу приблизно на 200 базисних пунктів порівняно з ринковим фінансуванням. Угорщина вже витрачає найбільше коштів на відсоткові платежі за боргом як частку ВВП серед усіх країн ЄС. Необхідність у фінансуванні зростає після того, як прем'єр-міністр Віктор Орбан збільшив передвиборчі витрати перед виборами у квітні. Цей запит є нетиповим, враховуючи, що Угорщина під 15-річним правлінням Орбана займає антиукраїнську та проросійську позицію. ЄС вже призупинив виділення майже €20 мільярдів для Угорщини через проблеми з верховенством права та корупцією. Крім того, Угорщина, на відміну від більшості союзників по ЄС та НАТО, неодноразово заявляла, що не вважає Росію загрозою своїй безпеці. Орбан також використовує ЄС як політичну мішень, звинувачуючи Брюссель у продовженні війни в Україні через надання допомоги Києву. Міністр економіки Мартон Надь раніше заявляв, що Угорщина не може покладатися на фінансовий захист ЄС і потребує "великого брата", такого як США або Китай. Сам Орбан після переговорів із президентом США Дональдом Трампом заявив, що забезпечив собі невизначений "фінансовий щит" від Сполучених Штатів. The Voicer | Підтримати

Росія вербує солдатів на Близькому Сході 💬 Усі ми знаємо, що у військових діях беруть участь не лише представники Росії та України. Причому з обох боків. У перші місяці після початку повномасштабного вторгнення Україна сформувала Іноземний легіон для залучення добровольців з-за кордону. Тоді наша сторона заявляла про 20 тисяч добровольців із 52 країн. Росія, в свою чергу, спочатку залучала до служби мігрантів із країн Центральної Азії. Ну і, звичайно, військових з КНДР. Восени 2025 року з'явилися дані про масову участь у війні на боці Росії громадян Куби. Держдепартамент США тоді говорив про 1-5 тисяч осіб. 🧨 Тепер з'являється все більше інформації, що Росія починає активну вербовку на Близькому Сході. Перші сигнали з'явилися наприкінці 2024 року, коли стало відомо про відправку кількох сотень бійців із Ємену. Йшлося про домовленості Москви з повстанцями-хуситами, які де-факто контролюють значну частину країни. Повідомлення про активний рекрутинг і особисті історії вихідців з регіону, що вступили до лав ЗС РФ, стали все частіше з'являтися у світовій пресі. Механізм вербування зазвичай однаковий. Жителів бідних країн приваблюють високою зарплатою у $2000-3500 доларів. Ця сума для регіону із середньою зарплатою близько $300 виглядає астрономічною. 🔀 Крім того, оплачують переліт та обіцяють російське громадянство за підписання контракту. Факт участі у війні проти України не приховують, але здебільшого запевняють, що новобранець займатиметься допоміжною роботою. Насправді ж майже всі опиняються на передовій. Точних даних про вербування мало. Los Angeles Times пише про 2 тисячі бійців тільки з Іраку і кілька тисяч з Єгипту, Алжиру, Ємену та Йорданії. Politico просто повідомляє про різке зростання набору на Близькому Сході. Вони наводять скромніші дані про 650 завербованих. 🖊 Ймовірно, їхня кількість зростатиме. Регіон виглядає цілком придатним місцем для цього. Переважно бідний і постійно воюючий Близький Схід має у своєму розпорядженні значну кількість людей з бойовим досвідом. Нескінченні конфлікти сформували помітний прошарок бійців, яким байдуже, за що й проти кого воювати. Ідеальний набір обставин для РФ. #Війна | The Voicer | Підтримати

