Agrobox

Південь Вінницької області Скоро і в центральній Україні

Друзям-аграріям, напевно, буде цікаво. Про канадську провінцію Манітоба і Рівне. Що спільного? Як виявляється, багато чого. Та сама 50 паралель (трохи північніше м. Вінніпег, столиці провінції). В середньому 500-600 мм річних опадів і аналогічна сума ефективних температур. Останній аспект був найважчим для опрацювання - треба було взяти масив середньодобових температур за останні 5 років. Отже, по Рівненській метеостанції за період з 2018 по 2022 в середньому мали 2000 GDD (Growing Degree Units) за календарний рік та 1765 GDD за вегетаційний період (з травня по вересень включно). В нас немає класифікації гібридів та сортів за GDD. Але в світі є чітка статистична кореляція з методом CHU (Crop Heat Units), коефіцієнт 1,4. Тому, з певною погрішністю можна говорити, що по Рівне за 5 місяців в середньому ми отримуємо 2500 CHU (діапазон щорічних відхилень 2400-2660). Для сої треба брати ще менше, не враховувати вересень (в середньому 230 CHU). Отже, у випадку з соєю, адекватна група стиглості для нашої зони - 2400-2500. У випадку з кукурудзою знову не все зрозуміло, адже ми звикли до груп стиглості ФАО. Шукаємо таблицю відповідності CHU та ФАО і бачимо, що 2500-2600 CHU відповідає ФАО 200-250. А тепер чесно, хто не грався з ФАО за 300 і героїчно сушив з 30+%?😁 Аналогічно по сої, кому цікава ультра-рання чи рання соя? Більшість (включно зі мною) хочуть середньостиглу 2600-2700 родом з Онтаріо😎. Тільки забуваємо про те, що південь Онтаріо це 43-44 паралель (південніше Одеси, якщо що😮) але опадів як в 2,5-3 рази більше ніж в Одесі. Ну і замість онтарійських 40+ ц/га отримуємо 25-30 але з дурною вологою і героїчним збиранням в листопаді. По кукурудзі, ще простіше. 500-600 мм річних мінус непродуктивні опади, випаровування, змиви і тп дає потенціал по волозі до 10 т/га в сухому. 100% потенціалу практично недосяжні, тому і маємо 8-9. Зрозуміло, що в один рік з п'яти вистрелить до 11-12. А інші чотири будуть "як завше" або гірше. Будь-який, навіть бюджетний гібрид з ФАО 200-250 має потенціал 10. Тож, який сенс в середньостиглих гібридах в нас на півночі? Тепер повертаємося до Манітоби - а що ж там з врожайністю? І о Богі, середньорічні дані, залік: 8-10 т/га кука 2,5-2,7 соя 2,5-2,8 ріпак 50-60 озима пшениця 25-35 соняшник Ніякої сенсації, все доволі скромно, проте чесно😀. Така сама врожайність і в нас, залежно від року. Звідси, адекватний вибір насіння по стиглості, розрахунки по азотному живленню і постановка реалістичних цілей і відповідно бюджету витрат. Тепер можете закидати гнилими помідорами😉 Взято з ФБ

