БЛОГ ПРАВА ⚖️

​​Трудове законодавство по новому 🧐 19 липня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин». Цей закон вносить зміни у трудове законодавство України, зокрема, в умовах воєнного стану. Отож, відтепер: ➖ роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору; ➖ скасовується право на виплату військовослужбовцям середнього заробітку за місцем роботи, яке за ними зберігається на час призову на військову службу відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП; ➖ працівники, які виїхали за межі України або внутрішньо переміщені особи, можуть піти у відпустку без збереження заробітної плати тривалістю до 90 календарних днів. При цьому час перебування у відпустці не входитиме до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку; ➖ тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури. При цьому пропорційно до збільшення норми праці здійснюють її оплату; ➖ у період дії воєнного стану тривалість щорічної основної відпустки роботодавець може обмежити 24 календарними днями. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, не використані дні переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану; ➖ звернутися до суду про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про розмір виплат. Також з метою захисту прав працівників у період військового стану законом відновлено позапланові перевірки з питань дотримання законів про працю. 👆 Особливу увагу вважаємо за доцільне звернути на зміни до ч. 3 ст. 119 КЗпП. Так, якщо раніше у КЗпП було прописано, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову, то тепер прибирається словосполучення «середній заробіток». Тобто, за ними зберігається лише місце роботи і посада📍

​​Застраховані особи (працівники та ФОП) у разі втрати ними частини зарплати через зупиненням (скороченням) виробництва продукції через війни мають право на допомогу від Центру зайнятості 📌 Хто може отримати допомогу? Застраховані особи (працівники та ФОП) у разі втрати ними частини заробітної плати через зупиненням (скороченням) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) з причин економічного, технологічного характеру, виникнення надзвичайної ситуації, введення надзвичайного або воєнного стану, встановлення карантину. 📌 Які умови? ➖ зупинення виробництва продукції не менш як 20 % чисельності працівників роботодавця; ➖ рівень скорочення тривалості робочого часу та доходу ФОП, становить 30 і більше % на місяць; ➖ відсутність у роботодавця або ФОП, яка є застрахованою особою, заборгованості із виплати заробітної плати та сплати ЄВ або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування протягом шести місяців, що передують місяцю зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг); ➖ сплата роботодавцем за кожного працівника або ФОП, яка є застрахованою особою, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом останніх шести місяців, що передують місяцю, в якому почалося зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг); ➖ роботодавець не є фондом соціального страхування. 📌 Хто надає допомогу? Допомога по частковому безробіттю надається центром зайнятості за зверненням роботодавця або ФОП Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем, з яким оформлено трудові відносини. Допомога не виплачується співробітникам, які працюють за сумісництвом. Виплата не здійснюється працівникові в період простою та відпустки без збереження заробітної плати і в разі призупинення трудових відносин. 📌 Тривалість виплати Допомога надається роботодавцям для виплати допомоги по частковому безробіттю працівникам, а також ФОП, які є застрахованими особами, на строк зупинення виробництва продукції, але не більш як 180 календарних днів сумарно протягом 36 місяців з дня зупинення (скорочення) виробництва. 📌 Перелік документів Роботодавець або ФОП подає до центру зайнятості заяву про надання допомоги по частковому безробіттю: ➖ в електронній формі з цифровим підписом на адресу офіційної електронної пошти центру зайнятості за місцем провадження господарської діяльності; ➖ у паперовій формі – особисто до центру зайнятості. Форма заяви затверджується Державним центром зайнятості. До заяви додають: 🖊 роботодавець – відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу (згідно з додатком 1 до Порядку); 🖊 ФОП, яка є застрахованою особою та звертається по отримання допомоги, – відомості про себе згідно з додатком 2. У разі подання відомостей про себе та найманих працівників ФОП, яка є застрахованою особою, подає відомості за формами згідно з додатками 1 і 2. В який строк можна звернутися за фінансуванням Роботодавець або ФОП, яка є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю протягом 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг). У разі коли зупинення (скорочення) виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) відбулося після введення воєнного стану в Україні (тобто з 24 лютого) до 7 травня роботодавець або ФОП, яка є застрахованою особою, може звернутися за отриманням допомоги по частковому безробіттю протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану» (тобто протягом 90 днів з 7 травня). БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​Як внутрішньо переміщеній особі одержати довідку через «Дію»? Довідка внутрішньо переміщеної особи (ВПО) дозволяє отримувати передбачені державною соціальні виплати. Спочатку необхідно встановити застосунок «Дія» на смартфон та пройти авторизацію. Через банк-ID «Дія» автоматично відобразяться всі дані про особу та документи, які є в доступі. В «Дії» довідка ВПО відображається, як і будь-який інший документ, – паспорт, водійські права тощо – в електронному вигляді. Після авторизації в застосунку довідка переселенця підтягується в «Дію» за наявності всіх відомостей у відповідних реєстрах. Якщо довідка не відображається, слід звернутися до органів соцзахисту за місцем проживання. Послуга одержання довідки ВПО доступна для громадян, які перемістилися з території громад, розташованих у районах проведення бойових дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, облозі. Щоб одержати довідку ВПО у «Дії», потрібно перейти в розділ Послуги – Отримати статус ВПО – і подати заявку. Далі вказати такі дані: ➖ поточне місце перебування (підтвердити за допомогою геолокації); ➖ дані дітей, що перебувають з вами; ➖ дані картки єПідтримки; ➖ потреби на місці перебування (в медичному обслуговуванні, освіті або гуманітарній допомозі тощо). Протягом кількох днів довідка ВПО має з’явитися в «Дії», а після опрацювання інформації на картку єПідтримки перерахують кошти. Іноді під час оформлення статусу ВПО через «Дію» програма видає помилку. Це може бути пов’язано з перевантаженням системи, коли велика кількість користувачів намагаються зайти водночас. У такому разі повторіть спробу через деякий час. Також зареєструватися як ВПО можна і в управлінні соцзахисту та праці за місцем перебування. Довідку ВПО ще можна одержати: ➖ у виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; ➖ у центрах надання адміністративних послуг; ➖ у структурних підрозділах з питань соцзахисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад. Подати заяву на одержання послуги можна особисто чи за допомогою законного представника. Послугу надають безоплатно. ✅ Довідка ВПО потрібна для: 🖊 відкриття рахунків у банках; 🖊 відновлення або вклеювання фотокартки у паспорт громадянина України; 🖊 отримання соціальних виплат і компенсацій; 🖊 сплати податків за місцем проживання; 🖊 у сервісних центрах МВС; 🖊 при зарахуванні до школи або дитсадка. БЛОГ ПРАВА | Підписатися

