Монархічна Телеґрама | [α]☨[ω]

Переборення зневіри української нації. 🤍🤍🤍🤍🦁|❤️|🦁🤍 🤍🤍🤍

Три найбільші небезпеки загрожують розвиткові нашої організації а разом з тим і майбутній Гетьманській Українській Державі. 1. Зневіра в Україну великої більшости цих соціяльно-консервативних місцевих українських елементів, на яких тільки і може опертись Українська Держава. 2. Очернююча і дискредитуюча українські Гетьмансько-монархічні державницькі зусилля, діяльність свідомої і репрезентуючої Україну української інтеліґенції, діяльність, яка зневіру в Україну серед всіх місцевих державно-творчих сил на Україні збільшує. 3. Врешті неорґанізована маса українських Гетьманців-монархістів (в тім числі і зпосеред очернюючих нас сьогодня українських інтеліґентів), що появиться на Україні в день упадку большовизму.

Чи самою тільки ідеолоґією можна ці три найбільші для нас небезпеки побороти? Українського державно-творчого пориву, необхідного для перебореня зневіри в Україну серед місцевих соціяльно-консервативних сил, не можна помислити, розуміється, без ідеолоґії. Але марна надія самою тільки ідеолоґією українську соціяльно-консервативну масу в напрямі українського державно-творчого зусилля зрушити і за собою потягнути.

Так само було-б великою наївностю сподіватись «переконати« самою тільки ідеолоґією більшість свідомих українських інтеліґентів. Не можна переконати в потребі орґанізованої боротьби за власну державу і в правдивости єдине можливого способу здобуття Української Держави тих, що живуть власне з хаосу, дезорґанізації і недержавного українського гниття. Наша ідеологія, коли вона остачеться тільки в сфері ідеолоґії, буде завжди для більшости інтеліґентів українських або «утопією», або «гумористикою, або вигадкою панів, і лайки та брехні, які сипатимуться на нас зпід їхніх пер, будуть зовсім позбавлені необхідного для всякої дис0кусії та переконуваня, а випливаючого тільки з однаковости хотіннь зусилля розуму і думки.

🤍🤍🤍🤍⚔️|❤️|⚔️🤍🤍🤍 🤍

✍️| Джерело: Покликання Варягів чи організація Хліборобів • 🦁| #Роботилипинського |🦁

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

Пасивне українське інтеліґентство та орґанізація української нації. 🤍🤍🤍🤍🦁|👑|🦁🤍🤍🤍 🤍

Але не тільки на саму інтелігенцію українську спаде вина за нову і вже остаточну руїну України. Як що ця руїна настане, то винні в ній будуть і ці останки старої провідної української верстви - ці старі українські пани що свою поборювану українськими руїнниками державно-творчу силу не хочуть скріпити орґанізованою єдностю, а навпаки ослаблюють її своєю пасивностю або розпорошують своїми марними надіями опанувати український хаос кожному зокрема, поодинці. Коли інтеліґенція українська відповідатиме перед історією за те, що розперезаною та зажерливою активностю вона державне діло українське зруйнувала, то соціяльно-консервативні і державно-творчі елементи українські відповідатимуть за те, що, через свою пасивність та надмірний індивідуалізм через випливаючий звідци брак волі до організації, єдности та дисципліни - вони і себе, і українського діла державного, від руїнників не оборонили...

З маленького, але здорового зерна росте велике дерево. З малої, але сильної орґанізації може вирости могутна держава. І як не буває дерева без зерна, так не буває держави без зачатків. Гетьманська монархічна Українська Держава як і всяка держава »готовою« на світ не появиться. Вона може вирости з розвитку сильної і життє здатної політичної орґанізації. Тільки українські диктатури» і «на- родні республики звільняють своїх визнавців од всякого підготов- чого орґанізацийного зусилля. В перших сам все зробить »ґеній« майбутнього диктатора, в других »ґеній суверенного народа. Реальної, а не фантастичної, Гетьманської монархічної Української Держави не можна помислити без попередньої орґанізації такої сили, на якій ця Держава могла-би опертися.

Не сама тільки ідеолоґія, як я вже не раз підкреслював, рішає про силу і життєздатність політичних орґанізацій. Як віра без діл так і політична ідеолоґія без людей мертва єсть. Сформулована нашою орґанізацією ще в 1920 р. ідеолоґія класократична (з якої кпили і кплять собі панове демократичні і охлократичні українські інтелігенти) здійснюється вже сьогодня в Італії,*) і приймається чим раз більше в инших, бажаючих вилізти з демократично-парламентського болота, европейських країнах. Але що з того, що ми матимем правдиву і життєздатну ідеолоґію, коли не буде у нас настільки сильної орґанізації, щоб цю нашу ідеолоґію серед Українців і для Українців реалізувати.

🤍🤍🤍🤍⚔️|🇺🇦|⚔️🤍 🤍🤍🤍

✍️| Джерело: Покликання Варягів чи організація Хліборобів • 🦁| #Роботилипинського |🦁

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

🦁| На початку Першої світової війни В’ячеслав Липинський був визнаний непридатним до військової служби через хворобу серця і легенів, однак невдовзі все ж був мобілізований. Як резервний офіцер, він вступив до лав 4-го драгунського Новотроїцько-Єкатеринославського полку, у складі якого взяв участь у Східно-Прусській кампанії 1914 року в складі ІІ російської армії генерала Самсонова. Пізніше, у 1915 році, через хворобу Липинського перевели до кінного резерву, який спочатку перебував у Дубні, згодом в Острозі, а відтак у Полтаві. Про цей період свого життя він згадував в автобіографії, надісланій до НТШ: «В день вибуху світової війни, як резервний офіцер, був покликаний до 4-го драгунського Новотроїцько-Єкатеринославського полку, в рядах якого відбув східно-пруську кампанію в складі ІІ російської армії генерала Самсонова. Пізніше, в 1915 р., через недугу був перенесений в кінні резерви, стаціоновані зразу в Дубні, потім Острозі, врешті Полтаві, де прослужив до часу російської революції». На світлині — В’ячеслав Липинський під час служби в лавах російської армії, 1915 р. 🤍🤍🤍🤍🦁|❤️|🦁🤍🤍 🤍🤍

