ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦

Законопроект про секʼюритизацію зняли з порядку денного. Поки не готовий.

5 серпня на засіданні нашого Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики розглянемо кілька важливих законопроєктів. ✔️ Новий Митний кодекс України (№15450). Євроінтеграційний документ, який має наблизити українське митне законодавство до стандартів ЄС та стати основою для подальшої реформи митниці. ✔️ Законопроєкт №15187-1. Передбачає гармонізацію українського законодавства з правом ЄС у сфері акцизного оподаткування продукції виноградарства. ✔️ Законопроєкт №15336. Спрямований на спрощення та вдосконалення процедур випуску цінних паперів, щоб зробити залучення капіталу більш швидким і зрозумілим для учасників ринку. ✔️ Законопроєкт №15172. До другого читання підготовлено закон про сек’юритизацію та облігації з покриттям. Його ухвалення створить сучасну європейську правову основу для розвитку ринку сек’юритизації та покритих облігацій, що відкриє нові можливості для довгострокового фінансування, насамперед іпотечного кредитування.

📌Зареєструвала разом з колегами законопроєкт 15458, який має допомогти врегулювати проблему прострочених кредитів наших військовослужбовців, цивільних осіб, які перебували в полоні або зникли безвісти, а також їхніх родин. Масштаб проблеми такий, що вже треба було справді шукати системне рішення. Загальна заборгованість військовослужбовців, ФОП-військовослужбовців та членів їхніх родин на балансах опитаних банків перевищує 13,75 млрд грн. Зняти боргове ярмо з таких людей часто готові самі банки, частина з них уже намагається списувати ці борги за власною ініціативою. Але за Податковим кодексом списаний кредит вважається «додатковим благом» і оподатковується. Тож банк має ще й сплатити податки за боржників із власних коштів, бо інакше кредит просто не спишеш. І це чималі суми, які вимірюються мійльонами. Ми прибираємо податкові бар'єри для добровільного списання боргів. Банки отримають можливість прощати такі кредити без додаткових податкових наслідків, а родини захищених категорій не сплачуватимуть податок із прощеного боргу незалежно від суми. Для решти позичальників теж стає легше: неоподатковуваний поріг списання боргу зростає з 25% до розміру однієї мінімальної зарплати на рік. Також законопроєкт дає родинам і спадкоємцям право звернутися до банку із проханням про списання боргу. Якщо кредит буде прощено, виконавче провадження закриють, а захищені категорії громадян не сплачуватимуть виконавчий збір. Родина, яка вже втратила годувальника або опікується пораненим, матиме можливість позбутись тягаря боргу, а банк, який вирішив його списати, не матиме податкових та юридичних перепон для цього.

🚨 Готується до внесення у ВР законопроєкт про кримінальну розвідку, який має замінити радянську модель оперативно-розшукової діяльності на європейську. Ось основні його новели: ✓ Право проводити кримінальну розвідку матимуть 12 органів: поліція, СБУ, НАБУ, ДБР, БЕБ, СЗР, митна та прикордонна служби, розвідка Міноборони, Управління держохорони, ДКВС та Військова служба правопорядку. Іншим - заборонено. ✓ Найчутливіші інструменти (прослуховування, зняття інформації з мереж, проникнення в житло, моніторинг рахунків) - за ухвалою слідчого судді. Впровадження в злочинне середовище - за дозволом керівника підрозділу. Контрольовані закупки і поставки - за постановою прокурора. ✓ Запобігання політичному тиску. Розвідзаходи щодо адвокатів, суддів, нардепів, керівництва НАБУ, САП чи СБУ - лише з санкції Генпрокурора. ✓ Легальний статус для інформаторів. Особи, залучені до конфіденційного співробітництва, отримають право на грошову винагороду без оподаткування і декларування. Заборонено залучати адвокатів, журналістів, лікарів і священнослужителів, якщо це загрожує розкриттям професійної таємниці. ✓ Захист "під прикриттям". Допускається формальне сумісництво, робота поруч із родичами фігурантів чи інші ситуації конфлікту інтересів, якщо це передбачено легендою. На такі випадки не поширюватимуться обмеження закону "Про запобігання корупції". ✓ Строки зберігання даних. Дані про правопорушення зберігатимуться до 15 років, щодо засуджених - до 80-річного віку. Провадження з ідентифікації невпізнаних трупів - до 25 років. ✓ Оператори зв'язку, провайдери, хостинги, соцмережі та платіжні сервіси зобов'язані співпрацювати із суб'єктами кримінальної розвідки, зокрема щодо криптовалютних схем відмивання коштів і фінансування тероризму. ✓Прокурорський нагляд передбачено, але з винятками: відомості про інформаторів, співробітників під прикриттям і методи роботи розвідки нагляду не підлягають. Ухвали слідчих суддів про дозвіл на кримінально-розвідувальні заходи не потраплятимуть до відкритого реєстру судових рішень, щоб не розкрити фігуранту факт стеження до завершення операції.

