Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

🖼️Литовський татарин з гвардії імператора Наполеона Бонапарта, 1812-1814. Репродукція малюнку з Музею Війська Польського в Варшаві. #мистецтво #татари_липки #Литва #Польща

Тогочасний Бен-Метір цілком можна було назвати українським селом. Тут плекалися українські традиції: колядки, новорічні посівання, обливаний понеділок, русофобія тощо. Бен-метірці влаштовували виступи хору та танцювального ансамблю, виставки народного мистецтва не тільки у своєму селі, а й в інших містах Тунісу. Розповсюджували франкомовні листівки та книжки про Україну та українців — місцеві здебільшого не бачили різниці між українцями та росіянами, багато з яких емігрували у Туніс 30 роками раніше. З Бен-Метіра свого часу вигнали двох російських попів, які намагалися опікуватися православними українцями — такі складали більше третини громади. Зі свого боку деякі місцеві газети — зокрема комуністичні — писали про українців, як про фашистів та гітлерівських колаборантів. Після цих публікацій і подальшого розслідування декількох українців було депортовано з Тунісу. 📷 Український ансамбль на сцені римського театру II ст., м. Дуґґа, Туніс, 1951

🖼"Чешме в Стамбулі", від архітектора та художника Антуана Ігнаса Меллінга (1763-1831). #мистецтво #Туреччина #Стамбул

Нещодавні черги за водою нагадали про культуру фонтанів. ✍З суб’єктивного досвіду, для Балканів, Туреччини чи Криму, фонтан – дуже «соціальний об'єкт». І справа тут не лише в кліматі чи особливому ставленні до води в ісламі. В залежності від розташування й форми, фонтани були центрами суспільного життя, де проводили зустрічі та обмінювались новинами. Нерідко, такі споруди ставали місцями пам’яті, адже їх зводили на згадку про загиблих героїв. Кошти на них жертвували правителі й меценати, розголос про яких у наступні покоління підтримувався нескінченною людською спрагою. Для прикладу, у кримських татар фонтани були ще й місцем, де молодь видивлялась собі майбутніх наречених. Дівчата, у свою чергу, ходили туди не лише з глеком-гугюмом, але й у відповідному комплекті ювелірних прикрас. Чимось особливим були чешма (чешме) – фонтани при дорозі, біля яких мандрівник міг прив’язати коня й відпочити, наповнити водою бурдюк, нарізати кавун чи звірити маршрут. «Гостинність без господаря, Балкани без кордонів» - так поетично описала цю культуру на Балканах письменниця Капка Касабова. #текст #роздуми #фонтан #Балкани #Крим #Туреччина

📷«Портрет Японії». Серія робіт про Японію початку 1960-х років, від американського фотожурналіста Бартона Семюеля Глінна. Створена для журналу «Holiday». Вона була частиною фотоісторії про подорожі «південними морями Азії» і публікувалась також «Magnum Photos». ✍«Я повірив у перевагу відкриття над винаходом. Важливо не те, що я роблю, а те, що відбувається зі мною» - так Барт Глінн описав свій творчий підхід у одному з інтерв’ю. #мистецтво #фото #Японія #погляд

📷Китайська лакова шкатулка. І ст. н.е. Знахідка з Усть-Альмінського некрополя (скіфське городище на південному заході Криму). Колекція Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Експонувалась на "виставці скіфського золота" (Крим: золото й таємниці Чорного моря) у музеї Аллада Пірсона (Амстердам). Зараз це один з предметів, який чекає на повернення додому в Україну. #музей #експонат #скіфи #Україна #Крим #Китай

🖼Багатства японської природи, від Оно Бакуфу (1888-1976). Японський художник і гравер прославився пейзажами й натюрмортами, створеними в неповторному сюреалістичному стилі. Особливу популярність йому принесла серія «Знайомі риби Японії» (1940), після якої стиль майстра став добре впізнаваним. Митець любив споглядати дику природу, багато гуляв та був дуже уважний до деталей. Це додає його картинам мрійливості та трохи химерності. #мистецтво #Японія

🖼"Дощ над Святою Софією", від яскравого українського митця й письменника Олекси Грищенка, 1920. Колекції Національного Художнього музею (NAMU). #мистецтво #Туреччина #Стамбул #музей #Україна

🎥Дослідник Андрій Федорук допомагає розібратись зі знаменитою історією про бойових османських слонів під Хотином, у 1621 році. #відео #Османська_імперія #Україна #Хотин https://m.youtube.com/watch?v=eGIo5D1SeNE&feature=share&fbclid=IwAR0KEGWRMQTNbNVQo15guMFEbzuCLe7_C47_ZBUuhMWcOWCUx2LGuvRw3jc#dialog

✍"Уважний глядач може помітити на літографії музикантів із барабаном давулом і двома духовими інструментами, що називаються зурна. Таке «тріо» давулджилар («барабанщиків») вважається одним із найдавніших типів музичних колективів. Їх походження пов’язують як із військовими оркестрами, так і з сигнальними ансамблями, що існували у Криму до першої половини 20 століття. «Сигнальні ансамблі» у супроводі деляли («крикунів») повідомляли про настання нової години, оголошували укази чи рекламували товари на базарі. Також їх часто запрошували на чиєсь весілля чи іншу публічну подію". 🖼Кілька слів про насичену деталями літографію "Алушта" Фрідріха Гросса (з альбому "Крим", 1857), а також про кримськотатарську боротьбу куреш і традиційні музичні інструменти. На текст надихнула розмова з Ігорем Ходжаніязовим. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02oPzNLs6si4APY871zXooQCJJ92fvKUxSTVzVhURMYvhk4ts8LcEz4ujZoAxs4dRMl&id=100054343164925 #НМІУ #музей #MIRAS #виставка #кримські_татари #Крим #Україна

