ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК🇺🇦

📝 Під головуванням заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої відбулася підготовча нарада до засідання Ради з питань підтримки підприємництва при Президентові України. Представники бізнесу та влади обговорили ті проблемні питання у податковій сфері, які виноситимуться на подальший розгляд Ради з питань підприємництва. 🔹 податкові перевірки та ризик-орієнтований підхід; 🔹 строки проведення перевірок; 🔹 відшкодування ПДВ; 🔹 використання ФОП для мінімізації податків; 🔹 детінізація авторинку та рітейлу; 🔹 критерії дроблення бізнесу; 🔹 електронний документообіг; 🔹 блокування податкових накладних. ⚖️ Зміна, яку стало помітно під час дискусії: «білий» бізнес сьогодні значно менше говорить про тиск з боку податкової, а більше — про необхідність активніше боротися з тими, хто від сплати податків ухиляється. Чимало пропозицій стосувалися схем мінімізації через ФОП, тіньового авторинку, дроблення бізнесу та інших способів отримання конкурентної переваги за рахунок несплати податків. До речі, варто відзначити, що Державній податковій службі вдалось значною мірою розв'язати проблему блокування податкових накладних, яку раніше бізнес називав "болячкою" номер один у відносинах з податковою. Тепер вона перемістилась аж на восьме місце у рейтингу бізнесових «болей». Сьогодні підприємців уже більше турбують тіньові схеми, дроблення бізнесу на ФОП та нерівні умови конкуренції з тими, хто мінімізує податки. 🏦 Окремо звернула увагу на пропозицію щодо автоматичної звірки POS-терміналів із ПРРО та передачі банками даних еквайрингу до ДПС. Це питання взяла на контроль та буду додатково його опрацьовувати разом із представниками банківського сектору.

‼️ З усього цього переліку оновлених зобов'язань мене найбільше тішить поява в ньому законопроєкту про SEPA (14327-д). 📅 Дедлайн — III квартал 2026 року. 💶 Причому до нього прив'язаний один із найбільших траншів — 390 млн євро фінансування від ЄС. 📈 Але насправді вигода від приєднання України до єдиного європейського платіжного простору набагато більша. Як порахували наші експерти, лише за перший рік потенційна економія на міжнародних переказах для бізнесу та громадян становитиме близько 200 млн євро.

Наші міжнародні партнери "досипали" нам зобов'язань за програмою Ukraine Facility. (Яка, нагадаю, розрахована до кінця 2027 року загалом на 50 млрд євро). І тут і сам список, і таймлайн, скажімо делікатно, напружений. Лише до кінця 2026 року Україна має ухвалити або завершити підготовку цілої низки законів у сфері правосуддя, антикорупції, фінансів та економіки. ✔️ реформа ДБР; ✔️ зміни до КПК для "якісного правосуддя", зокрема посилення інструментів для антикорупційних розслідувань; ✔️ забезпечення антикорупційним органам доступу до якісних судових експертиз; ✔️ розширення ролі міжнародних експертів у відборі членів ВККС; ✔️ вдосконалення дисциплінарної системи прокурорів; ✔️ закон про кримінальну відповідальність за махінації з платіжними картками; ✔️ законодавство для приєднання України до SEPA — єдиної європейської системи платежів; ✔️ врегулювання ринку віртуальних активів (криптовалют); ✔️ оподаткування операцій електронної торгівлі; ✔️ оподаткування учасників ринку електроенергії; ✔️ нові правила корпоративного управління держпідприємствами за стандартами ОЕСР; ✔️ законодавство щодо простежуваності походження деревини та боротьби зі знелісненням; ✔️ інтеграція "Дії" з європейським цифровим гаманцем EU Digital Identity Wallet. Більшість цих зобов'язань — не нові. Кожне має свій дедлайн і прив'язану до нього суму фінансування. При цьому перспективи частини цих вимог пройти через парламент доволі сумнівні. В тому числі тому, що з депутатами коаліції ці зобов'язання, які погодив уряд, не обговорювались. Водночас сам уряд уже веде з Єврокомісією переговори про перенесення окремих маяків. І це при тому, що попередній план Ukraine Facility досі виконано не повністю.