Лісову галузь знову хочуть кинути під розпил. З року в рік — одне й те саме. Перекидають як гарячий пиріжок, забувши про екологію, відповідальність та прозорість. Ми ще не переварили реформу, а вже — нові віяння. Ліси хочуть передати з Мінекономіки в Мінагро. У мене це перепідпорядкування викликає питання і з юридичного боку. Лісовий кодекс України визначає, що державна політика у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів є складовою державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Це означає, що лісова та екологічна політика законодавчо визначені як єдине ціле. Відтак підпорядкування лісової галузі потребує не лише урядового рішення, а й відповідних змін до законодавства. Особливо прикро, що це відбувається саме зараз, коли лісова галузь нарешті почала приносити державі прибутки без нещадного споживацького використання. І все це під час війни. Вдалося розмежувати функції формування державної політики та господарської діяльності, триває корпоратизація ДП «Ліси України», впроваджуються сучасні цифрові інструменти моніторингу деревини, готується відмова від суцільних рубок у Карпатах та впровадження наближеного до природи лісівництва. Зараз, коли реформа перебуває на завершальному етапі, всі її здобутки можуть зійти нанівець через різку зміну стилю управління, відсутність екологічного підходу до галузі, яка перетвориться суто на ресурс для тих бізнес-груп, які активно лобіювали підпорядкування лісів Мінагрополітики. Ліс не можна розглядати суто як джерело економічної вигоди. Бо це – екосистема, що забезпечує водний баланс, зберігає біорізноманіття, захищає ґрунти та є складовою екологічної безпеки держави. Саме так до нього ставляться в ЄС, і саме такого підходу маємо дотримуватись і ми. Хижацький спосіб господарювання дуже швидко перетворить значну частину України на непридатну для життя територію екологічого лиха. Разом з екологічними організаціями закликаю Міністерство економіки, довкілля та нового міністра не допустити передачі Держлісагентства до Мінагрополітики, завершити реформу лісової галузі та корпоратизацію ДП «Ліси України», продовжити цифровізацію й адаптацію законодавства до європейських стандартів та забезпечити збереження українських лісів.

Приватні перекази в Україну стрімко скорочуються.ㅤ За підсумками першого півріччя 2026 року загальний обсяг приватних грошових переказів в Україну зменшився на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року та склав $3,68 млрд. А якби ухвалили закон про SEPA 14327-д — переказів було б в рази більше. Бо це дешевше.

Щодо чуток про те, що буде заміна голови Держагентства з відновлення, можу підтвердити, що намір такий дійсно є. Перед новим головою стоїть завдання виправити системні проблеми, які там накопичилися за попередні роки. Держагентство за цей час не зуміло перебудувати роботу під масштабне міжнародне фінансування, а натомість продовжувало працювати за старими правилами. Міжнародні проєкти роками затягувалися, закупівлі відкладалися, а кошти донорів використовувалися вкрай повільно. У 2025 році було освоєно понад 90% коштів державного бюджету, але лише близько 23% міжнародної технічної допомоги. При тому, що саме міжнародні партнери фінансують значну частину відновлення України. Якщо не змінити підходи до роботи, існує ризик втратити частину міжнародного фінансування. Один з прикладів - модульні мости, профінансовані Світовим банком. Конструкції доставили ще рік тому, але їх досі не встановили через процедурні та організаційні проблеми.

