Адвокат лікаря
Open in Telegram
Авторський канал медичного адвоката Олени Бабич. Тут про: зміни законодавства, кейси із практики, подкасти, юридичні поради для лікарів. Для зв’язку @babich_law Instagram: https://www.instagram.com/elenababich YouTube: https://youtube.com/@medlawyer
Show more📈 Analytical overview of Telegram channel Адвокат лікаря
Channel Адвокат лікаря (@doctorslawyer) in the Ukrainian language segment is an active participant. Currently, the community unites 23 752 subscribers, ranking 316 in the Law category and 2 541 in the Ukraine region.
📊 Audience metrics and dynamics
Since its creation on невідомо, the project has demonstrated rapid growth, gathering an audience of 23 752 subscribers.
According to the latest data from 08 September, 2026, the channel demonstrates stable activity. Although there has been a change in the number of participants by 1 267 over the last 30 days and by 207 over the last 24 hours, overall reach remains high.
- Verification status: Verified (Officially confirmed by Telegram)
- Engagement rate (ER): The average audience engagement rate is 42.13%. Within the first 24 hours after publication, content typically collects 19.92% reactions from the total number of subscribers.
- Post reach: On average, each post receives 9 973 views. Within the first day, a publication typically gains 4 716 views.
- Reactions and interaction: The audience actively supports content: the average number of reactions per post is 67.
- Thematic interests: Content is focused on key topics such as моз, пацієнт, наказ, здоров’я, охорона.
📝 Description and content policy
The author describes the resource as a platform for expressing subjective opinions:
“Авторський канал медичного адвоката Олени Бабич.
Тут про: зміни законодавства, кейси із практики, подкасти, юридичні поради для лікарів.
Для зв’язку @babich_law
Instagram: https://www.instagram.com/elenababich
YouTube: https://youtube.com/@medlawye...”
Thanks to the high frequency of updates (latest data received on 09 September, 2026), the channel maintains relevance and a high level of publication reach. Analytics show that the audience actively interacts with content, making it an important point of influence in the Law category.
23 752
Subscribers
+20724 hours
+5857 days
+1 26730 days
Posts Archive
23 763
Поки ми розбираємо нові правила щодо протоколів, далі буде ще цікавіше.
На громадському обговоренні зараз є проєкт наказу щодо судово-медичних експертиз. І там питання, чим саме експерт буде керуватися при проведенні судово-медичної експертизи. Є сюрпризи🫣
23 763
І тут ще вишенька на торті🍒
Наказ передбачає, що поточний контроль за повнотою та «адекватністю» відображення рекомендацій стандартів/клінічних протоколів у протоколах ліцензіатів здійснюють структурні підрозділи з питань охорони здоров’я місцевих та обласних державних адміністрацій.
І в мене тут одразу два питання.
Перше – що таке «адекватність» у цьому контексті і за якими критеріями її будуть оцінювати?Бо як для нормативного документа це, м’яко кажучи, дуже оціночне поняття.
І друге. Якщо із закладами, які підпорядковані цим органам, логіку ще можна зрозуміти, то на якій правовій підставі структурні підрозділи місцевих та обласних адміністрацій будуть контролювати протоколи ліцензіатів, які їм не підпорядковані, зокрема приватних медичних закладів?
І окремо цікаво – який саме механізм такого контролю передбачається і які наслідки матиме висновок про те, що протокол недостатньо «адекватно» відображає рекомендації?
23 763
Протоколи лікування – нові правила
У нас важливі нововведення від МОЗ.
14 серпня набрав чинності Наказ МОЗ №845 від 19.06.26 – він замінив наказ №751 від 2012 року, яким свого часу була запроваджена вся система медико - технологічних документів, включно з механізмом «нового клінічного протоколу» – коли можна було обрати іноземний протокол і без процедури адаптації перекласти й використовувати.
Поняття «новий клінічний протокол» як окремої категорії тепер немає. Замість нього наказ №845 змінює сам підхід до того, як розробляються стандарти і протоколи, і, що важливо для практики, по-іншому визначає статус документів, які заклад створює на основі іноземних клінічних настанов.
Правда, тут усе вийшло якось заплутано, хоча в принципі це вже й не дивно, чого ж очікувати від МОЗ) Тому нам з вами є що обговорити🙌
Для зручності прикладаю файл - витяг з наказу, ключові моменти в ньому виділила.
Отже.
Клінічний протокол медичної допомоги (КПМД), стандарт медичної допомоги (СМД), затверджені МОЗ – це офіційний галузевий стандарт.
