Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

📷Перші фотографії Кореї періоду Чосон, зроблені Фелічі Беато (1871 р.). 📝В 1871 році до Кореї прибула американська дипломатична місія, яка мала укласти з «закритим королівством» вигідні торгівельні угоди і концесії. Для підсилення цих вимог, 5 кораблів США провели військовий десант на о. Канхвадо. Формальним приводом до вторгнення став інцидент з захоплення американського торгового судна Шерман, у територіальних водах Кореї 1865 р. #Феліч_Беато був найнятий для фотохроніки цих подій. Йому випала унікальна можливість стати першим фотографом, який ступив на землі ізольованої до цього дня країни. Він відзняв серію з 47 фотографій, серед яких кадри з поля битви, зображення морських офіцерів на фоні трофейного корейського прапору, а також кілька типажів місцевих жителів і панорам. #фото #Корея #США

📷Нецке, що зображує самурая на підпитку. ХІХ ст. Колекція Музею Ханенків (Київ). Фото з їх публічної сторінки. ✍️Загалом, у колекції цього музею зберігається 120 мініатюрних японських скульптур-нецке, датованих ХІХ століттям. 📌Більше про них можна дізнатись на лекції 28 серпня, о 16.00. 👇Деталі за посиланням: https://www.facebook.com/events/2272743386193431/ #фото #лекція #Україна #Японія #нецке #Музей_Ханенків

Як Африка вривається у космічну сферу? Цікава стаття від «The Economist»: 📝Сьогодні власну космічну програму на цьому континенті мають більше 20 країн, а на орбіті перебувають більше 40 їхніх супутників. До того ж, це не лише «важковаговики» типу Алжиру, Єгипту, Нігерії чи Південної Африки. Серед інвесторів у космічну сферу є і такі країни як Ганна. 👉Станом на 2020 рік, країни Африки сукупно інвестували у свої космічні агентства більше 500 млн. дол. (в 2019 сума була 325 млн.). І ця цифра не включає приватних інвесторів і меценатів, серед яких є і українці. Зокрема, у статті згадується українець Макс Поляков, який нещодавно викупив контрольний пакет акцій одного з Південноафриканських стартапів у м. Стелленбош. Ця фірма за прогнозами матиме змогу випускати щонайменше 48 супутників на рік. 🤔Хоча Африка пропустила інвестиційний бум 90-х років, через політичні і соціальні проблеми, цього разу у континенту є всі можливості стати конкурентом для країн Азії: https://www.economist.com/middle-east-and-africa/2021/06/17/africa-is-blasting-its-way-into-the-space-race #стаття #Африка #космос #новини

⚡Анонс цікавого заходу та презентації книги: ✍️Азія - найбільший за територією і населенням континент зі складною історією та бурхливим сьогоденням. Азійські країни – одні з визначальних у міжнародній політиці ХХІ століття, але для багатьох залишаються майже невідомими. Азійський вектор зовнішньої політики України потребує розуміння особливостей держав цього регіону та стратегії розбудови відносин з ними на засадах спільних інтересів. Під час експертної дискусії поговоримо про: 🔸 Чи може просування економічних інтересів бути без політичного порядку денного? 🔸 Хто є основними партнерами України в Азії? 🔸 Чи є Україні що запропонувати азійським країнам? 📖В рамках заходу також відбудеться презентація нової книги посла України в Японії Сергія Корсунського “Як будувати відносини з країнами Азії”. 📌Реєстрація: https://bit.ly/3jfYqKa #анонс #книга #презентація #Азія #дипломатія

📷«Japan, between 1885 and 1890», один з альбомів #Адольфо_Фарсарі. 📝Підприємець друкував монохромні фото, які згодом розфарбовувались. Самі альбоми виготовляли вручну. Їх оздоблювали аплікаціями, каліграфічними написами і прикрасами (часто з коштовних металів і слонової кістки). Вони ставали своєрідним витвором мистецтва, елітарним подарунком, який мандрівники привозили з Японії. На «Фарсарі і Ко» працювали кілька десятків майстрів, серед яких 19 – були художниками колористами (японцями), що володіли техніками традиційного японського живопису. Не дивно, що й досі їх вироби експонуються і зберігаються в багатьох європейських музеях. За роки роботи в Японії, «Фарсарі і Ко» продали численні примірники іноземним дипломатам, підприємцям, туристам. Та й самі японці полюбили їх витончену естетику. 📌Як виглядав альбом «Japan, between 1885 and 1890», можна подивитись у відео, де він повністю оцифрований. Приємного перегляду: https://www.youtube.com/watch?v=2Oq8zYnDSLk&ab_channel=Museudelcinema #фото #відео #Японія

