Релігійно-інформаційна служба України

У понеділок, 23 лютого, християни візантійської традиції входять у Великий піст – шеститижневий період приготування до свята Воскресіння. З перших століть християнства не було однозгідності щодо тривалості та звичаїв посту перед Пасхою. Про це ще вкінці ІІ ст. зазначає св. Іриней Ліонський. За його часів дехто постив один день, дехто два-три, а інші – 40 годин. У другій половині ІІІ ст. піст продовжився до тижня. Цього дотримувались зокрема в Олександрії (лист єпископа Діонізія) та в Сирії (“Дидаскалія”). Як довідуємось з останнього джерела, цей піст, хоч і нетривалий за довжиною, однак строгий: в перші чотири дні – хліб, сіль і вода, а в останні два – узагалі без їжі. Про 40-денний піст (Чотиридесятницю) відомо щойно з IV ст. Це число встановлене на честь посту Ісуса Христа в пустелі впродовж сорока днів. Хоча, як подивимось на практику різних Церков відтоді, воно ніколи не становило точно сорок. Далі детальніше

Великий піст має свої богослужіння, частина з яких більше не здійснюється в інший час у році. У чомусь вони представляють саме найстарішу традицію Літургії як Тайної вечері, у чомусь вони носять екуменічний характер, ніби нагадують про братню єдність, яку заповідав Христос. І в той же час вони скеровані саме на людину. Бо це не лише той час, коли християнин має співпереживати страсті Христові, але й задуматися над першопричиною цих страстей — людською гріховністю. «Легше прийти на Хресну дорогу і роздумувати над тим, як страждав Христос. Набагато важче запитати себе: що я можу зробити, щоб у цьому світі було менше страждання? Саме до цього закликає піст», — наголошує отець Василь Рудейко, доцент кафедри літургіки УКУ, у наступній частині наших розмов про Літургію. Детальніше: Великий піст як час для зміни себе і світу довкола: як богослужіння можуть допомогти у цьому, — розмова з літургістом

Одразу кілька назв має остання неділя перед Великим постом (а колись це була перша неділя Великого посту) в залежності від того, на якому її аспекті ми зосереджуємось. Цього року вона випадає на 22 лютого. 👉Якщо зосереджуємось на тілесному вимірі посту, то називаємо цю неділю Сиропусною, що дає назву і цілому попередньому тижню. За давніших, строгіших звичаїв постування вона була останнім днем, коли дозволялося вживати набіл – сир «пускали». Звідси – ще народна назва Пущення і звичай справляти останні гучні забави перед Великим Постом – запусти. 👉Якщо, подібно до попередніх неділь, зосередитись на євангельському читанні під час Літургії, то цю неділю називають Неділею Прощення. Адже починається воно словами Ісуса Христа: «Коли ви прощатимете людям їхні провини, і Отець ваш небесний простить вам» (Мт. 6, 14). І лише після цього Євангеліє каже, як треба постити. Далі детальніше

Церковний календар, 21 лютого. Сиропусна субота: монаший досвід для усіх вірних Сиропусний тиждень з ще більшою інтенсивністю готує вірних візантійського обряд до періоду Великого посту, який починається наступного понеділка. Богослужіння середи і п’ятниці в ньому звершуються згідно з постовим уставом. Певні особливості додаються й до відправ у інші дні. А Сиропусна субота присвячена «всім преподобним отцям, що в подвизі просіяли»; цього року вона припадає на 21 лютого. У контексті приготування до Великого посту, часу покаяння, переміни та боротьби з пристрастями для усіх вірних без винятку, воно набуває нового значення. За своїм походженням це свято є доволі пізнім і містить радше пригадування про усіх цих представників монашества, які подвизалися у перших століттях, ніж наратив із цього часу та середовища. Зокрема, канон Утрені приписують св. Теодору Студиту (VIII–IX ст.). Таким чином це свято стає певним переосмисленням досвіду перших монахів для наступних поколінь християн. Далі детальніше

