Synapse Space

Сьогодні ми розповімо більше про Academ Open Air 2023! Основна мета студентського наукового пікніка – це знайомство з науковими інститутами Національної академії наук України та напрямами досліджень, до яких можна буде долучитися в майбутньому. Відвідавши цю подію, студенти різних спеціальностей матимуть можливість поспілкуватися з представниками ▪️Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова ▪️Інституту математики ▪️Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова ▪️Інституту молекулярної біології та генетики ▪️Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця ▪️Інституту програмних систем Щиро сподіваємося, що саме тут ви знайдете керівника наукової роботи своєї мрії. Academ Open Air 2023 відбудеться 30 червня у змішаному форматі на галявині Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України за адресою м. Київ, бульвар Академіка Вернадського, 36. Вхід за попередньою реєстрацією. #academopenair2023

Запрошуємо на ІІ студентський науковий пікнік Academ Open Air 2023, що відбудеться 30 червня на галявині Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України у місті Києві! Захід присвячений об’єднанню молоді з різних природничих та математичних спеціальностей, ІТ, інженерії та міждисциплінарних галузей. У Academ Open Air 2023 беруть участь представники європейських наукових інститутів та українські вчені. Вони розкажуть про наукову співпрацю з інститутами України та закордонними установами для нового покоління фахівців у прикладних галузях. По завершенню офіційної частини відвідувачі зможуть вільно поспілкуватися із вченими, студентами та аспірантами, також у програмі заходу - конкурси та фуршет на свіжому повітрі. Вхід вільний! Оскільки кількість місць обмежена, потрібно зареєструватися. Деталі щодо реєстрації згодом!

Чи небезпечні антибіотики у тваринництві? 🐾 Aнтибіотики використовуються не лише для лікування людей: вони також є поширеною і важливою складовою вирощування свійських тварин у промислових масштабах. Отже, сьогодні ми оглядаємо статтю та ділимося відповідями на питання, чи дійсно люди споживають м’ясо “нашпиговане” препаратами та як їх використання впливає на проблему антибіотикорезистентності. Трохи історичного контексту 📜 У середині 20 століття м’ясна індустрія почала швидко нарощувати темпи виробництва. Для того щоб відповідати високому попиту при мінімальних затратах площі, фермери тримали худобу і птахів у тісних приміщеннях. Як наслідок, серед тварин часто спалахували кишкові та респіраторні інфекції, що швидко поширювалися у зачиненому просторі. Тоді було вирішено діяти на випередження та ввести антибіотики в харчовий раціон тварин, щоб попередити їх зараження. Вже тоді вчені почали обговорювати можливі наслідки, побоюючись, що таке масове використання призведе до появи бактерій, стійких до антибіотиків. У 2006 році в Євросоюзі офіційно заборонили використання антибіотиків для пришвидшення росту тварин, залишаючи їх тільки для лікування. Тим не менш, дискусія щодо антибіотиків у м’ясній індустрії та їхнього впливу на антибіотикорезистентність не вщухають. Що таке антибіотикорезистентність?🦠 Це широке й складне поняття, яке означає здатність бактерій виживати та розмножуватись попри дію антибіотика, який раніше ефективно знищував бактерії того ж виду. В останні роки резистентність до антибіотиків стає дедалі небезпечнішою проблемою. Особливо до цього доклалася пандемія коронавірусу через неконтрольоване споживання антибіотиків у всьому світі. Саме тому існують так звані резервні антибіотики – препарати нового покоління, зарезервовані для лікування особливо складних бактеріальних інфекцій. Їх застосовують тільки в особливих випадках, щоб не дати бактеріям звикнути й до них. Як застосування антибіотиків у тваринництві впливає на людей?🤔 Від споживачів нерідко можна почути побоювання, що разом з м’ясом ми також з’їдаємо непотрібну нам дозу антибіотика. Однак, весь механізм працює трохи не так, тож імовірність такого сценарію доволі низька. Справді, якщо тварина приймає антибіотики, вони певний час є в її крові, але вони швидко виводяться з сечею, як і будь-які інші препарати. Найгірше, що може статися зі споживачем це алергії чи розлади кишківника, проте такі випадки надзвичайно рідкісні. Натомість, набагато більшу небезпеку представляють бактерії, що інфікували тварину і розвили резистентність до антибіотиків. Бактерії можуть потрапити в організм людини кількома способами: – якщо людина з’їсть заражене м’ясо, що не пройшло належну термічну обробку; – якщо людина з’їсть овочі чи фрукти, які контактували з ґрунтом чи водою, куди скидали відходи заражених тварин; – якщо людина контактуватиме з твариною та її відходами, а після цього не помиє руки. У підсумку наголосимо, що хоча надмірне використання антибіотиків у тваринництві може становити загрозу, головною причиною антибіотикорезистентності є нераціональний прийом антибіотиків людьми. Резистентні штами бактерій з’являються тоді, коли люди вживають антибіотики, щоб лікувати просту застуду. Або ж коли не пропивають до кінця курс, призначений лікарем. Використання антибіотиків у тваринництві – це лише маленька частина великої проблеми. І навіть повністю заборонивши лікування тварин антибіотиками, ми не зможемо подолати проблему резистентності без нагальних та відповідальних дій зі свого боку.

