Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼️«Східні декорації» Томаса (1749-1840) та Вільяма (1769-1837) Даніеллів. 🖊️Дев’ять років дядько та племінник Даніелли подорожували різними куточками Індії, створивши після повернення в Лондон (1794) один з найамбітніших візуальних проектів про Схід. Вважається, що роботи Даніеллів зробили абсолютно новий внесок у знання Британії про Індію, ставши дуже популярними серед колоніальних чиновників, мандрівників та митців, що прагнули репрезентувати чи осмислювати цей важливий для Корони регіон. #мистецтво #візуальне_осмислення #Індія #Британська_імперія #орієнталізм

📷З нагоди 1 вересня публікуємо кілька власних фото з Музею дервішів ордену Мевлеві, в районі Галати (Стамбул). 🖊️Просто не міг оминути увагою скриню для писемного приладдя та трохи тих речей, які в ній зберігались: каламар (традиційний символ влади й статусу у мусульманській країні), чорнильниці, ножі для паперу й заточування калямів (очеретяної тростини для письма). Ну й кілька зразків османської каліграфії з мініатюрами. #калам #каліграфія #каламар #мевлеві #музей #експонат #Стамбул #Османська_імперія

Колеги відкрили виставку в #НМІУ, присвячену історії Десятинної церкви в Києві. У дружинних похованнях Х ст. на Старокиївській горі також не обійшлось без "орієнту"😏: 📌Кубок скляний. Сирія; 📌Арабські монети з куфічними написами; #експонат #виставка #музей

Для осіннього настрою: 🖼️Романтична і традиційна Японія у роботах Нісідзіми Кацуюкі (1945 р. н.), японського художника, який популяризував давнє мистецтво укійо-е. 📝Друкувати на дерев’яних дошках свої перші роботи він почав ще в 19 років, намагаючись навіть в найменших деталях дотримуватись технології, в якій працювали майстри укійо-е ще 300 років тому. Саме тому, дивлячись на складну гру світла й кольорів у цих роботах, складається враження, ніби вони трохи загубились у часі😌 #мистецтво #укійо_е #Японія #Нісідзіма_Кацуюкі

📝У ЦНБ В. Вернадського буде презентація видань, які можуть зацікавити: 📌«Мазепинське Євангеліє» (було видане за кошти гетьмана І. Мазепи в Сирії); 📌«Пальмове гілля», збірка поезії А.Кримського; 📌«Мандри по святих місцях Сходу», паломника Василя Григоровича-Барського, який залишив надзвичайно детальні описи своїх мандрівок по теренам сучасного Лівану, Єгипту, Сирії та ін. країн; 📌«Український Ліван», І. Осташа; #анонс #книга #Ліван

Актуальний настрій: «Ранкові хмари», від Нісідзіми Кацуюкі. 1990-ті. #мистецтво #Нісідзіма_Кацуюкі #Японія

Якось мені вдалося (сам відверто не знаю як так вийшло) долучитися до запису подкасту "До ворожки не ходи: що таке магічне мислення" для Куншту. Наговорив там всякого про магічне мислення, його зв'язок з навколишнім ландшафтом і анімістичним світоглядом. Ймовірно багато кому не сподобається мій погляд на такий складний феномен як "магічне мислення", однак все ж це суб'єктивна думка і не погоджуватися з нею - нормально. Якщо у когось буде час, запрошую до прослуховування: https://kunsht.com.ua/podcast/do-vorozhki-ne-xodi-shho-take-magichne-mislennya/

👑У 1971 році Іран з пафосом відсвяткував ювілей - 2.5 тис. років власної монархії. Шах Мохаммед Пехлеві організував грандіозне дійство в м. Персеполісі, колишній столиці династії Ахеменідів, що мало продемонструвати міцність його влади та новий статус Ірану в якості головної сили регіону. ✍️Урочисті заходи супроводжувались театралізованими дійствами, наповненими символами з доісламського минулого Ірану: війська на параді були вбрані у стародавні наряди, а Шах виголосив промову на гробниці Кіра Великого. Сильний ідеологічний акцент був також зосереджений на «Циліндрі Кіра» («Маніфесті Кіра») – клинописному переліку милостей царя до підданих, який оголосили першою в історії декларацією прав людини. 🎥Кому цікаво, відео цих подій можна подивитись за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=TTSuN6s1jr8&ab_channel=djfreeiran #відео #Іран #Мохаммед_Шах #Персія #Пехлеві

