ТФП: новини, інформація
Open in Telegram
Новий Цикл клінічних семінарів: "Любов, Секс та Агресія" Викладач - Отто Кернберг https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=new
Show more917
Subscribers
No data24 hours
+47 days
+830 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
September '26
September '26
+8
in 0 channels
August '26
+12
in 0 channels
Get PRO
July '26
+14
in 0 channels
Get PRO
June '26
+16
in 0 channels
Get PRO
May '26
+9
in 0 channels
Get PRO
April '26
+13
in 0 channels
Get PRO
March '26
+10
in 0 channels
Get PRO
February '26
+9
in 0 channels
Get PRO
January '26
+12
in 0 channels
Get PRO
December '25
+7
in 0 channels
Get PRO
November '25
+23
in 0 channels
Get PRO
October '25
+42
in 0 channels
Get PRO
September '25
+41
in 0 channels
Get PRO
August '25
+24
in 1 channels
Get PRO
July '25
+15
in 0 channels
Get PRO
June '25
+15
in 0 channels
Get PRO
May '25
+11
in 0 channels
Get PRO
April '25
+28
in 0 channels
Get PRO
March '25
+16
in 0 channels
Get PRO
February '25
+16
in 0 channels
Get PRO
January '25
+21
in 0 channels
Get PRO
December '24
+26
in 0 channels
Get PRO
November '24
+33
in 0 channels
Get PRO
October '24
+64
in 0 channels
Get PRO
September '24
+114
in 0 channels
Get PRO
August '24
+76
in 0 channels
Get PRO
July '24
+81
in 0 channels
Get PRO
June '24
+12
in 0 channels
Get PRO
May '24
+3
in 0 channels
Get PRO
April '24
+355
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 09 September | 0 | |||
| 08 September | 0 | |||
| 07 September | +1 | |||
| 06 September | 0 | |||
| 05 September | +2 | |||
| 04 September | +1 | |||
| 03 September | +1 | |||
| 02 September | +1 | |||
| 01 September | +2 |
Channel Posts
Або пара може існувати в нарцисичній бульбашці, де одна людина надмірно й ригідно ідеалізує партнера, бачачи його крізь ореол власної грандіозності, та вимагає, щоб інші сприймали його так само незалежно від його реальних характеристик.
На поверхні ці стосунки можуть виглядати дуже по-різному: партнер як джерело комфорту й статусу, «владна пара», союз із явно слабшим партнером або взаємна грандіозна ідеалізація. Проте в кожному з цих варіантів важливим клінічним питанням залишається те, яку функцію партнер виконує для патологічного грандіозного Селф — і наскільки можливими в таких стосунках залишаються окремість Іншого, залежність і справжня інтимність.
Така динаміка спостерігається як у гетеросексуальних, так і в гомосексуальних стосунках, де один або обидва партнери мають виражену нарцисичну патологію.
Однак за цими способами організації стосунків Кернберг описує ще глибший рівень конфлікту.
На глибшому рівні ми часто виявляємо інтенсивну несвідому заздрість до іншої статі, поєднану з несвідомим бажанням одночасно бути представником обох статей. Тут поєднання нарцисичної та едіпової динаміки може функціонувати як захист від надзвичайно конфліктних, травматичних стосунків із недоступним едіповим ідеалом. Несвідома ідентифікація з обома батьківськими образами утворює фантазовану, злиту, примітивну едіпову пару всередині патологічного грандіозного Селф пацієнта .
Матеріал підготовлено на основі книги «Treating Pathological Narcissism with Transference-Focused Psychotherapy» Діани Даймонд, Френка Йоманса, Баррі Стерна та Отто Кернберга.
Наразі наш Інститут працює над перекладом цієї книги українською мовою.
А поки робота триває, запрошуємо вас наживо приєднатися до нового клінічного циклу семінарів:
«Любов, Секс та Агресія: від норми до патології»
Викладач — Отто Кернберг, MD
Перший семінар циклу вже зовсім скоро!
26 вересня – перший семінар триденного циклу, темою якого є «Патологія сексуального функціонування. Гомосексуальність. Нарцисизм. Перверсії». Зокрема, в межах семінару будуть розкриті теми:
- Континуум сексуальної патології — від невротичного рівня до межового з кооптацією сексуальності агресією
- Вплив дифузії ідентичності на сексуальну патологію
- Психодинамика тривоги відкидання
- Диференціація поліморфно-перверсної сексуальності та справжніх перверсій
- Структурний підхід до перверсій: відмінність невротичних перверсій (як захисту від кастраційної тривоги) від важких перверсій при межовій організації
- Агресія в перверсіях
- Сексуальність на службі агресії
- Специфіка нарцисичної сексуальності
- Патологічне грандіозне Селф при нарцисизмі як структурна основа порушення любові
- Нарцисична сексуальність: роль несвідомої заздрості та механізмів знецінення
- Нарцисична фантазія про «двостатевість» та вибір партнера за типом «дзеркального близнюка»
- Нарцисична фіксація на часткових об’єктах
- Злоякісний нарцисизм та інфільтрація сексуальності агресією
- Нарцисизм та стирання меж
- Еротизація болю та ненависті
- Гомосексуальність у нормі
- Гомосексуальність на континуумі структурної організації: невротичний рівень, межовий рівень, нарцисичний спектр
- Психодинамічний погляд на поліаморію, полігамію, відкриті стосунки, свінг та ін.