Торгівельно-офісний комплекс Gulliver у Києві будуть намагатись продати. Наглядові ради державних Ощадбанку та Укрексімбанку ухвалили рішення виставити Gulliver на продаж, повідомив Ощадбанк. Лот виставлять на продаж у вересні за стартовою ціною 207 млн доларів. Продаж є фінальним етапом багаторічної зі стягнення заставного майна за одним із найбільших проблемних корпоративних кредитів в історії української банківської системи. Кредитування інвестиційного проєкту з будівництва БФК Gulliver консорціум державних банків розпочав у 2006 році, запуск в експлуатацію відбувся у 2014 році. Попри декілька проведених реструктуризацій та спроби врегулювання заборгованості, з червня 2024 року позичальник ТОВ «Три О» почав зменшувати суми платежів до банків аж до повного припинення обслуговування боргу. Процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки двома державними банками було розпочато у березні 2025 року після того, як боржник фактично припинив співпрацю з банками. 26 липня 2025 року після завершення всіх юридичних процедур право власності на комплекс перейшло до консорціуму державних банків: 80% активу отримав Ощадбанк, ще 20% - Укрексімбанк. Офіційно Gulliver належав другу сім’я Януковича Віктору Поліщуку через компанію ТОВ «Три О». Проте журналістські розслідування неодноразово виявляли його численні особисті, родинні та бізнесові зв'язки з Росією. Одна з ниточок цих зв’язків вела аж до дружини Дмитра Медведева Світлани.

Маю сумний прогноз щодо долі законопроєкту про регулювання віртуальних активів, друге читання і остаточне ухвалення якого анонсували на серпень. За моєю інформацією, його винесення в залу відклали на осінь. Але і це буде майже дивом. Бо, по-перше, вчергове законопроєкт не пройшов міжвідомче погодження. Немає консенсусу між основними стейкхолдерами щодо розподілу функцій регулювання між НБУ і НКЦПФР. Засідання робочої групи знову відклали на невідомо коли. По-друге, у Верховній Раді дуже висока щільність власників криптоактивів на квадратний метр площі. І вони не зацікавлені у регулюванні та оподаткуванні цього ринку. Відтак є серйозні сумніви, що під цей закон знайдуться голоси. Вже чотири роки ми шукаємо спосіб ухвалити необхідні правила для того, щоби легалізувати ринок віртуальних активів. Але, здається, цей законопроєкт знову покладуть кудись у далеку шухляду і навіть черговий скандал з міжнародними партнерами, яким було обіцяно, що до кінця року закон уже точно буде, не допоможе. Бо, мити гроші у крипті – то святе. А з міжнародними донорами хай уряд, позичивши в Сірка очі, якось домовляється.

Майже рік тому в першому читанні рада ухвалила 10225-д Проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні. Рік його готували до другого читання. Робота йшла тяжко: Нацкомісія з цінних паперів та Нацбанк ніяк не могли розділити між собою регуляторні функції. І ось, ніби вже все на фінальній стадії. Законопроект мали винести на Комітет в понеділок. А в залу на 18 липня. І тут раптом знову все поставили на паузу. Так вже комусь невигідно, щоб вірту регулювали і оподатковували, що аж капець.

❗️ НБУ підвищив облікову ставку до 15,5% в очікуванні прискорення інфляції. Правління Нацбанку 30 липня ухвалило рішення підняти облікову ставку на 0,5 в.п., до 15,5% річних у зв'язку з прогнозним пришвидшенням інфляції до кінця року. Оновлений прогноз інфляції НБУ: • 2026 рік - 10% (базова інфляція - 9,2%), тоді як у квітневому прогнозі очікували 9,4% • 2027 рік - сповільнення до 6,9% • 2028 рік - вихід на ціль у 5% Прискорення цін НБУ пояснює розширенням бюджетних стимулів, зростанням витрат бізнесу на оплату праці та вторинними ефектами від подорожчання пального й попереднього послаблення гривні. Регулятор допускає подальше підвищення ставки та не виключає повернення до пом'якшення політики лише у II кварталі 2027 року.

