Agrobox

Друзі-колеги підказують, що у Великій Михайлівці та Роздільній Одеської області на посівах ріпаку вже виявляли почали виявляти прихованохоботника. Солонянський р-н Дніпропетровської області - аналогічно. Вже сьогодні також у ФБ бачив що вже його знайшли і в Оратівському р-ні Вінницької обл. Готуйте обприскувачі Сезон почався‼️ Фото для привернення уваги

Вінничина приєднується до посіву ярого гороху та ячменю. Одне з господарств у Тростянецькому р-ні вже 3 дні як в режимі посівної кампанії.

Досліди ч. 4 Загальні висновки. 1. Антоціанове забарвлення на момент 2-го обстеження, було рівномірне та спостерігалось по всіх ділянках. 2. Висота рослин. Перше обстеження, контроль був найвищий. Досліди в рості відставали. Друге обстеження обидві дослідні ділянки переважали над контролем. 3. Коренева система: перше обстеження обидва досліди переважали контроль. Вплив на формування КС відчутний та явний. Друге обстеження, аналогічно до першого. Тобто питання 2️⃣ відповідь однозначно так‼️ 3. Вага вегетативки: Перше обстеження, ФА відставав від контроля, конкурент відставав значно менше, був майже на рівні. Друге обстеження, ФА переважав контроль, конкурент відставав. 4. Вага кореневої системи: перше обстеження, обидва досліди відставали від контроля. Друге обстеження. Контроль відчутно відставав від ФА, та був майже на рівні з конкурентом. 5. Вага вторинної кореневої системи: це найцікавіше. Конкурент відставав від контролю, а ФА в тих же умовах вдвічі перевершив показник до контроля. Це фантастичний результат, фото я публікував на каналі 08.03.2023 р. 6. Співвідношення висоти вегетативки до КС: Контроль 1.01 Конкурент 1.08 ФА 0.95. Цей показник дає відповідь на баланс розвитку рослини. Контроль ідеальний, майже одиниця. Тобто розвивається пропорційно 1:1. Конкурент, баланс більше зміщений на вегетативну частину. ФА баланс зміщення в сторону саме кореневої системи. Дане проведене дослідження дало відповідь на всі 3 питання. Такий технологічний момент має право на існування та має вплив на формування КС. Питання лише у підборі продуктів для цих заходів. Вивчайте у власних умовах ☝️. 09.03.2023 на цьому полі проводилось підживлення рослином КАСом. Логіка речей підказує, що різні ділянки будуть по різному на це реагувати. Буде дуже приємно за цим спостерігати. Є також ідея трохи доповнити цей дослід. Тож якщо вийде, отримаю ще більше цікавої та корисної інфо, яку тут же і опублікую😊 P.S. для скептиків. Я вже дуже далеко не перший рік займаюсь такою справою. Тож готовий до всього. Всі фото маю, відео відбору зразків теж маю, всі записи є, а також є фото з процесу зняття біометричних показників 🙂. Доказова база отриманих та опублікованих даних в мене є. Будуть питання, пишіть в коментарях, також діліться інфо з колегами. Кому сподобалось ставте лайки. Цікавий відгук від вас, чи цікаво вам читати такі складні публікації😊 ФА Всім миру та добра #дослід

Досліди ч. 3 Друге обстеження 8 березня 2023 року, це дата відбору зразків рослин. По всьому полі на рослинах спостерігається антоціанове забарвлення (на фото теж). Тобто блокування живлення фосфору є! Від попереднього обстеження минув 1 місяць. З кожної ділянки було відібрано в середньому по 40 рослин. Отримані були наступні біометричні показники: Висота рослин до контролю: Конкурент +15.3% ФА +10.2% Довжина КС: Конкурент +8.3% ФА +17.5% Вага вегетативки: Конкурент -13.8% ФА +34.5% Вага первинної КС до контролю: Конкурент +14.7% ФА +73.3% Вага вторинної КС до контролю: Конкурент -77.8% ФА +100% Вага КС (первинна та вторинна) до контролю: Конкурент +4.8% ФА +73.8% Фото (зліва - направо): ФА, Контроль, Конкурент #дослід

Досліди ч. 2 Висновки 1-го обстеження: Такий технологічний момент зменшує ріст вегетативної маси та робить акцент на розвитку кореневої системи, що в свою чергу забезпечує рослини кращим живленням. Фосфорний активатор в цьому випадку дуже збільшив глибину кореневої системи, тобто розбалансував ріст на користь кореня в порівнянні до контролю. Це підтверджує зокрема маса вегетативки та маса кореневої системи. Фосфорний активатор змусив рослину штовхнути корінь глибше. Висновок 2️⃣ вплив присутній P.S. телеграм має обмеження по кількості символів в 1 тексті, тому був змушений розділити результати обстеження на 2 частини. P.S. хочу сьогодні ж ще поділитись з вами результатами 2-го обстеження. Та сказати свої висновки.

