Σλάβο-Ἕλληνο-Ῥωμαϊκὴ Σχολή | Schola Slavo-Græco-Latina

Лекція. Чи існує релігія? Зустріч відбудеться у суботу 05 вересня 2026 року, 13:00 Формат: офлайн (Печера Платона) + онлайн (Zoom) Тривалість: до 2 годин Запис: так, для всіх учасників Мова: українська ЛЕКЦІЯ ВЖЕ У ЦЮ СУБОТУ! Якщо ви хочете отримати лише запис лекції, реєструйтеся через опцію «онлайн-участь» Що таке релігія? На перший погляд відповідь очевидна. Храм, молитва, священний текст, паломництво, піст — ми легко впізнаємо релігію майже в будь-якій культурі. Але варто запитати, що саме об'єднує буддійську медитацію, юдейський закон, шаманський ритуал, культ предків у Китаї та недільне богослужіння протестантів або православних християн, як ця очевидність починає руйнуватися. Саме тому за понад півтора століття існування релігієзнавства не з'явилося жодного визначення релігії, яке було б загальноприйнятим. Ба більше, дедалі багато дослідників доходять висновку, що проблема полягає не у відсутності вдалого визначення. Можливо, самої «релігії» як універсального явища ніколи не існувало. Можливо, це поняття є продуктом модерної європейської академії, сформованим у певному історичному контексті й поширеним світом разом із колоніальними імперіями. На лекції ми простежимо історію цього поняття — від античності до сучасності. Поговоримо про те, як religio у Цицерона й Лактанція, ренесансна ідея prisca religio та народжене Реформацією уявлення про множину «релігій» поступово сформували предмет сучасного релігієзнавства. А також про те, чому наприкінці ХХ століття цей предмет опинився в центрі гострої методологічної кризи, яка поставила під сумнів саме існування дисципліни. Поговоримо про: — класичні визначення релігії у працях Макса Мюллера, Рудольфа Отто, Мірчі Еліаде та Кліфорда Ґірца, а також про Вілфреда Кантуелла Сміта, який одним із перших поставив під сумнів саме поняття «релігія»; — критичне релігієзнавство Талала Асада, Джонатана З. Сміта, Девіда Чидестера, Томоко Масузави та Брента Нонґбрі, яке пропонує досліджувати не стільки релігію, скільки історію появи й функціонування самого цього поняття; — колоніальну історію категорії «релігія» і те, чому визнання чи невизнання певної традиції «релігією» завжди було інструментом влади; — відповіді на критику критичного релігієзнавства у працях Кевіна Шилбрака та Роберта Орсі, які показують, що історична сконструйованість поняття не означає його беззмістовності. Окремо поговоримо про те, чому ця дискусія не є суто академічною. Адже від відповіді на питання «Чи існує релігія?» залежить не лише те, як ми описуємо людську культуру, а й те, чи має релігієзнавство власний предмет дослідження і чи може воно існувати як самостійна академічна дисципліна. Після реєстрації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація. Лектор Віталій Щепанський — кандидат філософських наук (PhD), релігієзнавець, засновник телеграм-каналу «Обранці духів». Отримати доступ можна за посиланням: https://secure.wayforpay.com/payment/se5f0f7904a49 Записи попередніх лекцій: https://platoscave.wayforpay.shop

Друзі, я вітаю всіх: Христос посеред нас! Мене довго не було, я багато часу не писав та не ділився справами своїми: і ось, я тут, пишу вам. В останній період я виступав, адже є учасником фолк. гурту "Шлях-Доріженька", і було багато чудових виступів в різних містах Німеччини. Зараз починається навчальний рік, і я поспішаю повідомити, що дуже потребую розумів, які хочуть навчатися давньогрецької та латинської мов чи якоїсь співпраці в цій сфері загалом. Я пишу "потребую", бо дуже хотів би продовжувати викладати саме давньогрецьку та латинську мови — маєте знати, що й готую матеріали до церковнословʼянської — адже життєва ситуація не проста та випробовує цю мою любов до старожитніх мов. На даний момент моя життєва ситуація не проста — в мене відбулися зміни з усім: з житлом, з навчанням, взагалі з усім, внаслідок неприємної досить ситуації... Не дуже волію описувати її ось так публічно. І це не порівнянно ніяк з обстрілами України, та зокрема Києва, де знаходяться мої батьки та спочиває мій брат, але моя ситуація в плані фінансовому є дуже складною на даний момент, і я дуже потребую допомоги. Як людина культури, як людина, яка вирішила служити колись культурі, я прошу допомоги зараз. Я хочу далі нести людям культуру через греко-латиське Слово. Власне, найбажаніше, то це мати людей, які хотіли б навчатися давньогрецької та латинської мов — для мене це велике щастя занурювати розуми в ці мови, і саме нашим людям викладати. Я постійно вдосконалююся в цих мовах, і недавнім плодом подібного вдосконалення став переклад праці Й. Флорського — "Praefatio in Apocalypsim", інтерпретація Книги Одкровення І. Богослова. Оскільки я вчився в Академії Vivarium Novum, я там навчився цими мовами говорити — і несу цю культуру далі, яка є допоміжною всім, хто хоч якось взаємодіє з цими мовами. Наші читання будуть базуватися на обговоренні глав Ἀθήναζε та Familia Romana: 50 хв. — 15€, сума сама мінімальна, але я раджу занурення щотижневе на дві години — так результати будуть більш ефективними. Люблю працювати з початківцями, і спостерігати, як вони з нульового рівня починають зростати в греко-латинських студіях. Якщо хтось колись вагався починати, але бажав вивчати ці давні мови — то, можливо, μὴ μελλέτω, «нехай не відкладає», бо зараз дійсно якраз найкращий καιρός, «час» на це може бути. Натомість, якщо хтось може допомогти з порадами щодо того, куди податися з такими запитами, де бути корисним — будь-яка допомога буде чудова в цій сфері. Якщо будуть запити щодо перекладів — також буде можливість це розглянути.

