Записки бойового медика

#аптечка Продовжимо говорити про АМЗІ і додаткове її спорядження. Отже що ще ми можемо в неї покласти: 1) Декомпресійна голка (бажано 2). Це голка для стравлювання повітря з порожнини плеври. Чудово якщо вона буде у вас в аптечці, але якщо ви не знаєте як і коли її правильно застосувати – НЕ ЛІЗЬТЕ БЛЯТЬ ВОНА ВАС ВБ‘Є Але нехай вона краще буде, не собі так товаришу. 2) трикутна пов‘язка (triangular bandage) – як на мене дуже недооцінена річ що має безліч практичних застосувань. Придумана щоб підвісити поранену руку під прямим кутом (так легше і менш болісно), проте її можна ще застосувати наступним чином: -пов‘язка на голову -закрити масивний дефект м‘яких тканин -закрити евентрацію (коли з рани стирчить якийсь орган) але не забудьте її зволожити для цього -тампонада -навіть почистити зброю Дуже класна річ, ніколи не буде зайвою 3) Пластирна пов‘язка 10х15 - великий пластир. Осколки часто залишають дрібні вхідні отвори або забиті/рванозабиті рани. Таким пластиром дуже легко закривати такі дефекти без зайвих тєлодвіженій з бинтами. Наклеїв і пішов далі) 4) щиток для ока - при пораненні ока ми застосовуємо щиток-окуляр щоб не створювати тиск всередині ураженого ока 5) шина іммобілізаційна - для іммобілізації (знерухомлення) при переламі кістки. Вона легка, проте досить об‘ємна 6) ножички, маркери - само собою 7) пакет з цупкого поліетилену - зібрати ваші зайві запчастини, зімпровізувати оклюзійку або накрити евентрацію. Не буде зайвим 8) стрічковий пластир або армований скотч. Що брати з цього це вже ваша персональна справа. В мою аптечку не влазить частина навіть з найнеобхіднішого (в такі моменти заспокоюю себе тим, що в мене є медсумка). Завжди доведеться чимось пожертвувати/знехтувати на жаль І хай це все вам не знадобиться) Всім доброго добра🥰

Северодонецк, евакуація 300. На жаль не до всіх встигли в той день. Бійця на фото врятувала самодопомога, тож нижче продовжимо говорити про аптечки

Коли намагаєшся пройти місію по стелсу не знімаючи свій донатний шмот) Опановую нові знання і навички, цікаво, є багато нюансів. Мені все подобається) Майже щодня чую слово «самопідготовка» і ось що хочу зауважити. В університеті мені казали що 80% знань слухач здобуває під час самопідготовки. Але це скоріше їх виправдання)) Всі маніпуляції, десмургія, накладання швів – універ не навчив мене нічому з цього. Я або вчився сам, або у когось хто вміє, або платив за курси. Навіть під час останнього виїзду я відкривав неврологію і травматологію і підчитував коли був у чомусь непевний. Вам ніхто нічого не дасть. Мова не про війну, мова про всі сфери нашого життя. Єдине що мене бентежить в цьому це частка недостовірної інформації. Якщо ви збираєтесь вивчити щось нове – відфільтрувати інформацію буде неможливо

Це заслонка для пічки із логотипом який колись був чимось звичним і буденним, а сьогодні - відомий кожному. Люди які її виготовили, люди які її купили, люди які нею користувались - жоден не міг уявити що одного дня війна торкнеться них. Вони навіть не уявляли що буде пов'язано надалі з цією назвою. Варто пам'ятати про це. Лише зусиллями і залученістю до оборони ми зможемо вберегти власний дім від такої слави що зараз має Азовсталь

СИМВОЛИ Те, що ви бачите перед собою – це скарб. Мабуть. Для когось це просто шматок заліза та пачка солі. Що ж тоді надає їм такої цінності? Сенс. Сенс, який ми вкладаємо у слова, речі та явища. Асоціації, які виникають при погляді на крайню партію металу з Азовсталі та останню партію солі з Соледару. До 24.02 ніхто б не був настільки сентиментальним щодо таких речей. Зараз вони особливо цінні, бо вже пройшло понад 12 місяців 9-річної війни, що триває 4 століття. Це екзистенційна війна, за наше існування. Це змістовна війна, за наші сенси. Ми обов’язково переможемо. Росія має бути знищена.

