Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📷«Japan, between 1885 and 1890», один з альбомів #Адольфо_Фарсарі. 📝Підприємець друкував монохромні фото, які згодом розфарбовувались. Самі альбоми виготовляли вручну. Їх оздоблювали аплікаціями, каліграфічними написами і прикрасами (часто з коштовних металів і слонової кістки). Вони ставали своєрідним витвором мистецтва, елітарним подарунком, який мандрівники привозили з Японії. На «Фарсарі і Ко» працювали кілька десятків майстрів, серед яких 19 – були художниками колористами (японцями), що володіли техніками традиційного японського живопису. Не дивно, що й досі їх вироби експонуються і зберігаються в багатьох європейських музеях. За роки роботи в Японії, «Фарсарі і Ко» продали численні примірники іноземним дипломатам, підприємцям, туристам. Та й самі японці полюбили їх витончену естетику. 📌Як виглядав альбом «Japan, between 1885 and 1890», можна подивитись у відео, де він повністю оцифрований. Приємного перегляду: https://www.youtube.com/watch?v=2Oq8zYnDSLk&ab_channel=Museudelcinema #фото #відео #Японія

📷Адольфо Фарсарі (1841-1898), один з найвідоміших фотографів Японії ХІХ століття. У Японію він перебрався 1873 р., ставши партнером «Sargent, Farsari & Co»(Йокогама), яка спеціалізувалась на виданні плакатів, книг, альбомів, листівок та путівників по Японії. 📝У 1883 р. #Адольфо_Фарсарі зосередився на комерційній фотографії, розпочавши друк власних і придбаних знімків. Пожежа 1886 р. знищила більшість його негативів, змусивши підприємця пуститись у тривалу подорож для збору нового фотоматеріалу. Він зміг відзняти більше 1 тис. пейзажів і типів Японії, повторно відкривши бізнес уже 1887 року. 📌Як і більшість фотографів-орієнталістів, Фарсарі виготовляв два типи фото: «декорації Японії» (пейзажі, архітектура, панорами міст) та «звичаї її мешканців» (різні типажі, професії, обряди, тощо). Довгий час, саме «Фарсарі і Ко» були єдиною японською фірмою з іноземною власністю. Її популярність значно вплинула на #візуальне_осмислення цієї країни, як на «Заході», так і в самій Японії. #фото #Японія #Йокогама

📷«Великий Будда» у Камакурі. Грандіозна бронзова статуя, яку вперше побачили на «Заході» завдяки #Фелічі_Беато. Сам фотограф також зображений на одному зі знімків. Він сидить на сходах у правому нижньому кутку. Унікальність фото полягає в тому, що через деякий час природний катаклізм зруйнував центральну (дерев’яну) частину цього храму. Інші мандрівники вже не змогли наживо побачити ці оригінальні конструкції. 📌«Views of Japan», один з «японських альбомів» Фелічі Беато, який можна скачати за посиланням: https://www.getty.edu/art/collection/objects/32729/felice-beato-views-of-japan-english-about-1868/ #фото #Японія #Камакура #буддизм

#4. Фелічі Беато і Японія (1863-1884) 📝Фелічі Беато провів у Японії 20 років, побачивши на власні очі наслідки громадянської війни та великих перетворень часів Бакумацу й Мейдзі. Цей період став найбільш продуктивним у його кар’єрі, не зважаючи на обмеження подорожей, які діяли в країні для іноземців. «Японські альбоми» Беато мали шалений успіх, адже деякі регіони він представляв на фото вперше. Чимало відзнятих місць і пам’яток залишились існувати лише на фото. Їх першочерговий вигляд з часом був втрачений через катаклізми, будівництво та війну. Фелічі Беато був одним з перших, хто відкрив Японію не лише для «Заходу», а й самим японцям. Негативи до його фото активно купували десятки фірм, відтворюючи типажі, образи й місця «Країни вранішнього сонця» за суб’єктивним поглядом Беато. Ці роботи мали сильний вплив на візуальне осмислення Японії, адже ними й досі ілюструють більшість сучасних популярних публікацій про її мешканців у ХІХ столітті. #фото #Фелічі_Беато #текст #Японія #візуалтне_осмислення

Знатний чоловік з Молдавії. «Книга турецьких костюмів», І половина 17 ст. #мистецтво #Османська_імперія #книга_турецьких_костюмів #Молдавія #Валахія

