blitz|ss|chlag

Друзі, ми відкриваємо масштабний командний збір для підрозділу спеціального призначення «HATRED» 3 ОШБр 🐺 Для більш якісного виконання завдань вночі на підрозділ треба закупити: •AGM PVS-14 (прилади нічного бачення) - 5 шт. Середня ціна одного приладу 5000$ ~ 200 000 гривень 🎯 Загалом ми маємо до 25 січня зібрати 1 млн грн, моя ціль – 50 тис гривень! 🔗Посилання на монобаночку https://send.monobank.ua/jar/2UiUSGvdLu 💳Номер картки баночки 5375 4112 1108 2586 ПОСИЛАННЯ ДЛЯ ПОШИРЕННЯ В ІНСТАГРАМІ Ці ПНВ допоможуть хлопцям побачити ворогів та зробити їм смерть, тому не лінуйтеся, донатьте, репостіть і пам’ятайте, що перемога – це командна робота ☠️

🏹💔 (я ніжна дівчинка з гіперфіксацією на черговому римлянині)

Спойлером до завтрашньої виставки мого раритету залишу улюблений уривок з Євангеліє від Іоанна для всіх ніжних дівчат з гіперфіксацією на персоналії Понтія Пілата

Маленький дарунок від мене, поки чекаємо проміння сонця, — коротке ознайомлення з творчістю Ейно Лейно (Armas Einar Leopold Lönnbohm), одного з найважливіших письменників (і поетів, в першу чергу!) Фінляндії. Значна частина його доробку виконана в стилі «Калевали» та народних пісень загалом. Окрім цього, аполлонічна природа його творчості залишає відлуння ніцшеанства («...Твоя судьба — пред тем, как пеплом стать, дотла сгорая, факелом пылать.» (збірка «Священая весна» / Pyhä kevät, 1901)) до останніх творінь. Моє улюблене — Helkavirsiä (Пекельні пісні, 1903), де дія епічної поеми розгортається у світі народних віршів і на цьому тлі обговорюються складні питання існування сучасної людини, але пропоную вам це самим дослідити (так цікавіше!), а поки — візуальні красоти старих видань. + + + Видання Helkavirsiä Ейно Лейно 1924-ого року з ілюстраціями Каарло Карлстедта (Eino Leino; Helsingissä : Otava, 1924 [puupiirroksilla somistanut Kalle Carlstedt].)

Згадалось з інтерв'ю виконавців вище для фінського журналу Kaleidoscope №9 (присвяченому зокрема альбому Tervahäät (2009)) одне з питань: К: Сьогодні прийнято вважати, що сучасна людина втратила зв’язок зі своїм минулим, культурою та землею, і, здається, ми, фіни, не є винятком. Як ви бачите цю ситуацію: фіни таки втратили свій архаїчний зв'язок з корінням, чи знання були передані певним обмеженим колам, які все ще щиро бажають нести цей факел минувшини? T: Можна прожити ціле життя, не піклуючись про це коріння, про які ви говорите, але ігнорування їх не означає, що вони зникають і не роблять їх зовсім безсилими. Вони впливають на велику кількість сфер та подій вашого життя, незалежно від того, подобається вам це чи ні. Отже... хтось і чомусь хоче ігнорувати це коріння, а хтось хоче копнути якомога глибше, щоб дізнатися, наскільки вони глибокі та як вони виглядають, і, врешті, нести, немов запалений факел, в люди… Сподіваємося, що кожен зможе знайти відповідні методи для пошуку і рефлексії цього важливого питання. Наш вибір однозначний. Ця відповідь буде універсальною та дотичною до кожного з нас, а рефлексію одних з тих, хто досліджує і повертає, запалює багаття і несе факел, спонукаю послухати в ці священні для Природи дні. І нехай попри все завжди знайдеться вогонь у наших серцях для найтемніших ночей.

#blitzschallplatte Tervahäät — Tervahäät (2009)

Анонси на 2024! Хочемо поділитися з вами проєктами, над якими ми вже працюємо (а ще розкрити таємничу сучасну авторку, на роман якої ми придбали авторські права 😉) У 2024 і надалі ми хочемо зробити акцент на перекладній літературі, але також продовжимо нашу серію ілюстрованої української класики. А ще обов'язково зробимо нові книги для нашої серії поетичних антологій! 1) "Південні вірші": антологія класичної поезії про український південь, гори та море. Із прекрасними колажами нашої постійної ілюстраторки Тетяни Панової. 2) Осип Турянський "Поза межами болю": подарункове видання з графічними ілюстраціями Руслана Лубинського, у яких відбився військовий досвід художника. 3) "Український Київ початку двадцятого століття" - артбук про відомих людей українського Києва сторічної давнини: політиків, військових, митців та літераторів. Над текстом та оформленням працюють історикиня Тетяна Швидченко та художниця Надія Харт. 4) Дріє ля Рошель "Жиль": автобіографічний роман французького письменника, у якому ідеться про повернення з фронту Першої світової, буремні 20-ті з політичними гуртками та салонами, і навіть про Громадянську війну в Іспанії. 5) Плутарх "Порівняльні життєписи", другий том. Продовжуємо видавати працю давньоримського історика. Цього разу у перекладі Віталія Туренка вперше вийдуть українською ще 12 життєписів видатних мужів Греції та Риму. 6) Анна Кім "Анатомія ночі": нуарний роман сучасної австрійської письменниці. У книзі йдеться про серію загадкових самогубств у гренландському місці, які трапилися протягом однієї ночі. 7) Ґеорґ Тракль - вірші. Ілюстроване видання найбільш камерного та містичного німецького поета, який помер у молодому віці більше ста років тому. 8) Артюр Рембо "Сезон у пеклі", ілюстроване видання. Тут - без коментарів : ) 9) Лоуренс Аравійський "Повстання в пустелі": захопливі мемуари британського розвідника та авантюриста, який очолив арабське повстання проти Османської імперії. 10) Рут Бенедикт "Хризантема і меч": праця американської антропологині про особливості японської культури та менталітету, які зробили Японську імперію найбільш запеклим противником США у Другій Світовій. Ми хотіли б анонсувати ще більше книг, але зробимо це, коли вийде друком більшість із поточних обіцянок🖤