Євромайдан, Революція Гідності... Яке місце релігія, Церква, віра займали в цих подіях? Чому на Майдані так часто звучала молитва? Чому на Майдані вже тоді, понад 12 років тому, Різдво Христове святкували 25 грудня? Чому режим хотів заборонити УГКЦ? Чому саме Михайлівський собор став місцем захисту тих, хто вийшов на протест? Які Церкви і релігійні організації були на Майдані, а представники яких - на антимайдані і серед адвокатів режиму Януковича? Про це все, про події, процеси та їх пізніше осмислення і наслідки — у стрічці РІСУ за тегом Євромайдан - Революція Гідності

У християн західної традиції початок Великого посту — Попільна середа. У християн східної традиції, які дотримуються Григоріанського календаря в обчисленні Пасхалії, Великий піст почався два дні тому. Західна Церква має 6-тижневий Великий піст, оскільки суботи також вважає пісними днями. Щоб піст мав сорок днів, то до 36 днів основного посту Західна Церква додала ще чотири дні на початку посту, тому й починається піст у т. зв. Попільну середу. Цього року вона випадає на 18 лютого. В Україні, як й у всьому світі, цього дня піст починається у римо-католиків та лютеран і триватиме до Страсного тижня. За традицією, що склалася ще в Латинській Церкві у VІІІ столітті, цей день одержав назву Попільна середа через обряд посипання голови попелом на знак покаяння. Ця традиція має своє походження ще зі Старого Завіту. Попіл одержують, спалюючи пальмові галузки, що залишилися з торішнього свята Входу Господнього в Єрусалим. Потім його освячують, і священик посипає ним у формі хреста голови вірян. Далі детальніше

18 лютого Церкви візантійської традиції відзначають пам’ять Папи Римського Лева І Великого (кін. IV ст. – 461 р.). У РКЦ обов’язковий спомин цього святого 10 листопада – день його смерті. Походив він із центральної Італії. Здобув освіту у галузях риторики, класичної літератури, філософії. У 430 р. призначений архидияконом Римської Церкви. 440 р. стає єпископом Риму, і відтоді змушений протистояти як внутрішнім розколам у Церкві через хибні вчення, так і зовнішнім загрозам з боку варварських племен. На сході Римської імперії точаться христологічні дискусії щодо особи та природ Ісуса Христа. Прихильники засудженого на Ефеському Соборі (431 р.) несторіанства все ще стверджували, що в Христі є дві особи та дві природи. Послідовники Євтихія (монофізити) щодо природ навпаки визнавали їхнє злиття в одну. Останні 449 р. скликали так званий «розбійницький собор» в Ефесі, де проголосили своє вчення єдино правильним. Довелося втрутитися Папі Леву І, якому як Римському архиєреєві належала першість. Далі детальніше

Росія мілітаризує дітей на ТОТ України через освіту і релігію На тимчасово окупованих територіях Росія посилює ідеологічний вплив на дітей та молодь, зокрема через залучення Церкви. Із 1 вересня 2026 року в школах на ТОТ запроваджують окремий предмет «Духовно-моральна культура Росії». Предмет викладатимуть для 5–7 класів, а його зміст передбачає формування «традиційних російських духовно-моральних цінностей» на прикладах державних діячів, військових і учасників війни проти України. Паралельно окупаційні медіа повідомляють про численні заходи за участю РПЦ і заснованих кремлем молодіжних структур — «молодої гвардії», «двіженія пєрвих», «народної дружини». Молодь залучають до спільних молебнів, «патріотичних» бесід зі священиками, допомоги храмам тощо. Такі ініціативи поєднують релігійну риторику з мілітарним контекстом і формують у дітей сприйняття війни як «духовного обов’язку». "Фактично йдеться про скоординовану роботу окупаційної адміністрації, освітньої системи та церковних структур. РФ вибудовує цілісну систему ідеологічного впливу, спрямовану на русифікацію, мілітаризацію та інтеграцію дітей з ТОТ у російський політичний і культурний простір", - йдеться у дописі.

