Моя Яма
Open in Telegram
Зв'язок: @Pankachka Кожен адмін відповідає лиш за свої пости. Завжди раді дискусії чи простому спілкуванню https://t.me/arhivjama - архів
Show more303
Subscribers
No data24 hours
+17 days
+230 days
Posts Archive
303
Repost from Український поступ
Друзі, так як на Поступі зараз зʼявляється велика кількість різносторонніх публікацій, про армію, сучасну українську політику, українську історію, світові новини, прогресивну і ліву теорію, тощо — то проводжу опитування щодо пріоритетів.
Що вам було б цікаво побачити?
Голосування
303
Важливе опитування з дружнього (мого) каналу — прошу долучиться чи написати думки в коментарях
303
Пані і панове нейровідмінні, можливо вас зацікавить оцей чатик:
https://t.me/adhdclub_ua
Там не тільки про ADHD (РДУГ), по факту це просто великий чатік нейровідмінних
303
Repost from Український поступ
До річниці січового стрілецтва
Зараз, здається, виробився такий образ стрільців — нібито доволі аполітичних, стройово-«дисциплінованих», їй-богу навіть військової еліти.
Тоді ж як насправді, це був дуже колоритний, наскільки тоді відповідно бунтарсько-неформальний, рух. Це поети, це організатори театрів і руханок, спортивних виступів, з ультрадемократичною культурою, виборні офіцери — от це про них. Це вишивання костюмів по колориту регіону і часто буквальний косплей козацтва, включно з чубами і застарілою лексикою. Це солдати, які ходили з квітками.
Це також здебільшого все ж різні ліві. Якщо підшукати, я думаю, більшість перших перекладів Кропоткіна, Прудона і Бакуніна українською все ж були від січовиків.
Більшість з них не мало військової освіти. А все ж рʼяно пішли воювати, коли було треба, стали адміністраторами, послами, офіцерами, кооператорами, і прикладали всі свої навички і дух.
Січовики були ближчі до оповчення навколо Гарібальді, чи партизанів Ірландської Республіканської Армії, що відвоювали тій незалежність.
Січовий рух був чимось одночасно культурно-політичним, революційним, громадським, ну і все ж, і військовими героями також.
Сьогодні вкрай важлива річниця. Це сторінка української історії, про яку всі щось «чули», але ніхто нічого не «знає». А все ж значить дуже багато для нас.
303
І одне діло оце, інше діло коли приходить пропозиція для роботи в магазині де стоїть ТВІЙ ФОП
Може на прізвище гляните, я не знаю
303
Repost from Український поступ
+1
Доповнюючи історію багатокультурної Одеси, один із засновників руху за федералізацію Європи, а також персоналістського та комунітаристського рухів (рухи, що виступали проти радикального егоїзму і радикального колективізму, критикували лібералізм і комунізм і були близькі до християнського соціального вчення) Александр Маркович — народився і виріс в Одесі (1904 р.) у єврейській сім'ї.
Александр Маркович був одним з теоретиком т.зв. персоналістського соціалізму, руху на заході, дуже схожий з драгоманівським рухом у нас. Він, разом з іншими активістами став засновником руху за Федералізацію Європи і був одним з його лідерів. Цей рух певний час був одним з головних лоббістів взаємної європейського захисного блоку, і також став частково ідеологічним натхненником майбутнього Європейського Союзу.
303
Repost from Український поступ
У цьому блогпості на вебсайті Фонду Еберта я пропоную новий погляд на Російську революцію — як на Весну Народів цілого регіону від Східної Європи і до Камчатки.
Супроти традиційної історіографії, я починаю свій огляд з 1916 — масового повстання казахів супроти російського панування — важливість котрого і тенденцію, яку це повстання представляло — не змогли осягнути російські інтелектуали і революціонери.
Продовженням цієї «деколоніальної нитки» стала наша з вами рідна революція — що перевела цю Весну Народів у інституційну і державну форму, надавши приклад іншим рухам, народам і країнам.
Революція охопила безліч народів і породила їх перші держави і форми самоврядування. Про цей погляд на 1917 — читати за посиланням! (читається також і з гугл-перекладачем)
https://www.fes.de/news/nicht-nur-weisse-und-rote-der-fruehling-der-nationen-des-ostens-von-1917
