Ерготерапія в педіатрії

#спільна_увага #копіювання #імітація Доброго дня, сподіваємося, всі в безпеці🤗 Сьогодні хочемо поговорити про дві навички, які є містком або базою для опанування інших- навички спільної уваги та імітації. Чому? ☝️Дефіцит спільної уваги повʼязаний з труднощами розвитку мовного розвитку, словникового запасу, соціальних навичок. Також відсутність спільної уваги може збільшувати проблемну поведінку, наприклад, дитина вимагає криком бажане. Спільна увага сама по собі складна навичка і складається з різного виду поглядів ( погляд в чиїсь очі, спільний погляд двох осіб на предмет, наслідуючий тощо) та улюбленого всіма вказівного жесту, який є не просто комунікативним жестом, щоб отримати бажане, не використовуючи слова. Пізніше він стає навмисним жестом для привертання уваги до обʼєктів чи подій. І от ця ініціація спільної уваги, бажання поділитись цікавим-це важливий соціальний досвід. 👉Дефіцит імітації зрозуміло буде викликати труднощі в будь-якому навчанні, оскільки навчання часто включає багато наслідування(за батьками, сестрами/братами, іншими дітьми на майданчику і т.д.). Щоб знайти можливості для імітації, краще використовувати те, чим дитина цікавиться в своєму звичному середовищі. 👉Відповідно, наслідування навряд чи можливо без звертання уваги. ⬇️⬇️⬇️

Є багато веселих і повчальних історій. Наприклад: https://www.youtube.com/watch?v=5UsGrFhRD94

#самообслуговування #горщик #туалет 🤓Тож коли починати? 🤔Які ознаки? ✅ Зазвичай, у віці від 18 місяців до 3 років, залежно від готовності та розвитку дитини. ✅ Емоційне середовище не напружене, не стресове для дитини. Наприклад, немає зміни місця проживання, ремонту, появи маленького братика чи сестрички тощо. ✅ Дитина частіше залишається сухою протягом тривалого часу. Коли прокидається вранці. Або вдень. Від 1 до 2 годин. Це помітно при зміні підгузка. ✅ Спостережливість батьків « повідомляє», що дитина має випорожнення приблизно в один і той же час, має режим. Наприклад, через 15 хвилин після прокидання, після прогулянки, після обіду тощо. ✅ Дитина починає відчувати дискомфорт , намагаючись стягнути підгузок, коли він мокрий чи брудний. ✅ Дитина починає демонструвати « усвідомлення» процесу. Тобто відчуває якесь «збентеження». Може присідати, завмирати, відходити в куточок чи іншу кімнату, ховатися за шторами або меблями. ✅ Дитина починає активно цікавитися горщиком, процесом. Наслідує за дорослим або старшими дітками. Розуміє коли хтось «іде» до туалету/ на горщик: «пі-пі», «а-а», спостерігаючи в середовищі або у книжці. ✅ Дитина вміє або намагається стягувати та підтягувати трусики, штанці та підгузок.

#самообслуговування #горщик #туалет Літо!🌿🌻🌈☀️ Чудовий час для набуття багатьох навичок.😉🤗 Одна з них навичка відвідування туалету🚽🧻 🤓☝️Але, не дивлячись на пору року, є ознаки, які вказують на те, що малюк готовий до навчання 🤗

#руки #двостороння_координація Самостійність дитини у виконанні повсякденних занять часто вимагає оволодіння бімануальними навичками. Наприклад, такі прості щоденні рутини чи дозвілля, як чищення зубів, миття рук та витирання їх рушником, малювання, вирізання ножицями тощо. Але також ці дії потребують ще двосторонньої координації обох сторін тіла, яка, в свою чергу, вимагає розвитку постурального контролю дитини… як все повʼязано в нашому розумному організмі..😉. Просто уявіть, що дитина не може добре утримувати положення сидячи чи стоячи. Чи зможе вона виконувати ті всі дії? Якщо ваша дитина має труднощі з участю в заняттях, які потребують перетинання середньої лінії, виділення домінантної руки, використання обох рук в певних завданнях, ніяк не навчиться стрибати-можна думати про те, що заважає цьому якраз недостатній розвиток двосторонньої координації. Але за остаточним планом дій краще звернутись до ерготерапевта🤗