🦁| #фото

🇺🇦| Монархічна Телеґрама

Воля, любов і сила — три начала людського буття. 🤍🤍🤍🤍🦁|👑|🦁🤍🤍🤍 🤍

Отже, любов Бога, що діє через силу або дію тіла у зовнішньому поклонінні, є в людині силою, яка породжує та зберігає знання про Бога. Отже, любов не є ні волею, ні силою, ні розумом, ні тілом, а є частиною обох. Вона внутрішня, або розумна, за своєю суттю, оскільки розум обов’язково думає про коханий об’єкт; вона зовнішня, або тілесна, за своїми наслідками, оскільки любов обов’язково виникає з дії тіла. Таким чином, любов є зв’язком між розумом і тілом, між волею та силою, а також засобом їхнього взаємозв’язку. Воля, любов, сила; розум, серце та тіло, або зовнішні почуття, — це Людина. Ці три здібності досить відмінні одна від одної; бо воля без сили — це бажання; сила без волі — це божевілля, лють; любов без волі та без сили — це ніщо.

Отже, Бог і людина перебувають у певних стосунках один з одним, які називаються стосунками. Ці стосунки — це стосунки волі до волі, любові до любові, сили до сили. Отже, ці зв’язки походять від природи буття — безкінечної або творчої волі, любові, сили; а від скінченного або створеного буття — волі, любові, сили. Отже, ці стосунки необхідні, тобто вони такі, що не можуть бути іншими, ніж вони є, не суперечачи природі істот. Отже, ці відносини є законами. «Закони — це необхідні відносини, що випливають із природи істот», — каже «Дух законів». «Природні відносини (синонім необхідності) та закони завжди повинні узгоджуватися в одних і тих самих пунктах», — стверджує «Суспільний договір». Монтеск’є та Ж.-Ж. Руссо погоджуються один з одним, я погоджуюся з ними, бо ми всі погоджуємося з істиною. Отже, існують закони між Богом і людиною, необхідні закони або відносини, що походять з їхньої природи; відносини спільної волі, взаємної любові, що діють через силу або владу, з метою їхнього взаємного творення та збереження; творення або створення людини та її збереження через волю, любов і силу Бога; творення або пізнання Бога та Його збереження через волю, любов і силу людини. Я прошу читача чітко зрозуміти цю різницю, щоб не зловживати моїми висловами.

Отже, існує партнерство між Богом і людиною; і якби не було партнерства розуму між Богом і людиною, людина не могла б мислити про Бога. Це природне релігійне суспільство, або природна релігія. Отже, суспільство — це союз істот, подібних за законами або необхідними зв’язками, союз, метою якого є їхнє взаємне виробництво та збереження.

🤍🤍🤍🤍🕊|🐏|🕊🤍🤍 🤍🤍

📓| Джерело: Louis de Bonald • Théorie du pouvoir politique et religieux dans la société civile • 🦁| #Французькамонархія #переклад |🦁

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

📓| В’ячеслав Липинський разом із Вікторією Чикаленко, донькою Євгена Харламповича Чикаленка, дружиною Олександра Скорописа-Йолтуховського, та Василем Скорописом-Йолтуховським (у центрі). Ванзеє, 1927 рік. 🤍🤍🤍🤍🦁|⚜️| 🦁🤍🤍🤍🤍

✍️| #фото

🇺🇦| Монархічна Телеґрама

Возстановлення гетьманства та українське москвофільство 🤍🤍🤍🤍⚔️|❤️|⚔️🤍 🤍🤍🤍

Возстановленя Гетьманства — але не в колишній формі монархії елекцийної, яка себе на Україні політично не оправдала, а в формі монархії невиборної дідичної, яка забезпечує більшу стійкість і більшу силу Верховній Владі - може дати нашим соціяльно-консервативним силам обєднуючу їх точку опори і усунути їх сам-собі-панську розпорошеність головну причину їх внутрішньої слабости.

Персоніфікація Гетьманства в Роді Скоропадських, який вже був і став знов Родом Гетьманським, дасть основи українському легітимізмові і усуне головну небезпеку для українського монархізму: самознищеня в боротьбі за «найкращих кандидатів«.

Піддержка Гетьманства і тієї частини українських соціяльно-консервативних державно-творчих сил, яка за ним стоїть, пред- ставниками «свідомої України в першій мірі інтелігенцією українською (творцями ідеології нації), українськими військовими (пред- ставниками її збройної сили) і взагалі тією новою провідною організаторською верствою, що зпосеред мас народніх вибивається пере- конає всю москвофільську соціяльно-консервативну українську масу, що Україна це не анархічне моральне та матеріяльне розби-шацтво. Тільки така піддержка Гетьманства »свідомими Українцями« може викресати серед москвофільської соціяльно консервативної більшости віру в Україну і може зробити з неї твердий фундамент під будову Української Держави. І тільки тоді, коли Держава Українська знайде собі опору в місцевих біля свого Гетьманства-Монархії зорганізованих і скріплених соціяльно консервативних і державно-творчих силах, зникне їхнє москвофільство і Україна перестане бути професією пару сотень більше чи менше анархічних інтелігентів літераторів, а перетвориться в розвинену, органічну, реально істнуючу державну націю.