Досліди ч.1 Такими справами я дуже люблю гратись. Екстремальні  досліди категорія моїх улюблених. Якщо в "сурових" умовах продукт працює, то він точно працює в нормальних. Один з таких дослідів, минулої осені ми зробили на озимій пшениці. 10.11.22 на пшениці (фаза 2 л), при темп. внесення +10 °С, дали ми (фосфорний активатор, далі ФА). До заморозків залишалось днів 4-5‼️ Ціль цього внесення, вияснити: 1️⃣. Чи може це забезпечити фосфорне живлення рослин? 2️⃣. Чи буде вплив на розвиток кореневої системи (КС)? 3️⃣. Як цей момент допоможе рослинам весною та чи буде вплив на КС? На момент внесення намалювався і конкурент😊 Стало лише цікавіше😊 1 обстеження 03.02.23 р. Фаза розвитку 3 листки (+1 листок) Вплив 2-х препаратів до контролю є помітним, оцінка по 25 рослин. Довжина КС змінилась до контролю : Конкурент +4.2% ФА +12.4% Висота: Конкурент -7.8% ФА -6.5% Вага вегетативки: Конкурент -1.5% ФА -14.9% Вага кореневої системи до контролю: Конкурент -5.9% ФА -11.8% Фото (зліва- направо):ФА,Контроль,Конкурент

Для чого таке робити?! Я в шоці.... Порвати техніку, щоб зробити ще гірше ніж було....А потім кричати, що вологи нема... Окремі одноосібники краще б не були ними. Не вмієш з грунтом працювати, віддай! 😭😭😭

Що там по вторинній кореневій системі? Південь Вінничини. Результат екстремально експериментального дослідження в польових умовах. Згодом надам більше інфо, після зняття біометричних показників

🤣🤣🤣

✅Рекомендую підписатись на телеграм канал Новини АгроБізнесу 🌾 https://t.me/agrobusinessnews ✍️Автор пише тільки актуальні новини в сфері агрономії, які допоможуть у веденні бізнесу та скоординують яка ситуації в Україні та світі! Підтримуй україномовний контент 🇺🇦😉

Якою буде весна на Вінниччині? Розповіли вінницькі синоптики Початок календарної весни буде схожим ще на зимовий сезон. Температурний режим у період 2-7 березня: вночі від 2 до 7° морозу, вдень – від 1 до 6° тепла. Але в цілому березень очікується досить теплим. Середньомісячна температура буде 3-5° тепла, що вище кліматичної норми на 2°. Опади впродовж місяця випадатимуть в виді снігу, мокрого снігу і дощу в межах кліматичної норми 25-40 мм. Квітень обіцяє бути в межах кліматичної норми. Середньомісячна температура повітря 8,2-10,2° тепла. Кількість опадів за місяць випаде 34-49 мм. Це теж в межах кліматичної норми. Травень місяць на Вінниччині порадує теплою, але дощовою погодою. Середньомісячна температура повітря становить 14,8-16,8° тепла, що на 1° вище кліматичної норми, кількість опадів за місяць 80-100 мм, що значно вище норми. Начальник Вінницького обласного центру з гідрометеорології Власов Юрій Миколайович