🏦 Національна асоціація банків України просить Верховну Раду відхилити законопроєкт, який має посилити гарантії для клієнтів у разі шахрайського списання коштів. Законопроєкт №15274, який зараз опрацьовується в нашому Комітеті, пропонує зобов'язати банки негайно повертати клієнтам кошти за несанкціонованими або некоректно проведеними платіжними операціями та визначає випадки, коли клієнт не нестиме відповідальності за такі списання. Однак, Національна асоціація банків вважає, що ці питання вже врегульовані Законом «Про платіжні послуги» та нормативними актами НБУ. На її думку, законопроєкт не дасть клієнтам додаткових гарантій, а лише продублює чинні норми. Асоціація також застерігає, що документ запроваджує нові, не визначені законодавством терміни, які можуть суперечити чинному Закону «Про платіжні послуги» та створити правові колізії. Саме тому асоціація просить парламент не підтримувати законопроєкт.

🇪🇺 Мінфін розпочав обговорення майбутньої імплементації Директиви ЄС про протидію ухиленню від оподаткування (ATAD) до українського законодавства. Для цього Міністерство фінансів провело робочу зустріч із представниками бізнесу, експертами ОЕСР, Європейської комісії та проєкту EU4PFM. Учасники обговорили положення законопроєкту, який Мінфін розробляє для імплементації Директиви ЄС про протидію ухиленню від оподаткування (ATAD) – однієї з найбільш складних частин податкових правил Європейського Союзу. Зокрема, законопроєкт має запровадити в Україні правила щодо гібридних розбіжностей - схем, які можуть використовуватися міжнародними компаніями для подвійного врахування витрат або уникнення оподаткування через відмінності між податковими системами різних держав. Також він передбачає запровадження правил оподаткування приросту капіталу при виведенні активів за кордон (exit taxation). Наразі це лише проміжний етап роботи над документом. Представники бізнесу нарікають на складність нових правил та закликають передбачити перехідний період. А от міжнародні експерти та представники європейських інституцій наголошують, що якраз, керуючись цими правилами, вони збирають податки в самому ЄС. І прямо кажуть: якщо з цих грошей вони оплачують допомогу Україні, то чому б і самій Україні не запровадити ці ж правила, щоби зробити оподаткування більш ефективним?

Голова Нацбанку Андрій Пишний анонсував спрощення чинних валютних обмежень, яке торкнеться і фізичних осіб, і бізнесу. Нацбанк планує переглянути ліміт на безготівкові розрахунки гривневими картками за кордоном. Зараз він становить 100 тис. грн на місяць і не переглядався з 2022 року, хоча ціни в Європі за цей час суттєво зросли. Також розширять перелік дозволених валютних операцій, зокрема інвестиційні ліміти - йдеться про так званий е-ліміт (зараз 200 тис. євро на рік), у межах якого українці можуть інвестувати за кордон чи розміщувати кошти на іноземних рахунках.

Правоохоронці накрили мережу нелегальних онлайн-казино з російським слідом, яка відмила 5 мільярдів гривень. Офіс Генерального прокурора розслідує діяльність організованої групи, яка забезпечувала роботу незаконного грального бізнесу в інтернеті. За версією слідства, її учасники легалізували понад 5 млрд грн доходів, одержаних злочинним шляхом. Підозру вже повідомлено десятьом учасникам групи. Організатором схеми є громадянин рф. Нині справа на стадії досудового розслідування, остаточна сума «намитого» ще може уточнюватись в процесі судового розгляду. А ось загальна статистика роботи прокуратури у справах з відмивання коштів за перше півріччя 2026 року: ▪️ До суду направлено 316 проваджень за ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом) щодо 440 осіб на загальну суму майже 2,9 млрд грн ▪️ Прокурори Черкаської обласної прокуратури довели легалізацію 81,8 млн грн, здобутих на незаконному продажу пального та ухиленні від податків. ▪️ Прокурори Одеської обласної прокуратури прокуратури направили до суду обвинувальний акт щодо двох осіб, які організували незаконні азартні ігри в інтернеті та легалізували понад 12,4 млн грн.

