Elevatorist.com

🌾Міжнародні покупці продовжують укладати контракти на українську пшеницю.   26 липня було підтверджено угоду на постачання української пшениці з вмістом білка 11,5% з Ізмаїла за ціною 262 $/т на умовах CIF Александрія.   В «УкрАгроКонсалт» зазначають, що частина експортних потоків наразі переорієнтовується на дунайські порти з подальшим перевантаженням через румунський порт Констанца.   

«Втім, можливості дунайського маршруту наразі обмежені. Через падіння рівня води приблизно на 1,5 м судноплавство можливе переважно для суден із невеликою осадкою, що стримує обсяги перевалки зерна», — наголошують аналітики.

На елеватори агрооб'єднання Tekom Agro Group почав надходити ріпак нового врожаю з полів ТОВ «Ясні Зорі» Одеської області.   Цьогоріч озимий ріпак надходить з поля сухим і з досить високою олійністю.   «Порівняно з минулим роком приймали зерно ріпаку кращої якості по смітній домішці, а саме відсутні такі бур'яни, як егілопс та вівсюг», — говорить директор Подільського зернопереробного підприємства Руслан Мірських.

Поблизу порту Південний в Одеській області виставили на продаж проєкт будівництва складсько-перевантажувального комплексу. Вартість проєкту разом із земельною ділянкою площею 7 га становить $2,1 млн, повідомляє InVenture.   Проєкт передбачає будівництво комплексу в районі Нових Білярів.   Загальна площа складських приміщень становитиме 14 688 м², а одночасна місткість — до 84 тис. м³, що еквівалентно приблизно 60-63 тис. т пшениці або кукурудзи залежно від культури та способу зберігання.

Росія у ніч на 27 липня вдарила по цивільних торговельних суднах у портах Миколаївського регіону, повідомили в АМПУ.   Під обстріл потрапили судна, які залишаються заблокованими в українських портах із початку повномасштабного вторгнення та не здійснюють комерційних рейсів.   Внаслідок атаки загинула одна людина, ще кілька отримали поранення.

Світові котирування кукурудзи в Чикаго досягли максимумів після 3 тижнів зростання. Підтримку ринку надають посушлива погода у США, погіршення стану посівів у Франції та високий попит з боку ЄС, повідомляє Spike Brokers.   🌽 Ситуація в Україні: Торгівля кукурудзою нового врожаю обмежена. У напрямку глибоководних портів нові угоди майже не укладаються, тому ціни на базисі CPT Одеса носять індикативний характер. Активніше продаються залишки торішнього врожаю на західному кордоні. 🌽Логістичні обмеження: Експорт через захід стримується пропускною спроможністю інфраструктури та масштабними ремонтами залізничних шляхів у напрямку Італії та Німеччини через Чехію. 🌽Ціни та індикативи: Покупці на західному кордоні пропонують за новий врожай 205–207 €/т (поставка у листопаді–січні), проте контрактів мало — аграрії зайняли вичікувальну позицію.   Біржові показники та ціни:   🔸CBOT (вересень): 464,25 c/bu (+20,50 c/bu) 🔸MATIF (серпень): 259,50 €/т (+12,50 €/т) 🔸CPT Одеса: 200 /т(−8) 🔸FCA Чоп: 228 /т(−6)

Поточна криза в українських портах продемонструвала, наскільки  вітчизняним агротрейдерам важливо мати власний флот. На цьому наголосив директор BPG Shipping & Kronos Bulkers Геннадій Іванов.   На його думку,  за наявності власних суден частина постачань не зупинялася б навіть за умов блокування портів. Зокрема, зерно можна було б транспортувати Дунаєм до Констанци, а звідти — власним флотом, що оптимізувало б логістику та скоротило витрати на фрахт.   Власний флот дозволяє частково нівелювати коливання вартості фрахту. Наприклад, одне судно класу Supramax (із річним обсягом перевезень близько 400 тис. т) здатне приносити приблизно $4 млн доходу, що еквівалентно фрахтовому хеджу на рівні $9–10/т.   За думкою Іванова, глобальні трейдери можуть замістити українське зерно поставками з інших держав. Водночас затяжне блокування Чорного моря та високі премії за воєнний ризик можуть призвести до того, що частина суден із зернового коридору вирушить на металобрухт, що збереже високі ставки фрахту.