📷Адольфо Фарсарі (1841-1898), один з найвідоміших фотографів Японії ХІХ століття. У Японію він перебрався 1873 р., ставши партнером «Sargent, Farsari & Co»(Йокогама), яка спеціалізувалась на виданні плакатів, книг, альбомів, листівок та путівників по Японії. 📝У 1883 р. #Адольфо_Фарсарі зосередився на комерційній фотографії, розпочавши друк власних і придбаних знімків. Пожежа 1886 р. знищила більшість його негативів, змусивши підприємця пуститись у тривалу подорож для збору нового фотоматеріалу. Він зміг відзняти більше 1 тис. пейзажів і типів Японії, повторно відкривши бізнес уже 1887 року. 📌Як і більшість фотографів-орієнталістів, Фарсарі виготовляв два типи фото: «декорації Японії» (пейзажі, архітектура, панорами міст) та «звичаї її мешканців» (різні типажі, професії, обряди, тощо). Довгий час, саме «Фарсарі і Ко» були єдиною японською фірмою з іноземною власністю. Її популярність значно вплинула на #візуальне_осмислення цієї країни, як на «Заході», так і в самій Японії. #фото #Японія #Йокогама

📷«Великий Будда» у Камакурі. Грандіозна бронзова статуя, яку вперше побачили на «Заході» завдяки #Фелічі_Беато. Сам фотограф також зображений на одному зі знімків. Він сидить на сходах у правому нижньому кутку. Унікальність фото полягає в тому, що через деякий час природний катаклізм зруйнував центральну (дерев’яну) частину цього храму. Інші мандрівники вже не змогли наживо побачити ці оригінальні конструкції. 📌«Views of Japan», один з «японських альбомів» Фелічі Беато, який можна скачати за посиланням: https://www.getty.edu/art/collection/objects/32729/felice-beato-views-of-japan-english-about-1868/ #фото #Японія #Камакура #буддизм

#4. Фелічі Беато і Японія (1863-1884) 📝Фелічі Беато провів у Японії 20 років, побачивши на власні очі наслідки громадянської війни та великих перетворень часів Бакумацу й Мейдзі. Цей період став найбільш продуктивним у його кар’єрі, не зважаючи на обмеження подорожей, які діяли в країні для іноземців. «Японські альбоми» Беато мали шалений успіх, адже деякі регіони він представляв на фото вперше. Чимало відзнятих місць і пам’яток залишились існувати лише на фото. Їх першочерговий вигляд з часом був втрачений через катаклізми, будівництво та війну. Фелічі Беато був одним з перших, хто відкрив Японію не лише для «Заходу», а й самим японцям. Негативи до його фото активно купували десятки фірм, відтворюючи типажі, образи й місця «Країни вранішнього сонця» за суб’єктивним поглядом Беато. Ці роботи мали сильний вплив на візуальне осмислення Японії, адже ними й досі ілюструють більшість сучасних популярних публікацій про її мешканців у ХІХ столітті. #фото #Фелічі_Беато #текст #Японія #візуалтне_осмислення

Знатний чоловік з Молдавії. «Книга турецьких костюмів», І половина 17 ст. #мистецтво #Османська_імперія #книга_турецьких_костюмів #Молдавія #Валахія