❗ Після оборонного імпорту найбільше митних пільг Україна надала на тютюн. 📊 Держмитслужба оприлюднила статистику митних пільг за травень. За місяць держава надала бізнесу 32,8 млрд грн пільг зі сплати митних платежів — це на 35,9% більше, ніж у травні минулого року. Серед найбільших категорій: 🛡️ 19,5 млрд грн (59,4%) — пільги на імпорт товарів для потреб безпеки та оборони. 🚬 5,4 млрд грн (16,4%) — пільги на ввезення тютюнової сировини для виробництва сигарет в Україні. 🤝 3,8 млрд грн (11,6%) — економія бізнесу завдяки застосуванню режимів вільної торгівлі з іншими країнами. ⚡ 2,4 млрд грн (7,3%) — пільги на обладнання та товари для відновлення енергетичної інфраструктури. 📌 Тобто після оборонного імпорту другою за обсягом категорією митних пільг в Україні є саме тютюнова сировина. Майже кожна шоста гривня усіх митних пільг у травні була надана для її ввезення. ❓Питання: а навіщо державі надавати 5,4 млрд грн митних пільг на сировину для виробництва сигарет? 🤔 Цікаво, що навіть голова Держмитслужби Орест Мандзій раніше публічно порушував це саме питання про доцільність збереження цієї пільги. Ось вам джерело для наповнення доходної частини бюджету.

Спікер ВР Стефанчук з трибуни відповів Євросолідарності за постійні образи в парламенті. Показник голосування фракції Євросолідарності за євроінтеграційні законопроекти не більше 30%. «Постійно відбуваються акти екзорцизму», — сказав Стефанчук. Також він провів аналогію з Кадайдашихою Котляревського. Під гучні аплодисменти парламентарів спікер навів численні факти лицемірства фракції Євросолідарності.

Четвер — не рибний день у Верховній Раді. На банальні постанови голосів бракує.

Світовий банк провів дослідження рівня фінінклюзії Україні. Дослідження демонструє значний прогрес нашої держави. За останнє десятиліття частка дорослого населення, яке має банківські рахунки, зросла з 53% до 88%, а використання цифрових платежів – з 48% до 83%. Особливо цінними є ці результати в умовах повномасштабної війни. Приємно, що у звіті відзначено внесок Верховної Ради України у розширення фінансової інклюзії. Йдеться як про вже ухвалений Закон України «Про фінансову інклюзію», який створює умови для розширення доступу до фінансових послуг у громадах, де бракує банківської інфраструктури, так і про низку інших законодавчих ініціатив, спрямованих на розвиток цифрових платежів, захист прав споживачів фінансових послуг, удосконалення платіжної інфраструктури та наближення українського законодавства до стандартів ЄС. Під час панельної дискусії я наголосила, що наступним великим кроком для фінансової інклюзії має стати приєднання України до Єдиного європейського платіжного простору (SEPA). SEPA — це не лише швидші та дешевші перекази в євро. Це нові можливості для українських громадян, бізнесу, експортерів, трудових мігрантів, волонтерських та гуманітарних організацій. Це також важливий сигнал для інвесторів про те, що фінансова система України відповідає європейським стандартам. Водночас шлях до SEPA потребує ухвалення низки важливих рішень. Зокрема, законодавчих змін щодо створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних банківських сейфів, удосконалення механізмів фінансового моніторингу, посилення міжвідомчої взаємодії та подальшої гармонізації українського законодавства з вимогами ЄС.

Верховна Рада провалила включення в порядок денний Проєкт Постанови про Звернення Верховної Ради України до парламентів та урядів демократичних держав світу, міжнародних організацій та їхніх міжпарламентських асамблей з нагоди 30-ї річниці ухвалення Конституції України (проект н.д. Р.Стефанчука надано 19.05.2026) Зараз ставлять ще раз.

☢️ Рада ухвалила рішення про додаткове фінансування Чорнобильської АЕС, — народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк Кошти спрямують на оплату електроенергії, забезпечення пільгових пенсій та своєчасну виплату зарплат. Законопроєкт 15224 дозволить прирівняти зарплати працівників ЧАЕС до зарплат на діючих атомних електростанціях, ліквідувати борги за світло та покрити дефіцит Пенсійного фонду в Київській області. Телеканал Рада

Пишуть, що обшуки НАБУ в Держфінмоні стосуються будівництва фортифікацій на Полтавщині. Ну, може прийшли за одним, а знайдуть щось друге. Всяке буває.

