Релігійно-інформаційна служба України

У Бразилії в місті Іваї (штат Парана) невідомий чоловік вдерся до монастиря і жорстоко вбив 82-річну черницю.😱 Цей злочин викликав величезне обурення серед української громади Бразилії і місцевих мешканців, які навіть намагалися вчинити самосуд. Сестра Надія Гаванська зі згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії УГКЦ, саме годувала курей на подвір’ї монастиря, коли зіткнулася зі зловмисником. Згідно з поліцейським звітом у монастирі саме перебувала фотографка, яка мала знімати одну із подій. Вона побачила чоловіка невдовзі після вчинення злочину. Той заявив їй, що працює тут, проте жінка зауважила, що він поводиться збуджено, а на його одязі є сліди крові. Злочинець сказав фотографці, що побачив сестру Гаванську, яка лежить на землі. Жінка запідозрила недобре і таємно записала чоловіка на відео. Вона також викликала швидку допомогу і поліцію, якій передала запис. Підозрюваний уже був відомий правоохоронцям через попередні злочини, тому його швидко ідентифікували і знайшли. Коли поліцейські прибули до його будинку, він намагався втекти та чинив опір, але його затримали. Чоловік зізнався у скоєному.

З митрополита УПЦ МП стягуватимуть 10 тис. грн на користь черкаського телеканалу Державна податкова служба відкрила 19 лютого виконавче провадження щодо митрополита Запорізького і Мелітопольського УПЦ МП Луку Коваленка. Справа стосується стягнення коштів на користь черкаського телеканалу “ВІККА”. Про це в коментарі Інституту масової інформації в Черкаській області повідомив гендиректор телеканалу Сергій Кузляєв. Нагадаємо, 14 липня 2025 року Придніпровський районний суд ухвалив рішення про стягнення з митрополита Коваленка 10 тисяч гривень на користь телеканалу. Ці кошти редакція витратила на отримання правничої допомоги під час захисту в судовому процесі, який ініціював митрополит. 28 листопада Черкаський апеляційний суд залишив без змін рішення райсуду і підтримав стягнення коштів з митрополита. Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень.

26 лютого Католицька Церква відзначає пам’ять святої українського походження Едіґни Баварської Донедавна св. Едіґну вшановували лише християни латинського обряду, поки 2023 р. Синод єпископів УГКЦ не вніс її разом з кількома іншими західними святими до Місяцеслова своєї Церкви. На відміну від більшості з них, св. Едіґна доречно вписується в український контекст, адже є внучкою Ярослава Мудрого і, згідно з деякими переказами, свій подвиг у Баварській землі вона звершувала, прямуючи на історичну Батьківщину. Поки імена нововнесених до Місяцеслова УГКЦ святих залишаються просто записами в календарі, протопсалт Андрій Шкраб’юк 2025 р. уклав службу з всенічним св. Едіґні. Деякі гимни з неї покладені на давні латинські мелодії, щоб підкреслити, що свій подвиг преподобна здійснювала саме у цій традиції. Решта ж мелодій і текстів створена за візантійськими зразками. Алюзії на тексти Святого Письма та давніших візантійських гимнів у цій службі тісно переплетені з фактами життя самої святої. Далі детальніше

#ЦитатинаВеликийПіст

25 лютого християни візантійської традиції святкують пам'ять Константинопольського Патріарха Тарасія, котрий на адміністративному рівні відновив почитання ікон. На момент народження майбутнього Патріарха, близько 730 р., Візантійська імперія потерпала від арабської експансії та природних катаклізмів. Її військо зазнавало поразок у битвах, держава втрачала території і піддавалася своєрідним інформаційно-психологічним операціям з боку ісламу. Настрої завойовників, буцімто їхня непереможна хода забезпечена правдивістю віри, що виключає використання в культі зображень, вплинули і на імператорський двір. Серед вищих ешелонів влади поширилася думка про Божі кари, які впали на Візантію через почитання ікон. А, поєднавшись з реакцією на випадки справді викривленого поклоніння іконам серед народу, вона вилилась у рух іконоборства. Далі детальніше