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news
| 2 | Послідовність частих закохувань, інтенсивних стосунків, які швидко стають розчаровуючими, і подальшої сексуальної проміскуїтетності є типовою для нарцисичних особистостей. Але сама повторюваність незадовільних стосунків ще не говорить нам про психодинаміку, яка стоїть за ними. Подібна історія стосунків може спостерігатися при різних особистісних констеляціях — і може мати принципово іншу психодинаміку, що лежить в її основі.
Традиційно це здавалося більш характерним для чоловічої, ніж для жіночої психології, оскільки «подвійний стандарт» у межах патріархальної ідеології надавав чоловікам більше свободи, ніж жінкам.
У міру того як жінки дедалі більше здобувають соціальну та фінансову незалежність, ця клінічна картина дедалі частіше спостерігається і в нарцисичних пацієнток.
Пацієнти зі значними мазохістичними тенденціями також можуть мати історію частих незадовільних стосунків, яка на перший погляд нагадує подібну динаміку проміскуїтетності, але фактично має зовсім іншу структуру.
У мазохістичних пацієнтів несвідоме почуття провини через добрі стосунки має тенденцію провокувати їх руйнування; зазвичай такі пацієнти зрештою «стабілізуються» у стосунках, у яких їх змушують страждати і де несвідомо сплачується висока ціна за задовільні сексуально-любовні стосунки.
Тобто зовні ми можемо бачити схожу картину — низку стосунків, які знову і знову завершуються незадоволенням. Однак у мазохістичній динаміці руйнування добрих стосунків пов’язане з несвідомим почуттям провини. У нарцисичній — центральною стає інша проблема: як зберегти ідеалізацію партнера, не зіткнувшись із заздрістю та подальшим знеціненням.
Нарцисичні особистості шукають партнера, який, на їхню думку, буде настільки винятково чудовим і таким, що приносить задоволення, що буде захищений від, здавалося б, неминучого знецінення, характерного для любовних стосунків цих пацієнтів: достатньо ідеального, щоб обіцяти постійне задоволення, але не настільки ідеального, щоб інтенсивна заздрість почала руйнувати стосунки.
У цьому й полягає одна з центральних дилем: партнер має бути достатньо «особливим», щоб підтримувати ідеалізацію та приносити нарцисичне задоволення, — але його цінність не повинна стати настільки великою, щоб власна залежність від нього, його успіх або перевага почали переживатися як загроза.
Як може вирішуватися ця дилема в реальних стосунках? Кернберг описує декілька характерних конфігурацій.
Деякі особи з патологічним нарцисизмом розв’язують цю дилему, підтримуючи стосунки з людиною, яка задовольняє їхні об’єктивні потреби в комфорті, соціальному статусі чи захопленні та економічній безпеці. Такі стосунки дають їм свободу як для минущих сексуальних контактів з іншими, так і для повного присвячення себе кар’єрі або мистецькій сфері як засобу особистого тріумфу, що забезпечує задоволення й підтвердження власної переваги. У таких випадках сама якість інтимності деградує.
Іноді нарцисичні особистості притягуються одна до одної завдяки спільній грандіозності та потребі в захопленні, об’єднуючись у «красиву пару» або «владну пару», що максимально задовольняє їхню потребу сприйматися як вищі за інших.
В інших випадках нарцисична особистість обирає партнера з настільки очевидними негативними рисами, що власна перевага пацієнта підкреслюється на контрасті й таким чином має стабілізувальний ефект. | 132 |
| 3 |  No text... | 130 |
| 4 | У клінічній практиці труднощі з відвертістю можуть проявлятися по-різному: пацієнт приховує власні слабкості, не говорить про потребу в підтримці, уникає розмов про сексуальні бажання або роками зберігає таємницю, яка потенційно може зруйнувати стосунки.
Що стоїть за цією неможливістю бути відкритим з Іншим? І чи здатен пацієнт довіряти Любові партнера, коли відкриває йому те, що може викликати розчарування, біль або відторгнення?
У своїй статті Limitations to the Capacity to Love (2011) Отто Кернберг зазначає, що :
“Базова довіра передбачає внутрішню безпеку, що ґрунтується на можливості покладатися на люблячий материнський інтроєкт, навіть коли едіпальна провина ускладнює це глибоке відчуття безпечної прив’язаності. Без цього така базова довіра залишається крихкою.
Здатність бути відкритим і чесним, звісно, має бути взаємною, щоб обидва партнери могли вільно розкриватися один перед одним і таким чином спонукати одне одного сприяти їхньому розвитку — як окремих особистостей і як пари”.
У терапії це може привертати увагу до того, що саме пацієнт не наважується показати партнеру — і якої реакції очікує у відповідь: осуду, покарання, відкидання чи втрати любові.