Ще одне питання в блоці соцполітики на сьогоднішньому Кабміні 🔻 Уряд хоче перебудувати систему евакуації та догляду за маломобільними ВПО: насамперед літніми людьми та людьми з інвалідністю. Це - спроба перейти до системи медико-соціального супроводу найбільш вразливих переселенців. Мінсоцполітики виносить на Кабмін зміни до системи підтримки евакуйованих переселенців, які потребують постійного догляду, медичної допомоги. Лише у другому півріччі 2025 року через активні бойові дії евакуювали понад 42 тисячі людей, з них понад 10 тисяч - люди похилого віку та люди з інвалідністю. При цьому інтернати вже майже вичерпали можливості для розміщення нових людей. Уряд хоче посилити систему довготривалого медсестринського догляду та соціального притулку для маломобільних переселенців. Серед змін, які пропонуються 🔻 ✔️ дозволити надавати допомогу навіть людям без документів - оскільки багато евакуйованих потрапляють до транзитних центрів без паспортів чи довідок ВПО; ✔️ посилити координацію між транзитними центрами, лікарнями, громадами та соціальними службами; ✔️ створити систему обміну інформацією про вільні місця для розміщення евакуйованих; ✔️ дозволити надавачам соцпослуг самостійно визначати маломобільність людини без додаткової бюрократії; ✔️ запровадити індивідуальні плани переміщення та подальшої інтеграції ВПО; ✔️ збільшити фінансування таких послуг та оплату праці соціальних працівників і медичного персоналу.

І ще про соцвиплати для працівників критичної інфраструктури: Уряд на сьогоднішньому засіданні також планує змінити порядок виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров’ю, завдану внаслідок російської агресії. ✔️ Йдеться насамперед про працівників критичної інфраструктури: енергетиків, рятувальників, медиків, працівників транспорту, комунальних служб та інших людей, які працюють під обстрілами й забезпечують функціонування країни під час війни. ✔️ Документ розширює коло отримувачів допомоги. Виплати хочуть поширити не лише на працівників самих об’єктів критичної інфраструктури, а й на працівників їхніх філій, структурних підрозділів і представництв, а також на осіб, які постраждали на таких об’єктах під час виконання службових чи трудових обов’язків. ✔️ Також уряд планує: — уточнити правила виплат родинам загиблих — включити до отримувачів допомоги повнолітніх дітей до 23 років, якщо вони навчаються — врегулювати доплати у разі зміни групи інвалідності — визначити строки отримання допомоги: під час воєнного стану та ще три роки після його завершення.

Уряд планує виплачувати 100% лікарняних ветеранам після демобілізації та працівникам, які постраждали на робочому місці внаслідок війни та нещасних випадків на виробництві. На сьогоднішньому засіданні Кабмін планує ініціювати зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який передбачає, що учасники бойових дій та особи з інвалідністю, яку отримали внаслідок війни, зможуть отримувати лікарняні у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу. Зараз працівники, які протягом останніх 12 місяців мають менше шести місяців страхового стажу, отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності з обмеженням - її розмір не може перевищувати виплату, розраховану з мінімальної зарплати. Проблема особливо актуальна для ветеранів, які після демобілізації повертаються до цивільного життя, працевлаштовуються, але ще не встигають накопичити необхідний страховий стаж. Ще одна зміна стосується працівників, які постраждали внаслідок нещасних випадків на роботі. Законопроєкт дозволяє виплачувати допомогу по тимчасовій непрацездатності ще до завершення офіційного розслідування такого випадку. Це, зокрема, має прискорити виплату грошової допомоги енергетикам, рятувальникам, медикам, працівникам транспорту, комунальних служб та іншої критичної інфраструктури, які отримали поранення або травмувалися під час російських атак чи роботи в небезпечних умовах. Роботодавець зможе почати виплати одразу після оформлення лікарняного, а після завершення розслідування держава компенсуватиме ці кошти. При цьому допомога у разі тимчасової непрацездатності через нещасний випадок на виробництві виплачуватиметься у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу працівника.

Європейська комісарка з питань розширення Марта Кос на зустрічі з головами комітетів Верховної Ради наголосила на важливості ухвалення законопроекту про приєднання України до єдриного європейського платіжного простору 14327-д — SEPA. Ми не зможемо відкрити всі кластери без його імплементації. Крім того, від закону виграють українці. Загальний обсяг економії в перший рік сягне 200 млн євро. Погодьтесь, сума варта того, щоб залишитись в кишенях громадян. Дякую пані Кос за підтримку нашого законопроекту.

