Адвокат лікаря

Я прочитала пояснювальну записку до нового законопроєкту МОЗ. І чесно… деякі формулювання прямо викликають подив, м’яко кажучи. МОЗ пише, що приватні діагностичні центри, які орендують приміщення в державних і комунальних лікарнях, нібито створюють – «тіньову приватизацію лікувального процесу», «подвійне фінансування», «конфлікт інтересів», «корупційну складову». І саме тому пропонується фактично заборонити таким центрам брати оплату від пацієнтів. Тобто приватний бізнес за власні кошти: • купує МРТ, КТ чи УЗД за десятки мільйонів гривень; • ремонтує приміщення; • платить оренду; • утримує обладнання; • наймає лікарів, персонал, платить їм конкуренту ЗП; • платить податки. А потім держава каже: «Пацієнтів за гроші приймати більше не можна. Працюйте тільки через договори з лікарнею». Вибачте, але це вже дуже схоже не на боротьбу зі зловживаннями, а на боротьбу з приватним бізнесом! Якщо справді є проблема з тим, що окремі лікарі неправомірно направляють пацієнтів на платні дослідження замість безоплатних за ПМГ, то чому відповідати за це має власник діагностичного центру? Чому замість контролю за маршрутами пацієнтів і виконанням договорів з НСЗУ пропонується просто заборонити працювати приватним центрам? Це як лікувати головний біль гільйотиною, чесне слово.

Заборона приватної діагностики на території лікарень МОЗ виніс на громадське обговорення законопроєкт, який пропонує заборонити приватним діагностичним центрам (МРТ, КТ, УЗД тощо), що орендують приміщення в державних і комунальних лікарнях, надавати платні послуги фізичним та юридичним особам. Натомість такі послуги повинні надаватися виключно на підставі договорів із самими закладами охорони здоров’я. Мета законопроєкту – усунути ситуації, коли лікарі направляють пацієнтів до приватних діагностичних центрів, розташованих на території лікарень, а пацієнти оплачують дослідження власним коштом, хоча відповідна послуга може бути покрита в межах ПМГ. Пропозиції та зауваження до проєкту можна надіслати до 12.08.26 у письмовому або електронному вигляді, на адресу МОЗ: м. Київ, 01601,  вул.М.Грушевського 7, e-mail: moz@moz.gov.ua, k.i.polehenko@moz.gov.ua Підписатись↓ Адвокат лікаря

Хірургу – підозра за перелом ребра, який «не помітили» Натрапила на цей допис Київської прокуратори, лікарю-хірургу повідомлено про підозру– пацієнту-військовослужбовцю нібито не розгледіли перелом ребра, призначили амбулаторне лікування, а за кілька днів він помер за місцем служби. Читаю і все більше відчуття, що зараз просто полювання на відьом. Ніби найбільша загроза суспільству це лікарі. Але тут прям напрошуються питання Якби рентген одразу зробили у двох проєкціях і побачили перелом другого ребра – що б це змінило в лікуванні? Я звісно не лікар, але наскільки я знаю - перелом ребра лікується амбулаторно, чи не так? І зі строками звернення до лікаря і смерті в лікарні якось незрозуміло. Я вже мовчу навіщо тут робити окремий акцент саме на статусі військовослужбовця. Ну і з огляду на місце роботи хірурга, в світлі останніх гучних подій з цим закладом, це зі сторони якось виглядає дуже дивно, мʼяко кажучи. Підписатись↓ Адвокат лікаря

Зверніть увагу ще на один цікавий пункт цього проєкту наказу МОЗ Тобто, уявімо ситуацію, що генеральний директор приватного медичного закладу не реагує на рішення медичної ради. І тоді голова медичної ради повідомляє про це….структурний підрозділ з питань охорони здоров’я (!) Уявили?!) Я вже навіть не говорю про те, як це реалізувати у ФОП – медична рада у ФОП взагалі окрема тема. Але найцікавіше, а яке відношення структурний підрозділ з питань охорони здоров’я має до приватних медичних закладів і ФОПів? Він не є ні їх органом управління, ні органом ліцензування.