#ЦитатинаВеликийПіст

Глави УГКЦ і ПЦУ в 4ту річницю повномасштабної війни 🇷🇺👹 проти України🇺🇦✌️: 👉Блаженніший Святослав вважає, що четвертий рік цієї війни — це ганьба для всього людства, бо за чотири роки міжнародна спільнота так і не змогла зупинити агресора. "Я би сказав, що це трагічна річниця. Ніхто й ніколи не міг уявити війну в Європі, яка триватиме чотири роки. І коли ми говоримо про ці чотири роки, то маємо на увазі лише повномасштабне російське вторгнення. Насправді війна почалася у 2014 році з окупації Криму та частини східного Донбасу. Ми є свідками справжньої трагедії, яка в останні місяці ще більше загострюється. Кількість загиблих і поранених мирних жителів далі зростає. Можу сказати, що навіть на початку вторгнення у 2022 році ситуація не була настільки драматичною, як сьогодні, особливо цієї зими, зокрема в українській столиці", - заявив він. 👉"Де правда - там Бог, де Бог – там перемога, - Блаженніший Епіфаній. - Від лютого 2014 року, ми віримо та знаємо: на нашому боці, на боці України – правда. А там де правда – там Бог. А де Бог – там перемога". "За дванадцять років війни та особливо за чотири роки повномасштабної агресії Росія більш ніж чітко та ясно показала своє справжнє прагнення: цілковито викорінити та винищити в Україні все українське. Саме таку програму окупанти реалізують на тимчасово захоплених ними землях Криму, Донбасу, Приазов’я. Заборона української мови та історії, гоніння на українські релігійні громади, терор та репресії, посилений процес русифікації – все це реалії, в яких живуть українці під ярмом окупантів. І це той план, який РФ має для всієї України", - зазначив він.

#ЦитатинаВеликийПіст

ВРЦіРО висловила вдячність воїнам та міжнародним партнерам, які четвертий рік поспіль допомагають Україні захищати свободу "Загарбницька війна, яку Російська Федерація, в порушення міжнародних норм і правил, веде проти України, принесла українському народові численні страждання, горе і втрати, стала причиною загибелі тисяч і тисяч українців, брутального порушення прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі, цілеспрямованих релігійних переслідувань, викрадення українських дітей, жахливе поводження з військовими та цивільними полоненими, руйнування міст і цивільної інфраструктури нашої країни, спричинила найбільшу міграційну кризу в Європі у ХХІ столітті. З Божою допомогою, завдяки силі духу українських воїнів і суспільства російський агресор був зупинений, його плани зруйновані та закладені підвалини для майбутньої перемоги і встановлення справедливого й сталого миру для України", - йдеться у Зверненні ВРЦіРО. Релігійні лідери наголосили, що в основі російської агресії проти України та злочинів проти людяності лежить шовіністична та людиноненависницька ідеологія «русского міра», створенню та поширенню якої сприяють Московська Патріархія та інші головні російські релігійні центри спільно з кремлівським політичним режимом. "Вчергове закликаємо міждержавні інституції, міжнародні релігійні організації та окремі Церкви і релігійних лідерів викривати та засуджувати ідеологію «русского міра» як таку, що пропагує і виправдовує «священну війну» та інші злочини проти людяності. Користуючись нагодою, висловлюємо вдячність Конференції Європейських Церков та релігійним діячам різних християнських конфесій і країн за засудження ідеології «русского міра»", - йдеться у Зверненні ВРЦіРО. У документі прозвучала подяка українським воїнам та партнерам, які допомагають Україні отримати у цій війні перемогу. "Висловлюємо вдячність кожному, хто робить свій внесок у зміцнення обороноспроможності України та сприяє наближенню перемоги. Висловлюємо вдячність усім міжнародним партнерам, які допомагають Україні захищати свободу і демократичне майбутнє", - наголосили у ВРЦіРО. Підписанти Звернення закликали український народ, політичних і суспільних лідерів із "залишатися мужніми і вірними у цій боротьбі добра проти зла, підтримувати одне одного, бути єдиними та робити все необхідне для перемоги і настання справедливого миру для України." 24 лютого 2026 року в Україні відповідно до рішення Верховної Ради України відбудеться Національний день молитви. Отож ВРЦіРО закликає представників різних релігійних традицій в Україні та за її межами в цей день "звернутися до Всевишнього і просити Його про перемогу і справедливий мир для України".