Люблю символізм, і, мабуть, нажаль) Ділюся з вами каналом із Записками аеророзвідника і доповню його символом який я знайшов на крайньому виїзді

Дукаліс mode on Вічно невиспаний і постійно зайобаний. Поговоримо про медичну документацію і чому це важливо для ВАС, а саме про «форму 100» Ф100 це медичний документ який засвідчує ваше поранення/травмування/хворобу під час виконання завдання. Це і довідка і картка пораненого одночасно. Заповнюється взводним або ротним медиком або на етапах евакуації. Картка пораненого ТС3 що є в аптечках НЕ РАХУЄТЬСЯ! Часто бійці мого підрозділу просто забивали хуй і не надавали відомості для цього документу,бо впадло. Мені навіть доводилось їх переконувати. Не робіть так! Без ф100 ваше поранення НЕ РАХУЄТЬСЯ! Надалі цей документ буде вам потрібен для: 1)лікування та реабілітації 2)ВЛК 3) службового розслідування про отримання поранення Тому отримати і зберегти цей документ в ваших інтересах Хай він вам не знадобиться Всім доброго добра🥰

31.12.22 Останній день цього проклятого року. Ми з Рожком, Клаусом і рештою резерва знаходимось на ЗЗ. Вперше за 5 діб поспав. Думаємо де б спіздить міномет. Плануємо сьогоднішні заміни на позиціях і що підвеземо пацанам на святкову вечерю. Фейерверки в них вже в запасі, чекають на гостей. Раптом десь по обіді отримуємо по радєйці: "треба евак, є важкі". Починаємо процес евака: заганяємо мазуту в техніку, передаємо інфу на штаби, в БТГрний медевак, Клаус тим часом вже в екіпі. Він пригає на БТР і виїзжає. Поки він їде отримуємо інфу. 5 трьохсотих, з них двоє важкі. Потім виявилось що загально їх 6. Отримуємо позивні, важкі: Співак і Тайсон. В цей момент Клаус вже доїзжає і описує характер поранення. Вони грузяться і виїзжають. Ми паралельно збираємо групу на заміну. В нас вибуло 6 людей. А піхоти і так швах. Приїзжає бетр з пораненими. Починаємо їх вигружати. Один вже непритомний, другий тільки стогне. Вперше маю досвід вигрузки лежачого пораненого через люк БТР. Грузимо їх в під'їхавші машини медгрупи. Пацанів стабілізували. Вони виживуть. Клаус врятував ще 2 життя. Якби не назофарінгіалка вставлена на ходу в трусячумуся транспорті один з них би точно не доїхав. Пряма цитата керівника медгрупи. Відправляємо піхоту на заміну. Попереду новорічна ніч буде мати щільний графік: ще декілька виїздів з підвозом харчів і бк, спалені артою склади БК підорів, 5 груп піхоти знищені Поштою і Лакі з АГС, привітання близьких крізь сльози і багато роботи. Це був новий рік на околицях Бахмута. Піхота стояла Тайсон вийшов з коми і почав вже ходити. Попереду довга реабілітація, але він буде жити. Співака бачив на ППД, хоч і з ціпочком але життєрадісний. Десь у Клауса є продовження відео з евакуації, там і я засвітився трохи. https://t.me/combatmedicnotes/16

Уривок з щоденника Бургера про день еваку тяжких. Я вже і забув що це було напередодні нового року Рекомендую підписатися до речі)