У проєкті є вимога надавати КЕК копії затверджених керівником ЗОЗ або ФОП протоколів лікування за профілем наданої медичної допомоги. Питання: а хіба локальні протоколи лікування не були давно скасовані? Чи я щось пропустила?

Зараз опрацьовую проєкт наказу МОЗ про затвердження Порядку організації контролю якості надання медичної та реабілітаційної допомоги, який Міністерство охорони здоров’я винесло на громадське обговорення Раджу ознайомитися, він містить чимало важливих нововведень, які торкнуться всіх закладів охорони здоров’я та ФОПів. До 25 липня є можливість подати свої зауваження та пропозиції. В документі є суперечливі моменти і ось до прикладу👇

Друзі, потрібна ваша підтримка🙌 Опублікувала у Facebook допис щодо позачергового обслуговування ветеранів у нових Ліцензійних умовах та тегнула МОЗ. Буду вдячна за ваші реакції, коментарі та поширення. Хотілося б, щоб МОЗ звернув увагу на цю проблему ще до набрання чинності змінами, а не тоді, коли ця вимога вже почне створювати проблеми на практиці. Чесно кажучи, великих сподівань не маю, але давайте спробуємо 🔗посилання на допис https://www.facebook.com/share/p/1BdD6Juv5s/?mibextid=wwXIfr

Позачергове чи першочергове? Розбіжність у постанові КМУ № 813 Детальніше проаналізувала зміни в Ліцумови щодо обов’язку позачергового обслуговування в медичних закладах ветеранів – і тут виникає чимало запитань. У Ліцензійні умови внесено обов’язок ліцензіата забезпечити позачергове обслуговування ветеранів війни, сімей загиблих ветеранів, а також сімей загиблих Захисників і Захисниць України. Тепер відкриваємо статті 12, 13, 14 та 15 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» – і бачимо, що для учасників бойових дій, учасників війни та для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, Захисників і Захисниць України закріплено першочергове обслуговування. На позачергове за Законом мають право лише особи з інвалідністю внаслідок війни. Отже, «позачергове» та «першочергове» – це різні поняття. Тлумачення цих понять у самому законодавстві я не знайшла. Але якщо взяти до уваги роз’яснення Міністерства у справах ветеранів, то: Позачергове – це обслуговування у першу чергу серед усіх пацієнтів, поза будь-якою чергою. Першочергове – це обслуговування у першу чергу після тих, хто має право на позачергове, і до загальної черги. Тобто що маємо на виході? Закон дає різним категоріям ветеранів різний обсяг прав – комусь першочергове обслуговування, комусь позачергове. А Кабмін у Ліцензійних умовах одним словом «позачергове» зрівняв усі категорії, надавши всім найширше право. Як на мене, тут Кабмін дещо вийшов за межі того, що передбачено самим Законом. І ще логічно постає окреме питання – як цю вимогу виконувати приватним закладам, у яких немає живої черги, а є попередній запис? Який механізм собі уявляв Кабмін у «позачерговому обслуговуванні» в реальній практиці? P.S. Цікаво, що в матеріалі, опублікованому на сайті МОЗ про зміни до Ліцензійних умов, використовується термін «першочергове обслуговування», хоча в самих Ліцензійних умовах закріплено «позачергове обслуговування»🤷‍♀️ Напишіть у коментарях – що думаєте щодо цієї розбіжності? Особливо цікаво почути керівників клінік та колег-правників. Підписатись↓ Адвокат лікаря