Новий CEO Gunvor відмовляється від ребрендингу, долаючи тиск США через Росію Reuters повідомляють, що новий генеральний директор Gunvor, швейцарського сировинного трейдера, Гері Педерсен, заявив, що найближчим часом не планує ребрендинг компанії, незважаючи на значний тиск з боку США. Педерсен, який став першим американцем, що очолив великий швейцарський торговий дім за десятиліття, прийняв керівництво після раптового викупу компанії менеджментом. Gunvor, заснований 25 років тому шведським мільярдером Торнквістом та російським олігархом Тимченком, колись був найбільшим трейдером російської нафти. Викуп, який Gunvor назвав «остаточним перезавантаженням», має на меті розвіяти «неправильні уявлення про його минуле». Це стало критично важливим після того, як Міністерство фінансів США у листопаді назвало компанію «маріонеткою Кремля». Ця заява вже призвела до зриву угоди про купівлю активів російського Лукойлу та розірвання фінансування з боку іспанського банку Santander. У відповідь на виклики Педерсен наголосив, що всі основні банки-кредитори продовжують співпрацювати з Gunvor. Він зазначив, що його мета — «бути якомога менш руйнівним» для бізнесу, який щодня купує та продає близько 3% світового постачання нафти. Тиск з боку США зберігається: міністр фінансів Скотт Бессент публічно похвалив Santander за розірвання кредитних ліній. Педерсен, відомий своїми сміливими торговими рішеннями, приєднався до Gunvor близько року тому. Він стверджує, що, незважаючи на труднощі на початку року, показники компанії були добрими у другій половині 2025 року. The Voicer | Підтримати

Російська космічна програма зазнає краху New York Times повідомляють, що здатність Росії доставляти космонавтів на Міжнародну космічну станцію (МКС) опинилася під питанням після інциденту на космодромі Байконур у Казахстані минулого тижня. Під час успішного запуску ракети «Союз» з трьома космонавтами (двома росіянами та одним американцем) до МКС, сила її вихлопу виштовхнула сервісну платформу, що використовується для передстартових робіт, з її захисного укриття. Платформа впала у відвідний канал і зазнала «сильних пошкоджень». Експерти вважають, що її, ймовірно, доведеться відбудовувати. Джерело проблеми, можливо, полягає в тому, що персонал міг забути вручну встановити «гальма» на рейках платформи, або це була механічна несправність. Це підкреслює використання застарілих технологій і процедур. Наслідком є те, що цей стартовий майданчик, єдиний, що обслуговує російську частину програми МКС із 2019 року, виведено з ладу. Роскосмос підтвердив пошкодження і заявив, що має всі необхідні деталі для ремонту. Однак, за оцінками аналітиків, ремонт може тривати від шести місяців до понад року, а виготовлення нової платформи — до двох років. Доки майданчик не буде полагоджено, Роскосмос не зможе запускати екіпажі до МКС. Хоча інші кораблі, як-от SpaceX's Dragon, можуть перевозити астронавтів, лише російські вантажні кораблі «Прогрес» можуть доставляти паливо, необхідне для корекції орбіти та орієнтації МКС. Наступний запуск «Прогресу» (запланований на 20 грудня) майже напевно буде відкладено. Аналітики пов'язують такі проблеми з відволіканням ресурсів і санкціями через вторгнення Росії в Україну. Цей інцидент — черговий удар по колись великій російській космічній програмі, яка тепер «є тінню своєї колишньої слави», і підкреслює крихкість старіючої МКС. The Voicer | Підтримати

