Єлизавета Коров'янко | психолог Полтава | 5 хвилин для себе

Якщо вас зрадив партнер, ви можете страждати від ПТСР 👀 В молодості я пережила зраду і фізичне насильство. Це була глибока травма, з якою я справлялася самотужки - рік будуючи плани, як спалити хату тій жінці. Добре, що вони лишились тільки в моїй голові… У мене був справжній посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Не діагностований, але зараз я розумію, що це був він І ще 10 років мені снився один і той самий сон: як я бʼю ту жінку з усіх сил, а їй не боляче І навіть коли я вже була в нових стосунках - мій мозок все ще воював у старих Лише після терапії я змогла по-справжньому вийти з того поля бою І ось що важливо: Я - не виняток Я - приклад Зрада не завжди «дрібна драма», як це люблять знецінювати У деяких випадках - це справжня психотравма, що класифікується як “травма зради” (betrayal trauma) І от як виглядає ПТСР після зради на практиці: ❌ Флешбеки: ви знову і знову «бачите» зраду в голові, і не можете це зупинити ❌ Порушення сну: кошмари, тривожність, безсоння ❌ Пильність: ви перевіряєте повідомлення партнера, соцмережі, історії в браузері ❌ Недовіра: скільки б партнер не вибачався - ви не вірите. І звинувачуєте знову і знову ❌ Раптові спалахи гніву, паніки, сліз без зовнішнього приводу ❌ Фізичні реакції: стискає груди, дере дихання, відчуття небезпеки

Груповий секс - прогресивний спосіб урізноманітнити сексуальне життя в парі чи спосіб зруйнувати стосунки? Пам’ятаєте історію про любовний трикутник Андрія, Олі та Ірини? Одна із пропозицій, як їм бути в цій ситуації, звучала так: радісно зайнятись груповим сексом 😁 А якщо без жартів? Як груповий секс впливає на стосунки в парі? Мені трапились дослідження, які доводять, що пари, які довгий час практикують груповий секс (6-12 місяців і більше), поступово втрачають здатність до справжньої близькості - не тільки сексуальної, а й емоційної Здається, ви лише “хотіли урізноманітнити сексуальність” Ви “обоє погодились” “Це ж просто досвід, без емоцій” ⠀ Але що відбувається в психіці? 🧠 ❌ Притуплюється зв’язок між сексом і почуттями ⠀ Секс стає активністю. Контактом. Обміном Але не емоційною зустріччю. Не “ми” ⠀ ❌ Близькість починає асоціюватися з небезпекою ⠀ Бо чим більше тіл - тим менше вразливості Коли все “відкрито” - зникає відчуття “тільки між нами” А це, до речі, основа стабільної прив’язаності: ексклюзивність, захищеність, “я твій/твоя” ❌ В психіці запускається розщеплення: ⠀ “Тут я - з тобою, бо люблю” “А тут - з іншим/іншою, бо граю в свободу” Це відщеплення агресії від любові. І з часом - емоційна втома, внутрішній хаос, почуття провини ❌ Едіпова структура (здорове суперництво і тріумф “я - обраний”) - руйнується ⠀ Замість віртуального любовного трикутника (який ще здатен посилити пристрасть у фантазії) виникає хаос, у якому ніхто не головний Немає боротьби за любов. Є обмін. Обіг. Ротація А отже - зникає глибина ⠀ ❌ Сексуальність стає “перформансом” ⠀ Коли сексу надто багато і з різними партнерами - психіка адаптується Інтимність втрачає емоційну напругу Залишається дія І дуже часто емоційна порожнеча після То що - груповий секс = зло? Ні. Це не моралізаторство ⠀ Але якщо ви хочете зберегти теплу, стабільну, глибоку прив’язаність із партнером, то варто чесно спитати себе: ⠀ - Чому я хочу цього досвіду? - Що я компенсую? - Чи ми зміцнюємо зв’язок, чи розмиваємо його? ⠀ Бо сексуальні експерименти - це про свободу Але прив’язаність - це про безпеку ⠀ І часом одне заважає іншому Якщо партнер пропонує експеримент - не поспішайте розривати стосунки чи погоджуватись Спочатку - розберіться І не в групі, а наодинці з собою

