🟡 Постернак

Втрата більшості саме в Сенаті буде болючим для Трампа, адже стане символом паралічу президентської волі Трампа. Удар по його марнославству та політичній впевненості. Уявіть, нескінченні сенатські комітети і слухання по зловживанням Трампа, супровід спроби імпічменту, виклик і публічні розп'яття посадовців чинної адміністрації, блокування призначення федеральних суддів, перетворення палати на майданчик для генерації звинувачень та розслідувань тощо. Фактично це перехід з режиму тотальної домінації над Конгресом у режим виснажливого політичного торгу, постійної інформаційної оборони та правової війни за виживання. Катастрофа Трампа на сенатських мідтермах - точка відліку еволюції самої Республіканської партії. Якась її частина фактично буде звинувачувати Трампа в поразці. І республіканські сенатори поступово будуть дрейфувати від Білого дому у бік більшої автономності або приглядатись до можливих кандидатіу Президенти 2028 р. Трамп буде зважений і списаний. Звісно, якщо не спробує цим планам зашкодити з

А команда консультантів Кличка свій хліб відробляє. Професійно розганяється сюжет про проплаченість антимерського мітингу, підкріплений роботою ботоферми, кінопостановкою про роздачу грошей, поширенням сфабрикованих оголошень в групах про пошук учасників мітингів за кеш. Старо як світ. Але ж дієво. Частина прихильників Кличка таки повірить, що за мітинг учасники могли отримати свої 30 срібняків. "Бо чого пертись на Хрещатик в таку погоду та ще й під час ризику російського обстрілу?" - спитає пересічний. А тут через тг-шку зробити розгон "новини" про оплату мітингарів і вуаля.

Хейт Кличка - це політичний двіж чи культурний перформанс?

А тим часом в еРеФії

І кого це здивує вже на Заході? Колишня біженка з Сомалі, лейбористка Сагал Абді-Валі нещодавно перемогла на довиборах в окрузі Холборн та Сент-Панкрас в парламент Великої Британії з результатом у 45%. До речі, це округ екс-прем'єра Кіра Стармера, від якого він обирався до парламенту. Вона перемогла на ньому лідера партії зелених Зака Поланскі із розривом у 3 364 голоси. І присягу приймала на Корані.

Цікаві часи. Ще один претендент на перемовника. Більш лояльний до позиції РФ. Директор ФБР терміново прибув до РФ для зустрічі.

Тиск на Україну з боку Трампа перейшов в практичну площину дій - другий балістичний обстріл за два дні без попередження з боку США. Білий дім це не визнає, бо отримає брудну пляму на репутації перед виборами в Конгрес. Зеленський буде наполягати на українській правоті з чисто морального боку.

Є цікава інформація, на яку хотів би звернути вашу увагу. Точно не вкид

Очевидно, що це все кон'юнктурна тактика, підсунута Трампу з боку команди його політичних раднкиів. Власне, не дивно, чому особисто політичний консультант, стратег і один із провідних цифрових експертів руху MAGA, директор консалтингової кампанії X Strategies Алекс Брузевітц персонально обрушився на Зеленського із закликом припинити підривати авторитет Трампа та завдавати шкоди американському народу. У цієї команди виникла думка, що антиукраїнська тематика може приносити свій результат у агресивній виборчій комунікації. Ці спостереження базувались на широкій практиці використання українських кейсів в кампанії угорської партії "Фідес", польської "Конфедерації" та німецької AfD тощо. Україна та Зеленський за їх розрахунком може стати зручним Та й власне це дозволяло політичній команді Трампа спробувати перекрити наслідки ормузької кризи, яка сприймається великою масою суспільства як однозачно його особистий великий провал, спробувавши зсунути штучно наратив у бік вини України за високі ціни на пальне в США. Паралельно це дозволяє вибити з рук демократів їх ключову ставку - звинуватити Трампа у високих цінах на пальне. І розіграти казку про те, що Зеленський, не припиняючи удари по російським НПЗ, фактично підігрує демократам, яким вигідні високі ціни як свідчення правління Трампа. Результат, власне, буде вже скоро. І не впевнений, що він принесе феноменальну користь респам на мідтермах. Очевидно, антиукраїнська технологія в деяких округах може і спрацювати, але якщо Трамп так тупо провалив технологію джеррімендерінгу, яка повинна була втримати респів від виборчої катастрофи, то банальна антиукраїнська ставка в останні тижні кампанії більше схоже на ризиковий експеримент з маніпуляцією електоратом. Який це може гостро відчути і мотивувати помститися Трампу з більшою силою.

