Олена Зеленська | Olena Zelenska

👥 Жити без перешкод уже зараз. В Україні працюють безбар’єрні автошколи, бо людям з інвалідністю потрібні транспортна незалежність, вільне пересування і впевненість у тому, що вони керують не тільки транспортом, а й своїм життям. Функціонують Школи Супергероїв – лікарняні простори, які облаштовує, зокрема, моя Фундація, бо можливість навчатися, дізнаватися нове вже зараз допомагає дітям у лікуванні. Працюють безбар’єрні ЦНАПи. Активно поширюється адаптивний спорт. Майже 30 проєктів із безбар’єрності ведуть різні міністерства, у громадах з’являються уповноважені з питань безбар'єрності, а мережа її амбасадорів розширюється. Щоб так було, співпрацюють держава, громадські організації та бізнес. Бо тільки так – спільно – робляться справжні системні зміни. 🏫 А нинішній рік став ще й роком безбар’єрної освіти й просвіти. Як результат, 1 вересня у школах країни відбувся урок «Мова гідності». Його мета – навчати коректного мовлення, мовлення з повагою до гідності людини, із самого дитинства. Хтось скаже: що зміниться від того, чи ми говоритимемо «інвалід», чи «людина з інвалідністю»? Відповім: дещо важливе – людина нарешті посяде перше місце. І в нашому мовленні, і в наших діях. 👤 І це стосується не лише дітей у школі. На будь-якому рівні – у державі, у громаді, у компанії – саме мовлення показує, кого ми ставимо на перше місце. Спочатку – людина. Саме це і є гідність. І наша власна також. 💬 Сьогодні на третьому щорічному національному форумі «Моя безбар’єрність – 2026» представники держави, бізнес-асоціацій, громад, ветеранської спільноти та міжнародні експерти обговорюють реальні результати й рішення у створенні безбар’єрного середовища. І мова гідності – одна з головних тем. Вірю, що завдяки спільним зусиллям нею зможе заговорити все наше суспільство.

🟦 Реформа шкільного харчування – це не лише про обіди в їдальні, а й про звичку, яка залишається на все життя. Саме тому одне з наших завдань на 2026 рік – навчити культури здорового харчування не лекціями, а через цікавість і задоволення. 👥 Фестивалі здорового харчування – один із форматів, який команда реформи рекомендує громадам: тут про їжу говорять весело, смачно та разом – діти, батьки, вчителі й кухарі. Сьогодні пересвідчилася в цьому на Одещині.

👥 Приготувати улюблену страву всією родиною, до того ж за участі та з допомогою знаного шеф-кухаря, – така цікава пригода сьогодні одразу в шести одеських родин – учасниць Фестивалю здорового харчування для дітей і батьків, який відбувся в Одесі. Уболівала за родинні команди кулінарів разом з Олегом Кіпером, начальником Одеської обласної військової адміністрації, та Сергієм Лисаком, начальником Одеської міської військової адміністрації. Цікаво, що оцінюють витвори конкурсантів самі відвідувачі фестивалю, голосуючи за вподобану страву. 🔬 Поряд Музей цікавої науки представляє шоу «Наука здорового харчування» – пояснює та показує, із чого складаються газовані напої та як заморожуються овочі. На ще одній локації фестивалю – ярмарок – презентація крафтових виробників Одещини та місцевих закладів професійної освіти. Одеський національний технологічний університет проводить майстеркласи «Солодощі без зайвого цукру», «Здорова тарілка харчування» та приготування корисних ролів і сендвічів. 🇺🇦 Бачила вже багато фестивалів здорового харчування на Київщині, Буковині, Хмельниччині, і кожен цікавий по-своєму, бо враховує локальні особливості, рецепти, улюблені продукти. До здорової тарілки наших дітей причетні дуже багато людей. І сьогодні, під час розмови з одеськими батьками, освітянами, шкільними кухарями, нутриціологами, лікарями, шеф-кухарями місцевих закладів і молоддю, переконуюсь у цьому ще раз. 🍽 Але всі вони мають одну мету: у доступній формі пояснити важливість здорового харчування цілим родинам і громадам. Ми вже почали корисно годувати дітей у школах (завдяки реформі шкільного харчування з 1 вересня це ще й безкоштовно для всіх 1–11 класів). Тепер важливо, щоб здорова звичка закріпилася на рівні родин. Тоді в нас виросте здорове та свідоме здоров’я покоління.