Як отримати 10 т/га озимої пшениці? Схема живлення Частина 4. Магній На формування такого врожаю потрібно 40 кг магнію😬...Перш ніж читати далі, прошу тут вас задуматись.... Це реально аж дуже багато! Попередник, а це озимий ріпак, із рештками нам в грунті залишає лише 13 кг/га магнію. Питання, де взяти 27 кг?‼️ Тут уже номер як з фосфором та калієм не пройде. Проблема в тому, що грунт дуже інтенсивно бідніє на магній, плюс до того внесення калійних добрив блокує його в грунті. Калій і магній в грунті це антагоністи. Окрім того, магній дуже рухомий елемент, як в самій рослині, так і грунті. В рослині він має здатність до реутилізації. Тепер ще на останок: оптимальна температура засвоєння магнію з грунту, це +10-12°С. Тобто він в цьому плані аж дуже подібний до фосфору. Звідси висновок, коли блокується фосфор - блокується і магній. Отже, як же забезпечити рослини дефіцитними 27 кг магнію в діючій речовині?🤔 Звичайно, вихід є: це позакореневі внесення😂😂 😂 ☝️ Так скажу я і ще величезна кількість менеджерів з його продажу. І в цьому доля правди є, переважна більшість с/г виробників зі мною погодиться: магній реально через листя дуже швидко засвоюється, він в цьому смислі один з найбільш швидко засвоюваних елементів. Тобто той же сульфат магнію класно працює, і буде працювати. Від нього раджу не відмовлятись, навіть по економічним причинам. В які фази пшениці його доцільно вносити: 1. Кущення- вихід в трубку 2. Прапорцевий лист 3. Перед цвітінням. Тепер суха математика: Для прикладу, кожного разу норма сульфат магнію (формула 16 Mg 32 S) становить 5 кг/га. 3×5=15 кг. 15 кг × 16% = 2.4 кг. д.р/га. 40 - 13 - 2.4 = 24.6 кг ДЕФІЦИТ‼️ Отже, виходячи із цієї інформації, виникає проблема, і рішень є 2. 1️⃣. Внесення магнію в грунт. Насправді, це найефективніший спосіб забезпечення рослини цим елементом, на глибину 10-20 см. Тобто, якщо згадаєте наші минулі кроки, у нас вікно внесення перед посівом є відкрите😀. Потрібно лише вибрати правильне добриво, з відповідним вмістом магнію, та скорегувати норму внесення згідно прогнозованого дефіциту та наявності самого магнію в грунті. Тобто, ми знову повертаємось до архіважливого питання аналізу грунту. Хто можливо не знає, на ринку сульфат магнію гранульований є присутній. Єдине, правду кажучи, цінами на нього я не володію, тож буду вдячний якщо напишете в коментарях. Можливо серед вас, є ті хто його продає, або купував. 2️⃣. Це позакореневі внесення. Тут вже по можливості збільшити кількість внесення сульфату магнію з 3 разів до 5. Та підібрати відповідні норми: 3 кг/га, 4 чи 5, можливо навіть 10. Підсумок наступний: магнієм з грунту ми рослин не нагодуємо. Звертайте увагу на такого роду добрива, та не сприймайте вміст магнію в них, як баласт (особливо це стосується NPK добрив), за який ви платите, а він типу і не треба. Це далеко не так. Як ви вже напевно здогадались, сьогодні ми вже трохи зацепили сірку як елемент. Тому, анонс, наступний пост буде про неї) Ну що, 50 вподобайок, і я публікую. Думаю цього разу, буде швидше, бо автор реально дуже зачекався😉. Ваші вподобайки це для мене є нагорода, тож не скупіться)

Природа 🤩

09.02.2023 року. Кукурудза в полі ще зустрічається, але щоб соя‼️ На моє велике здивування, зерно гарної якості)

