The Voicer

Польща викликає посла Ізраїлю через скандальний допис Яд Вашем про нацистські мітки для євреїв Associated Press повідомляють, що у Польщі спалахнув дипломатичний конфлікт із Ізраїлем через допис Яд Вашем — офіційного ізраїльського центру пам’яті жертв Голокосту, який вважається головною інституцією світу з дослідження історії Шоа та нацистських злочинів. Причиною скандалу став допис у X, де Яд Вашем заявив, що «Польща була першою країною, де євреїв змусили носити відмітні жовті мітки». Варшава розцінила формулювання як таке, що може вводити в оману щодо реальної історичної відповідальності — і ніби натякати на польську причетність до нацистської політики. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що викликає посла Ізраїлю, оскільки допис так і не був виправлений. Він закликав Яд Вашем повторно опублікувати інформацію з чітким уточненням: наказ про носіння пов’язок із Зіркою Давида було видано німецькою окупаційною владою 23 листопада 1939 року гауляйтером Гансом Франком — вже після вторгнення нацистської Німеччини до Польщі. Польські чиновники багато років заперечують будь-які формулювання, які можуть створювати хибне враження про можливу співучасть польської держави або народу у злочинах Третього Рейху. Попередній уряд навіть намагався запровадити кримінальну відповідальність за вислови, що приписують полякам нацистські злочини. Яд Вашем у відповідь написав, що посилання в дописі чітко вказує на німецьку владу, однак основний текст залишив без змін. До критики приєднався й прем’єр Дональд Туск. Сікорський заявив, що виклик посла є необхідним, адже «вводячий в оману допис не виправлено». The Voicer | Підтримати

Сербського президента звинувачують у причетності до «снайперських сафарі» під час облоги Сараєва The Telegraph повідомляють, що президент Сербії Олександр Вучич опинився в центрі гучного скандалу після заяв хорватського журналіста-розслідувача Домагора Маргетича, який стверджує, що політик у 1990-х роках був присутній на позиціях сербських сил у Сараєві, де нібито проводилися так звані «снайперські сафарі». За даними цих обвинувачень, заможні іноземці під час облоги міста платили за можливість стріляти по цивільних мешканцях. Маргетич подав матеріали до прокуратури Італії, яка вже розслідує можливу участь громадян Італії, Росії та США у таких злочинах. Він також стверджує, що Вучич у 1992–1993 роках належав до парамілітарної групи, пов’язаної з Сербською радикальною партією, і перебував на позиції в районі єврейського цвинтаря — одному з ключових снайперських пунктів під час облоги. У публічному просторі з’явилися відеоматеріали, де Вучича нібито видно з гвинтівкою та в автомобілі, прикрашеному людським черепом у шоломі ООН. Прихильники сербського лідера категорично заперечують ці твердження, називаючи їх політичною дезінформацією. Сам Вучич заявив, що у відео він тримає не зброю, а штатив або парасолю. Справу ускладнює контекст: раніше вже існували підозри щодо «воєнного туризму», коли іноземців допускали до стрільби по мирних мешканцях. Частину таких тверджень описували в документальних фільмах і свідченнях дипломатів, однак їх ніколи повністю не підтвердили. Експерти наголошують, що ці звинувачення мають бути перевірені прозорим міжнародним розслідуванням. Вони попереджають, що частина історій часів війни могла бути перебільшеною, однак якщо інформація підтвердиться, йдеться про тяжкі воєнні злочини, які потребують кримінального переслідування. The Voicer | Підтримати

Росія та Європа змагаються за видачу оперативника, пов’язаного зі змовою з вибуховими посилками DHL Washington Post повідомляють, що європейські спецслужби та російські розвідки ведуть приховане протистояння за доступ до Ярослава Михайлова — російського громадянина, якого країни Заходу підозрюють в організації підпалів на європейських вантажних хабах у 2024 році. За даними слідчих, він допомагав створювати та координувати відправлення посилок із таймерами та займистими матеріалами, що спричинили пожежі на складах у Німеччині, Польщі та Великій Британії. Михайлов утік до Азербайджану під фальшивим паспортом, і саме там нині перебуває під негласним контролем, не маючи можливості виїхати з країни. Росія домагається його повернення й задіяла керівників ФСБ, СВР та ГРУ для тиску на Баку. Натомість Польща, Велика Британія, Україна та Литва вимагають його екстрадиції до ЄС, де йому загрожують терористичні обвинувачення. Матеріали слідства свідчать, що Михайлов був ключовою ланкою між російськими агентами та кримінальними виконавцями в Європі. Західні спецслужби вважають, що він діяв у рамках ширшої програми російських «гібридних атак», спрямованих на країни, які підтримують Україну. Використання кримінальних мереж дозволяло Москві зберігати формальну відстороненість і уникати прямої відповідальності. Після виявлення залишків вибухових пристроїв у Литві та Польщі слідчі встановили, що та ж група могла готувати нові атаки, зокрема із застосуванням гексогену та саморобних вибухових механізмів. Експерти зазначають, що повернення Михайлова до Росії може дати Кремлю можливість приховати деталі операції, тоді як його екстрадиція до Європи, навпаки, розкрила б масштаби російських підривних дій на континенті. Подальша доля Михайлова невизначена: Азербайджан опирається вимогам обох сторін, прагнучи зберегти політичний баланс у відносинах із Москвою та Заходом. The Voicer | Підтримати