Тепер ліцензіати мають розробляти внутрішні (звичніше для нас – локальніі) протоколи медичної / реабілітаційної допомоги та клінічні маршрути пацієнта (далі – КМП). Робить це група фахівців, яка призначається наказом керівника ліцензіата. Протокол має бути розроблений упродовж 3 місяців після затвердження МОЗ відповідного стандарту чи клінічного протоколу – з урахуванням реальних можливостей закладу та внутрішніх інструкцій
У самому протоколі закладу має бути чітко визначено, хто саме відповідає за кожен обов'язковий крок – відділення, посада, хто виконує втручання і як з ним терміново зв'язатися. А розробляючи протокол, фахівці закладу обов’язково враховують реальні можливості закладу – обладнання, приміщення, персонал.
А є ось таке положення:
«Зміни у внутрішній структурі основних частин протоколу медичної / реабілітаційної допомоги СГ здійснюються тільки у разі, якщо метод лікування/реабілітації відрізняється від методу, який описаний в СМД/КПМД/СРД/ПНРД (невідкладна допомога, оперативне втручання), при чому клінічні, клініко-економічні та інші аргументи щодо обґрунтування відмінностей представлені в письмовому вигляді»Напишіть у коментарях, як ви це розумієте – цікаво почитати👇 Також наказ передбачає, що ліцензіат може обрати документ серед клінічних настанов, рекомендацій або інших документів, розроблених національними та/або фаховими медичними асоціаціями країн – членів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Великої Британії, Канади та Австралії за методологією доказової медицини. Такий документ можна перекласти та на його основі розробити внутрішній документ (він же локальний), який затверджується наказом керівника ліцензіата. Але є питання яких саме вимог потрібно при цьому дотримуватися. Разом з цим конкретних джерел таких документів наказ у цьому пункті не зазначає. А додаток 3 до наказу, де є перелік конкретних джерел клінічних настанов, стосується процедури адаптації настанов самим МОЗ, а не вибору, який робить заклад самостійно. І тут виникає ціла низка запитань: Що робити ліцензіату, якщо МОЗ уже затвердило стандарт чи протокол щодо відповідного захворювання – чи має він право замість нього використовувати іноземний документ, який сам обрав, переклав і затвердив як внутрішній (локальний) документ? Що робити ліцензіату, якщо МОЗ узагалі не затвердило жодного стандарту чи клінічного протоколу з відповідного захворювання? А таких випадків у нас дуже багато. Яку юридичну силу має внутрішній (локальний) протокол у кожній із цих ситуацій – коли клінічний протокол/стандарт затверджений МОЗ є і коли його немає? За яких умов взагалі можна застосовувати іноземний протокол, які саме вимоги методики застосувувати при його обранні і яку юридичну силу він матиме? І нарешті – які саме джерела допустимо використовувати, обираючи іноземний документ, на основі якого заклад розроблятиме власний внутрішній протокол? Якщо у вас є бачення або відповіді на ці запитання – пишіть у коментарях👇 Підписатись↓ Адвокат лікаря
23 763
«Після УЗД мені сказали, що у мене метастази»
Саме так пацієнтка описала свій візит до лікаря у соцмережах.
Після додаткових обстежень онкологічний діагноз, за її словами, не підтвердився. Але пацієнтка та її донька опублікували в соцмережах допис і відео з фото лікаря, назвою клініки та публічними звинуваченнями.
У новому відео на YouTube розбираю цю історію:
– що насправді написано у висновку УЗД;
– де в цій історії факти, а де інтерпретація пацієнтки;
– чи могла правильна комунікація клініки не допустити такого публічного конфлікту.
🎞 ДИВИТИСЬ ВИПУСК
23 763
Сьогодні, у День знань, вирішила зробити для вас спеціальну пропозицію!
📍Зверніть увагу - вона буде дійсна тільки сьогодні!
Нещодавно я провела майже 4-годинний вебінар «ЛІКАР ОНЛАЙН» – про онлайн-консультації, інформовану згоду, переписки з пацієнтами, лікарську таємницю, соцмережі та онлайн-конфлікти.
Це вийшов один із моїх найкращих вебінарів – дуже практичний і максимально насичений інформацією, яку можна одразу застосовувати в роботі.
Це ті знання, які дійсно необхідні зараз кожному лікарю!
Зараз всі ведуть професійні сторінки в соцмережах, всі так чи інакше консультують чи коригують лікування онлайн! А юридичних ризиків при всіх цих діях в онлайні - десятки.
Тому тільки сьогодні, на честь Дня Знань, я даю можливість придбати запис вебінару «ЛІКАР ОНЛАЙН» зі знижкою 25%!