📝Один з улюблених сюжетів османської хроніки Мустафи Наїми. Про те, як український козак у Стамбулі видавав себе за сина молдавського господаря, та як на цьому заробили підприємливі посадовці: ✍️Одного разу в Стамбулі з’явився український козак, який розгулював по місту у мусульманському вбранні, видаючи себе за сина покійного молдавського воєводи Радула Мігня (помер 1633 р.). Він клопотав про посаду «померлого батька». Через те, що у Радула не було інших відомих спадкоємців, губернатор Силістри Сіявуш Паша запросив «…невідомого кяфіра з дніпровських гайдуків» до себе, прийняв з відповідною шаною, та «…задля благої справи повівся чемно, одягнув-оперезав його і почестував». В той час новим молдавським господарем вже був Георгій Стефан, якого затверджували за протекцією Ага Татая. Останній справедливо турбувався, що через цього «спадкоємця» молдавські справи підуть шкереберть. А тому, направив Сіявушу Паші «…8 тисяч гурушів і купу соболів із дарами», з проханням відіслати до нього козака-самозванця. Але Сіявуш Паша відправив вже іншого «…невірного гайдука під виглядом вирядженого та прихорошеного сина Радула». Коли це було розкрито, розгніваний Ага Татай написав ще раз до Паші, прохаючи вислати справжнього претендента на молдавський престол. У відповідь він отримав натяк на те, що «…нехай би ще прислали… побільше грішви». Додатково витративши ще 5 тисяч гурушів на подарунок, він таки отримав першого самозванця-козака. З’ясувавши і його сумнівне походження, Ага Татай нарешті зрозумів аферу, за яку вже заплатив двічі. Він стратив самозванця, але свої акче так і не повернув. 🤔Така от схема у ранньомодерному мегаполісі Стамбулі, за участі двох українських козаків та османського чиновника. 📌Мустава Наїма. «Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу». Переклад з османо-турецької О. Галенка та О. Кульчинського. #текст #джерела #Османська_імперія #Стамбул #Україна #козак #афера #історія_Наїми

✍️«Чим більше пізнаєш світ, тим більше зростає усвідомлення його незвіданості й упевненість у його безмірі, і то не в просторовому, а культурному багатстві… У часи Джеймса Фрезера, коли він писав «Золоту гілку», багато антропологів ХIX століття думали, що на світі живе певна кількість племен чи народів, спроба класифікувати й описати які цілком можлива. Сьогодні ми свідомі того, що культурний вимір світу безкінечний у своєму безмірі і багатстві. Думаю, що понад сорока п’яти років досить інтенсивних поїздок, я не знаю світу… Моє головне прагнення – показати європейцям, що наша ментальність дуже європоцентрична… Що Європу оточує неосяжне і динамічне розмаїття культур, суспільств, релігій та цивілізацій. Життя на планеті, на якій все більше взаємозв’язків, вимагає усвідомлення цього, і пристосування до радикально нових глобальних умов. 📌Ришард Капусцінський. «Автопортрет репортера», 2003. #Цитата #Ришард_Капусцінський #репортаж

📷Кілька атмосферних фото з заходів, організованих Посольством України та українською громадою в Лівані, з нагоди 30-ї річниці відновлення Незалежності: 🇺🇦Підсвітка мурів стародавньої фортеці у Біблосі (Джбейля) українськими кольорами та національний прапор біля руїн Геліополісу (Баальбеку). 📌Фото зі сторінки Посольства України в Лівані. #фото #Україна #Ліван #Біблос #Геліополіс #Джбейля #Баальбек

🌸Добре, що сходознавче видавництво «Safran book» має свій канал в телеграмі. Тепер, в публічному просторі стане більше якісного українського контенту про Схід і Африку. ⚡Тут можна дізнатись про тематичні заходи, анонси подій, книжкові новинки та їх огляди. Дуже радимо на них підписатись👇: https://t.me/safranbook

📷Альбом «Views of the Opium Wars» (1860) з китайськими (й трохи японськими) видами та типажами можна переглянути за посиланням: https://www.getty.edu/art/collection/objects/33153/felice-beato-william-saunders-unknown-photographic-views-in-china-and-portraits-1860-cover-title-views-of-the-opium-wars-hong-kong-japan-plus-some-portraits-british-1860-1867/ #фото #візуальне_осмислення #Китай #орієнталізм #Фебічі_Беато