Разом з тим усунено буде і втручання Москви у внутрішні українські справи, зо всіма страшними для України наслідками цього втручання. Коли місцевими спільними силами старих і нових »панів« (нащадками колишньої правлячої верстви і представниками свідомої, бажаючої собі влади, верстви нової) обєднаними біля традицийного символу Держави і Нації — Гетьманства — буде здавлений перший український бунт проти власної Української Влади — підстава панування Москви на Україні буде знищена. Політичним союзом Гетьманська Українська Держава позбавить Москву законної можливости йти війною на Україну; а фактичної можливости втручання у внутрішні українські справи Москва буде позбавлена внутрішньою державною силою українською, потрібною для здавленя власними українськими руками місцевої української анархії. В той спосіб народилась сучасна Україна за Гетьмана Богдана Хмельницького і тільки в той самий спосіб зможе вона завтра відродитись. Бо як всяка реальна влада так і реальна Влада Українська держатись може тільки такими засобами, при помочі яких вона повстала.

🤍🤍🤍🤍🦁|🇺🇦|🦁🤍🤍 🤍🤍

📓| Джерело: Покликання Варягів чи організація Хліборобів • 🦁| #роботилипинського |🦁

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

Чотири умови побудови класократичної держави: 🤍🤍🤍🤍⚔️|❤️|⚔️🤍🤍🤍 🤍

1. Щоб серед даної нації істнував один основний найсильніщий клас, якого організаторські, войовничі елементи в стані не тільки зорганізувати під одним монархічним проводом свій власний клас, але зорганізувати також і завойовання влади на даній національній території, тобто здатні дати провід (не диктатуру!) в процесі твореня на цій території окремої держави; иншими словами: консервативні елементи основого і найсильнішого в даній нації класу повинні бути в стані своєю власною внутрішньою силою дати доказ своєї органі-заторської здатности не тільки в очах пасивних мас свого власного класу, але й в очах цілої нації, і не повинні, завдяки своїй нездатности, проголошувати себе «народолюбцями та ховатись за спину демократичних провідників народу», або віддавати себе під опіку якоїсь охлократичної — правої чи лівої диктатури;

2. Щоб серед даної нації була така авторитетна репрезенто-вана дисциплінованою і зорганізованою, але не претендуючою на політичний провід інтелігенцією духовна сила, якої авторитет могли-б визнати консервативні творці держави, войовники-продуценти; сила, яка-б поблагословила оцим своїм духовим авторитетом серед нації їх державні діла і яка в той спосіб дала-б цим державним ділам моральне оправдання в очах цілої нації (такою авторитетною духовною силою буває звичайно церква і релігія);

3. Щоб, давши своєю власною силою опору державній монар-хічній владі, оці консервативні продуценти-войовники найсильніщого класу в данії нації могли дати змогу охлократичним матеріяльно-непродукуючим войовникам та інтеліґентам обєднатись біля Монарха, сотворити армію, державний апарат і державницьку ідеологію, але разом з тим могли недопустити, щоб оці охлократичнні елементи проголосили свою диктатуру, тобто проголосили Монарха абсолютистичним, самодержавним і стали його іменем необмежено правити над цілою нацією;

4. Щоб, сотворивши в той спосіб сильну монархічну владу державну, одну для цілої нації, і сотворивши для цієї влади сильну консервативну опору в самім громадянстві, оці консервативні елементи основного і найсильніщого класу припинили демократичну розну даність, інтелігентське «народо-репрезентативне дурисвітство і сво-бодолюбиву анархію, але одночасно допустили до законодавчої націо-нальної праці, як організаторські сили инших класів, так і поступові елементи цілої нації. І щоб дали вони змогу оцим поступовим еле-ментам виявляти свою поступову реформаторську діяльність, до-пускаючи до влади, тобто абсорбуючи в свої консервативні ряди все, що між поступовцями дійсно, в боротьбі віч-на-віч з консерватистами, свою організаторську силу та здатність доказало.

🤍🤍🤍🤍🦁|🇺🇦|🦁🤍 🤍🤍🤍

📓| Джерело: Покликання Варягів чи організація Хліборобів • ⚔️| #роботилипинського |⚔️

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

«До дня незалежності» 🤍🤍🤍🤍🕊|❤️|🕊🤍🤍🤍🤍

Гетьман підняв Українську Державу З підвалу на достойний педестал, Розніс по світу нашу волю й славу: Тризуб як Володимирів скрижаль Тисячеліття осяв булаву - В Воротах Золотих заблиснув ґраль. Зблизився до Воріт Марко Проклятий, Вів Юра, вождя Січових Стрільців - »Ось - каже - блиснув чудом Гетьман клятий« Михайлик, сторож ґраля, загримів: »Замість клясти, ви станьте будувати - То стане храм трудом усіх умів«! »Там засяніє ґраль наш з діяманту, Де нам Христос підніс пролиту кров - Сія містичним світлом амаранту«. »Ось місія, що нам Господь найшов: Створити світ ясніший від брилянту, Де схід і захід злучиться в любов«. Юр-Тур упав в молитві на коліна, Марко глумився з божого добра: »Коли така не буде Україна Як хочу я, ніякої не тра! Хай вкриє гуляйполем нас руїна, Аж нова Січ повстане із Дніпра«! Михайлик шестокрилими крив Ворота, А з них сіяли очі всіх століть - Лице Юр-Тура вкрила соромота... Марко пер бунтом в прірву лихоліть....