❤️‍🩹 Гайд «Залишитись чи піти після зради?» Якщо ви зараз знаходитесь в ситуації вибору: залишитись чи піти після зради партнера? Я створила для вас гайд, який допоможе вам зрозуміти: чому ви залишаєтесь в цих стосунках? Це дзеркало, яке допоможе побачити і усвідомити вашу стартову точку - де ви зараз. І вже звідси рухатись: до себе, до правди, до вибору Заповнюйте і хай все складеться найкращим для вас чином 🫶🏻

Коли краще розійтись після зради? Ще одне питання про те, які ж є ознаки того, що стосунки зберегти не вдасться і краще не мучити ні себе, ні один одного Ось ці червоні прапорці 🚩 Коли людина зрадила - і навіть не вважає, що зробила щось не так “Ну шо такого, з ким не буває?” Це не вибачення. Це заперечення. А там, де немає відповідальності - не буде і змін І навіть якщо ви “пробачите”, така історія має всі шанси повторитись 🚩 Коли партнер не хоче говорити про це “Я не хочу згадувати. Вже все забули, рухаємось далі” Ні, ви не забули. Ви просто лишились із цим наодинці. А мовчання не лікує. Воно лише ховає біль глибше 🚩 Коли ви залишаєтесь тільки тому, що боїтесь піти “Я не витримаю розлучення. Я не знаю, як жити сама/сам” Але це вже не любов. Це страх. І поки ви в ролі жертви - ви не живете, ви виживаєте 🚩 Коли зрада - не перша. І ви в постійному “колесі” принижень Кожен раз ніби “пробачили”, а потім - знову. І знову. І знову Бо не було каяття. Не було змін. Лише обіцянки, які з часом перестають навіть звучати переконливо 🚩 Коли у стосунках немає емпатії. Немає тепла. Тільки “функції” Він/вона поруч, але серцем - десь далеко. Не хоче слухати. Не реагує на ваш біль Якщо один із партнерів вже психологічно “вийшов” зі стосунків, то підтримувати їх буде лише форма, без змісту 🚩 Коли зрада - лише один із симптомів загальної токсичності Постійні маніпуляції, знецінення, психоемоційне насильство, і зрада - як вишенька на цьому торті 🚩 Коли один або обидва не хочуть брати відповідальність Якщо хтось хоче бачити себе лише жертвою, а іншого - лише винним, тут і терапія не допоможе ❗️ І головне - не поспішайте з рішенням Іноді найкраще, що можна зробити - пережити біль і не приймати рішення в стані шоку Дайте собі час, простір і - по можливості - працюйте з психологом Бо часто це не лише про те, “чи залишатись?”, а й про те, “ким я хочу бути після цього досвіду?”

Чи можна зберегти стосунки після зради? Не завжди люди готові розходитись після того, як дізнались про зраду партнера. Буває, що вас повʼязують пару десятків років разом, діти, дім чи спільний бізнес. Буває, що зрада - це спосіб впоратися з кризою в стосунках чи з особистою кризою. Не найкращий спосіб, але розумієш це вже постфактум Отже, ви дізнались про зраду партнера і не знаєте, як бути далі - У ваших стосунків ще є шанс? - Чи обовʼязково треба розходитись? - Чи можна зберегти стосунки після зради? Так, можна Але це не “повернення до нормального життя”. Це народження нової версії стосунків, з новими правилами, новою чесністю і дуже болісним процесом відновлення довіри Вище ми з вами вже розбирали, що зрада може бути несвідомим спільним сценарієм, де обидва партнери, навіть не усвідомлюючи цього, беруть участь: один - діє, інший - “дозволяє” це через свою адаптацію, віддалення, уникнення конфліктів, або ідеалізацію партнера. Це не означає, що жертва винна, але означає: зрада виникає у просторі, який створила пара вдвох Зрада може бути симптомом: 💬 невираженої агресії до партнера 💬 втечі від емоційної близькості 💬 або несвідомої гри у “хто кого переможе” - динаміка едіпового трикутника

Важливо: якщо обидва партнери готові взяти на себе відповідальність за свої ролі, розглядати зраду як симптом, а не просто зраду-доказ “поганості” когось - шанси на відновлення є

