Нотатки орієнталіста. Orientalist notes

Афганські килимарі в тренді

🚀Нещодавно Уганда та Зімбабве стали космічними державами. Перші супутники цих країн (PearlAfricaSat-1 та ZimSat-1) були виведені на орбіту з Міжнародної космічної станції за допомогою японського модуля Kibo. Супутники були розроблені інженерами цих африканських країн при допомозі японського Технологічного інституту Кюсю. Президент Уганди Йовері Мусевені заявив, що хоче розвинути технологічний потенціал країни, щоб справлятися з викликами в таких секторах, як сільське господарство, безпека та управління природними ресурсами. А також стежити за погодою та стихійними лихами, складати карту мінеральних багатств чи генерувати інші важливі дані. П.С. Більше року тому писали про активний розвиток космічних програм в країнах Африки. Схоже, справа по-троху рухається, адже загальна кількість "африканських супутників" сьогодні вже перейшла відмітку у 50 одиниць. #новини #космос #Африка #Японія

✍️«Процес зближення України та Південно-Східної Азії отримав потужний поштовх, коли у світі, в тому числі й в азійських країнах, зрозуміли, яку глобальну загрозу несе повномасштабна війна Росії проти України…» (с). ⚡️Про АСЕАН, «Азійську стратегію» України та перспективи, які відкрив візит міністра зовнішніх справ Кулеби на саміт до Південно-Східної Азії, у статті «Азійські тигри та нові горизонти»👇. #новини #текст #Азія #Україна https://24tv.ua/ukrayina-samiti-asean-rezultati-vizitu-kulebi-do-aziyi_n2204368#5

❄️Ранні морози застали осінній врожай у полях та на деревах. Недосушений дайкон біля подвір‘я й останні квіти цього року присипало снігом. Такою відчував «Раптову зиму» Оцу Казуюкі, сучасний художник та мастер деревориту (між іншим - учень знаменитого Кійоші Сайто). #мистецтво #Японія #зима #погода

🖼️«Дівчата розглядають японські предмети», від французького художника Жака-Жозефа Тіссо (1836-1902). Митець досить влучно зобразив європейський ажіотаж на «японізми», який виник після представлення японських гравюр, одягу й предметів інтер’єру на Всесвітній виставці декоративного мистецтва (1900). #мистецтво #орієнталізм

Цікава 3д реконструкція османської фортеці Єні-Дунья («Новий світ»), що розташовувалась поблизу поселення Хаджибей. 📌Детальніше тут👇: #Одеса #Османська_імперія #Україна #Хаджибей https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0aF4128YJGa5ttuP56S1FxBRsQLT68nefrUXY2dK3XRd36ZSheVH5pztKZZDQ1z2al&id=100014002452418

Займаючись інтелектуальною працею, облаштовуйте свій робочий простір правильно: 🖼️ «Мірза Ака». Іран, 1864. Колекція музею Рітберга, у Швейцарії. Художник невідомий, але картина дуже багата на «затишні»повсякденні деталі: кавник з жаровнею, кишеньковий годинник, окуляри й скриня для писемного приладдя. #мистецтво #Іран

Японка гоиує борщ та чібереки. Підписи до страв зроблені кримськотатарською та українською мовами (радує, що чіберек, а не чєбурек)😌: https://twitter.com/agWE3OhPxKeXDHe/status/1596816465373429760?fbclid=IwAR2NE_A0THcZbAaDeCenFEubSx7a9I197MhJVL0uB7ydUzhxKTh90J9nd4k

🖼️Литовський татарин з гвардії імператора Наполеона Бонапарта, 1812-1814. Репродукція малюнку з Музею Війська Польського в Варшаві. #мистецтво #татари_липки #Литва #Польща

Тогочасний Бен-Метір цілком можна було назвати українським селом. Тут плекалися українські традиції: колядки, новорічні посівання, обливаний понеділок, русофобія тощо. Бен-метірці влаштовували виступи хору та танцювального ансамблю, виставки народного мистецтва не тільки у своєму селі, а й в інших містах Тунісу. Розповсюджували франкомовні листівки та книжки про Україну та українців — місцеві здебільшого не бачили різниці між українцями та росіянами, багато з яких емігрували у Туніс 30 роками раніше. З Бен-Метіра свого часу вигнали двох російських попів, які намагалися опікуватися православними українцями — такі складали більше третини громади. Зі свого боку деякі місцеві газети — зокрема комуністичні — писали про українців, як про фашистів та гітлерівських колаборантів. Після цих публікацій і подальшого розслідування декількох українців було депортовано з Тунісу. 📷 Український ансамбль на сцені римського театру II ст., м. Дуґґа, Туніс, 1951

🖼"Чешме в Стамбулі", від архітектора та художника Антуана Ігнаса Меллінга (1763-1831). #мистецтво #Туреччина #Стамбул