Хегсет і Білий дім намагаються уникнути відповідальності за удар по цивільному човну Американські законодавці й посадовці Пентагону занепокоєні тим, що адміністрація Дональда Трампа намагається перекласти провину на військового командира, який наказав добити двох уцілілих після атаки на човен, підозрюваний у перевезенні наркотиків у Карибському морі. У Конгресі вже ініціювали розслідування, аби з’ясувати, чи був цей удар військовим злочином. Як з’ясувала The Washington Post, міністр оборони Піт Хегсет усно наказав ліквідувати весь екіпаж судна. Коли двоє вижили, адмірал Френк М. Бредлі санкціонував повторний удар, щоб виконати наказ. Адміністрація заявила, що загалом було вбито 11 людей. Прессекретарка Білого дому Каролайн Левітт підтвердила, що Хегсет дав Бредлі повноваження проводити удари, наголосивши, що адмірал діяв «у межах закону». У Пентагоні таку заяву сприйняли як спробу зняти відповідальність з міністра та перекласти її на військових. Один із посадовців назвав ситуацію «захистом Піта» та «киданням військових під автобус». Сам Гегсет пізніше написав, що «повністю підтримує» Бредлі — за словами офіційних осіб, це лише посилює підозри, що міністр намагається відмежуватися від юридичних наслідків. У Конгресі сенатори запитують відео та аудіооперації, які Пентагон досі не надав, попри перевищення законних строків. Члени обох партій критикують адміністрацію за приховування інформації. Правники й колишні військові лідери вже назвали знищення неозброєних уцілілих порушенням міжнародного права: за їхніми словами, такі дії є військовим злочином або вбивством, оскільки США зобов’язані рятувати та брати в полон тих, хто більше не становить загрози. The Voicer | Підтримати

Приховані напруження у польсько-німецьких відносинах: Туск і Мерц зустрічаються в Берліні на тлі суперечок щодо України The Guardian повідомляють, що політичні консультації між Польщею та Німеччиною в Берліні — перші після того, як Фрідріх Мерц став канцлером — відбуваються на тлі посиленої уваги до війни в Україні та зростаючого тиску США на європейських союзників щодо укладення миру з Росією. Варшава й Берлін прагнуть продемонструвати єдність і підтримку Києва, але за цією публічною позицією приховані давні суперечності. Дослідження взаємних настроїв показує: польське ставлення до Німеччини наближається до рекордно негативного рівня. Це наслідок багаторічної антинімецької риторики попереднього уряду PiS, який звинувачував Дональда Туска у «служінні Берліну». Деякі з цих наративів підхоплює й радикальна Конфедерація. Польща, що більше не вважає себе «молодшим партнером», наголошує на власній ролі у європейській безпеці, своєму економічному зростанні та відмінності від німецьких підходів щодо міграції та Росії. Незважаючи на спроби Туска «перезапустити» відносини, Берлін із польського боку часто сприймається як домінантна сторона. Додаткову напругу створюють суперечки про компенсації за злочини нацистів: більшість поляків вважає, що Німеччина має робити більше. Хоча уряд Туска уникає радикальних вимог PiS, питання репарацій і досі має політичну вагу. Берлін намагається просунути створення меморіалу польським жертвам, але проєкт рухається повільно. Також ускладнюють відносини прикордонні спори, незадоволення Польщі повільною реакцією Німеччини на вторгнення РФ та відсутність рівності у дипломатичних форматах. Аналітики зазначають: обидві сторони прагнуть покращення, але невирішені історичні та політичні питання залишають глибоку асиметрію та недовіру. The Voicer | Підтримати

Казахстан вимагає від України припинити удари по нафтовому терміналу у Новоросійську Reuters повідомляють, що Казахстан звернувся до України з вимогою припинити атаки на термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (CPC) у Новоросійську після масштабного удару морським дроном, що призвів до повної зупинки експорту. CPC, частка якого становить понад 1% світових поставок нафти і який транспортує близько 80% казахської нафти, повідомив про серйозне пошкодження однієї з систем швартування (SPM-2), через що відвантаження та діяльність терміналу повністю припинено, а танкери виведено із зони. Міністерство закордонних справ Казахстану назвало атаку «умисним ударом по виключно цивільному об’єкту», який регулюється нормами міжнародного права. У Нур-Султані заявили, що це вже третій подібний інцидент і що такі дії шкодять двостороннім відносинам між Казахстаном та Україною. Казахстан очікує, що Київ «запобігатиме подібним подіям у майбутньому». Україна відповіла, що її удари спрямовані не проти Казахстану чи інших третіх сторін, а винятково проти російської військової інфраструктури, оскільки країна «захищається від повномасштабної російської агресії». Українська сторона наголосила, що Росія використовує енергетичну та промислову інфраструктуру для ведення війни. CPC транспортує нафту з казахстанських родовищ Тенгіз, Карачаганак і Кашаган до морського терміналу в Новоросійську. Серед акціонерів — Росія, державна компанія KazMunayGas, а також Chevron, ExxonMobil і ЛУКОЙЛ. Консорціум заявив, що атака завдає удару по інтересах усіх учасників та становить ризик для свободи судноплавства в регіоні. Росія назвала українські удари «терористичними актами» та звинуватила Захід у допомозі Києву в плануванні атак по інфраструктурі на її території. Україні ж, за її словами, доводиться бити по цілях у глибокому тилу, щоб стримати російську військову машину. The Voicer | Підтримати