💰 Україна отримала черговий транш від Європейського Союзу в межах механізму Ukraine Support Loan на суму 3,47 млрд євро. Як повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький, ці кошти спрямують на посилення оборони та фінансування першочергових потреб. Загалом у 2026 році в межах цього механізму передбачено 45 млрд євро для України. Станом на сьогодні залучено 11,6 млрд: 3,2 млрд - на бюджетні потреби та 8,4 млрд - на оборонні.

🏦 Комісії по картках: асоціація банків закликає відтермінувати перехід на європейські ставки до вступу в ЄС. Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА закликає доопрацювати законопроєкт про інтерчейндж, який підготував уряд. Йдеться про законопроєкт, який обмежує комісію, яку банк торговця сплачує банку-емітенту картки за кожну карткову операцію. Це – частина невидимої для покупця комісії за прийом карток, яку платить магазин. В ЄС ця комісія обмежена законом: гранична ставка 0,2% для дебетових карток і 0,3% для кредитних. Україна як кандидат у члени ЄС зобов'язалась вийти на ці ж рівні. Зараз середня ставка в країні вища - 0,678%. В асоціації не заперечують цільові ставки 0,2% і 0,3%. Але просять переходити на них поступово: залишити проміжну ставку 0,5% до середини 2028 року, а на ставки 0,2%/0,3% вийти лише в момент фактичного набуття Україною членства в ЄС. ✓ Адже, вважають в ЄМА, проєкт зачіпає ширше коло операцій, ніж дозволяє сам європейський Регламент: у ЄС з-під обмежень виведені корпоративні картки, зняття готівки в банкоматах і операції з іноземними картками, а український текст цих винятків не робить. ✓ З Регламенту взяли лише те, що зменшує дохід банків, а компенсаторні механізми (право торговця обирати еквайра в іншій країні, розділення платіжної системи й обробки платежів), які в ЄС мали захистити торговця й підтримати конкуренцію на картковому ринку, у проєкт не потрапили. ✓ В ЄМА посилаються на європейський досвід, який показав, що очікуваного впливу на ціни товарів обмеження комісій не дало. ✓ В асоціації вважають, що перевага українського ринку сьогодні - не низька ставка комісії, а відсутність додаткових плат за обслуговування рахунку чи картки. Дохід від карток - головне джерело стійкості платіжної інфраструктури під час війни, і різке його скорочення зараз асоціація вважає ризикованим. Тому закликає зробити перехід поетапним.

Разом з головою Комітету Данилом Гетманцевим реєструю довгоочікуваний законопроєкт, який має допомогти врегулювати проблему прострочених кредитів наших військовослужбовців, цивільних, які були в полоні чи позбавлені особистої свободи, зниклих безвісти, а також осіб з інвалідністю, отриманою внаслідок захисту України, та їхніх родин. Сьогодні навіть якщо банк готовий списати такий борг, це часто супроводжується податковими наслідками як для самого кредитора, так і для позичальника чи його спадкоємців. Борги зниклих безвісти чи полонених нерідко важким тягарем лягають на плечі їхніх рідних, а банки, які все ж вирішують списати такий борг, змушені додатково платити податки з власних коштів. Це несправедливо як щодо родин, так і щодо кредиторів. Наш законопроєкт усуває ці бар'єри. Ми пропонуємо: ▪️ звільнити від оподаткування прощені борги захищених категорій громадян ▪️ створити для банків податкові умови, які стимулюватимуть добровільне списання таких кредитів ▪️ надати членам сімей та спадкоємцям право звертатися до кредитора із клопотанням про прощення боргу ▪️ передбачити закриття виконавчих проваджень у разі врегулювання такої заборгованості Рішення про списання завжди залишається за банком. Законопроєкт не зобов'язує прощати борги, а лише прибирає податкові й юридичні перепони, які сьогодні заважають це робити. Йдеться про механізм, який дозволить банкам допомогти тим, хто найбільше постраждав від війни. Також хочу подякувати всім, хто долучився до підготовки цього законопроєкту. Це справді результат спільної роботи. Дякую Національній асоціації банків України, Національному банку України, Державній податковій службі, Асоціації приватних виконавців України та всім представникам банківського ринку, які брали активну участь у його розробці.