Окрему увагу Отто Кернберг приділяє питанню невірності, зазначаючи, що:
“Чесність може стати одним із головних випробувань любовних стосунків. Особливого значення набуває питання невірності, яка завжди становить серйозну загрозу любовним стосункам, оскільки свідчить про глибокий конфлікт принаймні в одного з партнерів. Чесність щодо стосунків із третьою особою створює серйозне випробування для довіри до розуміння, толерантності та здатності Іншого до справжнього прощення”.
Але чи здатен пацієнт відкрити Іншому правду, яка завдасть болю, не маючи жодної гарантії, що його зрозуміють, пробачать або що самі стосунки збережуться?
За Отто Кернбергом:
“Здатність відкрито визнати поведінку, яка завдала болю Іншому, прийняти власну відповідальність і чесно про це говорити, довіряючи доброзичливості Іншого (хоча неможливо бути впевненим у його розумінні та прощенні), відображає відданість чесності, яка ставиться вище за впевненість у збереженні стосунків, і є проявом такої базової довіри. Це може стати одним із головних випробувань здатності любовних стосунків зберегтися”.
Запрошуємо вас продовжити дослідження любовних стосунків разом з Отто Кернбергом.
Вже зовсім скоро, 26 вересня, ми починаємо НОВИЙ клінічний цикл семінарів:
Любов, Секс та Агресія
Викладач - Отто Кернберг, MD
Онлайн
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news | 211 |
| 5 |  No text... | 171 |
| 6 | Одна з ознак нарцисичної патології може проявитися не в тому, як пацієнт конфліктує з партнером, а в тому, наскільки партнер йому насправді цікавий.
У терапії варто звертати увагу не лише на інтенсивність почуттів, ревнощі, сексуальний потяг чи страх втрати. Не менш важливо досліджувати, чи існує в психічній реальності пацієнта Інший зі своїм окремим внутрішнім життям — і що відбувається, коли цей Інший досягає успіху, отримує задоволення або перестає слугувати джерелом нарцисичного підтвердження.
Отто Кернберг, доктор медичних наук, у своїй статті Limitations to the Capacity to Love (2011) зазначає:
“Одним із центральних аспектів здатності любити, який може потребувати часу, щоб проявитися повною мірою, є постійна цікавість та інтерес до життя коханої людини, її емоційного досвіду, особистої історії, ідеалів і прагнень як невичерпного джерела стимулювання та збагачення власного життєвого досвіду.
Інтерес до життя, емоційного розвитку та особистісного зростання людини, яку ми любимо, є джерелом особистого збагачення. Він надає додаткової глибини спільному дослідженню інтелектуальних інтересів, ставленню до природи, мистецтва та людських конфліктів, а також поглиблює любов і вдячність за те, що пара поділяє між собою.
Це передбачає здатність до глибоких зрілих об’єктних стосунків. На глибшому рівні відбувається процес ідентифікації з коханою людиною — ідентифікації з інтересами та цінностями Іншого, які стають частиною власних прагнень і зобов’язань. Такий розвиток різко контрастує з браком інтересу нарцисичних пацієнтів до того, що глибоко хвилює їхнього партнера.
Відсутність цієї психологічної здатності — цікавості та інтересу до свого партнера — є одним із найдраматичніших наслідків нарцисичної патології, з характерною для неї тенденцією сприймати Іншого як належне, нудьгувати через суб’єктивний досвід Іншого та переживати стосунки радше як «транзакційні», ніж як міжособистісні, коли в них домінує питання: «Хто з двох отримує більше від Іншого?»”.
У клінічній практиці описана Отто Кернбергом динаміка може привертати увагу терапевта до таких проявів:
Пацієнт може багато говорити про те, як партнер ставиться до нього, але майже нічого — про те, що переживає сам партнер. Він може детально описувати, наскільки партнер ним захоплюється, підтримує його чи розчаровує, але не знати, чим той зараз живе, чого боїться або до чого прагне.
Інший варіант стає помітним тоді, коли партнер досягає успіху. Замість радості та інтересу до його досягнень у пацієнта можуть з’являтися роздратування, критика, нудьга або раптове знецінення: «Нічого особливого він не зробив», «Їй просто пощастило», «Останнім часом із ним стало нецікаво». Те, що могло б переживатися як задоволення від розвитку коханої людини, стає джерелом нарцисичної заздрості.
Ще один важливий клінічний момент — зміна ставлення до партнера після того, як він перестає виконувати певну нарцисичну функцію. Поки ним можна пишатися, отримувати через нього визнання, захоплення чи підтвердження власної цінності, стосунки можуть переживатися як інтенсивні. Коли ж це джерело нарцисичного задоволення слабшає, пацієнт раптом починає говорити про нудьгу, втрату інтересу або бажання знайти «когось іншого».
Саме тут для терапевта постає важливе клінічне питання: що залишається від інтересу до партнера, коли Інший більше не підтримує нарцисичне задоволення пацієнта?