24 лютого християни візантійської традиції відзначають пам’ять Першого і другого знайдення чесної голови св. Івана Хрестителя Біблійна історія про Предтечу Христового закінчується його мученицькою смертю від рук царя Ірода Антипи, котрому той докоряв за порушення Закону, зокрема за співжиття з дружиною брата Филипа Іродіадою. Після Усікновення голови пророка (святкують 29 серпня) “прийшли його учні, взяли тіло й поховали його” (Мт. 14, 12). Що сталося з головою св. Івана Хрестителя, розповідає Передання. Згадувана у Євангелії Ісусова учениця Йоана, дружина царського урядовця Хузи, маючи доступ до палацу, взяла голову пророка після знущань Іродіади та поховала на Оливній горі. Коли минули три століття гонінь на християн, Церква отримала змогу вільно сповідувати свою віру та будувати храми, під час одного такого будівництва відбулося Перше знайдення голови св. Івана Хрестителя. Двоє монахів, котрі її знайшли, передали реліквію в м. Емесу. Деталі далі

❗️У Німеччині парафія УПЦ МП приєдналася до УПЦ Вселенського Патріархату Парафія Західноєвропейського вікаріатства УПЦ МП в м. Ерфурт (Німеччина) та її настоятель о. Сергій Тимощук долучилась до Західноєвропейської єпархії УПЦ Вселенського Патріархату, якою керує архиєпископ Даниїл (Зелінський). Отець Сергій в неділю, 22 лютого, вже спіслужив з кліриками цієї єпархії. На Фейсбук-сторінці парафії 22 лютого оприлюднено відповідне повідомлення: «У зв’язку з тим, що війна на нашій Батьківщині, на превеликий жаль, затягнулася — вже триває п’ятий рік, — а наше перебування в Німеччині для багатьох стало постійним, наше церковне служіння, яке планувалося як тимчасове відрядження від Української Православної Церкви та здійснювалося на канонічній території Західноєвропейської єпархії Вселенського Константинопольського Патріархату, також набуло тривалого характеру. Тому воно має бути канонічно оформлене відповідно до канонів Вселенського Православ’я. Що це означає? Згідно з 28-м правилом IV Вселенського Собору, православні парафії на території Європи належать до юрисдикції Константинопольського Патріархату, оскільки ця територія входить до його канонічної відповідальності. Відповідно до цих канонів, наша парафія Різдва Христового, на наше прохання, була прийнята до складу Західноєвропейської єпархії Константинопольського Патріархату». У парафії підтвердили РІСУ свій перехід під омофор архиєпископа Даниїла (Зелінського), який є керуючим Західноєвропейською єпархією Української Православної Церкви у складі Вселенського Патріархату.

Напередодні Великого посту представлено новий український переклад Покаянного канону Андрея Критського 22 лютого протопсалт і перекладач богослужбових текстів Андрій Шкраб’юк опублікував власний український переклад Великого покаянного канону Андрея Критського. Як він написав у себе на сайті, «в перекладі я намагався поєднати точність (наскільки поняття перекладу суголосне з точністю) із поетичністю, певною ритмічністю просодії, пошуком яскравих образів, що краще передавали б своєрідну поетику ориґіналу. Це не була легка робота». «Часто я внутрішньо сперечався з автором, з його духовістю, з усім цим морем біблійної типології, з намаганням перетворити Святе Письмо за всяку ціну в моральний приклад. Однак Канон має в собі багато поетичних перлин, він був вартий труду», — зазначає Андрій Шкраб’юк. Автор перекладу пропонує у вільному доступі файл із самим текстом Канону та PDF з текстом й з нотами ірмосів та всіх інших супутніх піснеспівів.