🏫 У Прилиманському ліцеї на Одещині минулого разу я була майже 2 роки тому – коли знайомилася з перебігом його капітального ремонту та оновлення харчоблока завдяки державній субвенції в межах реформи шкільного харчування. Ці роботи також підтримали ЮНІСЕФ і проєкт DECIDE. Тоді ж заклад робили енергетично незалежним і будували для нього укриття, комфортне для навчання і перебування. Сьогодні про те, як змінився ліцей і його фуд-зона, нагадує стенд «Як було до» посеред повністю нового яскравого й сучасного простору. А масштаби й зручність нового укриття дають змогу провести тут не тільки уроки, а й цілий фестиваль, присвячений здоровому харчуванню, який нині й відвідую. 👩‍🍳 Уже бачила такі заходи на Київщині, Буковині, Хмельниччині. Діти, батьки, вчителі, професійні кухарі збираються на них, щоб у форматі цікавого дозвілля поспілкуватися про важливе: як харчові звички впливають на наше здоров’я. Адже мета реформи шкільного харчування – заохотити до якісної і корисної їжі ціле покоління. Тож сьогодні в ліцеї – майстеркласи з приготування корисних страв, мінізмагання «Хто швидше приготує шаурму», виставка малюнків на тему «Здорове харчування очима дітей». 🎓 Долучилися також майстри й студенти кулінарного хабу (Північний професійний коледж) – одного з тих опорних місць, де в межах реформи перенавчаються і вчаться сучасних стандартів кухарі зі всієї країни. І сьогодні по всій Одещині відбувся Урок здорового харчування. 💬 Весь цей рік через фестивалі, заходи й комунікацію стараємося донести до родин і громад важливе послання: правильна їжа може бути смачною, а правильна й смачна їжа підтримає навіть у найскладніші часи. І обов’язково стане важливою складовою мирного та щасливого життя на довгі роки.

🟦 В Одесі разом із Говардом Баффетом завітали до нового молодіжного простору «12–21». Моя Фундація відкрила осередок місяць тому, і для нас було важливо відчути його атмосферу та побачити, як він приймає відвідувачів. Це вже четвертий простір, створений у партнерстві з The Howard G. Buffett Foundation. «12–21» прагне зробити для підлітків тихе й безпечне «третє місце» між домом і навчанням — середовище, де немає тиску, оцінок і вимог відповідати чужим очікуванням, а є щире прийняття, повага та турбота. 💬 Найбільше зворушує те, наскільки відкрито сприймає цю ініціативу сама молодь. На етапі задуму ми з командою Фундації припускали, що спершу підлітки приходитимуть лише для дозвілля і лише з часом зважаться на відверту розмову. Але діти свідомо звертаються до фахівців, радяться щодо майбутньої професії та відкрито довіряють психологам свої тривоги. Піклування про свій ментальний стан стає для молоді природною нормою. В умовах частих повітряних тривог для нас було принципово, аби ця підтримка ніколи не переривалася. Простір в Одесі має власне захищене укриття, де підлітки можуть безпечно продовжувати спілкування, тренінги та консультації навіть під час небезпеки. 👥 За вісім місяців мережа просторів «12–21» об’єднала понад 1800 юнаків і дівчат у Білій Церкві, Хмельницькому, Чернігові, Кривому Розі та Одесі. Щиро вдячна Говарду Баффету за це надійне й сповнене людяності партнерство. Коли ми об'єднуємо зусилля заради дітей, ми даємо їм не просто безпечні стіни, а відчуття гідності, захищеності та віри у власне майбутнє.