Трамп: «Мирний план щодо України — не моя остаточна пропозиція» The Telegraph повідомляють, що президент США Дональд Трамп заявив, що його мирний план із 28 пунктів, який передбачає суттєві поступки Росії, «не є остаточною пропозицією». Він наголосив, що війна «має закінчитися так чи інакше» та висловив готовність вносити зміни до умов. План, який вже розкритикували європейські лідери, вимагає від України відмови від вступу до НАТО, скорочення Збройних сил до 600 тисяч військових та фактичної передачі Росії Криму, Донецької й Луганської областей, а також заморожування лінії фронту в частині Херсонщини та Запорізької області. Водночас США пропонують Україні «гарантії безпеки», хоча сам план забороняє розміщення сил НАТО на її території. Росія у відповідь отримує поступове повернення до глобальної економіки та можливе відновлення формату G8. Також пропонується відновлення ЗАЕС під наглядом МАГАТЕ з розподілом виробленої електроенергії між Україною та Росією порівну. Європейські лідери — Кір Стармер, Емманюель Макрон і Фрідріх Мерц — заявили, що запропоновані умови роблять Україну вразливою до повторної агресії та можуть легітимізувати захоплення територій силою. Зеленський, за їх словами, опинився перед вибором між «втратою гідності» та ризиком втратити ключового союзника. Путін заявив про «готовність до гнучкості», але пригрозив новими наступами, якщо план не буде ухвалений. Переговори між американськими, європейськими та українськими представниками щодо коригування плану продовжуються. The Voicer | Підтримати

Зустріч представників Трампа з російським чиновником у Маямі викликає питання щодо нового плану по Україні Американські урядовці та члени Конгресу висловлюють занепокоєння через зустріч, що відбулася наприкінці жовтня у Маямі за участі представників адміністрації Дональда Трампа та Кирила Дмитрієва — російського посадовця, який перебуває під санкціями США. На зустрічі були спеціальний посланник Стів Віткофф, Джаред Кушнер та Дмитрієв, очільник Російського фонду прямих інвестицій. Результатом переговорів став 28-пунктний план завершення війни. Його поява спричинила плутанину у Вашингтоні й обурення серед європейських союзників. У документі містяться значні поступки Україні, зокрема вимога відмовитися від частини територій на сході, визнати Крим російським і гарантувати відмову від вступу до НАТО. Це суперечить більш жорсткій лінії, яку останнім часом декларувала команда Трампа щодо Москви. Багато високопосадовців Державного департаменту та Ради нацбезпеки не були поінформовані про переговори. Відомо, що держсекретар Марко Рубіо був ознайомлений із планом, хоча деякі чиновники заперечують його участь у розробці документа. План уже викликав різку реакцію Києва та союзників. Президент України Володимир Зеленський заявив, що не піде на умови, які шкодять інтересам країни. Тим часом Трамп заявив, що очікує підписання плану до Дня подяки, а США, за повідомленнями Reuters, попередили Київ про можливе скорочення військової допомоги у разі відмови. Додаткові побоювання викликає роль Дмитрієва, який багато років намагається налагоджувати контакти з американськими структурами всупереч санкціям. Зустріч у Маямі також включала його контакти з конгресвумен Анною Луною, що породило нові питання щодо прозорості та мотивів діалогу. The Voicer | Підтримати