Ми видамо цю книгу до кінця року, дасть Бог

Друзі, велика подія. Замовлений переклад "Введення в Обʼявлення" [Іоана Богослова] фактично закінчений. Автор — пізньосередньовічний латиномовний богослов, Йоахим Флорський (1132 — 1202). Наразі — збирається "комісія", яка перевірить переклад. Але найголовніша праця вже позаду.

Як ви могли помітить, осінньо-зимній сезон невпинно наближається, а разом з ним - різке збільшення моїх ресурсів на різноматну освітню активність від власного навчання до викладання. Викладаю я, як ви знаєте, німецьку - у приватному порядку: це можуть бути індивідуальні заняття, а також заняття в групах по два (кулєг собі на це діло шукаєте ви добри?). Я сама не люблю вчити мови просто за підручником, зубрити форми, лексику та розглядати мову як недоторканий музейний об'єкт на полиці. У всіх мовах, шо вивчаю я сама - а це наразі давньогрецька, латина, церковнослов'янська, середньоєгипетська та арамейська - мені важливо розуміти мову як систему, а отже досліджувати, чому вона працює саме так у різних її масштабах і, звісно, у взаємозв'язках з іншими. Такий самий принцип я пропагую й у своєму викладанні. Мені хочеться не просто дати учневі правило й попросити його запам'ятати - я ставлю собі за мету вибудувати систему, в якій нове знання стає на своє місце й починає пояснювати те, що раніше здавалося хаотичним. Коли ти розумієш систему, пам'ять, яка у мене самої, єсі шо, почті як у золотой рибки, вже не мусе тримати все на силі волі - вона отримує структуру, логіку й зв'язки, які тримають одне одного так само, як тримають одне одного різні конструкції будівлі, виконуючи спільну механічну роботу. Ну ви поняли, епюри я вам щяс рисувать не буду (але хто зна, чи не буде тут колись теоретичної механіки). Під час своєї липневої відпустки я, насобиравши в кармані штанов декілька років досвіду викладання нікчемской мови, нарешті вибудувала собі епічєску мєтодіку викладання - деталі, якщо у вас колись з'явиться бажання прочитати про це тут, радо розповім окремим постом або, якщо такий запит буде лічно, то ще й особисто. Суть її, якщо дуже грубо, полягає в тому, шоб поступово пройти шлях від "я взагалі не розумію, шо тут відбувається" до "я розумію, чому мова працює саме так і можу цим свідомо користуватися". Тому на різних етапах ми робимо дуже різні речі: десь більше інтуїції й натурального освоєння (та, натуральний метод), десь починаємо розбирати граматичну систему по кісточках, а десь уже займаємось мовною рефлексією, стилістикою й усіма тими філологічними атракціонами, заради яких я, власне, цим усім і займаюсь. Але канєшно, паньство, яку б методику я не підсумувала для себе, найбільш ідеальний план - це той, який ви сформулюєте власними потребами та баченнями. Система вище створена і обмусолена лічно мной і моїми мозговими клітинками (як в зошиті) лиш для того, шоб мати основу для індивідуалізації. Єсєсна, мною передбачені, бо я б сама таке хотіла, атракціони для філологів і тих, хто хотів би вивчати мову без усяких цих багаторівневих приколів - така собі опція мандрувати зі мною у наших спільних шуканнях в мові. Основними стравами такого меню будуть, звісно, перлини німецького Daß-, So- і канєшно же Dasein – від німецького філологічного доробку аж до небуття (Гайдеґґер, як можна зрозуміти, вже завітав у цей список). Окрім цього серед локальних запланованих сюрпризів нашого закритого колєктіва і лише для його тісного кола (це я і мої учні) – читальний та розмовний клюб ебсолутлі безоплатно. Єсі дасть Бог, то буде ще внутрішній клюб по міттель- та альтгохдойч або лікбез-курс по діалектології. А якщо Бог ще й подарує мені 2-3 учнів з класичної філології, то можна буде організувать підпільний клуб моєй мєчти, де ми разом розбиратимемо німецьку препарацію античності - звісно, є ймовірність, шо я не видержу і організую такий клюб тут. Остання вишенька на торті – як завжди організаційна. Тривалість заняття варіюється від години до півтори/двох (тут обираєте самі, але з досвіду можу сказати, шо більше, ніж півтори години, пробувать не варто). Кількість на тиждень також обирається вами. Вартість індивідуальних та групових відрізняється. Індивідуальна година – 20 євро, півтори – 25. Групова година – 30 єврів, півтори – 40. Обрати собі час ви можете з понеділка по пямтницю, але з питань дискусійних відкрита в цілому щодня – хіба шо ввечері Вікторівна барахлить (сама вчиться, а шо ви хтіли). Писать сюди – @tsevitsch

