✙ Churcher ✙

Кадр сьогоднішнього дня з Унівської лаври #відчитачів #угкц #інсайдиChurcher Два монахи мають діалог: - Ти хоча б розумієш, що смерть папи це наш шанс? - Чому? - Святійший повинен вести діалог частіший з Епіфанієм і порвати з Римом. - Що ти кажеш таке, брате! Це ж немислимо! - А платити гроші на Рим і торгувати в крамниці продукцією з цим соціалістом (звісно, йдеться про Франциска - прим.) - це ж гріх чи не гріх? Якийсь час співбесідник промовчав, а згодом і махнув рукою та пішов в бік господарських приміщень. Що це говорить? У студитів є розбіжності, і їх прагнення до єдиної Київської церкви приємно чути. Але от що з того буде? Кардинал Бичок поки не набрав ваги у Ватикані і є новачком, але хто його знає... Може це і є майбутній папа в потрібні колись часи. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Чому не всюди можна по-черкаськи? #пцу #рпцву #церковнаборотьба #відчитачів Події останніх двох тижнів свідчать про те, що на Буковині черкаський сценарій (у ліпших його аспектах), на жаль, провалився. Один з вже майже постійних фігурантів наших постів, о. Роман Грищук, знов долучився - і знов все зіпсував. Дивуватися тут, звичайно, немає чому: ну на що можна чекати від хлопця, ба більше священника, в якого все через дупу... Але, якщо серйозно, це прикро, що в молодого, активного та перспективного Феогноста, в якому ми дійсно вбачаємо певні надії на довгостроково українську (перш за все в державному та територіальному сенсі) Буковину, немає нормального лідера й правої руки з-поміж білого духовенства. Мабуть, є якісь труднощі у взаєминах із більш зрілими священниками, як це часто буває в молодого за віком керівника? Мабуть, варто таки знайти таку форму спілкування та взаємодії, аби не втрачаючи власного архієрейського авторитету прислухатися та довіряти іншим, в чомусь відмінним. Все ж таки холодний розум та досвід інколи є ціннішими за одну лише молоду енергію та палкість серця (не кажучи вже про пихату дурість певних отців). Отці тут теж можуть допомогти владиці: хвилювання не втратити авторитет - це нормально, це не тільки про владолюбство, але й про те, щоб гідно впоратися із власними обов'язками. І якщо таке побоювання є, значить є розуміння відповідальності за справу та свідомість щодо власних слабких місць, де потрібна допомога, щодо браку досвіду в певних питаннях тощо. Тут можна допомагати один одному долати ці страхи, аби об'єднувати нові підходи, сміливість та ініціативність із досвідом, обережністю та ґрунтовністю. Ось і привод для певного архієрейського кенозису є, бо ніхто не застрахований від помилок. Кажуть, що днями зловмисники - на тлі загострення протистояння, не можна виключати що пов'язані з рпцвУ,- зламали акаунт владики Феогноста в телеграмі та влаштували від нього шахрайську розсилку. Добре, що він про це оперативно повідомив у Фб. Також якщо проявити смирення та відкрито розповісти оточенню про інцидент - інші будуть мати приклад того, як не ховати труднощі та помилки, а виправляти їх, та й будуть більш озброєними проти шахраїв та хакерів. Мов, глядіть, навіть молодий владика попався - вже не соромно питати та розповідати. З іншого боку, молодий владика краще може розібратися, мабуть, із допомогою спеціалістів, і потім ухвалити та роз'яснити ефективні заходи із запобігання таким атакам - чим захистить усіх. Чернівецький кейс стає все важчий. Московська церква доволі здала в регіонах, але поки що в Мелетія є два найвірніші союзники - "кулівцівський прозорливець" архієп. Хотинський Веніамін та його дурість Жар. Отже, єдність та всебічно організована співпраця владик, кліриків та вірян ПЦУ зараз вельми потрібна. Одного дурного нахабства замало. Інколи дурноверхий друг гірше за хитрого ворога. Най кожен має своє місце, де служити на користь церкві й Україні. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Почаїв і лавра у 2025: що нового? #вартопрочитати #пцу #угкц Битва за Почаївську лавру розпочалась ще наприкінці 2022 р. Як ми знаємо, УГКЦ в особі тодішнього глави Тернопільсько-Зборівської митрополії УГКЦ митрополита Василя Семенюка з групою близько десятка чоловік пробралась на територію Почаївської святині 22 грудня 2022 р. Офіційно фото з цією т.зв. розвідгрупою в соцмережі потрапило лише через кілька тижнів. Опісля цього паломництва, 19 січня 2023 року вийшло одразу два інтерв'ю різдвяного характеру - глави УГКЦ Святослава і очільника ПЦУ Епіфанія. Якщо Блаженнійший Святослав зайняв гнучку позицію і радше прагнув до доступу в Почаїв, то митрополит Епіфаній чітко заявив, що у святині двох господарів бути не може (хоча наприкінці 2023 року він вже допустив, що греко-католики матимуть змогу іноді там служити). Не будемо переказувати всі деталі баталій 2023 - 2024 років, адже вони були добре описані в наукових статтях франківського священника УГКЦ і історика Андрія Жука. З ними не є проблема ознайомитись у мережі. Однак, підтвердити хід думок отця можемо - ви вірно вказали, що Головко діяв суто в інтересах Нестора (Писика), глави Тернопільської митрополії ПЦУ. Головко і сам є православним та намагався діяти з позицій інтересів Епіфанія. Делегація ЧСВВ і спроби тернопільського декана Козака пролобіювати питання лаври в Головка та в інших органів - це також було фіаско. Згадаймо лише як Козак непохитно вів переговори з містянами щодо конфліктної реставрації катедри в Тернополі в тому ж 2023 р. Безумовно, що делегувати Козака суто як історика церкви та головного цивільного священника області - ну це було нерозумно. Так, у 2023-му лобіст ПЦУ Головко лишився без посади, але його кейс - це політика. Тепер ми чуємо, що митрополит Нестор (ПЦУ) розпочав процес реєстрації скиту - Почаївського Свято-Духівського чоловічого монастиря у складі Тернопільської єпархії, - рішення про створення якого ухвалив 2 лютого 2025 року Священний Синод ПЦУ (хоча станом на 14 лютого документи для реєстрації скиту до ДЕСС не надходили). Діяти в цьому напрямку вони почали ще у 2023-му, коли Синод ПЦУ ухвалив створити Почаївську Свято-Успенську Лавру Тернопільської єпархії, якої юридично досі не має. Але зараз, коли апеляційний суд вже залишив будівлі скиту у власності держави, мабуть, вже зобачимо якийсь реальний процес. Яка реакція УГКЦ? Немає ясності. Тут під боком ПЦУ зі Свято-Духівського скиту почала свій Печерський сценарій, але всіх ніби все влаштовує. Чи просто владика Теодор (замінив Василика в грудні 2024-го) і досі розгрібає проблеми спадку свого попередника? ЧСВВ мовчить. Та й у риториці Святослава теж не було згадок про цей кейс. Висновок один: влада зважила всі "за" і "проти". Ситуація ніби значно змінилася. Ймовірно, що ПЦУ поступилась в іншій сфері, яку ми не помітили. Чи варто продовжувати холодну війну 2022 - 2024 років за Почаїв між ПЦУ й УГКЦ? Ні, вона немає перспектив. Однак, підґрунтя для певних конфліктів за інші об'єкти ще достатньо. Можливо, екуменічність і неофіційні переговори церков досягли компромісу, прояв якого спостерігаємо зараз у битві за Почаїв, а може і ні. Стежимо за розвитком подій! Ну й нагадуємо, про нюанси зі станом охорони культурної спадщини та з купою судових процесів проти наближених до рпцвУ приватних власників монастирських земель, через які переможцю в церковно-політичній боротьбі за Почаїв ще доведеться пройти. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Глядіть, що ми знайшли 😱: - стаття про суперечливу ідеологію сірого кардинала Д.Трампа, мільйонера-проповідника, засновника PayPal Пітера Тіля; - а також відеоінтерв'ю, в якому він розповідає про свою не менш парадоксальну політичну теологію. Гадаємо, усім, хто добре володіє англійською мовою, буде вельми цікаво ознайомитись. Особливо тим недолугим, хто симпатизує Трампу. Зокрема щоб зрозуміти, в якому світі - навіть не післяправди, а кривди, - живемо. P.S. Ну й, мабуть, толкіністам, бо назви майже всіх компаній Тіля чомусь відсилають саме до художнього всесвіту Дж. Р. Толкіна. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