🏫 У перший день навчального року рада відвідати максимально дружній до кожної дитини простір – повністю безбарʼєрну гімназію на Київщині. Сучасні кабінети та майстерні, STEM-лабораторії, їдальня за нормами реформи шкільного харчування та величезне укриття дають усі можливості для комфортного навчання та розвитку. Але доступність тут не тільки в наявності пандусів чи ліфтів. Вона також в атмосфері гідності та поваги до потреб кожного. 📚 Про важливість цього говорили з учнями на спеціальному уроці «Мова гідності». Адже зі слова починається здорова комунікація і справжня безбарʼєрність, де людина на першому місці. Вдячна фахівцям, які створили такі уроки, зрозумілі для кожного віку. Сучасна школа має давати дітям найважливіше знання – як бути гідною людиною.

👥 Що таке по-справжньому безбар’єрна школа? Заклад, у якому максимально дружній не лише простір, а й атмосфера. «Я тут на своєму місці. Мене розуміють. Мені комфортно» – це повинна відчувати кожна дитина. 🏫 Сьогодні, у перший день нового навчального року, разом з Андрієм Бутенком, міністром освіти і науки України, Тимуром Ткаченком, головою Київської обласної державної адміністрації, відвідуємо заклад, який від початку задумували й будували саме безбар’єрним, – гімназію на Київщині. Будівля гімназії, відкрита на початку 2026 року із залученням коштів Європейського банку реконструкції та розвитку, має два ліфти, зовнішні пандуси й підйомники, зручні для всіх туалетні кімнати. За безпеку відповідає величезне укриття – площею 3,3 тисячі квадратних метрів, а за сучасне, наочне викладання – 30 обладнаних кабінетів, зокрема STEM-лабораторії та спеціалізовані майстерні для трудового навчання, робототехніки (із 3D-принтерами), кулінарії та шиття. 🍽 Оскільки гімназія нова, її одразу будували з урахуванням всіх вимог Національної стратегії реформи шкільного харчування. Тут уже є сучасна кухня та їдальня, які мають повноцінно запрацювати вже восени цього року. Ми ж сьогодні мали нагоду побувати також на уроці «Мова гідності», з якого розпочався навчальний рік. Дітям розповіли про важливість формулювань, яких вживаємо. Як важливо, називаючи будь-кого, бачити насамперед людину (тому, наприклад, кажемо не «інвалід», а саме «людина з інвалідністю»). 💬 Одним із важливих етапів підготовки уроку стали стратегічні консультації з підлітками. Їх запитували, як вони розуміють безбар’єрність, з якими видимими й невидимими бар’єрами стикаються у школі та повсякденному житті, яких розмов з дорослими їм бракує. Ці напрацювання разом з експертизою команди лягли в основу конструктора уроку, який учитель або вчителька може адаптувати до віку, потреб і контексту свого класу. 🤝 Всеукраїнський урок реалізується в межах Національної стратегії безбар’єрності у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та ЮНІСЕФ за підтримки радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної і радниці – уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’ї Герасимчук. Методичні матеріали підготували EdEra, Центр соціальних змін і поведінкової економіки й Ощадбанк. Кожна сучасна школа має давати дітям не лише знання наук, а й знання того, як буди гідною людиною, як збільшувати людяність навколо себе. І це теж робить світ і наше життя в ньому безбар’єрним.

🏫 Традиційно на початку нового навчального року вітаємо велику команду Школи Супергероїв: дітей, батьків, педагогів і медиків. Тут шкільні дзвоники звучать у дитячих лікарнях, а уроки допомагають маленьким пацієнтам не втрачати зв’язок зі звичним життям. Нові знання підтримують, дають сили та допомагають відволіктися від випробувань, пов’язаних із лікуванням. 🦸 Супергерої в Школі Супергероїв усі: ті, хто навчається, ті, хто навчає, і ті, хто лікує. Сьогодні в осередках мережі поруч із дітьми вже понад 400 педагогів. 🟦 За останні два роки завдяки Фундації Олени Зеленської запрацювали 12 нових осередків Школи Супергероїв. Сьогодні мережа налічує 22 освітні простори в 17 регіонах України. До кінця року плануємо створити й розширити ще вісім осередків, щоб іще більше дітей могло навчатися під час лікування. Дякуємо кожному й кожній, хто щодня перетворює знання на силу. Бажаємо дітям цікавого, безпечного та натхненного навчального року!

