Марина Леончук
Open in Telegram
Телеведуча Тренерка з комунікацій і публічних виступів •вчу людей не боятися виступати •домовлятися з іншими словами через рот •ділюся техніками мови потреб у часи змін •індивідуальні/групові консультації
Show moreUkraine40 238The category is not specified
891
Subscribers
No data24 hours
+137 days
-530 days
Data loading in progress...
Similar Channels
Tags Cloud
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
December '24
December '24
+10
in 0 channels
November '24
+21
in 0 channels
Get PRO
October '24
+19
in 0 channels
Get PRO
September '24
+153
in 0 channels
Get PRO
August '24
+892
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 21 December | 0 | |||
| 20 December | 0 | |||
| 19 December | 0 | |||
| 18 December | 0 | |||
| 17 December | 0 | |||
| 16 December | 0 | |||
| 15 December | +1 | |||
| 14 December | 0 | |||
| 13 December | 0 | |||
| 12 December | 0 | |||
| 11 December | 0 | |||
| 10 December | +1 | |||
| 09 December | 0 | |||
| 08 December | +1 | |||
| 07 December | +2 | |||
| 06 December | 0 | |||
| 05 December | 0 | |||
| 04 December | +2 | |||
| 03 December | 0 | |||
| 02 December | +2 | |||
| 01 December | +1 |
Channel Posts
Я почала вигрібати за рахунок знайомства з собою (знову), довірі до себе і знання: хто я (і це дуже конкретні, індивідуальні, речі. У кожного про своє).
І це було, часом, боляче, але правильно. Бо, почали зʼявлятися люди. Багато людей. Чудових людей, які приходять на мої консультації та довіряють мені, яких я запрошую у свої проєкти і ті, які запрошують у свої проєкти мене, запрошують у свої міста, оселі і серця. І я знову ожила.
Чим я горю зараз? Що роблю і чого я хочу?
• Консультувати. Індивідуальні та групові консультації - це пристрасть. Я бачу, як змінюються і більше не бояться мої учні.
• Проводити Тренінги. Воркшопи. Майстермайнди. Це підтримка одне одного через практику і досвід інших.
• Створювати освітні проєкти, які дають практичні знання, що легко застосовуються і не відірвані від реальності.
• Виступати на форумах, освітніх і підтримуючих заходах, бізнес-конференціях і там, де потребують умінь публічно виступати і відчути силу спілкування. Я відкрита до пропозицій.
У мене достатньо і досвіду, і знань, які я навчилась передавати іншим і, нарешті я відчуваю це без розгубленості чи невпевненості.
| 2 | «Дуже цікаво, але нічого не зрозуміло», - сказала мені Лєна. Лєна - контент-мейкер, мама донечки Єви, дружина і творча людина, з якою мені пощастило познайомитися цього року.
Вона сказала, що підписалася на мене після одного курсу, який ми обоє купили і проходили ще шість місяців тому і, що вона досі ніяк не може розібратися, чим я займаюся і про що я говорю.
Після цього зауваження я сіла і розібралась та, здається, нарешті зрозуміла для самої себе, де я і про що.
7 років тому, влітку, моє життя змінилося. Тоді я цього ще не знала, але зараз я розумію, те літо, однозначно було таким, що поділило моє життя на «до» та «після». 17 серпня 2017 року, після 10 років співпраці, я звільнилась з «1+1», де працювала ведучою програми «Сніданок з 1+1».
Я спустилась у ліфті із шостого на перший поверх і пішла в нікуди, без жодної робочої пропозиції і розуміння, «а що далі?». Через три дні мені подзвонили з одного телеканалу, потім з іншого, був третій дзвінок, четвертий, після якого я повернулась в кадр та інформаційну журналістику.
Але тоді я зафіксувала інше. Це був перший раз у житті, коли я сама обирала яким буде моє професійне життя і чого мені в ньому не вистачало.
Мені не хочеться вдаритися зараз в історію довжиною у 7 років, але то була точка входу в мою роботу не як телеведучої, але, як лекторки, спікерки і тренерки з публічних виступів і онлайн, у тому числі.
Задовго до пандемії я вчилась робити якісний контент, який міняв (я знаю, що це гучне слово, але так і було) життя жінок. У тому ж році, я почала виступати офлайн з майстер-класом: «Бути інакшою. Залишатися собою».