У вартість входить:
✔️запис вебінару
✔️доступ на 6 місяців
✔️бонусна карта чинного законодавства з телемедицини
Я щиро рекомендую його кожному лікарю. Не втрачайте можливість - знижка дійсна тільки сьогодні!
Придбати зі знижкою 25%👇
https://babich.education/likaronline2026
23 763
Сьогодні, у День знань, вирішила зробити для вас спеціальну пропозицію!
📍Зверніть увагу - вона буде дійсна тільки сьогодні!
Нещодавно я провела майже 4-годинний вебінар «ЛІКАР ОНЛАЙН» – про онлайн-консультації, інформовану згоду, переписки з пацієнтами, лікарську таємницю, соцмережі та онлайн-конфлікти.
Це вийшов один із моїх найкращих вебінарів – дуже практичний і максимально насичений інформацією, яку можна одразу застосовувати в роботі.
Це ті знання, які дійсно необхідні зараз кожному лікарю!
Зараз всі ведуть професійні сторінки в соцмережах, всі так чи інакше консультують чи коригують лікування онлайн! А юридичних ризиків при всіх цих діях в онлайні - десятки.
Тому тільки сьогодні, на честь Дня Знань, я даю можливість придбати запис вебінару «ЛІКАР ОНЛАЙН» зі знижкою 25%!
У вартість входить:
✔️запис вебінару
✔️доступ на 6 місяців
✔️бонусна карта чинного законодавства з телемедицини
Я щиро рекомендую його кожному лікарю. Не втрачайте можливість - знижка дійсна тільки сьогодні!
Придбати зі знижкою 25%👇
https://babich.education/likaronline2026
23 763
МОЗ хоче заборонити лікарням «зобов’язувати» пацієнта купувати медичний виріб за власні гроші
Ситуація, коли пацієнту кажуть «оплатіть виріб, бо в нас його немає», а послуга при цьому йде за програмою медичних гарантій, скоро може стати прямим порушенням договору з НСЗУ.
МОЗ опублікувало для обговорення новий проєкт змін до Типової форми договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій
Зміни, які пропонуються:
✔️Якщо заклад не може забезпечити медичний виріб, передбачений ПМГ – він не має права надавати відповідну послугу за ПМГ і включати її до звіту.
✔️Заборона зобов’язувати пацієнта купувати за власні кошти або передавати надавачу імпланти, витратні матеріали, обладнання, які за програмою є безоплатними.
✔️Якщо пацієнт добровільно обирає виріб із додатковими характеристиками – зручнішим, естетичнішим, технологічнішим, які не потрібні для стандартного клінічного результату – це можна. Але тільки якщо вартість не покривається ПМГ і виріб поставлений на облік у бухгалтерії закладу за місцем зберігання.
✔️Відмова пацієнта від такого «покращеного» виробу не може бути підставою відмовити в послузі, зменшити її обсяг чи якість, або відтермінувати надання.
✔️Окремо прописали, що пацієнт може користуватись індивідуальними виробами постійного застосування — ортези, візки, милиці, інсулінові помпи, глюкометри, слухові апарати, засоби респіраторної підтримки, за умови безпечності, дотримання інфекційного контролю і запису в медичній документації. Це не вважається забезпеченням медвиробами за ПМГ.
Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 24у вересня на адресу МОЗ: вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, Департамент медичних послуг, (e-mail: l.v.shcherban@moz.gov.ua).
Підписатись↓
Адвокат лікаря
23 763
Пам’ятаєте критерії госпіталізації, навколо яких останні тижні було стільки галасу в соцмережах?
МОЗ оперативно внесло зміни. Але лише в той пункт, де була помилка – посилання на нормативний акт, який уже не діє. Тепер цей пункт викладено в новій редакції без посилання на нечинний документ.
І щось мені підказує, що інших змін до критеріїв найближчим часом ми не побачимо)
При цьому проект цього Стандарту раніше був оприлюднений МОЗ для громадського обговорення. Тобто був час ознайомитися з документом, проаналізувати його і подати свої зауваження та пропозиції, ну або ж надати розголосу в соцмережах)
От де були всі ті, хто зараз називає нові критерії «геноцидом», вимагає їх переглянути та залучити до цього громадськість, коли документ вже був на громадському обговоренні?
Питання звісно риторичне)
Але процедура громадського обговорення для того і існує – щоб обговорювати документ до його прийняття, а не тоді, коли наказ уже підписаний.
23 763
Друзі, це буквально кілька хвилин вашого часу, які можуть мати значення для вашого захисту завтра.