📝 Здається, що іспит закінчується в ту мить, коли на екрані з'являються бали. Та що насправді відбувається з випускником, коли НМТ позаду, показує дослідження➡️ Так, Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» провела лонгітюдне дослідження психоемоційного стану майже 42 тисяч учасників НМТ-2026 до тесту й після отримання результатів. Що виявилося несподіваним❓ Сам бал майже не корелює із тим, як підліток почувається «після»: зв’язок між отриманим результатом і рівнем дистресу – практично нульовий. Натомість вирішальним є розрив між очікуваним і реальним: не який бал підліток отримав, а який очікував отримати. Якраз у цьому інсайті криється завдання для нас, дорослих: допомогти підліткам формувати реалістичні, гнучкі очікування ще до іспиту. Навіть просте «НМТ не межа твоїх можливостей» з уст тата чи мами вже є помічним. Більше способів підтримки випускників є в гайді, створеному разом із мережею молодіжних просторів «12–21» і реалізованому спільно з Міністерством освіти і науки України та Українським центром оцінювання якості освіти. І ще цифра з дослідження, яку не можна оминути: майже половина (49,6 %) тих, хто пройшов обидві хвилі опитування, перебувала в зоні підвищеного навантаження і до, і після тесту. Для них НМТ не короткий стрес, що минув, щойно результати оголосили, а тривалий стан, із яким вони йдуть далі. Найчастіше – у нову для себе роль студента / студентки. Ці самі випускники за кілька тижнів стають першокурсниками й заходять у заклади вищої освіти з тим самим внутрішнім тягарем, помноженим на виклики адаптації: нове середовище, невизначеність, часом – самотність у гуртожитку. Психоемоційний стан першокурсника – безпосереднє продовження того, що пережив випускник школи. Тож і підтримка має бути такою ж безперервною. 📘 Тому в межах «Ти як?» для університетів підготовлено практичні рекомендації з підтримки першокурсників – для викладачів і психологічних служб ЗВО. Йдеться про прості практики, які нагадують: тебе бачать, ти не сам(а). Саме із цього у новому середовищі й народжується відчуття психологічної безпеки. 📓 А для першокурсників «Ти як?» разом із Державним університетом «Житомирська політехніка» створила щоденник ментального добробуту Mental Glow. Тут можна відстежувати настрій і рівень енергії, помічати, за що вдячний(а), ставити реалістичні цілі, вчитися відрізняти те, що можна контролювати, від того, що ні. Дослідження показало ще одне: підлітки рідко просять про допомогу, навіть коли їм важко. «Впораюся сам» – так відповідали 63 % опитаних. Але є ще одна копінг-стратегія: «буду серед своїх» – не мовчати, залишаючись наодинці зі своїм станом, а бути там, де є свої. Тому й ЗВО важливо поєднувати обидві ролі: бути місцем, де підтримка приходить першою, і простором, де формується спільнота. Адже серед своїх «впораюся сам» перестає бути єдиним виходом.

Померла дворічна дівчинка, поранена сьогодні внаслідок удару російського дрона у Києві. Дитина, яка народилася під час оборони, так і не побачила мирного життя, бо все відібрала росія. Ще одна, 14-річна дівчинка загинула сьогодні на Київщині від удару росіян по гуртожитку, де мешкала її родина. Уже 37 загиблих у селі Мила під Києвом. Російський удар зруйнував тут десятки домівок і будинок для літніх людей, де жили 45 осіб… Понад 60 годин росія нон-стоп атакує Київ. Місто й передмістя в клубах їдкого диму. Важко дихати. Окрім мирних людей, дітей, нападники намагаються знищити запаси їжі й доступ до неї – вони розбомбили гуманітарні склади ЮНІСЕФ і більшість складів великих українських супермаркетів. Українські міста в цей час ховають загиблих від російських ударів останніми днями: в Чернігові попрощалися зі ще однією маленькою дівчинкою, чотирирічною Жанною, та її мамою Оленою, яких російський безпілотник убив у їхньому домі. Вкотре дитина і мама. Знову. Росії, її режиму та всім виконавцям злочинних наказів не потрібен якийсь конкретний регіон чи його ресурси. Їм потрібно, щоб українців просто не стало. Щоб замість наших міст, шкіл, лікарень і дитячих садків була випалена пустка. Свіжа статистика моніторингової комісії ООН це підтверджує: останній місяць росія б’є по Україні втричі сильніше, ніж раніше. Чотириста тридцять сім цивільних українців, зокрема 17 дітей, убили російські дрони й ракети лише в липні! Україна обороняється вже так довго, що світові часом треба нагадувати базові та очевидні речі. Це росія підступно напала на Україну. Росія – країна, яка в рази більша за населенням і у 28 разів за площею, держава з практично невичерпними запасами вбивчого заліза та ядерною зброєю – декілька років скоює масові вбивства у самому центрі Європи. За всіма карними кодексами, жертва має право оборонятися від маніяка. Вона має право не дати себе вбити й зупинити вбивцю. Допомагати в обороні від серійного вбивці – це нормально, і людяно, і морально. Допоможіть Україні оборонятися.