НАТО готується протистояти Росії в умовах обмеженої підтримки США Bloomberg повідомляють, що НАТО опрацьовує сценарії оборони Європи на тлі скорочення американської військової присутності. Під час листопадових навчань у Трансильванії європейські війська під французьким командуванням відпрацьовували дії майже без участі США — картина, яка дедалі більше нагадує потенційну реальність. США продовжують відводити війська з Румунії, Болгарії, Словаччини та Угорщини, пояснюючи це необхідністю переорієнтації на Азію. Європейські країни публічно приймають аргументацію Вашингтона, але в приватних розмовах визнають занепокоєння, оскільки ризики на східному фланзі зростають. Європейські посадовці визнають: без американської підтримки забезпечити швидке перекидання сил майже неможливо. Обмежена пропускна здатність інфраструктури означає, що підкріплення можуть прибувати тижнями, залишаючи Румунію чи інші країни сам-на-сам з початковим етапом можливого вторгнення. Росія, тим часом, продовжує тиск: від ракет і дронів у повітряному просторі ЄС до диверсій і підпалів. За оцінкою німецької розвідки, Москва може бути здатною атакувати державу НАТО протягом чотирьох років. ЄС та окремі країни намагаються заповнити прогалини. Ініціатива SAFE передбачає €150 млрд на переозброєння, а Румунія вже отримує значну частину цих коштів. Паралельно Європа інвестує у власну оборонну промисловість, включно з великими проєктами Rheinmetall у Румунії та Болгарії. Попри ці зусилля, НАТО залишається залежним від США у сферах стратегічного забезпечення — розвідки, логістики, ППО та ударних засобів. Французькі командувачі визнають: Європа може вистояти, але тільки якщо адаптація прискориться. Європейські лідери вже ведуть переговори про можливе посилення французької присутності в Румунії. Тим часом дрони продовжують порушувати її повітряний простір, нагадуючи про реальність загрози. The Voicer | Підтримати

Як родина Трампа перетворює президентство на глобальний бізнес та збагачується по всьому світу Розслідування Guardian описує, як після повторного обрання Дональда Трампа його родина розгорнула масштабну міжнародну діяльність, що, за оцінками експертів, поєднує політичний вплив із приватним збагаченням. У різних країнах фіксують підозрілі рішення, прискорені дозволи, скасовані справи та державні поступки, які співпадають у часі з появою бізнес-інтересів Трампів. Сини президента, Дональд-молодший і Ерік, ведуть агресивну глобальну експансію: нові хмарочоси, гольф-курорти, ліцензування бренду, а найбільші прибутки надходять із криптовалютного проєкту World Liberty Financial. Хоча вони заперечують зв’язок між бізнесом та політичним впливом, експерти говорять про де-факто систему “pay to play” — вигоди тим, хто співпрацює з родиною президента. У Сербії проєкт Trump Tower Belgrade отримав особливий статус, попри скандал із підробкою документів і тиск на наглядові органи. Критики вважають, що режим Вучича використовує стосунки з Трампами для власної вигоди, хоча обидві сторони це заперечують. У В’єтнамі родина Трампа отримала дозвіл на $1,5 млрд курорт у рекордні строки. Водночас Вашингтон знизив для В’єтнаму мита — прямі докази зв’язку між подіями відсутні, але збіги викликають підозри. Найприбутковіший напрям — криптовалюта USD1. Завдяки угоді з Binance резерви компанії Трампів зросли на $2 млрд. Невдовзі після цього засновник Binance Чанпен Чжао отримав президентське помилування, що спричинило нову хвилю запитань. Аналітики попереджають: такий стиль управління створює відчуття, що вплив США можна купити, і змінює правила дипломатії у всьому світі.