Як отримати 10 т/га озимої пшениці? Схема живлення Частина 6: кальцій Ця частина, реально буде сильно відрізнятись від попередніх. Насправді за кальцій взагалі не потрібно думати, і звертати на нього увагу🙃🙂 Фішка в тому, що : кальцій в переважній більшості накопичується саме в НЕ товарній частині рослин (солома). Із товарною частиною, його виноситься дуже мало, на відміну від багатьох інших елементів. Тепер по ситуації, яку я моделюю (де попередником є озимий ріпак із урожайністю 3 т/га): в грунт повертається майже 58 кг кальцію. При потребі на хвилинку, лише 50 кг‼️ Тобто жодного дефіциту взагалі не передбається! Але давайте дізнаємось декілька нюансів, які нам потрібно знати і пам'ятати про цей елемент: 1️⃣ В рослині кальцій не реутилізується. 2️⃣ В старих листках його значно більше ніж у молодих, тому прояви нестачі кальцію можуть спостерігатися тільки в останніх. Тому нижні максимально потрібно зберігати фунгіцидами. 3️⃣ Кальцій покращує поглинання з грунту іонів магнію та калію, і що головне азоту☝️(читаємо попередні публікації з цієї серії). 4️⃣ Прямий вплив на розвиток та утворення кореневих волосків. Завдяки чому виконується пункт 3☝️ і навіть більше😉 Питання кальцію, найбільше цікавить господарства, в яких грунт кислий. Питання лише, наскільки кислий? Оскільки по факту, засвоюєння кальцію у діапазоні рН 6.0-8.0 майже однакове, без значних відхилень. А вже при рН в діапазоні 6.0 ➡️ 5.0, рівень його доступності падає приблизно на 50%. Тому звичайно на це слід звертати увагу, і мати цю інформацію за точку опори. І в такій ситуації, вже потрібно розкисляти грунт. Бо коренева система не буде споживати те що має, і в тій кількості що потрібно, по причині втрати потенціалу розвитку того ж таки кореня. Тобто, рН грунту в цій ситуації, є архіважливим. І це при умові, що оптимальний рН грунту для тієї ж пшениці, є саме 6.0. І тут знову все сходиться в єдину картинку. Тобто, підсумок по кальцію: якщо грунт має рН менше 6.0, кальцієва селітра є доречною (особливо на дерново-підзолистих грунтах). При більшому рН, внесення кальцію в грунт втрачає сенс, від слова зовсім. А якщо на листках виявляється необхідність, то в принципі, позакореневі підживлення комплексними добривами по листку, цього має бути більш ніж достатньо. Оскільки з макро- та мезо- елементами питання вже закриті. Ми переходимо на рівень мікроживлення. І тут буде аж дуже цікаво. Далі буде мова про 6 основних мікроелементів. Саме цікаве попереду‼️ P.S. дякую вам всім за лайки, та поширення дописів. Також дякую за рекламу цього каналу серед своїх друзів та знайомих. Аудиторія дуже швидко росте📈. Це дуже приємно та окремо додає мотивації🤝 50 лайків і публікую😉 По традиції)

Сьогодні є декілька відомих мені рідких азотів. Впевнений, що цілком від реально перевірених виробників такі продукти дійсно працюють не гірше карбаміду. Самий собою такий продукт дуже зручний в плані його застосування, в порівнянні до карбаміду. Економія часу на його внесення по листку, величезна (ті хто в полі пробував розчиняти карбамід у воді зі скважини, мене дуже гарно розуміють 😉) А ще дійсно нема біурету! Яка ціна питання? По різному, єдине що скажу, що при ціні карбаміду 38-40 грн/кг, такі продукти були набагато цікавіші, ніж при ціні на карбамід вже 30 грн/кг . Але, є ще варіант реально хитрого азотного добрива, це Нітромаг 370! Окрім азоту, в кількості 370 грн/л, він ще містить в собі: Mg, S, B, Cu, Fe, Mn, Zn, Mo та Ті, у певних концентраціях та пропорціях. Збалансованих. Тобто в 1 л продукту вже є поєднання карбаміду та сульфату магнію. Повірте, ціна вас дуже здивує, за менші гроші можна реально отримати БІЛЬШЕ! Добриво реально дуже цікаве‼️ Рекомендую☝️ https://intermag.ua/

Друзі аграрії, якщо хочете запросити до каналу своїх колег та друзів або знайомих, і не знаєте як це зробити, просто надішліть їм це запрошувальне посилання. Всім добра))) https://t.me/agro_box