Сюжет ТСН (1+1) про офіційні мусульманські організації України є маніпулятивним і може сприяти зростанню ісламофобії в суспільстві, застерігає Комісія з журналістської етики Мовиться про матеріал “Небезпечні релігійні екстремісти вже в Україні? Проросійський агітатор та “брати-мусульмани”, опублікований 11 лютого 2026 року на YouTube-каналі ТСН (а також на сайті). Комісія встановила, що матеріал поданий як “журналістське розслідування” про затримання СБУ проросійського агітатора Владислава Семенцова. Однак основну частину сюжету присвячено спробі довести зв’язки офіційних мусульманських організацій України (зокрема, ГС “Всеукраїнська асоціація “Альраід” та ДУМУ “Умма”) з міжнародною організацією “Брати-мусульмани”. За висновком КЖЕ, матеріал містить порушення чотирьох статей Кодексу журналістської етики та сприяє стигматизації мусульманської громади. “Сюжет сприяє стигматизації всієї мусульманської спільноти України через дії окремих осіб. Це створює підґрунтя для релігійної нетерпимості, що особливо небезпечно в умовах війни, коли Росія використовує будь-які приводи для провокації нових конфліктів в українському суспільстві”, – наголосили в комісії.

Бучацька єпархія УГКЦ звернулась із застереженням щодо діяльності різного роду «цілителів» та «екзорцистів» на території єпархії Йдеться, зокрема, про такого собі "цілителя" Руслана, який проживає в селі Шульганівка на Чортківщині. "Дбаючи про духовне добро наших вірних, керуючись канонами 192 §1, 196-197 ККСЦ закликаємо в жодному разі не звертатися за поміччю до нього і подібного роду «цілителів» та «екзорцистів», які видають себе за «духовних осіб», чи то «єпископів», чи то «священиків» але такими правдоподібно не є", - зазначають в єпархії. Священнослужителі УГКЦ попереджають, що ці «цілителі» та «екзорцисти» вчиняють дії, що виходять за межі здорового глузду, і за своєю природою є нічим іншим, як духовним обманом і тяжким зловживанням довірою людей. "Так звані «молитви екзорцизму», чи інші обряди і дії, які провадять псевдоцілителі та псевдоекзорцисти є надзвичайно небезпечними для здоровя і навіть життя як для них самих, так і для тих людей, хто користуться їхніми послугами. Здебільшого обіцянка «швидкого і легкого вирішення» складних життєвих проблем, яка пропонується, є пасткою, яка веде людину до ще глибшого духовного занепаду". Представники єпархії закликають вірян не поширювати в соціальних мережах чи на інших інтернет-ресурсах відеоматеріали самопроголошених «цілителів» та «екзорцистів.

Під час масованої російської ракетної і дронової атаки на Київ і Київщину в ніч на 22 лютого уражено купол церкви УПЦ МП в Бориспільському районі, а в Софіївській Борщагівці пошкоджено монастир сестер Кармеліток. Про повідомив ординарій Києво-Житомирської дієцезії РКЦ єпископ Віталій Кривицький. "У Києві була чергова складна ніч внаслідок нищівної атаки російських загарбників. 17 постраждалих, серед них — четверо дітей. Сотні зруйнованих і понівечених будинків, серед них — храм та інші церковні споруди. У Бориспільському районі уражено купол церкви, а в Софіївській Борщагівці пошкоджено монастир сестер Кармеліток. Від вибухової хвилі в монастирі вибито вікна разом із рамами та пошкоджено внутрішнє облаштування деяких приміщень. Добрий Бог зберіг життя і здоров’я наших Сестер. Вони, як самі свідчать, навіть не злякалися й продовжують виконувати свою вкрай важливу місію — молитися за Церкву, за нашу Батьківщину, за її захисників та про настання справедливого миру", - йдеться у дописі.