❤️‍🩹 Що необхідно, щоб зцілити стосунки після зради: ❤️‍🩹 Повна відкритість і відповідальність з боку того, хто зрадив Не “я вже вибачився, годі” а готовність слухати біль, витримувати обурення, розгубленість, недовіру Визнати не лише факт, а глибину травми, яку пережив партнер ❤️‍🩹 Готовність іншого партнера не залишатись у ролі жертви Бо інакше стосунки перетворюються на нескінченний трибунал Зраджений партнер потребує простору для гніву, болю, але також - підтримки, сили, власного голосу ❤️‍🩹 Робота обох у терапії (або хоча б одного) Бо зрада - це не лише проблема “того, хто зрадив”. Це симптом динаміки, в якій обидва, можливо, несвідомо створили простір для “третього”

Чи можна зберегти стосунки після зради? Є таке питання Та перш ніж ми його розберем, я хочу спитати у вас: чи пробачили б ви зраду? Чому? І якщо так, то в яких випадках?

💔 Жінка, яку зрадили ⠀

В коментарях був запит: детальніше розібрати стратегію терапії для Олі

⠀ Має велике значення, коли саме Оля звернулась до психолога - до зради, коли її тільки почало не влаштовувати те, що відбувається в її стосунках з Андрієм, чи після того, як зрада сталася і вона про неї дізналась Бо в другому випадку Оля отримає до наявних травм ще й травму зради, наслідки якої часто переживаються як ПТСР ⠀ 1️⃣ Оля прийшла в терапію ДО зради ⠀ Що її турбує: “Щось не так у стосунках, він віддалився, а я починаю панікувати і старатись ще більше” Основний запит: “Чому я почуваюся так, ніби мене ось-ось залишать, навіть коли ніхто прямо цього не каже?” ⠀ Терапевтичні мішені: ⠀ ❤️ Ідентифікація Внутрішнього Критика ▪️ Робота з інтроектами матері: образом внутрішнього голосу, що каже: “Ти не досить гарна”, “Інші краще” ▪️ Усвідомлення того, що цей голос - не правда, а наслідок раннього досвіду порівняння та знецінення ▪️ Формування доброго і підтримуючого внутрішнього голосу ⠀ ❤️ Розбір моделі любові: любов треба заслужити ▪️ Дослідження глибинної установки: “Мене можна любити, тільки якщо я перевершу інших” ▪️ Поступовий перехід до філософії: “Я можу бути коханою без ідеальності” ⠀ ❤️ Контакт із власними емоціями та потребами ▪️ Оля має схильність вгадувати бажання інших, але не усвідомлює свої власні потреби (в ніжності, підтримці, визнанні, еротиці) ▪️ Опанування навички говорити про свої потреби: “Мені не вистачає тепла, контакту”, не боячись, що її за це засудять чи покинуть ⠀ ❤️ Психоедукація про розщеплення у чоловіка ▪️ Пояснення, як у деяких чоловіків виникає механізм “дружина - не сексуальна жінка” ▪️ Підтримка її в тому, щоб не приймати це як “власну провину”, а бачити як проблему структури стосунків і динаміки пари ⠀ ❤️ Посилення суб’єктності ▪️ Робота з питаннями: “Чого я хочу?”, “Що мені подобається?” ▪️ Відновлення смаку до себе, а не до “ролі зручної дружини” ⠀ 🌟 Можливий результат: ⠀ ⚡️ Вона починає виходити з ролі тієї, хто “тягне” на собі стосунки ⚡️ Може чесно поговорити з Андрієм не з позиції “давай врятуємо шлюб”, а з позиції: “Ось чого мені не вистачає. А що тобі?” ⚡️ І якщо виявиться, що в парі вже немає живого зв’язку - вона зможе піти без руйнування власної гідності ⠀ 2️⃣ Оля прийшла в терапію ПІСЛЯ зради ⠀ Що її турбує: “Я дізналась, що в нього роман з іншою” Основний запит: “Чому мене не вибрали? Що зі мною не так? Як мені жити далі?” Терапевтичні мішені: ❤️ Проживання болю, гніву, приниження 📌 Створюємо простір для вираження почуттів, які вона раніше пригнічувала: лють, образа, відчай 📌 Допомога в нормалізації цих реакцій (не засуджуючи їх) ❤️ Робота з фантазією про “жінку, кращу за мене” 📌 Оля, імовірно, уявляє Ірину як “ідеал”, якому вона програла Деконструюємо образ суперниці: це не “краща жінка”, а проекція несвідомих бажань Андрія ❤️ Відновлення суб’єктності 📌 Вона роками жила з установкою: “Мене мають вибрати” Зрада - це обвал усієї самоцінності 📌 Терапія повертає її до переживання: “Я є. Я відчуваю. Я цінна. Я можу обирати” 📌 Відновлення сексуальності, яка постраждала від травми зради ❤️ Робота з ідеалізацією стосунків 📌 Часто клієнтки кажуть: “Я все зробила правильно - чому ж так вийшло?” Терапевт допомагає побачити, що “правильне” не означає “живе” 📌 Допомагає відокремити відповідальність партнера за його вибір від власної цінності ❤️ Пошук нового сенсу 📌 Хто я тепер - поза роллю дружини, мами, берегині? 📌 Що я хочу далі? Це етап переосмислення ідентичності, а не просто “як відновити шлюб” 🌟 Можливий результат: ⚡️ Вона проживає втрату - не тільки чоловіка, а й ідеї про себе, як про “ту, кого вибрали” ⚡️ Стає здатною будувати нові стосунки, де вже не буде жертвою, що “старається бути достатньо хорошою” ⚡️ Навіть якщо вона залишається з Андрієм - відносини змінюються: вона більше не тримається за ілюзію, а обирає себе та реальність