Поки сидимо без світла, можна згадати теплі літні ночі😌 🖼️ «Нічний вид на гору Фудзі влітку», від Секігуті Хіроші (нар. 1943) - сучасного художника та майстра деревориту, який працює у традиційній техніці ніхонга. #мистецтво #Японія

🖼️Романтична «екзотика» кримського базару, від Луїджі Премацці (1814-1891), італійського живописця на царській службі. #кримські_татари #Крим #мистецтво #орієнталізм

✍У 1823 р. біля с. Хоняків (Хоняков, Острозький повіт) на Волині знайшли скарб коштовного посуду та монет, у складі якого була перська срібна чаша з позолотою, датована 7-8 ст., тобто часами династії Сасанідів. Рідкісна археологічна знахідка добре збереглась та не мала аналогів в інших українських музейних колекціях. Вона стала свідченням давніх торгівельних і соціальних контактів стародавнього населення українських земель з теренами сучасного Ірану, а тому здійснила ажіотаж серед дослідників. 🎙Випуск подкасту «Культурний трибунал», присвячений унікальному експонату з колекції Богдана та Варвари Ханенків, який радянська влада спочатку намагалась продати за кордон (через т.з. "Держторг"), а потім викрала з Музею Мистецтва ВУАН у Києві до колекції Ермітажу. 📌Як українські музейники відстоювали цю унікальну знахідку та чим закінчилась історія з «Чашею Ханенків», можна послухати тут. #подкаст #музей #експонат #Іран #Україна #археологія #колоніалізм

✍«Тому, хто прагнув здобути милість Аллаха, сказали: Ласкаво просимо!... Смерть є чашею з вином, що п’є все живе. Могила є житлом, до якого входить кожна людина…». Епітафія з надгробку хана Селіма ІІ Ґерая (помер у 1748 р.) 🖼Ілюстрація: Цвинтар ханського палацу в Бахчисараї, з альбому «Крим» (1857), Фрідріха Гросса. 📌Експонується на виставці «MIRAS. Спадщина», в Скарбниці НМІУ. #мистецтво #орієнталізм #Крим #роздуми #музей #експонат #MIRAS #виставка

Як один і той самий сюжет можна сприймати під різними кутами зору, в залежності від «культурного бекграунду»? 📝«Цвинтар», як і «живописні руїни» були поширеним орієнтальним сюжетом в мистецтві просвітництва та романтизму. Для європейського глядача вони з одного боку символізували старовину екзотичних місць, а з іншого - слугувати поетичним нагадуванням, що часи розквіту й величі «східних країн» вже минули. Але давайте поглянемо на цей сюжет з іншої точки зору: цвинтар в мусульманській політичній культурі є одним з обов’язкових атрибутів столиці. Разом з медресе, палацом правителя й великою мечеттю, він демонструє давність правлячої династії, підкреслюючи її право на правління. Перефразовуючи класика: «батьківщина – це там, де могили» (с).👇👇👇 #текст #орієнталізм #мистецтво #роздуми

Можливо підписників зацікавить українсько-турецький захід: ⚡️18 листопада о 14:00 в Університеті Башкент відбудеться конференція на тему: "Голодомор в усній літературній традиції", приурочена до 89-тих роковин Голодомору в Україні. Доповідачі: 🔵 Хакан Киримли (Університет Бількент) 🟡 Олесь Кульчинский (Стамбульський університет) 🔵 Мартін-Олександр Кислий (Національний університет «Києво-Могилянська академія») 🟡 Дмитро Білий (Музей Голодомору) 🔵 Віталій Огієнко (Український інститут національної пам'яті) Модератор: Юлія Білецька (Карабюкський університет) Під час заходу буде представлено виставку "Незасуджений геноцид українців" про минуле і сьогодення України, яку підготував Музей Голодомору I Holodomor Museum 📆 Дата та час: 18 листопада 2022, 14:00 📌 Місце проведення: конференц-зал Avni Akyol, Університет Башкент (Avni Akyol Konferans Salonu, Güzel Sanatlar Tasarım ve Mimarlık Fakültesi, Başkent Üniversitesi Kampüsü) 📍 Геолокація: https://goo.gl/maps/vfzfsW4Yag6cu8WHA #анонс #Україна #Туреччина

🌧️❄️Сьогодні дорога додому відчувається приблизно так: 🖼️«Взимку» (1976), від Фукіти Фуміякі, японського художника й майстра деревориту. #Японія #мистецтво #погода

Друзі, маємо чудові новини! В нашому видавництві незабаром вийде перший український переклад історико-етнографічного нарису Ґеорґа Ніорадзе «Похорони і культ предків у хевсурів». Сьогодні описані в книзі ритуали майже забуті, але в нас є унікальний шанс подивитися на них очима свідка, водночас і науковця, Ґеорґа Ніорадзе, який написав це дослідження майже 100 років тому. Окрім самого дослідження «Похорони і культ предків у хевсурів», у це видання ми вирішили помістити також дві статті присвячені історії та культурі Хевсуреті, що виходили в період 30-х років ХХ ст. в українському журналі «Східний світ». Що ж то за хевсури такі? Чим їхні обряди схожі на християнство, і чому Мірча Еліаде вважав їх проявами шаманізму? Все це ви зможете дізнатися з книги, яку поки можна передзамовити, як завжди, зі знижкою, лише за 140 грн.

🍁Ще трохи осінніх робіт від Шібати Зешіна (1807-1897), японського художника та одного з найвідоміших майстрів у роботі з лаком і деревом в еру Едо та Мейдзі. #мистецтво #Японія #осінь