Вже у 2021 році, через чотири роки після звільнення з «плюсів», досвіду виступів з освітніми продуктами та кількох курсів з андрагогіки, менторства, психологічної підтримки для не психологів, я почала консультувати людей. Це виходить вже 3 роки та сотні годин індивідуальних зустрічей. За ці роки я навчалася емпатичного підходу, прийняття та відповідальності, важливості інтерактивного методу роботи з людьми, роботи з аналогіями, цифрами та роботі голосом у набутті навички публічних виступів та комунікацій. Навчилась розповідати історії про себе і ділюся цим умінням з іншими. Проходила курси з групової підтримки та умінню комунікувати з військовими і курс мови потреб сьогодення.
Волонтерила, була лекторкою і отримала подяку, як партнерка проєкту «Важливо як ніколи» про здорову комунікацію і доказову інформацію для здоровʼя себе і сімей під час війни, від Unicef та Inscience.
Все це я брала не тільки з роботи і професії, а й із власного життя. Створювала тематичні лекції, майстер-класи, тренінги та воркшопи про журналістику, вміння виступати і комунікацію з людьми та собою; уміння досліджувати, розуміти і приймати себе; проходити і витримувати кризи та, тепер вже, адаптацію у вимушеній імміграції. Життя я тягну в роботу та роботу в життя.
За цей час я опублікувала сотні дописів. Якби їх вивантажити в один документ, впевнена, що вийшла б, ціла книжка. Але, я не вмію писати книги, тільки дописи, тому не розвиватиму цю тему.
Тим більше, 24 лютого змінилося все. Це, навіть, не період про «до» та «після». Це про абсолютно новий період, не схожий на будь-який інший. Емоційне цунамі, землетрус, що триває вже третій рік. Я втратила не тільки роботу, я втратила контакт із собою, розгубила контекст, не знаю про що писати, куди іти, що робити далі. Інколи, боюся писати публічно, щоб не ранити собою нікого, бо маю сили жити життя і шукати радість та, навіть, насолоду. Я зростила всередині себе цензора, пережила втрату роботи за професією, відчуття власної безпорадності і наіть, відчувала свою інтелектуальну обмеженість, бо коли тобі трохи за 40, а ти висловлюєшся, як 5річна дитина чужою мовою і ловиш співчутливі погляди з боку - важко почуватися розумною. Я пережила.
Сьогодні, вивчаю мову і мені байдуже, як на мене дивляться, що кажуть і думають, байдуже на страх безгрошів'я і відсутності опор зовні, бо знайшла їх всередині. | 0 |
| 3 | Привіт)
Я знаю, що буваю тут не часто, але завжди з цікавими новинами і текстами.
Новини сьогодні в сторіз, в інстаграм. Текст, тут | 0 |
| 4 |  А ще для моїх патрончиків на Patreon написала довгий допис про рівно два роки мого життя на чужині.
Цей переїзд особистий пекучий біль. Він був і залишається важким і все в ньому не туди, але я, поки що, тут. Таке моє рішення.
Це величезний стрес, і тільки на відстані від якихось точок я можу насправді усвідомити і відрефлекувати це.
Я відчуваю, що впоралася з найскладнішою частиною. А там, де не впоралася, попросила мені допомогти… | 0 |
| 5 |  Іще хочу бурячок замовити. Це якщо про суто дівчаче поділитися. | 0 |
| 6 |  +2А це вже тільки тут буде. Замовила собі гердан з каштанами і набір свічок із сенсами. Дуже чекаю з України🇺🇦 | 0 |
| 7 |  Привіт💛
Я в інстаграм підбиваю підсумки мого тижня. Важкуватий був. Навіть, останні два, але я справилась. А все, що не вдалося можна спробувати підтягнути наступного тижня. Читали вже? | 0 |
| 8 | І допис-рефлексія, по неділях мені пишеться останнім часом
Щовечора ми з сином маємо традицію: «розмова перед сном». Я, наївно, думала, що вони потрібні йому, а ці розмови дають набагато більше мені.