Кількість спорів і кримінальних проваджень у медичній сфері лише зростає. І кожен лікар, керівник або власник медичного закладу може опинитися в ситуації, коли від одного експертного висновку залежатиме дуже багато.
Підписати петицію 👇
https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/13862
23 763
Це стосується кожного лікаря і керівника медичного закладу
Сьогодні хочу попросити лікарів та керівників закладів не просто прочитати цей допис, а витратити кілька хвилин і підписати петицію.
Тому що питання судово-медичної експертизи може здаватися дуже далеким рівно до того моменту, поки лікар сам не опиняється у кримінальному провадженні або медичний заклад в судовому спорі.
У таких справах висновок судово-медичної експертизи часто має ключове значення.
І тут виникає проблема – сьогодні судово-медичні експертизи фактично залишаються монополією державних спеціалізованих установ.
А тепер уявіть ситуацію.
Є висновок експертизи, від якого залежить оцінка дій лікаря.
Захист лікаря або медичний заклад не погоджується з цим висновком і хоче отримати незалежну альтернативну оцінку.
Домогтися проведення повторної експертизи на практиці часто дуже складно. А можливості звернутися до альтернативного незалежного судово-медичного експерта фактично немає.
Саме тому я підтримую ідею демонополізації судово-медичної експертизи.
І йдеться не про ліквідацію державних експертних установ. Необхідно, щоб поряд із ними могли працювати незалежні кваліфіковані експерти, які пройшли відповідну атестацію та працюють за такими ж вимогами щодо кваліфікації, незалежності, контролю та відповідальності.
Щоб у сторони захисту була реальна можливість отримати альтернативний висновок і надати його суду.
І щоб якість експертизи визначалася не тим, державна це установа чи недержавна, а кваліфікацією експерта, дотриманням методик, незалежністю та відповідальністю.
Саме це і пропонує петиція – дати кваліфікованим недержавним експертам право проводити такі експертизи на рівних умовах із державними.
Як медичний адвокат я точно знаю, наскільки багато у справі щодо лікаря може залежати від кількох сторінок експертного висновку.
Тому вважаю, що можливість отримати альтернативну незалежну експертну оцінку – одна з важливих гарантій повноцінного захисту лікаря.
Петицію залишаю за посиланням👉 https://itd.rada.gov.ua/petitions/Petition/Index/13862
📍Прошу лікарів і керівників медичних закладів підтримати її та поширити серед колег🙌
Підписатись↓
Адвокат лікаря
23 763
Зверніть увагу на виділений абзац👆
У судових та кримінальних справах, пов’язаних із наданням медичної допомоги, ключове значення дуже часто має саме висновок судово-медичної експертизи.
Просто запам’ятайте цей момент.
👇 А нижче поясню, чому це важливо і що ми з вами можемо зробити.
23 763
«Я напишу про вас у соцмережах».
Здається, сьогодні цієї фрази лікарі іноді бояться навіть більше, ніж погрози судом чи скаргою до МОЗ.
У новому відео на YouTube розбираю, як діяти, якщо пацієнт погрожує негативом у соцмережах або вже опублікував допис:
– коли варто реагувати;
– коли краще промовчати;
– як не розголосити лікарську таємницю;
– і коли є підстави для юридичного захисту.
🎞ДИВИТИСЬ ВИПУСК
23 763
+1
Ну що, законопроєкт №10221 знову згадали.
Сьогодні Михайло Радуцький публічно закликав Верховну Раду якнайшвидше розглянути законопроєкт щодо посилення кримінальної відповідальності за напади на медиків.
Як вважаєте, цього разу справа зрушить з місця чи знову все закінчиться публічними заявами та закликами?
23 763
Ліцензія на медичну практику – онлайн
МОЗ України повідомило про видачу першої ліцензії на медичну практику за заявою, поданою повністю в електронному форматі через новий електронний Ліцензійний реєстр МОЗ.
Тобто процес отримання ліцензії тепер можна пройти онлайн – від подання заяви до прийняття рішення органом ліцензування.
У разі виникнення труднощів під час подання заяви можна звернутися до служби підтримки МОЗ.
Ще одна новація – після прийняття рішення про видачу ліцензії витяг з електронного Ліцензійного реєстру можна отримати в особистому кабінеті за кілька хвилин. Раніше на отримання витягу потрібно було чекати від 5 робочих днів.
📍Важливо: наразі скористатися електронним Ліцензійним реєстром для подання заяви можуть лише новостворені юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які вперше отримують ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Підписатись↓
Адвокат лікаря
23 763
Заборона сурогатного материнства для іноземців
10 серпня у Верховній Раді зареєстровано одразу два пов’язані законопроєкти №15506 та №15507 щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства.