Як аграрію безкоштовно отримати насіння соняшника та мінеральні добрива? 🌱З 1 березня невеликі агровиробники зможуть отримати добрива для ярих і озимих культур та насіння соняшника. 🔺Заявки приймаються через Державний аграрний реєстр (ДАР) до 14 березня 2023. Хто може подати заявку: 📌Зареєстровані як юридичні особи, або фізичні особи – підприємці, в тому числі сімейні фермерські господарства. 📌Мають загальну площу земельних ділянок у власності та/або в оренді від 5 до 500 га, розташовані в наступних областях: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська. 📌Зареєстровані у ДАР. Агровиробники можуть обрати 1 з 3 видів допомоги: 🌱АБО 1 тону мінеральних добрив для підживлення озимих культур (Сульфат амонію ((NH4)2SO4), Nitrogen 21%, Sulfur 24%). 🌱АБО 1 тону мінеральних добрив для основного та припосівного внесення на ярі культури (Нітроамофоска NPK 16:16:16 або Карбамід (СО(NH2)2), Nitrogen 46,2%). 🌱АБО до 25 посівних одиниць насіння соняшнику компанії Лімагрейн (гібриди, призначені для класичної технології вирощування з розрахунку використання 1 посівної одиниці для 2 га). Логістику учасники мають забезпечити власним транспортом/коштом. 👉Проект впроваджується Програмою USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) у співпраці з Міністерством АПК.

Дуже пощастило цьому ріпаку, що зима тепла, будь вона холодніша, то сіявся би 🌻 Ситуація дуже цікава для роботи) Той момент, коли зміна клімату реально зіграла на руку 😉

🧐Хочеш дізнатись про переваги і недоліки різних технологій посіву? Як обслуговувати та експлуатувати сівалки, щоб вони забезпечили максимальний результати? Підписуйся на телеграм-канал Посівні перегони! Тебе чекає багато цікавого!

Як отримати 10 т/га озимої пшениці? Схема живлення Частина 5: сірка Всім має бути відомо, що сірка є сестрою азоту, а також,  що у зв'язку з "промисловістю" надходження сірки в грунти дуже  знизилось. Сьогодні будь яка технологія вирощування культур особливо інтенсивна, зобов'язана включати в себе внесення сірки. З рештками попередника (озимим ріпаком врожайністю 3 т/га) в грунт повертається лише 6 кг сірки при потребі в - 35 кг/га. Тобто,  дефіцит складає 29 кг/га. Що варто знати про сірку, будуючи схему живлення: 1️⃣ Легко вимивається з грунту 2️⃣ Дуже слабко реутилізується в самій рослині 3️⃣ Однаково ефективно споживається як кореневою системою так і через листок 4️⃣ Співвідношення сірки до азоту має бути 1:5-10. По останньому пункті хочу зупинитись чуть детально. На урожайність 10 т пшениці, азоту потрібно 300 кг, в той же час сірки 35. Тобто співвідношення 1:10 зберігається. Це важливо. Це є підтвердженням правильності. В цій частині, про вміст сірки в грунті, я говорити не буду, оскільки тут все аж дуже вже індивідуально. Щось вираховувати як із фосфором та калієм вже не вийде. Тому потрібно відштовхуватись від дефіциту, а саме 29 кг. Перше що спадає на думку, щоб забезпечити сіркою, це внесення сульфату магнію (читай частину 4, трохи вище☝️), але цими внесеннями ми всю потребу не закриваємо. Хоча і забезпечуємо молоді листки сіркою, що є дуже важливим☝️ Сірка, доречі, найкраще засвоюється саме до цвітіння. І тут є один лайф-хак. Внесення тіосульфату перед цвітінням. Результати дуже позитивно-цікаві😉. При умовах дикої нестачі сірки в грунті, та рН грунту 6.5-8.0, сірку краще вносити в грунт. Сульфат амонію навіть грунт підкислить, а це вже актуально де вони більше до лужних рН. ✔️Під внесення в грунт (під основний обробіток) найбільш цікавий варіант мною знайдений, це гранульоване добриво під назвою Вігор S. З нормою внесення 10-45 кг/га, та вмістом сірки 90%.  Чесно кажучи, я не стикався з ним у виробничих умовах. Добриво польське. Тобто якість made in Europe. Щей ціна біля 15000 грн/т (в інтернеті). Якщо хтось з ним грався у полі, то напишіть у коментарях. Самому цікаво) ✔️Другий варіант, це умовний сульфат амонію (N 21%, S 24%) по мерзлоталому. Найбільш безпрограшний варіант в наших умовах, 100-150 кг/га, це і сірки 24-36 кг/га і азоту 21-31 кг/га. По азоту плюс, що по умові з першої частини публікацій, в цей період має бути його левова частка всієї потреби. ✔️Ще пару слів про сульфат магнію на листок: З 1 кг/га - сірки надходить лише 13%. Тобто, по внесенні 5 кг/га сульфату магнію (стандартного) сірки надходить лише 0.65 кг/га. 10 кг/га - 1.3 кг/га. 1.3 × 3 рази внесення = 3.9 кг/га. Тобто 35 кг (потреба) - 6 кг (рештки ріпаку) - 4 кг (сульфат по листку) = 25 кг/ га дефіцит. Тобто цей дефіцит найкраще покриватиється саме завдяки сульфат амонію. 💯 кг/га має бути 🎯 Під кінець, повторюю, і буду повторювати: без аналізу грунту, орієнтуватись потрібно на максимальні цифри. Маючи аналіз, є можливість скорегувати дефіцити, та сформувати чітку та ефективну стратегію живлення культури. ...Чим далі, тим цікавіше стає). Кожен пост, це аналіз великої кількості інформаційних джерел. Зараз, для прикладу, щоб пояснити 2 моменти по сірці довелось в 23:00 звертатись до колеги по цеху. Андрій Палич, дякую)😉🤝 Тож, буду всім вдячний за рекламу цього каналу серед своїх друзів та колег. Приємно бачити, як аудиторія зростає) Наступна частина буде про Кальцій. Публікую після традиційних вже 50 лайків. P. S.  багато з'явилось нових підписників, це повторюсь приємно бачити. Для вас повідомляю, що всі попередні частини із цієї серії публікацій, ви можете знайти у стрічці на цьому каналі, лише погортайте вверх☝️

