Маруські студії

Іван Нечуй-Левицкий був проти букви ї і називав дві крапки над літерою — «двоєніє аллилуй». Він уважав, що вони не потрібні і все одно їх перестануть ставити, як у московській мові перестали над ë. #лінгвофакт

На каналі якось був допис про зв'язок моск. ребенок і раб. У коментарях завважили ще про слово парубок. Так, воно від *orbъ — раб, слуга, пов'язане з *orbiti — робити. У білоруській па‌рабо‌к — найманий робітник, у польській і чеській parobek — невільник, раб. Московські діти й українські хлопці — раби? 😱. Ем, ні, мова не працює так. Етимологія ≠ значення. Навіщо тоді вивчати походження, коли воно не каже про пряме значення? Бо воно показує мотивацію, внутрішню форму, глибинне уявлення чи асоціацію. Спорідненість виявляє розвиток слів, перебільшення або применшення сенсів. Цікаво, як сильно вони можуть мінятися. Отже, королеви, обійдімось без токсичного фемінізму. 💃. P. S. А ще мене так смішить, коли зіставляють етимологічно не пов'язані слова. Як-от московське брак і українське брак. Мовляв, у нас шлюб це любов, а в них шлюб то вада. 🤭. А в словник подивитись? #етимологія

Що таке кучма? Це не лише прізвище другого президента. У словнику це означає високу баранячу шапку. На портреті Крамського зображений Шевченко в кучмі. А ще так називають скуйовджене, настовбурчене волосся. #значення

#етимологія Пацюк первісно означало порося. Щурів прозвали, перебільшуючи їхній вигляд, мовляв, такі великі й товсті, як свині. Пацюк від паця́, що від вигуку паць, яким кличуть свиней. А їх так кличуть, імітуючи звуки, що робить свиня під час їди. Походження слова щур не зовсім ясне, але воно є в інших слов'янських мовах: польській, білоруській, чеській (означає скорпіон), болгарській і македонській (озн. цвіркун), словенській (тарган; цвіркун).

Московске брак запозичене зі старослов'янської і походить від слова брати. Утворене так само, як знак від знати. Не має жодного зв'язку зі словом брак (нестача; вада), яке від середньоверхньонімецького brak. #етимологія

Лаврентій Зизаній у 1596 році написав «Лексис» — словник, де переклав церковнослов'янські слова на тогочасну українську мову, словами автора — на простый рꙋскıй дıалектъ. Мені здалося милим, що він перекладає неприкоснове́ный словом недоткне́ный. #словник #історія

Якщо хочете підтримати авторку, ось покликання: 5375411414179213 — Монобанк 5168 7451 4024 1438 — ПриватБанк

Привіт, читачі! Канал переходить у новий формат: я буду ділитися досвідом і цікавинками, що дізналась, коли вивчала мовознавство. Казати вам, як говорити, або захищати «чистоту» мови, я не буду. Навпаки: ознайомлювати з її різноманіттям і багатством. Окрім української, часом писатиму і про інші мови. Щиро ваша Маруся Влох

<...> деякі іншомовні слова прищепилися в науковій мові через естетичні або етичні міркування. <...> рептилії (замість питомого гади), суїцид (замість самогубство), летальний (замість смертельний), лібідо (букв, потяг, хтивість) <...> Р. Етьємбль наводить характерний випадок: коли одній пацієнтці запропонували пройти гістеректомію, та, зачарована незвичним терміном, відразу ж погодилася, хоч і не знала, що він означає.

Пилип Селігей, стаття "Що нам робити із запозиченнями?"

Слово кацап виводять від как цап. Ця думка домінує, хоча Агатангел Кримський писав, що воно від турецького або кримськотатарського kassap (м'ясник). #етимологія

#слово #церконвословʼянізм Жупел — кипляча смола чи сірка, у якій киплять грішники. У переносному сенсі — страховисько, те, чим можна налякати. Церковнослов'янізм, споріднений із латин. sulphur.

Викопнете мене, як шолудиву собаку й зробите з мого винаходу жупел для залякування світу

Олесь Бердник, 1959.

Словник стає застарілим, як-тільки його виносять із друкарні.

Казав Олександр Скопненко, академік, викладач лексикології в Києво-Могилянській академії. #цитата

Яке ваше улюблене слово? Моє — кибалка. Прочитала в Котляревського, означає жіночий головний убір у формі півмісяця. Свої слова пишіть у коментарі.

Добрий вечер, друзї! Якщо ви поїхали на Різдво додому, у вас є батько-мати, баби-дїди чи навіть прабаби-прадїди, розпитайте їх про то, як колись було, як святкували. Як прикрашали, що стелили, що готували. Спитайте про своїх пра і прапра: що вони носили, з якої материї, на чім готували їсти, що їли, які жарти/примовки казали. А найкрасше — запишіть на диктофон. Се важливо, бо се часть вашої істориї, вашої традициї. Якщо хочете, щоб записи потрапили до всеукраїньского диялєктольоґічного корпусу, пишіть в особисті @young_again_vm.

#мовна_зрада Скільки помилок ви бачите?

#продуктивний_корінь #етимологія #споріднені Поговорімо про слово протоіндоєвропейський корінь *sed- і його розвиток у сучасних мовах: 1) сидіти, сісти, звідси ж англ. to sit; 2) село (колись *sedlo) — букв "там, де сидять, де осіли"; 3) пизда (пи-сд-а), — перв. місце, на якому сидять; 4) зал (зала, заля, саля) — від фр. salle, що від протогреманського *sal — приміщення, де сидять;

#цікавий_факт У Грузії до IV століття і приходу християнства писали арамейською мовою.