Кирило Дмитрієв: росіянин, що стоїть за скандальним планом щодо України The Guardian розповідає, як голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв, виходець з України та випускник Гарварду, знову опинився у центрі уваги після появи повідомлень про його участь у створенні спільного з оточенням Дональда Трампа плану щодо України. Схема передбачала жорсткі умови для Києва та суттєве посилення впливу Москви на політичну й військову сферу України. Восени Дмитрієв скористався різким погіршенням відносин між США й Росією та встановив контакт зі Стівом Віткоффом, бізнесменом і неофіційним посланцем Трампа. Обидва, не маючи дипломатичного досвіду, почали формувати документ, який викликав гостру реакцію після витоку. Колишні знайомі описують Дмитрієва як надзвичайно честолюбного, схильного «продавати себе» та прагнути політичної ваги. Народжений у Києві та вихований у престижному ліцеї, він рано орієнтувався на США: навчався у Стенфорді та Гарварді, працював у McKinsey і Goldman Sachs. Його кар’єрний прорив стався у Києві, де він керував інвестфондом, пов’язаним із українським олігархом Віктором Пінчуком, а згодом вийшов на російські державні структури. У Москві Дмитрієв швидко наблизився до Кремля, керував фондом у $10 млрд, став постійним учасником світових економічних форумів і розбудував зв’язки з родиною Путіна. Попри відсутність серйозного досвіду у міжнародній політиці, він відіграє все більшу роль у контактах з адміністрацією Трампа, включно з участю у переговорах щодо обміну ув’язненими. Водночас він викликає сильне невдоволення у російській дипломатичній верхівці: його конфлікти з Сергієм Лавровим стали публічними. Однак джерела в Москві зазначають, що наразі Дмитрієв «недоторканний», оскільки залишається корисним для Путіна на тлі спроб вплинути на можливий новий формат переговорів щодо України. The Voicer | Підтримати

Китай готує цивільний флот до можливого вторгнення на Тайвань Розслідування Reuters показало, що Китай активно тренує великий флот цивільних кораблів, які можуть бути задіяні у десантній операції проти Тайваню. За допомогою супутникових знімків і даних про рух суден журналісти простежили, як понад десяток цивільних вантажних суден і поромів цього літа брали участь у масштабних військово-морських навчаннях уздовж узбережжя Гуандуна. Супутникові зображення зафіксували нові техніки висадки: цивільні судна з відкидними трапами висаджували техніку прямо на пляж, без портової інфраструктури. Експерти з амфібійних операцій із США та Тайваню зазначають, що це перший задокументований випадок такого використання цивільного флоту під час навчань Народно-визвольної армії Китаю. Такі операції можуть суттєво збільшити потужність першої хвилі десанту, оскільки вантажні судна здатні перевозити важкі машини, пальне та боєприпаси. За оцінками аналітиків, нинішніх військових кораблів Китаю вистачає лише для транспортування близько 20 тис. військових — недостатньо для захоплення острова, яке вимагатиме сотень тисяч бійців. Тому залучення цивільного флоту є ключовим елементом потенційної операції. На зображеннях видно також стару версію плавучої тимчасової пристані, яку вважали проблемною та неактивною. Її повторне використання свідчить про продовження експериментів із логістикою висадки. Експерти відзначають, що такі навчання — частина реальної підготовки до сценарію вторгнення. Тайвань уважно відстежує використання цивільних суден і заявляє про готовність до відповідних дій. У Пекіні ж підкреслюють, що прагнуть «мирного возз’єднання», але не виключають силового варіанту. Аналітики наголошують: Китай демонструє конкретні кроки з відпрацювання великомасштабної десантної операції, яка за масштабом може перевершити висадку союзників у Нормандії. The Voicer | Підтримати

США хочуть, щоб Німеччина очолила військове командування НАТО в Європі The Telegraph повідомляють, що посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Вашингтон хотів би бачити Німеччину наступною країною, яка очолить ключову військову посаду альянсу — Верховного головнокомандувача об’єднаних сил НАТО в Європі (SACEUR). Цю посаду з моменту створення НАТО у 1949 році завжди обіймали американські генерали. Виступаючи на Берлінській безпековій конференції, Вітакер зазначив, що сподівається на день, коли Берлін сам звернеться до США з готовністю взяти на себе цю роль. За його словами, США хочуть, щоб європейські оборонні спроможності зрівнялися з американськими — це “амбіційна, але бажана мета”. Ідея звучить на тлі зростання дискусій про те, чи прагнуть США відійти від абсолютної домінації в НАТО та передати більше відповідальності європейцям. Адміністрація Дональда Трампа неодноразово вимагала від союзників збільшення оборонних витрат і критикувала їх за “утриманство”. Пропозиція була сприйнята неоднозначно. Представник Німеччини при НАТО та ЄС генерал-лейтенант Вольфганг Війн заявив, що його “трохи здивувала” ця ідея. Він підкреслив, що Німеччина готова брати на себе більше зобов’язань, але досі бачить SACEUR як ключову американську відповідальність. Тим часом канцлер Фрідріх Мерц обіцяє перетворити Бундесвер на “найсильнішу звичайну армію Європи”, заявляючи, що “Німеччина повернулася”. Питання посилює контекст недавніх обговорень можливих європейських кандидатів, таких як британський адмірал Тоні Радакін, хоча в липні SACEUR став американський генерал Алексус Грінкевич. Попри жорсткі вимоги до союзників, Вітакер запевнив, що США залишаються повністю відданими НАТО, але очікують від Європи значно більшого внеску у спільну безпеку. The Voicer | Підтримати