Європа готує відповіді на гібридні атаки Росії Politico повідомляють, що європейські країни дедалі серйозніше обговорюють можливість активної відповіді на гібридні атаки Росії, які почастішали по всьому континенту. Дрони, диверсанти та саботажі в Польщі, Румунії та інших країнах змушують уряди шукати варіанти, що ще кілька років тому здавалися неможливими. За словами європейських чиновників, на столі — спільні наступальні кіброоперації проти російських цілей, швидша та узгоджена публічна атрибуція атак, а також несподівані військові навчання під проводом НАТО біля кордонів РФ. Міністри вказують, що Росія постійно «тестує межі», а отже, Захід має реагувати рішучіше не лише словами, а діями. Гібридні атаки включають дрони над аеропортами, GPS-глушіння, вторгнення літаків і кораблів, підриви інфраструктури, а також дезінформаційні кампанії та фінансування проросійських політичних сил. Аналітичний центр GLOBSEC нарахував понад 110 актів диверсій у Європі лише між січнем і липнем — масштаби безпрецедентні. У відповідь країни посилюють ППО, розширюють можливості перехоплення дронів і переглядають повноваження спецслужб. Деякі держави вже дозволили наступальні кібероперації. Експерти вважають, що потенційними цілями можуть стати російські виробничі об’єкти, енергетичні вузли чи логістика, яка забезпечує армію. Втім, залишається питання, наскільки демократичні країни можуть діяти тими ж методами, що й авторитарна Росія. НАТО підкреслює, що залишається оборонним союзом, але закликає до «показу сили»: швидких заяв про причетність Кремля та раптових навчань біля кордонів. Загальна позиція союзників: гібридні атаки не можна ігнорувати, а відповідь Європи має бути значно активнішою, але без переходу меж, що могли б спровокувати відкрите зіткнення з Росією. The Voicer | Підтримати

Бельгія заробляє на конфіскованих російських активах? 💬 Усі ми хочемо, щоб заморожені російські активи нарешті віддали Україні. Але Бельгія, де зберігаються ці активи, вочевидь не бажає цього робити. І ось виходить дуже цікава стаття від Politico. Виявляється, у Євросоюзі підозрюють, що Бельгія може чинити опір плану з передачі Україні російських активів, оскільки хоче утримувати їх якнайдовше, щоб поповнювати свій бюджет податками. Ось така цікава історія. Давайте розбиратись. 🧨 Отже, законодавство Бельгії передбачає корпоративний податок 25% на дохід, отриманий від активів, що зберігаються на території країни. Такий податок якраз стягується і з заморожених резервів Центробанку РФ, які зберігаються в брюссельському Euroclear. Наприклад, за підсумками 2024 року, цей податок оцінюється в 1,7 мільярда євро. 🔀 Бельгія ще на початку війни пообіцяла спрямовувати цей податок на підтримку України. Але європейські дипломати зазначають, що Бельгія порушує свої зобов'язання публікувати інформацію про те, як ці гроші використовуються. Вони надходять до бюджету країни, тому інші держави ЄС не можуть знати, скільки їх, і чи виконує бельгійська влада свої обіцянки. 🖊 В Бельгії категорично заперечують, що порушують свої зобов'язання. У коментарях для Politico бельгійський уряд заявив, що всі податки, отримані від російських активів у Euroclear, були «зарезервовані» для України. Але не дав прямої відповіді, чи вся ця сума була перерахована. Більше того, за даними ЄС, Бельгія надала Україні підтримку на суму тільки близько мільярда євро, що, ймовірно, менше, ніж отримані кошти з податку. ➡️ Як зазначає Politico, звинувачення на адресу Бельгії про приховування податкових надходжень звучали ще 2024 року. У відповідь на це влада країни пообіцяла перевести всі кошти у фонд G7 та ЄС, створений для підтримки України, проте так і не зробила цього. ▶️ Євросоюз із вересня намагається узгодити «репараційний кредит», який передбачає передачу Україні всіх заморожених російських активів. Передбачається, що Москва зможе отримати їх назад лише у тому разі, якщо погодиться виплатити Києву репарації. Бельгія є головним супротивником цього плану. Влада країни публічно заявляє про побоювання, що в майбутньому Росія висуне юридичні претензії саме їй, а не Євросоюзу в цілому. Але, можливо, справа дійсно тільки в грошах. #Економіка | The Voicer | Підтримати

