🇺🇦Волноваська райвійськадміністрація 🇺🇦

Днями у Києві, в Національному музеї літератури України, відбувся фінал ХХІ Всеукраїнського конкурсу мультимедійних проєктів молодих істориків «Врятувати від забуття». Захід об’єднав близько сотні учасників із 18 областей України - від прифронтових громад Донеччини, Сумщини та Чернігівщини до західних регіонів держави. Конкурс став важливою платформою для осмислення історичної спадщини, збереження пам’яті та популяризації національної ідентичності через сучасні мультимедійні формати. Особливою гордістю для громади стала перемога команди Великоновосілківського закладу загальної середньої освіти І–ІІІ ступенів № 2, яка виборола І місце з проєктом «Байкар із Времівки». До складу команди увійшли Ігор Авілов, Олена Авілова, Анна Клименко та Влад Шаблов. Їхня робота присвячена постаті Анатолія Косматенка - поета з Донеччини, який творив українську культурну ідентичність свого краю. Участь і перемога у такому конкурсі є підтвердженням глибокої дослідницької роботи, творчого підходу та щирого прагнення зберігати історичну пам’ять. Важливу роль у підготовці команди відіграла педагогічна підтримка та наставництво, що дозволило якісно реалізувати цей проєкт і гідно представити громаду на всеукраїнському рівні. Подібні ініціативи мають надзвичайне значення, адже формують у молодого покоління відповідальне ставлення до історії, розвивають дослідницьке мислення та сприяють збереженню культурної спадщини України. У час, коли країна виборює своє майбутнє, такі проєкти стають важливим інструментом зміцнення національної пам’яті. Вітаємо переможців та бажаємо нових звершень, натхнення й подальших успіхів у справі збереження історії рідного краю та України. За матеріалами Великоновосілківської селищної військової адміністрації

Міністерством культури України ініційовано інформаційну кампанію «Ой, що це?», спрямовану на популяризацію державної мови та заохочення громадян до її активного й усвідомленого використання. Обличчям проєкту стали діти — вони говорять природно, щиро й без напруження. Саме така безпосередність допомагає легше подолати мовні бар’єри, викликає теплі емоції до української мови та заохочує частіше використовувати її у щоденному спілкуванні. Слово «баляндраси» очима дітей.

Середа Роман Сергійович (29.04.1988 - 17.07.2023) 17 липня 2023 року під час виконання бойового завдання на Гуляйпільському напрямку загинув захисник України РОМАН СЕРГІЙОВИЧ СЕРЕДА. Роман народився 29 квітня 1988 року у с-щі Зелений Гай, де й закінчив школу. Був порядною та доброю людиною . 14 лютого 2023 року Роман Середа був призваний на військову службу по мобілізації та направлений до військової частини 23 бригади 3 батальйону 8 роти. Роман віддав своє життя за кожного з нас, виконуючи свій громадянський та військовий обов’язок. НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ! О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання

Небо Донеччини – простір сили й свободи, що тримає наш дух незламним. Тримаємо стрій. Допомагаємо Силам оборони. Захищаємо разом нашу Донеччину!🇺🇦

Ми дякуємо кожній країні, яка посилює свої національні санкційні режими, – це дійсно нам допоможе. І це дуже принциповий момент, щоб санкції світу розповсюджувались також на російську атомну галузь та на всіх повʼязаних юридичних та фізичних осіб. Ми маємо чітко говорити про те, що тільки український контроль, тільки українські фахівці, українські безпекові протоколи можуть гарантувати, що на Запорізькій станції не буде жодних радіаційних проблем. І дуже важливо: будь ласка, памʼятайте про необхідність постійно посилювати ППО для України та наші далекобійні спроможності. Це не тільки буквально захист для наших людей, нашої інфраструктури, зокрема й чорнобильських обʼєктів, це також допомагає нам створювати у Росії реальне відчуття, що війну цю їм доведеться завершити. З виступу з нагоди 40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС (3/3)