Імітація "пострілів" в Богородицю та святих в храмі РПЦ як ознака духовної деградації 15 лютого 2026 р. на свято Стрітення Господнього у Петропавлівському храмі РПЦ МП у підмосковному Обухово з благословення настоятеля протоєрея Сергія Решетняка та в присутності духовенства (в повному літургійному облаченні!) і сотень парафіян було влаштовано блюзнірський виступ-перформанс зі зброєю. Під час псевдоправославного дійства неповнолітні вихованці місцевого центру патріотичного виховання «Динаміт», тримаючи зброю в руках, під рок-музику виконували в храмі танці з елементами рукопашного бою та пострілами з автоматів у різні сторони, демонструючи, як вони вчаться вбивати українців. Виступ проведено в правому храмовому приділі на честь Різдва Богородиці, перед самим іконостасом, навпроти Вівтаря. При цьому, під час таких блюзнірських танців, діти у військовій уніформі під аплодисменти духовенства та парафіян цілились та імітували постріли з автоматів у розташовані в іконостасі навпроти ікони Богородиці, Спасителя та православних святих. Відео з цього блюзнірського перформансу було опубліковано у соцмережах.

Єпископи РКЦ в Україні у Великий Піст закликали вірних відмовитись від алкоголю і віртуальних залежностей На Великий піст 2026 року, що розпочнеться у Попільну середу, 18 лютого, єпископи Римо-Католицької Церкви звернулися до всіх вірних і людей доброї волі Пастирським листом про свободу – закликом до тверезості та відмови від будь-яких віртуальних залежностей. У Пастирському листі, який поширив офіційний сайт РКЦ в Україні, римо-католицькі єпископи застерігають, що у час війни і стресів, в яких живуть сьогодні українці, виникає оманлиива спокуса знайти відраду та заспокоєння в алкоголі чи наркотиках. Єпископи РКЦ в Україні наголошують, що з медичної точки зору алкоголь теж є наркотиком незалежно від його легальності. Він шкодить кожному, хто його вживає, незалежно від віку, статі, освіти чи способу вживання. Єпископи РКЦ дають пораду, як боротися з алкогольною залежністю. Далі детальніше

Свою нову перемогу єромонах-спортсмен присвятив олімпійцю Владиславу Гераскевичу Сьогодні у Києві о. Макарій Дутка здобув чергову перемогу у вивазі штанги лежачи з результатом 210 кг в найлегшому екіпіруванні, у Pro дивізіоні. Цю перемогу на змаганнях «Залізна арена» він присвятив українському спортсмену-олімпійцю Владиславу Гераскевичу. «Присвячую нашу перемогу за його геройський вчинок, за його позицію, за те, що хотів увіковічнити і подякувати нашим полеглим Героям , які віддали своє життя, щоб ми могли жити, змагатися. Вони живі, коли ми їх памʼятаємо, коли ми за них молитву творимо, коли стараємося проживати наше життя чесно», — написав єромонах-спортсмен. — «В України будуть і чемпіони, і олімпійці. Та головне, що є в України, – українці. Ті, для кого важлива правда та памʼять про спортсменів і спортсменок, яких убила Росія і які більше ніколи не зможуть взяти участь у спортивних змаганнях через російську агресію». «Друже спортсмене, ти не прогнувся, ти пішов до кінця, ти відстояв свою позицію. Я певен, що в Україні всі на твоєму боці, всі підтримують, та й не тільки у нашій державі, а й у всьому цивілізованому світі. Тільки разом боремося на всіх рівнях, щоб Україна жила, щоб з Українцями рахувалися, щоб нас шанували, бо ми того варті!!!!», — звернувся до колеги отець Макарій Дутка, монах Студійського уставу. Також він наголошує, що кожна його перемога — це заклик жертвувати на підтримку Української Армії. І замалих донатів не буває. Реквізити для пожертв: 👉Pay pal: Mykola Dutka makariyuniv@gmail.com 👉5457082527545474 Микола Дутка https://www.privat24.ua/send/gmq32 👉4441114429841834 Микола Дутка https://send.monobank.ua/jar/6o548eEajf