Клінічні протоколи за 2 квартал 2026 року Друзі, традиційно зібрала для вас підбірку клінічних протоколів та стандартів надання медичної допомоги, що були затверджені МОЗ за 2 квартал 2026 року👇 📌 Наказ МОЗ України від 02.04.2026 № 437 "Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Карцинома з клітин Меркеля»" 📌 Наказ МОЗ України від 08.04.2026 № 479 "Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Низькорослість»" 📌 Наказ МОЗ України від 17.04.2026 № 519 "Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин у дорослих та дітей»" 📌 Наказ МОЗ України від 23.04.2026 № 539 "Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Бойова травма ока»" 📌 Наказ МОЗ України від 23.04.2026 № 540 "Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Парентеральна периопераційна антибіотикопрофілактика»" 📌 Наказ МОЗ України від 24.04.2026 № 546 "Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Суїцидальна поведінка»" 📌 Наказ МОЗ України від 15.05.2026 № 635 "Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Сказ»" 📌 Наказ МОЗ України від 16.06.2026 № 813 "Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної, спеціалізованої медичної допомоги «Легенева гіпертензія у дітей», Уніфікованого клінічного протоколу екстреної, первинної... 📌 Наказ МОЗ України від 17.06.2026 № 828 "Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу первинної та спеціалізованої медичної допомоги «Дерматофібросаркома, що вибухає»" Переглянути протоколи за 1 квартал 2026 року можна тут. Пересилайте цей допис колегам і обов'язково користуйтеся у своїй практиці🙏 #клінічні_протоколи Підписатись↓ ⚖️Адвокат лікаря

Яку медичну документацію можна буде вести в електронній формі? МОЗ на своєму офіційному вебсайті опублікувало проєкт наказу, яким планують затвердити перелік форм первинної облікової документації та форм звітності, що використовуються в ЗОЗ, які можуть вестись в електронній формі в електронних МІС, підключених до ЕСОЗ. До цього переліку, зокрема, увійшли Форма № 003/о «Медична карта стаціонарного хворого», Форма № 028/о «Консультаційний висновок спеціаліста», Форма № 043/о «Медична карта стоматологічного хворого», Форма № 043-1/о «Медична карта ортодонтичного пацієнта». Посилання на повний перелік форм: https://moz.gov.ua/storage/uploads/7a8c3ca2-c955-4f12-87b1-105c774a0961/Додаток-до-наказу-по-депаперизації_перелік-форм.pdf Із цікавого: форму № 003-6/о «Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення» переліком не передбачено. Звідси висновок – і надалі підписання згоди пацієнта на лікування повинно бути оформлене у письмовому вигляді, в порядку, передбаченому інструкцією, оскільки Інструкція до форми, яка вимагає підписів лікаря і пацієнта, лишається чинною. Посилання на проєкт наказу: https://moz.gov.ua/uk/povidomlennya-pro-oprilyudnennya-proyektu-nakazu-ministerstva-ohoroni-zdorov-ya-ukrayini-deyaki-pitannya-vedennya-form-pervinnoyi-oblikovoyi-dokumentaciyi-ta-form-zvitnosti-sho-vikoristovuyutsya-v-zakladah-ohoroni-zdorov-ya-2 Підписатись↓ Адвокат лікаря

Погрози від пацієнта – «напишу скаргу до МОЗ», «викличу поліцію» та інші – це те, з чого зазвичай розпочинається великий конфлікт. Досить часто лікарі та адміністрація закладу після подібної гучної погрози губляться. І починають робити хаотичні рухи. Який насправді вірний алгоритм дій – і що робити коли ви чуєте ту чи іншу погрозу від скандального пацієнта? 5 найпопулярніших погроз від пацієнтів – та реальні можливі їх наслідки – я розповіла у новому випуску на моєму YouTube-каналі. Це точно варто послухати кожному лікарю, власнику та керівнику медичного закладу – і, звісно, персоналу, який веде комунікацію з пацієнтами 🎞ДИВИТИСЬ ВИПУСК