Росіяни перетворили й нашу Запорізьку атомну станцію – найбільшу станцію в Європі – на обʼєкт для своєї війни, ведуть обстріли звідти проти наших міст і сіл, зберігають на ЗАЕС зброю, снаряди, військову техніку, замінували периметр станції, тримають наше місто Енергодар фактично в заручниках. ЗАЕС уже чотирнадцять разів проходила через повне знеструмлення. Коли світ має справу з Росією, кожен повинен усвідомлювати, що має справу з абсолютно безвідповідальною й багато в чому просто дурною силою, яку треба реально обмежувати заради безпеки всіх нас. Саме тому санкції світу потрібні сильні, протидія злу має бути сильна, підтримка тих, хто захищає життя, теж має бути достатньо сильна. Один тільки оцей факт, що росіяни примудрились ударити дроном навіть по конфайнменту, що закриває рештки четвертого енергоблока свідчить, що Росія не може бути учасником цивілізованих міжнародних відносин. З виступу з нагоди 40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС (2/3)

Точно ніхто не міг очікувати, що через десятки років після Чорнобиля – після всього, що країни зробили, щоб гарантувати радіаційну безпеку й захистити життя, – що після всього того хтось ще захоче перетворити Чорнобиль та обʼєкти, які тут залишились, і саму Зону відчуження на територію війни. І найстрашніше: коли росіяни в Чорнобиль прийшли, виявилось, що вони абсолютно не розуміють, куди вони прийшли і що тут було. Це важливо усвідомлювати про сьогоднішню Росію – про цю державу, про те, що у них залишилось від культури, і про те, як вони ставляться до людей, як вони ставляться в цілому до життя. Росіяни через цю територію намагались наступати на Київ і захопити столицю. Вони копали тут, у закритих лісах, військові позиції, їздили по цій землі військовою технікою, ставили тут артилерію, вели звідси вогонь. Вони руйнували обладнання, знущались з наших людей, які працюють на Чорнобильській станції та на повʼязаних обʼєктах. Досі деякі наші українські хлопці, в тому числі з Національної гвардії України, які охороняли Чорнобильську атомну станцію, досі, на жаль, у полоні в Росії. З виступу з нагоди 40-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС (1/3)

Вшанували пам’ять ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції спільно з Президенткою Молдови Маєю Санду. Вічна шана всім, хто ціною свого життя врятував Україну та всю Європу від наслідків Чорнобильської катастрофи.

26 квітня 1986 року вибух на ЧАЕС став символом радянської некомпетентності та злочинного замовчування правди, що поставило під удар мільйони життів.  У 2022 році зона відчуження знову опинилася в епіцентрі ризику: російські війська окупували станцію, облаштували позиції в радіоактивному Рудому лісі та розграбували обладнання, ігноруючи базові правила безпеки. Ці дії вкотре довели, що невігластво та нехтування правилами на ядерних об’єктах є прямою загрозою світу.  Усвідомлення наслідків Чорнобильської катастрофи важливе не тільки для України, а й для всього світу. Пам’ятаємо кожного, хто боровся з аварією, і всіх, чиє життя вона забрала.

Нам усім – усім сусідам Росії та всім європейцям – варто бути максимально об’єднаними, діяти скоординовано, розуміючи наші спільні інтереси – і безпекові, і економічні та енергетичні, і всі інші. Те, що Росія робить, те, яку війну, терор і нестабільність Росія несе іншим народам, – це катастрофа не менша, ніж Чорнобильська. І солідарність зараз потрібна така ж сильна, як і тоді, щоб захистити від війни наше життя, нашу незалежність і наші держави. Сказав про це під час спілкування з медіа разом із Маєю Санду.

Відбувся пам’ятний захід до 40-х роковин Чорнобильської трагедії Працівники Волноваської райдержадміністрації, районної військової адміністрації спільно з представниками Вугледарської та Волноваської громад, а також ліквідаторами з Волноваського району взяли участь у заході «Чорнобиль: 40 років болю та пам’яті», організованому представниками культурного Хабу «Вугледар-Волноваха» у місті Дніпро. У межах заходу присутні згадали хроніку трагедії 1986 року, говорили про замовчування правди в той час та масштаб катастрофи, яка змінила долі тисяч людей. Окрему увагу було приділено подвигу пожежників і ліквідаторів, які ціною власного життя та здоров’я зупинили поширення наслідків аварії. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Чорнобильської катастрофи, а також захисників і захисниць України, які сьогодні боронять державу. Учасники переглянули тематичні відеоматеріали та обговорили уроки трагедії, що залишаються актуальними і сьогодні. На завершення заходу ліквідаторам з Волноваського району вручили пам’ятні подарунки на згадку про захід. Пам’ятаємо. Дякуємо.