#аптечка Нарешті дійшли руки перебрати своє спорядження, тому розповім вам про аптечку і її склад АМЗІ (Аптечка Медична Загальновійськова Індивідуальна) має бути при вас постійно. Без неї ви не допускаєтесь для навчаннь і виконання завдань. Та і відверто тупо йти на двіж без турніка). Вони є різні за формфактором, як на мене найзручніша "відривна", тобто така яку можна легко зняти з пояса. Отже ось вам декілька підказок щодо неї: 1) Розміщуйте аптечку так, щоб була змога дотягнутись до неї будь якою рукою 2) Турнікет в аптечці завжди має лежати зверху. Це перше що має потрапити вам на очі коли ви її відкриєте 3) Помітьте чимось аптечний підсумок, щоб одразу було ясно що це аптечка. Можете нашивкою з хрестиком, але є люди які люблять їх красти (я) Що має бути в аптечці 1) Турнікет 2) Гемостатична пов'язка 3) Ізраїльський бандаж 4) Перев'язувальний пакет (бинт, т.зв. тАмповочний матеріал😂) 5) Оклюзійна наліпка (2 шт) 6) Назофарингеальний повітропровід (Я навіть не буду починати про те,як люди спотворюють її назву) 7) Резинові рукавички 8) Гіпотермічна ковдра (така ковдра з фольги яка робить шршпршашр) Даним мінімальним набором вже можна усунути загрозу життю пораненого і контролювати його стан (Але треба вміти цим всім користуватись) А можна ще накидати туди декомпресійних голок, СЛР-клапанів, пластирів, антибіотиків, шин, знеболювальних і тд. Хочете тягати це з собою? Тягайте. Насправді ніколи не знаєш коли воно знадобиться. ПРОТЕ Я вас благаю, не перетворюйте військову аптечку в аптечку для пікніка. Це екстрена річ, в ній має бути порядок. Не накидуйте в неї спрей для носа, таблетки від голови і сраки, 250 ампул всіх видів і калібрів знеболювального, віагру і кардіомагніл. Коли вас уїбе, ви (або ваш рятівник) не знайдете в цьому безладі турнік. Ця аптечка буде торохтіти і шелестіти, про її компактність теж вже не йтиме мова. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ Пораненому братану ми надаємо допомогу з його аптечки, не зі своєї. Ви можете виявити альтруїзм, але якщо через секунду самі дістанете поранення, вам просто не буде чим похілитись. Тому у ваших інтересах щоб в аптечці був порядок: вам не зможуть допомогти якщо не розберуться в безладі. Носіть аптечку з собою! І хай вам вона не знадобиться🥰

Ну і як це все скласти?

Задавайте ваши ответы

Надто шакальна якість, перезалив) До війни я хотів попрацювати на швидкій. Не очікував що швидка буде броньована і така тісна всередині) Наперед скажу що всі живі і вже одужують. Всім причетним дякую за роботу! Це мій перший випадок масової санітарної втрати, загалом було 6 поранених, з них 2 тяжких (ВЧМТ і множинне осколкове кінцівок) З нюансів і висновків: 1) у БТР дуже вузькі люки. Якщо ви пацан з рамою то у мене для вас невтішні новини 2) необхідно знати техніку з якою працює ваш підрозділ. Маєте знати як відкрити/закрити люк, де вмикається світло і тд 3) треба мати ліхтарик на касці бо буде «ніхуя не бачу» 4)якщо бачите що люди ловлять затуп – організовуйте процес. Неважливо наскільки добре ви це вмієте, навіть найменше зусилля покращить результат 5) якщо самі спіймали затуп (так буває, це досвід) – робіть перше що спало на думку. Правильне рішення швидше прийде в процесі роботи. Та і час не згаєте