Як отримати 10 т/га озимої пшениці? Схема живлення Частина 5: сірка Всі ми знаємо, що сірка є сестрою азоту. Всім також має бути відомо, що у зв'язку з "промисловістю" надходження сірки в грунти дуже  знизилось. Сьогодні будь яка технологія вирощування, особливо інтенсивна, зобов'язана включати внесення сірки. З рештками попередника (озимим ріпаком врожайністю 3 т/га) в грунт повертається 6 кг сірки. Потреба на формування 10 т/га - 35 кг/га. Тобто, дефіцит в межах 30 кг/га. Що основного потрібно знати про цей елемент, будуючи схему: 1. Легко вимивається з грунту 2. Дуже слабко реутилізується в самій рослині 3. Однаково ефективно споживається як кореневою системою так і через листок 4. Співвідношення сірки до азоту має бути 1:5-10. По цьому пункту чуть детально. На 10 т пшениці азоту потрібно 300 кг. Сірки 35. Тобто співвідношення 1:10 зберігається. Це важливо. В цій частині, про вміст сірки в грунті, я говорити не буду. Тут все аж дуже вже індивідуально. Але давайте все таки, відштовхуємось від дефіциту, а саме 29 кг. Перше що спадає на думку, це внесення сульфату магнію (читай частину 4, трохи вище), але цими внесеннями ми всю потребу не закриємо. Хоча і покращимо молоді листки сіркою, що є дуже важливим. Сірка, доречі, найкраще засвоюється саме до цвітіння. Як би дико не читалось, але при умовах дикої нестачі сірки в грунті, та рН грунту 6.5-8.0, її краще вносити в грунт. Під внесення в грунт, найбільш цікавий варіант мною знайдений, це гранульоване добриво під назвою Вігор S. З нормою внесення 10-45 кг/га, та вмістом сірки 90%.  Чесно кажучи, я не стикався з ним у виробничих умовах. Добриво польське. Тобто якість made in Europe. Ще пару слів про сульфат магнію на листок. З 1 кг/га сірки надходить лише 13%. Тобто, по внесенні 5 кг/га сульфату магнію (стандартного) сірки надходить лише 0.65 кг/га. 10 кг/га - 1.3 кг/га. 1.3 × 3 рази внесення = 3.9 кг/га. Тобто 35 кг (потреба) - 6 кг (рештки ріпаку) - 4 кг (сульфат по листку) = 25 кг/ га дефіцит. Повторюю, і буду повторювати: без аналізу грунту, орієнтуватись потрібно на максимальні цифри. Маючи аналіз, скореговуємо дефіцити, та формуємо стратегію живлення. Наступна частина буде про Кальцій. Публікую після 50 лайків. Тож не скупіться

УВАГА ‼️ Щойно повідомили, що в посівах озимого ріпаку Одеської області, під час моніторингу посівів, в пастках було виявлено прихованохоботника. Сезон починається, розтавляйте пастки, не пропустіть цього дуже не проханого гостя