📝Один з улюблених сюжетів османської хроніки Мустафи Наїми. Про те, як український козак у Стамбулі видавав себе за сина молдавського господаря, та як на цьому заробили підприємливі посадовці: ✍️Одного разу в Стамбулі з’явився український козак, який розгулював по місту у мусульманському вбранні, видаючи себе за сина покійного молдавського воєводи Радула Мігня (помер 1633 р.). Він клопотав про посаду «померлого батька». Через те, що у Радула не було інших відомих спадкоємців, губернатор Силістри Сіявуш Паша запросив «…невідомого кяфіра з дніпровських гайдуків» до себе, прийняв з відповідною шаною, та «…задля благої справи повівся чемно, одягнув-оперезав його і почестував». В той час новим молдавським господарем вже був Георгій Стефан, якого затверджували за протекцією Ага Татая. Останній справедливо турбувався, що через цього «спадкоємця» молдавські справи підуть шкереберть. А тому, направив Сіявушу Паші «…8 тисяч гурушів і купу соболів із дарами», з проханням відіслати до нього козака-самозванця. Але Сіявуш Паша відправив вже іншого «…невірного гайдука під виглядом вирядженого та прихорошеного сина Радула». Коли це було розкрито, розгніваний Ага Татай написав ще раз до Паші, прохаючи вислати справжнього претендента на молдавський престол. У відповідь він отримав натяк на те, що «…нехай би ще прислали… побільше грішви». Додатково витративши ще 5 тисяч гурушів на подарунок, він таки отримав першого самозванця-козака. З’ясувавши і його сумнівне походження, Ага Татай нарешті зрозумів аферу, за яку вже заплатив двічі. Він стратив самозванця, але свої акче так і не повернув. 🤔Така от схема у ранньомодерному мегаполісі Стамбулі, за участі двох українських козаків та османського чиновника. 📌Мустава Наїма. «Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу». Переклад з османо-турецької О. Галенка та О. Кульчинського. #текст #джерела #Османська_імперія #Стамбул #Україна #козак #афера #історія_Наїми

✍️«Чим більше пізнаєш світ, тим більше зростає усвідомлення його незвіданості й упевненість у його безмірі, і то не в просторовому, а культурному багатстві… У часи Джеймса Фрезера, коли він писав «Золоту гілку», багато антропологів ХIX століття думали, що на світі живе певна кількість племен чи народів, спроба класифікувати й описати які цілком можлива. Сьогодні ми свідомі того, що культурний вимір світу безкінечний у своєму безмірі і багатстві. Думаю, що понад сорока п’яти років досить інтенсивних поїздок, я не знаю світу… Моє головне прагнення – показати європейцям, що наша ментальність дуже європоцентрична… Що Європу оточує неосяжне і динамічне розмаїття культур, суспільств, релігій та цивілізацій. Життя на планеті, на якій все більше взаємозв’язків, вимагає усвідомлення цього, і пристосування до радикально нових глобальних умов. 📌Ришард Капусцінський. «Автопортрет репортера», 2003. #Цитата #Ришард_Капусцінський #репортаж

📷Кілька атмосферних фото з заходів, організованих Посольством України та українською громадою в Лівані, з нагоди 30-ї річниці відновлення Незалежності: 🇺🇦Підсвітка мурів стародавньої фортеці у Біблосі (Джбейля) українськими кольорами та національний прапор біля руїн Геліополісу (Баальбеку). 📌Фото зі сторінки Посольства України в Лівані. #фото #Україна #Ліван #Біблос #Геліополіс #Джбейля #Баальбек

🌸Добре, що сходознавче видавництво «Safran book» має свій канал в телеграмі. Тепер, в публічному просторі стане більше якісного українського контенту про Схід і Африку. ⚡Тут можна дізнатись про тематичні заходи, анонси подій, книжкові новинки та їх огляди. Дуже радимо на них підписатись👇: https://t.me/safranbook

📷Альбом «Views of the Opium Wars» (1860) з китайськими (й трохи японськими) видами та типажами можна переглянути за посиланням: https://www.getty.edu/art/collection/objects/33153/felice-beato-william-saunders-unknown-photographic-views-in-china-and-portraits-1860-cover-title-views-of-the-opium-wars-hong-kong-japan-plus-some-portraits-british-1860-1867/ #фото #візуальне_осмислення #Китай #орієнталізм #Фебічі_Беато

