reading at midnight 🌙

📖 summertime sadness: літні книжки з меланхолійною, похмурою та сумною атмосферою бо яке літо, таке й чтиво дібрала для вас 16 книжок про пекучу спеку, складнощі дорослішання, зради, вбивства та нещасливе кохання - а мої чудові коліжанки Ріта і Саша доповнили цей список своїми рекомендаціями, тож дякую їм (знову) і вас запрошую до того ж 🫶 а ви щось з цього читали чи маєте в планах? або ж, може, пригадуєте ще книжки, які б добре пасували до теми? мої відгуки: Повість про санаторійну зону ✨Книга для дітей ✨The Hole ✨Breasts and Eggs ✨The Bell ✨Грай, як випаде #підбірка

Якщо ви теж офігіваєте від новин, підтримайте збір моєї бесті: https://send.monobank.ua/jar/1Uc1sjhJ6 А тут Женя збирає на такмед і розігрує подарунки: https://t.me/tse_nihto_ne_bude_chytaty/919

я рада, що в цій історії знайшлося місце ісусу христу чупакабрі 🤭

навіщо дивитися в книжку, якщо можна стежити, як вацлав стежить за сороками 🤭

😉 помалу почитую "drive your plow..." токарчук, і наштовхнулася на згадку однієї з моїх улюблених історико-правових цікавинок: судові процеси, де тварини виступали відповідачем за завдану шкоду. і згаданий тут кейс реально існував, а почути про нього (і не тільки нього) більше можна в чудово прорісьорченому відосику, який я вже колись радила, але най буде 🤭

можна я сьогодні побуду сучкою? всі ринулись купувати/передзамовляти щось у букшефа (що в принципі похвально), але я шото згадую лише скандал про видання Ріни Кент, яка дуже любить російську мафію, і заміну в нашому перекладі російської мафії на італійську 🤡 головне у підтримку не купити цей шедевр ще й букер тим часом буде носити ім'я росіянина енівей, сорі, сьогодні такий день, що треба погімнити але я знаю безпрограшний спосіб боротьби із втомою після обстрілу і роздратуванням – задонатити на русоріз, як це намагається зробити кажан 😌

🧐 found manuscript мінідобірка: книжки, де автор прикидається редактором або перекладачем написаного кимось іншим тексту (бо я ніжно люблю цей літературний прийом - і, сподіваюся, ви також 🤭) 📖 "Taiwan Travelogue" - книжка, що безпосередньо надихнула на цю добірку. тут авторка робить вигляд, що є лише одною з серії перекладачок тексту японської письменниці, що подорожувала колонізованим імперією островом у 30-х. 📖 "Хозарський словник" - текст, що присвячений зниклому народові, поділяється на словникові статті та "включає" плоди праці академіків із різних століть. 📖 "Ім'я рози" - Умберто Еко теж вигадує містифікацію, наче манускрипт монаха Адсо з Мельку дійшов до нього крізь кілька рук. 📖 "House of Leaves" - два чи три в одному: книга опублікована як (прокоментовані невідомими редакторами) нотатки такого собі Джонні Труента до знайденого ним манускрипта сліпого стариганя Зампано, щодо знайдених тим плівок неіснуючого (чи ні?) режисера... 📖 "Бідодашні створіння" - Аласдер Ґрей не тільки називається редактором вікторіанського манускрипту, а й приписує власні ілюстрації іншому художнику. 📖 "The Princess Bride" - написана наче як таким собі С. Морґенштерном, а Ґолдман регулярно долучається із коментарями. 📖 "Володар перснів" - так-так, Толкін вигадує фікцію, що є лише перекладачем "Червоної книги Вестмарку" з вестрону на сучасну англійську 🤭 📖 "The Last Man" - апокаліптична дистопія про 21 сторіччя від авторки "Франкенштейна". Мері Шеллі стверджує, що відредагувала пророцтва, знайдені в печері коло Неаполя. почесна згадка: перший готичний роман "Замок Отранто" Горація Волпола, який у першому виданні був заявлений як переклад з італійської значно старішої історії. читали щось із цього? чи, може, маєте на думці інші книжки, які використовують літературний девайс "знайденого манускрипта"? 🐱