🤍🤍🤍🤍⚔️|🇺🇦|⚔️🤍🤍🤍🤍

📓 Василь Пачковський: Гетьман державної сили

🌟 | Катехізис Роялізму

❤️ | В'ячеслав Липинський разом із братом Станіславом та його дружиною і (скоріше за все) матір'ю його дружини, 1923 рік. 🤍🤍🤍🤍⚔️|🇺🇦|⚔️🤍🤍🤍 🤍

🦁| #фото

🇺🇦| Монархічна Телеґрама

Луї де Бональд: природна основа суспільства. Частина 2 🤍🤍🤍🤍🦁|⚜️|🦁🤍🤍🤍 🤍

Так Бог створює Людину з любові до Себе, і Він зберігає її з любові до Себе. Отже, людина подібна до Бога: розум і воля, любов, сила або могутність. Отже, вона пізнає Бога або створює Його у своїй думці; отже, вона любить Його, отже, вона хоче зберегти Його, тобто зберегти знання про Нього; отже, вона може зберегти Його, оскільки Він є силою або могутністю; бо хоча Бог існує Сам по Собі і незалежно від знання, яке людина може мати про Нього, правда, що Бог створюється та зберігається для людини лише остільки, оскільки людина робить Бога предметом своїх думок і об’єктом своєї любові.

Людина подібна до Бога лише через свій інтелект. Будучи складною істотою, її інтелект поєднаний з іншою істотою, зовнішньою істотою, яка називається тілом, яке є її єдиним партнером у її діях. Воля перебуває в інтелекті; сила або могутність — у тілі: таким чином, людина може зберігати знання про Бога лише тією мірою, якою сила або тіло поєднані з інтелектом, тобто дія — з думкою, а сила — з волею. З цього виникає релігія, духовна або внутрішня — у поклонінні, і тілесна або зовнішня — у богослужінні.

Людина може бажати зберегти Бога лише тому, що любить Його. Тому в людині любов до Бога є принципом збереження знання про Бога; любов до Бога таким чином керує силою збереження, якою є дія тіла.

🤍🤍🤍🤍🕊|✍️|🕊🤍 🤍🤍🤍

📓| Джерело: Théorie du pouvoir politique et religieux dans la société civile • 🦁| #Французькамонархія #переклад |🦁

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

Класократія як форма державного устрою. 🤍🤍🤍🤍🕊|❤️|🕊🤍 🤍🤍🤍

Класократія єсть методом правління осілого продуцента-войов- ника: людини, яка продукує матеріяльні цінности (хліб, товари), а одночасно, завдяки своїй вродженій войовничости та виробленій відповідним вихованям звичці до організації, уміє цій продукції надати не анархічні, спекулянтські, а організовані форми, і уміє цю продукцію від зовнішніх руїнників силою меча захистити. При класократії провід в державі належить таким орґані- заторам матеріяльної продукції нації, які, для ви- конуваня оцих своїх організаторських функцій, уміють самі зорґанізуватись, тобто уміють обмежити свої індивідуа-лістичні інстинкти, уміють підпорядкувати їх одному монархічному проводові, і мають досить сили, щоб не претендувати на диктатуру, а допустити до голосу в державі і опозицийні до їхньої консервативної державної влади, поступові елементи в нації.

Систем правління класократії засновується на витворюваню гармонії між державою і громадянством між тими, хто править і тими, ким правлять так, щоб держава і громадянство себе взаємно доповнювали і творили одну посідаючу свій національний дух і своє державне тіло націю. Він єсть гармонійним взаємовідношеням між матеріяльною силою меча, матеріяльною силою про- дукції і золота, нематеріяльною силою ідеології і силою пасивности мас. Иншими словами: систем класократії спірається на гармонійнім політичнім співробітництві між продуцентом войовником, консервативною опорою Держави і організатором матеріяльної продукції нації, між матеріяльно непродукуючим войовником (армія, бюрократія), необхідним для сотвореня постійного і сильного державного апарату, між матеріяльно непродукуючим інтелігентом, творцем духових цінностей і ідеології нації, між посередником-фінансистом, необхідним для організації обміну випродукованими цінностями, і між пасивними масами нації, які треба для продукції організувати відповідно до степені їх восприїмчивости, тобто відповідно до одідиченій ними по попередніх історичних стадіях їх духовій культурі, їх виробленій звичці до більше чи менше інтензивної праці, і відповідно до їхніх, од їх культури і працездатности залежних, матеріяльних потреб. В класократичному устрої, де нема охлократичної диктатури і де нема рознузданої демократичної анархії, можуть знайти собі місце всі ці охлократичні і демократичні елементи, які визнають над собою обовязуючий в першій мірі і цю консервативну верству, на якій спірається державна влада - принцип служби нації, а не необмеженого панування над нацією.

Державно-організацийні форми класократії в загальних рисах представляються так. На чолі держави стоїть дідичний Монарх, репрезентуючий державно-національну традицію, єдність нації і возглавляючий державний апарат. Його влада не диктаторська, не самодержавна: вона обмежена законом, який в своїх за-конодавчих установах творить сама нація. Але ця влада монархічна не фіктивна, як влада республиканського президента тому, що вона володіє не аполітичним, а політичним, їй персонально присягнувшим і їй відданим державним апаратом та армією, і тому, що в самій нації, в самому громадянстві, вона має опору: 1. в консервативних, войовничого духа, здатних до організації і до самооборони продуцентах, організаторах матеріяльної продукції нації; 2. в консервативній, зорганізованій в одно тіло, інтелігенції, творцях ідеології нації. «Монарх при класократії єсть Першим Слугою Нації, есть її Першим Лицарем, який силою свого державного меча захищає націю і береже та виконує ті закони, що нація в своїх законодавчих установах сама для себе ухвалила.

🤍🤍🤍🤍⚔️|🇺🇦|⚔️🤍🤍 🤍🤍

📓| Джерело: Покликання Варягів чи організація Хліборобів • ⚔️| #роботилипинського |⚔️

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

Луї де Бональд: природна основа суспільства. 🤍🤍🤍🤍🦁|⚜️|🦁🤍🤍 🤍🤍 Продовжуючи знайомство з європейською консервативною політичною думкою, публікуємо переклад уривка з праці французького мислителя Луї де Бональда — «Теорія політичної та релігійної влади в громадянському суспільстві».