#3. Китай, 1860 рік. Продовжуємо розповідати про #Фелічі_Беато, одного з перших професійних фотографів-орієнталістів. Цього разу оглянемо «Views of the Opium Wars» - один з альбомів, присвячених Китаю часів ІІ опіумної війни. 📝У 1860 році Беато 8 місяців супроводжував французькі й британські війська на заключному етапі бойових дій. Присутність на передовій дала йому змогу задокументував хід кампанії в умовах реального часу. Реалізм, а інколи й жахливі подробиці наслідків боїв, підживлювали великий ажіотаж до Китаю в Європі. І судячи з усього, це й було метою Фелічі Беато. ✍️Частина «китайських» фотографій альбому присвячена візуальному осмисленню «орієнтальних просторів»: панорамам Пекіну й Кантону, живим вуличкам з купцями й подорожніми. Кілька «японських портретів» були додані фотографом вже пізніше. 📷Ця експедиція стала справжнім випробуванням для фототехніки. Апарати були громіздкими й потребували великої кількості скляних пластин та реактивів. Вирішення цих складнощів підсилило статус Беато, як одного з кращих професіоналів. Адже конкурени не могли (з технічних причин) так довго супроводжувати європейські військові підрозділи в глиб країни👇 #фото #текст #візуальне_осмислення #Китай #орієнталізм

📷У місті Баабда (Ліван) нещодавно відкрили пам'ятник Тарасу Шевченку. Фото зі сторінки посольства України в Лівані. #фото #Україна #Ліван #Баабда #Тарас_Шевченко

🇺🇦🇹🇷Найближчим часом у Туреччині запрацює новий посол України – ним призначено заступника Міністра закордонних справ України, Генерального консула України в Стамбулі (2015-2017) Василя Боднара. Про те, як буде розвиватися співпраця України з Туреччиною, на що буде сконцентрована увага новопризначеного посла України та що варто очікувати від військової співпраці двох країн, в інтерв’ю "Європейській правді" #Україна #Туреччина #співробітництво #дипломатія https://youtu.be/IcfPSKRM2mU

Також один з предметів на виставці #скіфське_золото. 📷Ритуальне навершя із зображенням скіфського бога Папая. 4 ст. до н.е. 📌Дослідники припускають, що це може бути уявна схема світобудови. Таке собі скіфське «Дерево життя». #виставка #експонат #скіфи #Папай #НМІУ #музей #Україна

⚡Кілька відомих предметів з виставки «Скіфське золото», у Національному музеї історії України (Київ): 📌Оздоблення кінського спорядження. 4 ст. до н.е.; 📌Оббивка горита із зображенням сцен з життя Ахіла; 📌Меч з золотим оздобленням. 5 ст. до н.е. 📌Перстень у вигляді скарабея. 5 ст. до н.е. 📌Скіфський веприк. 5 ст. до н.е. Безперечний лідер глядацьких симпатій😏 #виставка #скіфи #скіфське_золото #НМІУ #музей #Україна

​Монгольське 🇲🇳 від українців. Перечитував текст Олексія Полторацького "Атака на Гобі". У ньому автор помістив цікавий пасаж про Леніна як "володара пустелі". Під час своєї мандрівки, він разом із Ґео Шкурупієм, долучилися до медичної експедиції у якості радянських журналістів. Тому така зустріч була дуже знаковою. Ось, що пише Олексій Полторацький про цю подію: "Гіпсовий бюстик 🗿 поводиря стояв непорушно на верхівці кургану. Свіже каміння, по звичному накидане монголами, що проїздили повз це місце - офіра пустелі, було обрережно накладене збоку, а біля статуетки хтось поклам шматок червоної матерії, притиснутий каменем, щоб вітер не уніс його до влоговини. На матерії хтось вивів механічним олівцем монгольскі гієрогліфи: Гата, розібравши їх за півгодини, нерішуче сказав: - Я як слід не розібрав, але зміст приблизно такий: "Хай живе Ленін, володар пустелі" і є підпис "Гомбожао, голова колгоспу, член ревпартії". (С. 52-54). Також до цього опису була зроблена ілюстрація. Загалом, як можна зрозуміти, мова йде про Обо (монг. Овоо) - місце для поклоніння місцевим духам, родовим або територіальним, тобто господарям даної місцевості. Ось так Ленін у 30-х рр.ХХ ст. Став духом-володарем пустелі Гобі, але лише на деякий час