і традиційна щомісячна партія відосиків: цього разу небагато, але один із них - подкаст на 5 з лишнім годин, тож норма виконана 🤭 🌟Wilgefortis: Bearded Lady Saint 🌟Persia - An Empire in Ashes 🌟The Hittite Empire; what inspired the trojan war 🌟Novels are written like we're stupid now. Are we? #vids

#підсумки червня: ⏺"Мої спомини. Сповідь інтерсекс-людини", Абель (Еркюлін) Барбен ⏺"Санаторійна зона" Микола Хвильовий ⏺"Yesteryear", Caro Claire Burke ⏺"Taiwan Travelogue", Yáng Shuāng-zǐ ⏺"Orlanda", Jacqueline Harpman читаю зараз: збірку оповідань Кларісе Ліспектор (яку читатиму ще довго, бо ретельно дозую, аби швидко не закінчилася) і почала "Drive Your Plow Over the Bones of the Dead" Токарчук 👀 а з якими книжками ви провели цей місяць?

такого у цьому бложику ще не було і більше не буде: шукаю нового хазяїна власноруч впольованому квитку на "калігулу" з рудинським (бо потрібен був ажнов 🤭), віддам по собівартості 🫶

кіно вихідного дня: незаслужено проігнорований кінопрокатом новозеландський готичний горор "Mārama" (2026). ⭕️події розгортаються у другій половині 19 сторіччя, коли до ізольованого англійського маєтку здалеку прибуває Мері Стівенс, молода дівчина з народу маорі, вихована чужинцями. вона пустилася у плавання крізь половину світу лише задля обіцянки дізнатися правду про своїх батьків - але знаходить тут лише доброзичливого (на перший погляд) китобійного магната, який неочікувано розмовляє її мовою та тримає у саду традиційний будинок маорі. ⭕️загалом, дуже непогане жанрове кіно, яке поєднує усі мої улюблені тропи (ууу, зловісний маєток, уііі, героїня ходить вночі коридорами у нічній сорочці з канделябром, неіронічно обожнюю) та питання британського колоніалізму у Аотеароа. У Мері - Ма́рами - не тільки відібрали історію, її культуру продовжують плюндрувати на її очах, називаючи це поціновуванням. крім того, дівчині починають ввижатися якісь жахливі сцени - хіба можна це витримати? ⭕️була рада побачити тут Тобі Стівенза (обожнювала його у "Black Sails"), він незмінно розкішний. місцями, звісно, діалоги здалися мені трошки неісторичними, і обмежений бюджет теж видно, але враження загалом дуже позитивні, бо і проблематика, і естетика - ідеально мої. ⭕️пораджу, якщо вам подобається "Багряний пік" та роботи Еґґерза. #кіно

і я вже була встигла засмутитися, що так швидко закінчуються твори Арпман у перекладі доступними мені мовами - але це було поспішно: на початку цього липня мають релізнути англійською збірочку з трьох її оповідань, тож дуже чекатиму 👀

📚"Orlanda", Jacqueline Harpman #прочитане #fiction ✨Алін Бержер, 35-річна професорка літератури, читає у кафе "Орландо" Вірджинії Вулф - і, застрягаючи на пасажі про трансформацію головного героя у жінку, Алін починає розмірковувати, чи не перетворитися їй на чоловіка. Так і стається - її свідомість (якась невдоволена частинка, яку наратор, на честь Вулф, називає Орланда) тепер у тілі Люсьєна Лефрена, що сидів за сусіднім столиком.

I feel bad, she said to herself, but didn't ask herself what was hurting. There's an open wound in my soul.