(Продовження) Тобто маємо ще один кейс до питання, як треба складати статути парафій і єпархій, аби громада могла саме в юридичному полі вирішувати і справи з фінансовими зловживаннями, і з доступом до служіння в храмі. Аби не треба було чинити протести та самовільне, не обґрунтоване законом насилля. Як мову та логіку канонів перекласти на мову сучасного світського законодавства? Адже йдеться тут не тільки про переходи громад між юрисдикціями, але й про взаємини всередині парафії. Маємо багато, дуже багато роботи - спільної (!) роботи усіх релігійних діячів та чиновників. Ось воно - підґрунтя для конструктивного діалогу, нагальна проблема. А в нас поки що тільки розбрат та поливання брудом одним одного... Замість позбавлення від бруду священників на кшталт пана Цигиля. P.S. Цікаво, чи не пов'язані церковний конфлікт про який йдеться та конфлікт старости Михайла Яхвана із сином в.о директора Свидницької гімназії Ільницьким Юрієм Ігоровичем у вересні минулого року, коли пан Яхван отримав легке тілесне ушкодження, але в січні попросив звільнити нападника від кримінальної відповідальности? CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

(Продовження) Зараз вже й архієп. Яків, який особисто завітав у громаду і якого цей "пастир" не пустив до храму, заборонив Цигиля в служінні. Але пан "настоятель" все одне не хоче нічого бачити та спробує маніпулювати громадою, яка чомусь вимушена самотужки впроваджувати в дію архієрейський указ про заборону (див. відео).

Чи маємо юридичний механизм розвязання конфликтів у релігійних громадах, зокрема забезпечення заборони на колишній парафії? #пцу #гроші #інсайдиChurcher #відчитачів Тут нам пишуть обурені віряни Свято-Покровської парафії ПЦУ с. Нежухів, що на Львівщині. Здавалось би настоятель о. Ярослав Степанович Цигиль 1963 року народження, але намагається вдавати себе за святішого ніж святі якогось відмінного за усіх, такого собі Людинобога, якому все можна. Замість того, щоб залучати та просвіщати людей, роз'яснювати їм духовні речі, він просто насаджує особисту владу та воює з традиціями й вірянами. Наприклад, у серпні 2024 року відмовляв старості Михайлу Яхвану та родині 26-річного загиблого Героя Костянтина Закрути в тому, щоб його тіло перебувало в храмі, мов сім’я воїна не відвідувала церкву - поки втручання представників місцевої влади не вимусило його дати згоду. І діє таким чином о. Ярослав роками. У 2023 та 2024 роках він не давав благословення на збирання парафіянами коштів під час коляди й щедрівки на потреби захисників, які є мешканцями села (у Нежухові мають 75 діючих військовослужбовців). При тому, що іконостас навіть без покриття золотою плівкою обійшовся громаді 189 тис. доларів. Навіть цікаво було б почути від о. Ярослава, які для цього можуть бути причини, окрім браку патріотизму в його душі! Постає питання: чи він робить це через свій злий характер та брак патріотизму, чи через особисту вигоду? Відповідаючи на це питання, на жаль, доходимо до висновку, що о. Ярослав не має взагалі жодних понять про християнську віру, і навіть не намагається відповідати священничому сану, хоча б роблячи вигляд, що має якусь пастирську мотивацію. Навчання з дітьми протягом навчального року й навіть безпосередньо перед Святим Причастям о. Ярослав не проводить, хоча парафіяни цього потребують і дуже б цінували. Не кажучи вже про те, що це є його пастирським завданням. Ба більше, настоятель маніпулює громадою, погрожує прокляттям, читанням молитов проти здоров’я. Це взагалі якийсь жах, сюр та нонсенс нісенітниця! Тут навіть до характеру цього отця звертатись ні до чого. Він тут проявляється тільки в його нахабстві й