Тьюториум "НеДляВсіх"

Тот факт, что вы видите тут лицо, говорит о двух вещах. Первое: у вас в голове есть мозг, и он устроен довольно сложно. Компьютеры, которые замечательно отличают вас от других людей (при фото ID) - совершенно не видят тут лиц. И второе: умение мгновенно распознавать лица было критично для выживания, поэтому наши собственные нейросети очень чувствительны к этому образу. Настолько, что готовы иногда срабатывать зря: цена парейдолии, вот этих осечек -- невелика, зато уж когда в поле зрения будет настоящее лицо, они не ошибутся. Наступила эра нейросетей, и ученые подумали: мб компьютеры уже стали настолько умны, что начнут ошибаться как люди? Группа исследователей (см прошл. сообщение) обучила нейросеть на большой выборке человеческих лиц. После чего они взяли подборку из 5000 картинок с разными пнями и пятнами от кофе, которую отобрали добровольцы: люди там видят лица в 100% случаев. Нейросеть нашла "лица" лишь на 6% картинок. И тогда - самое интересное: ученые добавили 22000 портретов животных в обучающую подборку. И вот тогда процент найденных среди пней и пятен кофе "лиц" увеличился в 2.5 раза. Гипотеза авторов: нейросеть повторила эволюцию человека - люди начали видеть лица среди пней, потому что очень всматривались в поисках хищников. Не знаю, покупаете ли вы это объяснение, но кажется больше всего ученых радует сам факт этих иллюзий у ai: это говорит об очень высоком уровне развития и близости к мышлению как у человека.

Парейдолия: научить ai ошибаться как люди Что вы видите на этих картинках? Они были использованы в исследовании американской группы ученых (MIT, NVIDIA, Microsoft, Toyota), которое было на днях представлено на конференции по компьютерному анализу изображений в Милане. Ученые пытались научить ai ошибаться так, как ошибается мозг человека - они считают это умение бесценным. Публикация предваряется цитатой из "Шекспира": Гамлет Вы видите вон то облако, почти что вроде верблюда? Полоний Ей-богу, оно действительно похоже на верблюда. Гамлет По-моему, оно похоже на ласточку. Полоний У него спина, как у ласточки. Гамлет Или как у кита? Полоний Совсем как у кита. Я расскажу подробнее об этом через час на марафоне "Дождя", он посвящен попыткам этого телеканала выжить при помощи донатов, так что поддержите его тоже пож., если вы не в России. Это история о том как жить, если мозг постоянно показывает нам то кино, которое считает нужным. Про это же будет мое новое интерактивное шоу, с которым мы появимся в этом году в Вильнюсе, Варшаве, Праге, Мюнхене, Марбелье, Лиссабоне и Амстердаме - далее везде.

Наш мозок часто помиляється, знаходячи людину в навколишньому світі там, де її немає. Ми бачимо обличчя і силуети людей у візерунках орнаментів, тріщинах у будівлях, контурах гір. Для цього явища навіть є окреме слово - парейдолія. Погугліть це слово - ви знайдете купу кумедних зображень. Нещодавно вчені і розробники штучного інтелекту дослідили, чи може ШІ помилятись так само, як людина, тобто мати прояви парейдолії. Про що розповідає Ілля Колмановський у своєму тг-каналі Голий землекоп. Читайте 👇

Що ви побачили на цьому фото? Чи означає це, що ви не можете довіряти своєму мозку?

Майже через рік перебування у Чернівцях ми все ж дійшли до екскурсії у Чернівецькому університету. Для вас колекція «Стелі і орнаменти»