Як виглядають реальні будні вчених? Іноді - рутинно та нудно, але часто бувають неймовірно яскраві! 😍 Сьогодні хочемо поділитись з вами маленькою частинкою життя у лабораторії. А якщо ви навчаєтесь в Могилянці, то маємо круту новину для вас! Ви теж можете створювати таке мистецтво на курсі «Косметична хімія». Обираєте його як предмет вільного вибору і…робите крем для рук, шампунь із лаванди своїми руками! А також отримуєте знання, які допоможуть доглядати за собою 😉 Якщо хочете поділитись своїми фото з практики - завжди будемо раді! Пишіть нашій координаторці @ireen_kaban, ми чекаємо ✨

#івент #можливості Київський природничий музей запрошує на безкоштовні екскурсії в честь святкування Міжнародного для музеїв! 😍 📍Коли? 18 травня, четвер ❓А що буде? Ділимось із вами: 🌿11:30 - 12:30 Екскурсія Зоологічним відділом «Ми всі родичі на цій землі». 📍Місце зустрічі: 3-й поверх біля діорами "Середнє Придніпров'я". Авторка та ведуча к.б.н. Марина Володимирівна Таращук. 🌿12:15 - 13:15 Екскурсія в експозиції риб у Зоологічному відділі "Різноманіття та охорона риб". 📍Місце зустрічі: 3-й поверх біля діорами "Середнє Придніпров'я". Автор та ведучий к.б.н. Анатолій Паньков. 🌿12:00 – 13:30 Інтерактивна екскурсія Ботанічним відділом «Неймовірні рослини: не зовсім звичайна ботанічна екскурсія». 📍Місце зустрічі: 4-й поверх біля величезної карти України. Автор та ведучий к.б.н. Олексій Коваленко. 🌿12:30 -14:30 Демонстрація «Без пластику та гуми: предмети повсякденного вжитку у Середньовічній Європі» 📍Місце проведення заходу: 2-й поверх експозиція «Плейстоцен України» - зала з кістяками мамута та велетенського оленя. Авторка та ведуча н.с. Аліна Ступак. 🌿13:30 – 15:00 Лекція «Дивовижні тварини минулого». 📍Місце проведення заходу: 1-й поверх виставкова зала.Автор та ведучий к.б.н. Вадим Яненко. 🌿14:00 «Хижі рослини» - лекція про хижі рослини за бажанням можна самостійно пройти текстовий квест та отримати подарунок. 📍Місце зустрічі: 4й поверх біля карти України. Автор та ведучий к.б.н. Олексій Коваленко. 🌿14:30 - 15:30 Екскурсія геологічним відділом “Геологічна історія території України“. 📍Місце зустрічі 1-й поверх біля діорами з краєвидом Києва. Автор та ведучий к.г.-м..н. Володимир Петрович Гриценко. 🌿19:30 "Флора світу" онлайн-екскурсія тропічною експозицією природничого музею. 📍Лекція в Zoom для дітей. Автор та ведучий к.б.н. Олексій Коваленко. Зв’язатись з адміністратором музею можна за номером 096-448-38-13. Природничий чекатиме на вас! 🦣 P.s. А хто пам‘ятає нашу лекцію від Олексія Коваленка? Якщо зустрінете його в музеї - передавайте вітання від Synapse Space!