тупої впертості чинити свавілля - мов, ніхто й ніщо не указ. Який там Суд Божий... Гроші - ось єдиний його бог, те до чого він хоче торкатися, відчувати в руках, що він прагне одноосібно контролювати, або жодна крихітка не пройшла повз нього. Жодна річ, на якій не можна нагріти руки - вже не цікава йому. І не треба тут розповідати, що цей поцінувач електроніки з Ельдорадо є вдівцем, що він має трьох дітей. Багато священників переживають всі ці складнощі, але дають собі раду, вірою в Бога та чемним служінням Йому, по совісті. З цих прикладів ви все про його духовний стан зрозумієте самі. Під час окроплення будинків Йорданською водою о. Ярослав вимагає, щоб гроші давали в руки. Кошти, які парафіяни оплачують за будь-якого роду Служби Божі, напряму потрапляють до кишені настоятеля. Ніяких квитанцій про оплату не видають. Кошти, які збираються громадою кожного місяця, перебувають у володінні настоятеля. Розпорядження цими коштами відбувається ним особисто. Зокрема, за його словами, замовлений - без жодного кошторису та згоди громади, - тетрапод коштував 300 тис. грн, але на даний час нібито на нього витратили вже 600 тис. грн. Отже, він самовільно, без зборів, звільнив голову ревізійної комісії. Взагалі збори церковної громади не проводилися вже понад п’ять років. І так о. Ярослав поступається все своє церковне життя. Ще рішенням VI-го Львівського Єпархіального Собору, до якого належала парафія, о. Ярослава Цигиля, а також отців Ігоря Курпіту та Івана Піцика було заборонено у служінні та виведено з клиру УАПЦ (див. скани 👇🏻). Тоді він, користуючись ширшим конфліктом архієп. Львівського Макарія Малетича і вл. Якова Макарчука, на той момент єп. Черкаського, Голови Контрольно-ревізійної комісії УАПЦ, просто зібрав обманним шляхом підписи парафіян і перейшов з останнім у підпорядкування Дрогобицько-Самбірської Єпархії УПЦ КП, і з нею потрапив у ПЦУ.

Сребролюбство, чорні молитви та вимога шанувати "сан від Бога" попри заборону єпископом в служінні. Далі розповімо докладніше та поставимо цікаве питання...

13 лютого Православна Церква України вшановує святого благовірного князя Костянтина Острозького, повідомили в ПЦУ. Йдеться про Костянтина-Василія Острозького, молодшого сина князя Костянтина Івановича Острозького, який був одним з найвидатніших полководців та військових стратегів XVI століття і який прославився багатьма переможними битвами, в тому числі й проти Московії. Його сина за… https://df.news/2025/02/14/tserkva-vshanovuie-sviatoho-blahovirnoho-kniazia-kostiantyna-ostrozkoho/

Митрополит Іларіон відвідав у Польщі вимушених переселенців з України З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія митрополит Рівненський і Острозький Іларіон, голова Місії капеланської допомоги вірним ПЦУ, які через російську агресію…

​​Про церковно-політичну ситуацію на Івано-Франківщині у січні 2025 #відчитачів #угкц #пцу #вибориіцерква #вартопрочитати Початок року на Франківщині видався вже не таким сумним в церковному плані, як ми думали попередньо. Спостерігаймо одразу за трьома такими історіями. ⚜️ По-перше, церковна забудова УГКЦ на валах не може не викликати подив. Мало того, що цей довгобуд і так роками викликає огиду в містян, зараз церкву значно розширили. Власне, проблема в тім, що у XVIII ст. на місці, де почали цей довгобуд, був фортечний бастіон, а також залишки фортечних валів. Попередня археологічна розвідка проведена не була, так само як не було погодження з громадою, але будівництво почали. Все це відбулося давним-давно, і зараз споруду захищають максимум лише наближені до церковників. Справи суспільства та чиновників із церквами - це завжди складно й чутливо. Але чомусь у випадку будівництва церков ПЦУ жодного (!) конфлікту не виникало, попри історичні позиції УГКЦ в регіоні. Тож, мабуть, причина в особистостях архиєреїв і тому, як вони ведуть справи? ⚜️ По-друге, на