en
Feedback

Don't get caught by a cheater! Telemetrio finds and tags such channels 👉 If you want to see the tag, subscribe

Канал імені Леоніда Осики

Канал імені Леоніда Осики

Open in Telegram

зворотній зв'язок @exdovzhenko

Show more
629
Subscribers
No data24 hours
+37 days
+330 days
Posts Archive
АЛЬМАНАХ, ЯКИЙ НЕ ВІДБУВСЯ У 1970 році на Кіностудії ім. О. Довженка молоді режисери, випускники кінофакультету Київського ін
+8
АЛЬМАНАХ, ЯКИЙ НЕ ВІДБУВСЯ У 1970 році на Кіностудії ім. О. Довженка молоді режисери, випускники кінофакультету Київського інституту театрального мистецтва імені І. Карпенка- Карого, екранізували маловідомі твори Лесі Українки – незакінчену повість “Одинак”, оповідання “Прощання (Думки арештованого)” і драму “Прощання”. За спогадами одного з режисерів, Вʼячеслава Криштофовича, це була ідея їхнього майстра, Володимира Денисенка. Самі роботи мали скласти Альманах, що був навіть анонсований на сторінках журналу «Новини кіноекрану», проте збірник робіт молодих кінематографістів залишився поза екраном, великим і телевізійним. Довженко-Центр вперше демонструє оцифровані копії, передані дослідником кіно Оліфером Олегом. Дивіться за посиланням на ДЦ. Онлайн.
19 Nov, 06:12

Зверніть увагу. Особливо «Одинак» і «Прощання».
19 Nov, 06:12

Фізика пошкоджень і деталізація нової GTA просто неймовірні. Фрагмент втраченого анімаційного фільму «Ніколи! Ніколи!» 1975, реж. Костянтин Чикін, худ. В. Сабліков, виробництво Київнаукфільм.
19 Nov, 03:09

Під час прогулянки по блошиному ринку на станції Зеніт, поряд із довідником "Тероризм і терористи" та книжкою "В лабіринтах а
+5
Під час прогулянки по блошиному ринку на станції Зеніт, поряд із довідником "Тероризм і терористи" та книжкою "В лабіринтах абверу", мені трапилася книжка Роміла Соболєва (не питайте) "Як кіно стало мистецтвом". Відкривши її, я побачив, що автором ілюстрацій до цієї книжки є Флоріан Ілліч Юр'єв, який нарисував кадри з фільмів Сергія Ейзенштейна, Олександра Довженка, Чарлі Чапліна, Жан-Люка Ґодара та інших. Мене особливо зацікавила інтерпретація сцени поїдання черевика з "Золотої лихоманки" - в Чапліна чомусь дві виделки. Книжку було передано в дар новому поколінню українських кінематографістів.
16 Nov, 08:43

Насправді складно уявити, як таке кіно замовляли і (чи) показували по телебаченню. Варто дослідити справу фільму. Тут використані різні формати зображення – звичайний і широкоекранний, титри абхазькою мовою, лише абхазькі актори (зустрічається прізвище Арахамія). Власне фільм лише абхазькою мовою і знято (з камео української). Єдина запрошена зірка, наша Антоніна Лефтій, теж розмовляє чи озвучена абхазькою. Російською зроблено одноголосий закадровий переклад.
15 Nov, 03:04

Росіяни викликали ще один втрачений український фільм. Знято це на Кіностудії ім. О. Довженка у 1970 році на замовлення Госте
+8
Росіяни викликали ще один втрачений український фільм. Знято це на Кіностудії ім. О. Довженка у 1970 році на замовлення Гостелерадіо. Фільм по документах зустрічається за трьома різними назвами «Легенда», Каштановый дом» і «Сотворение», а в анотації можна прочитати, що це «о жизни абхазского народа, о его древних традициях и культуре, о его достойной роли в деле построения нового общества в нашей стране». «Сотворение» буквально і метафорично розповідає про реставрацію абхазького храму. Це поетичне кіно у тому сенсі, що тут читають багато поезії. З іншого боку це поетичне кіно Миколи Мащенка – з довгими патетичними монологами і фактурними крупними планами, зафільмованими оператором Олександром Деряжним, відомим роботою над «Совістю» Володимира Денисенка. Не люблю поетичного Мащенка, але сидів заворожений.
15 Nov, 03:02