Ми не можемо говорити про суспільство, не говорячи про людину, ані не можемо говорити про людину, не звертаючись до Бога (1). (1) Коли Всесвіт вірив у безліч божеств, філософи вірили в єдність Бога; коли Всесвіт вірив в єдиного Бога, філософи заперечували Його існування. Якби Всесвіт став атеїстичним, можливо, вони стали б політеїстами. Коли люди поклонялися богам із дерева та металу, мудрі вважали Бога чистим духом; коли люди вірили, що Бог є духом, мудрі вважали Його сукупністю всіх істот, навіть тілесних, — Всесвітом. Це те, що називається не мислити як простий народ. Найменш дурні творці божеств створюють... Коли фундаменти хитаються, їх потрібно відновити на їхньому належному місці; коли будівлі загрожує обвал, її фундаменти досліджують та зміцнюють. Хибна філософія вдає, що засуджує те, чого вона відмовляється зрозуміти; її теорія проста та однозначна: це теорія атеїзму та анархії. Розум непотрібний тим, хто лише заперечує, а здоровий глузд — тим, хто лише руйнує. Протиставимо розум софізмам, а історію — гіпотезам. Людство, тобто суспільства всіх часів і місць, мало відчуття існування божественності: отже, божественність існує, бо загальне відчуття людства є непомильним. Існування Бога — фундаментальна істина; я спробую продемонструвати це в іншому місці.

Бог вислизає від усіх наших почуттів; отже, Він є розумом, і безкінечним розумом; отже, Він пізнає Себе безкінечним знанням; отже, Він любить Себе безкінечною любов’ю; отже, Він хоче зберегти Себе, або бути щасливим, безкінечною волею; отже, Він може зберегти Себе безкінечною силою або могутністю. Бог є воля, любов, сила або могутність. У простому бутті всі ці операції є лише однією й тією самою дією; але допустимо розрізняти їх за допомогою думки, оскільки вони розрізняються за наслідками. У вільній істоті дія є результатом волі та сили; дія, необхідно безкінечна, буде результатом безкінечної волі та сили: безкінечна дія є творінням, або дією, за допомогою якої буття дається тому, чого не було. Бог створює істоти (1). Бог любить Себе, і Він хоче зберегти Себе, або бути щасливим; Його збереження або щастя є, отже, об’єктом Його волі; але творіння є результатом Його волі та Його сили: тому Бог створює істоти лише з метою Свого збереження або Свого щастя; звідси любов до Себе є в Бозі принципом створення істот: отже, любов до Себе керує творчою силою або могутністю; отже, любов до Себе, що діє силою, є, за словами Діку, творчою або продуктивною силою істот.

🤍🤍🤍🤍🕊|📓|🕊🤍 🤍🤍🤍

📓| Джерело: Théorie du pouvoir politique et religieux dans la société civile • 🦁| #Французькамонархія #переклад |🦁

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

✍️| Критика демократії: Платон про свободу та її межі. Частина II 🤍🤍🤍🤍🪶|🇺🇦|🪶🤍🤍🤍 🤍

...так, що він зрештою може вважати себе вільною людиною. І чужинець, який оселився в місті, вважає себе рівним громадянинові, а громадянин — чужинцеві. «Так, це відбувається», — сказав він. «Так, — сказав я, — і не тільки це, але й інші подібні дрібниці. Учитель у такій ситуації боїться учнів, а учні не зважають ні на вчителя, ні на своїх наставників. І взагалі молоді уподібнюються до старших та змагаються з ними словами й учинками, а старші, пристосовуючись до молодих, сповнюються жартівливості й люб’язності, наслідуючи молодих, аби не здаватися їм неприємними та надто владними». «Цілком слушно», — сказав він. «А вершиною народної свободи, мій друже, — сказав я, — є те, що трапляється в такому місті, коли придбані раби — і чоловіки, і жінки — стають не менш вільними, ніж ті, хто їх придбав. І я мало не забув згадати про свободу та рівність у відносинах між чоловіками й жінками». «Чи не скажемо ми тоді, — сказав він, — словами Есхіла: “що спало мені на думку, те й кажу”?» «Безперечно, — відповів я. — Саме це я й кажу. А якщо ти побачиш, наскільки вільні навіть тварини, які підвладні людям, то не повіриш, наскільки вони вільніші тут, ніж деінде. Адже собаки буквально підтверджують прислів’я: “як господар, так і собака”. І коні та віслюки тут звикли ходити з цілковитою свободою та гідністю, врізаючись у кожного, хто зустрінеться їм на дорозі, якщо той не поступиться. І взагалі все навколо всюди переповнене духом свободи».

«Це моя власна мрія, — сказав він, — коли ти мені це розповідаєш; адже часто, коли я їду за місто, мені сниться саме таке». «А хіба ти не помічаєш, — сказав я, — що сукупність усіх цих явищ, коли вони сходяться разом, робить душі громадян настільки чутливими, що вони дратуються навіть від найменшого натяку на рабство і не терплять його? Адже ти добре знаєш, що зрештою вони перестають зважати навіть на писані чи неписані закони так, щоб, як вони вважають, над ними взагалі не було жодного господаря». «Я дуже добре це знаю», — сказав він. «Ось це, мій друже, — сказав я, — і є, на мою думку, прекрасним та могутнім коренем, з якого виростає тиранія». «Справді могутнім», — сказав він. — «А що відбувається далі?» «Та сама хвороба, — відповів я, — яка, виникнувши в олігархії, знищила її, але тут, через більшу свободу і ширше поширення цієї хвороби, стає ще сильнішою, поневолює демократію і, по суті, саме надмірність свободи породжує відповідну реакцію на неї».