#руки Чи важливо розвивати домінуючу руку? І навіщо? Рука, яка використовується постійно/переважно, називається домінуючою рукою. Це та рука, якою зазвичай ми їмо, пишемо, нарізаємо хліб чи овочі на салат, відрізаємо ножицями, щось беремо з полиці, друкуємо текст в телефоні і тд. 👉Діти, які не розвивають домінування рук, тобто, використовують постійну зміну рук для таких активностей, можуть мати труднощі і з розвитком цих навичок. Хоча іноді це є нормою і зветься Амбідекстерність, тобто здатність однаково добре використовувати як праву, так і ліву руку. Однаково -це значить виконувати завдання однієї складності, з однією швидкістю і тд. Але таких людей достатньо мало, здається, менше 1%. 👉Зазвичай домінування руки розвивається до п’ятирічного віку, але ваш малюк може почати надавати перевагу одній руці вже з двох рочків. Поспостерігайте, яку руку дитина обирає, щоб взяти чашку чи пляшку, ложку, олівець, якою рукою переважно вас торкається, коли тягнеться до вас. Скоріше за все, ця рука є/буде домінуючою. Але зауважте, що це все спостерігається в рутинах, адже коли ви спеціально створюєте умови, то і результати можуть бути хибними. Наприклад, якщо іграшка лежить з лівого боку від дитини, то вона буде використовувати ліву руку, скоріше за все, і це не говорить про домінантність лівої руки, просто вона візьме іграшку тією рукою, яка ближче. 👉Причини, чому дитина не розвиває домінуючу руку можуть бути різними. Наприклад, брак сили, відсутність навички перетинати середню лінію тіла, умови навколишнього середовища і тд 👉Відповідно, стратегії для розвитку домінантної руки будуть включати всі ці моменти, від налаштування навколишнього середовища до підібраних ігор чи занять.

#харчування #годування Для годування можна скористатися різними пристроями, у тому числі пристосованими ложками, вилками, чашками та соломинками. В залежності від причин труднощів вашої дитини з харчуванням, які визначить ерготерапевт, він же і підбере, при необхідності, відповідні столові прибори для годування. Це може бути пласка ложка або ложка з гребенями на зворотному боці, широка або ні, довга чи коротка соломинка, чашка з двома ручками чи U-подібна чашка. А можливо, зробить індивідуальний тримач для чашки чи ложки. Таке адаптивне обладнання може допомогти з покращенням контролю оральної моторики, сприяти підвищенню незалежності дитини при самостійному годуванні або компенсації моторних чи сенсорних порушень.

#харчування Змінена сенсорна обробка, така як гіпер/гіпочутливість до харчових уподобань, текстур або запахів, може також створити значні проблеми з пероральним харчуванням. 👉Щоб почати зменшувати оральну гіперчутливість, створіть можливості дитині для поступового орального сенсорного дослідження через гру та позитивний досвід. Це можуть бути різні предмети: текстуровані, вібруючі. Ті, що заохочують дитину досліджувати їх руками, обличчям і ротом. Можна залучати дитину до ігор, що стимулюють самостійний дотик до обличчя або грати в перевдягання біля гіперсенситивноі зони (смішні капелюхи, шарфи, клоунські окуляри). 👉Дітям, які демонструють погану оральну сенсорну обізнаність, які шукають стимуляції, можна запропонувати посилений оральний сенсорний вхід періодично протягом дня з використанням зміни температур, яскравих смаків, вібрації тощо. Дітям, які переповнюють рот під час харчування , можна продукти розрізати на менші шматочки, надати вербальні підказки або спостерігати за безпекою.

#годування #харчування «Якщо ви хочете мати губи, ви повинні спочатку отримати стегна», що означає, що функція органів ротової порожнини підтримується роботою структур, розташованих нижче (Morris & Klein, 2000) ☝️Перше, на що зверніть увагу-Адаптація позиціонування. Розташування стоп, ніг та тазу впливає на стабільність тулуба дитини. Підтримка тулуба та шиї впливає на рух і контроль голови та рук. Стабільність положення впливає на здатність дитини рухати чи стабілізувати голову та шию та на рухи щелепи. Нарешті, хороша стабільність щелепи та свобода рухів впливають на контроль рухів язика та губ дитини. 👉Забезпечення зовнішньої постуральної стабільності, симетрії, вирівнювання та комфорту під час орального годування, завжди сприяє покращенню оральних рухових навичок вашої дитини та безпечному прийому їжі. Звісно, враховуйте вік дитини, розміри, нервово-м'язовий статус та навички самостійного харчування. І важливо, адаптація позиціонування також має сприяти соціальній взаємодії під час харчування.

Уявіть, що ви читаєте цікаву книгу📖. І тільки через деякий час помічаєте, що за вікном дощ☔️ І це абсолютно нормально, адже ваша увага була залучена до цікавого заняття. Чому так відбувається? Кожен з нас має свій «автоматичний налаштовувач» в нервовій системі, який обмежує або посилює інтенсивність будь-яких сенсорних сигналів, створює відповідні стани збудженя, необхідні для уваги, взаємодії, навчання, дозвілля та ін. Коли цей регулятор працює не дуже добре, однаковий стимул може викликати полярно різну відповідь. Одні діти демонструють одразу надмірну реакцію на сенсорний подразник і часто виявляють реакцію «бий або втікай». Таким дітям потрібно зовсім мало стимуляції, щоб її відчути. Інші діти навпаки, не усвідомлюють внутрішніх або зовнішніх сенсорних подразників, їм потрібно отримати більше стимуляції, щоб «помітити» той подразник. А деякі діти будуть демонструвати «поведінку жаги», наче спроби отримати все більше і більше відчуттів. Що з цього вам знайоме? Яку поведінку показують ваші дітки?