​​З 01.07.2022 встановлюються нові розміри прожиткового мінімуму На одну особу він становитиме на місяць 2508 грн (узагальнений показник). Для основних соціальних і демографічних груп населення з 01.07.2022 буде встановлено такі показники прожиткового мінімуму: 🔸 для дітей віком до 6 років – 2201 грн; 🔸 для дітей віком від 6 до 18 років – 2744 грн; 🔸 для працездатних осіб – 2600 грн; 🔸 для осіб, які втратили працездатність – 2027 грн. Розмір мінімальної заробітної плати не зміниться: 🔹 у місячному розмірі – 6500 грн, 🔹 у погодинному розмірі – 39,26 грн. На які ж основні показники вплине підвищення прожиткового мінімуму❓ 📍 Індексація заробітної плати Індексації підлягає зарплата в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. З 01.07.2022 індексації підлягає зарплата працівників у межах 2600 грн. 📍 Аліменти Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України). Розмір аліментів становитиме: 🔸 для дітей до 6 років – не менше 1100,50 грн (2201 грн × 50%); 🔸 для дітей від 6 до 18 років – не менше 1372,00 грн (2744 грн × 50%). 📍 Допомога з безробіття Допомога з безробіття не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (абз. 2 ч. 5 ст. 23 Закону №1533). Максимальний розмір допомоги з безробіття становитиме 10400 грн (2600 грн × 4). 📍 Декретні непрацюючим Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки (стипендії, зарплати, допомоги з безробіття тощо) на місяць. Для тих жінок, які не є найманими працівниками чи підприємцями, які сплачують ЄСВ, вона не може бути меншою, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Право на цю допомогу мають усі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Така допомога в розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж 650 грн (2600 грн × 25%). Мінімальний розмір такої допомоги становитиме: 🔹 якщо 126 календарних днів відпустки – 2 730 грн; 🔹 якщо 140 календарних днів відпустки – 3033,33 грн; 🔹 якщо 180 календарних днів відпустки – 3 900 грн. 📍 Допомога одиноким матерям Цю допомогу надають у розмірі, що дорівнює різниці між 100% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців (сукупний дохід сім’ї за 6 місяців необхідно розділити на 6, а потім на кількість членів такої сім’ї). Отриманий після ділення дохід необхідно порівняти з відповідним прожитковим мінімумом. Максимальний розмір допомоги становитиме для дітей: 🔸 до 6 років – 2201 грн; 🔸 від 6 до 18 років – 2744 грн; 🔸 від 18 до 23 років (якщо дитина навчається на стаціонарі у ВНЗ) – 2600 грн. Які показники залишаться без змін? ➖ Мінімальний розмір посадового окладу (2481,00 грн). ➖ Нарахування зарплати. ➖ ЄСВ. ➖ Максимальне обмеження розміру лікарняних і декретних. ➖ Фінансова відповідальність за порушення трудового законодавства. Розміри штрафів за порушення трудового законодавства, встановлені ст. 265 КЗпП, залежать від розміру мінімальної зарплати на момент виявлення відповідного виду порушення. ➖ Граничний розмір добових: 650 грн (по Україні), 80 євро (за кордон). ➖ Сума податкової соцпільги, а також граничний розмір доходу, який дає право на ПСП. ➖ Сума неоподатковуваного (ПДФО і ВЗ) доходу у вигляді подарунків. ➖ Суми неоподатковуваної ПДФО нецільової благодійної допомоги. ➖ Ставки єдиного податку для І та ІІ групи: 🔹 для платників І групи – 248,10 грн, 🔸 для платників ІІ групи – 1300 грн. ➖ Розмір ЄСВ для підприємців: мінімальна сума – 1430 грн (6500грн х 22%), максимальна – 21450 грн (97 500 грн х 22%). ➖ Ставки податку на нерухоме майно. ➖ Збір за паркування авто. ➖ Судовий збір. БЛОГ ПРАВА | Підписатися

​​А чи не забули про бенефіціарів? Чи треба їх подавати? Чи будуть штрафувати? Більшість підприємств можуть звільнити від інформування про бенефіціарів та щорічного підтвердження. 📌 Граничний строк подання інформації про бенефіціарів – 11.07.2022. Ще наприкінці жовтня 2021 року на сайті ВРУ з’явився законопроєкт № 6131-2, яким пропонується внести зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а саме: 1️⃣ розширити перелік юросіб, на яких не поширюється вимога щодо подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників, наступними юрособами: громадські організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), молодіжні і дитячі громадські організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), благодійні організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні, дачні (дачно-будівельні), садівничі, городні (садівничо-городні) та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, пенсійні фонди, органи самоорганізації населення, споживчі товариства, адвокатські бюро, недержавні організації професійного самоврядування (саморегулювання). Інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності не подається при державній реєстрації створення юрособи щодо юросіб, засновниками яких є виключного фізичні особи, які вважаються її кінцевими бенефіціарними власниками, якщо вони не подали інформацію про те, що кінцевими бенефіціарними власниками такої юрособи є інші особи. 2️⃣ залишити обов’язок подавати документи та відомості про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юрособи лише при первісній реєстрації юрособи та у разі змін у структурі власності та інформації про кінцевого бенефіціарного власника юрособи; 3️⃣ виключити обов’язок щорічного підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (ст. 17-1); 4️⃣ у Прикінцевих та перехідних положеннях до законопроєкту передбачити, що в зареєстрованих станом на момент набрання чинності цим Законом юрособах, засновникам (учасниками) яких є фізичні особи, кінцевими бенефіціарними власниками вважаються засновники (учасники) юрособи, зазначені у ЄДР. У такому разі інформація про кінцевого бенефіціарного власника та структура власності таких юросіб не подається. Якщо кінцеві бенефіціарні власники юрособи є відмінними від фізичних осіб, які є її засновниками (учасниками) зазначених у ЄДР, така юрособа зобов’язана протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом подати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності. Наразі станом на 20.06.2022 на сайті ВРУ з’явилася інформація про реєстрацію проєкту постанови ВРУ № 6131-2/П від 19.06.2022. При цьому до ІІ читанні його ще будуть доопрацьовувати. Сподіваємося, що встигнуть. Але є і приємна новина ✅ Передбачені законодавством штрафи за неінформування про бенефіціарів у розмірі від 17000 до 51000 грн під час війни та протягом 3 місяців після застосовуватися не будуть. Нарешті з’явилася офіційна позиція Мінʼюста щодо порядку подання держреєстратору інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структури власності юрособи в умовах військового стану. Мінʼюст наголосив, що встановлені зобов’язання щодо оновлення відомостей про КБВ та здійснення щорічного підтвердження відомостей про КБВ, яке повноцінно запроваджується з 2023 року, підпадають під дію норм ЗУ «Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни». Тож передбачені законодавством штрафи від 17000 до 51000 грн за неподання інформації про бенефіціарів до 11.07.2022 застосовуватися до суб’єктів господарювання не будуть. БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​Чи треба під час війни сплачувати внески ОСББ? У багатьох мешканців багатоквартирних будинків, які були вимушені залишити свої домівки, тікаючи від небезпеки російської агресії, зараз виникає непорозуміння з ОСББ у питаннях сплати внесків. Починаючи з 24 лютого 2022 року, Указом Президента України було введено воєнний стан. Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили) – військову агресію російської федерації проти України. У багатьох громадян, знайомих з цими документами, виникає думка, що у зв’язку з військовим станом, що є форс-мажорною обставиною, можна не платити внески, встановлені Рішенням Загальних зборів ОСББ. Але це не зовсім так. Так, дійсно, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 05.03.2022 № 206 про «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», в якій зазначено, що в умовах воєнного стану, до його припинення чи скасування в Україні забороняється: ➖ нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; ➖ припинення чи зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі. Таким чином у випадку, якщо ви не зможете виконувати зобов’язання з оплати житлово-комунальних послуг у період військового стану, штрафи, пеня, інфляційні нарахування, річні проценти не будуть нараховуватись. Тобто після закінчення військового стану у вас буде існувати борг, який складатиметься лише з самих нарахувань. Треба пам’ятати, що така форма управління багатоквартирними будинками, як ОСББ, не регулюється Законом України «Про житлово-комунальні послуги». ОСББ не надає жодних послуг, а внески, що сплачуються на рахунки ОСББ, витрачаються на самозабезпечення. Одночасно на правовідносини співвласника багатоквартирного будинку з ОСББ розповсюджується поняття форс-мажорних обставин, оскільки зобов’язання виникають не лише на підставі договорів, але й на підставі Рішень та закону, а саме: на підставі Рішення Загальних зборів, Статуту та Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Таким чином, у разі несвоєчасної сплати внесків ОСББ у період воєнного стану відповідальність не настає. Ст. 10 Закону України Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що зменшення розміру внеску можливе лише за Рішенням Загальних зборів Об’єднання. Також в силу того, що на правовідносини співвласника багатоквартирного будинку та ОСББ не розповсюджується Закон України «Про житлово-комунальні послуги», то подати на перерахунок вартості житлово-комунальних послуг не можна. Зменшити розмір внесків ОСББ можливо лише за рішенням Загальних Зборів, що прийняте більшістю співвласників (3/4). Відповідальність за невиконання рішень Загальних зборів ОСББ та несплату внесків, як і за несплату за житлово-комунальні послуги, у період дії воєнного стану не застосовується. Тобто нарахування та стягнення штрафів чи пені не буде. Форс-мажор не скасовує сплати внесків ОСББ, а лише надає гарантію, що за цей період штрафні санкції не будуть застосовані. БЛОГ ПРАВА | Підписатися