Чи знаєте ви, який сьогодні день? 👩‍🔬День науки в Україні! А тому, пропонуємо вам запис нашої лекції від Катерини Листван - української науковиці, кандидатки біологічних наук. 🌱Тема лекції: "Інсулін в горщику, або чи можна навчити рослини давати молоко" Приємного перегляду 😉 #лекції

Нова лекція Олексія Коваленка "Рослини-прибульці: як інвазійні види шкодять природі, економіці та нашому здоров'ю". Вона читатиметься в рамках проєкту Дійсна наука, що спрямований на ознайомлення широкої громадськості з розвитком світової науки та досягненнями українських учених у різних галузях. Олексій Коваленко - науковець та наукпоп діяч, веде блог і Youtube-канал "Довколаботаніка". Як потрапити на лекцію: потрібно зареєструватися тут. Вхід відбувається за донат на збір Антона Сененка "42 тачки для ЗСУ" на автомобілі для військових. Посилання для внеску тут. За номером картки банки: 5375 4112 0566 8689 Або на картку Приват: 5457082220986777 Де: Київський будинок вчених Коли? 10 травня о 19:00 *також є опція долучитися онлайн До зустрічі!

#можливості Нова підбірка онлайн-курсів з біології для всіх зацікавлених! 🧪 BIO101: Introduction to Molecular and Cellular Biology - присвячений базовим темам біології, зокрема клітинам та молекулам. Окремі модулі присвячені хімії, метаболізму, клітинним мембранам, генетиці, фотосинтезу, тощо. Курс займає близько 35 годин, а також передбачає безкоштовний сертифікат після проходження. 🧪 Трохи більш просунутий курс Cell Biology: Transport and Signaling від Массачусетського технологічного інституту пропонує подорож світом клітинного транспорту, регуляції і сигнальних механізмів. Інформація подана не статично як у підручнику, а навпаки на прикладі багатьох сучасних досліджень, що показують, наскільки жваво розвивається галузь біології. 🧪 Introduction to Biotechnology Basics зацікавить тих, хто хоче спробувати себе у сфері біотехнологій. Ви дізнаєтеся про підходи та методики, наприклад, генну інженерію, а також про біологію в контексті промисловості та бізнес-сектору. 🧪 Курс Mental Health and Nutrition було розроблено на основі провідного світового дослідження зв’язків між харчуванням і ментальним здоров’ям. Курс охоплює докази, які підтверджують припущення про те, що режим харчування та прийом додаткових поживних речовин, коли це доречно, можуть покращити психічне здоров’я багатьох людей.

​#реальніісторії Новий місяць означає час нових історій 😍 Сьогодні у нашому інтерв’ю @panna_olesya розкаже про своє біологічне життя, як воно є: «Зараз я навчаюся на магістратурі та виконую науково-дослідну роботу (НДР - магістерський проєкт). Незважаючи на скрупульозне планування та відпрацьований дизайн експерименту, фейли в роботі трапляються регулярно. Головне, робити правильні висновки). Я зібрала кілька найкумедніших історій за останній час (читай: ті кроки, що призвели до більшої кількості роботи та перероблювання певних етапів). У своїй НДР я вивчаю особливості взаємодії ендофітних бактерій та судинних рослин Антарктики. Отже, майже у кожному етапі експерименту передбачена робота з бактеріальними культурами. Одним із етапів є виділення бактеріальної ДНК за допомогою відповідного комерційного набору - кіта (kit англ.). Вони є найрізноманітніші залежно від мети та дуже зручні у використанні. Це набір потрібних реагентів, ферментів, лабораторного пластику, що передбачені для проведення реакцій, та протокол. І одного разу я не дочитала протокол. Однією із дій є додавання 600 мкл розчину до такої ж кількості лізату. Потім з мікропробірки потрібно відібрати близько 700 мкл та пропустити через колонку шляхом центрифугування. І те, що лишилося у попередній пробірці, я викинула. А наступним кроком є повторне пропускання суміші, що лишилася, через колонку. Тому я шукала у смітнику потрібні пробірки. Також якось при виділенні бактеріальної ДНК, проробивши всі кроки за протоколом кіта, я однаковим числовим підписом промаркувала дві різні культури. Зрозуміла вже наступного дня, коли потрібно було використовувати ДНК для проведення ПЛР. Тому ставили ПЛР зі зрозумілими культурами, а я для тих двох повторно виділяла ДНК. Ще одна смішинка-цікавика з форезом. Результати ПЛР завжди перевіряємо за допомогою агарозного гель-електрофорезу, щоб точно знати, чи є наш продукт інтересу. І одного разу ми використовували іншу камеру для форезу, ніж зазвичай. Все було відповідно до протоколу, тільки на електрофореграмі потім взагалі не було бендів. Лише потім стало зрозуміло, що той, хто використовував камеру до нас, переплутав катод і анод та неправильно підключив дроти. А наші зразки "вийшли" собі з гелю в інший бік. Таке взагалі було вперше за весь час, що я ставлю різні гелі, тому я була надзвичайно здивована, що і таке буває. Як у байках Сковороди є сила, то і в моїх історія її можна знайти: 1) Завжди читай уважно протокол на кілька кроків уперед. 2) Обов'язково підписуй та перевіряй усі-усі пробірки, з якими працюєш. 3) Уважно оглядай прилад перед роботою, чи все правильно підключено/було відключено.» Дякуємо Олесі не тількі за веселощі, а і за корисні поради ❤️ Хочеш поділитись своєю історіє чи поставити запитання про життя в лабораторії? Тоді заповнюй формочку, ми чекаємо на тебе ✨