Запрошуємо вас глибше дослідити нарцисичну патологію та її прояви в любовних і сексуальних стосунках у новому клінічному циклі семінарів:
«Любов, Секс та Агресія»
Викладач - Отто Кернберг, MD
Онлайн
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news | 240 |
| 7 |  No text... | 198 |
| 8 | Як закохується нарцисична особистість?
Отто Кернберг, доктор медичних наук, у своїй статті Limitations to the Capacity to Love (2011)зазначає:
“У стані закохування ми очікуємо побачити певний ступінь ідеалізації Іншого, захоплення фізичними, сексуальними та особистісними рисами партнера, інтерес до системи цінностей Іншого та повагу до неї, а також інтенсивне прагнення сексуальної близькості, емоційної близькості й взаєморозуміння щодо спільних способів переживати світ і взаємодіяти з ним. Це пристрасне переживання.
Це різко контрастує з типовим для нарцисичних пацієнтів «ринковим аналізом» переваг і недоліків потенційних партнерів; із тривожною ідеалізацією об’єкта Любові в мазохістичних пацієнтів, що супроводжується фантазією про те, що відкидання означатиме значне знецінення їх самих; а також зі сповненою страху зосередженістю параноїдних пацієнтів на тому, щоб із ними не поводилися погано й не обманювали їх.
На думку Отто Кернберга, відсутність здатності закохуватися є характерним симптомом тяжкої нарцисичної патології особистості; нездатність закохуватися є важливим діагностичним маркером.
З часом початкова ідеалізація, властива закохуванню, неминуче змінюється усвідомленням певних недоліків Іншого та самих стосунків, а також нових аспектів взаємодії, які необхідно інтегрувати в образ Іншого — як хороших, так і поганих.
Накопичення досвіду, що приносить задоволення, інтенсивних моментів спільного життя, які збагачують стосунки в сексуальній та емоційній сферах, а також у сфері цінностей, водночас сприяючи формуванню глибокого почуття вдячності за отриману любов і любов, на яку було дано відповідь, породжує відчуття власної цінності та емоційного багатства, що походять зі стосунків. Це веде до трансформації закохування у стан любові, тобто у стабільні любовні стосунки.
Характер ідеалізації об’єкта Любові з часом змінюється. Проте, нарцисичні пацієнти через труднощі у встановленні глибоких об’єктних стосунків часто демонструють тенденцію до повторюваних, швидкоплинних станів закохування або «захоплень». Вони мають значні труднощі з підтриманням стабільних любовних стосунків.
Несвідома заздрість до сексуального партнера, захистом від якої стає процес невпинного знецінення, є провідною динамікою в таких випадках ”.
Для психотерапевта дослідження цієї динаміки дозволяє вийти за межі самої скарги пацієнта на труднощі в любовному чи сексуальному житті й побачити якість об’єктних стосунків, характер ідеалізації та знецінення, здатність витримувати залежність від Іншого, а також роль несвідомої заздрості в сексуальних і любовних стосунках.
Запрошуємо вас долучитися до НОВОГО клінічного циклу семінарів:
«Любов, Секс та Агресія»
Викладач - Отто Кернберг, MD
Онлайн
Вже 26 Вересня ми розглядатимемо патологію сексуального функціонування — від специфіки нарцисичної сексуальності, несвідомої заздрості та знецінення сексуального об’єкта до перверсій і тяжчих форм сексуальної патології.
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news | 266 |
| 9 |  No text... | 224 |
| 10 | Чи є згасання сексуального бажання неминучим наслідком тривалих стосунків?
Отто Кернберг, доктор медичних наук, у своїй статті Limitations to the Capacity to Love (2011), спираючись на аналітичну роботу з окремими пацієнтами та конфліктами пар на пізніших етапах життя, зазначає:
Пристрасні зустрічі та інтенсивні сексуальні стосунки є довготривалим аспектом любовних стосунків, який не обов’язково послаблюється або зникає з плином часу.
Гальмування пристрасного характеру сексуальних контактів у тривалих стосунках зазвичай відображає несвідомі конфлікти в усьому спектрі об’єктних стосунків пари й може значно послаблюватися в процесі лікування. Взаємні проєкції Супер-Его та відігравання конфліктів, пов’язаних з Агресією, є провідними психодинамічними характеристиками таких конфліктів.
Той факт, що на фізіологічному рівні частота сексуального бажання у чоловіків зменшується, тоді як у жінок вона залишається відносно стабільною, не означає зниження інтенсивності та значущості еротичної взаємодії на будь-якому етапі життя.
Розвиток сексуальної нудьги у тривалих, стабільних стосунках є типовим симптомом нарцисичної патології.
Це поширений симптом, який особливо загострюється в межах стійкого синдрому розщеплення між ідеалізованими десексуалізованими об’єктами Любові та знеціненими, але сексуально збуджуючими об’єктами. Імовірно, це один із найчастіших проявів поєднання нерозв’язаних едіпових конфліктів і нарцисичної патології.