#поранення простою мовою Отже про наслідки контузії з власного досвіду і спостережень Оскільки при контузії відбувається розлад кровообігу, вже стає ясно які будуть наслідки. Додамо той факт що уберзольдатів із бездоганним здоров'ям не існує. Хтось любить накатить, хтось зловживає жирним і смаженим, хтось виграв у генетичну лотерею, і на вже наявні проблеми накладається наша з вами бойова травма) Короткочасна перспектива (до 14 діб) Після контузії скарги ураженого наступні і завжди наче під копірку: запаморочення, головні болі, шум у вухах, відчуття "тяжкої голови", безсоння. Такий боєць непрацездатний, постійно втомлений незважаючи на відпочинок, метеочутливий. Об'єктивно можемо спостерігати високий АТ в деяких випадках. Внутрішньочерепний тиск на жаль виміряти змоги в мене нема, а було б цікаво. Звертаючись до святого талмуду з неврології, маючи обмежені сили і засоби, можу виокремити даний стан як ППНКМ (Початкові Прояви Недостатності Мозкового Кровообігу). Десь там всередині судинка звузилась, інша розширилась, і от нашому мозку не вистачає кисню для забезпечення своєї роботи. Кисню мало, забезпечувати себе енергією і виводити кінцеві продукти розпаду "палива" (Що, до речі, відбувається під час сну зокрема) в повному обсязі теж не виходить. До речі, головний біль при цьому може мати такі причини - судинний або ліквординамічний. Обидва виникають на тлі підвищеного артеріального тиску. Всіх таких бійців садять на Прегабалін. "ЛІки від всіх хвороб" - сказав мені терапевт. Знімає тривогу, головний біль, покращує сон і взагалі ледь не NZT таблетка (жарт!) . Це протиепілептичний препарат, ще їм полюбляють упаруватись деякі маргінали) Вживати суворо за призначенням лікаря!!! Серед терапевтованих випадків зловживання ніколи не спостерігав. Далека перспектива очима контуженого: у перший тиждень пам'ятаю що не міг читати і сприймати текст. Перечитував одні і ті самі рядки тричі. На третьому реченні забував про що йшла мова у першому. Те саме при розмові. Не пам'ятаю про що людина говорила 2 речення тому, постійно перепитував інструкції. З'являється світлобоязнь і гіперакузіс - підвищена чутливість до звуків Про тривогу не буду казати, бо не можу виокремити - є це наслідок контузії чи бойового стресу Повернувшись в мирне місто пам'ятаю нескінченні дорікання співмешканки за мою забудькуватість. "Ти забув що я казала зранку!", "Я ж тобі 100 разів повторювала!". Згодом це стало приводом для жартів) А може навіть і до невеличкого зловживання)) Пам'ятаю що паморочилась голова, але сильної нудоти не відмічав. Можу припустити що така проблема виникає внаслідок руйнування нейронних зв'язків, триватиме доки не утворяться нові, оскільки зараз це зникло У своїх колег що проходили лікування спостерігав різні вже не жартівливі дзвіночки. Не маю достатньо даних наразі для дослідження, проте рекомендую після такого поранення через певний час зробити МРТ головного мозку. Нерідко виявляють кісти головного мозку, зміни судин. Але без паніки, раніше виявили - безболісно виправили) Мораль проста - бережіть голову, жартуйте про контузію, списуйте свою неадекватну поведінку на неї. Всім доброго добра❤️

Контужені бійці, район нп Бахмут. Звертаємо увагу на позу, погляд, ви маєте виявляти таких бійців серед наявного особового складу. Цікаве спостереження: в деяких випадках боєць із контузією буде зберігати надану йому вами позу, як статуя

Якщо ситуація тяжча - проводимо базову підтримку життя. Протоколи BLS або ТС3 вам в поміч (якось розкажу про них), тобто слідкуємо шоб наш з вами братан не задихнувся, не захлинувся, варто пересвідчитися що немає інших поранень. І ми не зволікаємо, ноги в руки і виводьте братана, він потім купить вам пиво і зможе легально забувати про річницю зі своєю дівчиною, посилаючись на контузію😂 Вдягайте касочку, ви в ній прекрасні, так мама каже. Носіть навушнички, будьте тактикульним. І нехай вас оминає тріпер що летить з неба зі свистом. Всім доброго добра)