🚢 У зерновому середовищі активно обговорюють чутки про можливі зміни в роботі портів та нові правила судноплавства. Однак у владі запевняють: жодних офіційних рішень чи нових домовленостей наразі немає.   Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у коментарі Latifundist.com заявив:   ▪️Коридор працює у звичному режимі. Жодних нових алгоритмів, сценаріїв із «вікон тиші» чи сповіщень через державу прапора не впроваджували. ▪️Україна нічого не закривала. Обмежень на захід суден до портів немає. Головний виклик — безпека, над якою наразі посилено працюють Сили оборони. ▪️Причина складнощів — терор РФ. Будь-які перебої чи загрози пов'язані виключно з цілеспрямованими атаками росіян на цивільні судна. Про всі реальні зміни обіцяють повідомляти офіційно.   💰 Через низькі закупівельні ціни та ускладнену логістику уряд готує інструменти допомоги для агровиробників.   ▪️Основний акцент робиться не на прямі дотації, а на збереження ліквідності та забезпечення бізнесу обіговими коштами. ▪️Мінрозвитку та інші відомства опрацьовують спеціальні програми кредитування, які дозволять залучати фінансування під збіжжя, що є в наявності, але тимчасово блокується в реалізації.

🌾 Туреччина посилює вимоги до імпортної пшениці: ДПСС не видаватиме сертифікати на заражені партії З 4 серпня 2026 року Туреччина запроваджує нові фітосанітарні вимоги до імпортної пшениці, зокрема української. Якщо лабораторні аналізи виявлять у партії збудників сажкових хвороб, вантаж не допустять до ввезення, а Держпродспоживслужба відмовить у видачі фітосанітарного сертифіката. Під заборону потрапляє пшениця із такими збудниками: • Tilletia barclayana; • Tilletia indica; • Tilletia caries; • Tilletia controversa; • Tilletia laevis (Tilletia foetida). Читайте більше: https://elevatorist.com/novosti/23382-cherez-novi-vimogi-turechchini-dpss-ne-vidavatime-fitosanitarni-sertifikati-na-pshenitsyu-iz-zbudnikami-sajkovih-hvorob

🚆 Укрзалізниця готує запасний план на випадок тривалої зупинки портів Великої Одеси УЗ почала підготовку до можливого переорієнтування експорту агропродукції, якщо порти Великої Одеси тривалий час не працюватимуть. Компанія звернулася до вантажовідправників із проханням повідомити, які альтернативні маршрути вони вважають пріоритетними. Основні варіанти — дунайські порти та західні прикордонні переходи.

🔸Зернотрейдери просять державу офіційно підтвердити загрозу судноплавству морським коридором. Це дасть змогу посилатися на форс-мажор під час виконання зовнішньоекономічних контрактів. Найбільші ризики стосуються контрактів на умовах CIF, коли експортер самостійно забезпечує фрахт судна та доставку зерна до порту покупця. Насамперед це стосується поставок пшениці та ячменю до країн Північної Африки — Алжиру, Марокко, Тунісу та Єгипту.

«Ми повинні найняти судно і поставити товар до порту іншої країни. Але фізично зараз не можемо цього зробити. Покупець просить пояснити причину, а новини про обстріли для нього не є офіційним аргументом. Нам потрібен документ державного рівня, який підтвердить, що морський коридор не працює», — розповів представник одного з українських трейдерів на умовах анонімності.

⚠️ Один із найбільших виробників олії зупиняє роботу через безпекову ситуацію Група компаній Allseeds призупинила операційну діяльність в Одеській області. Причина — посилення російських ракетних і дронових атак на портову та логістичну інфраструктуру. У компанії заявили, що рішення ухвалили насамперед для захисту працівників та збереження виробничих потужностей.

Щоб замовити Карту елеваторів України, переходьте за посиланням. 💡Карта елеваторів допоможе за кілька хвилин знайти потрібний об'єкт, перевірити його потужності, типи зберігання, обладнання, розташування і контакти для зв’язку. 👩‍💻Для покупки Карти також можна писати на пошту elevatorist@latifundistmedia.com чи телефонувати +38 095 405 40 93

🌾 Якщо затримки з експортом збережуться, країні потенційно знадобляться додаткові потужності для зберігання 10–12 млн т збіжжя. Про це заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький. Наразі ситуація контрольована: потужностей достатньо для врожаю ранніх культур, а восени, під час масового збирання кукурудзи, місця також має вистачити. Однак у разі тривалих проблем із морським експортом Мінагрополітики вже готується до можливого дефіциту сховищ. Зокрема, Україна планує звернутися до міжнародних партнерів щодо постачання полімерних рукавів для зберігання зерна.