🤍🤍🤍🤍🕊|⚜️|🕊🤍 🤍🤍🤍

📓| Джерело: Платон, «Держава», книга VIII, 562a–562e 🦁| #Філософія |🦁

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

Гетьманство як точка опори українського консерватизму. 🤍🤍🤍🤍⚔️|❤️|⚔️🤍🤍🤍 🤍

Організації здержуючих консервативних сил, а разом з тим 1 істнування міцної держави, не можна собі помислити без установленя такої одної, твердої і непорушної точки, біля якої всі консервативні, здержуючі сили могли би обєднатись і витворити в той спосіб базу, підставу, для дальшого органічного і ритмічного розвитку держави 1 нації. Наприклад Англія в своїй монархії має повну свободу всесторон- нього розвитку, але цієї точки опори Англії персоніфікуючий її традицію та її єдність (все те, що здобула нація в минувшині і що вона має в сучас ности) англійський Монарх не вільно порушувати нікому, і то не тільки під страхом державних законів, але під мораль- ним примусом громадської опінії: під страхом образи найглибшого національного і громадського почуття англійських горожан.

Без монархічної точки опори всякий консерватизм неминуче розкладається і занепадає. Він вироджується тоді в най- гіршу і найглупшу демократичну партію, яка, по законам всякої демо- кратії, починає шукати собі точки опори в народі і починає кон- курувати з рештою демократії грою, як і вона, на емоціональних ви- бухових і руїнницьких інстинктах мас. Спеціяльностю такого демо- кратичного і республіканського консерватизму стає звичайно звірячий націоналізм і ура-патріотизм в формах ріжних національних егоїз- мів, а також примітивний і дикий антисемітизм.*) Такий антисемі тизм звичайно одержують в республіках Жиди, як відплату історії за те, що вони руйнують завжди такі монархії, що обмежують їх необ- межені апетити до необмежених спекуляцій і до влади, опертої не на моральнім авторітеті і реальній силі продукції та меча, а на гешеф- тярськім сприті та спекулятивній силі гроша....

Оця необхідна для істнування органічного і здорового консер- ватизму монархічна точка опори, мусить відріжнятись від всіх дальших можливих точек руху тим, що вона стала і оперта на історичній традиції та історичній спадковости (преємственности), яка одна тільки не піддається підроблюваням і яка вяже поодинокі покоління, поодинокі точки руху, в одну лінію, в одну націю. Без такої точки опори кожне покоління могло б по своїй охоті розпочинати творити нові нації. У нас, позбавлених такої точки, можемо власне помітити подібний процес. Колись ми були Русев, потім нацією козацькою, далі малоросійською, ще далі українською, завтра можемо прибрати ще якусь нову назву, а проте нацією дозрі-лою, розвиненою не станемо доти, доки замість як той валька встанька все ставати на ноги: на підстави з яких ми вий- шли будем все падати на голову; тяжчу од своїх підстав проек тами того, що має колись бути.

Такою опертою на нашій історичній традиції і на нашій історич ній спадковости точкою опори для українських державницьких кон- сервативних елементів може бути тільки відновлене наше традицийнe історичне Гетьманство. Розуміється з додатком того корективу ста- лости, який намагались надати йому наші предки за Гетьманів: Хмельницького, Самойловича, Розумовського, а саме: з перетвореням Вого з Гетьманства доживотнього, виборного, в Гетьманство ді дичневоднім роді, не виборне. І розуміється з наданням йому в державному устрої тих політичних і соціяльних форм, які необхідні для сучасного духового і матеріяльного розвитку нашої Нації.

🤍🤍🤍🤍🦁|📓|🦁🤍 🤍🤍🤍

📓| Джерело: Покликання Варягів чи організація Хліборобів • ⚔️[ #роботилипинського ]⚔️

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

Критика демократії: Платон про свободу та її межі. 🤍🤍🤍🤍🦁|🇺🇦|🦁🤍🤍🤍 🤍

«Отже, чи повинні ми остаточно стверджувати, що така людина є демократичною і що саме так її й належить називати?» «Нехай буде так», — сказав він. «Тепер нам залишається описати найпрекрасніший державний лад і найпрекраснішу людину: тиранію та тирана». «Безперечно», — сказав він. «Отже, любий друже, розкажи мені, яким чином виникає тиранія». «Що вона є породженням демократії — це досить очевидно». «Так, очевидно». «Чи не таким самим чином, яким демократія виникає з олігархії, тиранія виникає з демократії?» «А як саме?» — запитав він. «Те благо, яке олігархи поставили собі за мету і заради якого встановили свій лад, було багатство, чи не так?» «Так». «А ненаситне прагнення до багатства та нехтування всім іншим заради наживи стало причиною загибелі олігархії». «Це правда». «А хіба жадібність демократії до того, що вона проголошує своїм благом, не призводить так само до її загибелі?» «А що вона вважає своїм благом?» — запитав він. «Свободу», — відповів я. — «Адже в демократичній державі можна почути, що саме свобода є її найбільшим благом, і що тому лише в ній людина, вільна за своєю природою, повинна жити». «Так, це справді можна почути повсюди». «Тоді, як я щойно збирався сказати, хіба не надмірність цього блага — свободи — і ненаситна жага до нього, за нехтування всім іншим, не змінює демократичний лад і не готує шлях до необхідності диктатури?» «Як саме?» — запитав він. «Коли демократична держава, спрагла свободи, отримує поганих виночерпіїв на чолі з собою і, випиваючи свободу до дна, сп’яніє від неї тоді своїх правителів вона карає, якщо вони не надто поблажливі до неї й не надають їй свободи без міри, звинувачуючи їх у тому, що вони — прокляті олігархи». «Так воно й робить», — відповів він. «А тих, хто підкоряється правителям, вона викриває як добровільних рабів і людей, які нічого не варті; натомість у приватному й суспільному житті вона хвалить і вшановує правителів, які схожі на підлеглих, а підлеглих, які схожі на правителів».