Викривлення атрибуції: чому ми робимо неправильні висновки про інших 🎭🤷 Продовжуємо нашу серію про когнітивні викривлення! Сьогодні поговоримо про четверту категорію — викривлення атрибуції. Ці викривлення виникають, коли ми намагаємося зрозуміти причини поведінки інших людей (і навіть себе) і робимо висновки, які можуть бути неправильними. Давай подивимося, як це працює! 🔍 Що таке викривлення атрибуції? Ці викривлення стосуються того, як ми пояснюємо поведінку інших людей. Чи це через їхню особистість, чи через обставини? Наші судження можуть бути не завжди точними. 🌐 1. Фундаментальна помилка атрибуції 🧐 Уяви, що твій однокласник прийшов на урок із запізненням ⏰. Ти думаєш: “Він просто безвідповідальний!” 😒 Але насправді він запізнився через затор 🚗. Ми часто схильні пояснювати дії інших їхніми особистими якостями, а не враховувати зовнішні обставини. 2. Самообслуговуюче викривлення 🏆🙅 Уяви, що ти отримав хорошу оцінку на тесті 📚 і думаєш: “Я молодець, добре підготувався!” 👍 А якщо отримав погану оцінку, то кажеш: “Цей тест був надто складним!” 🤦‍♂️ Ми схильні приписувати свої успіхи собі, а невдачі — зовнішнім обставинам. Це допомагає захищати нашу самооцінку. 3. Ефект актор-спостерігач 🎬👀 Коли ти запізнився на зустріч ⌛, ти пояснюєш це затримкою транспорту 🚍. Але якщо твій друг запізнюється, ти думаєш, що це через його неорганізованість 🙃. Це ефект актор-спостерігач — ми виправдовуємо свої дії обставинами, але оцінюємо інших більш критично. Чому це важливо? 🤔 Знання про ці викривлення допомагає нам бути більш об’єктивними та розуміти, що у кожного можуть бути свої причини для певної поведінки. Це робить нас більш розуміючими та співчутливими до інших людей. 🤝 Що далі? 🚀 У наступних публікаціях ми продовжимо досліджувати інші категорії когнітивних викривлень. Залишайся з нами, щоб краще розуміти себе та оточуючих! 💪🧠

Евристики та прийняття рішень: як наш мозок шукає легкі шляхи 🧠🤔 Ми продовжуємо серію публікацій про когнітивні викривлення! Сьогодні поговоримо про третю категорію — евристики. Це спрощені стратегії мислення, які наш мозок використовує для швидкого прийняття рішень. Вони можуть допомагати в повсякденному житті, але часто призводять до помилок. Давайте подивимося на кілька прикладів! 🎯 Що таке евристики? Евристики — це “короткі шляхи” у мисленні, які допомагають швидко приймати рішення, але можуть бути не точними. ⚡️ 1. Евристика доступності 🎥 Уяви, що ти подивився кілька новин про авіакатастрофи ✈️ і тепер думаєш, що літати дуже небезпечно. Хоча статистично це один із найбезпечніших видів транспорту, твоя оцінка ризику ґрунтується на тому, що ти легко можеш пригадати. Це і є евристика доступності — коли рішення приймається на основі тієї інформації, яка легко згадується. 2. Евристика представлення 🧑‍🔬 Як ти уявляєш собі вченого? Мабуть, у білому халаті 🥼, з окулярами 👓 та в лабораторії 🧪. Це класичний стереотип, який допомагає тобі швидко визначати, хто є ким. Але вчені можуть виглядати інакше — цей стереотип може обмежувати твоє уявлення про них. 3. Евристика впевненості в собі 😎 Коли ти думаєш, що знаєш більше, ніж інші, або що тобі все вдасться без проблем, це може бути евристика впевненості. Наприклад, ти можеш вирішити не готуватися до контрольної, бо думаєш, що вже все знаєш. Це призводить до переоцінки своїх можливостей і, як наслідок, до помилок. Чому це важливо? 🤔 Евристики допомагають швидко приймати рішення, але не завжди ці рішення правильні. Знаючи про ці викривлення, ти можеш зупинитися й подумати, чи дійсно твоє рішення є найкращим. 🧠💡 Що далі? 🚀 У наступних публікаціях ми продовжимо вивчати інші категорії когнітивних викривлень. Не пропусти, щоб краще зрозуміти свої думки та рішення! 💪🧠

Буває, я відчуваю себе на занятті саме так :) 💃🕺 Дивіться відкривши на весь екран!

Більше про помилки роботи мозку у сприйнятті світу ваші учні 9-14 років можуть дізнатись на курсу Мистецтво відкритого мислення. Набір триває!