Гроші з пацієнта за оплачене державою – коли це злочин У попередньому дописі виклала аналіз норм. Тепер – простими словами, про що йдеться і що в цьому тексті варто розуміти. Суть змін у тому, що лікар або інша особа не має права вимагати оплату за те, що для пацієнта безкоштовне згідно державних та інших програм фінасування. І щоб говорити про склад злочину, доказуванню підлягають дві речі: послуга для пацієнта є безкоштовною, і лікар, знаючи це, вимагає оплату в будь-який спосіб. Ключове тут – саме вимога, бо без неї складу злочину немає. Тому йдеться не про будь-який платіж від пацієнта, а про ситуацію, коли з нього свідомо вимагають гроші за те, що держава вже оплатила. Що чіпляє око – формулювання «за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством». Воно настільки широке, що під нього можна підвести майже будь-який платіж. А для кримінальної норми, де ціна помилки – позбавлення волі, така розмитість дещо небезпечна. Ну і цікавий момент - сьогодні стаття 184 ККУ поширюється лише на державні та комунальні заклади. Після змін під неї підпадуть і приватні заклади, які беруть участь у державних програмах, наприклад, мають договір із НСЗУ. Законопроект поки лише зареєстрований і направлений до профільних комітетів, тобто текст ще можуть суттєво змінити. А що ви думаєте про таке посилення відповідальності? Напишіть у коментарях👇 Підписатись↓ Адвокат лікаря

До 6 років за ґратами за «благодійний внесок» від пацієнта У Верховній Раді України зареєстрували законопроект № 15298 від 05.06.2026 про внесення змін до статті 184 Кримінального кодексу України щодо права на безоплатну медичну допомогу. Розібрала законопроект детально, щоб ви бачили не переказ із новин, а саму норму. Зокрема, до чинної норми кримінального кодексу пропонується уточнення, що незаконна вимога оплати – це в тому числі у вигляді благодійного внеску, пожертви або іншого платежу. Також проєктом деталізується, що незаконним вважається вимога оплати за медичну послугу та/або лікарські засоби та/або медичні вироби, які надаються за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, іншими програмами за рахунок державного та/або місцевих бюджетів, та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. Відмова у наданні таких послуг, лікарських засобів, медичних виробів у зв'язку з незаконною вимогою їх оплати також передбачатиме настання кримінальної відповідальності. Відповідальність Законотворці пропонують посилити і відповідальність за вказані дії. За незаконну вимогу оплати та незаконну відмову передбачено штраф до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк від трьох до п'яти років, із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого. За ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли матеріальну шкоду у великих розмірах, або спричинили істотну шкоду здоров'ю потерпілого, – позбавлення волі на строк від двох до п'яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо такі дії заподіяли матеріальну шкоду у особливо великих розмірах, або спричинили смерть чи тяжкі наслідки, – позбавлення волі на строк від трьох до шести років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від трьох до п'яти років. Великий розмір – якщо розмір шкоди у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян; особливо великий – якщо розмір шкоди у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Чим обгрунтовують Обґрунтовують необхідність прийняття цих змін тим, що: – статтею 8 Основ законодавства України про охорону здоров'я визначено, що кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги; – оплата медичних послуг, наданих пацієнту за програмою медичних гарантій, здійснюється НСЗУ безпосередньо закладу охорони здоров'я будь-якої форми власності відповідно до договорів. Пацієнт не здійснює оплату за медичну послугу, якщо вона входить до гарантовано оплачуваного державою пакета медичних послуг. Однак на практиці виявляються непоодинокі випадки стягування з пацієнта плати за надану медичну послугу, що вже оплачена державою; – згідно із ст. 184 ККУ оплата за надання медичної допомоги вважається незаконною у випадках, коли її не передбачено в медичному закладі або для окремої категорії осіб; чи оплата вимагається не в тих розмірах, які офіційно встановлені; – чинні санкції за незаконну вимогу сплати коштів є непропорційно низькими та розцінюються як кримінальний проступок, що унеможливлює проведення негласних слідчих (розшукових) дій або здійснення контролю за вчиненням злочину. А тепер переведу з юридичної мови на зрозумілу і поясню, що з цього може випливати для лікаря і медичного закладу на практиці ⬇ Підписатись↓ Адвокат лікаря