​​Російська музика в українських медіа та громадському просторі відтепер заборонена Верховна Рада України проголосувала за проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки національного музичного продукту та обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора. Законопроект передбачає: ➖ заборонити публічне виконання музики, яку виконує співак чи співачка, які є або були у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Радою державою-агресором, за винятком колишніх громадян держави-агресора, які є або на момент смерті були громадянами України і не мають (не мали на момент смерті) громадянства держави-агресора; ➖ запровадити перелік музичних виконавців Росії, які засуджують агресію проти України та визначити механізм його формування; ➖ збільшити до 40 % частку пісень державною мовою на радіо; ➖ збільшити до 75% добового обсягу ведення передач, у тому числі новинно-аналітичних блоків, розважальних передач державною мовою; ➖ заборонити проведення гастрольних заходів, учасниками яких є музичні виконавці, які є громадянами держави-агресора, окрім тих, які внесені до Переліку; ➖ заборонити відтворювати в салоні автобусу музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку (передача звуку може здійснюватися на індивідуальні навушники пасажирів, а на салон – лише під час нерегулярних перевезень за згодою всіх пасажирів), а також заборонити відтворювати музику в салоні таксі без згоди всіх пасажирів. БЛОГ ПРАВА | Підписатися

​​А що там за нові штрафи за порушення митних правил? 16.06.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил». Серед іншого, цим Законом викладено у новій редакції ст. 471 Митного кодексу України, якою передбачено такі штрафи за недекларування: 1️⃣ валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, - в розмірі 20 % суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом НБУ на день вчинення порушення митних правил. Наразі фізичні особи можуть вивозити без письмового декларування не більше ніж 10 тисяч євро в еквіваленті; 2️⃣ товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій), що переміщуються через митний кордон України громадянами, - у розмірі 30% вартості цих товарів; 3️⃣ товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами, - у розмірі 300 н.м.д.г. (5 100 грн) з конфіскацією таких товарів або без такої. Недекларуванням вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений Митним кодексом України, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»). У зв’язку зі встановленням адміністративної відповідальності за недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон громадянами, та змінами у ст. 471 Митного кодексу України, внесено зміни й до ст.ст. 472, 511, 522 Митного кодексу України. Зокрема, встановлена можливість в разі укладення мирової угоди між особою, що притягується до адміністративної відповідальності, та митним органом відповідно до ст. 521 Митного кодексу України поміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил у митні режими імпорту або експорту з обов’язковим дотриманням заходів тарифного та нетарифного регулювання, в тому числі сплатою належних митних платежів, та за умови внесення до державного бюджету коштів в розмірі, що дорівнює сумі штрафу, передбаченого санкцією відповідної статті, із застосуванням коефіцієнту 1,3. Транспортні засоби, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза митним контролем, а також товари та/або транспортні засоби із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, можуть бути поміщені виключно в митний режим відмови на користь держави чи знищення або руйнування. БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​ПОВІСТКА Існує чотири види «повісток»: 1️⃣ Повістка, яка вручається з метою уточнення облікових даних Даний вид повістки вручається призовнику для внесення відомостей до бази щодо особи призовника, його сімейного стану, інформації про працевлаштування, наявність чи відсутність дітей. Результатом такої перевірки можуть бути виявленні підстави для звільнення від служби в армії, наприклад, за наявності дитини. Можуть бути встановленні також підстави для відстрочки від призову на строкову військову службу. 2️⃣ Повістка на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) Повістка, яка зобов’язує призовника пройти медичне обстеження. До повістки додається картка дослідження та медичного огляду військовозобов’язаного, у якій зазначається, про придатність чи непридатність призовника до строкової служби. 3️⃣ Повістка-призов на строкову військову службу У такій повістці вказано термін, у який потрібно з’явитися до призовної дільниці. В такій повістці також зазначається, що при собі необхідно мати: паспорт, військовий квиток (тимчасове посвідчення) або посвідчення про приписку до призовної дільниці (для призовників), обліково-послужну картку та мобілізаційне розпорядження (при наявності). 4️⃣ Мобілізаційне розпорядження Такий вид повістки вручається військовозобов’язаним особам, котрі пройшли медичну комісію та визнані придатними до несення військової служби. Здебільшого мобілізаційне розпорядження вручається під час оголошення мобілізації. У мобілізаційному розпорядженні зазначається про обов’язок з’явитися у визначений призовний пункт протягом 24 годин після оголошення мобілізації. Відповідно до п. 56 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою КМУ від 21.03.2002 № 352, оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК). Вручення повісток проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Окрім того, повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) ТЦК. Повістка має бути вручена особисто або уповноваженими особами повинен бути складений акт про відмову від отримання повістки із підписами уповноважених осіб та свідків. У разі надходження на підприємство листа з ТЦК, відповідальний за ведення військового обліку зобов’язаний вручити повістку військовозобов’язаному працівнику під підпис. Якщо працівник відмовляється від отримання повістки, то відповідальна особа за ведення військового обліку має скласти акт про відмову від підпису та отримання повістки і відправити його до ТЦК. Законодавством чітко не визначено де саме має відбуватися вручення повісток, а тому вручення повістки на вулиці, блокпостах, за місцем проживання тощо не є незаконним. Основна умова – встановлення особи, якій вручається така повістка, що здійснюється на підставі документів, що посвідчують особу (паспорт, посвідчення водія тощо). За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнута до адмінвідповідальності (ст. 210-1 КУпАП). Національній поліції України надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобов’язаних при порушенні законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставляти їх до ТЦК (ст.ст. 259 та 262 КУпАП, ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу»). За ухилення від призову на строкову військову службу та за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, винну особу може бути притягнуто до кримінальної відповідальності (ст.ст. 335, 336 КК України). БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​Кого звільнили від сплати військового збору? У неділю, 19 червня, Верховна Рада проголосувала за проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в бойових діях в умовах воєнного стану. Так, сплата військового збору скасовується для: ➖ Військовослужбовців Збройних Сил України; ➖ Національної гвардії України; ➖ Служби безпеки України, ➖ Служби зовнішньої розвідки України; ➖ Державної прикордонної служби України; ➖ осіб рядового, начальницького складу, працівників Міністерства внутрішніх справ України, ➖ Управління державної охорони України, ➖ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, ➖ інших утворених відповідно до законів України військових формувань та іншими особи, які беруть участь в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії РФ в умовах воєнного стану. БЛОГ ПРАВА | Підписатися

Деякі суди вважають за потрібне самостійно зменшувати розмір витрат на правову допомогу при вирішенні питання про компенсацію їх з іншої сторони. Верховний Суд наголосив - у випадку відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, підстав їх зменшувати у суддів не має. Фабула судового акту: Спільне підприємство (далі - СП) позивалось проти фізособи (відповідача) про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 000 000 грн - але суд не задовольнив вимоги СП. Натомість, представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення для здійснення розподілу судових витрат та стягнення з СП на користь його клієнта витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000 грн. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні його вимог, хоча представник відповідача подав всі документи вчасно, а позивач жодних заперечень чи клопотань з приводу розміру таких витрат - не подавав. Апеляційна інстанція задовольнила вимоги адвоката частково - зменшила з 50 тис, до 5 тис. компенсацію, посилаючись на невідповідність суми складності справи та витраченого часу. Адвокатом була подана касаційна скарга і ВС КЦС її задовольнив, стягнувши із СП 50 тис. компенсації витрат на правову допомогу. Суд мотивував наступним: Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України визначено, що одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України). Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»). Разом із тим - розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Офіс зруйновано, а всі архіви та всі первинні документи неможливо відновити: як діяти платникам податків «У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки у межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів. У разі не відновлення документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Одночасно повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: - дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків; - строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок. Разом з тим, відповідно до п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення № 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов’язково проводиться інвентаризація активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання.

Знаходження за кермом авто особи в нетверезому стані без доказів керування Знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані навіть з увімкнутим  двигуном Керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. У пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» розяснено, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду розяснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли водій почав рухатись. Так, 20.02.2019 року Касаційний адміністративний суду в складі Верховного Суду в рамках справи №404/4467/16-а зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані. Таким чином, знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, оскільки саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна (див. наприклад, рішення Дніпровського апеляційного суду від 07 лютого 2022 р. у справі №205/5986/21). У відповідності до п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення. ВИСНОВОК: З урахуванням вищевказаного, якщо в матеріалах адміністративної справи відсутні належні та допустимі докази керування транспортним засобом «правопорушником», то це само по собі унеможливлює притягнення особи до відповідальності, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП.