Натомість за умов успішних любовних стосунків, зазначає Кернберг, може розвиватися широка й гнучка здатність партнерів взаємно пристосовуватися до сексуальних інтересів і потреб одне одного. Це контрастує з типовим загостренням розбіжностей у сексуальних інтересах, які можуть перетворюватися на явне поле боротьби, за яким приховуються глибші конфлікти в житті пари.
У зрілих любовних стосунках ідеалізація тіла Іншого, переживання його фізичної краси крізь призму власної Любові є постійним аспектом Любові й не обов’язково має змінюватися внаслідок змін тіла, пов’язаних зі старінням або хворобою.
Любити Іншого разом із його недоліками та проблемами означає також любити його з фізичними недосконалостями, так само як і бути здатним чесно ділитися з Іншим власними переживаннями щодо фізичних недоліків або недосконалостей свого тіла.
Ділитися інтимністю власного тіла — це відповідник здатності ділитися інтимними аспектами свого емоційного життя та своїми проблемами; ділитися сексуальними бажаннями й сумнівами так само, як власною невпевненістю, страхами та конфліктами, пов’язаними з конкуренцією, ревнощами, фінансовою нестабільністю, загрозливими членами родини та конфліктами з батьками й дорослими дітьми.
Здатність приймати прояви старіння — як у собі, так і в Іншому — без втрати еротичного збудження щодо тіла Іншого є наслідком переважання Любові над Агресією, збереження ідеалізації поверхні тіла на противагу несвідомій проєкції Агресії в тіло Іншого — ранньому механізму виникнення відчуття краси.
По суті, справжній несвідомий конфлікт розгортається не між ніжною, стабільною природою емоційної відданості та пристрасним еротизмом, а між Любов’ю та Агресією — як у сфері ніжної емоційної близькості, так і у сфері пристрасної Сексуальності, а також у структурах Супер-Его, що включають Его-ідеал пари та персекуторні аспекти Супер-Его.
Запрошуємо вас продовжити дослідження цих питань на НОВОМУ клінічному циклі семінарів:
«Любов, Секс та Агресія»
Викладач - Отто Кернберг, MD
Онлайн
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news | 294 |
| 11 |  No text... | 227 |
| 12 | Те, що завдає болю, може водночас ставати джерелом сексуального збудження.
Біль та Агресія не завжди існують по той бік задоволення: вони можуть включатися в сексуальне переживання, набувати еротичного значення і навіть посилювати збудження.
Саме зв’язок між Болем, Агресією та Сексуальним збудженням є важливим для розуміння того, як Отто Кернберг, доктор медичних наук, концептуалізує садомазохізм. Водночас він розглядає садомазохістичні елементи не лише в контексті перверсій, а в широкому спектрі сексуального функціонування — від нормальної сексуальності до тяжких форм патології.
Отто Кернберг у статті Sadomasochism, Sexual Excitement, and Perversion (1991), опублікованій у Journal of the American Psychoanalytic Association, пише:
« Садомазохізм, на мою думку, починається з потенціалу до еротичного мазохізму — сексуального збудження, пов’язаного з болем, — в осіб обох статей і становить дуже ранню здатність істотним чином пов’язувати Агресію з лібідинальними елементами Сексуального збудження, прокладаючи таким чином шлях до всього спектра садомазохізму на всіх рівнях розвитку та патології.
З огляду на клінічний досвід видається обґрунтованим припустити, що переживання сильного болю може посилювати прив’язаність до репрезентації того, хто завдає болю, і спричиняти як трансформацію пережитого болю в дуже ранні форми Агресії, так і різні ступені еротизації цього болісного досвіду та його агресивних елементів. Сексуальність наче має однією зі своїх функцій нейтралізацію Агресії шляхом включення її в саму тканину сексуального збудження.
Несвідома ідентифікація з агресором, пов’язана з еротизацією болю, сприяє сексуалізації примітивної всемогутності, примітивній конденсації Любові й ненависті, яка може розвиватися в кількох напрямках. Глибоке сексуальне збудження та задоволення, що виникають унаслідок вираження садомазохістичних імпульсів у контексті сексуально задовільних стосунків, вказують на фундаментальну потребу інтегрувати Любов і ненависть, водночас забезпечуючи домінування Любові.
У цьому сенсі сексуальне збудження можна розглядати як базовий афект, що дає змогу подолати примітивне розщеплення Любові й ненависті та витримувати амбівалентність. Ненависть, можна сказати, «залучається» Любов’ю.
Як протилежний бік цього прогресивного розвитку, за вкрай патологічних обставин люблячі, ніжні аспекти сексуального збудження можуть бути рекрутовані агресивними елементами, що веде до перверсності — злоякісного залучення Любові на службу Агресії ».
Отже, питання еротизації болю — це не лише питання про те, ЩО може викликати Сексуальне збудження.
Це питання про те, ЯК психіка пов’язує Біль, Агресію, Сексуальне збудження, Любов і Ненависть — І як з одних і тих самих афективних елементів можуть формувати такі різні психологічні констеляції — від садо-мазохістичних елементів у сексуальному житті закоханої пари до ситуації, коли єдиною формою задоволення стає або садизм, або мазохізм, і задоволення настає не внаслідок кохання, а внаслідок агресивної розрядки.
