Стромата

#Днесь Міжнародний день китових акул🦈 Його запровадили, щоб привернути увагу до проблем збереження цього виду, я ж скористаюсь нагодою щоб висвітлити деякі проблеми науки 🎓 🤔 Коли ми чогось не знаємо, то вважаємо, що достатньо поцікавитись у вчених👨‍🔬👩‍🔬. Вони напевно в свій галузі все відають. Однак вчені це перша ланка в ланцюжку передачі інформації, їм немає в кого поцікавитись. Єдиний спосіб дізнатись – провести дослідження самотужки. Науковців мало, запитань безліч, більшість із них ще не отримали відповіді ❔❓❔ 💁🏼‍♂️Для позіру китова акула🦈Вчені дізнались про її існування менше 200 літ тому, у 1828 році. Того ж року в науці з'явилось слово "бактерія". Про найбільшу рибу почали писати тоді ж, коли і про мікроскопічні невидимі оку бактерії! До того ж, китові акули не лише велетенські, а ще й наявні в усіх теплих і помірних водах Світового океану. Люди їх бачили з бознаколишніх часів, а науковці помітили лише 1828 році. З цього може здогадуватись яка нестача людей в науці👨‍🔬👩‍🔬👤🧑‍🔬👤👤 🧑🏻‍🎓👨🏼‍🎓Впродовж наступних 160 років лише два учених досліджували саме китових акул – у 1915-1950-х доктор Юджин Ґуджер із Нью-Йорка та у 1980-х доктор Фай Волфсон із Каліфорнії. Примітно, що ні один ні другий на власні очі китову акулу не бачили, вони працювали із записами та фотографіями 🎞👀🦈 🏄‍♂️🏝Інтерес до досліджень китових акул почав зростати з 1986 року в результаті розвитку рекреаційної галузі. На китових акул дедалі частіше звертали увагу туристи, а коли в суспільстві є запит, то науковці також поступово підтягуються. Інша причина – китовим акулам та людям смакують креветки. І хоч які акули вправні, нам вони не конкуренти. Якщо хочемо, щоб ці гіганти продовжували існувати, то потрібно досліджувати 🦈🫶🦐 🏫 З 1986 року наші знання про китових акул суттєво зросли, в 2017 році навіть було розшифровано їхній геном🧬. Втім, чимало ще невідомо. Як, наприклад, просте запитання: Скільки приблизно китових акул нині у світі❓

🦣 На фото вище одна із найбільших палеонтологічних сенсацій ХХ століття. Її знайдено в червні 1977 року ув'язненими на примусових роботах копальні імені Фрунзе. В СРСР намагались популяризувати знахідку і водночас приховувати обставини пошуку. Без жодної згадки про роботу в'язнів досі розповідається: "коли делегація добралась до старателів, мамутеня було дістане із землі і парилось на тридцятиградусній спеці"🫠 ⛅️За всю історію метеоспостережень в цьому районі червневі температури ніколи не перевищували +32°С. Червень 1977 року особливо не вирізнявся, середня температура місяця була +13,1°С. Припустимо, що на відкритих ділянках дійсно було +30°С. Але навіщо класти труп на відкриті ділянки? Чому не копнути два-три ківша екскаватором і таким робом зробити в промерзлому ґрунті "холодильник"? Гадаю згадка про спеку дописана навмисно, щоб показати – ах як чудно в наших краях! Насправді навіть в часи глобального потепління тутешній клімат непривітний. Середня температура січня -35°С, часом морози перевищують -60°С. Влітку тепліше, але не настільки, щоб нарікати на спеку🥶 🤥Ще одна ідеалізація – діти, що на фото. Про них пишуть наступне: "Перед відправкою мамута в Магадан на старательський полігон несподівано прибула група місцевих школярів на чолі з учителем. Молодий вчений Анатолій Ложкін прочитав дітям лекцію про мамутеня". Уявляєте картину: Колима, лісотундра, золотовидобувна копальня, бульдозери, насоси, шланги, розмитий в багно ґрунт, ув'язнені кримінальні, ув'язнені політичні, охоронці… із-за пригірку виходить група піонєрів. То вчитель без попереднього узгодження вирішив: "Дай-но діток пів сотні кілометрів по бездоріжжю, покажу як цікаво бути в'язнем. Одна лише біда – спекотно". 🤨Моє припущення: учнів припхали навмисно, тому що фото трупа мамута з дітлахами виглядає краще ніж із зеками. 🍒Вишенька на торті – веселенький мультфільм "Мама для мамутеняти", зроблений зокрема для популяризації знахідки. 🖼 Повернімось до картини Ломовського. Вона похмура. Вдивіться в пейзаж – опинишся тут і захочеш вимерти слід за мамутами. На жаль, це ближче до правди, ніж школярі посеред лісотундри.