23 лютого християни візантійської і латинської традицій відзначають пам’ять апостольського Отця Церкви св. Полікарпа Смирнського Як і інші Отці Церкви перших двох століть, Полікарп був безпосереднім апостольським учнем, а саме переймав Божественну мудрість від св. Івана Богослова. Це підкреслює тропар канону Утрені на його честь: “Струмінь життя прийняв ти як з життєдайного джерела, навчившись від учня улюбленого, що почерпнув з безодні премудрості” (пісня 5). Про народження, юність та навчання Полікарпа не знаємо нічого. На церковну арену він виходить близько 100 р., ставши єпископом Смирни. Підтримує тісні зв’язки зі св. Ігнатієм Антіохійським. Коли того між 105-м та 107-м рр. вели на страту до Риму, Полікарп зібрав у своєму місті вірних з навколишніх громад, щоб зустріти ісповідника. Під час однієї з наступних зупинок свого етапування у Троаді св. Ігнатій написав Послання до Полікарпа. Детальніше

#ЦитатинаВеликийПіст

У понеділок, 23 лютого, християни візантійської традиції входять у Великий піст – шеститижневий період приготування до свята Воскресіння. З перших століть християнства не було однозгідності щодо тривалості та звичаїв посту перед Пасхою. Про це ще вкінці ІІ ст. зазначає св. Іриней Ліонський. За його часів дехто постив один день, дехто два-три, а інші – 40 годин. У другій половині ІІІ ст. піст продовжився до тижня. Цього дотримувались зокрема в Олександрії (лист єпископа Діонізія) та в Сирії (“Дидаскалія”). Як довідуємось з останнього джерела, цей піст, хоч і нетривалий за довжиною, однак строгий: в перші чотири дні – хліб, сіль і вода, а в останні два – узагалі без їжі. Про 40-денний піст (Чотиридесятницю) відомо щойно з IV ст. Це число встановлене на честь посту Ісуса Христа в пустелі впродовж сорока днів. Хоча, як подивимось на практику різних Церков відтоді, воно ніколи не становило точно сорок. Далі детальніше

Великий піст має свої богослужіння, частина з яких більше не здійснюється в інший час у році. У чомусь вони представляють саме найстарішу традицію Літургії як Тайної вечері, у чомусь вони носять екуменічний характер, ніби нагадують про братню єдність, яку заповідав Христос. І в той же час вони скеровані саме на людину. Бо це не лише той час, коли християнин має співпереживати страсті Христові, але й задуматися над першопричиною цих страстей — людською гріховністю. «Легше прийти на Хресну дорогу і роздумувати над тим, як страждав Христос. Набагато важче запитати себе: що я можу зробити, щоб у цьому світі було менше страждання? Саме до цього закликає піст», — наголошує отець Василь Рудейко, доцент кафедри літургіки УКУ, у наступній частині наших розмов про Літургію. Детальніше: Великий піст як час для зміни себе і світу довкола: як богослужіння можуть допомогти у цьому, — розмова з літургістом

Одразу кілька назв має остання неділя перед Великим постом (а колись це була перша неділя Великого посту) в залежності від того, на якому її аспекті ми зосереджуємось. Цього року вона випадає на 22 лютого. 👉Якщо зосереджуємось на тілесному вимірі посту, то називаємо цю неділю Сиропусною, що дає назву і цілому попередньому тижню. За давніших, строгіших звичаїв постування вона була останнім днем, коли дозволялося вживати набіл – сир «пускали». Звідси – ще народна назва Пущення і звичай справляти останні гучні забави перед Великим Постом – запусти. 👉Якщо, подібно до попередніх неділь, зосередитись на євангельському читанні під час Літургії, то цю неділю називають Неділею Прощення. Адже починається воно словами Ісуса Христа: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, і Отець ваш небесний простить вам» (Мт. 6, 14). І лише після цього Євангеліє каже, як треба постити. Далі детальніше