Запрошуємо вас глибше дослідити складні взаємозв’язки Сексуальності, Любові та Агресії — від їх інтеграції в нормальному психічному функціонуванні до тяжких форм сексуальної та особистісної патології — на НОВОМУ клінічному циклі семінарів:
«Любов, Секс та Агресія: від норми до патології»
Викладач — Отто Кернберг, MD
Онлайн
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news | 291 |
| 13 |  No text... | 222 |
| 14 | Що ми можемо вважати ідеалом зрілої здатності до сексуальної любові — такої, що ґрунтується на інтеграції еротизму й ніжності, ідеалізації, відповідальності, насолоди та пристрасті?
Саме це питання ставить Отто Кернберг у своїй книзі Treatment of Severe Personality Disorders: Resolution of Aggression and Recovery of Eroticism (2018).
За Отто Кернбергом, зріла сексуальна любов — це складна емоційна диспозиція, яка інтегрує:
1) сексуальне збудження, трансформоване в еротичне бажання іншої людини;
2) ніжність, що походить з інтеграції лібідинально та агресивно інвестованих репрезентацій Селф та об’єкта, з переважанням любові над агресією та толерантністю до нормальної амбівалентності, яка характеризує всі людські стосунки;
3) ідентифікацію з Іншим, що включає як взаємну генітальну ідентифікацію, так і глибоку емпатію до гендерної ідентичності Іншого;
4) зрілу форму ідеалізації разом із глибокою відданістю Іншому та стосункам;
5) пристрасний характер любовних стосунків у всіх трьох аспектах: сексуальних стосунках, об’єктних стосунках та інвестуванні пари з боку Супер-Его.
Під ідеалом зрілої здатності до сексуальної любові Отто Кернберг розуміє не нереалістичні цілі, до яких пацієнти повинні прагнути, а орієнтир того, що є оптимально можливим, аби краще зрозуміти, які труднощі заважають досягненню такого рівня розвитку.
Наприклад,
один пацієнт легко закохується, але вже через кілька тижнів починає бачити в партнері лише недоліки.
Інший здатний підтримувати стосунки роками, але уникає сексуальної близькості.
Третій має яскраве сексуальне життя, проте не може витримати емоційної інтимності.
У четвертого — стосунки лише на відстані.
У п'ятого — тривалі стосунки, основний зміст яких — постійні конфлікти.
Зовні це різні історії. Але всі вони про порушення здатності до зрілої любові.
Які ж найсерйозніші обмеження визначають ту дистанцію, що відділяє пацієнта від повноцінного й багатого життя, яке потенційно могло б бути для нього доступним?
Для Отто Кернберга важливо не лише встановити наявність окремої проблеми у любовних чи сексуальних стосунках, а зрозуміти, які саме психічні обмеження лежать в її основі та наскільки глибоко вони порушують здатність людини до зрілої любові. Адже за зовні різними клінічними проявами можуть стояти порушення одних і тих самих фундаментальних здатностей.
Отже, Отто Кернберг говорить не про ідеал «нормальності», а про теоретичну модель, яка допомагає виявити проблеми, що обмежують здатність людини любити. Передусім така модель має включати ретельну оцінку здатності переживати власне сексуальне задоволення, встановлювати глибокі об'єктні стосунки та формувати як власну систему цінностей, так і спільну систему цінностей у партнерських взаєминах.
За Отто Кернбергом, найкращий спосіб оцінити зрілість здатності до любові — це дослідити пацієнта, який перебуває або перебував у любовних стосунках, що можуть бути предметом детального клінічного аналізу.
Саме тому любовні стосунки для Кернберга — це не просто одна зі сфер життя пацієнта, а один із найважливіших шляхів до розуміння структури його особистості.
Ці та інші аспекти любовних стосунків ми детально розглядаємо у НОВОМУ клінічному циклі семінарів:
«Любов, Секс та Агресія»
Викладач - Отто Кернберг, MD
Онлайн
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news | 272 |
| 15 |  No text... | 235 |
| 16 | Однією з найскладніших тем у клінічній роботі є повторюваний вибір партнерів і сценаріїв стосунків.
Особливо це стосується випадків, коли жінка знову й знову закохується в емоційно недоступних чоловіків, швидко розчаровується у взаємних стосунках або пов'язує своє життя з чоловіками, чия влада, слава чи виняткові досягнення стають центральними не лише для них самих, а й для її власної ідентичності.
Отто Кернберг розглядає подібні патерни не як особливості характеру чи випадковий життєвий вибір, а як один із можливих проявів нарцисичної організації особистості. У книзі Love Relations: Normality and Pathology він зазначає, що:
«Нарцисичні жінки нерідко погоджуються на стабільні стосунки з чоловіком, якого вони вважають «найкращим», несвідомо шукаючи в гетеросексуальних стосунках, побудованих за типом «близнюкової» ідентифікації, компромісне розв'язання проблеми несвідомої заздрості до чоловіків.