У Києві при храмі, який перейшов з УПЦ МП до ПЦУ, запрацює центр соціального служіння У суботу, 14 лютого, у мікрорайоні Биківня Києва вперше громада зібралася на молитву у храмі, який у 2025 році офіційно перейшов з УПЦ МП до ПЦУ. А сьогодні, 15 лютого, вперше тут відправили Літургію. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив митрополит Донецький ПЦУ Сергій (Горобцов), голова Синодального управління соціального служіння ПЦУ. «Сьогодні для Деснянського району Києва, а особливо для мікрорайону Биківня, настала по-справжньому історична мить. Після того як минулого року релігійна громада МП законним шляхом перейшла до Православної Церкви України, цього дня віряни вперше повноцінно зібралися у своєму храмі на соборну молитву українською мовою — за побожний народ України, за наших славних воїнів, за перемогу та справедливий мир», — написав владика Сергій. На богослужінні були присутні військові капелани, духовенство і віряни Київської та Донецької єпархій ПЦУ. Як розповів РІСУ архиєрей, на території храму діяв Духовно-просвітницький центр на честь Святого Іоанна Воїна УПЦ МП, після перереєстрації документів храм носить назву Святої Трійці. Ще у жовтні 2025 року громада завершила всі юридичні процедури, у т.ч. оформила документи на належне їй нерухоме майно — храм і будівлі на території. Проте щойно вчора вони змогли зайти на територію храму, щоби тут навести порядок. Все було запущено, засмічено, у вівтарній частині був склад пустих пляшок тощо, звідси вивезли вантажівку сміття. Неспущена вода у трубах замерзла і вони потріскали. Проте спільними стараннями все було прибрано, а в неділю тут відправили Літургію. За словами владики, мікрорайон Биківня має особливе значення для всієї країни. Поруч розташовані Биківнянські могили — місце вічного спочинку сотень тисяч українських мучеників, знищених радянським тоталітарним режимом. Тому для громади було болісним дисонансом усвідомлювати, що на цій освяченій стражданням землі поруч могла звучати молитва не за власний народ і його героїв. Блаженніший Митрополит Епіфаній запропонував митрополиту Сергію у цьому комплексі розташувати центр Синодального управління соціального служіння Православної Церкви України. «Для мене це велика честь і відповідальність, — написав у соцмережі владика Сергій. — Вірю, що це стане новою світлою сторінкою в житті мікрорайону. Тут живуть щирі, відкриті, глибоко патріотичні люди. І цей храм стане ще одним духовним осередком, де разом із командою ми зможемо ще активніше допомагати нужденним, ветеранам, вимушеним переселенцям, пораненим, підтримувати родини захисників і всіх, хто потребує тепла й турботи».

В РПЦ МП стурбовані блокуванням Телеграму на 🇷🇺 Роскомнагляд 10 лютого оголосив про посилення обмежень проти Telegram та анонсував його блокування, пояснивши це систематичним невиконанням месенджером російського законодавства. Депутат Андрій Свинцов повідомив, що сервіс відключать упродовж півроку. Звучать заклики молитися 🙏за його розблокування. Єрей Покровського кафедрального собору РПЦ та каплиці Святої Татіани у Барнаулі о. Олександр Мікушин зазначив, що месенджер став не просто засобом зв'язку, а «простором для молитви, душевної розмови та допомоги ближньому». У зв'язку з цим священик запропонував просити Бога, щоб діалог у суспільстві «залишався можливим, а слово — почутим». «Господи, даруй мудрість, терпіння та розважливість співробітникам Федеральної служби з нагляду у сфері зв'язку, а також усім трудівникам Міністерства цифрового розвитку нашої Вітчизни. Напоум їх, Господи, на благо людей і на славу Твою», - навів Мікушин текст молитви. Видання «Можемо пояснити» вивчило, як у Телеграмі представлено РПЦ корпоративно, а також у вигляді своїх представників – священиків, єрархів, церковних блогерів та функціонерів. І позбавлення їх телеграм-аудиторії може бути болючим ударом. 👇 Наприклад, Z-священик, автор слогану "Zа Vеру", Андрій Ткачов має 290 тисяч передплатників. Лояльний до влади священик Павло Островський («онлайн-батюшка») — 240 тисяч. Канал телеканалу "Спас" - 90 тисяч. Телеграм використовувався в РПЦ не тільки для проповідей і як інструмент м'якого впливу, а й для радикальнішого впливу — доносів, лобіювання. І хоча церковні єрархи поки що не висловили офіційного несхвалення блокуванням, схоже, такі заходи їм явно не симпатизують.