🖼️"Мінарет мечеті Аль-Кутубія", від Вінстона Черчіля. Марокко, 1943. ✍️В 1943 році Черчіль і Рузвельт відвідали Марокко. Британського прем'єра зачарувала панорамам Маракешу, яку він спостерігав з невеликої вежі за містом. Більшу частину картини він написав на віллі американського консула в Маракеші, і згодом подарував її Рузвельту. Митці ніколи не оцінювали роботу, як великий шедевр. Але вона доволі емоційна. І це єдина картина Черчіля, написана за роки ІІ світової війни. #мистецтво #орієнталізм #Марокко #Маракеш #Черчіль #Рузвельт

📷Перші фотографії Кореї періоду Чосон, зроблені Фелічі Беато (1871 р.). 📝В 1871 році до Кореї прибула американська дипломатична місія, яка мала укласти з «закритим королівством» вигідні торгівельні угоди і концесії. Для підсилення цих вимог, 5 кораблів США провели військовий десант на о. Канхвадо. Формальним приводом до вторгнення став інцидент з захоплення американського торгового судна Шерман, у територіальних водах Кореї 1865 р. #Феліч_Беато був найнятий для фотохроніки цих подій. Йому випала унікальна можливість стати першим фотографом, який ступив на землі ізольованої до цього дня країни. Він відзняв серію з 47 фотографій, серед яких кадри з поля битви, зображення морських офіцерів на фоні трофейного корейського прапору, а також кілька типажів місцевих жителів і панорам. #фото #Корея #США

📷Нецке, що зображує самурая на підпитку. ХІХ ст. Колекція Музею Ханенків (Київ). Фото з їх публічної сторінки. ✍️Загалом, у колекції цього музею зберігається 120 мініатюрних японських скульптур-нецке, датованих ХІХ століттям. 📌Більше про них можна дізнатись на лекції 28 серпня, о 16.00. 👇Деталі за посиланням: https://www.facebook.com/events/2272743386193431/ #фото #лекція #Україна #Японія #нецке #Музей_Ханенків

Як Африка вривається у космічну сферу? Цікава стаття від «The Economist»: 📝Сьогодні власну космічну програму на цьому континенті мають більше 20 країн, а на орбіті перебувають більше 40 їхніх супутників. До того ж, це не лише «важковаговики» типу Алжиру, Єгипту, Нігерії чи Південної Африки. Серед інвесторів у космічну сферу є і такі країни як Ганна. 👉Станом на 2020 рік, країни Африки сукупно інвестували у свої космічні агентства більше 500 млн. дол. (в 2019 сума була 325 млн.). І ця цифра не включає приватних інвесторів і меценатів, серед яких є і українці. Зокрема, у статті згадується українець Макс Поляков, який нещодавно викупив контрольний пакет акцій одного з Південноафриканських стартапів у м. Стелленбош. Ця фірма за прогнозами матиме змогу випускати щонайменше 48 супутників на рік. 🤔Хоча Африка пропустила інвестиційний бум 90-х років, через політичні і соціальні проблеми, цього разу у континенту є всі можливості стати конкурентом для країн Азії: https://www.economist.com/middle-east-and-africa/2021/06/17/africa-is-blasting-its-way-into-the-space-race #стаття #Африка #космос #новини