#поранення простою мовою Контузія - візитна картка військовослужбовця, який приймав участь у бойових діях. Кількість контузій це статус, це показник, ачівка, привід помірятись з іншими. А ще це зручне виправдання власній неадекватній поведінці і тупим жартам) Отже що це таке, що з цим робити і які наслідки Вперше з таким пораненням я стикнувся в Ірпені і проблема полягала в тому, що я абсолютно не знав що з цим робити. Саме поняття "контузія" є зараз скоріш тривіальним, під ним мається на увазі акубаротравма - саме такий діагноз напишуть в меддокументах. Простими словами: Вам по голові б'є хвиля повітря під великим тиском. Які відчуття? Отримували колись підзатильник? Щось подібне, але в рази сильніше. Відчувається як тупий удар по всій поверхні голови, при цьому темніє в очах. Найнеприємніше в такий момент це вуха - таке враження, що в перетинки встромляють цвяхи. Не нехтуйте касочкою, вона пом'якшить удар) Як це працює? є 3 теорії - різкий поштовх рідини (ліквору) у порожнині черепа, вібрація речовини мозку та порушення кровообігу мозку Контузія - це загальна фраза. Але я довіряю підручнику з неврології, який каже що контузія - це забій головного мозку. Забій головного мозку - закрите пошкодження, легка черепно-мозкова травма. Тканина мозку вібрує, змінюється тиск всередині черепа, розладжується кровообіг, внаслідок чого можуть виникати дрібновогнищеві крововиливи і набряки. Симптоматика загальномозкова,як то кажуть - нудота, головний біль, порушення координації, навіть підвищення температури і тремор При легкому ступені загалом нічого страшного не буде, але приємного мало. Свідомість буде загалом ясна якщо це так можна назвати. При середньому ступені в мозку можуть виникати вогнища геморагічного розм'якшення і просякнення. Знову нудота, знову біль, однак поранений може знепритомніти. Зверніть увагу на те як поранений говорить, мовлення відображає швидкість протікання нервових процесів. Тут ви можете помітити оглушення - пригнічення свідомості - мовлення стає "п'яне", наче в бійця зашкалює пінг, він відповідатиме/виконуватиме голосові інструкції із затримкою. Зверніть увагу на погляд - вирячені очі підкажуть вам. І будь ласка, не починайте списувати це на переляк (хоча він також буде) Тяжкий ступінь - він тяжкий. Ушкоджується кора і біла речовина мозку. Свідомість буде дуже пригнічена, погляд плаваючий, зіниці неприродньо звужені або розширені (можуть бути різними - анізокорія називається). Або погляд просто застигне в одній точці. При такому пораненні можуть порушуватись вітальні функції (дихання, серцебиття) АЛЕ ми ніколи не опускаємо руки! Загалом ось що можна зробити і що роблю я При легкому ступені своїм завданням вбачаю швидко повернути бійця в стрій, щоб він міг або продовжити виконання завдання, або з'їбатися на власних двох, а не на вашому горбу, тож: -Знімаємо нудоту. Добре себе показує ондасетрон, замінити можна метоклопрамідом. -Дексаметазон "від всіх хвороб". Чинить протинабрякову дію. -Магнезія трохи прояснить голову, розслабить судини. АЛЕ контролюйте тиск! І не женіть в вену, особливо нерозведену, ви зробите гірше. -Icepack, холод на голову якщо є можливість. -Головний біль знімаємо будь яким НПЗЗ (Ібупрофен, цитрамон, анальгін, тощо. Але НЕ налбуфін😂, благаю) Чарівних ліків від цього нема, лікується це спокоєм і постільним режимом 3-7 днів. Якщо побачите що хтось намагається "привести до тями" пораненого ляпасом або штурханами - негайно застосуйте приклад вашого автомата по касці "раздупляющего". Я мовчу про доцільність такого способу приведення до тями.