Це може призводити до того, що зовні нагадує мазохістичні стосунки. Річ у тім, що такі жінки схильні знецінювати чоловіка, щойно він відповідає їм взаємністю; водночас вони залишаються фіксованими на недоступних чоловіках, чия недоступність дозволяє їхній ідеалізації залишатися непохитною та захищає цих чоловіків від знецінення.
Деякі жінки з тяжко вираженою нарцисичною патологією можуть роками підтримувати саморуйнівні союзи з украй нарцисичними чоловіками, чия влада, слава або виняткові здібності створюють образ ідеального чоловіка.
Інші нарцисичні жінки, які досягли більшого соціального успіху, можуть повністю ідентифікуватися з такими ідеалізованими чоловіками, несвідомо переживати себе як справжнє джерело їхнього натхнення і зрештою фактично керувати їхнім життям.
Деякі нарцисичні жінки поєднують пошук ідеального чоловіка з такою ж інтенсивною тенденцією до знецінення свого партнера. Це спонукає їх переходити від одного знаменитого чоловіка до іншого. Інші ж знаходять нарцисичне задоволення в тому, щоб залишатися «силою за троном», тобто впливати на видатного чоловіка, не перебуваючи в центрі уваги. Така позиція задовольняє їхні нарцисичні потреби й компенсує несвідому заздрість до чоловіків.
Тоді як сексуальна проміскуїтність у чоловіків здебільшого має нарцисичне походження, у жінок вона може бути зумовлена як нарцисичними, так і мазохістичними мотивами.»
Водночас Кернберг не пропонує оцінювати жінку лише за тим, кого вона обирає. Ті самі стосунки можуть мати зовсім різне психологічне значення для різних людей. Саме тому психотерапевта цікавить не тільки те, з ким людина будує стосунки, а й яку несвідому функцію виконує цей вибір: чи він допомагає підтримувати самооцінку, уникати близькості, захищатися від розчарування або розігрувати давні внутрішні конфлікти.
Саме такий психодинамічний підхід дозволяє побачити за повторюваними любовними сценаріями не випадковий збіг обставин, а внутрішню логіку функціонування особистості. І саме тому аналіз любовних стосунків є для Кернберга одним із найважливіших шляхів до розуміння нарцисичної патології та можливостей її терапевтичних змін.
Ці та інші клінічні аспекти любові, сексуальності та нарцисизму ми детально розглядаємо на НОВОМУ клінічному циклі семінарів:
Любов, Секс та Агресія: від норми до патології
Викладач - Отто Кернберг
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news | 280 |
| 17 |  No text... | 252 |
| 18 | Чи може людина прожити все життя без сексуального бажання, фантазій і закоханості?
Отто Кернберг у своїй книзі (Treatment of Severe Personality Disorders: Resolution of Aggression and Recovery of Eroticism, 2018) описує випадки повної відсутності сексуальної активності, сексуальних фантазій і сексуальних стосунків, що інколи настільки сильно впливають на соціальне життя пацієнта, що воно фактично зникає. На його думку ці випадки неоднорідні й потребують ретельної диференційної діагностики:
Перший варіант — це синдром, характерний для найтяжчих випадків межової організації особистості, але без власне нарцисичного розладу особистості, при якому відбулося первинне, тотальне гальмування всього еротичного потенціалу. Йдеться про поєднання вкрай несприятливої темпераментної схильності та надзвичайно інтенсивної активації негативних афектів у контексті травматичного середовища розвитку, через що еротизація поверхні тіла й еротично стимулюючі аспекти нормальної прив'язаності так і не сформувалися. Негативні, передусім агресивні, афекти переважають настільки, що унеможливлюють первинну еротичну стимуляцію.
Другий варіант пацієнтів із майже повною втратою здатності до еротичного реагування — це пацієнти з нарцисичним розладом особистості, які після багатьох років сексуальної проміскуїтетності втратили здатність до закоханості та сексуальної залученості, а їхнє сексуальне життя поступово майже повністю згасло. У таких випадках аналіз нарцисичної структури особистості може відновити еротичний потенціал пацієнта — здатність до сексуального збудження, переживання сексуального потягу та досягнення оргазму.
Третій варіант — це синдром «мертвої матері». Йдеться про пацієнтів із тяжкою нарцисичною структурою особистості, у яких руйнування всіх інтеріоризованих об'єктних стосунків, включно з уявленням про власне Я, стало настільки домінуючим, що їхня внутрішня здатність до емоційних взаємин здається майже повністю стертою.
Кернберг звертає увагу ще на одну надзвичайно важливу деталь.
За всіх описаних обставин, коли сексуальність виявляється практично стертою, у контртрансфері терапевта також може бути відсутнім будь-який еротичний компонент. У нього може виникати тенденція повністю відмовлятися від будь-яких думок чи почуттів, що мають хоча б найменший еротичний відтінок стосовно цього пацієнта.