Дуже рекомендую чудового поліматичного викладача! Femina universalis!

Переклад з грецької на словʼянську: Ἀποφθέγματα τῶν Πατέρων, історія про авву Антонія.

Панове читачі! Якщо хтось знає, хто такий Степан Стрільчук і любить його творчість — можу передати особисто привіт від вас, адже ми побачимось. Сервіс — безкоштовний. :) https://youtube.com/@stepanstrilchuk?si=NicqY-GWZ8CDkyJm

Про окремість малороссійскої мови в праці XVIII століття ЛЄѮЇКОНЪ ТРЄѦЗЫ́ЧЕЫЙ Праця 1704 року

В мѣстѡ же ꙗ̑зыка е̑вре́искаго нашꙏ предпоста́вихомꙏ славенскїй ꙗ̑кѡ пои́стиннѣ о[т]ца мно́гихꙏ ꙗ̑зы́кѡвꙏ бл[а]го пло́днѣйша. Поне́же ѡⷮ негѡ аки ѡⷮ исто́чника неизчерпа́ема, про́чїимъ мно́гимъ произы́ти, ꙗ̑зы́кѡмꙏ, си́рѣчь по́льскомꙋ, че́шскомꙋ, се́рбскомꙋ, бо́лгарскомꙋ, лито́вскомꙋ, малорѡссійскомꙋ, и̑ ины́мꙏ множа́йшымꙏ, всѣ́мꙏ есть ꙗвно

[Ст.7] 🔍Джерело #мова #тексти #XVIII 🔱𝙿𝚊𝚢𝚜 𝚍𝚎𝚜 𝚌𝚘𝚜𝚊𝚚𝚞𝚎𝚜🔱

Друзі! Читаю Ансельма Кентерберійського De veritate: і дуже подобається. Бенедиктинський чернець XI ст., чудово розмислює про те, як визначити "правду", і що "veritas", то є "rectitudo" (правильність), і "iustitia", (справедливість). У формі діалогу, є важливі методи щодо визначення того, чим є правда, а чим неправда. Якщо є поради, напишіть що б ще почитати подібного.

Друзі! Читаю Ансельма Кентерберійського De veritate: і дуже подобається. Бенедиктинський чернець XI ст., чудово розмислює про те, як визначити "правду", і що "veritas", то є "rectitudo" (правильність), і "iustitia", (справедливість). У формі діалогу, є важливі методи щодо визначення того, чим є правда, а чим неправда. Якщо є поради, напишіть що б ще почитати подібного.

О грядущий учениче! Я тебе вітаю, втішно тебе тут бачити: мене звати Іван, і викладаю я давньогрецьку аттичним діалектом, а якщо забажаєш, і латинською можу також. З нульового досвіду у грецькій науці я тебе, новопредставленого, поведу до пізнання мови, яка належала засновникам нашого світу, аби ти зміг пізнати прозу та поезію давніх греків і римлян, що грецькою писали. Буду щасливий, якщо зможу тобі передати знання згідно з таким повчанням, що належить покровителю перекладачів, Св. Ієроніму: так він вчив — Багато часу навчайся тому, що іншим викладатимеш. Потому ходи, пиши мені, і аттично будемо досліджувати премудрість. https://www.youtube.com/watch?v=pG9uXLoKm7M

Перекладається, але ще не кінець!

חֲז֖וֹן | ὅρασις | visio | ви́дѣнїе

חֲז֖וֹן

Правда існує: адже, якщо у кожного "своя правда", то її має і диявол, який має право на свою правду. Але якщо існує універсальна правда, то правда є одна єдина, і диявол став дияволом, бо не визнав правди, пішовши проти неї. А якщо існує правда, то твердо і існує справедливість.