Ми стали свідками доволі цинічної передвиборчої містефікації в цій історії із дизельним перформансом Трампа-Путіна. Про вплив антиукраїнського гранднаративу на результат мідтермів в Конгрес ми поговоримо трохи пізніше (може і спрацює, чого ж ви так сразу), а нині хотів би декілька слів про стратегічну асиметрію США в контексті російської війни в Україні. Яка фактично є однією з найбільших загроз і передвісником катастрофи у нашій оборонній війні. Ніякої стратегії "мир через силу" у рейганівському стилі нині не існує. Від слова зовсім. Натомість - жонглювання слів і примітивні маніпуляції. Просто зручне та ефектне словосполучення, які юзають гравці в певних інтересах. Це вже третій великий випадок, коли Трамп добровільно спалює перспективний для тиску на РФ переговорний ресурс, звужує власний простір для маневру на російсько-українському полі і здає свої фішки перед стратегічним розіграшем. Перший випадок стався у січні 2025 року, коли Трамп ще до перемовин із РФ публічно і беззаперечно заявив, що Україна не буде в НАТО. Вже тоді це викликало подив, адже він міг би вдало розміняти стратегічну невизначеність щодо інтеграції України в НАТО у хижацькій схватці позицій із Росією. Це був би жирний козир, яким можна було б погратись із чутливим до цього пряника Путіним. Натомість, Трамп його здав, наче великодушний гросмейстер нецікавої йому гри, в якій йому повинно було повезти лише через очікування інфантильної поблажливості Путіна. Другий випадок - це горезвісний Анкорідж, де Трамп показово приймає максималістську позицію Путіна, зокрема щодо необхідності виведення українських військ з Донбасу, не отримавши жодних поступок з боку російського масового вбивці. Також погоджується із російською позицією про необхідність остаточного врегулювання без попереднього припинення вогню. Потім Москва буде носитись із цим Анкоріджем як відомий тургенівський персонаж із Муму. Хоча Україні прийшлось підключати європейський десант для врівноваження реальності і успішно витримати американський тиск. І тепер третій випадок - дизельна домовленість і скасування США санкцій щодо продажу, доставки, розвантаження та ввезення дизельного палива російського походження до 07 квітня 2027 року. The New York Times ще й пише про плани США у розблокуванні мільярдів доларів російських активів, заморожених на Заході і передачи коштів РФ не після виконання домовленостей про перемир’я, а як попередній стимул, щоб Москва взагалі погодилась на часткове припинення вогню. У стратегічних іграх це капітальний провал, який має сенс лише у випадку більш глибоко продуманої багатоходової логіки. Однак, все вказує на те, що в цьому випадку її немає. Мова про катастрофічний занепад американської стратегічної культури. Коли США віддають щось до того моменту, коли отримали вагому зустрічну поступку, вони створюють дику асиметрію: РФ уже отримала вигоду (відмова України від НАТО, домовленості в Анкоріджі, економічні угоди), але тепер для неї немає жодного стимулу йти на компроміс. Що Путін має зробити у відповідь, отримавши такий подарунок і бонус? Малозрозуміло. Така стратегія Трампа теоретично має сенс лише тоді, якщо була б спрямована на зміну позиції Росії у потрібному деескалаційному напрямку. Але відбувається зовсім навпаки - Путін це оцінює як слабкість і ще більше проявляє хижацький інстинкт. Або Трамп втомився очікувати, коли вистрелить його бажання сформувати міст між Вашингтоном і Москвою для врівноваження Пекіна, досягнення вигідних американцям комерційних угод і тому форсує зв’язок із РФ за рахунок інтересів Києва. Тепер для Трампа очевидно, що успіх його бажання напряму залежить від штучного знецінення і звуження позицій України, що і спостерігається у питанні далекобійних ударів Києва по російським НПЗ. Які були в стратегічній перспективі навіть вигідні нафтовим інтересам США і принесили конкретну користь для конкретних стейкхолдерів США.

США погрожують заблокувати постачання зброї Україні через атаки на російські НПЗ, - Financial Times. У американців є, в принципі, п'ять інструментів впливу на Україну і Зеленського: - продаж важкого озброєння за програмою PURL; - дозвіл на користування супутниками Starlink; - санкції та економічні обмеження (закон Грема і рышення OFAC) - обмін розвідданими між військовими; - сітка ангажованих грантовиків, лідерів думок, політиків, блогерів для активації операцій впливу, куди слід можливо віднести і антикорупційну групу. Ці аргументи створюють флеш рояль для американців.

Пєсков дав зрозуміти, що Путін та Трамп спілкувалися частіше, ніж про це повідомлялося. Він заявив, що президенти "могли провести телефонну розмову, про яку не повідомлялося б публічно". Неодноразово про це говорив в своїх ефірах. Трамп віддає перевагу неофіційним приватним каналам зв'язку. І кількість таких контактів може нас вразити, коли ця інформація стане публічною.

Сьогодні жарко. Повідомлення від Трампа: з цього моменту у війні між Росією та Україною оголошується "енергетичне перемир'я". Обидві сторони дали на це згоду. Не порушуйте його.

Питання в студію: в понеділок, тобто завтра, нам традиційно очікувати грандіозних справ і новин від НАБУ-САП?

«Якщо путін погодиться на 60-денне перемир'я, Україна проведе вибори», — Зеленський.

Техномільярдер Ілон Маск каже, для України настав час отримати нового лідера, підтримавши кампанія мінусування Зеленського. Два місяці тому його друг Михайло Федоров круто зарядив наратив про президентські вибори. Багато хто тоді назвав риторику екс-міністра електорально дивною, але ж тепер стає зрозумілим, що тут мова йшла про продуману заокеанську геополітичну гру.

Трамп хоче, щоб Зеленський пішов з посади Президента України. Прямий імформаційний апперкот українському президенту, за яким стоїть направляюча рука Путіна. Не вперше, але нині вже серйозніше. Тепер на тлі дизельного "пісділа" стало зроузміло навіщо в останній місяць прогрівали травмоване війною українське суспільство через підключення "говорящих голів" та політичних агентів впливу в інтересах Вашингтону (а там і Москви). Медіакілерська персоніфікована атака проти Зеленського з боку Мендель, мирне capitulare Гончаренка, а сьогодні ще до заяви Трампа малопомітний заклик екс-депутата Новинського до Зеленського подати у відставку і передати мирні перемовини Верховній Раді.

У цій метушні з російським дизелем і суголоссі заяв лідерів важливо лише одне - удари України по російським НПЗ. Продовжаться чи припиняться? Авжеж і ризики американської реакції (продаж перехоплювачів Patriot, обмін розвідданими, прямий тиск на Зеленського).