Коротко і ясно
Open in Telegram
Канал про помилки, слова, вирази української мови. Зв'язатися з автором — @YeXVIII
Show moreUkraine69 378The category is not specified
333
Subscribers
No data24 hours
No data7 days
No data30 days
Data loading in progress...
Similar Channels
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Tags Cloud
No data
Any problems? Please refresh the page or contact our support manager.
Incoming and Outgoing Mentions
---
---
---
---
---
---
Attracting Subscribers
August '24
August '240
in 0 channels
July '24
+2
in 0 channels
Get PRO
June '240
in 0 channels
Get PRO
May '24
+1
in 0 channels
Get PRO
April '240
in 0 channels
Get PRO
March '24
+5
in 0 channels
Get PRO
February '24
+11
in 0 channels
Get PRO
January '24
+18
in 0 channels
Get PRO
December '23
+1
in 0 channels
Get PRO
November '230
in 0 channels
Get PRO
October '230
in 0 channels
Get PRO
September '230
in 0 channels
Get PRO
August '230
in 0 channels
Get PRO
July '230
in 0 channels
Get PRO
June '230
in 0 channels
Get PRO
May '230
in 0 channels
Get PRO
April '230
in 0 channels
Get PRO
March '230
in 0 channels
Get PRO
February '230
in 0 channels
Get PRO
January '230
in 0 channels
Get PRO
December '22
+1
in 0 channels
Get PRO
November '22
+1
in 0 channels
Get PRO
October '22
+2
in 0 channels
Get PRO
September '22
+2
in 0 channels
Get PRO
August '22
+10
in 0 channels
Get PRO
July '220
in 0 channels
Get PRO
June '22
+1
in 0 channels
Get PRO
May '22
+3
in 0 channels
Get PRO
April '22
+2
in 0 channels
Get PRO
March '22
+12
in 0 channels
Get PRO
February '22
+2
in 0 channels
Get PRO
January '22
+12
in 0 channels
Get PRO
December '21
+28
in 0 channels
Get PRO
November '21
+5
in 0 channels
Get PRO
October '21
+5
in 0 channels
Get PRO
September '21
+1
in 0 channels
Get PRO
August '21
+3
in 0 channels
Get PRO
July '21
+5
in 0 channels
Get PRO
June '21
+377
in 0 channels
| Date | Subscriber Growth | Mentions | Channels | |
| 06 August | 0 | |||
| 05 August | 0 | |||
| 04 August | 0 | |||
| 03 August | 0 | |||
| 02 August | 0 | |||
| 01 August | 0 |
Channel Posts
https://www.facebook.com/otardovzhenko/posts/10160965997420873 тут текст про те, чому використовувати в тексті абревіатуру ВПО — не гуд, а писати «переселенці» — норм. Я сам саме так і правлю, бо, якщо коротко, ВПО — це знеособлення людини й розмивання її статусу, її суб'єктності.
| 2 |  А це коли грався з перекладом українських назв російською, але програв | 375 |
| 3 |  +1Ще один приклад, що буває, коли в заголовках ставити джерело в кінці й через тире | 147 |
| 4 |  No text... | 193 |
| 5 | Такий неочевидний на перший погляд канцелярит як «станом на сьогодні» проник у письмову мову давно. Напевно, ще до епохи поширення сайтів. Погодьтеся, коли ти виступаєш з трибуни в залі, припустимо, облдержадміністрації та доповідаєш, що «станом на сьогодні зібрано 1 млн тонн зернових» — це звучить так, ніби ти тримаєш руку на пульсі, щодня щось там моніториш і «станом на завтра» все зміниться. Воно і справді зміниться — от тільки поняття «сьогодні» чи «завтра» для слухачів доповіді та читачів сайту цілковито різне.
Людина може читати вашу статтю в інтернеті в будь-який день, від понеділка до неділі, і навіть тижні й місяці потому. «Станом на сьогодні» для неї — це той момент, коли вона читає, а не коли говорив доповідач. Так, можна апелювати до того, що в статті є дата. Але, по-перше, де її шукати? Внизу? Вгорі? Над чи під заголовком? Чи взагалі в урл? А по-друге, хтозна, коли її писали — можливо, за тиждень після виступу.
Таким чином, щоб не публікувати порожні фрази, з яких не можна дістати точної інформації, слід вказувати дату, якщо вам принципово зазначити день. Наприклад, таким чином: (станом) на суботу, 13 квітня. Іноді додаю рік. Навіть коли йдеться конкретно про вчорашній чи сьогоднішній день. Бо людина може читати статтю в інтернеті й за рік, і за два.