⚡Анонс цікавого заходу та презентації книги: ✍️Азія - найбільший за територією і населенням континент зі складною історією та бурхливим сьогоденням. Азійські країни – одні з визначальних у міжнародній політиці ХХІ століття, але для багатьох залишаються майже невідомими. Азійський вектор зовнішньої політики України потребує розуміння особливостей держав цього регіону та стратегії розбудови відносин з ними на засадах спільних інтересів. Під час експертної дискусії поговоримо про: 🔸 Чи може просування економічних інтересів бути без політичного порядку денного? 🔸 Хто є основними партнерами України в Азії? 🔸 Чи є Україні що запропонувати азійським країнам? 📖В рамках заходу також відбудеться презентація нової книги посла України в Японії Сергія Корсунського “Як будувати відносини з країнами Азії”. 📌Реєстрація: https://bit.ly/3jfYqKa #анонс #книга #презентація #Азія #дипломатія

📷«Japan, between 1885 and 1890», один з альбомів #Адольфо_Фарсарі. 📝Підприємець друкував монохромні фото, які згодом розфарбовувались. Самі альбоми виготовляли вручну. Їх оздоблювали аплікаціями, каліграфічними написами і прикрасами (часто з коштовних металів і слонової кістки). Вони ставали своєрідним витвором мистецтва, елітарним подарунком, який мандрівники привозили з Японії. На «Фарсарі і Ко» працювали кілька десятків майстрів, серед яких 19 – були художниками колористами (японцями), що володіли техніками традиційного японського живопису. Не дивно, що й досі їх вироби експонуються і зберігаються в багатьох європейських музеях. За роки роботи в Японії, «Фарсарі і Ко» продали численні примірники іноземним дипломатам, підприємцям, туристам. Та й самі японці полюбили їх витончену естетику. 📌Як виглядав альбом «Japan, between 1885 and 1890», можна подивитись у відео, де він повністю оцифрований. Приємного перегляду: https://www.youtube.com/watch?v=2Oq8zYnDSLk&ab_channel=Museudelcinema #фото #відео #Японія

📷Адольфо Фарсарі (1841-1898), один з найвідоміших фотографів Японії ХІХ століття. У Японію він перебрався 1873 р., ставши партнером «Sargent, Farsari & Co»(Йокогама), яка спеціалізувалась на виданні плакатів, книг, альбомів, листівок та путівників по Японії. 📝У 1883 р. #Адольфо_Фарсарі зосередився на комерційній фотографії, розпочавши друк власних і придбаних знімків. Пожежа 1886 р. знищила більшість його негативів, змусивши підприємця пуститись у тривалу подорож для збору нового фотоматеріалу. Він зміг відзняти більше 1 тис. пейзажів і типів Японії, повторно відкривши бізнес уже 1887 року. 📌Як і більшість фотографів-орієнталістів, Фарсарі виготовляв два типи фото: «декорації Японії» (пейзажі, архітектура, панорами міст) та «звичаї її мешканців» (різні типажі, професії, обряди, тощо). Довгий час, саме «Фарсарі і Ко» були єдиною японською фірмою з іноземною власністю. Її популярність значно вплинула на #візуальне_осмислення цієї країни, як на «Заході», так і в самій Японії. #фото #Японія #Йокогама

📷«Великий Будда» у Камакурі. Грандіозна бронзова статуя, яку вперше побачили на «Заході» завдяки #Фелічі_Беато. Сам фотограф також зображений на одному зі знімків. Він сидить на сходах у правому нижньому кутку. Унікальність фото полягає в тому, що через деякий час природний катаклізм зруйнував центральну (дерев’яну) частину цього храму. Інші мандрівники вже не змогли наживо побачити ці оригінальні конструкції. 📌«Views of Japan», один з «японських альбомів» Фелічі Беато, який можна скачати за посиланням: https://www.getty.edu/art/collection/objects/32729/felice-beato-views-of-japan-english-about-1868/ #фото #Японія #Камакура #буддизм