В Україні звільнили від призову ще одну категорію чоловіків Загальна мобілізація, що проходить в Україні, тепер не стосуватиметься ще однієї частини чоловічого населення. Верховна Рада звільнила від мобілізації студентів та педагогів професійно-технічних училищ. Набув чинності закон №7272, який звільняє від призову учнів і викладачів ПТУ. За ухвалення законопроєкту №7272 загалом проголосували 360 депутатів. Таким чином, в Україні прирівняли права учнів та викладачів закладів професійно-технічної освіти до прав студентів і викладачів вищих учбових закладів. Відтепер учні та викладачі закладів професійної та професійно-технічної освіти матимуть відстрочку від призову на військову службу. Але є певні нюанси: Відстрочка від мобілізації дається тільки учням, які здобувають освіту на денній або дуальній формі навчання. Відстрочка від призову надається лише викладачам, для яких викладацька діяльність у ПТУ є основним місцем роботи, і працюють вони там не менше ніж на 0,75 ставки.

Чи мають право ЗМІ публікувати фото без згоди автора або осіб, які на ньому зображені? Стаття 307. Захист інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- та відеозйомок  1. Фізична особа може бути знята на фото-,  кіно-,  теле-  чи відеоплівку  лише  за  її  згодою.  Згода  особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.  2. Фізична особа,  яка погодилася на знімання  її  на  фото-, кіно-,   теле-   чи   відеоплівку,  може  вимагати  припинення  їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.  3. Знімання  фізичної  особи  на  фото-,  кіно-,   теле-   чи відеоплівку,  в  тому  числі  таємне,  без  згоди  особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.  Стаття 308. Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах  1. Фотографія,  інші художні твори, на яких зображено фізичну особу,  можуть бути публічно показані,  відтворені,  розповсюджені лише  за  згодою цієї особи,  а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. (маються на увазі члени сім’ї особи).  2. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний,  відтворений або розповсюджений без її згоди. Фізична особа,   яка  позувала  авторові  фотографії,  іншого художнього твору за плату,  а після її смерті - її діти  та  вдова (вдівець), батьки, брати та сестри можуть вимагати припинення публічного показу, відтворення чи розповсюдження фотографії, іншого художнього твору за умови відшкодування автору або іншій особі пов'язаних із цим збитків.  3. Фотографія може бути розповсюджена  без  дозволу  фізичної особи,  яка  зображена  на  ній,  якщо  це  викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб. Наведені статті захищають права осіб, які зображенні на фотографіях. Права фотографа захищаються авторським правом, так як фотографія вважається об’єктом права інтелектуальної власності. Так як творцем і власником є фотограф, то він і володіє користується та розпоряджається своїм твором, самостійно вирішуючи питання про його опублікування. Звичайно, ЗМІ не мають права використовувати без Вашої згоди Ваше фото. Окрім того, закон зобов’язує ЗМІ відповідним чином підписувати фото, посилаючись на автора (крім випадків, коли угодою між фотографом та ЗМІ передбачено інший порядок публікації). Сьогодні нерідко трапляються випадки грубого порушення авторських прав, особливо це стосується поширення творів у мережі Інтернет. З огляду на недостатню розвинутість в Україні інституту права інтелектуальної власності та відповідного законодавства, яке б регулювало дане питання, автори можуть опинитися у скрутному становищі. Для того, щоб захистити себе, радимо, перш ніж здійснити публікацію Ваших авторських фото, наносити на фотографію знак Вашого авторства, певну емблему, ім’я, ініціали. Це дасть змогу вберегтися від подальшого несанкціонованого поширення, а головне - дасть додатковий шанс довести Ваше авторство на той чи інший твір. Пам’ятайте, що виклавши фото у соціальній мережі або іншим чином опублікувавши його, Ви фактично даєте згоду на його подальше використання.

12 червня набув чинності Закон № 2237-IX "Про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" щодо надання можливості територіальній обороні виконувати завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій". "З метою нарощування сил і засобів для стабілізації обстановки, а також у випадку визначення відповідної зони територіальної оборони районом ведення воєнних (бойових) дій військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України та добровольчі формування територіальних громад за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами своєї зони територіальної оборони та в районах ведення воєнних (бойових) дій", – йдеться у законі. Закон також визначає, що уразі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану усі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України. На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій. Документом внесено зміни до деяких положень Закону «Про основи національного спротиву». Зокрема, внесено зміни: до пункту першого частини третьої статті 3 Закону, в якій виключено обмеження виконання завдань територіальною обороною саме до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або/чи угруповання об'єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України; текст ч. 1 статті 20 Закону викладено в такій редакції: "Виконання завдань територіальної оборони здійснюється на всій території України включно з районами ведення воєнних (бойових) дій. Рішення про виконання завдань територіальної оборони в районах ведення воєнних (бойових) дій приймається Головнокомандувачем Збройних Сил України".

​​🚫Скасовано довідки про відсутність (наявність) судимості та про притягнення до кримінальної відповідальності! Офіційним документом тепер є: ✅витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості". 🔗Доступ до цієї інформаційно-аналітичної системи (ІАС), як і можливість отримати витяг, відкритий на порталі МВС - https://vytiah.mvs.gov.ua/app/landing. Витяг засвідчується електронною печаткою служби Єдиної інформаційної системи МВС. Кожен витяг міститиме QR-код, по якому можна знайти на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах ІАС. Підстава - Наказ МВС від 30.03.2022 № 207 «Деякі питання ведення обліку відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості». Наказом визначено, що довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України видаються у формі витягів з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» та визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 листопада 2016 року № 1256 «Про організацію доступу до відомостей персонально-довідкового обліку єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 січня 2017 року за № 22/29890 (із змінами). 🧐Зважайте: доступ до ІАС мають як фізособи, так і органи держвлади, установи та організації в межах наділених повноважень.

Як отримати державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції - м. Львів розповіло, як отримати тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. Так, така допомога призначається, якщо: відомості про одного з батьків (платника аліментів) внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено. Тимчасова допомога призначається дитині віком до 18 років. Вона виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину, та призначається кожні 6 місяців, починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Допомогу призначають з урахуванням матеріального стану сім’ї, в якій виховується дитина, в розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В умовах воєнного часу в Україні термін виплати державної соціальної допомоги, яку було призначено раніше, продовжується на період введення воєнного стану та 1 місяця після його припинення чи скасування. Виплата допомоги не зупиняється, навіть якщо отримувач пропустив строк її перегляду. Після завершення воєнного стану громадяни мають оновити документи. Аби отримати тимчасову допомогу, потрібно до органів соцзахисту населення чи уповноважених осіб виконкомів, ЦНАП подати такі документи: заява; копія свідоцтва про народження дитини; декларація про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. За потреби додатково подаються: рішення суду (виконавчий лист) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину; довідка державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом 6 місяців, що передують місяцю звернення; довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі; повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено. Максимальний розмір тимчасової допомоги для дітей віком до 6 років наразі становить 2100 гривень, для дітей віком від 6 до 18 років – 2618 гривень.