Любі наші батьки! Звісно, що ми не можемо оминути 1 червня! 😉 Бажаємо, щоб кожна дитинка була щаслива! Жила в світі любові і під мирним небом!❤️ Ну а ми, ерготерапевти, залишаємося адвокатами ваших дітей🤗

#одягання Ще трохи про одягання😉 Якщо причиною труднощів одягатись звичним чином є рухові чи когнітивні проблеми дитини, її можна навчити використовувати певні компенсаційні чи адаптивні стратегії або допоміжні засоби. Компенсаційні стратегії можуть виглядати, наприклад, як одягання лежачи або спеціальним полегшеним для конкретної дитини способом. Також деякі діти можуть потребувати підказок, наприклад візуальних, для ініціації /продовження/закінчення одягання До адаптивних засобів відносяться липучки, гачки для гудзиків, розширені петлі, вільний одяг і т.д. Якщо вашій дитині потрібна допомога-звертайтесь до свого ерготерапевта, адже він визначить, що саме заважає вашій дитині опанувати цю навичку та знайде шляхи уможливити участь в ній 🤗 Або пишіть до нас, ми завжди відкриті.

#одягання Продовжуючи тему одягання🎀🎯 Деякі діти мають труднощі в одяганні через певні особливості сенсорної обробки і необовʼязково в тактильній системі. В таких випадках ерготерапевт навчає батьків враховувати сенсорні особливості своєї дитини. Наприклад, дитина має гіперчутливість до ароматів, а ви любите додавати приємний ополіскувач під час прання чи сам порошок має сильний аромат- це буде обмежувати дитину в заняттєвій участі. Або дитина чутлива до зорових стимулів - потрібно це також враховувати. Навпаки, при недостатній чутливості, підсилення стимулів середовища буде працювати на покращення можливостей дитини брати участь в одяганні. Також враховуйте передбачену для дитини рутину-спочатку надайте новому одягу «звичних ознак»-виперіть його у звичному миючому засобі, наприклад. Якщо ваша дитина має тактильну гіперчутливість, то враховуйте (уникайте) дратівних стимулів- жорсткі комірці, бирки тощо. Навчаючи одяганню дитину з сенсорними особливостями, звертайте увагу на індивідуальні вподобання малечі, який одяг їй більше подобається, вільний чи щільний, використовуйте це. 🫶🏼Нашим завданням є не «виправити» сенсорні особливості дитини, а уможливити участь дитини в одяганні. Врахування її сенсорних можливостей, толерування її відчуттів згодом призведе до самостійності в цій навичці.

#одягання Одягання- це важлива частина навичок самообслуговування, багатокроковий процес, на який впливають внутрішні та зовнішні змінні. Наприклад, вибір одягу згідно погоді чи пори року, одягання для прогулянки чи на день народження до друзів, послідовність одягання (взяти одяг з шафи, вдягатись послідовно, роздягтися, покласти одяг в шафу). Це все вимагає не тільки вміння рухатись чи враховувати особисті сенсорні вподобання. Одягання вимагає пізнавальних процесів вищого рівня. Спочатку діти навчаються роздягатись, оскільки це легше зробити, потім одягатись. Спочатку засвоюється загальне одягання і тільки потім використання різноманітних застібок (гудзики, блискавка тощо). Не забувайте і про мотивацію! Адже залучення дитини в активність завжди базується на мотивації (наприклад, «що б ти хотіла сьогодні одягти?»). А як у ваших дітей з одяганням? З якими труднощами ми б могли вам допомогти? Пишіть в коментарях🤗 Згодом будемо писати про різні стратегії, які допомагають дитині брати участь в цьому🤗