Захід «пропускає непомітні санкції, які могли б послабити військову машину Росії» The Guardian пише про кілька малопомітних, але потенційно критично важливих санкційних цілей, які, на її думку, можуть серйозно послабити здатність Росії вести війну проти України. Це стало можливим після того, як минулого місяця під санкції потрапили найбільші російські нафтові компанії. Попередні санкційні пакети були спрямовані на енергетичний сектор, банки, військових постачальників та «тіньовий флот» танкерів. Однак, справжньою вразливістю РФ є хімікати, необхідні для виробництва механічних мастил і військових шин. Президент групи Dekleptocracy Крістофер Гаррісон зазначає, що ці компоненти «незручні та вузькоспеціалізовані», тому рідко потрапляють у поле зору урядів, але є незамінними для роботи танків та іншої техніки. У звіті йдеться, що дефіцит мастильних матеріалів серйозно вдарив би по військовій машині Росії. Майже всі світові виробники цих хімічних добавок припинили продажі в Росію після початку вторгнення. Лише одна китайська компанія — Xinxiang Richful — нині забезпечує значну частину російського попиту, постачаючи до 8 млн кг на місяць. Dekleptocracy вважає, що блокування саме цих постачальників може створити відчутний дефіцит. Крім того, РФ практично не має власного виробництва речовин, потрібних для виготовлення військових шин. Хоча Москва оголосила про програму імпортозаміщення сотень хімічних продуктів, аналітики називають це підтвердженням її слабких місць. Експерти наголошують, що попри заяви США про “вичерпання” санкційних інструментів, саме такі малопомітні елементи залишаються незахищеними та можуть суттєво вплинути на здатність Росії продовжувати війну. The Voicer | Підтримати

Росіяни починають відчувати справжній економічний удар від війни The Telegraph вважають, що четверту зиму повномасштабної війни росіяни дедалі сильніше відчувають її наслідки у повсякденному житті. Десятки регіонів регулярно накривають атаки українських дронів і ракет, які вражають енергетичні об’єкти та житлові будинки. Сирени стали звичним нічним фоном — нагадуванням, що війна вже на порозі майже всієї країни. Економічна ситуація стрімко гіршає. Після періоду військового “перегріву”, який забезпечив зростання зарплат у 2024 році, цього року росіяни масово скорочують витрати — насамперед на продукти. Показники SberIndex фіксують зниження споживання, а середній чек на продукти за кілька років удвічі зріс. Продажі молока, м’яса, круп і рису впали на 8–10%. Роздріб переживає наймасштабніший спад за десятиліття: у третьому кварталі закрився кожен другий магазин одягу, попит на електроніку — найнижчий за 30 років. Продажі автомобілів впали майже на чверть через високі кредити та нові податки. Водночас удари України по нафтопереробних заводах і портах від Чорного моря до Балтики поглибили паливну кризу: ціни з літа різко зросли, а в окремих регіонах залишаються дефіцити. Доходи від нафти й газу впали більш ніж на п’яту частину, а санкції США проти “Роснефти” та “Лукойлу” ще більше зменшили валютні надходження. Економісти попереджають: у багатьох галузях уже почалася рецесія. Сталь, машинобудування та вугілля переживають найгірші роки за десятиліття. Банківський сектор фіксує зростання проблемних кредитів. На тлі зростаючого дефіциту бюджету уряд підвищує ПДВ, вводить нові податки й активніше розміщує дорогі внутрішні облігації. Аналітики прогнозують: у 2026 році системна криза може не настати, але поступове погіршення економічних умов стане новою нормою для Росії. The Voicer | Підтримати