«Хіба не неминуче, що за таких обставин дух свободи доходить до крайнощів?» «Безперечно». «І цей анархічний дух, мій друже, неминуче проникає в приватні домівки, а зрештою доходить навіть до тварин». «Що ти маєш на увазі?» — запитав він. «Ось що, — відповів я. — Батько звикає уподібнюватися до дитини й боїться своїх синів, а син не відчуває ні сорому, ні страху перед батьками; він уже не зважає на батька й не визнає його авторитету. Це відбувається тому, що всі прагнуть бути вільними». «У такій державі вчитель боїться своїх учнів, а учні не зважають на вчителя; молодші зрівнюються зі старшими, а старші, намагаючись сподобатися молодшим, опускаються до їхніх забаганок. Усе це відбувається через надмірну свободу».

🤍🤍🤍🤍🦁|📓|🦁🤍🤍 🤍🤍

📓| Джерело: Платон, «Держава», книга VIII, 562a–562e 🪶|

#Філософія |🪶

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

Розгляд і оцінка трьох основних політичних ідей і методів здобування влади в умовах української дійсности 🤍🤍🤍🤍🦁|🇺🇦|🦁🤍🤍 🤍🤍

Негативний єдиний національний фронт можливий при двох умовах. Перша: коли почуття зненависти, яке обєднує собою позбавлену единого проводу неорганізовану націю, звертається тільки проти одного ворога. Ірландці наприклад ніколи-б не мали свого єдиного негативного національного фронту, коли б його не обеду вала зненависть до одної Англії") Але вже наприклад для Словаків, які мають проти себе Мадярів і Чехів, єдиний негативний національний фронт неможливий. Поучаючий теж приклад Польщи, нації колись державної, значить посідаючої опертя в самій собі, в своїх старих консервативних традиціях, а проте поділеної тепер на два непримиримі табори: русофобів і ґерманофобів тому, що консерватизм не зміг виконати там своєї позитивної обєднуючої ролі від середини нації, від її традиції, її минувшини.

Друга: коли всенаціональн ціональний обєкт зненависти повстає тому, що вся, обєднана зненавистю, нація була завойована і поневолена другою нацією, яку вона ненавидить. Це значить, що оця поневолена нація мусіла мати колись свою єдину державно- національну владу; що за цею владою стояли дуже сильні консер- вативні елементи даної нації, а поруч них, завдяки їх силі, і вся нація; що ця влада державно-національна упала не від вну трішнього бунту, а в оружній боротьбі з чужою владою; що знищеня цієї своєї влади чужою владою вся нація відчула як тяжку кривду, заподіяну цілому національному колективові, і що тому возстановленя цієї власної влади єсть бажанням цілої нації.

Коли на чолі такого всенаціонального хотіння возстановити свою владу стають консерватисти, тоб-то репрезентанти старої традицийної влади, на яких ця влада колись спіралася, маємо воз- становлений знов єдиний провід в нації і значить позитивний націо- нальний фронт, опертий на любови нації до своєї старої влади, до своєї старої традиції національної. Коли-ж, при ослабленю консер- ватистів, провід беруть в свої руки поступовці, які намагаються возстановити не стару форму влади, а сотворити якусь її форму пову, масам нації невідому, то маємо національний фронт негативний, опертий не на любови до своєї влади (бо традицийну лають, а майбутньої ще ніхто не знає), а на зненависти до влади чужої. Оцієї необхідної для негативного «революцийно-демократичного єди- зненависти, без вищезазначених ного національного фронту передумов, бути у нації не може.

🤍🤍🤍🤍⚔️|❤️|⚔️🤍 🤍🤍🤍

📓| Джерело: [Покликання Варягів чи організація Хліборобів]

✍️| ⚔️[ #роботилипинського ]⚔️

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

Недієздатність і трагедія варязької теорії 🤍🤍🤍🤍⚔️{🇺🇦}⚔️🤍🤍 🤍🤍

Але трагедія від цієї теорії не в тім. Трагедія в тім, що її твор- цем есть козацький син і український землевласник, отже уроджений і природний український консерватист, якого вся родинна традиція і весь верстак творчої продуктивної праці власне з традицією україн- ського консерватизму звязані. І доки такі люде навіть в найкращих намірах та під впливом неопанованої горечі творять революцийні теорії, доки вони не стоять в одній українській консервативній лаві, доти поступовці українські мають слушність, що не хочуть приймати українських консервативних вимог, а вороги України мають слуш ність, коли її реальне державне істнування вважають утопією роман- тиків. Бо чи може бути «єдиний національний фронт» між Бог зна звідки взявшимися і один другого не знаючими українськими революціонерами, коли немає єдиного фронту навіть між осівшими з діда прадіда на однім місці, звязаними одним способом праці і старими сусідськими звязками, українськими консерватистами?

Уявім собі, що теорію варяжську, висловлену обережно і тактовно уродженим як не як українським консерватистом, підхопить справді частина поступової та революцийної української інтелігенції. Хай вона, конкуруючи з есерами, справді проголосить себе одного ранку українськими «монархістами в варяжськім стилі і для переліцитованя своїх есеровських конкурентів підійме ще більший галас проти «Гетьманства» і «хліборобів», як проти не народніх, пансько-поміщицьких затій». В що тоді взагалі обертається вся політична державно-творча українська праця і чи з неї не треба тоді як найшвидче забіратись кожному, хто хоче залишити по собі принаймні своїм дітям імя поважної людини.