Вручение повестки на улице: нужно ли прибыть в военкомат В последнее время пользователи соцсетей публикуют информацию о вручении повесток на улице, возле метро или в очереди. В ответах пресс-служба Сухопутных войск ВСУ пояснила некоторые моменты. Так, на вопрос о том, не противоречит ли закону практика вручения повесток на блокпостах или в людных местах, например, в метро, очередях на заправку и других местах, в пресс-службе отметили следующее. «Вручение повесток проводится через соответствующие органы местного самоуправления, руководителей предприятий, учреждений, организаций, независимо от формы подчинения и собственности. Кроме того, повестки могут вручаться должностными лицами территориальных центров комплектации и социальной поддержки по месту жительства, по месту работы, а также на улице, на блокпостах и тому подобное. В законе не запрещено вручение повестки в любом месте после установления личности. В повестке определяется дата и время прибытия в территориальный центр для прохождения медицинского осмотра». Вместе с тем, получение повестки еще не значит, что человека мобилизуют. «Вызов - это проверка учетных данных в первую очередь и прохождение медицинского осмотра для определения пригодности», - отметили там. «Если человек не явится по вызову в территориальный центр комплектования и социальной поддержки в военное время, это влечет за собой наложение штрафа от ста до двухсот необлагаемых минимумов доходов граждан (от 1700 до 3400 гривен). Национальная полиция имеет право задерживать военнообязанных при нарушении законодательства о мобилизационной подготовке и мобилизации и доставлять их в территориальный центр комплектования (ст. 259 и 262 КУАП, ч. 3 ст. 38 закона «О воинской обязанности и военной службе»). Кроме того, ст. 336 Уголовного кодекса Украины предусматривает уголовную ответственность за уклонение от призыва на военную службу во время мобилизации и на службу по призыву лиц из числа резервистов в особый период. За это предусмотрено наказание в виде лишения свободы на срок от 3 до 5 лет», - заявили в пресс-службе.

Мінюст роз'яснив порядок державної реєстрації смерті під час воєнного стану В умовах війни працівники ДРАЦС продовжують виконувати свої обов'язки. З метою забезпечення доступу громадян до послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в умовах воєнного стану 26 лютого 2022 року Міністерство юстиції прийняло наказ № 606/5 «Про внесення змін до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.02.2022 за № 255/37591. Так, до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2010 № 3307/5) (далі - Правила реєстрації), внесено певні зміни. Зокрема, главу 1 розділу ІІ доповнено новим пунктом 14, яким визначено, що у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника. Таким чином, було запроваджено принцип екстериторіальності. На час дії воєнного стану державна реєстрація смерті проводиться в день звернення заявника будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Який існує порядок проведення державної смерті під час введення воєнного стану? Державна реєстрація смерті проводиться за заявою будь-якої особи органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа про смерть встановленої форми, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою. Про факт державної реєстрації смерті реєстратор видає заявнику, який звернувся за реєстрацією смерті, свідоцтво про державну реєстрацію смерті на підставі актового запису цивільного стану, складеного в електронному вигляді та на паперовому носії, у повній відповідності до нього, а також витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання. Отримати повторно свідоцтво про смерть пізніше можуть близькі родичі померлого або інші особи, визначені законодавством, у будь-якому відділі ДРАЦС, незалежно від місця проживання заявника та місця складання актового запису по всій території України, де є доступ до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відомості щодо дати та місця смерті вносяться до актового запису про смерть відповідно до лікарського свідоцтва про смерть. Якщо в актовому записі про смерть виявлені помилкові відомості або відсутність певних відомостей за наявності достатніх підстав до актового запису, відповідним відділом ДРАЦС проводиться внесення змін. Заявником щодо внесення змін до актового запису про смерть може бути спадкоємець померлого. Якщо родичі померлого мешкають в регіоні, де відсутня можливість звернення до відділів ДРАЦС (території, де державні органи не здійснюють повноваження через військові дії), вони можуть звернутися через представника, повноваження якого мають ґрунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності (відповідно до статті 244 Цивільного кодексу), або адвоката. Повноваження адвоката на надання правової допомоги підтверджуються документально відповідно до ч. 1 статті 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Після внесення певних змін до актового запису про смерть заявнику повторно видається свідоцтво про смерть. Відповідне роз'яснення надали фахівці Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Мінцифри: Уряд вніс нові зміни до постанови щодо використання електронного підпису на захищеному носії. Обов'язкове використання електронного підпису на захищеному носії в Україні відтермінували на період дії воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення. Сьогодні Уряд ухвалив зміни у відповідну постанову. У 2020 році використання електронного підпису в окремих випадках, коли вимагається кваліфікований, було впроваджено в межах експериментального проекту. А обов'язкове використання е-підпису на захищених носіях планувалося запустити з 31 березня цього року. Експериментальний проект успішно себе зарекомендував. Лише минулого року було отримано 17 млн е-підписів, якими скористалися понад 8 млрд разів. Однак для того, щоб не створювати під час воєнного стану навантаження на надавачів електронних довірчих послуг і великі черги на отримання довірчих послуг, рішення відтермінували. А це означає, що користувачі електронних довірчих послуг із 1 червня 2022 року зможуть і надалі використовувати удосконалені підписи, що базуються на кваліфікованих сертифікатах для е-взаємодії фізичних та юридичних осіб, а також автентифікації в держсистемах.

В Україні запущено послугу одночасного оформлення ID-карти та закордонного паспорта.     Державна міграційна служба повідомляє, що з 23 травня 2022 року можна отримати послугу одночасного оформлення ID-картки та закордонного паспорта.            Зазначимо, що реалізація експериментального проекту передбачена урядовою постановою від 7 травня 2022 року № 541 (набуло чинності 11 травня 2022 року).                   Підстави для отримання послуги:      - у разі оформлення ID-карти вперше у 14 років;                                                  - надалі у разі втрати документів або їх обміну у зв'язку із зміною персональних даних.                             За отриманням послуги можна звертатися до:                                         - підрозділ ДМС;                                        - центр обслуговування "Паспортний сервіс";                                                      - ЦПАУ.                                         Вартість послуги:                                    - 1105 грн (у разі оформлення протягом 20 робочих днів);                    - 1583 грн. (у разі термінового оформлення протягом 7 робочих днів).    У разі оформлення в 14 років вперше оплачується лише послуга оформлення закордонного паспорта.                                На період дії воєнного стану можливі затримки щодо оформлення паспортних документів.

Право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали потерпілі від сексуального насильства та катувань, а також люди, які втратили документи. Розширено коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. 3 травня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України №2238-IX «Про внесення змін до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу» (набирає чинності 20 травня 2022 року). Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту. «Відтепер потерпілі від сексуального насильства та катувань можуть звернутися до системи надання безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Юристи системи надання безоплатної правової допомоги допоможуть їм скласти позовні заяви та інші документи процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень», – зазначила начальниця управління забезпечення доступу до правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Наталія Марчук. Крім того, люди, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, мають право отримати правові послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів. Довідково Як отримати безоплатну правову допомогу в умовах воєнного стану Допомога онлайн За Єдиним контактним номером системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні; номер для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку); у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога»: https://bit.ly/3hwwgqR або «Твоє право»: https://bit.ly/3iorbkE; у месенджерах Телеграм: http://legalaid.gov.ua/telegram.html та Вайбер: http://legalaid.gov.ua/viber.html; у кабінеті клієнта на сайті системи надання безоплатної правової допомоги: https://cabinet.legalaid.gov.ua/; потерпілі від домашнього насильства та свідки можуть отримати онлайн-консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству»: https://t.me/Non_Violence_Bot; правові консультації також можна переглянути на довідково-інформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid», що розміщена за адресою: https://wiki.legalaid.gov.ua. Допомога офлайн Подивитися розташування, номери телефонів та актуальну інформацію про режим роботи бюро правової допомоги місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна на мапі, яка регулярно оновлюється: https://bit.ly/bpd_buro. Там же можна дізнатися графік роботи консультаційних пунктів (дату та час проведення прийому осіб). Звернутися до найближчого бюро правової допомоги за безоплатною первинною та вторинною правовою допомогою можна незалежно від реєстрації місця проживання. Бюро правової допомоги працюють по всій Україні, за винятком регіонів, де наразі тривають воєнні дії.