Подвиг, що назавжди в історії: вшанування ліквідаторів Чорнобильської катастрофи Працівники Волноваської райдержадміністрації, районної військової адміністрації спільно з представниками Вугледарської та Волноваської громад, а також ліквідаторами з Волноваського району вшанували пам’ять героїв-ліквідаторів з нагоди 40-х роковин Чорнобильської трагедії. Ця дата назавжди закарбована в історії як символ мужності, самопожертви та відповідальності перед майбутніми поколіннями. Саме завдяки відвазі ліквідаторів вдалося зупинити ще більшу катастрофу та врятувати тисячі життів. Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто, не вагаючись, став на захист людства від невидимої загрози. Їхній подвиг – це приклад справжнього героїзму, сили духу та відданості. Пам’ятаємо. Вшановуємо. Дякуємо.

Радий вітати в Україні Президентку Молдови Маю Санду. Цінуємо цей візит у такий особливий день, коли ми згадуємо аварію на Чорнобильській станції і ту колосальну солідарність та самовідданість наших людей, яка дозволила захистити нашу країну й увесь наш регіон, всю нашу Європу та світ від іще більшої радіаційної катастрофи. Сьогодні ми з Маєю приділили ключову увагу питанням безпеки, нашої транскордонної співпраці, захисту й розвитку інфраструктури, енергетики та окремо дуже предметно говорили щодо нашого спільного руху у Євросоюз. Зараз працюємо, щоб оперативно відкрились усі шість кластерів і членство у Євросоюзі стало нашим спільним успіхом – і України, і Молдови, і всього ЄС. Україна й надалі буде підтримувати Молдову в питаннях безпеки, зокрема у тому, що стосується Придністровського регіону. Також готові й надалі розвивати наші тристоронні формати – разом із Румунією. Дякую особисто Маї та всій Молдові за підтримку України та співпрацю, яка зміцнює весь наш регіон.

40 років тому світ зіткнувся з однією з найбільших ядерних катастроф – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Назовні потрапила значна кількість радіоактивних речовин. Сотні тисяч людей роками долають наслідки тієї трагедії. Щоб стримати радіацію, над зруйнованим реактором побудували саркофаг. А пізніше більш ніж 40 країн закрили його безпечним конфайнментом, щоб не допустити нових катастроф. Саме ці дві споруди є тим, що захищає від викидів радіації та забруднень. Їх утримання та захист – в інтересах кожного. Але своєю війною Росія знову ставить світ на межу техногенної аварії: російсько-іранські «шахеди» постійно пролітають над станцією, а один із них минулого року вдарив по конфайнменту. Світ не повинен допустити, щоб цей ядерний тероризм продовжувався, і найкращий спосіб – це змусити Росію припинити свої божевільні атаки. Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки цієї трагедії. Світла пам’ять усім жертвам Чорнобильської катастрофи. United24 Media

Родічєв Сергій Павлович (03.08.1990 - 03.11.2024) Народився Сергій Павлович 3 серпня 1990 року і проживав у селі Андріївка-Клевцове (Іскра). Веселий, оптимістичний та з відкритою душею, добрий хлопець. Завжди піднімав настрій своїми жартами. В серцях рідних та близьких людей він назавжди залишиться життєрадісним та веселим сином, братом, побратимом.. 28 березня 2024 року став на захист України, був навідником гірсько-штурмового відділення військової частини А3892 . Відданий присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок в бою за незалежність і свободу України 3 листопада 2024 року в ході введення бойових дій зі збройними формуваннями російської федерації поблизу н.п. Виїмка Бахмутського району , Донецької області, отримав поранення несумісні з життям.. Воїн поклав своє життя за нашу свободу, за незалежність України, за мирне небо над головами майбутніх поколінь. Це був справжній патріот, який не вагаючись став на захист своєї Батьківщини в найтяжчі часи. Він був другом, побратимом, на якого завжди можна було покластися, і в найважчих умовах завжди залишався відданим присязі й своєму обов’язку. НИЗЬКИЙ УКЛІН ТА ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ! О 9:00 — загальнонаціональна хвилина мовчання

Чорнобильська трагедія 1986 року стала однією з найбільших техногенних катастроф людства, яка забрала життя та здоров'я мільйонів українців. Проте у 2022 році на українську землю знову впала чорна хмара – повномасштабне вторгнення російських окупантів. І знову український народ, попри всі жахіття війни, виявляє незламний дух і незгасаючу волю до Перемоги. Втім, жоден російський терор і руйнування не зламали український дух. Як і в 1986 році, так і зараз наш народ демонструє неймовірну стійкість та відданість своїй землі. 🕯️У цей скорботний день вшановуємо пам’ять героїв, які пішли відчайдушно першими у бій, мужньо рятуючи світ від смертельного випромінювання.