ЄС готує найбільший пакет санкцій проти компаній за весь час повномасштабної війни Європейський Союз планує запровадити санкції проти понад 1 600 компаній, які підозрюють у підтримці російської війни проти України. Якщо пакет буде схвалений усіма державами-членами, він стане наймасштабнішим санкційним рішенням ЄС щодо юридичних осіб з початку повномасштабного вторгнення. За даними Bloomberg, нові обмеження збільшать загальну кількість підсанкційних компаній, пов’язаних із війною Росії, приблизно на 50%. Проєкт санкцій підготувала Європейська служба зовнішніх дій (EEAS). Його мета — посилити тиск на президента РФ Володимира Путіна та стимулювати відновлення мирних переговорів. Водночас ухвалення нового пакета може бути непростим. За словами європейських посадовців, окремі країни-члени дедалі частіше вимагають винятків, щоб мінімізувати негативний вплив санкцій на власні економіки. На відміну від попередніх пакетів, які були спрямовані насамперед на нафтовий, банківський та інші ключові сектори російської економіки, нова ініціатива зосереджується переважно на окремих компаніях. Європейські чиновники протягом кількох місяців визначали підприємства російського військово-промислового комплексу, які досі не перебувають під санкціями. Попри рекордну кількість компаній, що можуть потрапити під обмеження, економічний ефект від нового пакета, ймовірно, буде менш відчутним, ніж від попередніх санкцій проти російської нафтової галузі та банківського сектору. Очікується, що найближчими тижнями проєкт санкцій буде розісланий державам-членам ЄС для погодження. Остаточне рішення планують ухвалити на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у жовтні.

Швейцарський суд оштрафував Lombard Odier на 3 млн франків за порушення вимог щодо запобігання відмиванню коштів, але припинив провадження щодо доньки колишнього президента Узбекистану Гульнари Карімової. Суд у Женеві визнав приватний банк Lombard Odier винним у тому, що він не вжив усіх необхідних організаційних заходів для запобігання відмиванню коштів, і призначив банку штраф у розмірі 3 млн швейцарських франків (близько 3,68 млн доларів США). Крім того, суд постановив конфіскувати активи на суму понад 400 млн франків. Прокуратура Швейцарії стверджувала, що Гульнара Карімова, донька покійного президента Узбекистану Іслама Карімова, отримувала хабарі та керувала злочинною мережею, відомою як «The Office», через яку у 2005–2013 роках сотні мільйонів доларів були переведені на рахунки у швейцарських банках. За версією обвинувачення, Lombard Odier та один із його колишніх співробітників сприяли приховуванню коштів, які, ймовірно, мали злочинне походження. Суд також засудив колишнього менеджера банку, якого у матеріалах справи ідентифікують лише як C., до 24 місяців позбавлення волі умовно. Водночас провадження щодо Гульнари Карімової було припинено. Суд пояснив це тим, що до закінчення строку давності немає реальної перспективи її звільнення чи екстрадиції до Швейцарії. Карімова, яка відбуває покарання в Узбекистані після засудження за розтрату та вимагання, заперечує будь-які правопорушення. Також припинено провадження щодо ще одного обвинуваченого, який проживає в Росії, оскільки він не зміг прибути до Швейцарії з незалежних від нього причин. У Lombard Odier заявили, що ще у 2012 році самостійно повідомили швейцарську владу про підозрілі операції, наголосили на наявності ефективної системи внутрішнього контролю та процедур фінансового моніторингу й повідомили про намір оскаржити рішення суду. Суд також зазначив, що покарання банку та колишнього менеджера було пом’якшено через значний час, який минув із моменту вчинення інкримінованих дій. Обвинувачення за епізодами, що стосувалися подій до липня 2011 року, були закриті у зв’язку із закінченням строків давності.