Як отримати 10 т/га озимої пшениці? Схема живлення Частина 3. Сьогодні говоримо за калій. На формування 10 т/га пшениці, його потрібно 235 кг. Це на хвилинку 2-ге місце після азоту за потребою! В соломі озимого ріпаку (який у нашому випадку є попередником із врожайністю 3 т/га) вміст калію становить 1.75% або 105 кг, тобто його дефіцит на такий рівень врожайності складає 130 кг. А це серйозні 💰. Що потрібно знати про калій у питанні живлення рослини: 1. Калій здатний до реутилізації в рослині. 2. Надлишок калія в грунті спричиняє голод на магній, це дуже важливо, але про цей момент буде пізніше. 3. З опадами, калій дуже легко з рослини вимивається. 4. В грунті калій мало вимивається, окрім легких грунтів . 5.  В молодих листках калія набагато більше ніж у старих, тому якщо його "голод" ви помічаєте на молодих листках, то: ✍️ були значні опади ✍️ це помилково спутано з піренофорозом на початковій фазі. Питання живлення калієм є ( на мою думку) дуже подібним до питання фосфору. Оскільки при низьких температурах та в умовах нестачі вологи, рівень засвоєння калію теж сповільнюється! 📈В наших грунтах, рівень забезпечення калієм більший ніж фосфору‼️ Тут теж лише питання його доступності☝️ Якщо провести розрахунки, які мною були вже зроблені по фосфору, то калію в шарі грунту 0-30 см, мінімум 400 кг/га у доступній формі! Тому його внесення у рядок,  в умовній формулі 16:16:16 в нормі 100 кг/га, погоди не робить від слова взагалі‼️ При умові, що з цього добрива, при цій формулі, рівень засвоєння калія буде 100%, максимум на що можна розраховувати це +0.7 т/га! І це ще при умові, що рівень азоту і фосфору теж буде на рівні. Тут знову виникає риторичне запитання, як же тоді вносячи складне добриво отримується пшениця на рівні 5-6 т/га, за рахунок чого? І в той же час, не вносячи його отримуються ті ж самі 5-6 т/га пшениці?!🤔🙄 В останньому випадку часто ключовими є саме погодні умови. Але нагадаю, що їх до уваги не беремо, оскільки впливу на них ми мати не можемо... Підсумок аналогічний до фосфору: калій в грунті потрібно робити максимально доступним, та допомагати рослині його максимально засвоювати. Також архіважливим є розуміння вмісту та доступності елементів живлення в грунті. Все це має сенс, якщо ви знаєте своє поле по "аналізам". Без останнього, це все гра в рулетку, де окрім 🔴 і ⚫ інколи випадає 🟢... Осіння частина по основному живленню макроелементами думаю можна завершувати. Хоча тут є ще декілька лайф-хаків, які вже стосуються позакореневих внесень. Про них опишу пізніше, в наступних публікаціях. Повірте , буде дуже ще дуже цікаво) Отже, друзі, частина 4 буде опублікована після 50 лайків. P.S.  Окрема особиста подяка людям які роблять репост моїх дописів😀 Для того щоб це все проаналізувати та схематизувати, потрібно в т.ч пролистати велику кількість літератури та інтернету, йде дуже велика кількість часу, тому буду дуже вдячний вам всім за рекламу цього каналу серед ваших знайомих аграріїв.

Друзі, колеги, з наступаючим Новим Роком Агро сфера далеко дуже не проста, давайте по можливості трохи відволічемось від польових справ (p.s. надіюсь всі вже без куки в полях) В 2023 році, буде ПЕРЕМОГА! І дай Боже, щоб без .... .Всі тут мають зрозуміти відповідно до своєї ситуації. 🍾🙏🥂🇺🇦🍾

Як отримати 10 т/га озимої пшениці? Схема живлення Частина 2. З азотом поки розібрались на осінь. Може ще чуть добавимо, але то буде пізніше. Зараз розмова буде за фосфор. Теж надзвичайно важливий елемент для рослин не тільки як енергія чи живлення, а і для балансу того ж таки азоту. Попередник озимий ріпак з урожайністю 3 т/га. Отже, в соломі ріпаку знаходиться 0.29% фосфору, або майже 18 кг/га. Ну сьогодні це вже 💸. На формування 10 т пшениці, фосфору буде потрібно 120 кг діючої речовини. Тут є 2 важливих моменти: 1. Нестача фосфору в ранній період створює дуже погані перспективи розвитку самої рослини. Тут він вже обов'язково потрібний. 2. Найбільше фосфору озима пшениця буде потребувати в період "вихід в трубку - колосіння", коли вона створює запас для наливу зерна. Також потрібно пам'ятати ще 4 важливі речі: 1. Фосфор в грунті малорухомий. При температурі менше 10°С перестає засвоюватись. 2. Краще засвоєння фосфором відбувається через корінь ніж через листок (за науковими даними, про це пізніше та окремо😉). 3. В рослині фосфор здатний до реутилізації, тобто переміщення. 4. Найбільше фосфору міститься в нижніх листках, тому їх потрібно уважно зберігати, максимально подовжувати їх життя. Це вже більше по захисту рослин стосується. Нагадую, що ми робимо деструкцію соломи ріпаку (дивіться ☝️). Так ми прискорюємо вивільнення фосфору з соломи. Стосовно "деструкторів" тут вони всі мають фосфор- та каліймобілізуючу активність. Це також плюсик. Єдине, що поки ніхто не може чітко сказати скільки саме мобілізується того фосфору, хоча б у відстоках. Тут архіважливе знати та розуміти скільки доступного фосфору з грунту ми можемо отримати. Плюс до цього 18 кг з соломи та n-кількість мобілізованого бактеріями (з не доступної форми у доступну). Саме тут і є той "грааль" по питанню чи потрібно конкретно вам мінеральне добриво з фосфором та в якій нормі, чи не потрібно? Приклад, хай в грунті рухомих сполук фосфору 100 мг/кг. В шарі грунту 0-30 см, це приблизно 0.04 кг/м2. На 1 га - це 400 кг! Підкреслюю, що це вже рухомого) В когось може бути більше, в когось значно менше. Ось і головне питання, а чи дійсно потрібно вносити фосфор під посів?🤔 Ви ж не думаєте що 100 кг 16:16:16 під посів вам допомогало нагодувати рослину фосфором на 5-6 т?... 16 кг того фосфору це максимум на формування 10-13 ц/га. По умові що він там дійсно є, і засвоється рослиною на 100%. Краще змушувати рослину його його активно споживати і робити максимально доступним. І важливо, весь цей час пам'ятаємо про температуру грунту та його вплив на засвоєння). Частина 3 публікується після традиційних вже 50 лайків😉

