- Subscribers
- Post coverage
- ER - engagement ratio
Data loading in progress...
Data loading in progress...
За місяць набуде чинності новий закон про мобілізацію. Крім заборони ухилянтам керувати ТЗ, консульських обмежень у разі непоновлення персональних даних у ТЦК, він передбачає додаткові санкції для військовозобов'язаних батьків, котрі не сплачують аліментів. Нині батьки трьох чи більше дітей мають право на відстрочку від військової служби. Однак невдовзі за несплату аліментів хоча б за одну дитину понад три місяці вони його втрачатимуть: ТЦК отримають доступ до бази даних про заборгованість. У Міністерстві юстиції оцінюють цей потенційний мобілізаційний ресурс у 20 тисяч людей. Але застерігають: мобілізація не покарання, тут це можливість службою в армії з досить високими зарплатами погасити свої борги й забезпечити власних дітей. Як працюватиме нова норма закону — у матеріалі LB.ua.
«Раніше в НАУ, якщо ти хотів щось закупити для навчання, треба було тихенько це робити, аби ніхто не побачив. Деяким деканам доводилося створювати гошки й через них подаватися на гранти, бо інакше ці гроші до тебе 100 % не дійдуть. Уявляєте, яка репутація?» — розповідає Ксенія Семенова, новопризначена в.о. ректорки Національного авіаційного університету. Останні пів року з НАУ працює нова команда, яку підтримує Міністерство освіти і науки та керівництво Міністерства цифрової трансформації. Ксенію, колишню випускницю, а також викладачку університету, депутатку Київради, у листопаді призначили спершу в.о. проректорки з інновацій. У НАУ вона з групою однодумців пробувала проводити реформи. Утім на верхівку це мало впливало. Історія зі схематозами, зав’язаними на керівництві НАУ, зокрема на його ректорі, ексрегіоналі Максимі Луцькому, тягнеться десятки років. Мова про численні забудови на територіях університету, гроші з яких мали йти в бюджет закладу освіти, а натомість йшли повз. А реноме НАУ все гіршало. LB.ua…
Прийнятий за кілька місяців до повномасштабного вторгнення закон про Службу військового капеланства після багатьох років спроб нарешті унормував статус цих представників духовенства як офіцерів, а також їхні функції. Служба військового капеланства Збройних сил України, яка повинна налагодити той самий зв’язок поміж церквою і військовослужбовцем, існує вже півтора року. За цей час посади у війську отримали під три сотні капеланів. — Я думаю, що ви погодитеся з тезою, що Служба військового капеланства є структурою в Збройних силах не тільки новою, а й інородною, іншого походження, — каже тимчасово виконувач обов’язків начальника Служби військового капеланства сил ТрО отець Андрій Апаров. Про те, як відбувається її інтеграція в тіло армії, які виклики та проблеми виникають на цьому шляху, розповідають військові капелани.
Богданові Вахничу 28 років, за освітою педіатр. Уже шість років працює лікарем у Львівському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Паралельно з медичною практикою виступає у стендапі — жартує про лікарське та цивільне життя. Його сольник «Сповідь лікаря» за два місяці набрав уже поза 340 000 переглядів на YouTube. В інтерв’ю LB.ua Богдан розповідає, як молодим лікарям працювати на швидкій, чому доводиться конкурувати з мишами за обід, а зі старшими колегами — за практику.
Україна повністю втратила державну вугільну генерацію електроенергії: одна з трьох ТЕС, якими володіла компанія «Центренерго», опинилася в окупації ще у 2022 році, а дві знищили росіяни. Останню, Трипільську ТЕС — під час удару 11 квітня. Держава вже готується до нового опалювального сезону, енергетики почали закачувати газ до підземних сховищ. Вугілля на складах рекордно багато ще з минулої зими. Однак питання палива тепер уже далеко не головне.
11 квітня Верховна Рада України ухвалила закон про мобілізацію та порядок проходження військової служби. Напередодні парламентарі у майже порожній залі до першої сорок ночі “розглянули” понад чотири тисячі депутатських правок. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки врахував лише 31 поправку групи нардепів від “Слуги народу”. Рекомендовані правки в основній масі мали технічний характер. Окрім однієї, яку комітету наполегливо порадило військове керівництво. Мова йде про вилучення із законопроєкту норми щодо права на демобілізацію після 36 місяців безперервної служби за рішенням Ставки (у першому читанні) чи згідно з Указом президента (як пропонували до другого читання). Всі ці комітетські правки Рада ухвалила дуже швидко і без обговорень. Також у законі залишили консульські обмеження для українців за кордоном у разі відмови ставати на військовий облік, заборону керування транспортними засобами для осіб, що ухиляються від мобілізації, право, а не обов'язок оновити дані через електронний кабінет…
Огляд перших матчів 1/4 Ліги чемпіонів.