Вчора Гордюха підствітив мені одну річ. Він сказав, що увесь час спостерігає за мною. За моїми словами, діями, емоціями. Найбільше він думає, що значить, коли я мовчу. Ми обидвоє балакучі, тому мовчання - викликає питання😉
У нас із сином вже була історія, коли я розгубилась, зневірилась, глибоко пірнула в невизначеність і замовкла. Це сталося тоді, коли з кожної праски кричали про незламність. Я так трималась за цей термін і так боялась, що я не буду йому відповідати своїми діями та мисленнями, що, зрештою, зламалась.
А потім я викреслила, забулася і більше ніколи не вживаю це красиве, але небезпечне слово "незламність". Я зрозуміла його один недолік- дуальність: ти або зламний, або незламний. Але, у житті це так не працює.
Нас завжди щось може зламати, все залежить від сили удару. Тому, я почала тренувати вміння налаштовувати свою свідомість до труднощів, щоб ті удари відбивати.
Я не живу псевдооптимізмом, що "завтра усе завершиться і все буде добре" – це небезпечно для мене, бо такі очікування ведуть мене до розчарувань.
Я треную свою стійкість. Запитую себе чи готова я вже до того, що план А може змінитися? Чи маю я план Б? А при потребі і В, і Г...?
Я вчуся довіряти своїй психіці. Вона має величезний ресурс адаптації. Я не вмію і не ставлю собі супер-ціль абсолютно спокійно сприймати все, що відбувається. Це неможливо. Я все досі пропускаю крізь себе, хоча вже треба трохи крізь пальці.
Я тримаюсь за думку, що мозок створений для адаптації і до змін. Тому, шукаю, як йому (собі) допомогти швидше це робити і довіряю його потенціалу. А ще - стосункам з іншими.
Коли я маю міцні довірливі близькі стосунки - я рощу свою стійкість. Найцінніші стосунки, які я маю сьогодні - це спілкування з моїм сином.
Він (не дорослі) найкраще мені вчора показав, що роблю я все правильно: «я спостерігаю за тобою, мама. Ти більше нічого не робиш одна, тепер ми разом: ми читаємо разом, розповідаємо разом і одне одному про наш день, ми разом прибираємо і готуємо, дивимося кіно, сміємося разом і разом говоримо про серйозні речі, ми обіймаємося і ти завжди біжиш мене цілувати в носа перед школою. Я завжди цього чекаю, а ще оце: «якщо нічого не вивчиш сьогодні, хоч повеселись, як слід, у школі". І він веселиться, не знаю чи вчиться, не перевіряю.
До чого я все це написала?
Я подумала, що ми можемо бути зламними, і це нормально, але і багато ударів можемо витримати, якщо розвиватимемо у собі стійкість до сьогодення. Не увіруємо у незламність, а працюватимемо зі стійкістю.
Послухала Гордія, поспостерігала за ним і подумала, що і стійкість наших дітей залежить від стійкості нас із вами і наших із дітьми стосунків. Це їм (та й нам) дуже помічним буде у майбутньому.
Це все)
Якщо гепнулась у пафос - напишіть про це тепер ви мені, найменше цього хотіла. | 0 |
| 9 |  +2Ще були прогулянки з конями, коровами і биками | 0 |
| 10 |  +4Сьогодні неділя. По неділях - я пишу підсумки тижня. Це мене тримає, а ще почала робити фото, щоб візуалізувати моменти, які я проживаю
Привіт, запрошую в недільний фотоспам і вас. Якщо хочеться, ви також можете ділитися фото-моментами тижня в коментарях. Це допомагає нам відчувати оце «тут і зараз». | 0 |
| 11 | -Ви хазяйка цього магазину?
-Ой ні, що ви - тільки свого життя, реагую на запитання мого нового покупця круасану з мигдалем, пишаючись своєю влучною і смішною відповіддю (я думала тоді, що вона саме така).
⠀
Не місцевий, резюмую про себе я. Бо, містечко у якому я зараз живу, хоч і має свої церкви, приватні і публічні школи, гектари парків та будинки із зеленими парканами до неба, коли до входу не доходять, а доїжджають (бо довго на своїх двох), а все ж залишається маленьким і таким, де всі одне одного знають. І знають, що я не хазяйка а просто salaried employee (співробітниця на зарплаті).