​​Повідомляємо, що відсьогодні автоматизована система Державного земельного кадастру (АС ДЗК) відновлює роботу в умовах воєнного стану в Україні. Функціонування та ведення кадастрової системи здійснюватиметься з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 № 564 «Деякі питання ведення та функціонування Державного земельного кадастру в умовах воєнного стану», що передбачає створення необхідних умов для відновлення роботи ДЗК під час воєнного стану в Україні, впровадження механізму для захисту відомостей ДЗК від несанкціонованого втручання сторонніх осіб, захисту прав держави, фізичних та юридичних осіб під час внесення до ДЗК відомостей про об'єкти ДЗК та користування такими відомостями, у тому числі шляхом доступу до ДЗК. Пропонуємо вам ознайомитися з детальною інформацією щодо основних змін у роботі АС ДЗК в умовах воєнного стану:

Уряд ухвалив рішення про звільнення від орендної плати.   Підтримана урядом постанова про деякі питання оренди державного та комунального майна у період дії воєнного стану запроваджує спрощений порядком оренди та передбачає надання орендарям пільгових умов. «До кінця цього року повністю звільнено від орендної плати орендарів у місцях, де ведуться бойові дії, до 30 вересня в тих областях, які постраждали від війни та до 30 травня за оренду держмайна не сплачуватимуть в областях з наявною загрозою бойових дій. В усіх інших регіонах орендарі об’єктів держмайна отримують 50-відсоткову знижку, а орендарі єдиних майнових комплексів сплачуватимуть на 25 відсотків менше», – повідомила в.о. голови Фонду держмайна Ольга Батова, додавши, що тим, хто з початку воєнного стану проводив оплату оренди, сплачені кошти будуть зараховані після завершення дії знижок.   За повідомленням ФДМУ, до кінця цього року повністю звільняються від орендної плати орендарі на території адміністративно-територіальних одиниць, де припинено доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції (Донецька, Луганська, Херсонська області, АРК та м. Севастополь та частини Миколаївської, Харківської та Запорізької областей; до 30 вересня – на території областей, де відбувалися бойові дії: Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей та м. Києва (поза межами адміністративно-територіальних одиниць зазначених вище); до 30 травня – на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської і Одеської областей.   Крім того, на всій території України звільняються від орендної плати фізичні особи-підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану. Рішення також передбачає автоматичне продовження дії договорів оренди, які завершуються у період воєнного стану. Водночас договори можуть бути достроково припинені за заявою орендаря. За словами керівниці ФДМУ, ця постанова також створює нові можливості для релокації бізнесу із прифронтових регіонів, адже на новому місці протягом перших шести місяців підприємства сплачуватимуть лише пільгову орендну ставку – 1 гривню за 1 квадратний метр.

Законом України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану" від 14.04.22, Верховна Рада України внесла деякі зміни в Кримінальний процесуальний кодекс України, зокрема в статтю 615, так при проведенні обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, відповідні слідчі (розшукові) дії проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису; наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду або постанови керівника органу прокуратури затримати таку особу. Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури особа під час дії воєнного стану не пізніше двохсот шістнадцяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

🇺🇦 У 2022 році буде проведений Національний мультипредметний тест (НМТ) для здобуття вищої освіти. 🇺🇦 НМТ буде відбуватися у формі комп’ютерного онлайн тестування з трьох предметів (українська мова, математика, історія України). Для різних спеціальностей будуть встановлені різні вагові коефіцієнти оцінок з цих предметів. 🇺🇦 Для вступу на бакалаврат потрібні результати тесту + мотиваційний лист + заява. Подання документів і підтвердження місця навчання буде здійснюватися через інтернет. 🇺🇦 Для вступу в коледж та ЗВО для деяких спеціальностей буде проведений творчий конкурс. 🇺🇦 Для здобуття ступеня магістра на основі ступеня бакалавра передбачається проведення спрощених аналогів ЄВІ, ЄФВВ – магістерського комплексного тесту (МКТ) для спеціальностей «Право», «Міжнародне право» та магістерського тесту навчальної компетентності (МТНК) для кон’юнктурних спеціальностей, які будуть проводитись подібно до НМТ. Для інших спеціальностей вступ відбуватиметься за результатами фахового іспиту в закладі освіти. 🇺🇦 В інших важливих питаннях буде максимально збережено усталені правила та схеми організації роботи. Адресне розміщення бюджетних місць, широкий конкурс, відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції, вступ для здобуття другої освіти, подання 5 заяв на бюджетні місця та до 20 заяв у цілому тощо будуть реалізовуватись відповідно до раніше ухвалених рішень. Більш докладно це буде описано в нових нормативних документах разом зі строками проведення вступної кампанії. Строки вступної кампанії можуть змінюватись у разі несприятливої безпекової ситуації. 🇺🇦 https://www.kmu.gov.ua/news/sergij-shkarlet-u-2022-roci-bude-provedenij-nacionalnij-multipredmetnij-test-dlya-zdobuttya-vishchoyi-osviti

​​🇺🇦 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України підготувало роз’яснювальну інфографіку щодо алгоритму дій якщо насильно депортують до росії.

🇺🇦 01.04.2022 на пленарному засіданні Парламенту прийнято: - закон №7210 — врегулювали питання забезпечення засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії рф; - закон №4147 — створили якісну систему кваліфікацій для об’єктивного оцінювання якості людського капіталу, що надасть кожному право на працю та достойну винагороду; - закон №7209 — дозволити звільняти з військової служби вагітних та надати відстрочку чоловікам і жінкам, які мають неповнолітню дитину; - закон №7180 — спростили процедуру призначення командирів добровольчих формувань ТрО; - закон №7217 — удосконалили порядок комплектування й соцзабезпечення Сил ТрО ЗСУ та добровольчих формувань територіальних громад; - закон №7226 — вдосконалили порядок надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану; - закон №7229 — встановили винагороду за передачу Збройним Силам України бойової техніки держави-агресора: $1 000 000 — за бойовий літак; $100 000 — за танк; - закон №5542–1 — передбачили гарантії 100% відшкодування всіх вкладів у банках, які можуть бути ліквідовані під час війни; - закон №7234 — звільнили від оподаткування митними платежами операції із ввезення товарів для правоохоронних органів, Міноборони України, ЗСУ та інших військових формувань; - закон №7169 — уточнили коло резидентів рф, до активів яких застосовуватиметься примусове вилучення об’єктів права власності в Україні; - закон №7228 — захистили інтереси осіб у сфері інтелектуальної власності під час воєнного стану; - закон №7221 — спростили механізм отримання суб’єктами господарювання держкоштів на компенсацію збитків, пов’язаних із війною; - закон №7176 — забезпечили здійснення моніторингу загроз нацбезпеці України у сфері економіки для їх нейтралізації; - закон №7192 — уповноважили Кабмін визначати на період воєнного стану особливості оренди державного та комунального майна; - закон №7058 — визначили порядок укомплектування спеціалізованих прокуратур військовослужбовцями, їх забезпечення та соцзахисту; - закон №7236 — встановили юридично визначені межі кримінальної відповідальності за поширення інформації про переміщення міжнародної військової допомоги або розташування ЗСУ. Прийнято за основу: - законопроєкт №7232 — збільшимо ставки прямих податків в 1,5 рази для компаній, які не виходять із ринку рф; - законопроєкт №7233 — забезпечимо умови для виробництва спирту етилового денатурованого, біоетанолу, продукції хімічного й технічного призначення; - законопроєкт №7198 — дамо змогу громадянам отримувати компенсацію квадратними метрами за знищене та пошкоджене під час війни житло; - законопроєкт №7172–1 — визначимо процедуру та наслідки заборони проросійських партій в Україні; - законопроєкт №7214 — заборонимо пропаганду російського неонацистського тоталітарного режиму, зокрема — використання символіки вторгнення. https://www.rada.gov.ua/news/Top-novyna/221204.html

Нагадаємо, що 7 березня 2022 року набрав чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану». Зокрема, ним підрозділ 10 розділу XX ПКУ доповнено пунктом 69. Втім, з 17 березня до нового пункту вже внесли зміни – Законом №2120! Так, на початку війни за пп. 69.2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ (у редакції Закону №2118) податкові перевірки не розпочиналися, а розпочаті перевірки були зупинені. Наразі підпункт 69.2 викладений у новій редакції. І законотворці за обома варіантами зробили винятки. Податкових перевірок зараз немає, крім: – камеральних перевірок декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, показники яких сформовані на підставі податкових накладних та/або розрахунків коригування, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або митних декларацій, за винятком товарів (продукції), визначених пп. 215.3.1, 215.3.2, 215.3.2-1 та 215.3.3-1 ПКУ. Увага! Така камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена протягом 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання. – фактичних перевірок. Якщо з камеральними перевірками ситуація більш-менш зрозуміла, то питання проведення фактичних перевірок багатьох бізнесменів засмутило. Повне відновлення фактичних перевірок Спершу слід сказати, що з 17 березня до ст. 80 ПКУ щодо підстав проведення фактичних перевірок внесені зміни щодо розрахунків картками. Зокрема, до: 1) пп. 80.2.2 ПКУ, який вказує на проведення фактичних перевірок з підстав наявності та/або отримання інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі зі забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; 2) пп. 80.2.3 ПКУ в частині підстави проведення фактичних перевірок у разі письмового звернення покупця (споживача), про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. Крім того, слід звернути увагу й на те, що з-під мораторію виведені ВСІ фактичні перевірки без жодних обмежень. Тож, йдеться про фактичні перевірки з будь-яких підстав, наведених у ст. 80 ПКУ. Варто зазначити, що зміни внесені й до п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Тож наразі мораторій на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, поширюється на проведення лише документальних перевірок. Слово «фактичних» вилучено. Важливо! Постановою КМУ №89 був скорочений строк дії обмежень, встановлених п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, дозволивши проведення тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок юросіб, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними.