✨"Орланда" - це інтроспективно-психологічне чтиво, сфокусоване на питанні ідентичності. Чи можна жити без половини себе? І чи можливо втекти від себе? Що взагалі таке бути собою і хто такий "я"? Як це - поспілкуватися напряму з частиною своєї душі, яку ти роками старанно подавляла? (І що буде з життям бідолашного, абсолютно ні в чому не винного Люсьєна, чиє тіло вкрав чужинець?) ✨Алін (точніше та її навіки 12-річна часточка душі, ще не зламана материнським вихованням і не перетворена на ідеально гендерно конформну жінку) вважає жіночу ідентичність обмежуючою їх у свободі (що і валідно, і трохи проблематично водночас), і прагне кохати чоловіків як чоловік. Тож, коли Орланда у тілі Люсьєна доривається до тієї свободи, він щасливий. А Алін? Її очікує дивна порожнеча всередині, адже вона втратила те, існування чого подавляла, навіть не усвідомивши цього. ✨"Орланда" розмірковує про фемінність та маскулінність - про те, що вони є водночас і частково природними, і частково набутими; але ця книжка мислить трохи бінарніше, аніж волію я (хоч і доволі вільно, як на 90-ті, у яких вона написана), тож це радше історія про віднайдення цілісності у андрогінності, аніж небінарності. Різниця тонка, але вона є. Але, за бажання, тут можна побачити і алегорії до трансгендерності, хоч питання гендерної дисфорії окреслене радше натяками. ✨"Орланда" також веде постійний діалог із текстом Вулф (тож варто з ним бути знайомим - і не тільки з ним, знання регулярно обговорюваного тут Пруста мені дуже не вистачало) - тільки відображає настрої вже 90-х, тож не соромиться, наприклад, говорити про анатомію. Але не завжди - наратор(ка?) тут є окремим, найзагадковішим персонажем. Він/вона - чарівно іронічні щодо своїх героїв, і регулярно висловлюють подив їхнім вчинкам. ✨Як я люблю казати, це дивна маленька книжечка для любителей химерщини. Текст дуже насичений, і багато за раз не проковтнеш треба обдумати та відрефлексувати, адже комплекси та неврози Алін багато в чому відгукувалися і мені. Але те, що письмо Арпман зі мною глибоко резонує (як вже показала "I Who Have Never Known Men") - це однозначно.

Animula vagula blandula, each one of us, wandering little souls seeking a share of happiness and always disappointed as we go from dawn to dawn, our hearts torn, brave and pathetic, desperately trying to behave with the dignity required by our human condition.

хотіла завершити театральний сезон на легкій та позитивній ноті - і те спаскудила русня, не давши додивитися буквально останні 10 хвилин "Слуги двох панів" у театрі Франка (на жаль, можливості чекати відбою не було 😔) прикро, бо загалом мені сподобався тейк режисера Давида Петросяна щодо комедії дель арте, і воно все таке світле, веселе й дурнувате, що як вистава для хорошого вечора/відволіктися від *широкий жест на позначення стану справ у світі* - прямо дуже й дуже нічогенько. #театральне

дуже відчула 😞 (чуз йор керектер)

я-то діва, але ауч 💀 📖: "Orlanda", Jacqueline Harpman

📚"Taiwan Travelogue", Yáng Shuāng-zǐ

In the Christian Bible, when God said “Let there be light,” there was light. When I said, “Let there be vermicelli noodles, rice noodles, thick starch noodles, egg-drop udon noodles,” Chi-chan would light up the dining table with my fulfilled wishes.

⏺Видана у 2020-му книжка тайванської авторки прикидається перекладом з японської опублікованого у 50-х автофікшену письменниці Чізуко Аоями про її мандрівку до Тайваню 1938 року, коли острів був колонією Японської імперії. Слідкуйте за руками. Аояма згадує про проведений на острові рік, подорожі, їжу, та - що найважливіше - свої стосунки з місцевою перекладачкою, Ông Tshian-hóh, яку жінка називає Чі-чан. ⏺Про що ця книга? Про підступність імперіалізму. Про монструозні апетити. Про нерівність та нездоланні розриви у сприйнятті. А також - про створення наративів та роль перекладу. Загалом, Вона багатошарова, мов цибулинка, і піднятих тем тут багато. ⏺А ще тут цікаво (і багато, місцями навіть забагато, натщесерце краще не читати) говорять про їжу. Тут порушено питання кулінарії як складової культурного коду: у розповідях про те, як та чи інша справа потрапила на стіл до тайванців, нам ще й повідомляють чимало історії, зокрема історії колоніалізму.

... the Empire’s coercive methods are unpleasant, but the beautiful sakura are innocent of any crime.