фоні скандалу ми бачимо, що на більшості нерелігійних заходів головує або просто є присутнім митрополит ПЦУ Іоасаф. Він є людина впливова, щира та у порівнянні з його візаві в УГКЦ Війтишиним майже не замішаний в якихось чорних справах. До владики Іоасафа є лише одне зауваження - окремі люди зі Снятинського деканату дещо псують йому загальну картину, і зростання цього клану є певною мірою небезпечним. Останнє фото з філармонії у компанії глави облради Сича і мера міста Марцінківа свідчить, що вплив ПЦУ в місті суттєво зріс (а УГКЦ навпаки потрохи втрачає довіру). Цьому сприяє і те, що солдати гарнізону мають храм колишніх МП, який перейшов у ПЦУ (хоча треба зазначити, що велику частину солдатів ховають у храмах УГКЦ). ⚜️ По-третє, після почастішання випадків булінгу у школах очільниця області Онищук (вона ж Книшиха, вона ж губернаторша) запропонувала боротись з цим у союзі з церквою. Ніби й благий намір, але не новий, бо церковна політика в місті є прерогативою Марцінківа. З огляду на дуже багато речей можна задуматись про те, що пані Світлана поступово формує довкола себе електорат для участі у виборах мера Івано-Франківська від команди Зе у випадку проведення місцевих виборів як у 2025 - 2026 роках. Змагання вже йдуть не лише за душі населення, а за церковних лідерів. Саме на церковних лідерах і трималась підтримка Марцінківа у 2015 - 2020 роках, але вже стрімко падає через падіння авторитету УГКЦ, зростання ролі протестантських церков, сект і ролі духовенства ПЦУ. Зрозуміло, що це є викликом і для церков: однім виправити та покращити репутацію, іншим зберегти. І при тому обом - не дати себе "замішати" до суто політичних ігор, не втратити за цим єдину основну мету. Мету як дбання про власну репутацію, так і свого існування як Церкви взагалі. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Це, мабуть, не так показово, бо митр. Івано-Франківський вчора справляв день народження. Але незабаром торкнемось і цієї теми.

Подробиці щодо передачі частки мощів Святого Володимира Хрестителя і Святого Андрія Первозваного митрополитом ПЦУ О. Драбинком главі УГКЦ Святославу Шевчуку Як нам повідомляє офіційний сайт Переяславсько-Вишневської єпархії ПЦУ, 23 січня, митрополит Олександр на прохання Блаженнішого Святослава від Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира передав частки мощів святих апостола Андрія Первозваного та рівноапостольного князя Володимира повноті УГКЦ. І все було б добре, якби не певні моменти, які зацікавили не тільки нас - ми знайшли підтримку серед наших знайомих в УГКЦ і в ПЦУ, які поділилися власними міркуваннями та інформацією. За повідомленням сайту рпц в Канаді, куди тимчасово привозили мощі Св. князя Володимира, у 2005 році на прохання митр. Володимира Сабодана до КПЛ була повернена частина мощей, які колись було подаровано Успенському собору московського кремля. Тобто у 2005 році вони з'явилися в Україні й зберігалися в КПЛ. Після вигнання УПЦ МП з Лаври, Драбинко, судячи з усього, ці мощі або їхню частину звідти забрав і передав Фонду, в якому він є духівником (цікаво, що Фонд нібито МПшний, і новин про владику Олександра на сайті з 2018 року немає, хоча насправді його статус в організації не змінився). Потім він від імені Фонду передав цю частку мощей УГКЦ. Чи мав Драбинко з кимось це питання узгоджувати? Як мінімум передачу на зберігання Фонду він точно мав би узгодити з Предстоятелем та/або Нацзаповідником, який зараз відповідає за Лавру - залежно від того, коли він "відділив" собі частинку мощів. Чи зробив це владика? Та й взагалі, відколи в нас громадські організації, хай навіть фонд із духовником, стали розпорядниками святинь Церкви? Також є питання щодо достовірності мощів. Саме про це питав владику Олександра патріярх УГКЦ. На відео видно, як під час передання святині владика Олександр показував Блаженнішому Святославу роздруковане