Якщо ж «станом на сьогодні» — це синонім не конкретної дати, а просто слова «зараз», «нині», «тепер» — то так і пишемо: нині, зараз, тепер, у суботу.
І найголовніше. Слово «станом» у цій фразі аж настільки потрібне? Прочитайте: (станом на) сьогодні, (станом на) 13 квітня, (станом на) зараз. Якщо ми приберемо оце «станом на» — щось зміниться? На мій погляд, нічого. Тому сміливо його викидаймо. Від цього ваш текст лише стане кращим і зрозумілішим:) | 240 |
| 6 | Читаю: «Багато дітей зараз перебуває у закритих ком'юніті». Ком'юніті, ага. Працюють там мерчендайзерами на аутсорсі, п'ють смузі для вайбу та хайпують на хейті своїх крашів. Чому не можна писати українською, га?) Це ж кринж якийсь)) | 216 |
| 7 | Сучасний дієслівний суфікс -ся(-сь) — це давня коротка форма зворотного займенника «себе» у знахідному відмінку однини. Він і зараз приблизно те саме й означає. Подивіться: вмивати (когось, щось) — вмиватиСЯ (себе), чистити (щось, когось) — чиститиСЯ (себе).
Тому дуже дивно зловживати цим постфіксом там, де він змінює значення слова. Це і звучить трохи незвичайно (я не дипломат, тому скажу, що звучить просто тупо), і змінює значення речень. От прочитайте:
Режисер залишився у Маріуполі, який поступово оточувався і вбивався росіянами.
Тобто це Маріуполь сам по собі оточувавСЯ (оточував сам себе) і вбивавСЯ (сам себе, значить, вбивав). По-перше, і формулювання кострубате за милозвучністю, і значення змінене, ніби там само собою все відбувалося.
Тому — не зловживайте -сь і -ся там, де цю конструкцію можна висловити без зворотного дієслова! Ну, і наостанок — лайфхак. Навіть два. Перший: змінюйте ваше речення з -сь/-ся так, щоб у ньому хтось щось робив: росіяни оточували, росіяни вбивали і так далі. А другий — щодо написання -сь і -ся: якщо наступне слово починається з приголосної — то -ся: залишатисЯ Не можна. Якщо з голосної — то сь: довелосЬ Обійти. Ось і все. | 271 |
| 8 | З діалогів:
— А як пишеться «псевдореспубліка» (разом, окремо, через дефіс)?
— «Псевдореспубліка» пишеться «окуповані/захоплені/загарбані території Донецької/Луганської областей» | 205 |
| 9 | Я сьогодні вирішив піти на футбол. Начитався про всі ці ваші температурні рекорди. Вдягся по-літньому. Сидів на трибуні й думав — коли та гра вже скінчиться, бо змерз. А ще думав про те, як це сказати нестандартно, образно. Ось як:
дрижаки ловити
дрижаки їсти
дрижаки хапати
дрижаки вибивати
зубами сікти
зубами цокотіти
третяка вибивати
Дрижаки — це тремтіння, а третяк — це потрійне притоптування в танці. Згадаєте, коли підете гуляти, бо «погода хороша» — а там плюс 13 і вітер) | 200 |
| 10 |  +1Вчора в одному пабліку дискутували про правило дев'ятки (це коли замість І в деяких іншомовних словах пишемо И, наприклад, сториз, диджитал). Ось шматочок аргументації наводжу | 218 |
| 11 | ❓Виняток і виключення. У чому різниця
✅ Якщо ми маємо на увазі ДІЮ з усування, виокремлення чогось або когось, то це — ВИКЛЮЧЕННЯ. Наприклад, виключення зі списку, виключення з організації.
✅ А якщо говоримо про якесь ЯВИЩЕ, факт або відхилення — то це ВИНЯТОК. Приміром, виняток із правил, без жодного винятку.
🔆 Відповідно, не буває чогось виключного, а буває виняткове.
📌 І ще одне: з універу не виключають, а відраховують:) | 187 |
| 12 | Чисто щоб поржать у цей напружений час. Зустрілося в тексті таке: Міжнародний комітет Червоного ХРИСТА 😇 | 230 |
| 13 | Ось вам цитата про події, про які ми всі знаємо й чуємо. З телемарафону: «Тіло чоловіка три години витягували з-під завалів, жінка від травм померла у лікарні, а їхній 27-річний син — в одному з медзакладів області». Ви ж зрозуміли так, що 27-річний син теж помер? А він живий, перебуває в одному з медзакладів області. Просто слово «перебуває» замінили тире, а його ж на слух не сприймаєш.