🦣На фото зверху картина "Мумія мамутеняти поблизу струмка Діма". Робота київського художника А. Ломовського (1984 р.), знаходиться в експозиції Національного науково-природничого музею. На фото нижче дітлахи поблизу муміфокованого трупа мамута. Текст далі👇

🐘Вчора був Міжнародний день слонів! (на картинках розмальовки із київських закладів Здоровенькі були🍽 та Пивна карта🍺. Вже нема ні одного ні другого😟

Знайома учениця веде науково-популярний канал (в 12 років!) Там часто є цікаві запитання, сьогоднішнє мені дуже сподобалось - на нього важко відповісти інтуїтивно. Зможете впоратись? https://t.me/scienceforkid

☝️Натрапив на сатиричну мапу Європи часів першої світової війни від португальського художника Антоніу Суаріша👨🏼‍🎨. Використання тварин-символів країн звична річ в політичній карикатурі, але тут використано образи, які особисто мені важко зрозуміти. Із зрозумілих символів лише бик-Іспанія🐂🇪🇸, миролюбивий агнець-Швейцарія🐑🇨🇭 та навіжений ведмідь-Росія💩🏴‍☠️. Сербію🇷🇸 уособлює… кенгуру🦘. Чому кенгуру? До чого там кенгуру? Серби своїм символом вважають вовка, можливо тому що кенгуру схоже на горбатого вовка із куцими передніми лапками? А вовки вже двічі використані – великий, із гордо піднятою головою вовк-символ Португалії🇵🇹 і маленький вовчик-Болгарія🇧🇬, який всім своїм виглядом показує, що ні на що не претендує. До речі, на подібних картах інших часів Португалія виглядає геть непоказною. Декілька століть поспіль британці продвигали лева🦁 як символ шляхетної, могутньої Британії🇬🇧 та ведмедя🐻 – символ небезпечної, дикої Росії🏴‍☠️. Саме так, ведмідь як символ Росії створений британцями і це негативний символ. Позитивного "мішку" кацапи почали нав'язувати в 1990-х, особливо активно з 2000-х, коли ведмедя обрали символом терористичної організації "партия Единая Россия"🤮. На мапі Суаріша ведмідь зберігся, а ось левом чомусь замінили французького півня🐔. Не знаю, що гадав автор, а британці могли й образитись. Королівська велич лева пояснюється наявністю в нього "корони" – розкішної гриви. На мапі британцям видали леопарда, майже лева… але без "корони". Тай факт передачі лева французам навряд порадував, британці ставляться до французів з певною зверхністю. Як і норвежці🇳🇴 до шведів🇸🇪, хоча ці країни зображено парою борсуків🦝. Чому Німеччину зображено у вигляді тигра? А Австро-Угорщину гієна? Чомусь південному-сходу Європи дістались переважно рептилії. Можна спробувати віднайти пояснення Туреччині-крокодилу🇹🇷🐊. В Європі крокодил асоціювався із упокореним дияволом, а на початок 20 століття від грізної Османської імперії залишилась лише тінь. Можна спробувати інтерпретувати Грецію-черепаху🇬🇷🐢 –неспішну, давню, мудру (в міфах) тварину. Але чому Італія та Румунія змії🐍🐍? Албанію-кролика🇦🇱🐇 та Чорногорію-кота🇲🇪🐈 навіть не берусь угадувати. Може ви спробуєте?