🧍🏼‍♀️🧍🏼‍♂️🧍🏻‍♀️ Герої “любовного трикутника” в терапії А що буде, якщо Андрій, Оля чи Ірина підуть до психолога? З чим можна працювати у кожного з них? І які результати отримати? ❤️‍🩹 Що потенційно можливо: 🧍🏼‍♂️Андрій: - Вперше бачить, що проблема - не в “нудному шлюбі”, а у внутрішньому розщепленні образу жінки - Вчиться поєднувати любов і сексуальність - Може побачити в Олі не лише “маму”, а й живу жінку Або чесно визнати потребу в іншому типі стосунків - без зради й вивертів 🧍🏼‍♀️ Оля: - Перестає “заробляти любов”, починає відчувати власну гідність - Може дозволити собі сказати “ні”, вийти з ролі “жертви, що тягне все” - Знаходить точки опори в собі, незалежно від чоловіка 🧍🏻‍♀️ Ірина: - Усвідомлює: бути “обраною” - не те саме, що бути побаченою і втриманою - Може поступово перейти від стратегії “звабити і зникнути” до здатності залишатися в контакті, навіть у вразливості - Можливо, вперше переживе досвід не сексуального, а емоційного зв’язку, який триває *** ❤️‍🩹 Ідеальний сценарій (у довгій перспективі): ❤️‍🩹 Андрій і Оля, навіть якщо не залишаться парою, здобудуть досвід глибшого контакту з собою ❤️‍🩹 Ірина зможе вперше побачити в собі не лише зовнішність, а внутрішню потребу бути важливою не через звабливість, а через зв’язок ❤️‍🩹 Кожен з них перестане жити в реконструкції травми - і почне будувати реальні, не компенсаторні стосунки

Що буде після зради?

Друзі, дякую що пишете свої припущення про те, що ж буде з нашими героями далі!

