NEBUBLIK

пііздец

🦭

це ппц, а я тільки почала помічати хоч якісь зміни

сьогодні на терапії мені поставили запитання: "хто ти без своєї рани?" а відповіді у мене немає на це. я можу перерахувати зовнішнє: у мене таке-то волосся, голос, фігура. але хіба це і є я? швидше , що це мій аватар. тіло, яке я використовую, але не сама сутність. раніше я намагалася знайти відповідь на інше запитання - що таке кохання? я зібрала чужі думки, спостереження, цитати. але свого розуміння так і не знайшла. я все ще не можу сказати: "ось це і є кохання", прожите мною до кінця. сьогоднішнє запитання прибило ще сильніше. бо якщо я не знаю, що таке кохання, і не знаю, хто я без своєї рани, то взагалі - чи є я окремою людиною зі своєю думкою? чи ми всі просто збірки думок, вражень і досвіду людей, які нас оточують? можливо, справжнє "я" не формулюється словами, а проявляється лише в досвіді. хз, відповіді у мене немає на це.

я