⏺З мета-елементами книга починає загравати практично одразу: ще у передмові нам повідомляють, що останній розділ книжки Аояма, швидше за все, вигадала (а може і ні). Це і задало мені тон читання: я постійно намагалася підтримувати скептицизм до наративу Аоями і не обманутися її гарними словами. ⏺А не обманутися було важко - попри всі ті епізоди, коли її поведінка мене дратувала, у Аоями є якийсь грубуватий шарм; і доводилося моментами собі нагадувати, що між нею і умовною хорошеруською фуд-блогеркою, що влаштувала собі гастротур, скажімо, окупованим Кримом, різниця фундаментально невелика, хоч натягувати наші контексти і дурний тон. Аояма - легковажна жінка, яка, ретранслює більш тонку імперіалістичну пропаганду, на словах будучи противницею експансіоністської політики. Вона, публічно обурюючись, коли до Чі-чан ставляться як до служниці, з радістю приймає її ж побутове прислуговування; а також форсує їхнє зближення, сприймаючи непохитну ввічливість як підтвердження прихильності. Тож чи може бути справжня дружба між колонізаторкою та колонізованою? На думку Аоями, так. Але ми-то знаємо...

I can’t write about the Southern Expansion Policy or things like that, but from time to time I do have to admit that the Empire has given rise to some wonderful things on this Southern Island. How should I put it? Like polishing raw stone into gleaming jade, I suppose.

⏺А от Чі-чан - вона ж Чізуру, Tsian-hóh, Chiēn-hò - так і лишає своє серце закритим для сторонніх, а почуття - схованими за незрушною маскою. Ми практично не бачимо справжню її, натомість мусимо задовольнятися образом, створеним Аоямою. Наскільки цей опис був правдивим (і що взагалі означає "правдивість" у контексті цієї історії), можна лише здогадуватися. ⏺Наприкінці книги нас ще чекатиме серія "перекладацьких" (і насправді перекладацьких) післямов - і вони сповнили мене такого неймовірного суму. Тож я вдячна за реалістичну, тиху, побутову трагедію фіналу - будь-що інше я б сприйняла, як брехню і нещирість.

No answer on whether she was angry or not. No intention of telling the whole truth. Just a smile that wasn’t a real smile.

⏺"Тайванський тревелог" - це повільна, неквапна історія без карколомних пригод чи різких сплесків емоцій. (Відвертої сапфічної лінії теж не слід очікувати, тут все на півтонах, в дусі літератури епохи, під яку текст і стилізовано). Хороша, приємна, медитативна книжка, яка вишукано говорить про важливі теми, багато з яких мені як українці відгукнулися - хоч оповідь і просідає у середині, трішки перетворюючись на фуд-блог. Але ця літературна гра з багатошаровими містифікаціями мене дуже потішила, люблю таке. ⏺Українською книга має вийти у видавництві "Сафран", тож чекатимемо подальших анонсів.

мій добрий друг Павло відкрив допоміжну банку на 20 000 грн задля підтримки місії "Караван". збирають на наземні роботизовані комплекси та транспорт забезпечення для підрозділів 20-ї бригади «Любарт» 1-го корпусу НГУ «Азов». 🎁 я ж хочу трішки допомогти другу, тож проведу невеликий розіграш серед донатів від 100 грн: 🅾️підписана книжка "Сонцекрес" із листівками, люб'язно надані самою авторкою Ясею Білак, підпишіться на її канал, до речі; 🅾️феміністичний трилер "Особливий голод" Челсі Дж. Саммерз; 🅾️гарненькі тримачі для книг за серією "Знищ мене" Тагере Мафі; 🅾️мій улюблений кремчик для рук Vampire Blood від Bath & Body Works. умови розіграшу: скріншот із донатом від 100 грн + порядковий номер в коментарях під цим постом. можете зробити кілька донатів по 100, не стримуйтесь😏 🫙донати сюди: https://send.monobank.ua/jar/55BUoLsdUL дякую Павлу за збір, Ясі за книжку, а вам усім - за донати й поширення💋

продовжую перебувати в книжковому утриманстві у саші, яка примудряється дарувати мені книжки, не будучи в києві 🤭

тримаю в курсі: "обсесія" за перші 15 хвилин встигла настільки схарити (зокрема, довгим крупним планом мертвої кішки), що повітряна тривога сприйнялася з полегшенням як законний привід звідти втекти 💀 #кіно