​#можливості Хочеш змінювати країну? Приєднуйся до Програми "Навчай для України" 🔥Під час Програми ти отримаєш: 🔸комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (60 країн світу); 🔸індивідуальну менторську підтримку; 🔸підтримку стипендією за виконання умов Програми + офіційна зарплата вчителя; 🔸змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління; 🔸простір для розвитку себе, спроби нових досвідів і викликів у спільноті однодумців; ❗️Для участі у Програмі педагогічна освіта НЕ є обовʼязковою. Вже уявляєш себе у новій ролі? Тоді хутчіш переходь за посиланням нижче та реєструйся у нашому чатботі: 🔸@TeachForUkraine_bot Детальніше читай на: https://teachforukraine.org/fellows Цікавишся, але залишились додаткові питання? Звертайся до СтудАмбасадора програми: @kovalenkoanna

#новинивнауці Дослідники з Каліфорнійського університету в Берклі запропонували просте і недороге рішення у скороченні глобальних викидів парникових газів - вирощувати швидкозростаючі рослини, збирати їх біомасу, сушити, упаковувати в два шари поліетилену і закопувати, щоб поглинути вуглець з атмосфери. Якщо цей метод буде реалізований в глобальному масштабі, він зможе усунути з атмосфери не тільки щорічні викиди двоокису вуглецю, а й викиди попередніх років. Генетики з Університету Інсбрука виявили понад 30 000 раніше невідомих вірусів, які «ховалися» всередині ДНК одноклітинних організмів. Ці «інфіковані» організми зустрічаються повсюдно і включають велику кількість водоростей в озерах і океанах, амеб в грунті, а також паразитів людини. Вчені відзначають, що ці віруси не завдають шкоди своїм господарям, а навпаки, багато хто з них здаються схожими на так звані вірофаги, які заражають і знищують інші шкідливі віруси. Європейська космічна агенція запускає місію до Юпітера. Проєкт називається Jupiter Icy Moons Explorer («Дослідник крижаних місяців Юпітера»). Мета цієї місії полягає у вивченні супутників найбільшої планети Сонячної системи щодо наявності там умов виникнення життя. Адже існують вагомі свідчення того, що в глибині цих крижаних світів - Каллісто, Європи та Ганімеда - ховаються цілі океани води у рідкому стані. Очікують, що Juice досягне системи Юпітера у липні 2031 року.