#харчування Зі святом Великодня! Щирі вітання від нас в цей святковий тиждень! Один з частих запитів до ерготерапевта- це розвиток навичок харчування. Тут ми запропонуємо вам зупинитись, покласти в рот маленький їстівний шматочок, щоб його з'їсти. 👉Зробіть все дуже повільно, з моменту розміщення шматочка в роті аж доки не проковтнете його. Подумайте: що відбувається у вас в роті в цей час? Що роблять ваші губи, язик, щелепа? Як вони рухаються? З яким темпом? Що з сенсорними відчуттями? Що з контролем ритму, тривалості та рухів? Якщо напишете в коментарях ваші враження, будемо вдячні🤗 🔶Однією з передумов до розвитку більш зрілих навичок харчування є бічні рухи язика, взагалі збільшення рухів язика, в порівнянні зі смоктанням. 👉Використовуйте тверді продукти у формі паличок🥕, які ваша дитина може тримати та розміщувати в роті. Наприклад, очищена сира морква. Такі продукти на цьому етапі передбачені не для їжі, тобто вони не повинні розпадатися в роті на шматочки, які стануть небезпечними. З такими паличками діти розвивають рухи язика та сприяють "зміщенню блювотного рефлексу" назад. Їх можна занурювати в смачну рідину/пюре чи використовувати в чистому вигляді, але завжди наглядайте! Адже якщо палички починають розпадатися на дрібніші шматочки в роті вашої дитини, пора їх забрати та замінити на нові або взагалі припинити процес на певний час. Також, якщо дитина вміє кусати, (а часто дитина може відкусити, але справитись зі шматком в роті не може) це теж небезпечно. 👉 В нормі такі палички можна вже пробувати у віці приблизно 8 місяців. З тією ж метою можна використовувати спеціальні гумові палички чи трубочки для жування, вони навіть безпечніше😉і їх можна також занурювати в улюблений смак малечі для більшого її залучення в процес.

Сенсорна інтеграція, сприйняття дуже важливі для загального розвитку дітей, для їхнього здоров’я, поведінки, гри, навчання, будь яких повсякденних дій. Розвиток цих навичок супроводжує розвиток дрібної та великої моторики, без адекватного зворотнього сенсорного зв’язку дитина має труднощі з заняттєвою участю. Зростаючи, малечі потрібно навчитися справлятися з гучним або тихим, статичним або мінливим навколишнім середовищем для того, щоб грати, спілкуватись, навчатись, взаємодіяти і т.д. Якщо ваша дитина демонструє ознаки проблем із навичками сенсорної інтеграції, важливо звернутися до фахівця ще до того, як це стане їй заважати. І такими ознаками можуть бути вибагливість до їжі, страх великої кількості дітей на майданчику або вітру, уникання обіймів мами або, навпаки, постійне їх вимагання, дитина часто описується батьками, як «чистюля» або не помічає бруду на долонях, постійно співає и розмовляє сама з собою і багато інших прикладів…… Взагалі, ознаки можуть бути дуже різні і, в той же час, ті ж самі ознаки не обов’язково можуть вказувати на розлад обробки сенсорної інформації, це може визначити тільки фахівець. Кожен з нас має свій унікальний сенсорний профіль і тільки тоді, коли такі відчуття заважають нам брати участь в певних заняттях, можна говорити про розлад.

#взаємодія Чи завжди самостійність та відсутність потреби дитини у зверненні до дорослих є позитивною ознакою розвитку? Як вважаєте? ❓Звісно, що самостійність-це добре. Але в певних випадках є багато питань, від безпеки дитини до «а чи взагалі дитина звертається до мене? До інших? Як саме? Як часто? В яких ситуаціях? Чи звертається за допомогою, за бажанням разом пограти, почитати казку, ін.?» ❗️Задайте собі подібні питання, якщо ваша малеча «не помічає вас» або використовує тільки для того, щоб отримати бажане. Така поведінка може бути червоним прапорцем, коли треба звернути увагу на вміння дитини взаємодіяти з іншими.

☝️З чого починати? Логічно, що передумовою для опанування усіх кроків є приєднання уваги, тобто ситуація, коли дитина звертає увагу на стимул, представлений іншою людиною. Адже якщо малеча не хоче або не може звернути увагу на щось навіть на найкоротший проміжок часу, розвиток інших навичок взаємодії буде дуже ускладнено. ☝️Що може бути стимулом ? Найкраще працює те, чим дитина цікавиться, що їй подобається, від сенсорних та рухових активностей до будь яких іграшок, музики, картинок і тд.

#харчування #опитування Всім привіт! Сподіваємось, ви у безпеці! 🙏🙏🙏🙏🙏🙏 🤓Ми з Мариною вирішили зробити таке невеличке опитування: Як часто ви стискаєтесь з проблемною поведінкою ваших дітей, що повʼязана з прийомом їжі? Чи можна швидко вирішити проблему? Чи можна щось зробити «вже сьогодні»? Чи вдавалося вам швидко або відносно швидко справитися? Щоб покращити поведінку, щоб зменшити свій шок стрес та стрес дитини, щоб малеча нарешті мала успіх та задоволення від цього процесу? Адже харчування-це не тільки задоволення базових потреб людини і соціальна функція. Що робите в таких ситуаціях, якщо дитина відмовляється їсти, кричить, тікає, її нудить і тд. 🤗 Будемо вдячні за ваш досвід в коментарях.