Ірпінь Місто в якому я бував по роботі і в гостях, а тепер ми заходимо туди через випалений ліс, зваливши на себе бк, провізію, шмотки і медикаменти. А потім необхідно було перебігти поле і форсувати річку, все це з вантажем. Далі мабуть мій самий ненависний момент на війні – їхати в закритому кузові. Я мовчу про те шо якщо шо то цей кузов стане твоїм цинком, геть більше мене дратує те, що ти не маєш ніякого уявлення куди ви їдете. Повна топографічна агнозія. Отже ми прибули на точку збору – великий «замкоподібний» маєток якогось авторитета, було відносно спокійно, а далі я вперше в житті дізнався що таке міномет. Приліт був близько , я не очікував що буде аж так голосно, заболіло у вухах. За цим послідувало пряме попадання у сусідній будинок і у двір, повибивало шибки, когось порізало склом. Мене наче хтось струснув,заболіло у вухах, гараж застелив рідкий димок із характерним запахом. Почув крик, прибігла жінка в істериці, кричала що її чоловіка щойно вбило снарядом. Тоді я зрозумів що смерть значно ближче ніж здається. За пів години зовсім близько знову прихід з РПГ, знову дало по голові, а коли я піднявся з землі то почув вже крик який мав вирішити – хто я: воїн чи тварь дрожащая? –Медик! –Я! –3 людини в ворота, відчиняй! Декілька чоловік разом зі мною кинулися відчиняти тяжку залізну браму на вході в гараж, куди миттєво влетіла розбита і посічена Фронтера. –Медика,медика сюда, давай тут надо руку перетянуть! З водійського місця вивалився боєць, здається айдарівець, зблідлий, з гримасою болі. Взагалі в такий момент найбільше я боявся спіймати ступор і просто розгубитися, але вольовим зусиллям витяг з сумки ножиці і почав розрізати рукав: невеличка дірочка в ньому довкола помірно просякнута кров‘ю. Під кітелем термуха чорна, не видно крові, отвір маленький в рукаві так само. І вже розгорнувши термуху я отримав невеличкий урок жаху війни: рванозабійна рана середьної третини плеча на латеральній її поверхні з масивним дефектом м‘яких тканин. Кажучи по простому – просто кривава пізда наче хтось відкусив шматок м‘язів просто як яблуко. Пораненому пощастило – на зовнішній стороні немає великих судин, отже і нема критичної кровотечі, але уражені м‘які тканини наче «плачуть» крапельками крові. Дещо трясучимися руками дістав з сумки марлеві серветки і, забувши про рукавиці, про асептику і антисептику (Яка там антисептика в червоній зоні) прийнявся закривати дефект. В цей момент мене слали в усі існуючі і неіснуючі місця у Всесвіті, згадували усіх моїх родичів до третього коліна, згадали мою матір, батька і лиху хвилину коли вони взагалі вирішили завести дітей і просили Господа нашого негайно анігілювати мене блискавкою. Але я продовжував робити діло. Продовжував і все таки спіймав затуп – чим зафіксувати перев‘язувальний матеріал? Зрозуміло що бинтом чи бандажем. Але в стресовій ситуації я просто забув що такі речі взагалі існують. Підбіг інший боєць і наклав бандаж, пораненого забрали. Забігаючи дещо наперед, в ГрандАдміралі (там була наша позиція) айдарівці висловили мені велику подяку за допомогу їх побратиму, всі потисли мені руку, і це буквально надихнуло і надало сил. Таке визнання ще більше заохотило відкинути інстинкти самозбереження і, як в радянському фільмі, лізти за пораненим до чорта на роги.

Нещодавно бачились, всі живі, шрамів не залишилось😂