Давайте візьмемо два найбільш типові варіанти розвитку подій і розберемо, що ж чекає героїв в цих випадках 1️⃣ Андрій іде від Олі до Ірини Що відбувається: 📌 Андрій живе з Іриною 📌 Оля залишається одна, можливо, з дитиною 📌 Ірина перетворюється з фантазії в реальну партнерку Що буде з кожним: Андрій: - Спочатку - емоційне піднесення, відчуття живості, сексуальне збудження, “новий початок” - Потім - відчуття провини, розчарування: Ірина перестає бути “фантазією”, починає вимагати стабільності - Несвідоме розщеплення знову активується: тепер Ірина стане “новою дружиною”, а пристрасть - зникне Оля: - Переживає глибоке відчуття провалу, недосконалості, сорому - Може або “піти в себе” і ще більше адаптуватися, або почати нарешті злитись і вибудовувати прийняття себе без прив’язки до чужих оцінок - Високий ризик депресії або тілесних симптомів (“я не витримала”, “я не досить хороша”) Ірина: - Відчуває ейфорію перемоги - її вибрали! - Але потім стикається з новими вимогами близькості - Якщо в неї незріла особистісна структура - вона почне уникати прив’язаності або провокувати драму, аби уникнути глибокого контакту - У довгостроковій перспективі - страх втратити статус “обраної” → ревнощі, контроль, розчарування 2️⃣ Андрій залишається з Олею (але без терапії) Що відбувається: 📌 Він перериває роман з Іриною або робить вигляд, що нічого не було 📌 Подружжя “зберігає фасад” 📌 Але всередині залишається емоційна холодність і накопичена образа Що буде з кожним: Андрій: - Відчуття обмеження, нереалізованого бажання - Повертається до “режиму зникнення”: дистанція, уникання інтимності, компенсація через роботу, алкоголь, або нові фантазії - Ймовірне повторення зради через кілька років Оля: - Живе в тривозі й напрузі: “якщо я розслаблюсь - він піде” - Ще більше старається, але відчуває себе емоційно покинутою - Втрата самоцінності, виснаження, ризик депресії або психосоматичних симптомів Ірина: - Відчуває відкинутість, сором, злість - Швидше за все, шукатиме наступного “обраного” - Зміцнює свій внутрішній сценарій: “мене використовують, але не люблять” А от якби хтось із них прийшов в терапію і почав розгрібати свої затики і внутрішні конфлікти, щоб було тоді? І над чим можна було б працювати в терапії з кожним? Цікаво вам? Напишіть в коментарях, чи залиште реакцію, щоб я розуміла чи варто розібрати ще й ці моменти 👌

Любовний трикутник: Андрій, Оля та Ірина. Основні моменти для наочності

Декілька картинок для ілюстрації вчорашнього подкасту

ЛЮБОВНИЙ ТРИКУТНИК Готую для вас цікавий матеріал про любовні трикутники. Та спершу хочу запитати у вас: Як ви вважаєте: любовний трикутник - це зрада? Пишіть в коментарях: так чи ні, і чому ви так вважаєте?

Коли любити боляче: три історії про серця, що шукають тепла Іноді здається, що дорослі стосунки - це суцільна загадка

- Чому ми відштовхуємо тих, хто нас любить? - Чому тримаємось за тих, хто холодний? - Чому знову і знову наступаємо на ті самі граблі?..

Може, тому що відповідь не у сьогодні. Вона там, де все починалося. В дитинстві *** "У дитинстві мене часто залишали одну. Я сиділа біля вікна, чекала... Але ніхто не приходив. З того часу я навчаюсь не довіряти. Коли хтось починає турбуватись про мене, всередині ніби лунає сигнал тривоги: «Не вір! Все одно підуть!» І я або тікаю першою, або душу контролем - бо боюсь втратити" *** "Мене любили тільки за перемоги. За оцінки, грамоти, перші місця. Просто так - ніколи. Тепер я доросла. Але кожного разу, коли хтось каже, що любить мене, всередині вирує паніка: «А раптом ти більше не будеш достатньою?» І я виснажую себе, доводячи, що варта кохання. Випрошую компліменти, докази, запевнення. І кожен раз боюсь, що, якщо одного дня не виправдаю очікувань, мене залишать" *** "Я знову обрала холодного партнера. Наче серце шепотіло: «Не треба... там знову буде порожнеча» Але розум переконував: «Цього разу все інакше» А потім я знову залишилась одна в стосунках, чекаючи тепла, яке так і не прийшло. Тому що знайомий холод здається безпечнішим, ніж невідоме тепло" Кожна з цих історій - як клаптик великої мапи: Наші дорослі стосунки - це мапа дитячих ран І поки ми не розглянемо цю мапу уважно, будемо блукати по колу: з тривогою, страхом, болем Але є і хороша новина Якщо побачити, як саме наш досвід сформував наші сценарії - ми можемо почати переписувати їх. Без докорів. Без самозвинувачень. З любов'ю і терпінням до себе Готую новий подкаст про те, як ранні травми керують нашими почуттями сьогодні - і як повернути собі право на справжню любов Чи знаєте, які ваші дитячі рани все ще впливають на ваші стосунки? Поділіться в коментарях 👐🏻