Уряд передає Бюро економічної безпеки ще одну будівлю. Це одна з будівель Агентства відновлення в Києві на Чоколівці. Таким чином, БЕБ розширюється під час переатестації працівників. Нагадаю, минулого тижня уряд виділив нове приміщення для Вищого антикорупційного суду. Вітаємо обидві установи із входинами.

Монобанк вже зараз здійснив крок назустріч SEPA. І скасував комісії за всі закордонні SWIFT-платежі. І вхідні, і вихідні. Для фізосіб та для бізнесу. Раніше в середньому SWIFT-переказ коштував користувачам десь 1000 грн комісії. Засновник Монобанк Олег Гороховський: «На цій комісії ми заробляли понад 11 мільйонів гривень на рік, але нам не шкода, коли мова йде про те, щоб зробити кращі умови на ринку».

У четвер, 11 червня, Верховна Рада планує розглянути 9 питань. У порядку денному - постанови щодо євроінтеграції та підтримки України на міжнародному рівні, а також законопроєкти про права ВПО, спорт і культуру. Серед ключових питань: - проєкт постанови про звернення Верховної Ради до парламентів і урядів демократичних держав та міжнародних організацій з нагоди 30-річчя Конституції України (15255) - проєкт постанови про парламентську підтримку переговорного процесу щодо вступу України до ЄС (15297) - зміни до положень про премії та стипендії Верховної Ради — щодо вдосконалення процедур їх присудження (15268) У другому читанні депутати мають розглянути законопроєкт про зміни до законодавства щодо прав внутрішньо переміщених осіб (12301). У першому читанні заплановано: • законопроєкт про спеціалізовані спортивні класи (14264); • законопроєкт про вдосконалення процедур державного управління у сфері культури та культурної спадщини (14391). Також у порядку денному: • зміни до складу ТСК щодо розслідування злочинів РФ проти журналістів та медіа (15140); • зміни до складу ТСК з питань збереження та розвитку академічної науки (15214); • заява Верховної Ради до 20-річчя ратифікації Україною Рамкової конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну (15127).

«Нова пошта» незабаром відновить доступ до фінансових послуг людей у населених пунктах, звідки пішли банківські установи. Ухвалений Верховною Радою закон про банки фінансової інклюзії відкрив можливість для того, щоби відновити фінансові послуги для жителів прифронтових територій та звільнених регіонів, де банки вимушено зачинили свої відділення. Замінити їх допоможуть поштарі. Головна ідея - створити спрощений, але повноцінний банківський формат для тих, хто сьогодні відрізаний від фінансової системи. Зараз група Nova веде переговори про купівлю БТА Банку - найменшої банківської установи України з активами лише 295 млн грн і єдиним відділенням у Києві. Фактично купують не банк, а ліцензію, щоби запустити принципово новий формат: перший в Україні банк фінансової інклюзії. Угоду з купівлі БТА Банку планують закрити до серпня. А почати надавати послуги, ймовірно, зможуть уже наприкінці цього року. Єдина відмінність від звичайних банків – банк фінансової інклюзії не може кредитувати великий бізнес і має ліміти на роздрібне кредитування. Натомість отримує право на депозити, перекази та базові кредити для фізосіб і мікробізнесу. Для мешканців сіл, особливо на прифронтових територіях цього цілком достатньо. Ще одним банком фінансової інклюзії може стати «Укрпошта». Фінансова інклюзія — надзвичайно важлива. Звісно, за умови гарного комплаєнсу та налаштованого ризик-орієнтовного підходу. Головне, не стати банками-мийками злочинних коштів. А подібний досвід був в інших країнах. Треба його випадково не перейняти. Тут сподіваюсь на регулятора — Нацбанк💪

Напрацювалися. Засідання ВР на сьогодні завершено.

🚔 Верховна Рада ухвалила законопроєкт №6506-1 щодо осучаснення грошового забезпечення поліцейських. Пропонується встановити мінімальне грошове забезпечення поліцейських та працівників служби цивільного захисту на рівні не менше 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 2026 рік це понад 33 тис. грн на місяць. Законопроєкт також пропонує нову систему складових грошового забезпечення: ▪️ посадовий оклад; ▪️ доплату за спеціальне звання; ▪️ надбавку за вислугу років (від 5% до 50%); ▪️ доплати за доступ до державної таємниці, науковий ступінь або вчене звання; ▪️ премії до 30% посадового окладу.