✙ Churcher ✙

У Запоріжжі перейменували вулицю на честь підлітків-партизанів, яких російські військові вбили в Бердянську. Раніше вулиця носила назву Лассаля, а тепер одна частина вулиці називається іменем Тіграна Оганнісяна, а друга частина відтепер є вул. Микити Ханганова. Катарсис - Підписатися

Цікаві роздуми отця Ярослава, які знову й знову нагадують нам одну просту, але важливу річ - попри все, представники духовенства ПЦУ, миряни, всі ми, маємо працювати з мп адекватно і якщо не лагідно, то хоча б зважено. Ми вже багато разів ще з часів протестів під Лаврою писали, що занадто активна протестна позиція може відштовхнути людей від ідеї переходу до ПЦУ. Писали, що треба працювати з лідерами мпшних думок і робити так, аби на ПЦУ працювала "красива картинка", робити так, аби стабільність, адекватність всередині Помісної показувала прихильникам мп, що в ПЦУ на них чекають і завжди готові розкрити для них братні обійми. Кейс нещодавнього переходу до ПЦУ отця Василя Ковташа, який нещодавно отримає єпітрахиль з рук Предстоятеля має бути прикладом для інших. Ніхто не заперечує, що цей отець ще місяць тому записував подячні тіктоки проросійським олігархам, але поки він робить все аби заслужити довіру владики Феогноста і предстоятеля ПЦУ, ми маємо також йти йому назустріч. Ми зараз перебуваємо не в тій ситуації, аби відмовлятися від можливостей об'єднання, відмовлятися від адекватної позиції щодо тих, хто прозріває. Водночас з тим, як тільки отець Ковташ зробить щось, за що йому знову можна пред'явити і нагадати про зв'язки з мп, ми будемо перші, хто це зробить. Але людям треба давати шанси і поки що це єдина можливість перемогти цю складну ситуацію, що склалася всередині українського православ'я. І та. Ніхто не забуває про концепцію "колабораціоністів за ґрати, інших на перевиховування". Просто для когось перевиховування - це служба на новій парафії та агітація за ПЦУ в тіктоці, для когось - щира молитва у новому храмі, або з новим священником, а для когось, як для представників спж - це поїздка у журналістський перевиховавчий табір, де вони врешті-решт почнуть писати правду. Підсумовуючи. Відеозвернення о. Ярослава комусь може не сподобатися, бо інколи він дозволяє собі надто різко критикувати тих, хто на цю критику реагує надто чутливо. Але спробуйте відділити кукіль від пшениці і побачити там одну просту річ - боротися з мп треба, але боротися так, аби не зачепити Господа. А знесення Дому Господнього, це, як ви розумієте, якось з цими принципами не в'яжеться. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

⚠️Повернення до темних основ більшовизму! Або чому НЕПРИПУСТИМО зносити храми! Ексклюзивно для Вісника НР🦅: Отець Ярослав, священнослужитель Православної Церкви України, православний фундаменталіст, капелан батальйону Реванш — дасть детальну оцінку безбожному зносу Християнського Храму в Києві, вперше з часів розвалу СРСР. Пан-отець Ярослав — один з небагатьох духівників, який не боїться публічно говорити правду! Навіть, якщо ця правда і не до вподоби більшості! Від імені каналу хочемо подякувати отцю за його нелегке служіння Богові і Церкві 🙏🏻 В свою чергу, ви, можете підтримати його підпискою в соц-мережах, а також при бажанні посприяти фінансово: Реквізити для пожертви: 5375 4141 3560 7314 Ютуб канал Отця Ярослава. Фейсбук: Yaroslav Yasenets P.S. Прошу розповсюдити 🤝🏻

«Можна перетворити на символ ЛГБТ або веселку над водою Очільник Українського(?) інституту національної пам'яті вважає, що Арку свободи в Києві, яка раніше мала назву Арка дружби народів і виключена з переліку пам‘яток, демонтувати не обов'язково. Для цього достатньо її змістовно переозначити, наприклад як символ ЛГБТ(💩) чи як “символ веселки над водою» Навіть не знаю, як це коментувати. Тотальна ПЕРЕМОГА 🎉 над здоровим глуздом. Якби я міг давати якісь прогнози, то скоріше за все поставив би на те, що цю арку приурочать до місяцю пґайду 🐓 І до легалізації в Україні одностатевих "партнерств", яке в цьому місяці буде реалізовано. #хроніки_лівого_терору