Хто злив розмови Віткоффа з Кремлем? Головні підозрювані у витоку стенограм The Telegraph повідомляють, що публікація стенограм телефонних розмов радника Дональда Трампа Стіва Віткоффа з Юрієм Ушаковим та іншими російськими посадовцями спричинила політичний вибух у США, Європі та Україні. Витік проливає світло на те, як Віткофф фактично консультував Кремль щодо тактики у переговорах про мир в Україні, зокрема радив, як краще звертатися до Трампа та які елементи можуть стати основою «20-пунктового плану миру». Тепер у центрі уваги — питання, хто міг зливати ці розмови й навіщо. У США витік може бути пов’язаний із внутрішніми конфліктами між Білим домом Трампа та Держдепом Марко Рубіо. Джерела в Європі стверджують, що частина американських чиновників була обурена тим, що їх відсторонили від процесу, а сам 28-пунктовий план називали «російським списком побажань». Хоча прямих доказів участі Рубіо немає, у його оточенні є багато людей із доступом до інформації, які прагнуть більш жорсткої позиції щодо Кремля. У Росії витік міг бути частиною внутрішньої боротьби: прихильники війни не хочуть, щоб Росія погоджувалася на угоду, яка надає Україні безпекові гарантії. Деякі джерела підозрюють Сергія Лаврова, який давно ворогує з Кирилом Дмитрієвим — одним із ключових учасників переговорів і потенційним спадкоємцем Лаврова. Україна та європейські столиці також могли мати мотив. Київ різко критикує ідею передачі Росії Донбасу чи будь-яких «обмінів територіями», а оприлюднення розмови зменшує легітимність непублічних домовленостей. Експерти зазначають: витік, найімовірніше, здійснила сторона, що прагне зірвати переговорний процес і не допустити укладення угоди, яку багато хто вважає неприйнятною. The Voicer l Підтримати

Новий спецпредставник у команді Трампа: хто такий Ден Дрісколл 💬 Нещодавно Дональд Трамп призначив міністра армії США Дена Дрісколла своїм спеціальним представником по Україні та Росії. Ця людина не дуже знайома українцям та й навіть в американській політичній системі знаходиться не так давно. Тому нам було цікаво познайомитись з ним трохи ближче. ➡️ Родина Дрісколла має тривалу військову історію. Дід служив під час Другої світової війни, а батько воював у В’єтнамі. Сам Ден також пішов у військові та з 2007 по 2011 рік служив офіцером бронетанкових військ. Він командував взводом кавалерійської розвідки у складі 10-ї гірсько-піхотної дивізії, а у 2009 році вирушив у дев'ятимісячне відрядження до Іраку. 🔀 Потім пішов у приватний сектор. Працював інвестиційним банкіром та керував операціями у венчурному фонді. На посаді міністра армії він з лютого цього року. Але як же він отримав таку посаду? Дрісколл є другом і колишнім однокурсником віцепрезидента Джей Ді Венса, з яким разом навчався в Єльській школі права. Ймовірно, саме це знайомство найбільше вплинуло на його політичну карьеру. Він став одним із наймолодших керівників армії в сучасній американській історії. 🧨 Тепер же його призначили спеціальним представником по Україні та РФ. Тут все ж варто зазначити, що він поєднує в себе досвід військового, юриста та інвестиційного банкіра, тому, здається, така “суміш” дає йому компетенції як у армійському, так і в адміністративному і фінансовому менеджменті. Тому за компетенціями Дрісколл явно краще умовного Віткоффа. Але який в цьому сенс, якщо він поїхав до України з планом, написаним Дмітрієвим та Віткоффом? #Інше | The Voicer | Підтримати