Санкції США різко скорочують вплив Кремля на Балканах Bloomberg повідомляють, що після запровадження нових американських санкцій проти російського нафтового сектору Болгарія та Сербія почали усувати російські компанії з ключових енергетичних активів, різко послабивши економічну присутність Москви в регіоні. У Болгарії уряд узяв під державний контроль найбільший нафтопереробний завод країни — Neftohim Burgas, а також інші активи Lukoil. Акціонерів позбавили прав, а керівника призначили для подальших переговорів про продаж. Рішення ухвалили за лічені секунди, щоб вкластися у терміни, встановлені США. Це стало найвідчутнішим ударом по російському економічному впливу в регіоні за десятиліття. У Сербії уряд розглядає купівлю Naftna Industrija Srbije (NIS) у російського Газпрому, щоб уникнути націоналізації та одночасно не потрапити під американські санкції. Після закінчення дії санкційних винятків компанія вже втратила поставки нафти й має резервів лише на тиждень, що посилює тиск на Белград. Аналітики відзначають, що енергетичні активи були основою впливу Росії на Балканах, спадком часів СРСР та тривалих політичних зв’язків. Тепер ці позиції швидко зникають. Болгарія та Сербія десятиліттями балансували між Заходом і Москвою, але після повномасштабного вторгнення РФ в Україну перебування в російській орбіті стало неприйнятним для їхніх стратегічних інтересів. Потенційні покупці активів Lukoil уже проявили інтерес, а Москва втрачає можливості політичного впливу, лобізму та участі у бізнес-елітних колах. Експерти прогнозують, що навіть після завершення війни Росії буде важко повернути свої позиції, адже країни регіону переходять на більш надійні та диверсифіковані джерела енергії. The Voicer | Підтримати

Як «Аль-Каїда» відбирає у Путіна золоті шахти 💬 Що ви знаєте про Малі? Країна вже довгі роки переживає громадянську війну. А ще у ній зосереджені значні запаси золота, урану та інших ресурсів, що робить її бажаним шматочком для зовнішніх гравців. У 2021 році місцевий диктатор Гойта вирішив покликати до країни російських найманців. Спершу це були бійці ПВК «Вагнер», яких згодом перевели до новоствореного «Африканського корпусу» Міноборони РФ. Росіяни отримали від хунти повний карт-бланш на участь у бойових операціях, охорону режиму та підготовку армії. За все це хунта надавала їм близько 10 мільйонів доларів щомісяця й доступ до природних багатств. 🔀 Втім, співпраця виявилася далеко не безхмарною. Хоча Гойта й отримував військову підтримку, він не поспішав передавати росіянам золоті та уранові родовища. Компанії, створені російськими структурами, програвали конкурси місцевим фірмам, адже віддавати ключові джерела доходів повністю під контроль Кремля - занадто навіть для малійської влади. Не отримавши бажаного, Росія навіть почала згортати наступальні операції, змусивши Гойта піти на компроміс і погодитися на спільний завод із часткою РФ у 38%. 🧨 Та поки Москва торгувалася за частку в золотому бізнесі, ситуація в самій Малі стрімко погіршувалася. Джихадистські угруповання, об’єднані навколо «Аль-Каїди», перейшли у масштабний наступ. До 2024 року вони оточили найбільше місто країни й перерізали всі наземні шляхи постачання. Місто опинилося у фактичній облозі. Армія Гойта виявилася нездатною протистояти нападникам, а місцеві жителі дедалі частіше ставали на бік джихадистів, які обіцяли їм захист і помсту корумпованій владі. Поступово «Аль-Каїда» взяла під контроль сільські райони, стратегічні дороги та частину ресурсних зон країни. Її мобільні загони на мотоциклах і пікапах почали полювання на бензовози, паралізувавши логістику. 🖊 Для Кремля ця ситуація виглядає досить погано. Росія роками інвестувала у зміцнення режиму Гойта, сподіваючись отримати контроль над золотими шахтами та іншими ресурсами Малі. Але тепер ці родовища дедалі частіше опиняються під владою джихадистів. «Аль-Каїда» прагне повторити в Малі сценарій Сомалі, де центральний уряд практично не має впливу, а екстремістські угруповання заробляють на контрабанді, незаконному видобутку та викраденнях. ➡️ Якщо хунта впаде або буде настільки ослаблена, що змушена піти на угоди з джихадистами, саме «Аль-Каїда», а не Москва, отримає доступ до золота й інших ресурсів, які Кремль розглядав як свою здобич. Якщо ситуація не зміниться, РФ ризикує втратити і політичний вплив у регіоні, і мільярдні перспективи. #Інше | The Voicer | Підтримати