#4. Фелічі Беато і Японія (1863-1884) 📝Фелічі Беато провів у Японії 20 років, побачивши на власні очі наслідки громадянської війни та великих перетворень часів Бакумацу й Мейдзі. Цей період став найбільш продуктивним у його кар’єрі, не зважаючи на обмеження подорожей, які діяли в країні для іноземців. «Японські альбоми» Беато мали шалений успіх, адже деякі регіони він представляв на фото вперше. Чимало відзнятих місць і пам’яток залишились існувати лише на фото. Їх першочерговий вигляд з часом був втрачений через катаклізми, будівництво та війну. Фелічі Беато був одним з перших, хто відкрив Японію не лише для «Заходу», а й самим японцям. Негативи до його фото активно купували десятки фірм, відтворюючи типажі, образи й місця «Країни вранішнього сонця» за суб’єктивним поглядом Беато. Ці роботи мали сильний вплив на візуальне осмислення Японії, адже ними й досі ілюструють більшість сучасних популярних публікацій про її мешканців у ХІХ столітті. #фото #Фелічі_Беато #текст #Японія #візуалтне_осмислення

Знатний чоловік з Молдавії. «Книга турецьких костюмів», І половина 17 ст. #мистецтво #Османська_імперія #книга_турецьких_костюмів #Молдавія #Валахія

📝Один з улюблених сюжетів османської хроніки Мустафи Наїми. Про те, як український козак у Стамбулі видавав себе за сина молдавського господаря, та як на цьому заробили підприємливі посадовці: ✍️Одного разу в Стамбулі з’явився український козак, який розгулював по місту у мусульманському вбранні, видаючи себе за сина покійного молдавського воєводи Радула Мігня (помер 1633 р.). Він клопотав про посаду «померлого батька». Через те, що у Радула не було інших відомих спадкоємців, губернатор Силістри Сіявуш Паша запросив «…невідомого кяфіра з дніпровських гайдуків» до себе, прийняв з відповідною шаною, та «…задля благої справи повівся чемно, одягнув-оперезав його і почестував». В той час новим молдавським господарем вже був Георгій Стефан, якого затверджували за протекцією Ага Татая. Останній справедливо турбувався, що через цього «спадкоємця» молдавські справи підуть шкереберть. А тому, направив Сіявушу Паші «…8 тисяч гурушів і купу соболів із дарами», з проханням відіслати до нього козака-самозванця. Але Сіявуш Паша відправив вже іншого «…невірного гайдука під виглядом вирядженого та прихорошеного сина Радула». Коли це було розкрито, розгніваний Ага Татай написав ще раз до Паші, прохаючи вислати справжнього претендента на молдавський престол. У відповідь він отримав натяк на те, що «…нехай би ще прислали… побільше грішви». Додатково витративши ще 5 тисяч гурушів на подарунок, він таки отримав першого самозванця-козака. З’ясувавши і його сумнівне походження, Ага Татай нарешті зрозумів аферу, за яку вже заплатив двічі. Він стратив самозванця, але свої акче так і не повернув. 🤔Така от схема у ранньомодерному мегаполісі Стамбулі, за участі двох українських козаків та османського чиновника. 📌Мустава Наїма. «Гюсейнові городи у витягу історій із заходу та сходу». Переклад з османо-турецької О. Галенка та О. Кульчинського. #текст #джерела #Османська_імперія #Стамбул #Україна #козак #афера #історія_Наїми

✍️«Чим більше пізнаєш світ, тим більше зростає усвідомлення його незвіданості й упевненість у його безмірі, і то не в просторовому, а культурному багатстві… У часи Джеймса Фрезера, коли він писав «Золоту гілку», багато антропологів ХIX століття думали, що на світі живе певна кількість племен чи народів, спроба класифікувати й описати які цілком можлива. Сьогодні ми свідомі того, що культурний вимір світу безкінечний у своєму безмірі і багатстві. Думаю, що понад сорока п’яти років досить інтенсивних поїздок, я не знаю світу… Моє головне прагнення – показати європейцям, що наша ментальність дуже європоцентрична… Що Європу оточує неосяжне і динамічне розмаїття культур, суспільств, релігій та цивілізацій. Життя на планеті, на якій все більше взаємозв’язків, вимагає усвідомлення цього, і пристосування до радикально нових глобальних умов. 📌Ришард Капусцінський. «Автопортрет репортера», 2003. #Цитата #Ришард_Капусцінський #репортаж