Антоніу Суаріш. Карта Європи. 1914 рік

👹 Виготовлення опудал для продажу в сувенірних лавках Карпат⛰ – окремий напрямок потворотворення. Те, що в цієї щуки не всі елементи голови на місці – півбіди лиха. Питання: що вона робить у стрімкій річці та ще й з поріжками, коли всі поважні щуки тримаються спокійних вод із зарослими берегами?🧐

🐹🇸🇾 Сирійський хом'як добре відома домашня тваринка, в світі утримують мільйони цих гризунів. Однак у природі їм ведеться інакше. В першу половину ХХ століття вид міг зникнути. 🕵🏻 Але в 1930 році зоологу Ізраілю Ахароні🇮🇱 вдалось відловити одну вагітну самку сирійського хом'яка. Вона народила 11 дитинчат із яких одне сама ж вбила. Можливо повбивала б інших 10, але їх відсадили. 👣 Вони успішно підросли і… один утік. 👣 9 хом'яків передали в Єврейський університет в Єрусалимі. Там вони прогризли дерев'яну підлогу клітки і втекло ще п'ять. Тож до статевої зрілості дотягнуло три самки і один самець. 💔 Самець убив одну самку, їх залишилось троє ❤️ Вони жили в мирі і злагоді і народили півтори сотні дитинчат. Сьогодні всі сирійські хом'яки в неволі є нащадками цієї веселої трійці. Щоб уникнути генетичного виродження (бо ж сімейка була братом і сестрами), в 1940-х роках ще трохи в природі хом'яків наловили. Тепер цьому можна впевнено стверджувати, що вид не зникне, принаймні в неволі. А в природі… в природі він досі під загрозою зникнення. І допомогти йому важко, адже в Сирії зараз воюють поторочені фанатики різних течій та ще більш поторочені кацапи🤬

🐹🇸🇾 Сирійський хом'як (Mesocricetus auratus) Фото з сайту pixnio.com, дозволено для некомерційного використання

🦈 Акули з ось такими зубами колись плавали на Волині, коли там ще було море. Зуб знайшов Опанас Рогович у 1867 році поблизу Ковеля. На жаль знайдено у відкладах, що їх понавимивало річкою, тому встановити вік неможливо. На думку сучасного українського палеонтолога доктора Олександра Ковальчука зуб належав акулі роду Otodus. Зберігається в фондах Національного науково-природничого музею НАН України

🥱 Прокинувся вранці, глянув на стіну, а там вона! Скутигера! Інша назва - мухоловка, бо вона дійсно полює на мух. ❓Що робити в такій ситуації? 😿 Якщо у вас немає кота - заведіть кота. 😺 Коли у вас є кіт, починаймо рятувати скутигеру від кота 🫶 Обережно оточіть її, щоб могла самостійно залізти на руку, тканину тощо. Не хапайте, їй легко відірвати ніжки. Дуже легко. 😎 Ні, скутигера не кусається 🤗 Ні, скутигера не отрутна для людей (для мух небезпечна, але ви ж не членистоногі?) 👻 Страшна? Серйозно? 520 день повномасштабної навали москалів, а ви і досі боїтесь багатоніжок? 😕 Гидка? Беріть не на руку, а на тканину. 👋 Випускаємо скутигеру за вікно і махаємо ручкою

👆Це перша ілюстрація ківі 🤔 Наукова назва птахи Apteryx australis Shaw 1813. Перші два слова при бажанні це можна перекласти як "Безкрил південний", хоча переклад наукових назв марна річ, вони зазвичай беззмістовні. Просто зауважую, що "australis" – це південний, а не австралійський. Ківі мешкають в Новій Зеландії🇳🇿, а не Австралії🇦🇺. Припис Shaw 1813 вказує, що вперше науковий опис виду зробив зоолог Джордж Шоу у 1813 році. Науковець все життя прожив у Британії і на власні очі ківі не бачив. У 1812 йому надіслали тушку ківі, Шоу її дослідив, а в 1813 помер. Оскільки про вигляд живого ківі європейці могли лише здогадуватись, для реконструкції за взірець орієнтувались на пінгвінів🐧. Тому перша ілюстрація ківі вийшла така як вийшла👀

Для журналу Куншт написав статтю про мало кому відому птаху - страуса. Дійсно мало відома, не кожен може розпізнати страуса від «не страуса» https://kunsht.com.ua/zagadkova-ptaxa-straus-blog-leonida-gorobcya/