НАТО потрібно цілих 45 днів щоб перекинути війська на східний фланг За інформацією Financial Times, Європа швидко нарощує оборонні можливості, але здатність НАТО оперативно перекидати війська та техніку на схід усе ще обмежена. Попри десятиліття навчань, континент стикається з потрісканими мостами, занадто вузькими тунелями, різними залізничними стандартами та складною бюрократією. За оцінками ЄС, переміщення великого угруповання сил із західних портів до кордонів з Росією чи Україною нині займає близько 45 днів, тоді як метою є 5 або навіть 3 дні. Ключову роль відіграє швидкість ухвалення політичних рішень: доки лідери визначаються, чи є загроза реальним нападом, час втрачається. Навіть після отримання дозволів, логістика залишається головною проблемою. Залізниця — основний спосіб швидкого перевезення армій, але лише 9% потужностей порту Роттердам можуть одразу завантажувати техніку на поїзди. Багато мостів і доріг у Європі не витримують вагу танків, а залізничні вагони різних країн не сумісні з усіма типами бронетехніки. Балтійські країни будують Rail Baltica, щоб усунути різницю між російською та європейською шириною колії, оскільки пересадка на кордоні створює «вузьке місце» та підвищує вразливість військ. У Німеччині, яка є ключовим транзитним вузлом, вже визначено сотні критичних об’єктів, що потребують реконструкції. Складність додає і те, що війська проходитимуть через країни, які формально не перебувають у стані війни. Через це діють цивільні правила: митні процедури, обмеження часу водіїв, а більшість документів НАТО хоче зберігати на папері, побоюючись кібератак. Попри ці труднощі, НАТО та ЄС працюють над створенням «війського Шенгену» та нарощуванням інфраструктури. Генерали підкреслюють: швидке перекидання військ — ключ до стримування Росії. «Ми маємо думати про немислиме й бути готовими», — заявляють у командуванні. The Voicer | Підтримати

У України немає ні грошей ні можливостей для отримання західних винищувачів Rafale та Grippen Україна оголосила амбітні плани закупити понад 200 нових західних винищувачів — до 100 французьких Rafale та 100–150 шведських Gripen E. Документи поки що не є офіційними контрактами, але свідчать про підтримку Києва з боку європейських партнерів. Однак, Politico повідомляють, що реалізація цих задумів матиме суттєві фінансові, промислові та організаційні труднощі. Зараз Повітряні сили України покладаються на радянські літаки МіГ-29, Су-25, Су-27, а також на F-16 та кілька французьких Mirage 2000-5. Перехід до великого змішаного флоту означає проблеми з навчанням персоналу, забезпеченням запчастин та відсутністю економії масштабу. Експерти зазначають, що експлуатація кількох типів винищувачів значно ускладнює логістику, хоча наявність великих партій кожної моделі частково зменшує ці ризики. Найбільша перешкода — фінансування. Україна стикається з дефіцитом коштів, а вартість винищувача може коливатися від €70–100 млн за Rafale без озброєння до €250 млн у максимальній комплектації. Gripen оцінюється приблизно в €125 млн за одиницю. Багато в ЄС сподіваються використати €140 млрд заморожених російських активів, але країн-членів немає єдності. Франція не планує фінансувати літаки власним бюджетом і не вилучатиме їх зі своїх складів, хоча Dassault готова збільшити виробництво. Швеція розглядає варіанти співфінансування через оборонну допомогу та можливе ліцензійне виробництво в Канаді. Інший бар’єр — глобальна нестача виробничих потужностей: черги на Rafale розписані на роки, і Україні навряд чи дозволять обійти інших замовників. Навіть у разі постачання майбутнє обслуговування такого великого флоту буде надзвичайно дорогим. Попри це, українські військові вважають диверсифікацію виробників більш безпечним варіантом, ніж залежність від одного типу літаків. The Voicer | Підтримати