Як отримати 10 т/га озимої пшениці? Схема живлення. Частина 1. Насправді все не так складно, як на перший погляд виглядає цей процес. 1. Спочатку суха математика. Нам потрібна інфо скільки необхідних елементів живлення на формування 1 т основної та побічної продукції. Ця інфо для більшої половини агрономів та директорів не нова, але як показує практика, лише до 10% їх реально користується нею на практиці. 2. Беремо до уваги попередник та його врожайність. В даному конкретному випадку, попередник традиційний озимий ріпак. Перераховуємо співвідношення основної до побічної продукції (наприклад 1:1, 1:2 чи 1:1,3) і маємо кількість поживних решток на 1 га. 3. Далі знаходимо інфо про вміст елементів живлення в кожній тоні чи кілограмові решток (а вони там о чудо є, і не мало😉), перераховуємо, і розуміємо скільки елементів живлення ми вже маємо на 1 га в соломі. Тут теж як правило нічого страшного нема, навіть приємно) 4. Дуже круто, для повної картинки, і це архіважливе, ще б мати аналіз грунту, а саме кількість рухомих сполук елементів. Це б точно вже дало розуміння який дефіцит або профіцит елементів ви маєте на свою планову врожайність. Тепер технологічні моменти. 1. Поживні рештки. Мінералка то є дуже дорого сьогодні, 100 кг якісного європейського складнозмішаного добрива під посів це 4000-5000 грн. Даний захід максимум дасть 1 т прибавки зерна на зернових культурах. Рахуєте сьогодні вартість зерна, і є розуміння що цей технологічний момент сьогодні вже не є актуальним абсолютно. Моя думка, класний вихід із ситуації - це штучно пришвидшити процес мінералізації решток "деструкторами". Це набагато дешевше, і в систематичному застосуванні їх є реальні здвиги в кращу сторону і по структурі грунту, і по гумусу і т.д і.т.п. Отже, на формування 10 т пшениці, азоту потрібно 300 кг д.р( 870 кг селітри, або 650 кг карбаміду). Одна тонна добрива нехай буде 35000 грн, затрати 30500 грн, а вартість 10 т зерна 45000 грн. Якось не дуже виходить симпатично))). Тут кожен може поставити свої цифри і для себе мати власне розуміння. Доречі,це ми ще не сіялись, і не заправляли трактор. Що робимо далі? В нашій ситуації, нагадую, попередником є озимий ріпак з урожайністю 3 т/га. Співвідношення 1:2. Це 6 т соломи. Вміст азоту в соломі ріпаку 0.54%, або 32 кг азоту, або 100 кг селітри у фізиці. В осінній період пшениця потребуватиме лише 8-10% азоту від своєї загальної потреби. Після збирання ріпаку, вносимо "деструктор" та 65 кг/га карбаміду у фізиці. І заробляємо це все в грунт. Тут краще заробити це все на глибину 10-15 см. Максимально швидко прискорюємо процес мінералізації та вивільнення елементів з решток. Селітра то не дуже підходить, і розчиняється погано, а виганяти окремо трактор з лійкою, а ще в цей період як правило дуже жарко...Карбамід то буде тема. Плюс весь біурет з нього вийде, за час від внесення до посіву, а отже не буде пригнічення на сходи культури. Перший крок зроблений. 2 частина згодом, після 50 лайків😉