чорно-біле фото Сабодана із мощевиком: "Ви запитали про достовірність, ось вам фото, тут митрополит Володимир сидить поруч з часточкою мощів". Більше жодних документів не надав, а лише прислав греко-католицьким братам пару скопійованих матеріалів з інтернету, які розповідають про те, як ці мощі набувалися, а також прикріпив ще одне фото як митр. Володимир служить над саркофагом. Реакція всередині УГКЦ приблизно така - а що це взагалі було? Бо коли ти вручаєш мощі главі Церкви, напевно треба було б подбати про підтвердження. Але, на жаль, для наших православних це не той випадок. Навіть трішки шкода архієреїв УГКЦ - мощі отримали, діалог зміцнили, але виставити ці мощі для шанування повнотою УГКЦ навряд чи можливо. В католицькій церкві є чіткий регламент, який в рпц (упц в цьому випадку) тільки-но почали імплементувати у 2012 році. До цього моменту (а повернули від росіян мощі Хрестителя Русі у 2005) ніхто ніщо не перевіряв. Не менш цікавою є історія з мощами Андрія Первозваного. В Україну ці мощі приїхали з Греції у 2001 році, коли їхню частину, судячи з усього, замурували в стіну каплиці Андрія Первозваного неподалік Аскольдової Могили. Після цього частки мощей Апостола привозили для поклоніння ще кілька разів, але інформації про те, що їх ще комусь залишали, немає. Також мощі Св. Андрія не зберігаються у КПЛ. Враховуючи той факт, що зі стіни каплиці владика Драбинко їх навряд чи дістав, знову виникає запитання - а звідки він їх узяв? Можливо їх привіз ктитор його Спасо-Преображенського собору м. Києва, бізнесмен Ігор Лисов? Але тоді чому немає документів, і замість них вл. Олександр надає главі УГКЦ фото спочилого митрополита та загальні матеріали з інтернету? Виглядає підозріло і якось неприємно. Чому стільки незрозумілих жестів, які тільки псують, задавалось би, такі важливі зустрічі? Будувати Єдину Церкву на імітації? Якось неправильно. Сподіваємось, митрополит Олександр таки зможе пошукати відповідні документи, або хоча б без них пояснить, що саме він передав Блаженнішому Святославу, і звідки він це взяв. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Адольф Гітлер підписує листівку католицькій монахині. #історія

Оскільки це вже відомий факт, залишаємо посилання з промосковського каналу, аби ви не тільки мали змогу побачити зміст відео, але ще й подивитися, що пишуть і як це подають читачам проМПшних ресурсів. Бачите? Це те, про що ми говорили пару днів тому, коли описували ситуацію із с. Підзахаричі. І відтепер ця історія зостане масовою. Парафіяни МП на Буковині (а потім ця практика ймовірно перейде й на інші регіони), побачивши вікно можливостей, все частіше і частіше будуть записувати подібні відео, де кожного разу будуть просити американців їх захистити. І відтепер треба не просто думати, як на це реагувати і як цьому запобігти (а чесно кажучи часу на це небагато), а ще й треба... не знаємо, чи молитися, чи якось іншим способом впливати аби ці самі американці на це не відреагували. Бо якщо почнуть тиснути, враховуючи загальну ситуацію, нічого доброго з цього не вийде. Просвітницька робота, просвітницька робота... ну ось вам і її наслідки. Невже так важко було додуматися створити нормальний орган діялогу, який допоміг би об’єднати Церкви і м’ягко забрати парафіян МП у рпц? 4 роки до повномасштабного вторгнення можна було б його розвивати, і він б точно ситуацію покращив. А тепер в підсумку маємо пару майданчиків, які були організовані “знизу” і маємо велику безодню, яка лежить між більшістю ієрархів ПЦУ і УПЦ МП. Що далі? CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Релігія в Україні: «Між літургією і шоу: чого чекати від «музеєфікації» українського сакрального простору» Монополії на лаври не буде ні в кого: УПЦ може забути про свої «золоті часи» панування в пам’ятках, але й ПЦУ може не мріяти про те, що тепер вона повноцінно замінить конкурента. Для