Цьогорічна «Національна легенда» підкреслює дуже важливу, ключову, фактично фундаментальну опору державності, підкреслює правду – про нас, нашу історію, нашу боротьбу. Ця правда звучить просто: Україна була, Україна є, Україна буде. Один із символів цього – наші Національні легенди. Ті, хто творить для людей і здобуває славу Україні десятиліттями. Хто боровся за Україну задовго до її офіційного відродження. І всі ті, хто проявив свої найкращі, свої легендарні якості та чесноти в часи повномасштабної війни. Всі ви своєю роботою, талантом, сміливістю та стійкістю, що демонструєте весь цей час, ви доводите: Україна завжди легендарна. Дякуємо вам! Дякуємо нашим воїнам і всім нашим людям! Слава Україні!

🟦 На шостому Саміті перших леді та джентльменів, що відбувся 24 серпня, виступив військовий капелан, письменник та філософ Андрій Зелінський. У промові він розповів про софійність – концепт української стійкості та мудрості, пронесений крізь віки. За словами пана Зелінського, софійність спирається на три опори: життєву силу природи, Божу Премудрість та українські народні традиції, а проявляється в чотирьох практичних площинах, наших навичках та потребах. Під час заходу софійність презентували як українське слово-символ, що втілює здатність триматися та відновлюватися в часи криз. Це поняття доповнило майже 40 інших слів, які запропонували країни з усього світу, а мозаїку їхніх досвідів об’єднали у «Глобальний словник стійкості».

🇪🇪 Разом із першою леді Естонії Сір’є Каріс побували на першому занятті Girls’ Technology & Creativity Programme – Ukraine у Музеї математики на ВДНГ. Триста дівчат із Житомира та Малина впродовж програми опановуватимуть STEM, розвиватимуть логічне й творче мислення, вчитимуться розв’язувати проблеми, працювати в команді та, найважливіше, вірити у власні можливості. 🤝 Дякую Естонії за цю підтримку наших дітей. Хочемо, щоб для кожної дівчинки технології, наука й творчість були простором можливостей. Разом робимо все, щоб цих можливостей ставало більше.

Вісім – одинадцять років – важливий період, коли формується інтерес дитини до технологій, упевненість у власних здібностях та уявлення про можливості у STEM-сферах (ця абревіатура позначає об'єднання чотирьох важливих галузей: Science (наука), Technology (технології), Engineering (інженерія) та Mathematics (математика). 👧 Особливо важливо підтримати в цьому дівчат, надто – після багатьох віків, коли точні науки несправедливо вважалися виключно хлопчачою й чоловічою сферою. 💡 Girls’ Technology & Creativity Program – Ukraine («Програма технологій і креативності для дівчат – Україна») з’явилася саме для цього. Проєкт повністю фінансує Естонський центр міжнародного розвитку (ESTDEV) і впроваджують HK Unicorn Squad MTÜ та Proud Engineers OÜ (Естонія) Його перші учасниці – 300 дівчат віком 8–11 років із Житомира та Малина (тому українськими партнерами проєкту стали Управління освіти м. Малина та Департамент освіти Житомирської міської ради). 📚 Кожна дівчинка матиме 20 STEM-уроків, а разом із ними – розвиток упевненості, сміливості, творчого та логічного мислення, уміння розв’язувати проблеми, співпрацювати, комунікувати та організовувати власну діяльність. Уроки розробили 25 спеціально підготовлених інструкторів. На першому такому занятті ми з першою леді Естонії Сір'є Каріс побувати вчора. 🏛 Воно відбулося в Києві, у Музеї математики на ВДНГ, який сам по собі – дуже цікаве й корисне місце. Тут можна досліджувати геометрію, логіку й алгоритми через гру та експерименти, програмувати марсохід, аналізувати дані чи вивчати закони математики в природі й техніці. Раді були познайомитися з дівчатками, які починають опановувати все це в межах Girls’ Technology & Creativity Program – Ukraine. 🇪🇪 Вдячна Естонії за таку підтримку наших дітей! Бо хочемо для всіх них максимального розвитку й цікавого, наповненого зростання. Разом робимо для цього все можливе.