Наближаючись до Великого Посту, візантійська літургійна традиція пропонує ще одну «тематичну» неділю – М’ясопусну або про Страшний Суд. Цього року вона припадає на 15 лютого. М’ясопусна через те, що є останнім днем, в який дозволяється їсти м’ясо. Після неї починався Сиропусний тиждень, під час якого вже не споживали м’яса, а тільки набіл. Інша назва, як у попередніх трьох неділь — про Закхея, Митаря і Фарисея, про блудного сина, походить з євангельського читання на Літургії – про Страшний Суд. «Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з ним, тоді він сяде на престолі своєї слави. І зберуться перед ним усі народи, і він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів», — так починається притча, розказана Ісусом. Мета її – показати його Другий Прихід. Під час нього виявляться діла кожного – добрі й злі, а відтак за рішенням Судді ті, хто не чинив милосердя, підуть «на вічну кару, а праведники – на життя вічне» (Мт. 25, 46). Далі детальніше

Донька священика з Покровська передавала дані про ЗСУ агенту ФСБ У 2024 році 19-річна донька священика з Покровська Христина Гаркавенко налаштувала трансляцію переміщення українських військ прямо з вікна церкви. Отримавши вирок за державну зраду, вона прагне, щоб її обміняли й вона могла поїхати в Росію. Історію дівчини описало CNN. Гаркавенко розповіла, що почала спілкуватися з представником російських спецслужб випадково: «Спочатку це було просто звичайне знайомство, невимушена розмова. Потім він представився агентом Російської Федерації та запропонував співпрацю». Саме на прохання агента ФСБ в липні 2024-го дівчина прийшла до церкви, де служив священиком її батько. В одній із кімнат на другому поверсі вона поставила мобільний телефон на вікні, закритому жалюзі, щоб знімати дорогу, якою переміщалися українські війська. Відео у прямому ефірі отримували росіяни. За словами українських прокурорів, це було не єдине завдання, яке Гаркавенко виконувала для російських спецслужб. Протягом року, під час якого вона листувалася з агентом ФСБ, вона передавала інформацію про розташування українських військовослужбовців та техніки в Покровську. В інтерв’ю журналістам дівчина сказала, що в певний момент хотіла припинити співпрацю, бо «мала сумніви»: «Але мені відповідали, що все буде добре, мене захистять і нічого поганого не станеться. Я повірила йому». Вона також розповіла CNN, що отримувала гроші від ФСБ, але це, мовляв, не було її головною мотивацією. «Я просто хотіла більше поговорити з цією людиною. І саме тому, що я хотіла з ним поговорити, я погодилася допомогти йому», — казала дівчина. На запитання, чи мала вона романтичні почуття до агента, Гаркавенко не відповіла. Але керівник Донецької обласної прокуратури Павло Угровецький стверджує, що, «окрім активної проросійської позиції, у молодої жінки склалися з цією людиною (агентом ФСБ — ред.) не просто дружні стосунки». Після того як її викрили українські правоохоронці, вона визнала свою провину та покаялася. За її словами, вона шкодує про скоєне, адже «завдала болю своїм близьким і певною мірою зруйнувала власне життя». Однак Угровецький вважає, що вона визнала провину, бо хоче, щоб її обміняли. Дівчина підтвердила, що хоче жити з родичами, які нині перебувають у росії, хоч сама вона там ніколи не була.

14 лютого в календарях Церков латинської, лютеранської та англіканської традицій відзначене як день св. Валентина, що під впливом пізніших легенд виродився у сучасному споживацькому суспільстві у так званий день закоханих. Про справжнього св. Валентина, точніше свв. Валентинів, адже Римський Мартиролог під 14 лютого подає двох святих з таким іменем і схожими біографіями, знаємо мало. А, як відомо, вакуум інформації дуже скоро наповнюється домислами та фальсифікаціями. Насправді йдеться про двох священнослужителів (пресвітера і єпископа), які постраждали на Фламінієвій дорозі в Римі приблизно в один і той сам час. Візантійська традиція назвала б їх священномучениками. Далі детальніше