Терапевт повинен уважно ставитися до повної відсутності будь-якого еротичного компонента у власній реакції на пацієнта й використовувати її як матеріал для дослідження разом із пацієнтом відповідного дефіциту в його житті — одного з головних питань, яке, якщо це можливо, має бути опрацьоване. Це настільки ж важливо, як і дослідження ставлення пацієнта до роботи, професійної діяльності, дружби та соціального життя.
У таких випадках необхідно зберігати особливу чутливість до будь-яких, навіть найледь помітніших, проявів еротичної активації, які потенційно можуть з'явитися. Знову ж таки, така активація може виникнути лише в контексті активізації тяжких садомазохістичних проявів, що вже саме по собі є позитивним кроком у цій клінічній ситуації.
Позиція Отто Кернберга розгортає нас інакше поглянути на випадки, які можуть здаватися «асексуальністю» чи просто «відсутністю інтересу до стосунків». За зовнішньо схожими проявами можуть стояти принципово різні психічні процеси, а отже — різні клінічні завдання й різний прогноз лікування.
Саме тому дослідження сексуальності є для Кернберга не другорядною темою, а одним із центральних шляхів до розуміння структури особистості та можливостей її змін.
Ці та інші клінічні аспекти компонентів Любові, Сексуальності й Агресії ми детально розглядатимемо на НОВОМУ клінічному циклі семінарів:
Любов, Секс та Агресія: від норми до патології
Викладач - Отто Кернберг
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news | 317 |
| 19 |  No text... | 263 |
| 20 | Найхарактернішою проблемою нарцисичного розладу особистості є нездатність любити. Про це Отто Кернберг пише у своїй книзі "Treatment of Severe Personality Disorders: Resolution of Aggression and Recovery of Eroticism", 2018. Він зазначає, що:
Цей дефіцит любові компенсується проміскуїтетною сексуальною поведінкою, для якої характерний нескінченний цикл швидкоплинних закоханостей, що змінюються швидким розчаруванням і знеціненням партнера. Наприклад, людина може вже через кілька днів або тижнів бути переконаною, що нарешті зустріла «ідеального» партнера, але так само швидко втратити інтерес, почати бачити лише його недоліки й перейти до пошуку нових стосунків.
За Отто Кернбергом, традиційно така модель поведінки частіше спостерігається у чоловіків із нарцисичною патологією. Д-р Кернберг вважає, що, однією з важливих причин цього є культурна подвійна мораль, притаманна патріархальним суспільствам, яка заохочує сексуальну свободу чоловіків і водночас обмежує жінок вимогами цнотливості та традиційної домашньої ролі.
Історично нарцисична патологія у жінок значно частіше проявлялася в інших сферах сімейного життя. Проте із розвитком руху за права жінок, поступовим вирівнюванням соціальних ролей, розширенням сексуальної свободи та активнішою участю жінок у професійній діяльності ця модель сексуальної поведінки дедалі частіше зустрічається і серед жінок. І в останні десятиріччя ми бачимо значну поширеність цього ж типу стосунків у жінок.
Подібний вплив культури спостерігається й при інших розладах особистості. Домінуючі соціальні норми впливають як на формування характеру, так і на розвиток патологічних рис особистості.
Наприклад,
мазохістичні любовні стосунки частіше трапляються у жінок, ніж у чоловіків. Натомість мазохістичні сексуальні перверсії (парафілії) частіше зустрічаються у чоловіків. Крім того, з характерологічної точки зору чоловіки частіше, ніж жінки, схильні добровільно залишатися в професійних ситуаціях, які хронічно приносять їм фрустрацію та страждання.
Часто тяжкість нездатності нарцисичного пацієнта встановлювати стабільні об'єктні стосунки призводить до того, що випадкові сексуальні контакти, сексуальне збудження та сексуальне задоволення стають для нього єдиним доступним способом підтримувати зв'язок з іншими людьми.
Водночас існують нарцисичні пацієнти, які, з погляду загальноприйнятих соціальних норм, перебувають у стабільних партнерських стосунках. Іноді це союз із нарцисичним партнером, якого цілком влаштовує такий формат взаємин. Однак Отто Кернберг акцентує увагу на тому, що за зовнішньою стабільністю таких стосунків приховується майже повна відсутність справжньої емоційної близькості та, як правило, дуже обмежене сексуальне життя.
До цього можна додати, що особистості з вразливим типом нарцисичного розладу, можуть повністю уникати будь-яких інтимних стосунків, з одного боку соромлячись себе та свого тіла, а з іншого — вважаючи, що лише з абсолютно ідеальним партнером вони будуть готові розпочати стосунки.
Запрошуємо вас глибше дослідити, як нарцисизм, любов, сексуальність, агресія та ранні об'єктні стосунки взаємопов'язані між собою в психоаналітичній концепції Отто Кернберга.
Цим та іншим темам присвячений наш НОВИЙ цикл клінічних семінарів:
Любов, Секс та Агресія: від норми до патології
Викладач - Отто Кернберг
Деталі та реєстрація:
https://edu.uipds.org/clinical_seminar2?utm_source=tg&utm_medium=lia&utm_campaign=news | 337 |