Сьогодні ми відзначаємо державною нагородою «Національна легенда України» видатних людей. Людей, якими Україна пишається, цінує і вдячна їм. Ростислав Лазаренко, Анатолій Кущ, Алла Мазур, Ігор Бєланов, Євген Станкович, Хосе Андрес, Тіберій Сільваші, Асан Чарухов, Олександр Дзюба, Антін Рощін, Анатолій Боричевський, Левко Григорович Лук’яненко, «Брати Гадюкіни» – Сергій Кузьмінський, Павло Крахмальов, Михайло Лундін, Ігор Мельничук, а також Надія Яріш, Шон Пенн. Дуже важливо, що в України є такі люди, які своєю працею роблять нашу країну сильнішою, змінюють її, захищають, розповідають про неї світові, зберігають і розвивають те, чим ми сьогодні пишаємося, і завжди залишаються поруч. Саме з таких людей складається Україна – сміливих у вчинках, небайдужих, людей із характером і талантом. Дякуємо й вдячні за все, що ви зробили для України та продовжуєте робити. Дякуємо всім нашим людям, воїнам і кожному небайдужому серцю, яке підтримує наш народ.

🌳 Сад в українській культурі – особливе місце: у Сковороди він уособлює мудрість, у Шевченка – дім і життя. Сьогодні, коли Україна борониться від нападника, сад набуває ще одного значення – стає жестом турботи, відновлення та стійкості. 🟦 Тема шостого Саміту перших леді та джентльменів – саме стійкість, тож на території Софії Київської, де відбувся захід, ми в партнерстві зі Всеукраїнською програмою ментального здоров’я «Ти як?» і Міністерством культури України за підтримки Zagoriy Foundation створили особливий сад – Сад софійності. «Софійність» – термін, який запропонували українські вчені на позначення філософії української стійкості. Це здатність бачити реальність одночасно розумом і серцем, вчитися з досвіду, триматися своїх цінностей і діяти. Її три опори – воля до життя, сила до боротьби та мудрість до навчання. 📖 Поряд з іще 37 практиками з різних країн ми внесли це визначення до «Глобального словника стійкості», який став результатом саміту. Тож у Саду софійності «виросли» не лише квіти, а й сенси – предмети різних часів і походження: ікони, свічники, різьблення і розпис, текстиль, іграшки, сучасне мистецтво й дизайн. Кожна річ має свою історію, але разом вони показують, скільки різних форм може мати культура. Поряд – буковинські строї та орнаменти Луганщини, кераміка з різних регіонів і вироби Рустема Скибіна з традиційним кримськотатарським візерунком Örnek – яскраве нагадування, що українська культура – це культура різних регіонів і спільнот. 🌿 Запахів саду додали аромати степових трав, лісу, полонини, квітів із різних українських ландшафтів. Мозаїку для саду створила студія AM Mosaics Анни Малиш. Витинанки – авторства й пам’яті майстрині Дарії Альошкіної. Вона встигла передати свої роботи до експозиції, але передчасно пішла з життя за дев’ять днів до саміту у віці 44 років. Ми зберегли її первісний задум – можливість не лише побачити витинанку, а й зробити її власноруч. Сад софійності демонструє: традиція залишається живою, тому що культура завжди знаходить нову форму для того, що хоче зберегти.