⠀
-Звідки ви? З моїх губ, неочікувано, злітає запитання, яке зазвичай ставлять мені.
-Я народився на півдні Іспанії, коли мені було 9 років, батьки переїхали до Англії, в Лондон. А зараз я переїхав сюди, люблю спокій і природу.
⠀
-Як вас звати? Запитує англійський-іспанець не хазяйку магазину.
-Марина
-Марино, ви станете хазяйкою цього або іншого магазину. Ви станете хазяйкою чого завгодно, знаєте чому?, - інтригує мій новий знайомий.
-Поділіться і я буду знати
-Ваша енергетика і цікавість до життя не залишає вам іншого вибору (так англійці кажуть про все: «ваша англійська однозначно краще, ніж моя українська😉). Я спостерігав, як ви працюєте і спілкуєтеся з людьми. Повірте мені, ви станете…
⠀
І на цих трьох крапках «провидець» мого майбутнього пішов, на ходу відкриваючи пакет з мигдалевим круасаном, який я продала йому кілька хвилин тому. Мені хотілося подумати над його словами, поринути в себе і уявити себе хазяйкою «чого завгодно». Але, зайшов він зовсім не в той час, коли у мене була хоча б секунда для цього…
⠀
-Привіт, Марино, сьогодні сонце не зникає з самого ранку- це таке щастя, правда ж?
Це вже місіс Геловей прийшла забрати свої дві буханки хліба, мідіум слайст, які вона замовляє щовівторка.
⠀
Спочатку, мене дуже смішило, що англійці постійно говорять про погоду. Зараз я розумію, що поговорити і справді є про що…
Якось ви прочитає книжку мого авторства: «Коли я продавала круасани з мигдалем. Англійські історії української телеведучої».
Але, поки що, я не вмію писати книжки, тому, читайте мої англійські замітки в мене на Patreon.
https://www.patreon.com/user?u=80515441&utm_campaign=creatorshare_creator
Дякую, що підтримуєте мою творчість😉 | 0 |
| 12 |  No text... | 0 |
| 13 | Привіт, трохи зараз замало мене тут, трохи забагато роботи. Якраз моя нова історія про неї. Це превʼю - повна версія буде в неділю на Patreonі | 0 |
| 14 | У себе на Patreon написала продовження сьогоднішнього тексту про мої роздуми і останній рік у психотерапії, а точніше, мої особисті несподівані відкриття
https://www.patreon.com/posts/102322283?utm_campaign=postshare_creator | 0 |
| 15 |  +4No text... | 0 |
| 16 | Вчора вранці я відчула таку радість, коли зробила те, що люблю і те, що не робила рік. Зібратися спонтанно і швидко; крикнути «вау» в електричці, побачивши у вікно табун білих коней; зустріти таких же нашвидкоруч туристів і пізнати одне одного по усмішках.
Вчора вранці відкрили море-сезон.
Але! Про що я насправді хочу написати?
23-го року в квітні вольовим рішенням я домовилась із собою перестати нити і жаліти себе, щоб ясно і реалістично мислити та не здаватися під час невизначеності.
Коли я дивилась вчора на море, думала, чи вдалося мені здійснити таку різку зміну в собі?
Я – залежна людина і легко потрапляю під чужу чарівність. А нити - легко, завжди доступно, зрештою, є всюди компанія для такої справи (я ніколи не була залежна від алкоголю, але думаю - це схоже. Зранку, після попойки, у похміллі, обіцяєш собі більші ніколи не пити, але вже у той момент думаєш і шукаєш з ким випити - у моєму випадку пожаліти себе).
Памʼятаєте, Одіссей знав, що чарівний спів сирен потопить корабель? Що він зробив? Наказав прив'язати себе до щогли і всім морякам залити вуха воском — це метафора того, яку силу мають спокуси і як можна з ними впоратися. Думала про це, дивлячись на кораблі у порту.
Що ще? Якісні зміни відбуваються нешвидко послідовно в однорідному середовищі або ж рвучко, шляхом зміни середовища…
Я завжди мріяла про однодумців, які так само дбайливо плекають ідеї саморозвитку, знають, що природа людини дуальна, і яких демонів годуєш, ті й облітають тебе, як голодні коти. Тому, обираючи шлях не нити, я розуміла, що демонів я не придушу, але можу приручити їх.