Ось чому потрібно, щоб у телемарафону було більше досвідчених редакторів. І ось чому потрібно, щоб за ним хтось приглядав (з-поміж фахівців, а не з ОП) і міг реагувати на такі помилки. А з нашої з вами суто мовної позиції — не зловживайте заміною дієслів на тире, пишіть усе нормально — так, як ми говоримо.
Тут ще проблема виникла з того, що тире на слух не розрізниш. Тобто текст був написаний, а потім прочитаний, певно, без паузи. А оце тире телеглядач же не чує. Телек — це насамперед розмовне медіа, а не механічне зачитування написаних текстів із суфлера чи телефона. Тому треба ж редагувати, адаптувати й підводки, й сюжети, й розмовні студії до аудіоформату. А якщо помилилися — виправляти вчасно, це нормально, так теж буває.
І, як завжди, даю лайфхак, як перевірити написаний вами текст на зрозумілість у звуковому варіанті. Спробуйте розбити ваше речення на окремі фрази, які можна сказати на одному диханні (це до 9 слів, найчастіше менше, на 2-3 секунди). Тобто: тіло чоловіка витягли. Жінка померла в лікарні. 27-річний син в лікарні. Якщо так зробити — ви одразу побачите незакінченість, незрозумілість третьої фрази, де нема дієслова. І допишете його. Бо в довгих реченнях (знову-таки, бо їх писали на компі) остання фраза «зажувалася», ніби зникла. Якщо ми робимо її не останньою в реченні, а окремою і повноцінною — одразу бачимо її вади. Користуйтеся. | 289 |
| 14 | Сьогодні йшов повз магазин — бабусі продавали проліски. Оті синенькі. Я не купив, бо вони під охороною в Україні, вид під загрозою. Купувати — це стимулювати попит. А ввечері випадково з'ясував, що діалектична назва пролісок — про́серень. Живіть тепер із цим) | 238 |
| 15 |  Це несуттєве порушення стандарту точності і, в принципі, ми розуміємо, про що йдеться, але все ж порушення. Постраждалі — це хто? Це загиблі й поранені? Чи лише поранені? Ті, хто постраждав матеріально, наприклад, у кого машина згоріла, дім чи офіс — це ж теж постраждалі чи ні? А морально, просто побачивши чи почувши? Їх сюди відносити? Коротше, конкретно оце слово — постраждалі — воно неточне, дуже загальне. Це ті, хто постраждав узагалі, а страждає зараз багато хто. Тому його замінюємо на більш точні слова: загиблі, поранені, свідки, учасники, госпіталізовані тощо. Спосіб перевірити, чи зрозуміло ви говорите для аудиторії, — уявити, що це ваша близька людина була. Типу це ви телефонуєте до, приміром, поліції та питаєте: «Що з моєю людиною?!» — а вам там кажуть: «Ну, вона постраждала». Зрозуміліше стало, що з нею, правда? Отож-бо й воно. Тому всю оцю нашу писанину про війну, катастрофи, трагедії, надзвичайні події, про «жертв» і «постраждалих» перевіряємо на собі на зрозумілість. | 264 |
| 16 | Лайфхак для редагування. Люди говорять і розуміють просту мову: хтось щось зробив, щось відбулося. Тому зачіпкою для редактора, на яку слід звернути увагу, має бути нагромадження віддієслівних іменників у реченні. Наприклад:
😵💫поклали початок роботі зі створення кодексів.
Ми так не говоримо, це чотири поспіль іменники. І це складно розуміти, це канцелярит. Тому що ми робимо — повертаємо віддієслівні іменники в їхній природний стан, тобто дієслів:
👌почали створювати кодекси.
Так же краще звучить? І спершу в нас було шість слів, а стало — три, тобто ми скоротили й зекономили час) | 197 |
| 17 | Написав тут. Може, кому згодиться https://detector.media/production/article/224300/2024-03-18-yak-etychno-informuvaty-pro-smerti-y-poranennya-pyat-porad/ | 206 |
| 18 |  Часом комбінація звичайних слів породжує нові сенси) У мене б хтось пару зайвих кіло сала викрав) | 280 |
| 19 | https://detector.media/withoutsection/article/96333/2014-07-29-kult-movy-nasha-duzhe-vazhlyva-kompaniya-ta-inshi-dnr/ рекомендую статтю | 339 |
| 20 |  Отак буває, коли позначати джерело в кінці заголовка через тире. Пояснення від автора скрина — тут | 339 |
