цистицеркоз і мегаломанія

wait what tv girl isn’t a girl?

хочу!!!

сітуацйон

муд: Олексій Ковтун

а і ще як чувак вбив себе і кінчив одночасно в фіналі

я б хотіла так гарно описувати побачені фільми, але на жаль чи на щастя все що я памʼятаю з перегляду цього фільму вперше - суцільну огиду після другого перегляду я запамʼятала своє недорозуміння з того факту, як вони терплять сморід трупака, і їх не вивертає назовні від тримання чогось настільки смердючого біля своїх статевих органів

Nekromantik / Некромантик, 1988 Dir. Jörg Buttgereit Якось несвідомо від інцесту я перейшла до некрофілії, і це виявилось навіть краще. Очікуючи зовсім дурненький експлотейшн, фільм несподівано вразив приємними образами та метафоричністю, що майже повністю відволікає від звичної поганої гри та не розкритих персонажів. З одного боку, тут є дуже романтичні і еротичні сцени, які акцентують увагу на надіях головного героя щодо кохання і, в принципі, любові декадентської; з іншого, його бажання мертвого - буквально соціальна ізольованість та невміння взаємодіяти з живим. Проте прояви некрофілії присутні у загальної більшості людей - у фільмі свіжують кролика паралельно зі сценою розтину мертвого тіла людини. Кролик - це м'ясо, їжа, а поглинання їжі - майже акт сексуальної втіхи (як то було у Гріневея) - незмінний колообіг життя "їжа, секс, смерть". Шукаючи сенси можливо там де їх немає, все одно очевидно, що стрічка якщо і верховодить шокуючими кадрами заради панічного погляду глядача, але зі своїм сюрреальним, мовчазним стилем і логічним, катарсичним кінцем, не забуваючи про частку висміювання суспільного [до чого всього тут Великдень, придуймате самі].

02.13🤤🤤🤤🤤