🟦 Уже шостий рік (і п’ятий під час повномасштабного вторгнення) Україна має за честь приймати в Києві Саміт перших леді та джентльменів – міжнародну платформу спільної дії нашої м’якої сили. Щоразу ми з колегами порушуємо тему, важливу для всіх наших країн. Так, ми вже досліджували ментальне здоров’я світу, вплив війни, безпеку дітей, глобальну роль освіти. Ми не просто обговорювали ці теми – ми казали в них нове слово, бо проводили відповідні дослідження в десятках країн. 👥 За п’ять років саміт обʼєднав більше ніж 55 перших леді та джентльменів з усього світу й напрацював конкретні результати. 2022 року вдалося зібрати понад 6 мільйонів доларів на 92 автомобілі швидкої допомоги. 2023 року на полях заходу започаткували медичне партнерство, у межах якого укладено 25 міжнародних медичних партнерств (сьогодні вже більше ніж 100 меморандумів). 2024 року перші особи ухвалили Спільну декларацію про захист прав дітей під час збройних конфліктів і воєн, а на її виконання розробили експертний документ, представлений на спеціальному заході під час 79-ї сесії Генасамблеї ООН. Торік саміт уперше став дводенним, зібрав представників 20 країн світу та представив міжнародне дослідження про роль освіти у формуванні особистої стійкості, соціального капіталу країн і культури миру. Кожного разу ми дізнавалися щось нове для себе й корисне для всіх наших суспільств. Цього разу наша тема – «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності». Ми вивчаємо досвід стійкості, який мають наші народи, і вже об’єднали його в унікальний, перший у світі «Словник стійкості», який допоможе нашим суспільствам краще розуміти себе й ставати сильнішими. 🤝 Не раз на рік – щодня працює глобальна платформа саміту, щоб бути дедалі кориснішою для наших країн.

Естонською – Tiigrihüpe, словенською – Prostovoljno gasilstvo, сербською – Slava, литовською – Šauliai, фінською – Sisu, румунською – Dârzenie. Це лише деякі назви форм та практик стійкості – тих, що допомагають різним суспільствам триматися в екстремальних ситуаціях. Але водночас за цими різними визначеннями багато спільного: стійкість багатьох народів починається зі спільної дії, бажання допомогти та людяності. 🟦 Ми з’ясували це під час шостого Саміту перших леді та джентльменів «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності», який повністю присвятили стійкості. Терміни й практики, наведені на початку, особисто представили мої колеги: перша леді Естонії Сір’є Каріс, перша леді Литви Діана Наусєдєнє, перша леді Сербії Тамара Вучич, перша леді Фінляндії Сюзанн Елізабет Іннес-Стубб, перший джентльмен Словенії Алеш Мусар, перша леді Румунії Мірабела Гредінару. 📖 Усі ці визначення вже увійшли до унікального видання – першого у світі міжнародного «Словника стійкості», який став результатом шостого саміту. Над ним працювали понад 45 експертів з різних країн у партнерстві з Міністерством закордонних справ України та дипломатами за супроводу Координаційного центру з психічного здоров’я Кабінету Міністрів України й Інституту національної стійкості та безпеки, а також за підтримки Бюро ВООЗ в Україні та ЮНІСЕФ. 🇺🇦 Є там, звісно, й українська сторінка. Мала честь представити цей термін – результат роботи наших науковців, культурологів, філософів. Це українська філософія життя софійність – здатність бачити реальність цілісно, розумом і серцем, вчитися з досвіду, триматися своїх цінностей і діяти. Для мене софійність сьогодні – це те, як навіть після чергового російського обстрілу гуртуються люди, виходять допомагати рятувальникам та постраждалим, продовжують працювати, щоб країна жила. Тобто це вміння миттєво перетворювати біль на згуртовану й мудру дію. Сьогодні в словнику 38 термінів. Але вже ініціювали роботу Міжнародної експертної ради з питань стійкості, щоб розширити його й у такий спосіб підсилити наші країни спільним досвідом. Диджитал-версія словника – за посиланням.