Які зміни пропонуються:
Законопроєкт №15507
Пропонується суттєво обмежити можливість використання сурогатного материнства іноземцями.
Зокрема:
– застосування сурогатного материнства дозволятиметься, якщо обоє або один з подружжя є громадянами України та постійно проживають в Україні не менше трьох років до укладення договору
– медзаклади повинні будуть перевіряти громадянство та документи, що посвідчують особу потенційних генетичних батьків
– планується запровадження Єдиного державного реєстру договорів сурогатного материнства та суб'єктів господарювання у сфері репродуктивної
медицини
– для державної реєстрації дитини, народженої від сурогатної матері, необхідно буде подавати висновок закладу охорони здоров'я про відповідність процедури вимогам законодавства
України.
Для договорів, укладених до набрання законом чинності, передбачений перехідний період – вони зберігатимуть чинність до повного виконання зобов’язань, але не більше девʼяти місяців з дня набрання законом чинності.
І паралельно законопроєкт №15506 пропонує встановити кримінальну відповідальність за порушення цих обмежень.
Кримінальний кодекс доповнити новою статтею 149¹.
За організацію або проведення процедур сурогатного материнства, а також укладення відповідних договорів з іноземцями або особами без громадянства всупереч встановленим обмеженням пропонується покарання:
– від 3 до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатись діяльністю до 3 років
– за повторні дії, попередню змову групи осіб або отримання неправомірної вигоди у великому розмірі – позбавлення волі від 5 до 8 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади до 3 років
– якщо такі дії вчинені організованою групою або спричинили тяжкі наслідки – позбавлення волі від 8 до 12 років з конфіскацією майна.
📌 Комплексно врегулювати сферу ДРТ на рівні закону законодавцю поки так і не вдалося. Натомість тепер пропонується точково врегулювати питання сурогатного материнства – з суттєвими обмеженнями та одразу кримінальною відповідальністю за їх порушення.
Деякі положення точно потребують доопрацювання. Але сама ідея обмежити сурогатне материнство для іноземців – зрозуміла.
За останні роки ця сфера в Україні фактично перетворилася на окремий бізнес, орієнтований саме на іноземців, де законодавчі вимоги часто ігноруються – зокрема через відсутність реальної відповідальності.
Тому необхідність жорсткіше врегулювати цю сферу, на мою думку, давно назріла. Питання лише в тому, щоб правила у фіналі вийшли притомними і реально працюючими.
Підписатись↓
Адвокат лікаря
23 763
Про напади на медиків і розголос
Вчора я опублікувала в Instagram відео про черговий випадок нападу на лікаря в лікарні. Менше ніж за добу воно набрало більше 200 тисяч переглядів.
Під відео я написала алгоритм, що варто розробити медзакладу для таких випадків.
Але зараз я б додала до нього ще один пункт – розголос.
Я завжди дуже обережно ставлюсь до винесення конфліктів між лікарями та пацієнтами в соціальні мережі. Але коли йдеться про погрози, напад чи фізичне насильство щодо медика – вважаю, що таким випадкам потрібно надавати публічності.
Звичайно, з дотриманням вимог законодавства та лікарської таємниці – не розголошувати інформацію про пацієнта, не показувати його обличчя та персональні дані, не перетворювати публікацію на цькування конкретної людини.
Але самі такі випадки, на мою думку, потрібно показувати. Як в цьому кейсі - сам інцидент зафіксований на відео.
Бо поки кожен напад залишається проблемою одного лікаря та однієї лікарні, дуже легко говорити про «поодинокі випадки». Коли ж ми бачимо десятки таких історій з різних медзакладів, стає очевидно, що проблема значно більша.
І якщо ми хочемо, щоб питання захисту медичних працівників нарешті перестало згадуватися лише після чергової трагедії, про насильство щодо медиків потрібно говорити і показувати це.
Бо законопроєкт, який мав посилити кримінальну відповідальність за погрози та насильство щодо медичних працівників, знаходиться у Верховній Раді ще з 2023 року.
Щоправда, нещодавно про нього знову всі згадали – після вбивства лікарки. Але так само швидко знову забули.
І маю одне питання вже до керівників медичних закладів.
Чи є у вас внутрішній алгоритм дій на випадок агресії, погроз або фізичного насильства щодо працівників?
Цікаво почути, як це організовано у ваших медзакладах👇
Підписатись↓
Адвокат лікаря