Ці країни отримують мільйони від Трампа за прийом депортованих зі США Адміністрація Дональда Трампа укладає угоди з низкою держав, пропонуючи їм мільйонні виплати та інші стимули за прийом депортованих, яких США відправляють до країн, з якими ті не мають жодного зв’язку. Частина цих угод укладається зі країнами, щодо яких сам Держдепартамент США попереджає громадян про небезпеку поїздок або звинувачує їхні уряди у торгівлі людьми. Вашингтон називає це «депортаціями до третіх країн» — інструментом, що дозволяє висилати людей у випадках, коли їхні країни походження не хочуть їх приймати. Проте адвокати деяких депортованих та самі держави походження заперечують цю логіку, заявляючи, що готові приймати своїх громадян. Документи, переглянуті The Washington Post, розкривають умови угод і те, які вигоди отримують партнери США. Екваторіальна Гвінея отримала 7,5 млн доларів за згоду приймати депортованих, попри звинувачення її керівництва у корупції та причетності до торгівлі людьми. Сенаторка Джин Шахін попереджає, що ці кошти можуть бути використані з порушеннями, адже механізм контролю фактично відсутній. Есватіні уклала угоду на 5,1 млн доларів і погодилася прийняти до 160 людей, зокрема тих, кого США вважають «підозрюваними терористами». Частина депортованих опинилася у місцевій в’язниці без звинувачень та доступу до адвокатів. Сальвадор отримав близько 6 млн доларів за утримання понад 250 мігрантів із Венесуели в тюрмі суворого режиму. Згодом їх повернули до Венесуели в обмін на звільнення 10 американців. Руанда погодилася прийняти до 250 людей за 7,5 млн доларів, попри попередні обмеження США на допомогу цій країні через її роль у конфліктах у ДР Конго. Гана отримує фінансові та торговельні послаблення за прийом щонайменше 40 депортованих із Західної Африки, формально подаючи це як «панафриканську солідарність». Правозахисники попереджають: майже повна відсутність контролю створює серйозні ризики для прав депортованих та можливе зловживання коштами. The Voicer | Підтримати

Китай давить на світ через суперечку з Японією: Пекін вимагає від ООН визначитися щодо Тайваню Bloomberg, повідомляють, що Китай різко загострив суперечку з Японією після того, як прем’єр-міністр Санае Такачі заявила в парламенті про можливий сценарій залучення японських військ у разі кризи навколо Тайваню. За три тижні Пекін запустив економічні обмеження, інформаційні атаки та дипломатичний тиск, а тепер переніс конфлікт на рівень ООН. У листі до генсека ООН Антоніу Гутерреша китайський посол Фу Цун звинуватив Такачі у «порушенні міжнародного права» й заявив: якщо Японія втрутиться військово у Тайванській протоці, це буде «акт агресії». Китай наголосив, що в такому разі здійснить «право на самооборону» відповідно до Статуту ООН. Таким чином Пекін намагається створити нову правову рамку: будь-яка іноземна допомога Тайваню — включно зі США — буде трактуватися як порушення китайського суверенітету. Це вписується у ширшу кампанію Китаю в міжнародних структурах, де він має значну підтримку країн Глобального Півдня. Лист також посилається на післявоєнні документи, якими Китай обґрунтовує своє право на Тайвань. Цю позицію Сі Цзіньпін повторив у розмові з Дональдом Трампом, заявивши, що «повернення Тайваню — частина порядку після Другої світової війни». Пекін паралельно апелює до теми японського мілітаризму, нагадуючи про воєнні злочини Японії в ХХ столітті, й навіть використовує старі пункти Статуту ООН про «держави-вороги», хоча Токіо зазначає, що вони давно неактуальні. Аналітики вважають, що Китай таким чином тестує реакцію США та намагається налякати інші демократії, щоб ті утримувалися від будь-яких заяв щодо Тайваню. Тим часом більшість союзників США зберігають тишу — а для Пекіна мовчання вже є перемогою. The Voicer | Підтримати