🇺🇦 25 березня 2022 року Урядом прийнято постанову № 363, якою визначено деякі питання виплат пенсії та грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам 👉Актом внесено зміни до Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596. ➡️З урахуванням змін, заява про виплату пенсії може подаватися одержувачем до органу Пенсійного фонду України не лише особисто за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України або через установи уповноваженого банку, а й в електронній формі через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису. ➡️Крім того, уточнено норми постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”. ➡️Поміж іншого визначено, що виплата (продовження виплати) пенсій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зазначеним в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, (особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”) здійснюється у встановленому законодавством порядку. 📎Довідково: згідно статті 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” пенсія виплачується за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

🇺🇦 Через військову агресію росії мільйони українців втратили житло або через небезпеку були вимушені покинути свої домівки. За даними ООН 6,5 млн. осіб стали вимушеними переселенцями. 🇺🇦 За ініціативи Президента України Володимира Зеленського Уряд України розробив та реалізує комплексну програму підтримки переселенців, яка охоплює три напрямки: гроші, робота та житло. Програма почала роботу з 21 березня з реєстрації тимчасових переселенців територіальними громадами та ЦНАПами. З 30-го березня запрацює реєстрація через застосунок «Дія». Виплати будуть здійснюватися на банківську картку. 🇺🇦 Держава виплатить кожному переселенцю в Україні мінімальну грошову щомісячну допомогу в сумі 2 тисячі гривень. Дана опція буде доступна у застосунку «Дія». 🇺🇦 Також 3 тисячі гривень будуть виплачені на кожну дитину, яка через війну вимушено переїхала в більш безпечні регіони. 🇺🇦 Крім того, Уряд розпочинає програму працевлаштування всіх переселенців. Для цього держава виплачуватиме роботодавцям, які беруть на роботу переселенців з постраждалих регіонів, по 6,5 тис. грн за кожного працевлаштованого. Ці кошти роботодавці будуть витрачати на оплату праці таких працівників. 🇺🇦 Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 331 затверджено Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні: https://www.kmu.gov.ua/.../pro-zatverdzhennya-poryadku... 🇺🇦 Компенсація витрат надається роботодавцю за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом, за таких умов: - роботодавець перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; - розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством; - подання в установленому законодавством порядку податкової звітності за IV квартал 2021 р. або річної звітності за 2021 рік. 🇺🇦 Компенсація витрат надається у розмірі 6500 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення. 🇺🇦 Нещодавно Уряд ухвалив рішення про механізм компенсації комунальних витрат громадам, які надають безкоштовний прихисток переселенцям у школах, садочках, будинках культури та комунальних установах. Проте наразі програма доповнюється, щоб компенсувати витрати за комунальні послуги для сімей, які приймають переселенців у себе вдома. Всі ті, хто відгукнувся на біду, надав дах переселенцям, надав безкоштовний прихисток, отримуватимуть 450 грн в місяць за кожного, кому допомогли, на компенсацію комунальних послуг. 🇺🇦 Нагадаємо, шо відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою (далі - ВПО) є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. 🇺🇦 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. №269 внесені зміни до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”. 🇺🇦 Згідно даної постанови на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р.

№ 64 “Про введення воєнного стану в Україні” https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#n9 🇺🇦 Тобто на отримання довідки і внесення інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб мають право особи, які перемістилися з 24 лютого 2022 р. (дати введення воєнного стану) з наступних областей: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська, а також м. Київ. 🇺🇦 Для отримання довідки особа може звернутися за місцем свого фактичного перебування до: - структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, - уповноваженої особи територіальної громади, - центру надання адміністративних послуг. 🇺🇦 Постанова передбачає можливість подання документів через Портал «Дія» із включенням поданих даних до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та формування довідки в електронному вигляді. 🇺🇦 При зверненні до цих органів, уповноважені особи видають довідку ВПО за своїм підписом і формують електронну справу для включення інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. 🇺🇦 Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника (батьки, усиновителі, а також опікуни та піклувальники). 🇺🇦 Від імені дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, звертається керівник закладу, в який влаштована дитина. 🇺🇦 Від імені дитини до 14 років, яка прибула без супроводу батьків/опікунів, заяву подає родич (бабуся, дідусь, прабабуся, прадідусь, повнолітні брат чи сестра, тітка, дядько) або вітчим, мачуха, у яких проживає дитина. У разі відсутності будь яких родичів заяву подає представник органу опіки та піклування. 🇺🇦 Для оформлення довідки необхідно подати такі документи: 1. Заява (встановленого зразка). 2. Документ, що засвідчує особу і підтверджує громадянство України, або документ, що засвідчує особу і підтверджує її спеціальний статус. 3. Свідоцтво про народження дитини. 🇺🇦 Додатково при необхідності подаються: • документ, що посвідчує особу законного представника; • документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника; • документи, що підтверджують родинні стосунки між дитиною і заявником.

Перевірки повертаються: як податкова контролюватиме платників податків Чому військовий стан не позбавить бізнес від приходу інспекторів Податковий законопроєкт № 7137-д, який парламент ухвалив ще в середині березня і який набув чинності з 17 березня як закон № 2120-IX, крім податкових пільг, передбачає низку норм, що погіршують умови ведення бізнесу. Річ у тім, що згаданий документ дає Державній податковій інспекції право проводити перевірки підприємців і компаній (юридичних осіб). Причому відразу ж після запровадження військового стану в Україні та сама ДПС повідомила про зупинення всіх раніше розпочатих податкових перевірок. Але згодом уряд та Рада вирішили зняти частину обмежень на контрольно-ревізійні заходи. Мораторій на перевірки та його пом'якшення. Як тільки президент Володимир Зеленський 24 лютого оголосив у країні військовий стан, фіскали опублікували роз'яснення, у яких повідомлялося про зупинення всіх розпочатих перевірок без винятку у зв'язку з форс-мажорними обставинами. Через цю саму причину податківці не розпочинали й нових перевірок. Зокрема, їм це заборонив закон №2118-IX, ухвалений парламентом 3 березня 2022 року. Проте вже 13 березня Кабінет Міністрів затвердив постанову № 303, яка, з одного боку, забороняє планові та позапланові перевірки в умовах військового стану, але, з іншого – дозволяє проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, що мають суттєву соціальну значимість. Важливе уточнення: такі перевірки можливі лише за рішенням центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, і лише за наявності загрози життю та здоров'ю людей, а також довкіллю та безпеці держави. «Отже, держава залишила за собою право запобігати невиправданому підвищення цін, створенню штучного дефіциту товарів і послуг, свідомому порушенню стандартів та вимог до виготовлення продукції. Перелік сфер (які можуть потрапити під перевірки. – Mind) не деталізований. Але це радше плюс, ніж мінус, адже дозволяє запобігти низці спекуляцій і зловживань з боку підприємців», – пояснює Людмила Куса, адвокат юридичної фірми Gracers. Але ще більше ситуація змінилася 15 березня, коли Верховна Рада, ухваливши закон №2120-IX, дозволила проведення деяких податкових перевірок. Це камеральні податкові перевірки (здійснюються на підставі податкових декларацій та інших документів, наданих платником податків) і фактичні перевірки, що здійснюються за місцем ведення господарської діяльності. Камеральні перевірки. Щодо камеральних перевірок, то депутати звузили коло компаній, які під них потрапляють. Вони поширюються лише на платників ПДВ, та й то не на всіх. Камеральні перевірки можуть проводитися, якщо платник податків подає заяву на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, яка сформована на підставі зареєстрованих податкових накладних чи митних декларацій. Камеральну перевірку можна провести протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем ​​подання ПДВ-декларації. За результатами перевірки податкова погоджує суму бюджетного відшкодування та вносить дані про неї до відповідного реєстру. «Але слід враховувати, що на час військового стану платникам податків дозволено включати до податкового кредиту суму ПДВ без зареєстрованої податкової накладної (на підставі первинних документів). У разі включення таких сум ПДВ у заяву про повернення суми бюджетного відшкодування камеральна перевірка не проводитиметься», – розповідає Микита Ларіонов, адвокат, старший юрист юридичної фірми Arzinger. Не буде камеральної перевірки і при включенні до заяви суми ПДВ, сплаченої при закупівлі етилового спирту та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Фактичні перевірки. Під фактичні перевірки ризикує потрапити майже будь-який бізнес. «Вони можуть проводитися за будь-якою із передбачених Податковим кодексом підстав», – уточнює Микита Ларіонов.