Я тягнуся до людей, у яких можу постійно вчитися, навіть якщо це боляче. Це може бути сила тіла, свобода розуму, самість без орієнтації на інших або сміливість жити повсякденністю (на тлі яскравих індивідуальностей). Знаходжу. Не швидко. Приглядаюся. Дослухаюся. Розкриваюся або ні і йду далі…
Реальність така, що я довго на цьому шляху почувалась самотньо, бо не знахолила свого...
Але за цей рік я знайшла дещо інше - тепер я знаю, що мої пошуки є абсолютно зрілим і закономірним процесом, що зі мною все нормально, і що я знайду те, що шукаю, бо я знаю, що мені потрібно.
І, це дуже класне усвідомлення, яке зробило мене сильнішою і щасливішою.
Вирішила поділитися. Раптом це комусь зараз теж треба. | 0 |
| 17 | Епізод 2 подкасту «На психологічному», де я розповідаю, як долаю страх і невпевненість у собі в новій ролі лекторки, тренерки з комунікацій, публічних виступів та роботи з голосом.
Тут 5 моїх порад, які можуть допомогти і бути корисними вам:
1.визначення своїх страхів. Складайте список
2.перестаньте «надумувати»
3.знайдіть свої сильні сторони
4.тренуйтеся та гарно харчуйтеся (в чат зайшов кеп-очевидність🤣)
5.ставте собі мету
Якщо відгукується - поділиться цим у коментарях.
Чого боїтеся або не боїтеся ви? Які у вас є поради? Як справляєтеся? | 0 |
| 18 |  Сьогодні я також запишу другий випуск імпровізованого подкасту «на психологічному».
Розповім про мій страх починати нове - консультування та створення освітніх продуктів, у тому числі.
Загалом, про страх майбутнього і через це відкладання теперішнього, коли не робиш ніяких кроків, бо а що там буде і як воно буде - не відомо. А це геть не правильно і кроки треба робити постійно.
Просто розуміти, що і для чого ти робиш. Ми з моєю коучинею, Ірою, працювали над цим кілька місяців - я зробила багато маленьких кроків за цей час. І… Це було страшно тільки у моїх думках.
Цікаво буде послухати? | 0 |
| 19 | Привіт усім)
В інстаграм мене попросили розповісти, як я готуюсь до консультацій і що вас чекає у роботі зі мною.
Я зібрала і для вас мої головні 7 пунктів підготовки
Як я готуюсь до консультацій із учнями
1. Перед консультацією учні дають відповідь на кілька запитань, які допомагають мені познайомитися з ними та їх проблемою/задачею/запитом. Я читаю їхні відповіді і одразу нотую певні моменти, думки, звертаю увагу на особливості та нюанси графіку, зайнятості, характеру людини
2. Виписую всі свої думки, структурую їх і прописую додаткові запитання
3. Шукаю або відкриваю і читаю у своїх закладках статті/книги інші матеріали на тему запиту. В середньому працюю із 10-20 різними посиланнями, книжками, щоб обрати те, що спрацює для учня. Обираю найголовніше і цікаве для конкретної людини (або 3-4 учнів, якщо це міні-група). Не все можемо опрацювати на консультації. Тому, домашки в моїх учнів завжди вистачає;)
4. Далі групую і структурую інформацію для консультації.
5. Шукаю цікаві відео, приклади, історії із життя спікерів. Додаю їх у роботу з учнями під час консультації.
6. Додаю інтерактивності, використовуючи картки спікера з порадами, прикладами та робочими інструментами для підготовки до виступу, промови на всі випадки життя. І особливість - додаю трохи магії з метафоричними картами, учні обожнюють цей момент❤️🔥
7.Акцентую на робочих порадах, які учні самостійно можуть застосувати під час своїх комунікацій: робочих або для дозвілля чи нових знайомств. | 0 |
| 20 |  Привіт)
Я в інстаграм сьогодні розповіла про свої підсумки тижня. Це щоб себе більше підтримати, а не знову до..батись, що нічого не зроблено.
Вийшов хороший недільний сторітелінг.
А ще я собі сорочку замовила в українського бренду і 9 книжок. Чекаю на посилку з України | 0 |