Вчора під час однієї розмови з колегою зловив одну цікаву ідею. Ідея не нова, не на сьогоднішні економічні умови. Проект який хочу почати робити, він дуже об'ємний та глибокий. Суть полягає як отримати рекордні врожаї з найменшими затратами по живленню. До уваги не будуть братись волога/опади/конкретні кліматичні умови та сам захист. Лише схеми живлення: як, коли, чим краще і скільки годувати! Хочу максимально все оптимізувати та системно вам подати свою точку зору. Але для початку, хочу почути вашу думку: чи цікаво воно буде для вас? Напишіть в коментарях, або ставте вподобайки. Коли буде 50 вподобайок, опублікую 1-шу частину)

Шановні Фермери! Підприємство, сільхоз виробник, придбає для власних потреб, в робочому стані, сівалку Horsch Focus 6.35 TD. Звертатись за тел.: +38 050 476 1828 "

Всіх вітаю з Днем працівника С/Г🇺🇦 Рік далеко не найлегший, дуже багато викликів природнього характеру, економічного, але поля засіваються, а урожай збирається! Всім вам подяка за вашу працю, терпіння та за те що оберігаєте нашу продовольчу безпеку. Впевнений, що не зважаючи на всі виклики майбутнього, ніхто не буде опускати рук. Проблеми, це пошук рішень, пошук виходу із ситуації, а це вже називається - розвиток! Бажаю всім вам - розвитку.

Хочете трохи теорій щодо вчорашніх ракет у Польщі? Схоже, хтось просто переплутав цифри. Координати Києва: 50.4501° N, 30.5234°E; Координати Львова: 49.8429 ° N, 24.0311 ° E; Координати точки прильоту двох ракет у Польщі, внаслідок чого загинули двоє людей: 50.4501° N, 24.0311° E.

Останнє контрольне внесення в цьому році. Результати згодом. Чекали із внесенням, бо важливою була саме фаза внесення 1-2 листочка Що з цього все вийде, згодом почну показувати)

Вирощування буряків не всім дано, це реально високотехнологічна культура. Помилки при технології вирощування можуть дуже багато коштувати на виході.

Вінничина знову стає цукровим Донбасом України. Цукрові буряки зараз дуже привабливі в усіх планах для господарств. А я маю дуже круте рішення в їх технології вирощування😉 Але щоб бути більш корисним в плані технології, треба свої знання трохи підтягнути📈. P.s. 10 років минуло, як я сказав " ну його нафіг ці буряки"😉

Знову продовження. Це вже 3-тя публікація з цього поля))) Під діски воно не лягало, дожило так би мовити "до уборки". Особливо цікаве фото √5: особливо "приємний" запах свіжої гнилі, слиз та не приємне відчуття на руках. Я не розумію чого це поле не передискували! Вже можна було б давно посіяти пшеницю чи ріпак, чи ячмінь. Нічого поганого сказати не хочу, причини сьогодні можуть бути різні, але вважаю вже краще віддати землю хто хоче не займатись, або може, хоча б на короткий період...

Коли потрібно дізнатись біологічну врожайність, а вагів з собою ти "випадково" не взяв...Тоді доводиться включати логіку, і підрахувавши 500 зерен, вагуєш їх...А на вагах у магазині класна ж ціна за кілограм, еххххх)))) P.s. вологість не питайте, на зуб пробував, але то не точно

Ось таку цікаву технологію посіву озимого ріпака, на 70 см, зустрів сьогодні на Вінничині. Поки не знаю чиє це поле, але дуже цікаво поспілкуватись із власником.