Зокрема, причиною фактичної перевірки може стати наявність у фіскалів інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства. Це порушення, пов'язані з розрахунками за товари (послуги), із веденням касових операцій, наявністю патентів, ліцензій, із виробництвом та обігом підакцизних товарів. Крім того, перевірку може ініціювати покупець чи споживач, який вирішив поскаржитися на платника податків. У тому числі це скарги на продавців, які відмовляються в умовах воєнного стану приймати в споживачів платіжні картки. «Отже, закон № 2120-IX вніс зміни до підстав для проведення фактичних перевірок у частині розрахунку картками. Тобто всі торгові мережі мають приймати платіжні картки без обмежень», – каже Людмила Куса. Відповідно до ст. 82 ПКУ тривалість фактичної перевірки не може перевищувати 10 днів. Подовження її строку можливе, але не більше ніж на 5 днів. Наслідки перевірок та штрафи. На жаль, попри ситуацію в Україні, відповідальності за порушення підприємці уникнути не зможуть. «Якщо порушення законодавства будуть виявлені саме за результатами податкових перевірок, проведення яких дозволено під час воєнного стану, штрафні санкції нараховуватимуться у загальному порядку», – попереджає Ксенія Добрева, молодший юрист Arzinger. Пом'якшення щодо санкцій є, але їх небагато. Штрафи не застосовуються: у разі відсутності в платника податків можливості своєчасно виконати податкове зобов'язання, якщо він сплатить податки протягом пів року після закінчення воєнного стану; за порушення, пов'язані з нарахуванням та сплатою єдиного соцвнеску (ЕСВ); за порушення при реалізації підакцизних товарів. Тому юристи попереджають, що більшість платників податків сплати штрафів не уникнути. До того ж у податкових інспекторів залишається можливість по-різному трактувати норми законодавства. «Скажімо, якщо звернути увагу на формулювання «у разі відсутності в платника податків можливості своєчасно виконати податкове зобов'язання». Важко припустити, як податкові органи встановлюватимуть наявність чи відсутність такої можливості», – наводить приклад Ксенія Добрева. Якщо підприємець чи компанія не погоджуються з діями перевіряльників, вони завжди мають право оскаржити результати перевірки в адміністративному порядку (у ДПС) або в суді. Хоча у зв'язку зі складною обстановкою в країні висока вірогідність, що судові процеси будуть сильно затягнуті.

БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​❗️ Додаткові виплати для переселенців Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України спільно з Верховним комісаром ООН з питань біженців визначило ключові напрями подальшої співпраці: 1️⃣ забезпечення житлом переміщених осіб шляхом будівництва модульних містечок; 2️⃣ надання прямої грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО). В цьому напрямку працюють вже два проекти, Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій працює над їх розширенням. Допомога надається додатково до допомоги від держави. Так, Управління Верховного комісара ООН з питань захисту біженців спільно з Укрпоштою розпочали виплату кожній переміщеній особі по 2220 грн. Отримати готівку можна через відділення Укрпошти. Запис до програми грошової допомоги розпочався у Львові 23 березня, а тепер також проходить в Ужгороді та Мукачеві. Реєстрація триває за адресами: 🖊 м. Львів, вул. Трускавецька, 2 Б (з 9:00 до 18:00); 🖊 м. Львів, вул. Палія, 15 (з 9:00 до 18:00), вихідний – субота; 🖊 м. Ужгород, Гуманітарний штаб «Совине гніздо», вул. Ференца Ракоци, 2 (пн-пт з 9:00 до 18:00); 🖊 м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 24, Ужгородський міський центр соціальних служб Департаменту соціальної політики (пн-пт з 9:00 до 18:00); 🖊 м. Мукачево, ЦНАП, вул. Духновича, 2 (пн-пт з 9:00 до 18:00). За додатковою інформацією необхідно звертатись за номером телефону: 0800307711 Також програму з надання грошової допомоги розпочало втілювати представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні. Зараз це втілюється на Закарпатті, але в перспективі дію програми планується розширити на інші регіони. Розмір допомоги – також 2220 грн на людину. Ця допомога надаватиметься найбільш уразливим групам серед переміщених осіб. Зокрема: ➖ вагітним жінкам та матерям, що самостійно виховують дітей; ➖ сім’ям із двома і більше дітьми; ➖ родинам, серед членів яких є особи з інвалідністю; ➖ особам похилого віку. Списки вищевказаних категорій опрацьовуватиме Департамент соціального захисту населення Закарпатської ОВА, соціальні працівники територіальних громад. Для отримання допомоги працює наступний алгоритм: 🔹 Особа реєструється в якості ВПО у відповідній області через органи соцзахисту чи ЦНАП. 🔸 У разі якщо особа підпадає під визначені категорії вразливості, вона отримує відповідну допомогу. БЛОГ ПРАВА | Підписатись

​​Ціни за водопостачання можуть змінитися Мінрегіон розробив зміни до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, які враховують особливості її застосування під час дії воєнного стану. Під час дії воєнного стану в Україні значним чином змінилися обсяги споживання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Багато людей виїхало і не в змозі передавати показники лічильників. У зв’язку з цим введено коригуючий коефіцієнт, який враховує такі особливості. Це допоможе запобігти надмірним нарахуванням споживачам, які отримують рахунки за середніми показниками споживання послуги. Відтак починаючи з березня 2022 року нарахування (розподіл) послуг централізованого водопостачання, постачання гарячої води та централізованого водовідведення будуть здійснюватися з урахуванням коригуючого коефіцієнту для тих споживачів, які не передавали показники лічильників води або у яких такі лічильники відсутні. БЛОГ ПРАВА | Підписатись

🇺🇦 У період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 Кодексу законів про працю України та інших законів України щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці за два місяці не застосовуються. 🇺🇦 Таким чином працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці. 🇺🇦 https://dsp.gov.ua/faq/iakshcho-ie-potreba-zminyty-istotni-umovy-pratsi-napryklad-rezhym-roboty-za-iakyi-period-chasu-neobkhidno-povidomyty-pratsivnykiv/?fbclid=IwAR3cK96DhnMhPUcOD-1p2ceHiuC2h-J0g86Q2fwyVMuLXS4ldOBGutVLauU

- організацію освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників; - збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендій та інших виплат, передбачених законом; місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби). 🇺🇦 З метою реалізації зазначених вище гарантій, Закон надає необхідні повноваження органам влади на оперативне прийняття необхідних рішень для врегулювання сфери освіти та науки у воєнний час. 🇺🇦 https://www.kmu.gov.ua/news/mon-deyaki-pitannya-organizaciyi-zdobuttya-zagalnoyi-serednoyi-osviti-ta-osvitnogo-procesu-v-umovah-voyennogo-stanu-v-ukrayini