Справжня причина, чому £2,35 млрд Абрамовича досі не дійшли до жертв війни The Telegraph повідомляють, що фонд із коштів, отриманих від продажу «Челсі», уже понад три з половиною роки заблокований через юридичний конфлікт між Романом Абрамовичем та владою Джерсі. Раніше вважалося, що затримка пов’язана передусім з небажанням олігарха погодитися, щоб гроші витрачалися лише на допомогу Україні. Але після зняття ним заборони на розголошення стало відомо, що ключовою перешкодою була саме суперечка з органами Джерсі. Після санкцій 2022 року та продажу клубу консорціуму Бьолі–Clearlake, Абрамович пообіцяв передати «чисті надходження» на допомогу всім постраждалим від війни. Проте одночасно на острові Джерсі було заморожено пов’язані з ним активи на понад $7 млрд, а місцева прокуратура оголосила його фігурантом розслідування. Згодом судові документи показали, що проведені обшуки були визнані неправомірними, а дані, пов’язані з первинною справою, частково видалені урядом Джерсі. Абрамович домігся через суд доступу до приватного листування чиновників, після чого стало очевидно, що частина інформації була знищена. Суд Джерсі став на його бік і назвав дії місцевої влади «надзвичайними та нерозумними», зобов’язавши її компенсувати витрати. Представники олігарха заявили, що розслідування проти нього було політично вмотивованим та пов’язаним зі зміною ставлення до російського капіталу. Уряд Джерсі всі звинувачення відкидає, називаючи їх безпідставними, та наполягає на прозорості процесу. Велика Британія зі свого боку стверджує, що прагне якнайшвидшого спрямування коштів на гуманітарні потреби України й готова доводити це в суді, якщо не вдасться домовитися з Абрамовичем мирно. The Voicer | Підтримати

Сі Цзіньпін проводить надзвичайно масштабну чистку військового керівництва Financial Times повідомляють, що у Китаї триває масштабна чистка в керівництві Народно-визвольної армії, і її глибина викликає занепокоєння щодо реального стану бойової готовності країни. Відсутність кількох ключових адміралів на церемонії введення в дію нового авіаносця під керівництвом Сі Цзіньпіна стала черговим сигналом, що під тиском опинилися офіцери різних рівнів і з різних родів військ. За останні місяці були звільнені або зникли з публічного поля керівники майже всіх регіональних командувань, десятки політичних комісарів та високопоставлені офіцери Центральної військової ради. Це продовження хвилі репресій, яка почалася з боротьби з корупцією в ракетних військах та оборонних закупівлях, але тепер перетворюється на масштабне оновлення персоналу по всій армії. Аналітики відзначають, що після усунення одного з найвпливовіших командирів, Хе Вейдуна, помітно змінилася поведінка Китаю навколо Тайваню: кількість польотів над середньою лінією протоки та активність біля острова знизилися. Одні експерти вважають це наслідком кадрових втрат у командуванні, інші — корекцією стратегії або політичним сигналом напередодні важливих подій у регіоні. Водночас Китай нарощує тренування у ширшому Тихоокеанському регіоні. За останній рік ПЛА вперше проводила операції за межами «першого островного ланцюга» двома авіаносцями одночасно. Нинішні чистки можуть мати довгострокові наслідки: у разі масового оновлення кадрового складу нове покоління командирів може виявитися більш агресивним і менш обережним. Експерти наголошують, що остаточний результат кампанії Сі залишається непередбачуваним — але її вплив на китайську армію вже очевидний. The Voicer | Підтримати

Генетично модифіковані діти заборонені. Але технологічні гіганти все одно намагаються створити їх Wall Street Journal повідомляють, що у США та більшості країн редагування ембріонів із метою народження дитини заборонене, але низка стартапів, підтриманих впливовими фігурами Кремнієвої долини, прагне змінити це. Сан-франциська компанія Preventive, яку фінансують генеральний директор OpenAI Сем Альтман, його чоловік та засновник Coinbase Браян Армстронг, досліджує можливість створення дитини з ембріона, відредагованого для запобігання спадковій хворобі. Компанія вивчає можливості роботи в країнах, де такі процедури не заборонені, зокрема в ОАЕ. Редагування ДНК на рівні ембріонів викликає значні етичні та наукові суперечки, адже зміни передаються наступним поколінням і можуть мати непередбачувані наслідки. Більшість науковців попереджають про ризики та небезпеку повторення випадку 2018 року в Китаї, коли після незаконного експерименту народилися генетично змінені діти. Попри заборони, інвестори Кремнієвої долини фінансують компанії, що намагаються розвинути технології ембріонального редагування або розширені генетичні скринінги. Деякі стартапи вже продають полігенні тести, які прогнозують ризики хвороб та навіть ймовірні риси — інтелект, зріст чи схильності до хвороб. Критики називають це «корпоративною євгенікою» та застерігають, що такі методи не мають доведеної ефективності. Preventive заперечує намір поспішати до клінічних випробувань і заявляє, що зосереджена на доведенні безпечності технології. Проте фінансування з боку мільярдерів і швидке зростання галузі викликають занепокоєння експертів, які побоюються неконтрольованих експериментів над людьми та комерціалізації генетичної «оптимізації» майбутніх поколінь. The Voicer | Підтримати