Біологи, готові запалювати?🔥 Виявляється, що цьогоріч 22 квітня відзначають День біолога. PROФАЗА від МГО "UkrTeenScience" не могла пропустити таке свято, тому ми організовуємо офлайн-святкування. Усі, хто працює, вчиться у цій сфері або ж просто цікавиться біологією, запрошені. Розпочинаємо о 10 годині 22 квітня в одному із затишних приміщень неподалік м.Деміївська (адреса м.Київ, Vcentri Hub, вул. Велика Китаївська, 83). Деталі повідомимо згодом на пошту. Реєструйтеся! До зустрічі на заході! З любов'ю, ваша PROФАЗА! Нехай все буде біологічно!🌿

Як організм виробляє та накопичує енергію? Загальновідомим є факт, що глюкоза глюкоза є одним з основних джерел енергії в нашому організмі. Сьогодні за допомогою статті Куншт будемо розбиратися, як саме працює механізм вироблення та накопичення енергії. Живі істоти на нашій планеті потребують органічних речовин для своєї життєдіяльності. “Органічні” значить, що вони в своєму складі містять карбон та водень з можливістю приєднання додаткових речовин, наприклад, кисню, азоту тощо. За способами, якими істота отримує такі органічні сполуки, вона може бути автотрофною або гетеротрофною. Тварини і зокрема люди належать до гетеротрофів - нам така функція недоступна. Для того, щоб вижити, ми маємо постійно шукати та поглинати органічні речовини, оскільки не можемо утворювати їх самостійно. В органіці, яку ми споживаємо в їжу, можна виділити три основні групи: білки, жири та вуглеводи. Зазвичай вони потрапляють в наш організм у вигляді складних великих молекул - мономерів. В такому вигляді їх не можна використовувати як джерело енергії або для будівництва інших структур: спочатку їх треба розщепити на окремі вищезгадані цеглинки-мономери. У вуглеводів це глюкоза, фруктоза, рибоза; у білків — амінокислоти; у жирів — гліцерин і жирні кислоти. Коли організм відчуває потребу в енергії, він залучає отримані мономери у різноманітні цикли біохімічних перетворень в залежності від субстрату. Таким чином, головна мета реакцій катаболізму - поступово розривати хімічні зв’язки всередині мономерів, накопичуючи їх енергію у формі молекул АТФ. Ще зі школи ви мабуть пам’ятаєте, що клітина містить органели - такі собі маленькі органи, які виконують певні функції. Ось мітохондрії, наприклад, є “енергетичними станціями”. Що це означає на практиці? Коли піровиноградна кислота потрапляє в мітохондрію, вона залучається до ряду біохімічних перетворень відомих як цикл Кребса. Під час цього від неї відщеплюється водень, який переміщується до мембрани мітохондрії. Далі спеціальні комплекси забирають у водню електрон, а сам позитивно заряджений водень викидають у міжмембранний простір. Таким чином з зовнішньої сторони мітохондрії накопичується позитивний заряд від протонів водню, що прагнуть повернутися назад. Тим часом електрони, відірвані від водню, комплекси приєднують до кисню і таким чином утворюється вода. Пам’ятаєте, вище ми згадували, що молекули АТФ є універсальними носіями енергії? Протонний градієнт на мембрані мітохондрій використовується якраз для того, щоб синтезувати АТФ. Для цього потрібен фермент АТФ-синтаза, що знаходиться на мембрані мітохондрії. АТФ-синтаза з точки зору протонів - єдиний шлях назад всередину мітохондрій, такі собі ворота. Коли протони проходять через неї, запускається механізм об’єднання двох складових: аденозинДИфосфату (АДФ) та фосфату з утворенням аденозинТРИфосфату - вже знайомого АТФ. І далі цей універсальний носій енергії використовується для будь-якої роботи в організмі.

​#щоподивитись Наука на хвилях музики🎶 Якщо звичайні наукові відео починають набридати, як вам ідея послухати науку в піснях? Про лейкоцити на мотив BTS, про молекулярну форму людини як Ед Ширан — звучить цікаво, правда ж? Де ж це чудо знайти? На ютуб каналі «A Capella Science»!🧪 Тільки не подумайте, що в такій формі ви отримаєте менше інформації! Аж ніяк! Aвтору каналу вдається вкласти в слова пісні безліч цікавого та корисного матеріалу. Все це ще й супроводжується зрозумілими кліпами-ілюстраціями. Synapse Space рекомендує✔️ Науковці з чудовим голосом та фантазією — це прекрасно!