Поки читаєте про Північ, закиньте гривню на Південь. Репост вітається! Банка: https://send.monobank.ua/jar/4xvHD3JXuS

Виловлюйте предзамовлення на «Молодша Едду»! До слова, чудово нарешті мати частину Gylfaginning українською (улюблене, бо так вміло задокументувати давньоскандинавську усну традицію, яка вже зникала в часи Стурлусона, і не переплести з християнськими тенденціями — дійсно висока майстерність та цінне збереження). А, і блог перекладача цього творіння. Тут багато цікавого, тому теж заглядайте і про Північ читайте!

The Griffin and The Eagle by Handbook of ornament; a grammar of art, industrial and architectural designing in all its branches, for practical as well as theoretical use by Meyer, Franz Sales, 1910.

На останньому київському концерті мали змогу познайомитись із шановним паном, якого представляємо вам сьогодні. Православний емокор - жанр, який практично не зустрінеш, але степи Запоріжжя багато чого ще ховають від нас.. Тож зустрічайте — Рай в Лесопосадке. Spotify I Bandcamp I Soundcloud

S. Szukalski, The Ancestral Helmet, 1940

Неймовірні роботи скульптора Станіслава Шукальського (Stanisław Szukalski 1893 — 1987), натхненні, як вказував сам автор, зокрема єгипетською, слов'янською та ацтекською культурою. У поєднанні з елементами модерну (в першу чергу вбачаємо кубізм, експресіонізм та футуризм) та особливим впливом доколумбового мистецтва, його стиль отримав назву «вигнутий класицизм» (Bent Classicism).

Більше ніж півтора року, попри нагороди, участь у війні та спроби рідних хоч якось повпливати на процес, держава досі не присвоїла статус комбатанта нашим бойовим товаришам, Денису "Шкіперу" Котенку та Сергію "Деймосу" Заїковському. Для бюрократів та чиновників це виглядає як "формальність", але за цією "формальністю" відкидається жертовність та звитяга в боротьбі проти окупантів. https://youtu.be/ZsGfpIZmbKE?si=_57Tz5fFyPmCLo5-

чи не найбільше про важливість пісні розповідав мені ти, друже Е., адже в свої 22 знав стільки маршів, стільки пісень сьогодення і минувшини; збирав по селам спадок — крихти зморених поколінь — і співав їх так голосно і вродливо, що серце завжди стискалось від слави поколінь, що вдаряла в тобі палкою кров'ю до скронь. мені не доводилось сумніватись в існуванні лицаря як архетипу, бо я росла обабіч таких, зокрема біля тебе, о мужнє дитя подільських лісів (але як тебе любили карпатські гори — ти завжди знаходив таємні тропи, печери та сховки розповідаючи мені байки що то вітри зі смереками нагородили тебе таїнством; але як тебе любив південь — степ був в тебе щиро закоханий, як те дівча з селища біля моря (хоча яка так і не дочекалась тебе)). <...> коли ти розповідав мені про перші бойові виходи, то казав, що страх найкраще слухається пісню; слова маршу, який так само шепотіли минулі покоління юнацтва, як зараз ти, затерплі руки від поцілунків лютого холодного вітру, що стискають зброю, крихта розгубленості і збудження подіями, але одвічне — зігрівала тебе пісня і палке серце. в останньому дзвінку ти з дитячим захватом розповідав мені і сміявся з переломного моменту, коли страх став тобою підкорений. сиплим, але таким гарним і все ще голосним голосом, зачитуєш ті самі слова повстанського спадку. смієшся. я бажаю тобі мужності і заздрю териконам, які її побачать наживо. усього життя не дістане пімстити твою смерть, друже, але я вірю, що та земля луною буде відбивати шепіт куплетів стрілецького гомону, котрі стали зброєю підкореного страху. честь тебе знати. Ми йдем вперед, здалека чути гуки. Гармати б’ють, і крові всюди вщерть. Не буде більш терпінь, ні муки! Вперед! – Там воля або смерть! Ми йдем вперед, над нами вітер віє, І рідні нам вклоняються жита. Від радости аж серце мліє. За волю смерть нам не страшна! + + + cito notas V/22; Якщо вже мова про пісні та пам'ять, то дістаю з щоденників спомини про силу цього дійства. Співайте пісні, бо зброя ця не менш сильна, ніж та що в руках!