👽 Череп іншопланетянина (насправді бульдога🐾)

☝️На скриншоті намисто із пошліфованих фрагментів шкаралупи страусиних яєць🥚 В інтернет-магазинах чимало пропозицій із подібним товаром, здається нічого дивного. Окрім одного зауваження. Приблизно так виглядали прикраси, що їх виготовляли люди 50 тисяч років тому🪨 Поміж відомих археологічних знахідок намиста – це найбільш древнє. Гадаю, що із речей, які впродовж віків у вжитку без суттєвих змін в конструкції та призначенні, намисто із фрагментів страусиних яєць є рекордсменом по тривалості використання⏳ Джерело натхнення: Miller J. M. & Wang Y. V. (2022) Ostrich eggshell beads reveal 50,000-year-old social network in Africa. Nature, 601, p. 234-239.

⛰️Ще на світанку палеонтології зображення викопних решток або доісторичних істот вийшли за межі науки і стали елементами масової культури. В цьому напрямку є певні правила, наприклад, зʼявляється іконографічний канон доісторичних тварин 🦕🦖🦣 Ще одне “правило” - не переймайся часом ⏳🙃⏳ На малюнку вище поєднано трилобіта із першої половини палеозойської ери та амоніта із мезозойської. Між ними розрив у часі щонайменше 200 мільойоноліть! Якби таке десь справді знайшлось, то порадувало прихильників “теорії молодої Землі”. Але таке буває лише на картинках 😜

Минулого тижня хотіла написати пост про горобців України. Закінчилося (точніше почалося тим), що зарилася в наукові статті та пишу розширену статтю на патреон, адже стільки цікавого в пост не вмістиш. Принагідно поцікавилась, яка література про горобців продається на широкий загал на амазоні. Милуйтесь

🐦Горобці популярні не лише поміж орнітологів. В деяких людей навіть прізвище Горобець)) ❓Мене давно цікавить питання, чому деякі тварини популярні, інші ні. Гадаю, що один із шляхів до визнання - жити поруч з людьми впродовж тривалого часу. Схоже горобці торували цією дорогою до слави. 🪶Важко сказати, коли вони почали жити поруч із людьми, але давно. В Києві найбільш древні рештки горобця в місті знайдені в товщах ХІ ст. н.е. То в місті і то за знахідками. Скоріш за все горобці цвірінькали ще довкола неолітичних хатинок, якщо не раніше. Тільки їхні кісточки мало де збереглись.

#Одна_знахідка 🔍 👆На фото вище - перший описаний зразок Charnia masoni – тварини, що мешкала 570-550 мільйоноліть тому, тобто до палеозойської ери. За тих часів переважна більшість істот не мала скелетних утворів (мушель🐚, панцирів🦀, кісток🦴), відповідно у викопному стані зберігалась вкрай рідко. Поміж вчених навіть панувала думка, що багатоклітинних тварин тоді не існувало, всі вони ледь не раптово з'явились на початку палеозою. Завдяки відкриттю Charnia masoni встановлено, що багатоклітинні тварини були, тільки м'якотілі. ⚒️Назву - Charnia masoni дано на спомин про місцевість де її знайдено – Чарнвуд (Англія) та Роджера Мейсона – юнака, який в 1957 році знайшов рештки істоти і показав науковцям🧏‍♂️. Роком раніше цю скам'янілість помітила 15-річна Тіна Негус🧏‍♀️. Вона також зацікавилась знахідкою, про що повідомила вчительку. Та відповіла, що геологічні товщі в Чарнвуді древніше палеозою, отже там немає решток тварин🤷‍♀️. Якщо орієнтуватись на тогочасні підручники, то правильно відповіла, але… Тіна втратила пріоритет першовідкривача🤦‍♀️. Через рік вона повернулась до Чарнвуду, однае відбитку вже не було, його забрали геологи за ініціативи Роджера🤷‍♂️. Більш ніж пів мільярда років ця скам'янілість лежала нікому не потрібною. Аж ось менш ніж за рік - серпні 1956-го та квітні 1957-го зацікавила двох людей🪨