Трохи актуальної погоди: 🌧️«Озеро Хаконе», від Цутія Коіцу (Коіті), 1938. 📌Школа «Сін-ханга», до якої належав художник – це спроба вдихнути нове життя в традицію укійо-е на початку ХХ ст. Творча коллаборація художника, гравера, друкаря та видавця створювала неповторну атмосферу сучасного японського естетизму й невловимих емоцій у пейзажах Коіцу, відсилаючи нас до історичних коренів японської культури😌 #Японія #мистецтво #Цутія_Коіцу #Хаконе

📝Інформативна стаття в National Geographic про рятувальну експедицію в Мес Айнак. 📷А також, реконструкція міста і кілька класних фото знахідок звідти: https://www.nationalgeographic.com/magazine/article/mes-aynak-buddhist-archaeology-afghanistan #Афганістан #Мес_Айнак #Кабул #Китай #Франція #археологія #буддизм #спадщина #фото

📝Буддійська спадщина Афганістану в Мес Айнак та боротьба з її збереження. ✍️Мес Айнак – це великий комплекс стародавніх споруд, які розташовані за 40 км. від Кабулу. Після долини Баміана, цей комплекс є другою по величині і значимості буддійською пам’яткою цієї країни. Назву «Мес Айнак» перекладають як «Маленька копальня міді». І це не зовсім правда. Поклади міді тут величезні. Саме вони дозволяли місту процвітати, бути ливарним центром та важливим пунктом Шовкового шляху, де зупинялись китайські та індійські купці. Повторно мідь відкрили тут у 1969 році французькі геологи. Випадково вони натрапили і на забуте буддійське місто Мес Айнак, поховане під шаром породи. Самі геологи потім порівняли його масштаби з Мачу Пікчу, де кілька років перед цим їм довелось працювати. Систематичні археологічні дослідження тут почали лише у 2004 році. Іноземні вторгнення та боротьба за Афганістан не сприяли міжнародним експедиціям. Перше, що вразило дослідників – масштаби грабіжницьких розкопок, які вели тут «чорні копачі». Вони проникали в Логар (провінція на сході Афганістану) через кордон з Пакистаном, розкопували місцеві пам’ятки та продавали їх на замовлення сотнями. На цій індустрії заробляли кілька десятиліть, користуючись шаленим попитом на подібного роду ексклюзив. Дослідження пам’ятки проводили силами 60-80 археологів з Франції, Англії, Афганістану та Таджикистану, під наглядом 200 озброєних охоронців. Останні багато разів ставали у пригоді під час нічних нападів на табір, адже «чорні копачі» не одразу забули про вигідний бізнес добування пам’яток. 📌За останні 10 років групі вдалось датувати основні пам’ятки 1-10 століттям н.е., а також відкрити: більше 1 тис. буддійських статуй; залишки форту й цитаделі; щонайменше 4 укріплених буддійські монастирі; зороастрійський храм; стародавні мідні плавильні; фрески зі сценами життя Будди, та багато іншого. 📌2008 року в цей регіон зайшов китайський капітал. Інвестиція 3 млрд. доларів у видобуток міді та 6-8 мільйонів у порятунок пам’ятки зробило експедицію в Мес Айнак наймасштабнішою в світі. До приходу талібів тут вже була велика екологічна катастрофа, адже мідь добували «відкритим шляхом» через кар’єр, що руйнувало пам’ятку швидше, ніж її рятували археологи. 🤔Будемо спостерігати за долею Мес Айнак. Співпраця між талібами й Китаєм з видобутку міді налагоджена ще з 2019 року. Тому, останні події в Афганістані особливо не завадять стабільній роботі копалень в районі Мес Айнак. Шкода лише, що експедиція дослідників очевидно буде зупинена. П.с. Більше про історію відкриття Мес Айнак в статті The Guardians: https://www.theguardian.com/books/2013/may/31/mes-aynak-afghanistan-buddhist-treasure #стаття #текст #Афганістан #Мес_Айнак #Кабул #Китай #Франція #археологія #буддизм #спадщина

📝Зброя народів Африки в колекції Національного музею історії України. 📌Автор: Олена Шевченко. http://visnyk.nmiu.org/index.php/nv/article/view/505/465 #стаття #фото #експонат #музей #НМІУ #Україна #Африка #зброя