Маруські студії

Чи пов'язане слово «праска» з «прати»? Таке питання постало в кометарях. «Праска» не українське, адже запозичене через польську з німецького «Presse», що споріднене з іншим словом — «прес». Також існує галицьке «желізко», що означає праску. Це чистомовніший аналог, хоч і постав у спільнім узусі з польською «żelazką».

Прання Слово «прати» походить від давнього *pьrati, що також спорінене з «перти» (іти через перешкоди). Первісно «прати» означало «бити». Білизну відбивали праником, щоб вона була чиста. У білоруській мові кажуть по-іншому: мыць бялізну. #етимологія

Прання Слово «прати» походить від давнього *pьrati, що також спорінене з «перти» (іти через перешкоди). Первісно «прати означало «бити. Білизну відбивали праником, щоб вона була чиста. У білоруській мові кажуть по-іншому: мыць бялізну. #етимологія

Коли б ви хотіли підпорити світлі починання і допомогти захисту мови — красної, ошатної, тендітної — наші лицарі ордену мовознавства з честю приймуть вашу лепту з панського скарбу! 5375411414179213 — МоноБанк 5168745104021784 — ПриватБантк

Чому в нас два наголоси: вИпадок і випАдок? Просто в нас не одна літературна традиція, а три: східна (суч.офіц. мова), західна (єдиний офіційний літературний стандарт до СРСР) і північна (убита Московщиною в 18 ст.). Так от у західній традиції система наголосу дуже відрізнялася від східної. Було багато "вирівнянь" або "управильнень" наголосу для зручности й одностайности. Так, схема префікс + корінь + суфікс діставала кореневий наголос незалежно ні від чого: випАдок, вихОдок, недопАлок, перевЕртень. А на сході наголос нерідко був непередбачуваніший: вИпадок, вИходок, недОпалок, перЕвертень; але: заголОвок, понедІлок. #наголос #історія _____ P.S. Франко належав до західної літературної традиції, тому він був саме тим випАдком.

Слово «вторгнення» — #суржик. Його не фіксують старі словники, а внутрішня форма чужа нам. В українській немає дієслова «вторгатися», от і «вторгнення» не може бути.

❓Хочете бути в курсі важливих подій? ✅ Знати, що робити, і бути готовим до всього? 👀 Стежити за ситуацією, та не витрачати на це весь свій час? Автори каналу «Українські новини» зібрали для вас найголовніше. Тільки гідні віри відомості про війну, суспільство, політику.

Жовтий і зелений — однокореневі слова. 🤯? Колись «жовтий» був «жьлтꙑи», з «л». Чому це важливо? Бо це показує корінь -жьл- (грубо кажучи -жел-) та його схожість на -зел-, із чергуванням типу казати/кажу. О, і англійське yellow (з ġeolwe) i gold (з ПІЄ *ǵʰltóm), і наше «золото» (чергування зел-/зол-, як у нЕсти / нОсити) — усе туди ж. Але чим вони думали? Се різні кольори! Ну, як... подумайте про яблуко, що, бувши зелене, плавно наливається жовтим кольором, потім золотавіє. І пес не розбере, коли воно яке! #етимологія

...Одпочиньмо од солов′їної. Коли ви втомилися вчити англійські часи — се вам теж одпочинок. Мова, де дієслово не має часів. Не віриться, правда? В індонезійській мові все залежить од обставин: saya makan nasi — я їм рис; але достатньо додати одне слово й уже: saya makan nasi kemarin — я їв/їла рис учора. Після сього починаєш думати, який хист людина має до поскладнення. Ну, все, ви довідались, тож тепер будете з сим жити... чи житимете ... чи будете жили.😱 #лінгвофакт

Коли ви з західної України, ви могли чути щось типу: ти будеш їв? До фрази «квітка буде зів′яла» не виникає питань, правда? А коли б ми спитали: у фразі "зів′яла квітка" перше слово — дієслово чи прикметник?.. А що, коли скажемо, що наш минулий час не минулий, а це — дієприкметник? 🌚 Історично всі наші форми минулого часу — це колишні віддієслівні прикметники. Слова, що подають причетність до дії, як ознаку того, хто сю дію робив. Минула подія — це подія, що минула (і «що зробила», і «яка»). Упрілий хлопець — це хлопець, що ... впріВ? Колись у нас прикметники могли бути як довгі та короткі, а потім усе перемішалося: повен, повна (короткі) — повний, повная (довгі); і так само: зов′яв, зов′яла (короткі) — зов′ялий, зов′ялая (довгі). Тому коли "зов′яла квітка" зов′ялая, то "ходила баба" — ходилая. Тому баба може сказати й "була ходила" й "буду ходила". Тому будеш казав, шо баба не так говоре?? #діалект #історіямови

Ви знали, що кохають не лише жінку чи чоловіка? А щоби "кохати курочку" не здавалося дивним, погляньмо в корінь. Слова "кохати" й "розкіш" пов'язані спільним коренем (чергування х/ш схоже на муха/мушка). Але, що менше сподівано, воно пов'язане й зо словом "чесати", а тому й із косою волосся (чергування приголосних рівня писати/пишу, а голосних — як носити/нести). Сюди ж московське "коснуться". По суті, за всіми сими розгалуженнями стоїть базова ідея такого поводження, коли хтось не хоче грубо порушити те, з чим узаємодіє, а натомість справує з тим м'яко, торкається дбайливо, і це відображає нутрішнє глибоке цінуваннє того: цей хтось касає, чеше, розкошує, кохає. Тому можна любити, можна дбати, а можна все водночас — кохати. #етимологія

Слова на кшталт «одежа», «держати», «ждати», «од», «оба́»* — зовсім не суржик. Хоча сучасне почування може зводити нас, бо часто ми одразу списуємо з рахунків те, що звучить не «аби-не-як-у-москаля». Часто, бо не знаємо того, що з протилежного боку історичних подій — польської мови (trzymać, czekać, obydwa, чит. як «тшимачь», «чекачь», «обидва»). Але почування мови й смак треба вміти розвивати й витоншувати, адже цими словами не гребували ні наші письменники, ні дорадянські словники, ні козацька старшина у своїм справочинстві, ані давньоруські писарі (за часів, коли Москви ще навіть не було) — то невже нам вирікати суд супроти віковічної спадщини й одмовлятись од свого просто, бо хтось немилий його взяв? Тому будемо вчитися відрізняти зерно від полови: #псевдосуржик і #суржик 🤺 ______________________________ *Згадайте текст «Двох Кольорів»: «оба́ на полотні, в душі моїй оба́».

#усмішка Конструкції на штиб "кимось зроблено", зокрема "президентом підписано", не властиві українській мові. Додатком в орудному відмінку можуть виступати предмети: "підписано ручкою". Щодо осіб використовуємо прямий підмет: "президент підписав".

κάτά- ~ κάτά "вниз; проти; вздовж; крізь"

#усмішка

Індик #походження #етимологія Походить від лат. indicus, що від фрази pāvō indicus «індійський павич». Індиків привезли в Європу в XVI ст. з Америки, або так званої Вест-Індії.

#походжнння #спорідненість

#вислови #файнеслово Біла челядь — жінки, жіноцтво. Приклад: Вітаємо білу челядь із Міжнародним днем боротьби за права жінок!

#усмішка