Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

⚡"Дві дівчини під час сильного вітру", від Сузукі Харунобу. Японія, 1767 рік. #Японія #мистецтво #Харунобу #актуальна_погода

⚡У доповнення - кілька заголовків новин і схема нещодавньої радіоактивної пилової бурі. #колоніалізм #Франція #Африка #екологія

✍️Нещодавнє журналістське розслідування відкрило досить несподіваний аспект колоніалізму. Упевнені, що цей "спадок" вартий грунтовного дослідження та осмислення. ⚡Те, що Франція тривалий час випробовувала ядерну зброю в своїх колонія у Африці (в пустелі Сахара) та Полінезії - факт відомий. Але останні дослідження показали, що масштаби цих випробувань були суттєво заниженими. Адже постраждало від них майже все тогочасне населення Французької Полінезії. Зокрема, серія невдалих випробувань на тихоокеанському полігоні Муруроа спричинили до радіоактивного ураження багатотисячного Таїті щонайменше тричі. 📌Інша складова цього спадку: нещодавні пилові бурі принесли з Африки масу піску в Південну Європу. Дослідники зафіксували в ньому високий рівень радіоактивного цезію, який виявився залишками ядерних випробувань у Африці🐪 🖼️Варто пам'ятати, що колоніальні системи змінювали не лише суспільства, а й природу та екологію. .https://www.bbc.com/ukrainian/features-56349819?at_custom2=facebook_page&at_medium=custom7&at_custom3=BBC+News+Ukraine&at_campaign=64&at_custom4=BE5048E4-81CD-11EB-94DB-20814D484DA4&at_custom1=%5Bpost+type%5D #новини #колоніалізм #Франція #Африка #Полінезія #радіація

🖌️В продовження попередньої теми про писемне приладдя, як ознаку статусу, посади й професії: ⚡ Зображення візира, дервіша, писаря, муфтія казіаскера (судді). ✍️Чудові ілюстрації з альбому "Costumes turcs de la Coer et dela ville de Constantinopole", 1720 рік. #мистецтво #ілюстрація #османи #Стамбул #каламар #костюми #писар

⚡Футляр для писемного приладдя. Персія, 13 століття (1262-1284 рік). Колекція Музею ісламського мистецтва (Катар). ✍️Багато оздоблений футляр для писемного приладдя (каламар) був виготовлений за наказом персидського шаха з династії Ільханів. 📌Цей каламар, відповідно до персидської традиції, був подарований візиру Шамс ад-Діну Ювайні, як символ влади та високого статусу. #експонат #каліграфія #музей #каламар #Ільхани #Персія

⚡"В зброярні", від Амадео Сімонетті (1874-1922 роки). 📌Італійський художник походив з талановитої родини митців, ювелірів та мозаїчників. Цікаво, що на Сході він не був, але з дитинства ріс в оточенні східнооо антикваріату. Та й сам мав згодом велику колекції східної зброї, килимів, одягу й мідного посуду. 📌Саме з допомогою цих колекцій він формував потрібний інтер'єр, який і змальовував у своїх картинах. #мистецтво #орієнталізм #Італія #Сімонетті #Схід

⚡Османські військові в Алеппо, під час Першої світової війни. #фото #османи #Схід

⚡"Квітуча слива", від Сузукі Харунобу. Японія, 1766-67 роки. #мистецтво #Японія #актуальна_погода #Харунобу

⚡Східні жінки у портретах Жана-Франсуа Порталя (1818-1895), засновника бельгійської школи орієнтального живопису. #мистецтво #Португалія #орієнталізм

⚡В очікуванні страти. Німецький солдат з китайським полоненим, після "Боксерського повстання". 1899-1901 роки. Китай.

⚡ Цікавий погляд з Далекого Сходу на історію України, від Ашіди Хітоші (1887-1956 рр.) - японського дипломата, політика і 47-го прем'єр-міністра Японії (1948 р.). 📌 Під час І світової війни та Української революції 1917-1921 років, Ашіда Хітоші відвідав Центральну Раду в Києві (липень 1917 року) у якості японського військового аташе. Зустрівшись з Генеральним секретарем міжнаціональних справ Олександром Шульгіним та погостювавши у єврейських цукровиробників Гальперіних, він залишив таку згадку про Україну і українців у своєму щоденнику: ✍️"Сто-двісті років тому, степи часів Тараси Бульби, оспівані Гоголем, обігріті променями спекотного сонця, збудили в синах Рівнини кров завойовників. Тоді у тих краях з'явилися козаки, верхівки чорних хутряних шапок яких то виринали, то знову тонули у високих степових травах..." #цитата #Японія #Україна #погляд

⚡ «Королівська охорона» корейської династії Чосон патрулює палац Кьонбоккун в Сеулі, який під час пандемії став майже безлюдним. Фото корейського фотографа @Jun Michael Park (https://www.instagram.com/junmichaelpark/?igshid=1ctiq9g62p56o) 📌 Цікава деталь: на масках охоронців вишиті зображенням Токкебі - міфічної істоти з корейського фольклору. Нечистого духу, який мав жартівливий характер, подібний до європейських гоблінів і чортів. Він виникав з речей, що давно знаходились в ужитку (посуд, одяг, тощо), а також міг проникати у закриті приміщення й переміщуватись на великі відстані. 📌 Корейці вірили, що Токкебі захищає від чуми та інших епідемій. Саме цим і пояснюється його присутність на захисних масках у сучасних охоронців палацу. #Фото #Корея #токкебі #Сеул #фольклор

