Σλάβο-Ἕλληνο-Ῥωμαϊκὴ Σχολή | Schola Slavo-Græco-Latina

Друзі, чи хтось знає, чи є підручники з біблійної єврейської згідно з natural method, як от Ἀθήναζε чи Familia Romana?

Familia Slavica продовжується.

Ви знаєте, я зараз читаю De Civitate Dei Бл. Августина, паралельно із читаннями Платонівської Πολιτεία, що абсолютно доречно, адже Августин у своїй праці серед філософів хвалить понад усе послідовників Платона, то в одній з 22-х книг (не занотував собі ні параграфа, ні глави, вибачте) знаходиться перше обгрунтування, прототипне, майбутнього кафолицького догмату Filioque: до цього я не знав, що саме у цій книзі вперше, напевно буде таке обґрунтування. Формулювання там цікаве — прямого твердження про те, що Spirirus Sanctus ex Patre Filioque procedit, ви не знайдете, але прозове пояснення того, що вони є рівними один одному, от ось це пояснення все веде до висновку, що вони за позицією щодо походження Духа Святого є однаковими. Це важливо, відкриття витоків такої контроверсійної теми, як догмат Filioque. Августин — глибокий автор. Він є виразним прикладом, напевно, перших авторів ранньосередньовічної латини, які володіли нею дуже і дуже високо: але не відмовлялися від використання не класичної лексики, не опираючись виключно на зразки aureae latinitatis. P.S.: Виправляйте, доповнюйте, читачі.

Шлях Геракла — шлях людей, які були художниками, але коли в їхньому житті зʼявилася на шляху та сама γυνή (Філологія), пішли за нею, як люди віртуозні: шлях цей такий довгий, як каже латинський вираз ars longa, vita brevis, що щоб її сповна пізнати, ту персоніфіковану науку, не вистачить всього життя, і тому всі ми будемо на шляху її пізнання μέχρι τοῦ θανάτου: напевно, в цьому і буде полягати наша ἡ μεγάλη ἀρετή, що були до гроба з цією наукою (а не залишили купу інтелектуальних здобутків). Сміюсь, оцініть автоіронію: автоіронія, це ознака здорового психологічного стану, ахах

Progreditur "Familia Slavenica"

Ἰδοὺ ἔργον, ποῖον φέρων. Τοῦ νοῦ χαλεπὸς ὁ πόνος, ὅς μέγας τῆς ψυχῆς νόνος.

Porro si sapientia Deus est, per Quem facta sunt omnia, sicut divina auctoritas veritasque monstravit, verus philosophos est amator Dei. Augustinus De Civitate Dei ΧΧΙΙ, VIII:1. * * * Πόῤῥω εἲ σοφία ὁ Θεός ἐστι, δι᾽Οὗ πάντα ἐγένετο, καθὼς ἡ θεία κυρία τε καὶ ἀλήθεια ἀναπέφαγκεν, φιλόσοφος ὁ ἀληθινός ἐστι ὁ φιλόθεος. Αὐγουστῖνος Περὶ τῆς τοῦ Θεοῦ Πόλεως ΚΒ´, Ζ´:Α´. * * * Тѣ́мже да́лѣе а҆́ще премꙋ́дрость бг҃ъ є҆́сть, и҆з̾ негѡ́же всѧ̑ бы́ша, ꙗ҆́кѡ бжⷭ҇твенное нача́лство и҆ и҆́стина показа́ли, и҆́стинный фїло́софъ є҆́сть бл҃голю́бецъ. А҆ѵгꙋсті́нъ Ѡ҆ гра́дѣ бо́жѣмъ к҃в, з҃:а҃

Сидить Орфей руський, та й в кобзоньку грає: Що він там гра-виграває, один Бог тільки знає. Кобзу залишить, щоб книгу узяти: Слово греко-латинське собі почитати. (Поетична пародія)

P.S: однак Данте його описав у Пеклі: цього достатньо, щоб зрозуміти, де він та що з його доктриною.

Що Отці Церкви мовлять про Демокрита і про те, що дійсність складається з атомів? Не зустрічалися мені поки святоотцівські джерела щодо цієї течії.

грѧде́тъ трꙋ́дъ да́лѣе

Прочитавши різні реакції, напишу: мені цікавий діалог, щодо віри в тому числі, а особливо із моїми підписниками. Думаю, що це збагачує кожного, а також і збагачує розуміння віри та істини.

Друзі-християни, можливість проявити вашу діалектику в наступному питанні: читаючи опис культу Діонісія, почав знаходити сильні схожості з роллю Христа у нас, християн. Як поясните? Це чисто вправа «сумнів-пошук», «питання-відповідь», по-античному. Звичайно, Діонісій не був розіпʼятий та не воскрес. Але є прям здається тяглість деяких ідей, що перейшли з цього античного та інтернаціонального культу.

А чого дивуєтесь: я його виграв, доповнить мою колекцію тут, в Італії. :)

Панове, питання: може хтось знає, наскільки легко чи складно з України вивезти в ЄС стародрук (XVIII ст.)? Які документи підготувати слід, наприклад? Чи це взагалі неможливо?