Продовження історії з рекламним фільмом для Харківської парфумерно-косметичної фабрики «Ефект». Справжнім автором виявився Ігор Кедровський, учасник харківської рок-сцени кінця 80-х, один з перших українських кліп-мейкерів. Його роботи для харківського гурту «Куку» (Генеральные переживания) якраз на межі розпаду СРСР можна знайти на ютубі: ось, ось і ось. Власне фронтмен гурту Жека «Кошмар» Варва та інші відомі харківʼяни також взяли участь в рекламі. Тут про це (а також звідки у титрах взялось прізвище Дмитра Томашпольського) розповідає сам Ігор Кедровський, який, як я розумію, зараз проживає в Штатах.
12 Nov, 01:15

А це зйомки «Білого птаха з чорною ознакою». Режисер Юрій Іллєнко і оператор Вілен Калюта. З фб Юрія Гармаша.
А це зйомки «Білого птаха з чорною ознакою». Режисер Юрій Іллєнко і оператор Вілен Калюта. З фб Юрія Гармаша.
10 Nov, 04:09

Зйомки фіналу «Вечора на Івана Купала». Впізнаються Борис Хмельницький, Вадим Іллєнко і Лариса Кадочникова. Решту поки не іде
Зйомки фіналу «Вечора на Івана Купала». Впізнаються Борис Хмельницький, Вадим Іллєнко і Лариса Кадочникова. Решту поки не ідентифікував. З фб Олени Іллєнко.
09 Nov, 05:51

Під час обговорення літературного і режисерського сценарію «Женців» кілька разів піднімалось питання весільного обряду: «Зает
+1
Під час обговорення літературного і режисерського сценарію «Женців» кілька разів піднімалось питання весільного обряду: «Заетнографоване весілля, треба його скоротити», «уточнити (тобто вирізати) деякі моменти повʼязані з весільним обрядом». Весілля зрештою вийшло цікавою сумішшю народного і сучасного, такого ви в кіно не бачили. Класно, що СМИК на це звернули увагу. До речі, сходіть на їхнє СМИК. Весілля.
07 Nov, 10:38

смик і дц зробили невеликий допис про фільм "женці" володимира денисенка та відображення поліських весільних традицій у ньому. зокрема, в уже раніше публікованих фрагментах звучить "ой сосонка літом і зимов зелена". на сайті поліфонії можна знайти три близькі варіації цієї народної пісні для дівич-вечора — житомирська, київська та хмельницька області запису. але цього разу увагу привернуло те, що майже через 20 років ця ж пісня з'явиться на екрані в іще одному фільмі — «приятелі небіжчика» в'ячеслава криштофовича. звучатиме на титрах у відчутно повільнішому виконанні ніни матвієнко. цікаво, по-перше, тому, що криштофович був студентом денисенка і це ніби такий маленький реверанс учителю (хто зна, чи справді планований). по-друге ще тому, що фільмам криштофовича інколи закидають, що вони суцільно зросійщені, а українська культура режисерові нібито не дуже важила. водночас трохи кумедно, що «чоловіча» міщанська напівкримінальна трагікомедія зненацька закінчується поліської піснею з дівич-вечорів. я пояснити її присутність (крім реверансу) можу хіба тим шо вона красива, а з цим не посперечаєшся. коротше приходьте завтра на рейв-весілля від смика чи шо
07 Nov, 09:41

photo content
+5
06 Nov, 04:45

Руда Фея (1987, реж. Володимир Коваленко, оп. Юрій Гармаш) vs Жовта кімната (1989, худ. Олег Голосій)
+1
Руда Фея (1987, реж. Володимир Коваленко, оп. Юрій Гармаш) vs Жовта кімната (1989, худ. Олег Голосій)
06 Nov, 03:45

До речі, Боб Ділан, давній шанувальник Довженка, прийшов до Папи в образі зі «Звенигори».
05 Nov, 16:01

photo content
+1
05 Nov, 15:40

На росмайданчиках дропнули оцифровані бетаками кількох втрачених українських фільмів. Російськомовні версії, звісно. Тепер є
+5
На росмайданчиках дропнули оцифровані бетаками кількох втрачених українських фільмів. Російськомовні версії, звісно. Тепер є можливість подивитись «Крутий горизонт» (1970) Василя Ілляшенка, «Нам тут жити» (1972) і «Небо-земля-небо (1975) Анатолія Буковського. Ці досить посередні виробничі і колгоспні мелодрами більше цікаві дослідникам кіно історією свого створення та різними деталями на екрані, як документи свого часу. Радити не буду (на відміну від суперечливих і талановитих «Женців»), але якщо раптом комусь кортить подивитись, пишіть.
02 Nov, 03:37