Генетично модифіковані діти заборонені. Але технологічні гіганти все одно намагаються створити такого У США та більшості країн редагування ембріонів із метою народження дитини заборонене, але низка стартапів, підтриманих впливовими фігурами Кремнієвої долини, прагне змінити це. Сан-франциська компанія Preventive, яку фінансують генеральний директор OpenAI Сем Альтман, його чоловік та засновник Coinbase Браян Армстронг, досліджує можливість створення дитини з ембріона, відредагованого для запобігання спадковій хворобі. Компанія вивчає можливості роботи в країнах, де такі процедури не заборонені, зокрема в ОАЕ. Редагування ДНК на рівні ембріонів викликає значні етичні та наукові суперечки, адже зміни передаються наступним поколінням і можуть мати непередбачувані наслідки. Більшість науковців попереджають про ризики та небезпеку повторення випадку 2018 року в Китаї, коли після незаконного експерименту народилися генетично змінені діти. Попри заборони, інвестори Кремнієвої долини фінансують компанії, що намагаються розвинути технології ембріонального редагування або розширені генетичні скринінги. Деякі стартапи вже продають полігенні тести, які прогнозують ризики хвороб та навіть ймовірні риси — інтелект, зріст чи схильності до хвороб. Критики називають це «корпоративною євгенікою» та застерігають, що такі методи не мають доведеної ефективності. Preventive заперечує намір поспішати до клінічних випробувань і заявляє, що зосереджена на доведенні безпечності технології. Проте фінансування з боку мільярдерів і швидке зростання галузі викликають занепокоєння експертів, які побоюються неконтрольованих експериментів над людьми та комерціалізації генетичної «оптимізації» майбутніх поколінь.

Мирна риторика Орбана стає головною темою виборів, але економічні проблеми можуть зруйнувати стратегію «Фідес» The Guardian повідомляє, що тема «миру» та зовнішньої політики, за оцінками аналітиків, стане ключовою у виборчій кампанії правлячої партії «Фідес». Політолог Данієль Рона вважає, що уряд намагатиметься перетворити вибори на своєрідний «референдум про війну», підкреслюючи своє прагнення дистанціювати Угорщину від військової підтримки України. Однак експерти зазначають, що центральним питанням залишається не зовнішня, а внутрішня політика. За даними дослідницької групи Electoral Geography, опозиційна партія «Тізса» випереджає «Фідес» приблизно на 7%. Після 15 років при владі уряд Орбана стикається зі зростанням невдоволення через інфляцію, кризу в системі охорони здоров’я та проблеми в освіті. Саме у цих сферах, згідно з опитуваннями Policy Solutions, виборці дедалі більше довіряють «Тізсі». Хоча «Фідес» утримує перевагу в темах зовнішньої політики, особливо щодо «миру» та міграції, політологи наголошують, що вибори рідко вирішуються такими питаннями. Економічні труднощі, зростання вартості життя та послаблення державних інституцій формують головні настрої виборців напередодні голосування. Аналітики також звертають увагу, що стратегія зосередження на темі миру може не спрацювати в умовах внутрішньої кризи. У той час як уряд акцентує на зовнішніх викликах, більшість угорців переймається проблемами, які безпосередньо впливають на їхній добробут. Таким чином, майбутні вибори стануть тестом для Орбана: чи зможе його мирна риторика переважити електоральне невдоволення внутрішнім станом країни, чи ж опозиція вперше за багато років отримає реальний шанс змінити політичний ландшафт Угорщини. The Voicer | Підтримати