музейників лаври – це історико-культурне надбання, яке розраховане в першу чергу на туристів та, можна підозрювати, різні бюджетопоглинаючі проєкти. Починаючи з 2023 року, коли українська влада взяла курс на припинення монополії УПЦ в найбільших святинях України, спалахнула жвава дискусія про те, як мають використовуватись культові споруди. З тих пір держава провела в святині кілька культурних акцій, які викликали неймовірний резонанс. Читати: https://www.religion.in.ua/main/51582-mizh-liturgiyeyu-i-shou-chogo-chekati-vid-muzeyefikaciyi-ukrayinskogo-sakralnogo-prostoru.html

Жорсткувато, звичайно, але як би ми хотіли, щоб митрополит Епіфаній таки примирився з патріярхом Філаретом, який своє життя присвятив розвитку української церкви. Отже немає сорому визнати свої помилки і таки обійнятися з дідом. Все ж таки вихованець, учень. І хоча зараз ситуація не передбачає реалізації прагнень патр. Філарета стосовно побудування Київського Патріархату, але все одно ми прямуємо до цього, прямуємо до об'єднання Церков, що в перспективі подарує нам Церкву Київського Хрещення. І хтозна, чи побачить це старець? А так хоча б знав, що перед ним вибачився учень і визнав свою помилку. Ніхто ж не вимагає саджати Філарета на предстоятеля ПЦУ. Просто хоча б спокій в душі подарувати. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

​​По Буковині і парафії с. Підзахаричі Ой не хотіли писати... Всі напевно вже бачили як парафія звернулася до уряду США з приводу "незаконного переведення храму" в ПЦУ з УПЦ МП. Накатали багато тексту і зачитали його на камеру, розповідаючи про те, як сфальсифікували документи парафіяльних зборів і нібито не пустили на ці збори 172 парафіянина. Користується ця парафія звичайно фактами інтересу США до процесів в українському православ'ї, та ж Кетрін Уайтфорд з молодіжного крила республіканців погрожувала "гонителям УПЦ" всілякими карами. Історія цікава, бо створює небезпечний прецедент - зараз кожен невдоволений фактом переходу парафії почне записувати відео до американців, яким мабуть і начхати на сам факт переведення, але не начхати на можливість вдарити по демократам, які під час свого перебування при владі розширення ПЦУ підтримували. А це на тлі договорняка, який, судячи з усього, наближається, для ПЦУ і України ну дуже погано. путін підкреслював, що захист УПЦ МП - це один з пріоритетів рф, релігійні експерті в Україні підкреслювали, що під час підписування "мирної угоди" буде дуже важко домовлятися по майбутньому УПЦ МП, ми у свою чергу закликали займатися просвітницькою роботою, яка б допомогла якомога більше перевести парафій... Або, якщо ну неспроможні проводити просвітницьку роботи, закликали владу до прискорення заборони МП, яку не факт, що зможемо здійснити після договорняка. Що в підсумку? Просвітницької роботи майже не було (окрім окремих єпископів її ніхто й не проводив), заборонити МП судячи з заяв того ж Ростислава Павленко або важко, або просто не встигаємо (навіщо було навмисно прописувати аж 9 місяців в законі про заборону?) - і вишенька на торті, навіть і в антикриз і в той ми не можемо. Хто додумався випустити цього клоуна Левченка? Із заявами про те, що парафіяни що поскаржилися американцям - це москалі, а якщо москалі, то які вам тут США допомагати мають?👇🏻 По-перше, для багатьох вірних Української православної церкви єдності з московським патріархатом, Америка і Захід - це уособлення будь-якого зла. Тому в мене питання «чому вони звертаються до цього «уособлення зла», саме до американців?». Це такі подвійні якісь стандарти,.... Ці люди мали повне право зареєструватися на зборах, які були проведені. Сторінка в фейсбуці зареєстрована буквально там вчора-позавчора. Я вважаю, що це шкідництво для України, тому що таким чином висвітлюється для західного світу який і так зараз пробуксовує з допомогою для нас, для нашої держави, яка