❓Що таке стійкість – те, що підтримує нас в Україні під час надважкої оборони від загарбника? Тоді як весь світ питав «рецепт української стійкості», ми самі шукали його. 👥 Нині знаємо: стійкість не означає відсутність болю чи страху, це вміння діяти й залишатись людиною попри них. Допомагати іншим і самим відчувати підтримку. 🟦 За шість років роботи Саміт перших леді та джентльменів порушував немало важливих тем. Ми з колегами вже досліджували ментальне здоров’я світу, вплив війни, безпеку дітей, глобальну роль освіти. І сьогоднішній, шостий саміт «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності» присвячуємо стійкості, бо хочемо знати, як її практикують різні суспільства. Концепти стійкості своїх країн у розділі «Відкривати» особисто представили: перша леді Естонії, перша леді Литви, перша леді Сербії, перша леді Фінляндії, перший джентльмен Словенії, перша леді Румунії. В онлайн-форматі долучилися перші леді та джентльмени з Німеччини, Белізу, Ізраїлю, Чехії, Туреччини, Гватемали, Грузії та Панами. У розділі «Надавати сенс» зі своїм баченням стійкості присутніх познайомили американський письменник Себастьян Юнгер і військовий капелан Андрій Зелінський. 💬 У розділі «Пережити. Діяти» про особистий досвід розповіли інженерка ЧАЄС Людмила Козак, вчителька із Сумщини Олена Влезько, письменник і військовий Ілларіон Павлюк, ветеран і засновник Veteran Hub Гліб Стрижко, психологиня ДСНС Юлія Сидоренко та родина Гацанів із Херсона. А також своїм професійним досвідом поділилися Денис Шмигаль, перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики України, Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, і Юлія Свириденко, Прем’єр-міністерка України з липня 2025 по липень 2026 року, перша віцепрем’єрка – міністерка економіки України з листопада 2021 по липень 2025 року. Про стійкість «Бути разом» сказали Президент України Володимир Зеленський, Президент Фінляндії Александр Стубб, Президент Естонії Алар Каріс, Президент Литви Гітанас Наусєда. 📃 Саміт перших леді та джентльменів завжди не тільки порушує складні питання, але й знаходить привільний напрям дії. Тож міжнародний і український досвід стійкості за результатами саміту об’єднаємо в унікальному документі – «Глобальному словнику стійкості», що сприятиме підсиленню наших суспільств. Докладно про це – в наступному дописі.

🌍 Сьогоднішній День Незалежності розділяють з Україною її друзі. Просто зараз з нами в Києві мої колеги: перша леді Естонської Республіки Сір’є Каріс, перша леді Литви Діана Наусєдєнє, перша леді Сербії Тамара Вучич, перша леді Фінляндії Сюзанн Елізабет Іннес-Стубб, перший джентльмен Словенії Алеш Мусар і перша леді Румунії Мірабела Гредінару. 🤝 Дякую за долученість і лідерам країн: Президенту України Володимиру Зеленському, Фінляндії – Александру Стуббу, Естонії – Алару Карісу, Литви – Гітанасу Наусєді. Вони також тут, щоб взяти участь у вже шостому Саміті перших леді та джентльменів – щорічному зібранні нашої постійної професійної спільноти. Вдячна їм за рішучість і принциповість бути разом в дні, коли російський агресор не припиняє атак по наших мирних містах. Ця сміливість – діяти попри загрозу – дуже близька українцям. І вона ж надихнула на цьогорічну тему саміту «Світ-2026: віднайти опору в часи невизначеності», бо будемо говорити саме про стійкість – українську і світову. 🟦 Разом з експертами з усього світу, науковцями, громадськими діячами будемо розбиратися, з чого вона складається і як перейняти цей досвід. Бо ним можна і треба ділитися. Кожна країна поділиться своїм поняттям стійкості, а ми зберемо їх у мозаїку досвідів. Саме це зробимо в результаті саміту: сформулюємо й закріпимо в унікальному виданні – «Глобальному словнику стійкості». І Україна обов’язково скаже в ньому своє, особливе слово. Яке – розповім у наступних дописах.