Онлайн-консультації: що готує МОЗ На сьогодні онлайн-консультації належать до телемедицини – принаймні такий висновок можна зробити, аналізуючи нормотворчість МОЗ, а саме чинні накази: 📌 Наказ МОЗ від 19.10.2015 № 681 «Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров'я». Базовий НПА, що регламентує телемедицину. 📌 Наказ МОЗ від 17.09.2022 № 1695 «Про затвердження Порядку надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях». Тимчасовий, діє на період воєнного стану. І ось МОЗ готує новий Порядок надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини, який із 2024 року вже кілька разів виносився на громадське обговорення (востаннє у березні 2026). Він має повністю замінити наказ № 681. Що має змінитися в частині дистанційних консультацій: Головна зміна – модель «лікар–пацієнт». Наказ № 681 фактично регулював телемедицину як консультацію між лікарями. Пацієнт у цій схемі не був прямим учасником – за винятком домашнього телеконсультування, яке прописане дуже поверхово. Новий Порядок уперше детально регламентує пряму взаємодію «лікар–пацієнт» (домашню телемедицину): запис пацієнта на телеконсультацію, підготовку до неї, згоду на обробку персональних даних, перебіг консультації, права пацієнта. Фактично той формат, у якому вже працює більшість лікарів і клінік, нарешті отримує певну нормативну рамку. Але тут є свої «але» – про них далі. Зміна документообігу – від паперових форм до ЕСОЗ. Новий Порядок прибирає форми 001/002/003тм і переводить усе в електронну систему охорони здоров'я: записи вносяться до Реєстру медичних записів, оформлюються електронний рецепт та електронне направлення. Передумова роботи – реєстрація ЗОЗ або ФОП в ЕСОЗ і права доступу за постановою № 411. А тепер те, що особисто у мене викликає запитання. Проєкт фактично дозволяє дистанційно встановити діагноз і призначити лікування. Але згода пацієнта на лікування нікуди не зникла – форму № 003-6/о ніхто не чіпав, вона лишається обов'язковою, і проєкт ніяк не адаптує процедуру її отримання під онлайн. Виходить, діагноз можна встановити дистанційно і призначити лікування, а згода на нього – за старим порядком, не пристосованим до дистанційного формату. Далі. У проєкті немає жодних застережень щодо меж дистанційного встановлення діагнозу. А якщо клінічний протокол передбачає очний огляд для постановки діагнозу – як тоді? І ще один момент, який варто розуміти: умовою проведення онлайн-консультацій є внесення інформації в ЕСОЗ. Тобто онлайн-консультації лікарів приватного сектору в тому вигляді, як вони відбуваються зараз – без внесення даних в ЕСОЗ – знову залишаться поза правовим полем. Наказ ще не прийняли – востаннє проєкт був на громадському обговоренні з березня, і відтоді тиша. Але ймовірність, що приймуть, на мій погляд, дуже висока. А ви як бачите ці зміни – радше плюс чи радше мінус? Хочу почути вашу думку, давайте обговоримо в коментарях👇 Підписатись↓ ⚖️Адвокат лікаря

Нещодавно мене в Threads заблокувала лікарка Я описала ситуацію у відео - і ця історія стала приводом знову підняти тему онлайн-консультацій лікарів Тут я хочу розібрати її для вас детальніше: як онлайн-консультації взагалі врегульовані в Україні і які зміни готує МОЗ? Аналіз пропонованих змін публікую найближчим часом, а поки маю кілька запитань до вас. Хто вже консультує онлайн – напишіть, будь ласка, у коментарях: чи вносите такі консультації в ЕСОЗ, чи робите якось інакше? Як берете згоду пацієнта на лікування? А якщо онлайн не консультуєте – то з якої причини? Мені цікава реальна картина – чекаю на ваші коментарі👇

Питання до вас, колеги Нещодавно почула від кількох стоматологів цікаву річ і не можу зрозуміти – це дійсно реальність чи професійна легенда. Кажуть, що в пацієнтів стоматологічних клінік існують декілька закритих груп, де вони діляться між собою конкретними порадами: яка клініка повертає гроші, як саме їх витребувати, куди звертатися зі скаргою і на що тиснути, щоб отримати кошти назад. Ви про таке чули або стикались особисто? Чи це все ж перебільшення?