Що там у Коморі?

П’ять наших книжок увійшли до довгого списку проєкту «Знакові видання Незалежності: 35 книжок, які ми обираємо разом» До списку увійшли: • «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко • «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко • «Леся Українка. Повне академічне зібрання творів у 14 томах» • «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» Оксани Забужко • «Шевченків міф України» Оксани Забужко Довгий список зі 100 книжок сформували 40 експертів — літературознавці, критики, журналісти, редактори, представники культурних інституцій та фестивалів і лідери думок. Тепер 35 знакових книжок обиратимуть уже читачі. Тож запрошуємо проголосувати за наші видання та підтримати книжки, які, на вашу думку, мають залишитися на книжковій полиці Незалежності. Як проголосувати: 1. Перейдіть на сайт проєкту 2. Авторизуйтеся. 3. Оберіть книжки, за які хочете віддати свій голос

Говорять, роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів» особливо добре читається восени 🍂 Сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го

Розташування імен у назві цього видання промовисте. Хоч листи Володимира Винниченка займають, напевно, найбільше сторінок, проте в центрі листування залишається постать Яблонської. Бо ж найчастіше в ньому йдеться про її літературний розвиток і успіхи, почуття, здоров’я, мандрівки (і це навіть попри фірмовий еґоцентризм Володимира Кириловича!). Поза тим, «Листування…» — один із нечисленних випадків, коли трохи виходить із тіні Розалія Винниченко (Ліфшиць) і демонструє вельми темпераментне й подекуди образне письмо, хоч її листів тут зовсім мало», —

пише Олег Коцарев в огляді на книжку «Листування Софії Яблонської, Володимира Винниченка та Розалії Винниченко (1928–1935)». Матеріал читайте за покликанням 🥀

Повідомляємо про затримки з обробкою ваших замовлень. Через постійні повітряні тривоги працівники складу змушені переривати роботу та залишати склад. Крім того, завдяки вашій підтримці ми отримали більше замовлень, ніж зазвичай. Через це обробка та відправлення замовлень зараз займають більше часу. Перепрошуємо за затримки й дякуємо за ваше терпіння та розуміння. Ми докладаємо всіх зусиль, щоб якнайшвидше відправити книжки 💌

Дорогі читачі, маємо невелике повідомлення щодо ваших замовлень 💌 Наразі Нова пошта попереджає про затримки з доставкою, тож посилки можуть їхати до вас трохи довше, ніж зазвичай. Ми зі свого боку стежимо за відправленнями і сподіваємось, що книжки якнайшвидше опиняться на ваших поличках. Дякуємо за ваше терпіння й розуміння 🥀

У нас гаражний розпродаж 🥀☕️🏹 Якщо давно хотіли щось із наших видань, зазирніть на наш сайт. Книжки можуть мати незначні потертості або інші дрібні пошкодження

Внаслідок російської атаки було знищено склад Нової пошти у Святопетрівському, де зберігалися, зокрема, й наші книжки для Readeat та Book.ua. Для нас це чергова втрата видань, у які ми вклали дуже багато любові, часу й праці. Наразі ми ще не знаємо остаточного масштабу того, що було знищено. Ми вже працюємо над тим, щоб якнайшвидше повонити книжкові запаси Readeat і Book.ua. А найкраще, що ви можете зробити зараз на підтримку українського книговидання — купувати книжки. У такі непрості часи кожна придбана книжка допомагає українським видавцям продовжувати працювати. Якщо ви любите наші видання й хочете підтримати нас, зазирніть на наш сайт: https://komorabooks.com/ Усіх любимо! ❤️ Щиро, Видавничий дім «Комора»

За які уроки історії, пропущені в XIX столітті, Україна змушена розплачуватися ще й у XXI? Відповідь на це питання Оксана Забужко шукає у книжці «Як рубали вишневий сад, або Довга дорога з Бад-Емсу», присвяченій Оксані Міяковській-Радиш — архіваріусці Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку. Книжка поєднує мемуар, літературознавчу розвідку та інтелектуальний детектив. Видання доповнене архівними світлинами 🦢

Анастасія Герасимова — літературна оглядачка, арт-критикиня, яка однією з перших прочитала нашу новинку — роман «Тірца» Арнона Грюнберга. У матеріалі «Читомо» Анастасія ділиться своїми враженнями від тексту. Читайте у каруселі 🥀

«Цього року, року сорок п’ятого, німці вже не володіли небом над нашим містечком. Що й казати про всю нашу землю, про всю країну. Винищувачі так вивели з ладу залізничне сполучення, що вранішні потяги їздили вдень, денні ввечері, а вечірні — вночі; денний часом приїздив хвилина в хвилину за графіком, — але потім виявлялося, що це на чотири години спізнений ранковий», — так розпочинається повість про життя тилу в німецькій окупації «Потяги спеціального призначення» Богуміла Грабала. Книжку про ніжну історію дорослішання на тлі війни можна замовити на нашому сайті 🤍

Арнон Грюнберг написав майстерну історію старіння, разом із яким не приходить мудрість; історію людини, яка на одну мить забула, що означає контроль, і яка саме тієї миті відчула себе щасливою; історію звіра, який переплутав ігру з реальністю; і, врешті-решт, історію любові без співчуття.