Викривлення пам'яті: чому ми не завжди пам'ятаємо правду 🧠💭 Привіт! 👋 Продовжуємо розбиратися з когнітивними викривленнями. Сьогодні поговоримо про другу категорію — викривлення пам'яті. Пам'ять — штука цікава, але не завжди точна. Давай дізнаємося, як наш мозок може нас обманювати! 🤯 Що таке викривлення пам'яті? Ці викривлення пов'язані з тим, як ми запам'ятовуємо та відтворюємо інформацію. Пам'ять може змінюватися під впливом нових подій, емоцій чи навіть чужих слів. 🌀 1. Ефект дезінформації 📰 Уяви, що ти був свідком невеликої аварії 🚗💥. Потім хтось розповів тобі, що бачив, як один із водіїв перевищував швидкість 🏎. Тепер ти теж починаєш вірити, що це так, хоча сам цього не бачив. Це і є ефект дезінформації — коли чужі слова змінюють твої спогади. 2. Фальшиві спогади 🧪 Чи було таке, що ти пам'ятаєш подію з дитинства 🧒, але батьки кажуть, що цього не було? Можливо, ти бачив фотографію 📸 або чув розповідь і створив спогад, який насправді не є справжнім. Наш мозок може "винайти" спогади, яких не було! 3. Ефект серіальності 📚 Коли ти вчишся до іспиту 📝 і читаєш список термінів, ти, швидше за все, запам'ятаєш початок і кінець списку, а середина може "випасти" з пам'яті. Це нормально і називається ефектом серіальності — ми краще запам'ятовуємо перші та останні елементи. Чому це важливо? 🤔 Розуміння викривлень пам'яті допомагає нам бути критичнішими до своїх спогадів і не робити поспішних висновків. Наступного разу, коли будеш впевнений у своїх спогадах, пам'ятай, що пам'ять може бути оманливою. 😉 Що далі? 🚀 У наступних публікаціях ми продовжимо вивчати інші категорії когнітивних викривлень. Залишайся з нами, щоб прокачати своє мислення! 💪🧠

Не просто так в цьому каналі час від часу зʼявляються матеріали для вивчення історії. Це моя персональна задача. Останнім часом особливу увагу приділяю цій сфері. Розумію, що той обсяг інформації, який людина вивчає з історії в школі зараз - це просто ні про що. Тому в підсилення почала збирати свою колекцію матеріалів. Вже кілька днів слухаю стріми в цьому каналі. Тож поділюсь і з вами https://youtu.be/J2mK8Vqmf7E?si=oAEeeVlvYsj8UEw5

Архітектуру побачили. Давайте прослідкуємо вигляд воїнів у різні часи Джерело: https://www.facebook.com/share/r/kbPsRx5uxFbh7hhv/?mibextid=UalRPS

Класифікація когнітивних викривлень: що це і як їх зрозуміти 🧠🤔 Ми вже знаємо, що когнітивні викривлення — це ті самі "пастки" 🕳️ в нашому мисленні, які можуть впливати на те, як ми сприймаємо світ. Тому давайте детальніше розглянемо різні види цих викривлень. 📅 У наступних публікаціях ми поговоримо про різні категорії когнітивних викривлень, щоб ти міг краще розуміти свої думки і приймати більш усвідомлені рішення. А сьогодні почнемо з першої категорії. 1. Викривлення уваги та сприйняття 👀🎯 *Ця група викривлень стосується того, як ми сприймаємо інформацію зі світу навколо нас. Наші перші враження, фокус уваги та те, як ми інтерпретуємо те, що бачимо або чуємо, можуть впливати на наші судження та рішення.* 🎭 Ефект ореолу 😇 Уяви, що ти зустрічаєш нову людину, і вона одразу здається тобі крутою 😎, бо добре одягнена 👔. Тепер ти думаєш, що вона взагалі чудова в усьому 🌟, хоча насправді це може бути не так. Це і є ефект ореолу — коли перше враження впливає на нашу думку про все інше. Ефект якоря ⚓ Наприклад, ти заходиш в магазин 🛍️ і бачиш кросівки 👟 за 3000 грн зі знижкою до 2000 грн. Ти думаєш: "Ого, яка знижка!" 💰 Хоча насправді вони можуть коштувати 2000 грн без знижки. Перша ціна стала "якорем", який вплинув на твоє сприйняття вартості. Ефект фреймінгу 🖼️ Уяви, що ти читаєш новину про гру 🎮: "90% гравців пройшли цей рівень". Ти думаєш: "Ну, це не так вже й важко!" 🤷‍♂️ Але якщо та ж новина скаже: "10% гравців не змогли пройти рівень", ти починаєш хвилюватися, що це буде складно 😬. Хоча обидва факти означають одне й те ж, те, як подають інформацію, може змінювати твоє сприйняття. --- Чому це важливо? 🤔 Знання про ці викривлення допомагає краще розуміти свої перші враження і судження. Наступного разу, коли ти стикнешся з подібною ситуацією, зможеш приймати рішення більш свідомо. Що далі? 🚀 У наступних публікаціях ми продовжимо розбирати інші категорії когнітивних викривлень. Не пропусти, щоб прокачати своє мислення! 💪🧠

Навчання має бути цікавим! Що ми можемо взяти з цього відео? 1) впізнати знамениті будівлі 2) провести межу між реальністю і фантазією 3) зробити розбивку на історичні періоди А які запитання спадають на думку вам?