Або єсть організавана, національна українська творчість волеве і продумане формування нації або єсть дике українське поле. Або есть людська громада, що щось колись думала, творила, і що це продумане та сотворене розвиває, удосконалює і дальшим поколінням передає; або єсть випадкова банда, випадково зібраних людей, в якій вільно кожному робити те, що йому хочеться під гаслами: «валяй, валяй» і «моему нраву не препятствуй!« Зокрема, що до монархізму: чи вільно кожному Українцеві шукати та вибі- рати собі «монарха⟪ по своїй вподобі, а як ні, то які обовязуючі всіх норми мають обмежувати цей вибір? Судячи по варяжській теорії на першу частину цього питання треба відповісти: так; а на другу: обовязуючою нормою для сотвореня української монархії мають бути погляди і хотіння українських республиканців. Иншими Фаталістична концепція українського дикого поля, з необмежено і вільно бушуючими на ньому стихийними силами, абсолютно од ніякої логічної збірної думки і послідовної збірної волі незалежними. Силами, які звязатись в одну націю можуть не ідеологією, не організацією, не спільним проводом, не точкою опори в собі, не працею громадського розуму, організуючого громадські стихийні хотіння, а якоюсь випадковою спільною стихією, якоюсь спільною випадковою емоцією. Варяжська теорія не належить, на жаль, до теорій, з яких міг би вирости позитивний, на одному проводі опертий, організований єдиний національний фронт. Вона належить до теорій національного фронту негативного.

🤍🤍🤍🤍🦁{👑}🦁🤍 🤍🤍🤍

📓| Джерело: [Покликання Варягів чи організація Хліборобів]

✍️| ⚔️[ #роботилипинського ]⚔️

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами

Георгій Іванович Нарбут — одна з найвизначніших постатей українського мистецтва початку ХХ століття. Він був автором перших українських державних знаків — банкнот і поштових марок, одним із засновників Української академії мистецтв, професором графіки та її ректором. 🤍🤍🤍🤍🦁|❤️|🦁🤍🤍🤍🤍 Народився Георгій Нарбут 25 лютого 1886 року на хуторі Нарбутівці Глухівського повіту Чернігівської губернії в родині збіднілої литовської шляхти. Художній талант проявився ще в дитинстві, а під час навчання в Глухівській гімназії він захопився давньоруською книжковою графікою після знайомства з Остромировим Євангелієм. Після закінчення гімназії Нарбут переїхав до Петербурга, де активно вивчав українське мистецтво, геральдику й історичні пам’ятки. Особливий вплив на його творчість справили стародруки XVII–XVIII століть, козацькі прапори, печатки та портрети української старшини. У березні 1917 року Георгій Нарбут повернувся до Києва, де активно долучився до розбудови української державності засобами мистецтва. Він створював ескізи військових одностроїв, поштові марки УНР, державні папери, грамоти та інші офіційні документи. У вересні 1917 року Нарбут став професором графіки новоствореної Української академії мистецтв, а з лютого 1918 року — її ректором. 🤍🤍🤍🤍⚔️{📓}⚔️🤍🤍 🤍🤍 Двадцять девʼятого квітня 1918 року у Києві відбувся державний переворот, унаслідок якого було повалено Українську Народну Республіку та проголошено Українську Державу на чолі з Павлом Скоропадським. Із встановленням нової влади перед її керівництвом постало питання вироблення та затвердження державної символіки. У цей час Вадим Модзалевський та Георгій Нарбут виступили за відмову від затверджених ескізів гербів і печаток УНР, автором яких був Василь Кричевський. На їхню думку, ці проєкти не відповідали геральдичним нормам. Для оцінки чинної символіки Миколі Могилянському було доручено провести експертизу та організувати створення нових проєктів. Девʼятнадцятого червня 1918 року Микола Могилянський подав Раді Міністрів доповідну записку «Про державні печатки, герби України», у якій обґрунтував необхідність розробки нових державних символів. Основою нового герба пропонувалося залишити тризуб та історичну емблему Війська Запорозького — козака з пищалем. Вважаючи Георгія Нарбута найкращим фахівцем у галузі графіки та геральдики, Могилянський доручив саме йому виконання нових проєктів. Уже в червні 1918 року Нарбут створив ескізи великої та малої державних печаток, які були схвалені Радою Української академії мистецтв. Тринадцятого липня 1918 року Рада Міністрів ухвалила передати Георгію Нарбуту остаточне виконання державного герба та печаток. А вже 18 липня гетьман Павло Скоропадський затвердив розроблену Нарбутом малу державну печатку Української Держави. Вона поєднувала дві головні історичні емблеми української державності — Володимирів тризуб і козака з пищалем, оточені орнаментом у стилі українського козацького бароко та написом «УКРАЇNСЬКА ДЕРЖАВА». Остаточного вигляду державна печатка набула, ймовірно, у серпні 1918 року. 🤍🤍🤍🤍⚔️|🇺🇦|⚔️ 🤍🤍🤍🤍 Нарбут планував скласти українську абетку — ще один зі символів державності. Над нею він почав працювати у Києві 1919 році, вважав абетку найголовнішим серед всього, створеного ним як графіком. Прагнув використати шрифти козацького бароко. На початку 1919 року Нарбут почав керувати Академією, адже з професорів залишилися лише він і Михайло Бойчук. Коли більшовики забирали приміщення академії, Нарбут проводив заняття в себе дома. Видатний український графік та автор перших українських державних банкнот і гербів Георгій Нарбут відійшов 23 травня 1920 року у Києві у віці 34 років. Причиною смерті став висипний тиф, який супроводжувався хворобою серця. Митця поховали на Байковому кладовищі. 🤍🤍🤍🤍🦁{📓}🦁🤍 🤍🤍🤍

•| [Павло Гай-Нижник • Державний герб і печатка Української Держави 1918 року] •|[ #мистецтво ]

Монархічна Телеґрама | Спілка Телеґрами