знаходиться в небезпеці». Ця відповідь - це крінж, в кращих традиціях нашої убогої школи політтехнологів. Парафіяни звертаються і заявляють про проблему із насильницьким переведенням (це мабуть і маячня, але вони так це подають), а їм відповідають якусь ідіотію - ви ж москалі, чому звертаєтесь до США. Так вони ж себе за москалів не тримають, за українських воїнів показово моляться , тому ця відповідь не відповіла по суті на проблему, а тільки погіршила образ єпархії як в очах вірників мп, що потенційно могли перейти до ПЦУ, так і в очах тих, хто з-за океану дивиться. І в очах румунів, які, нагадаємо, не просто уважно спостерігають за Буковиною, а ще й хочуть її повернути собі. І вже нікого не цікавить, що десь там між речень про "га-га-га москалі до американців звертаються га-га-га", є слова про те, що сторінку на ФБ створили декілька днів тому, а люди не пішли на збори, хоча й мали змогу там зареєструватися. Бо коли там, де має бути нормальна реакція, на сцену виходить клоунада, ніхто вже сприймати інформацію адекватно не захоче. І хто тут більше грає на користь американцям-республіканцям та москалям, ще треба подумати. Владико, ми Вам обіцяли, що напишемо все як є, якщо почнеться якийсь крінж. Ми написали. Поставили собі Ковташів з Левченками, відтепер насолоджуйтеся. Перший тіктоки знімає і плаче на камеру, другий чудові коментарі роздає. А це ми ще про Грищуків Вам не нагадуємо. У Вас стратегічно важливий регіон. Так тримайте його, будь ласка. Ми Вас дуже поважаємо. Але чесність і прозорість понад усе. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

❗️Просимо підтримати петицію на сайті Офісу Президента України №22/240580-еп🇺🇦 щодо Присвоєння звання Героя України з врученням ордену «Золота Зірка» (посмертно) старшому ординатору приймально-сортувального відділення медичної роти 81-ї окремої аеромобільної 🦅 🔫Слобожанської бригади капітану медичної служби Дебенку Мирославу Мирославовичу. 🔱➡️Тут дуже добре прописана петиція, подаємо зокрема найбільш вагомий момент, який вартий уваги і звання Героя України🇺🇦🎖 «Безпосередньо приймав участь у відбитті російської збройної агресії на Харківському, Донецькому та Луганському напрямку. За час очолювання стабілізаційного пункту провів більше 190 оперативних втручань ❗️ Кожну добу він виконував свої обов’язки повністю віддаючи себе. За час його служби як хірурга та як старшого на стабілізаційному пункті, завдяки його професіоналізму та майстерності було врятовано 13163 життів військовослужбовців👤 і 154 цивільних особи👨❗️❗️❗️ 14.10.2024 р. під час бойового чергування на стабілізаційному пункті “Груша” в населеному пункті Закітне Луганської області, внаслідок авіаційного обстріл керованими авіаційними бомбами з боку збройних сил російської федерації, капітан медичної служби Дебенко Мирослав Мирославович отримав поранення несумісні з життям». ➡️ Посилання на петицію ❗️ #ЗСУЗХ #штабЗХ #інформативноЗХ Ласкаво просимо, друже 🫡🔥

⁠Георгій Коваленко: УПЦ створила за кордоном сотню парафій. Час перевірити, чи несуть вони загрозу нацбезпеці У 2024 році у різних країнах світу зафіксовано появу майже 100 нових парафій, які координуються керівництвом Української православної церкви. Про це в інтерв’ю "Главком"-у повідомив священник Георгій Коваленко, звернувши увагу на необхідність ретельного аналізу цієї тенденції. “Це означає, що цю діяльність варто аналізувати і з духовної, і з безпекової точки зору: хто ці люди, які наративи вони поширюють, і частиною якої структури насправді є. Час на це звернути увагу. Ми одразу говорили, що це небезпечна тенденція і це може бути мережа, яка допомагатиме УПЦ виживати у світі”, – зазначив священник Георгій. “Згадайте початок війни: усе російське перестало бути привабливим для іноземців. А поруч розбудовується, назвемо її, «дружня» структура, яка нібито складається з громадян України”, – зауважив священник.