​Omphalotus nidiformis, або гриб-привид є одним з найбільш яскравих грибів півдня Австралії, через свої біолюмінісцентні властивості🍄 Удень гриб досить непримітний, може бути білого, сірого, коричневого кольору чи сіро-фіолетовим , але як тільки сутеніє—він світиться зеленим сяйвом. Шапочка має форму, що нагадує гніздо, звідси і назва — nidus від латинської «гніздо» 🪹 Гриб є паразитом, оскільки, росте на деревах, та може бути й сапротрофом, бо не раз помічали на вже відмерлих багаторічних рослинах. Висота може сягати близько 30 см. Належить до родини Маразмієві, роду Омфалот. Гриб неїстівний, хоч він не є смертельним для людини,але отруєння спричиняє сильні судоми та нудоту 😵‍💫

Освітньо-кар’єрний проєкт Ігри Заводів від UGEN повертається✨ Приходь і змагайся у вирішення кейсів в ювілейному, 5 сезоні ''Ігор Заводів: батл університетів". 🏆 Головний приз — сертифікати на 1000 гривень в Rozetka для кожного учасника команди-переможця. Компанії-учасниці: Coca Cola HBC Ukraine, Ovostar Union, Хлібпром, БТУ-Центр, Імперіал Тобакко Продакшн Україна. На проєкті тебе очікує: 🔹 Вирішення кейсів від компаній; 🔹 Вебінари про особливості роботи та атмосфери великих заводів; 🔹 Знайомство із різними виробничими професіями; 🔹 Крутий нетворкінг із проактивною молоддю, яка хоче розвиватися. 👷🏻 Для кого? Для студентів інженерних, аграрних і технічних спеціальностей 💻 Де: Онлайн ✅ Участь безкоштовна 👉 Реєстрація: bit.ly/3JUJOfj Реєструйся і розвивай свою кар’єру разом із UGEN 💪🏻

Наші друзі з UGEN організовують класну можливість позмагатись у вирішенні кейсів та виграти призи від топових компаній. Долучайтесь 🤩

Привіт! У березні ми мали чудову лекцію від українського вченого Олександра Скорохода про Нейробіологію наших звичок та сили волі. Якщо ви не змогли долучитись до івенту, ми маємо хорошу новину. Ловіть запис лекції та насолоджуйтесь 😉

Новий місяць - нові пригоди! Сьогодні з нами поділиться своєю історією @katrysjap 😱 «Свіженька історія із проходження дипломної практики в інституті. Я вирощую клітини нирки ембріона людини і відповідно їм треба інкубуватись при температурі 37°С. У ході експерименту мені із однієї чашки треба було посортувати кожну клітинку окремо у кілька чашок із маленькими лунками, щоб отримати клони, які виростуть з однієї клітини. Таке сортування робить одна прикольна машина, у нас є цілий величезний відділ для сортування, але знаходиться він на третьому поверсі, а моя лаба на 4. Офіси і лаби з обох боків (перед і зад будівлі) оточені дверима, які ти можеш відкрити тільки кейкартою іззовні, а якщо ти вже знаходишся всередині офісу, то там просто кнопочку натиснути. Отже, лаба яка сортує клітинки знаходиться ззаді будівлі і прям біля неї є вихід на сходи з яких можна потрапити на будь-який поверх, саме у офіс/лаб спейс, а не у загальні коридори. Отже, посортувала я клітинки і вирішила скористатись саме цими сходами, бо вони ближче. Відкрила то я двері зразу, нажавши на кнопочку і вже після їх закриття поняла, що я забула на робочому столі свою кейкарту. І щоб на тих сходах відкрити будь-які двері, потрібна ця карта. ОКРІМ ДВЕРЕЙ НА ВУЛИЦЮ. Прийшлось мені на початку березня виходити у лабораторному халатику і рукавицях із моїми щойно посортованими клітинками, які потребують +37, а не +5 і хвилини зо 3 шукати якісь двері всередину будівлі, для яких не потрібна та довбана кейкарта, враховуючи що назовні біля тієї частини будівлі я ще не була… ну я знайшла заледве, зайшла всередину, пішла в лабу і поставила клітинки грітись в інкубатор. Вони після сортування по 1 клітині ростуть довго, тому я ще не знаю чи вижили вони чи ні, але буду тримати вкурсі🫡» А що траплялось з вами? Поділіться своїми факапами та смішинками з світом 😍