я в свою чергу не можу не доповнити цей факт. адже саме на призначений для мікрофільмування, а не кінозйомки мікрат-300 через
+8
я в свою чергу не можу не доповнити цей факт. адже саме на призначений для мікрофільмування, а не кінозйомки мікрат-300 через 2 роки після іллєнка на грузія-фільмі український оператор олександр антипенко зніме «благання» тенгіза абуладзе. окрім спільності фільмів у поетичному підході та філософській притчевості оповіді, висока контрастність плівки дасть можливість іллєнку в його «доповідній апостолові петру» стверджувати, ніби абуладзе був великим фанатом «криниці для спраглих» (1965) і кликав саме юрія герасимовича знімати «благання» як оператора. утім, він наче був дуже зайнятий «вечором на івана купала», тому відмовився й порекомендував антипенка. сам антипенко такого ніде не пригадує. натомість частіше звучить, що рекомендував його параджанов, який напередодні відзняв із оператором проби до «київських фресок». а ось вибір «мікрата-300» антипенко коментує, крім операторського бачення, ще й тим, що він уже успішно випробував цю «безпівтональну» плівку на своєму дипломному «сьогодні — кожного дня» (1966), який і став його візитівкою. справедливості заради, усе ще на рік пізніше за іллєнка. а попереду в антипенка було ще декілька дуже специфічних і цікавих екпериментів із плівкою, проте здебільшого — не в українському кіні. 29 жовтня можна прийти на показ оновленої «криниці для спраглих». 1–3. криниця для спраглих. 4–6. благання. 7–9. сьогодні — кожного дня
26 Oct, 13:02

Постанова Комітету кінематографії при Раді міністрів УРСР від 25 лютого 1965 року про скасування Акту завершення виробництва
+3
Постанова Комітету кінематографії при Раді міністрів УРСР від 25 лютого 1965 року про скасування Акту завершення виробництва фільму «Криниця для спраглих» від 10 лютого 1966 року. Фільм відправили на доопрацювання, а відповідальними за невдачу призначили редакторів і директора Кіностудії. Не режисера, що цікаво. Нову оптимістичнішу редакцію «Криниці…», довшу на 10 хв, на Кіностудії завершили за 2 місяці в кінці квітня, але і вона не була затверджена до показу. Версія, яка дійшла до нас, судячи з хронометражу, саме перша, «похмура і трагедійно забарвлена». Але тепер цікаво, що ж було у другій.
26 Oct, 12:36

Подивитись на великому екрані відреставровану «Криницю для спраглих» не вийде, а от поділитися фан фактом завжди готовий. У з
Подивитись на великому екрані відреставровану «Криницю для спраглих» не вийде, а от поділитися фан фактом завжди готовий. У закордонних і українських текстах про фільм часто можна знайти інформацію, що «Криниця» знята на плівку «Нікрон» (цікаво, хто першоджерело, не здивуюсь, якщо теж за чиїмись спогадами записано). Ця таємнича плівка (спробуйте загуглити) надала фільму те особливе контрастне зображення. Нещодавно, шукаючи інформацію про «Нікрон», я вирішив звернутись до архівних масивів, відфотографованих ще у 2024 році. Виявилось, що для спеціальних зйомок у фільмі використовувалась плівка «Мікрат-300». Якщо про неї почитати (а про неї якраз інформації вдосталь), то на 99 % можна стверджувати, що саме вона з часом і через зіпсований телефон мутувала у «Нікрон».
26 Oct, 11:40

ПОВЕРНЕННЯ ЖЕНЦІВ Дослідник кіно Любомир Госейко іронічно називав «Женців» «найдовшою безкоштовною рекламою комбайна “Нива”». Для режисера Володимира Денисенка «Женці» знаменували соцреалістичний розворот, що різко контрастував з його попередніми творчими пошуками – ревізією радянської кінотрадиції зображення Другої світової війни у «На Київському напрямі» (1967) і «Совісті» (1968), а також спробами творити українське інтелектуальне кіно у «Важкому колосі» (1969) і «Осяянні» (1971). Довженко-Центр демонструє вперше оцифровану копію, передану дослідником кіно Оліфером Олегом. Дивіться знаковий і водночас забутий український фільм за посиланням.
23 Oct, 11:03