Нещодавні черги за водою нагадали про культуру фонтанів. ✍З суб’єктивного досвіду, для Балканів, Туреччини чи Криму, фонтан – дуже «соціальний об'єкт». І справа тут не лише в кліматі чи особливому ставленні до води в ісламі. В залежності від розташування й форми, фонтани були центрами суспільного життя, де проводили зустрічі та обмінювались новинами. Нерідко, такі споруди ставали місцями пам’яті, адже їх зводили на згадку про загиблих героїв. Кошти на них жертвували правителі й меценати, розголос про яких у наступні покоління підтримувався нескінченною людською спрагою. Для прикладу, у кримських татар фонтани були ще й місцем, де молодь видивлялась собі майбутніх наречених. Дівчата, у свою чергу, ходили туди не лише з глеком-гугюмом, але й у відповідному комплекті ювелірних прикрас. Чимось особливим були чешма (чешме) – фонтани при дорозі, біля яких мандрівник міг прив’язати коня й відпочити, наповнити водою бурдюк, нарізати кавун чи звірити маршрут. «Гостинність без господаря, Балкани без кордонів» - так поетично описала цю культуру на Балканах письменниця Капка Касабова. #текст #роздуми #фонтан #Балкани #Крим #Туреччина

📷«Портрет Японії». Серія робіт про Японію початку 1960-х років, від американського фотожурналіста Бартона Семюеля Глінна. Створена для журналу «Holiday». Вона була частиною фотоісторії про подорожі «південними морями Азії» і публікувалась також «Magnum Photos». ✍«Я повірив у перевагу відкриття над винаходом. Важливо не те, що я роблю, а те, що відбувається зі мною» - так Барт Глінн описав свій творчий підхід у одному з інтерв’ю. #мистецтво #фото #Японія #погляд

📷Китайська лакова шкатулка. І ст. н.е. Знахідка з Усть-Альмінського некрополя (скіфське городище на південному заході Криму). Колекція Бахчисарайського історико-культурного заповідника. Експонувалась на "виставці скіфського золота" (Крим: золото й таємниці Чорного моря) у музеї Аллада Пірсона (Амстердам). Зараз це один з предметів, який чекає на повернення додому в Україну. #музей #експонат #скіфи #Україна #Крим #Китай

🖼Багатства японської природи, від Оно Бакуфу (1888-1976). Японський художник і гравер прославився пейзажами й натюрмортами, створеними в неповторному сюреалістичному стилі. Особливу популярність йому принесла серія «Знайомі риби Японії» (1940), після якої стиль майстра став добре впізнаваним. Митець любив споглядати дику природу, багато гуляв та був дуже уважний до деталей. Це додає його картинам мрійливості та трохи химерності. #мистецтво #Японія

🖼"Дощ над Святою Софією", від яскравого українського митця й письменника Олекси Грищенка, 1920. Колекції Національного Художнього музею (NAMU). #мистецтво #Туреччина #Стамбул #музей #Україна

🎥Дослідник Андрій Федорук допомагає розібратись зі знаменитою історією про бойових османських слонів під Хотином, у 1621 році. #відео #Османська_імперія #Україна #Хотин https://m.youtube.com/watch?v=eGIo5D1SeNE&feature=share&fbclid=IwAR0KEGWRMQTNbNVQo15guMFEbzuCLe7_C47_ZBUuhMWcOWCUx2LGuvRw3jc#dialog

✍"Уважний глядач може помітити на літографії музикантів із барабаном давулом і двома духовими інструментами, що називаються зурна. Таке «тріо» давулджилар («барабанщиків») вважається одним із найдавніших типів музичних колективів. Їх походження пов’язують як із військовими оркестрами, так і з сигнальними ансамблями, що існували у Криму до першої половини 20 століття. «Сигнальні ансамблі» у супроводі деляли («крикунів») повідомляли про настання нової години, оголошували укази чи рекламували товари на базарі. Також їх часто запрошували на чиєсь весілля чи іншу публічну подію". 🖼Кілька слів про насичену деталями літографію "Алушта" Фрідріха Гросса (з альбому "Крим", 1857), а також про кримськотатарську боротьбу куреш і традиційні музичні інструменти. На текст надихнула розмова з Ігорем Ходжаніязовим. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid02oPzNLs6si4APY871zXooQCJJ92fvKUxSTVzVhURMYvhk4ts8LcEz4ujZoAxs4dRMl&id=100054343164925 #НМІУ #музей #MIRAS #виставка #кримські_татари #Крим #Україна

Поки сидимо без світла, можна згадати теплі літні ночі😌 🖼️ «Нічний вид на гору Фудзі влітку», від Секігуті Хіроші (нар. 1943) - сучасного художника та майстра деревориту, який працює у традиційній техніці ніхонга. #мистецтво #Японія