🚢 На Дунаї без паніки, але попит на перевезення стрімко зростає Після зупинки заходу суден до портів Великої Одеси ринок активніше придивляється до дунайського маршруту. За словами учасників ринку, ажіотажу поки немає, однак кількість запитів на перевезення помітно збільшилася. - Судновласники не поспішають фіксувати нові вантажі та очікують розвитку ситуації. - Проходження каналу Суліна залишається контрольованим — очікування становить близько 1–2 діб. - Фрахт барж із Рені та Ізмаїла до Констанци з початку липня зріс удвічі — приблизно до 28 $/т. Читайте більше: https://elevatorist.com/novosti/23370-na-dunayi-paniki-nemaye-popri-zrostannya-zapitiv-na-perevezennya-fraht-do-konstantsi-zris-do-28--t--uchasniki-rinku

🌊 На Одещині може з’явитися новий екоіндустріальний парк «Вилкове»   У Вилківській громаді задекларували амбітні плани на майбутнє — концепцію створення парку вже включили до Стратегії розвитку громади на 2026–2032 роки.   Що це за проєкт і чому він важливий?   🔹Локація: 15 га землі між Вилковим та с. Приморське (поруч із дорогою Спаське — Вилкове та лінією електропередач). 🔹Спеціалізація: агропереробка, суднобудування, транспортна логістика та морегосподарський комплекс. 🔹Експортний потенціал: завдяки виходу до Дунаю та Чорного моря парк орієнтуватимуть на ринки Дунайського й Чорноморського басейнів.   🎯Головна мета проєкту — не просто експортувати сировину, а створювати продукцію з високою доданою вартістю безпосередньо в громаді. Для місцевих виробників це можливість об'єднуватися в кластери та користуватися спільною інфраструктурою.   Громада вже внесла будівництво інженерних мереж та доріг до парку в перелік пріоритетних інвестицій. 🚀

«В Україні скоро не буде куди складати зерно!» — міф чи реальна загроза? 🌾❌   Сьогодні окремі покупці активно лякають аграріїв переповненими елеваторами, аби збити ціни та змусити продавати врожай за безцінь. Логіка проста: викликати паніку й переконати, що зберігати зерно ніде.   Але чи відповідає це дійсності?   Засновник Spike Brokers Олександр Соловей розібрав реальний баланс зернового ринку України та пояснив, чому аграріям не варто піддаватися на маніпуляції.   У матеріалі:   🔹 Чому порівнювати місткість складів із загальним урожаєм — це головна економічна помилка? 🔹 Скільки насправді становить реальний складський резерв України. 🔹 Проста математика: скільки зерна щомісяця вибуває із системи через споживання та експорт.  🔹 Чому український фермер у 2026 році має набагато більше свободи вибору, ніж у 2022-му.   💡 Читайте думку експерта на сайті.

Не поспішайте продавати зерно на паніці: Тарас Висоцький про ситуацію в портах   Захід суден до українських портів тимчасово призупинився, однак говорити про блокаду морського експорту зарано. Судновласники беруть паузу для оцінки безпекових ризиків, повідомляє Latifundist.com.   Ось як коментує ситуацію Міністерство аграрної політики:   🔹Пауза тимчасова. Ринок завжди реагує на ризики затримками, але згодом адаптується. 🔹Альтернативи працюють. Експорт продовжується іншими маршрутами, зберігається і внутрішнє споживання. 🔹Рекомендація виробникам: перша реакція ринку — це паніка та падіння цін. Якщо фінансова спроможність дозволяє, аграріям радять призупинити продажі на кілька днів або тижнів, аби не продавати в мінус.   Уряд вже працює над рішеннями для безпечного відновлення судноплавства.

Український ринок ріпаку більше не реагує на світову кон'юнктуру: біржа Euronext може рости, а внутрішні ціни — йти донизу. Аналітики кооперативу ПУСК пояснюють це блокуванням глибоководних портів через обстріли РФ та заповненістю переробних заводів.   ⬇️Закупівельні ціни знизилися до 23–23,5 тис. грн/т (на початку тижня сягали 24 тис. грн/т). Аналітики чекають подальшого просідання до 21–22 тис. грн/т.   ⬆️Заводи вже закрили свої потреби до жовтня. Серпневі обсяги переробки зросли з 100–150 тис. т до 200–300 тис. т, тому тримати високі ціни покупцям немає сенсу.    Основні обсяги переорієнтовують на сухопутні кордони. Зараз вересневі й жовтневі контракти укладають по 575–585 $/т, але після закриття потреб ціни можуть просісти й там.  

«Зростання Euronext до 550–560 €/т для України практично нічого не означає. Внутрішній ринок відірваний від світового», — підсумовують у ПУСК.

УЗ залишає вартість оренди вагонів-зерновозів у серпні без змін. Вона становитиме 3 271 грн/добу без ПДВ, як і в липні.   Водночас ставка на цементовози, переобладнані у напіввагони, зросте на 200 грн — до 1 398 грн/добу проти 1 198 грн/добу у липні.   Також на 100 грн зросте ставка на використання переобладнаних напіввагонів — до 1 850 грн/добу проти 1 750 грн/добу у липні.   Натомість цистерни для перевезення харчових продуктів подишевшають на 100 грн — до 1 500 грн/добу проти 1 600 грн/добу у липні.