40-ві роковини Чорнобильської трагедії. Пам’ятаємо подвиг. Зупиняємо ядерний шантаж. Чорнобильська катастрофа стала однією з найстрашніших техногенних трагедій в історії людства. Вона оголила ціну безвідповідальності, замовчування правди та байдужості до людського життя. Сьогодні, через 40 років після аварії на ЧАЕС, ми вшановуємо подвиг ліквідаторів, які ціною власного здоров’я і життя зупинили невидиму небезпеку та захистили мільйони людей. Їхня мужність, самопожертва і відданість назавжди залишаться в нашій пам’яті. Чорнобиль став символом не лише великої трагедії, а й великої правди: брехня і злочинна безвідповідальність мають страшні наслідки. І сьогодні, коли росія використовує ядерний шантаж як інструмент війни, цей урок звучить особливо гостро для всього світу. Ми пам’ятаємо подвиг ліквідаторів. Ми дякуємо кожному, хто рятував життя. Ми маємо зробити все, щоб світ більше ніколи не опинився на межі нової ядерної катастрофи. Вічна шана героям Чорнобиля.

У Дніпрі презентували документальний фільм про історії життя мешканців міста Гірник Очільник Донеччини Вадим Філашкін долучився до презентації документального фільму «Гірник», яка відбулась у Дніпрі. Історії життя мешканців цього міста були задокументовані та показані на широкому екрані. Ці люди пережили страшні події та були змушені евакуюватися з рідних осель. Але війна не зломила їхній дух. Фільм розповідає про переживання конкретних людей, але їхні почуття близькі мільйонам українців. Після презентації відбулися зустрічі з творцями стрічки та глядачами. Детальніше про цю подію дивіться у відео.

У Дніпрі досі триває рятувальна операція після російських ударів по місту. Працюють усі служби, медики, рятувальники. Вдячний усім, хто на місцях і справді допомагає людям. З ночі росіяни тероризують Дніпро – завдають ударів і ракетами, і дронами. Удари приходяться по звичайних житлових будинках, енергетиці, цивільних обʼєктах. Удень росіяни атакували ще й повторно житловий квартал, по якому били вночі. Багато поранених. Станом на цей час відомо про понад 40 поранених у Дніпрі. І серед них є діти. Двадцять три людини було госпіталізовано. Ще двоє людей вважаються зниклими безвісти – їхні пошуки триватимуть, поки не буде зʼясовано, що з ними сталося. На жаль, п’ятеро людей у місті загинули через ці російські удари. Мої співчуття рідним і близьким. Важливо, щоб світ не мовчав про те, що відбувається, і щоб оця російська війна у Європі не втрачала уваги через війну в Ірані. «Шахеди» вбивають людей однаково, і захист від крилатих ракет та балістики має бути однаково надійним. Дуже розраховуємо, щоб кожна наша політична домовленість про посилення ППО була реалізована вчасно. І важливо, щоб тиск на Росію за цю війну не припинявся жодного дня: не має бути жодних пауз у санкціях проти Росії за кожен із таких ударів. Життя потребує захисту, і я дякую кожному, хто з Україною!

Перший візит до Азербайджану і наша сьома зустріч за більш ніж чотири роки. Дуже високий рівень відносин, і важливо, що це відносини, засновані на повазі. Дякую Президенту Ільхаму Алієву за цей візит, за нашу розмову і, найважливіше, за наші домовленості. Сьогодні Україна та Азербайджан підписали шість документів у різних сферах.   Ключове – це оборонно-промисловий комплекс. Ми будемо розвивати наше співробітництво і поглиблювати його. Говорили і про продовження ініціатив в енергетичній сфері, запуск нових. Вдячний Азербайджану за 11 пакетів енергетичної допомоги, зокрема під час останньої складної зими. Окрема увага – гуманітарній підтримці України та нашим зусиллям заради відновлення миру.   Дякую Азербайджану за підтримку нашого суверенітету, територіальної цілісності. Вдячний за готовність до глибокого співробітництва, зокрема оборонного. Ми зробили дуже серйозний крок, і невдовзі будуть підписані нові документи.