У Львові планують збудувати катедральний собор ПЦУ Голова виконкому ЛМР Євген Бойко повідомив, що катедральний храм Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ планують збудувати на місці вже чинної церкви. Мова йде про ділянку, на якій зараз розташована церква св. Рівноапостольного князя Володимира Великого (просп. Червоної Калини, 89). Євген Бойко зазначив, що ця церква є важливою для львівської громади. Донедавна там була невелика капличка УПЦ МП, яку у квітні 2023 року демонтували як незаконну. Наразі ділянка оформлена релігійною громадою Православної Церкви України і розглядається цією громадою, як місце для будівництва кафедрального собору ПЦУ Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ. «Ще у 2021 році туди здійснив візит Блаженніший митрополит Епіфаній і в супроводі нашого митрополита Львівського Димитрія там освятили хрест як місце майбутнього будівництва катедрального собору», — додав голова виконкому.

Церковний календар, 14 лютого. М’ясопусна субота Другий тиждень перед початком Великого Посту в літургійному календарі Церков візантійської традиції називається М’ясопусним, оскільки в давнину, коли вимоги до фізичного посту були строгішими, ніж зараз, вірні із його завершенням починали стримуватися від споживання м’яса. Особливою є субота цього тижня, адже на неї припадає вселенське поминання померлих. У візантійській традиції кожна субота, яка випадає поза святом, призначена для поминання померлих. Багатство текстів на цю тематику особливо помітне на канонах суботньої Утрені. Однак, коли випадає вселенське поминання «всіх відвіку в правовір’ї, надії воскресіння і життя вічного спочилих» (велика єктенія), це багатство примножується. Далі детальніше

14 лютого християни візантійської традиції відзначають пам’ять преподобного Костянтина-Кирила, а латинської та англіканської в цей день вшановують його разом з братом Методієм, котрі створили абетку слов’янської мови, названу кирилицею, переклали нею Святе Письмо й богослужбові книги та започаткували писемну культуру слов’янських народів. Коли йдеться про просвіту слов’ян, свв. Кирило і Методій виступають як єдине ціле. Однак початково їхня пам’ять відзначалася окремо в дні переходу «солунських братів» до вічності: Кирила – 14 лютого, а Методія – 6 квітня. Свята на їхню честь разом – пізніша традиція. А у сучасному випадку – 11 травня – узагалі московська. Київські пам’ятки ХІІ-XIV ст., найдавніша з яких – Студитська Мінея, пропонують святкувати пам’ять просвітителів 6 квітня, в день переставлення св. Методія. Ця традиція перейшла і в календарі деяких південнослов’янських народів. Латинська Церква віддала перевагу вшановувати обох братів в день переставлення св. Кирила. Далі детальніше

Острів Керкіра (Корфу) у Греції став популярним місцем паломництва для вірян і духовенства УПЦ МП. Сюди їздять як групи, так і окремі священнослужителі, навіть єпископи. Розслідувачі Телеграм-каналу «Монолог» підготували новий матеріал про осередок проросійської пропаганди на цьому острові. Одним з приводів до цього розслідування стало відео, яке поширила українська блогерша Валентина, котра живе в Португалії. На ньому монах чистісінькою російською мовою запрошуває українців приїздити працювати в його монастир на о. Керкіра в Греції. «Нас здивувало поєднання російської мови і грецького монастиря, то ж ми вирішили дізнатись, що то за монах», — зазначають вони. Їм вдалося вияснити, що цей монах називається Яковом і він етнічний росіянин, який 10 років жив в монастирі Дохіар на Афоні, а потім поїхав на Керкіру, де один став жити в монастирі «Володарка ангелів». Саме тому він і звертався до українців приїхати допомогти йому працювати в монастирі. А ще у нього ось такі погляди: «У світі існують дві штучні нації — це американець і українець. Один з них виняткових, а другий унікальний. Вони обидва живуть на чужих землях: один на відібраних, а другий — на подарованих. Вони по-суті квартиранти, а тому в них немає розуміння, що таке батьківщина», — проголошує російський батюшка. Проте до нього возять паломників українців. А кліп УПЦ МП тут не мусить прикриватися ніякими "феофаніївськими грамотами" і чутися з колегами з РПЦ як зі своїми. Детальніше: Острів російської пропаганди в Греції для паломників з УПЦ МП