Рецензію Максима Нестелєєва на книжку «Тірца» Арнона Грюнберга читайте за покликанням ⚫️

З Днем Незалежності! Усе, до чого хочеться закликати сьогодні, — це підтримувати українське військо, завдяки якому ми маємо можливість жити, працювати й продовжувати свою справу. Низький уклін усім, хто боронить нашу землю. Вічна пам’ять і шана тим, хто загинув, захищаючи нашу свободу. Слава Україні! Фото: мітинг під Верховною Радою 24 серпня 1991 р.

«Кіт, як трава», «Де закопані сльози», «Прозорість ночі», «Пізня трава», «Бути і хотіти», «Собака Гриша» — усе це назви есеїв Віталія Жежери, вміщених у книжці «Стежка тудою». Найдобріша книжка серед наших видань. Рекомендується до прочитання у складні часи розчарувань та втрати надії. Придбати книжку-ліки від жорстокого світу можна на нашому сайті 🪲🍏🦎🫛

Мальопис на сайті ⭐️

Маємо чудові новини! ✨ Наш мальопис «Остання ніч на землі. Війна очима жінок з Вірменії, Грузії та України» номіновано на відзнаку «Мальопис Року 2025» у категорії «Найкраща коротка історія». А нашу авторку Віру Курико номіновано в категорії «Найкраща сценаристка» за українську історію «Остання ніч на землі». У центрі сюжету — Віра, яка після довгої та непростої дороги до Костянтинівки нарешті зустрічається зі своїм чоловіком, який від перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист України. Тримаємо кулачки й дякуємо всім, хто читає, підтримує та допомагає цій історії бути почутою!

«Насправді це дуже смішна книжка», — пише літературознавиця та літературна критикиня Ганна Улюра про роман «Тірца» Арнона Грюнберга.  Книга доступна до купівлі на нашому сайті 🌪️

Книга доступна до купівлі на нашому сайті: https://komorabooks.com/product/tirtsa/ 🥀

«Арнон Ґрюнберґ народився в Амстердамі в 1971 році в родині єврейських емігрантів із Німеччини. Його мати вижила в Аушвіці. У 19 років він заснував власне видавництво, у 23 роки – написав бестселер. Його твори перекладені 30 мовами, а Frankfurter Allgemeine Zeitung назвала його "нідерландським Філіпом Ротом". Між романами він писав репортажі з Афганістану, Іраку і Ґуантанамо.

Головний герой "Тірци" – Йорґен Гофмейстер, редактор, якого відправили на лаву запасних: зарплату платять, але на роботу можна не приходити. Єдине, що тримає його при тямі – випускна вечірка доньки Тірци, яку він готує з маніакальною ретельністю. Роман здобув премії Golden Owl і Libris».

Наша новинка «Тірца» Арнона Грюнберга увійшла до добірки «10 книжок серпня» від The Village. Про цю та інші книжки читайте у матеріалі Олени Лисенко 🤍

Читаю новинку від «Комори» — "Тірцу" Арнона Ґрюнберга. Вона тільки-тільки вийшла 👀 У центрі історії — Йорґен Гофместер, батько сімейства, чиє дуже впорядковане й контрольоване життя починає потроху розсипатися. Дружина, яка кілька років тому пішла від сім’ї, раптом повертається, донька Тірца дорослішає й збирається поїхати до Африки — а ми спостерігаємо за всім цим з його перспективи. Я десь на третині — і поки найбільше мені подобається саме те, як Ґрюнберг посадив мене в голову головного героя. Його спосіб мислення настільки добре прописаний, що ти теж починаєш дивитися на інших людей і думати: ну чому ви не можете просто поводитися "нормально"? 🫠 Тобто головою ти розумієш, що бачиш усе через дуже специфічну оптику Йорґена. Але його щире нерозуміння інших — чому вони говорять це, роблять те, чому не можуть просто зробити так, як "має бути", — настільки добре передане, що це нерозуміння стає і моїм . І це, блін, дуже прикольно написано.

Продовжуємо ділитися відгуками на книжку «Тірца» Арнона Грюнберга. У каруселі відгук літературознавця, перекладача та культурного оглядача Максима Нестелєєва.  Книга доступна до купівлі на нашому сайті 🖤