Просимо підписати петицію про присвоєння звання Герой України бійцю військової частини А4638 Сергієнку Андрію Сергійовичу 2004 р.н. https://petition.president.gov.ua/petition/225182 Сергієнко Андрій Сергійович з 04.2023 офіційно вступив до лав ЗСУ, від 05.2023 перебуває в складі військової частини А4638, де обійняв посаду стрільця-снайпера в штурмовому батальйоні. Попри юність і абсолютну відсутність бойового досвіду проявляв жвавий інтерес до військової справи і досить швидко почав виконувати бойові завдання в районі Бахмуту Донецької області. З перших боїв у липні 2023 року проявив себе лідером та хоробрим воїном, здатним впевнено працювати разом із більш досвідченими бійцями штурмового батальйону. Отримав у підпорядкування групу, з якою регулярно висувався на вилазки та зачистки ворожих окопів, "нір" та бліндажів. З кожного виходу вертався з результатом у якості знищеного ворога та здобутих розвідувальних даних, важливих для роботи військової частини у визначеній зоні відповідальності. У вересні 2023 року під час повернення контролю над населеним пунктом Андріївка Донецької області, за даними спостереження розвідки бригади, у ході штурмових дій протягом 1 доби Сергієнко Андрій Сергійович особисто знищив 24 РОСІЙСЬКИХ ОКУПАНТА, серед них 2 кулеметників, 1 снайпера, 1 гранатометника. Про цей бій він детально розповів в інтерв'ю журналістці Яніні Соколовій, повне інтерв'ю викладено на її Youtube-каналі. У березні 2024 року він уже входив у бої як командир штурмової групи, працював на авдіївському напрямку в Донецькій області. Окрім виконання бойових завдань, за особистою ініціативою евакуйовував поранених та загиблих попри надзвичайно серйозний тиск ворожих сил, адже на цьому напрямку ворог масовано застосовує усі наявні засоби озброєння - від безпілотників до авіабомб. У квітні 2024 року виконував бойові завдання у Тернах Донецької області. Під його командуванням група успішно утримувала зайняті позиції, відбивала щодоби по кілька накатів росіян, знекровлюючи їхні штурмові підрозділи. Під час одного з артилерійських обстрілів унаслідок влучання ворожої міни отримав серйозне поранення, внаслідок якого Андрію Сергієнку ампутували обидві ноги. Андрію Сергієнку ще немає 20 років, а кількість ЛИШЕ ОСОБИСТО знищених ним ворогів вираховується кількома десятками осіб. Він уже показав, що є Героєм України. Заслуговує отримати найвищу державну нагороду - звання "Герой України".

Там Папа Римський знову закликає до перемовин. Чи Ви зараз хотіли б зупинити війну і сісти з орками за стіл? Ставте реакції, подивимося. Сподіваємось, що позиція не змінилася. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Владика Василь Семенюк, архиєпископ Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Усіх все влаштовує на відео? Ні? Водій напевно надто повільно їхав? Треба було ще сильніше натиснути на газ, щоб жінки були змушені бігти за автівкою. Владика ж, може собі дозволити. Назвати це можна було б "християнський спринт, УГКЦ за здоров'я", нагнати журналістів, відмити грошей. Переможниця отримала б право на цілування ще й лівої руки. Браво, владико. Не соромно? CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

​​Гучне екуменічне мовчання митр. Епіфанія #угкц #пцу #відчитачів Чи ви пам'ятаєте цікаве Великоднє інтерв'ю Блаженнішого Святослава Шевчука "Громадському"? Він там розмірковував про перспективи об'єднання церков та жалився, що православні приділяють недостатньо уваги цьому, за словами митр. Андрея Шептицького, моральному обов'язку любові до Бога. З цього можна було б зробити висновок - навіть не про зацікавленість УГКЦ, а про те що хтось (суспільство/влада/працівники редакції) зацікавлені в такому об'єднанні та бачать саме УГКЦ важливим рушієм цього процесу. Разом з тим, постають питання: для чого в Блаженнішого запитали зараз саме про це, що мали почути з відповіді Глави УГКЦ інші учасники екуменічних відносин в Україні, до чого мали спонукати їх слова Блаженнішого? Адже те, що цю тему єдності християн зачепили та вивели в публічний простір країни, свідчить про певні надії щодо розв'язання цього питання: навіщо питати про те, що мало стосується реальності та не є на часі. Втім, доповідь Предстоятеля ПЦУ на Архієрейському Соборі 11 травня 2024 р. демонструє повне ігнорування екуменічних меседжів та прагнень Глави УГКЦ. Про що свідчить таке умовчання, та чи була ПЦУ адресатом цих меседжів і надій - хто зна. Здається, що певною мірою так: в Патріаршій Курії УГКЦ очікували, що Блаженніший Епіфаній хоч трохи торкнеться стосунків з католицькими церквами у своїй доповіді. Якщо надія на якийсь відклик з боку ПЦУ мала певне підґрунтя, тоді мовчання митрополита Київського і є відповіддю. Це може бути "ні, об'єднання якщо й стане можливим, то на наших умовах, коли ПЦУ стане сильнішою, єдиною православною церквою України". Але це умовчання також може значити "так, згодні, свідомі, готові, але ви ж теж розумієте, що ми мусимо й не можемо виправдовуватися або щось пояснювати, бо не можемо на цю тему говорити, це не від нас залежить, не знаємо яке загальне бачення цієї справи має відповідна влада, відтак потрібну думку в масах не можемо формувати тощо - хай там вже ухвалять якесь рішення, і все буде". Так чи інакше, схоже що греко-католики розраховували на щось більше ніж натяки, і не дуже-то їх "зчитали". А як сприйняли та зрозуміли цей момент в екуменічному діалозі ви? Пишіть на пошту [email protected] CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

Проросійські канали скиглять, що "Фанар готовит сослужение иерархов Болгарской Церкви с представителями ПЦУ". "Со ссылкой на надежный доверенный источник, сообщает, что 19 мая, в Неделю жен-мироносиц, Константинопольский патриарх Варфоломей собирается возглавить богослужение в монастыре Валукли, и пригласить для сослужения делегацию „ПЦУ“ и Болгарской Православной Церкви." Якщо це правда, ми маємо реальний шанс на нову хвилю визнань. Нарешті. CHURCHER CHURCHER 2.0 - резерв

«Дякую за ваше служіння Україні», — Папа Франциск на зустрічі з ректором УКУ 15 травня у Ватикані відбулася зустріч д-ра Тараса Добка, ректора Українського католицького університету (УКУ), зі Святішим Отцем Франциском. Перший офіційний візит ректора УКУ до Ватикану відбувся із благословення Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава.