Лариса Білозір 🇺🇦

🇪🇺🇺🇦 Сьогодні в Європарламенті наша делегація українських парламентарок також говорила з європейськими колегами про підтримку України. Безумовно, євроінтеграція для нас важлива. Але зараз, коли росія веде війну на виснаження, щодня атакує та тероризує нашу країну, нам насамперед потрібно вистояти й вижити. 📍Тому ключові питання - це посилення ППО, санкційного тиску, фінансової та військової допомоги Україні.

🇩🇪 Німеччина надасть Україні додаткові ракети PAC-2 до Patriot зі складів Бундесверу. Як голова міжпарламентської групи дружби 🇺🇦🇩🇪 я завжди радію таким новинам. Кожна зустріч на рівні парламентарів, дипломатів, урядів — це внесок у такі рішення, за які ми щиро вдячні Німеччині. Продовжуємо працювати на дипломатичному напрямку, адже, враховуючи чи не щоденні обстріли, нам необхідно отримати максимальну кількість засобів ППО.

росія завдала удару по журналістах. Ударний дрон атакував будівлю телеканала «Ми - Україна». Просто посеред дня. Саме тоді, коли журналісти були в ефірі. Будівля частково зруйнована. На місці працюють усі необхідні служби. Станом на зараз відомо про пʼятьох постраждалих. На жаль, кількість ще може збільшитися.

Сьогодні Росія завдала удару по медіа, по журналістах. Ударний дрон атакував будівлю телеканала «Ми – Україна» телемарафону «Єдині новини». Просто посеред дня. Саме тоді, коли журналісти були в ефірі. Будівля частково зруйнована. На місці працюють усі необхідні служби. Працівники ДСНС уже загасили пожежу. Станом на зараз відомо про пʼятьох постраждалих. На жаль, кількість ще може збільшитися. «Шахеди» проти медіа – це нова сторінка російської деградації, і точно має бути реакція Європи і світу на це. Не можна залишати безкарним жоден удар по Україні й українцях – по життю. Росію потрібно зупинити, і це можливо тільки завдяки спільним зусиллям.

Разом із делегацією Верховної Ради України на чолі із заступницею Голови ВРУ Оленою Кондратюк розпочинаємо роботу в межах Women Empowerment Programme в Європарламенті🇪🇺🇺🇦 Сьогодні ми з жіночою делегацією тут в Брюсселі після ще однієї страшної ночі для України - російські ракети й дрони знову атакували наші міста, наших людей, наших рідних та дітей. Останній місяць ми фактично живемо в режимі виживання - під щоденними атаками. Тому тут, у Європарламенті, наше головне завдання не лише промотувати Євроінтеграцію, а знову і знову доносити: Україні потрібно для цього елементарно вистояти, потрібен захист не завтра, а зараз. Більше ППО, більше військової допомоги, більше підтримки нашим ЗСУ, щоб зберегти життя, щоб зберегти країну. Бо сьогодні безпека України - це також безпека всієї Європи.

Сьогодні дефіцит водіїв шкільних автобусів уже напряму впливає на можливість дітей навчатися очно. 📄Починаючи з минулого року я отримала чимало звернень щодо проблем із підвезенням дітей через брак водіїв. ☝🏻Знайти людину, яка має необхідну категорію водійських прав і досвід, готова щодня нести відповідальність за життя та безпеку дітей і водночас працювати за невисоку зарплату, надзвичайно складно. А після мобілізації водіїв, ситуація стала критичною. 📌Наразі механізм бронювання водіїв шкільних автобусів передбачений лише через отримання навчальним закладом статусу критично важливої установи. Але для бюджетних закладів освіти виконати встановлені критерії, зокрема щодо рівня заробітної плати, часто просто нереально. Вважаю, що Уряд все-таки має звернути увагу на проблему та передбачити ефективний механізм бронювання - за посадою, за аналогією з педагогічними працівниками. Адже для багатьох дітей шкільний автобус єдина можливість дістатися до школи, особливо в сільській місцевості. 📎БІЛЬШЕ

Бо сьогодні, дивлячись на те, що залишилося від нашого торговельного центру, ми особливо гостро розуміємо: «Епіцентр» — це не стіни. «Епіцентр» — це люди.

Майже добу ми боролися за наш торговельний центр у Миколаєві 🥲 10 наших хлопців, працівників компанії, власними руками загасили чотири пожежі підряд. Підіймалися на дах. Заходили всередину охопленої вогнем будівлі. Перекривали пошкоджені труби. Рятували техніку. Ховалися від шахедів — і знову поверталися до вогню. Вони майже врятували торговельний центр. Майже. Але росіяни були націлені його знищити. Шість влучань. Протягом однієї доби. В один торговельний центр. Сьогодні нам нестерпно болить через цю втрату. І водночас ми відчуваємо величезну гордість за людей, з якими працюємо. За тих, хто вчора боровся не просто за стіни й товар. Вони рятували свою роботу, своїх колег, частину свого життя і ту опору, яка особливо важлива у прифронтовому місті. А сьогодні біля згарища стоїть наша Юлія Малюта. Вона пропрацювала в «Епіцентрі» півтора року. Учора залишалася тут до півночі. Сьогодні вранці знову приїхала. І плаче. «Я не знаю, що мені тепер робити, чесно. Я залишилася без роботи. У мене троє дітей. Одна дитина ще зовсім маленька — їй лише п’ять років. Я дивлюся на все це і просто плачу. Це було наше життя. Для нас це була друга родина. Ми всі підтримували одне одного, були як одна сім’я. А тепер дуже багато людей залишилися без роботи». За цими словами — справжня ціна кожного знищеного українського підприємства. Це не квадратні метри. Не стіни. Не товар. Це сотні людських життів. У миколаївському «Епіцентрі» працювали 520 людей. Серед них — ті, кого ми перевели зі зруйнованих об’єктів у Херсоні, Запоріжжі, Одесі. Вони вже одного разу втратили своє місце роботи. Починали все спочатку і знаходили нову опору тут, у Миколаєві. Тепер вони втратили її знову. Але цю історію ми хочемо розповісти не лише через біль. Ми хочемо розповісти її через гордість за наших людей. Те, що вони зробили, — неймовірно. Вони боролися до останнього. Вірили до останнього. Не здавалися до останнього. Коли почалася атака, вони сховали в укриттях увесь персонал і відвідувачів. Дочекалися, поки небезпека мине, — і пішли рятувати будівлю, яку вважають своїм другим домом. Перший шахед влучив у центральну частину торговельного центру. Заступник директора з адміністративно-господарської діяльності Вадим Ларіонов піднявся на дах і практично самотужки загасив займання. У цей час усередині торговельного центру з вогнем боролася ланка пожежогасіння служби безпеки на чолі із Сергієм Адабіром та старшими зміни. Вони загасили пожежу. Близько 18:00 — ще два удари один за одним. І знову наші люди йдуть до вогню, навіть не чекаючи на ДСНС. Начальник десятого відділу Владислав Шаповалов гасить вуличний майданчик і все, що палає зовні. Вадим Ларіонов — фасад. До них приєднуються рятувальники. Вони знову гасять пожежу. Ще одне влучання — у район центру меблів. Спрацьовує система пожежогасіння. Близько восьмої вечора, після чотирьох влучань, торговельний центр практично врятований. Залишається лише тління. А потім прилітає ще один шахед - падає. Але наступний влучає в ціль. Попадає у склад Центру меблів. І саме в цей момент над містом продовжують кружляти ще два дрони. Люди та рятувальники змушені піти в укриття. Близько пів години вони не можуть підійти до пожежі. Цього часу вистачає. Вітер жене полум’я вглиб торговельного центру. Коли люди повертаються, вогонь уже набрав такої сили, що починають складатися стіни. «Якби не останнє влучання, ми б урятували торговельний центр. Ми справді дуже старалися», — говорить директор ТЦ Олександр Дмитришин. Для прифронтового Миколаєва цей «Епіцентр» був набагато більшим, ніж магазин. Сюди приходили сім’ями. Тут гуляли з дітьми, купували необхідне, пили каву, заряджали телефони. Сюди їхали навіть із Херсона. Це було одне з небагатьох місць, де посеред війни люди ще могли відчути звичайне життя. Сьогодні на його місці — згарище. А поруч стоять наші люди. Ті, хто майже добу боровся за свій «Епіцентр». Вадим Ларіонов. Сергій Адабір. Владислав Шаповалов. І їхні колеги, які були поруч. Ми хочемо, щоб ви знали їхні імена.

🏫🚌Проблеми шкільного харчування та дефіцит водіїв автобусів через мобілізацію, — народна депутатка України Лариса Білозір Школам бракує їдалень і кухарів для організації харчування, тому уряд має допомогти закладам. Водночас через мобілізацію водіїв шкільних автобусів діти в громадах змушені вчитися дистанційно. Телеканал Рада

Ворог безупинно продовжує посилювати терор проти України. Під ударом різні регіони, знову і знову - наша столиця, Київщина, прикордоння. Минулої ночі чергових ударів зазнали Одеса, Київ, Суми. У таких умовах ми маємо робити все, щоб кошти, які наші міжнародні партнери виділяють на допомогу Україні, перетворювалися на максимально можливу кількість зброї для наших Сил оборони. ❗Верховна Рада підтримала два важливі законопроєкти - №15463-1 та №15464-1. Відтепер митниця та податкова не стягуватимуть ПДВ та мито при імпорті закордонних комплектуючих для виконання контрактів за якими іноземні держави фінансують виробництво зброї для ЗСУ. На сьогодні виробник при ввезенні комплектуючих змушений був сплачувати додаткові податки. Через це собівартість української зброї зростала щонайменше на 20%, а іноді й більше. ✅ Тепер умови для таких контрактів будуть прирівняні до державних оборонних контрактів. ☝🏻 Менша собівартість - більше зброї за ті самі кошти партнерів. Більше зброї - сильніші Сили оборони 🇺🇦

❗️Внаслідок ворожої атаки на Вінниччині відбулося ймовірне падіння уламків БПЛА. Станом на зараз відомо про двох поранених людей. Їм надається необхідна допомога. Вінницька ОВА

Сьогодні неодноразові повітряні тривоги знову перервали засідання Верховної Ради, яке поки що проходить у звичному залі парламенту. Відповідно, розгляд законопроєктів порядку денного переноситься та відтерміновується. Так не повинно бути. Адже більшість питань, які розглядає парламент, безпосередньо пов’язані з обороною та забезпеченням життєдіяльності країни в умовах боротьби з ворогом. Зокрема, сьогодні на розгляд планувалися два законопроєкти, спрямовані на те, щоб кошти, які виділяють Україні міжнародні партнери, максимально ефективно перетворювалися на зброю для фронту. Є важливі соціальні ініціативи, законопроєкти щодо підготовки до опалювального періоду та багато інших рішень, які не можуть чекати тижнями на розгляд. Адже від своєчасного голосування залежить їх реалізація і, відповідно, те, як вони вплинуть на українців. Також і євроінтеграційні законопроєкти, від своєчасного ухвалення яких залежить виконання наших зобов’язань перед ЄС та можливість отримувати необхідну міжнародну фінансову підтримку. 📍Саме тому я вважаю, що перенесення голосування у підвальне приміщення Верховної Ради є дійсно реальним виходом із цієї ситуації. Ще у 2022 році були спроби організувати роботу парламенту в іншому приміщенні. Водночас Регламент визначає, що засідання проводяться у будинку Верховної Ради України за адресою: вул. Грушевського, 5. Зараз адреса проведення засідань не змінюється. Йдеться про можливість мати у підвальному приміщенні альтернативне місце для голосування, яке дозволить продовжувати роботу під час повітряної тривоги. Сьогодні ми вже спробували протестувати нову систему голосування. Тестування пройшло успішно - система працює ефективно і досить функціональна. Використовуватимуться мобільні телефони чи планшети, а вхід здійснюватиметься лише за персональним кодом. Важливо, що програмне забезпечення розроблене безпосередньо Апаратом Верховної Ради. ❗Тому вважаю, що не потрібно чекати чергового зірваного через повітряну тривогу засідання. А вже зараз якнайшвидше законодавчо закріпити новий механізм і, за потреби, внести відповідні зміни до Регламенту, щоб повноцінно продовжувати роботу. Верховна Рада як ключова державна інституція має працювати. І це не питання політичних дискусій - це питання спроможності держави вчасно приймати необхідні рішення.

❤️‍🩹 У Києві росія завдала удару по Національному університету харчових технологій просто під час навчального процесу. Це черговий акт терору та воєнний злочин росії. Відомо про 4 постраждалих. На щастя, 160 студентів вчасно спустилися до укриття.

Можна облаштувати сучасний простір, запровадити електронну чергу, додати сотні послуг і цифрові сервіси. Але якщо громада не може втримати фахових працівників, якість послуг для жителів неминуче падає. Саме тому гідна оплата праці посадових осіб місцевого самоврядування - не другорядне кадрове питання, а передумова роботи ЦНАПів. За результатами дослідження законодавчих пріоритетів, 68% опитаних керівників органів місцевого самоврядування назвали зміни щодо оплати праці найважливішими. Проблему мотивації кваліфікованих кадрів через низькі оклади бачать 80% респондентів. Про це під час Форуму «Децентралізація 2026. Законодавчий порядок денний» говорила народна депутатка України, голова підкомітету з питань адміністративних послуг та адміністративних процедур Лариса Білозір. «Можна створити сучасний простір, можна зробити найкрасивіші ЦНАПи, забезпечити цифрові сервіси, додати туди 500-600 послуг. Але працівники громад є основою якісного сервісу. Ми маємо величезну кадрову проблему на місцях», - зазначила вона. Другий важливий крок - законопроєкт про адміністративний збір. Він має встановити зрозумілі та економічно обґрунтовані правила оплати адміністративних послуг, щоб ЦНАПи могли оновлювати техніку, забезпечувати робочі місця й утримувати кваліфіковані команди. Йдеться про фінансову сталість сервісу, а не про формальне підвищення вартості послуг. Лариса Білозір також наголосила на потребі передавати послуги ближче до людей, а не вилучати їх із громад під гаслом оптимізації. Там, де це можливо, жителі мають отримувати послуги через ЦНАП - у звичній точці доступу, а не долаючи зайві бюрократичні маршрути. Ще одне завдання - повноцінне застосування Закону «Про адміністративну процедуру». Він дає людині право розуміти мотиви рішення органу влади, бути вислуханою та оскаржити рішення в досудовому порядку. За оцінкою народної депутатки, цей потенціал поки використовується лише частково. Форум організувала ГО «ДЕСПРО» за сприяння Програми EGAP, яку виконує Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії. Посилання на повний матеріал: https://decentralization.ua/news/21009

1 вересня - це завжди про початок. Проте сьогодні він зовсім не такий, яким мав би бути. День знань завжди давав особливе відчуття, що попри все життя продовжується. Наші діти зростають під звуки повітряних тривог та вибухів, змалечку знають, що таке укриття, перерваний урок і повідомлення про небезпеку, але навчаються, мріють і будують своє майбутнє - навіть попри війну. Сьогодні в навчальних закладах України розпочався новий навчальний рік. І вже сьогодні шкільні подвір’я та класи знову мали б наповнитися дитячим сміхом і гомоном. Зустрічі, обійми - усе це завжди було невід’ємною частиною 1 вересня. 🔔 Але сьогодні символічний перший дзвоник пролунав не скрізь, і в частині закладів він відбувся у дистанційному форматі. У прифронтових регіонах навчання вже давно відбувається в особливих умовах. А останніми днями під безперервними обстрілами опинилися столиця та Київщина. Цієї ночі росія завдала чергового масованого удару ракетами. Ворог забирає в наших дітей навіть можливість просто спокійно піти до школи. Тому кожен заклад сьогодні розпочав навчальний рік відповідно до безпекової ситуації. І досить складно однозначно сказати, яким він буде надалі. В умовах війни нам насамперед потрібні безпека, стабільність і можливість забезпечити дітям якісний освітній процес. Водночас питання належних укриттів у закладах освіти досі повністю не вирішене, навіть у Києві. Але впевнена, що цей навчальний рік, попри всі труднощі, буде сповнений працею, новими знаннями, досягненнями наших дітей і вірою в майбутнє України. 💛 Дорогі діти, нехай у цьому навчальному році у вас буде більше спокійних днів, нових відкриттів, добрих друзів і приводів пишатися собою. Як би не хотів зламати нас ворог, ми вистоїмо, будемо вчитися, працювати, виховувати й навчати дітей. І наступний навчальний рік, сподіваюся, зустрінемо у мирній Україні! 🇺🇦

Про роботу Верховної Ради. Що відомо станом на зараз. Дійсно, розглядається варіант того, щоб робота Ради під час тривоги замість зупинки (як це відбувається зараз), продовжувалась в більш безпечних підвальних приміщеннях. Там вже йдуть розмови про те, щоб перебудовувати частину з них. Можливо знадобиться знести стіну та перегородки в деяких приміщеннях, обʼєднати їх. Але це все не зробиться за один день. Потрібне фактично перепланування. Ну і ще необхідно вирішити, як Рада може голосувати. Наприклад, за допомогою планшетів, телефонів. Тому зараз скоріше більше питань, ніж відповідей, як може працювати парламент в таких умовах. Олексій Гончаренко

На Вінниччині внаслідок атаки ворога відбулося загорання господарчої будівлі житлового будинку в одній з громад. Станом на зараз пожежа локалізована. На щастя, поранених немає.

❗️ Головні очікувані напрямки завдання ворогом майбутнього ракетного удару — Київ та околиці, а також Львів й об’єкти критичної інфраструктури у Львівській, Івано-Франківській і Волинській областях. Очікуваний час атаки — ніч на 30 серпня або з 30 на 31 серпня.

За даними української розвідки, підтверджено інформацію про готовність до застосування ворогом двох бортів Ту-160, трьох Ту-95МС, двох МіГ-31К/І, чотирьох носіїв КРМБ «Калібр» — сумарним залпом 34 ракети. Припускається застосування ракет одночасно з хвилями реактивних БпЛА. Додаткову загрозу для Чернігівської, Сумської і Київської областей та Києва становить розгортання в Брянской і Курской областях установок для пусків ракет РМ-48У.

ℹ️ РМ-48У — російська керована балістична ракета, створена на основі зенітної ракети сімейства 48Н6. Для запуску росія використовує переобладнані пускові установки комплексів С-400; ракета призначена для ударів по наземних цілях і, зокрема, може застосовуватися для перевантаження української ППО. Перше підтверджене застосування РМ-48У проти України зафіксували в ніч на 20 січня 2026 року. Ракета оснащується уламково-фугасною бойовою частиною масою приблизно 150–180 кг. У 2026 році росія запланувала виготовити до 500 таких ракет; за оцінкою ГУР, їхній запас становить близько 400 одиниць. ГУР повідомляло, що станом на кінець серпня росія мала до 17 переобладнаних пускових С-400, зведених у п’ять спеціальних ракетних груп у Брянській та Ростовській областях. Інтенсивність застосування зростає: із січня по червень росія використовувала близько 15 РМ-48У на місяць, а лише за 20 днів липня — 46. У досліджених уламках РМ-48У українські фахівці виявили іноземні компоненти систем навігації, зокрема французькі лазерні модулі 3SP Technologies для гіроскопів; загалом у російській балістиці фіксуються комплектуючі зі США, Тайваню, Японії, Німеччини, Швейцарії, Китаю, Франції та Великої Британії. Ключова особливість РМ-48У — вона дешевша за «Іскандер-М», а значні запаси й можливість запуску з переобладнаних С-400 дозволяють росії масово додавати її до комбінованих ударів, зокрема по Києву. 🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝 🚀Приєднатися до ZN.UA

🙏💔 37 людей загинули, 130 будинків пошкоджено на кількох вулицях, ще близько 400 людей евакуйовано після атаки росіян дронами по складах у Бучанському районі Київщини. Пошуки людей ще тривають… Серед загиблих – голова Дмитрівської громади Тарас Дідич. Він одним із перших приїхав на місце удару, щоб бути поруч із людьми та допомагати. Це страшна трагедія. Співчуття родинам загиблих… 🕯️ Ірина Констанкевччи