⚡ Американський солдат позує біля портрету Сталіна під час війни в Кореї. 1950 рік. #фото #Корея

⚡ Сьогодні Папа Римський Франциск вперше прибув до Іраку. Подія справді історичного масштабу. 📌Одна з головних цілей його візиту - привернути увагу до безпеки місцевої християнської общини, однієї з найдавніших в світі. 📌Від початку війни в Іраку 2003 року та повалення Садама Хусейна, її чисельність скоротилась з майже 1.5 мільйона до 250 тисяч осіб. 📌В Іраку Папа Франциск має зустрітись з аятолою Алі Сістані у Наджафі, а забезпечувати його безпеку будуть близько 10 тисяч військових і поліцейських. https://www.bbc.com/ukrainian/news-56292467?at_medium=custom7&at_campaign=64&at_custom4=6C60E372-7DAE-11EB-9620-F79E96E8478F&at_custom1=%5Bpost+type%5D&at_custom2=facebook_page&at_custom3=BBC+News+Ukraine #Ірак #новини #Папа #Аятола #християни_сходу

⚡ Картини з виставки у Національному музеї ім. Шептицького у Львові, до 150-ліття від народження І. Труша (2019 року) : https://galinfo.com.ua/news/ivan_trush_bachyv_piramidy_ta_pysav_portret_beduina_z_natury_307199.html #Експонат #Труш #український_орієнт #музей #мистецтво #Україна #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід

⚡Іван Труш на початку ХХ століття здійснив низку мандрівок Наддніпрянщиною, Гуцульщиною, Італією, Кримом та Близьким Сходом (Єгипет і Палестину), в результаті яких підготував кілька чудових серій полотен. 📌В Єгипет художник відправився у березні 1912 року на пароплаві. Після короткої зупинки в Александрії, суходолом він дістався до Каїру. Митця особливо зацікавили нетрі та бідні квартали цього міста. А свої враження від побаченого некрополю халіфів і середньовічних мечетей він виклав у етюдах «Мечеть. Арабська гробниця» та «Острів Зантос». А прекрасний вигляд на Каїр з панорами Цитаделі Саладіна йому нагадав про Високий Замок у Львові. 📌Ще однією його локацією стало поселення Саккара у 20 кілометрах від Каїра, поруч з руїнами стародавнього Мемфіса. Тут він увіковічив для нас знамениту ступінчасту піраміду Джосера🖼️ 📌Але найбільше Труша вразили піраміди Гізи. Бажаючи детальніше їх роздивитись і замалювати, він перебрався жити з Каїра до поселення Гізе, біля самого підніжжя пірамід. Там він озброївшись фотокамерою й етюдником, замалював піраміди на фоні світанку, заходу сонця та нічного неба. ✍️За словами самого Івана Труша, завдяки своїй мандрівці Сходом він відчув піднесення, навіяне стародавніми пам’ятками, пейзажами безкрайніх пустель та оаз Нілу. А орієнтальні сюжети справили великий вплив на його естетико-філософські погляди митця. #Експонат #Труш #український_орієнт #музей #мистецтво #Україна #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід

⚡ Іван Труш. Араб, що сидить. 1910 рік. З колекція Музею Лесі Українки (Київ). 📌 Продовжуємо тему осмислення українцями Сходу. Сьогодні кілька слів про Івана Труша (1869-1941 роки) - українського художника та мистецького критика, близького до Лесі Українки (був одружений на доньці М. Драгоманова, рідного дядка Лесі). А також - про мандрівки на Схід та орієнталізм у його творчості. Продовження далі👇 #Експонат #Труш #український_орієнт #Україна #музей #мистецтво #Єгипет #Палестина #орієнталізм #Схід

⚡Єгипетські "сувеніри" Лесі Українки, привезені з Гелуана у 1890 році (меню, листівки та рекламний буклет з вілли "Континенталь", де зупинялась письменниця. 📌Зберігаються в Музеї Лесі Українки у Києві. #Леся_Українка #Єгипет #орієнталізм #музей #експонат

⚡"Весняний ранок", від Норікане Хірото, 1994 рік.

⚡Анонс лекції про віддзеркалення слов'ян та русів у працях середньовічних арабських географів. 📌Що було відомо славістам про свідчення таких арабських географів раннього середньовіччя, як аль-Масуді, аль-Істахрі та інші? Що було відомо арабським географам про слов'ян та русів? Як арабські географи транскрибували слов'янські слова? Чи історики української мови використовують такі транскрипції доладно? Яку вагу мають транскрипції власних і загальних назв на кшталт Куйаба/Куйана або кнāз для історії української мови? 📌Відповіді на ці та інші питання можна почути від проф. Андрія Даниленка, Пейс, США (http://bit.ly/3qnR9t4), в доповіді, присвяченій віддзеркаленню історії слов'ян та русів у ранньосередньовічних пам'ятках арабських географів. Формат зустрічі: лекція та дискусія у форматі "питання-відповіді". Мова: українська. 📅 Дата і час: 3 березня 2021, 16:30, на платформі ZOOM Реєстрація обов'язкова. Кількість учасників обмежена. Форма для заповнення за посиланням: 📌 https://bit.ly/2Ou4rpF