Як дрібні деталі викривають справжнє місцезнаходження Путіна The Telegraph повідомляє, що розслідування проєкту Systema стверджує, що Путін має кілька майже ідентичних робочих кабінетів у різних регіонах Росії, щоб приховувати свій реальний маршрут і унеможливити потенційні атаки. Попри те, що Кремль часто повідомляє про зустрічі в його офіційній резиденції в Ново-Огарьово, значна частина цих подій насправді відбувається за сотні кілометрів — у Сочі або у віддаленій резиденції на Валдаї. Розслідувачі проаналізували близько 700 відеозаписів, а також витоки службових даних журналістів і охорони президента. Вони виявили, що кабінети Путіна повторюють один одного до дрібниць, проте в кожному все ж є унікальні деталі: висота дверної ручки, положення термостата, шви на стінових панелях, форма підставки для телевізора чи кількість вентиляційних решіток. Саме ці різниці дали змогу визначити, де насправді перебував Путін під час «офіційних» зустрічей. Результати вказують на те, що з початку повномасштабної війни Путін дедалі частіше працює у своїй високо захищеній резиденції на Валдаї. Це віддалений об’єкт на півострові, де, за даними журналістів, проживають також Аліна Кабаєва та їхні діти. У 2024 році навколо озера Валдай встановили 12 систем ППО «Панцир», тоді як у всій московській агломерації — лише близько 60. Кремль також регулярно публікує заздалегідь записані матеріали, змінюючи дати, щоб створити ілюзію присутності Путіна в «правильному» місці. Аналітики порівнюють цю тактику з практикою Саддама Хусейна, який також утримував мережу прихованих резиденцій, аби ніхто не знав, де він перебуває в конкретний момент. The Voicer | Підтримати

Найвідоміший сутенер Ейпштейн стверджував, що може дати росіянам "ключ від Трампа" Politico повідомляють, що нові електронні листи, оприлюднені слідчими Конгресу США, показують розгалужену мережу міжнародних контактів Джеффрі Епштейна та його тісну увагу до зовнішньої політики Дональда Трампа під час його першої каденції. У червні 2018 року, менш ніж за місяць до зустрічі Трампа з Путіним у Гельсінкі, Епштейн написав Торбйорну Яґланду — колишньому прем’єр-міністру Норвегії та тодішньому очільнику Ради Європи. У листі Епштейн пропонував передати росіянам, що він може “дати інсайти” про характер і поведінку Трампа. Він стверджував, що вже раніше обговорював Трампа з постпредом Росії в ООН Віталієм Чуркіним, який, за його словами, “зрозумів Трампа після наших розмов”. Листування свідчить, що Епштейн намагався будувати канали впливу через високопоставлених контактів, а також активно обговорював із ними політичні рішення Трампа. Яґланд відповів, що наступного дня зустрічається з помічником Лаврова й може порушити питання контакту з Епштейном, але подальших підтверджень немає. Після гельсінського саміту, який викликав критику у світі через поступливу поведінку Трампа, Епштейн листувався з колишнім міністром фінансів США Ларрі Саммерсом, називаючи реакцію Трампа “передбачуваною” та припускаючи, що той “не розуміє символізму” події. У листах також згадується спілкування Епштейна зі Стівом Бенноном, якому він пропонував організувати зустрічі з європейськими лідерами за умови його особистої присутності в Європі. Крім Росії, Епштейн підтримував зв’язки з представниками Саудівської Аравії, ОАЕ та іншими впливовими особами, часто обмінюючись думками щодо політики США та можливостей встановлення контактів із Трампом і його оточенням. The Voicer | Підтримати

Трампістський прем’єр Чехії відмовляється продати бізнес-імперію, попри конфлікт інтересів The Guardian повідомляють, що обраний прем’єр Чехії, мільярдер і популіст Андрій Бабіш, який називає себе «трампістом», заявив, що не продаватиме свою бізнес-імперію Agrofert, попри звинувачення у конфлікті інтересів, які можуть перешкодити його призначенню. Після перемоги його партії ANO на жовтневих виборах Бабіш написав у соцмережах, що «ніколи не продасть Agrofert», але вирішить конфлікт згідно з чеським і європейським законодавством. Президент Петро Павел наполягає, що Бабіш має публічно пояснити, як саме усуне суперечності між бізнесом і державною посадою, перш ніж його буде затверджено на посаді. Компанії Бабіша, об’єднані під брендом Agrofert, отримують десятки мільйонів євро у вигляді державних і європейських субсидій. За чеським законом, урядовці не можуть бути пов’язані з підприємствами, які користуються публічними коштами. Організація Transparency International закликала Бабіша або продати бізнес, або відмовитися від посад. У своїй першій каденції прем’єра (2017–2021) Бабіш уже стикався з подібними розслідуваннями, формально передавши активи у траст, але зберігши вплив. Єврокомісія та суди визнали це недостатнім. Тепер Бабіш уклав коаліційну угоду з двома крайніми правими партіями — проросійською SPD і рухом «Автомобілісти за себе». Нова коаліція може посилити популістський блок у Центральній Європі та ускладнити підтримку України, хоча сам Бабіш запевнив президента Зеленського у продовженні чеської допомоги. Президент Павел також вимагає, щоб коаліційна програма чітко підтвердила зобов’язання Чехії перед НАТО та ЄС. The Voicer | Підтримати