#3. Китай, 1860 рік. Продовжуємо розповідати про #Фелічі_Беато, одного з перших професійних фотографів-орієнталістів. Цього разу оглянемо «Views of the Opium Wars» - один з альбомів, присвячених Китаю часів ІІ опіумної війни. 📝У 1860 році Беато 8 місяців супроводжував французькі й британські війська на заключному етапі бойових дій. Присутність на передовій дала йому змогу задокументував хід кампанії в умовах реального часу. Реалізм, а інколи й жахливі подробиці наслідків боїв, підживлювали великий ажіотаж до Китаю в Європі. І судячи з усього, це й було метою Фелічі Беато. ✍️Частина «китайських» фотографій альбому присвячена візуальному осмисленню «орієнтальних просторів»: панорамам Пекіну й Кантону, живим вуличкам з купцями й подорожніми. Кілька «японських портретів» були додані фотографом вже пізніше. 📷Ця експедиція стала справжнім випробуванням для фототехніки. Апарати були громіздкими й потребували великої кількості скляних пластин та реактивів. Вирішення цих складнощів підсилило статус Беато, як одного з кращих професіоналів. Адже конкурени не могли (з технічних причин) так довго супроводжувати європейські військові підрозділи в глиб країни👇 #фото #текст #візуальне_осмислення #Китай #орієнталізм

📷У місті Баабда (Ліван) нещодавно відкрили пам'ятник Тарасу Шевченку. Фото зі сторінки посольства України в Лівані. #фото #Україна #Ліван #Баабда #Тарас_Шевченко

🇺🇦🇹🇷Найближчим часом у Туреччині запрацює новий посол України – ним призначено заступника Міністра закордонних справ України, Генерального консула України в Стамбулі (2015-2017) Василя Боднара. Про те, як буде розвиватися співпраця України з Туреччиною, на що буде сконцентрована увага новопризначеного посла України та що варто очікувати від військової співпраці двох країн, в інтерв’ю "Європейській правді" #Україна #Туреччина #співробітництво #дипломатія https://youtu.be/IcfPSKRM2mU

Також один з предметів на виставці #скіфське_золото. 📷Ритуальне навершя із зображенням скіфського бога Папая. 4 ст. до н.е. 📌Дослідники припускають, що це може бути уявна схема світобудови. Таке собі скіфське «Дерево життя». #виставка #експонат #скіфи #Папай #НМІУ #музей #Україна

⚡Кілька відомих предметів з виставки «Скіфське золото», у Національному музеї історії України (Київ): 📌Оздоблення кінського спорядження. 4 ст. до н.е.; 📌Оббивка горита із зображенням сцен з життя Ахіла; 📌Меч з золотим оздобленням. 5 ст. до н.е. 📌Перстень у вигляді скарабея. 5 ст. до н.е. 📌Скіфський веприк. 5 ст. до н.е. Безперечний лідер глядацьких симпатій😏 #виставка #скіфи #скіфське_золото #НМІУ #музей #Україна

​Монгольське 🇲🇳 від українців. Перечитував текст Олексія Полторацького "Атака на Гобі". У ньому автор помістив цікавий пасаж про Леніна як "володара пустелі". Під час своєї мандрівки, він разом із Ґео Шкурупієм, долучилися до медичної експедиції у якості радянських журналістів. Тому така зустріч була дуже знаковою. Ось, що пише Олексій Полторацький про цю подію: "Гіпсовий бюстик 🗿 поводиря стояв непорушно на верхівці кургану. Свіже каміння, по звичному накидане монголами, що проїздили повз це місце - офіра пустелі, було обрережно накладене збоку, а біля статуетки хтось поклам шматок червоної матерії, притиснутий каменем, щоб вітер не уніс його до влоговини. На матерії хтось вивів механічним олівцем монгольскі гієрогліфи: Гата, розібравши їх за півгодини, нерішуче сказав: - Я як слід не розібрав, але зміст приблизно такий: "Хай живе Ленін, володар пустелі" і є підпис "Гомбожао, голова колгоспу, член ревпартії". (С. 52-54). Також до цього опису була зроблена ілюстрація. Загалом, як можна зрозуміти, мова йде про Обо (монг. Овоо) - місце для поклоніння місцевим духам, родовим або територіальним, тобто господарям даної місцевості. Ось так Ленін у 30-х рр.ХХ ст. Став духом-володарем пустелі Гобі, але лише на деякий час