house 44

Типовий день Макса і Льюїса

Топ 3 третьої практики Гран-прі Італії

фан-форум

рідке явище: Льюїс сьогодні був за кермом Ferrari, коли приїхав на трек

Льюїс у паддоку сьогодні

Які у тебе очікування щодо завтрашнього дня? Льюїс:

Може бути напружено, все дуже рівно. Так, нам доведеться змагатися з McLaren і Mercedes — вони дуже, дуже сильні. Кожного вікенду Mercedes просто дуже, дуже швидкі. Тож, безперечно, буде важко, але нам справді треба сьогодні ввечері докласти всіх зусиль і спробувати щось витягнути з ситуації.

Очевидно, потенціал є. Як би було чудово, якби ви змогли кваліфікуватися у першому ряду або здобути поул-позицію? Льюїс:

О, це ж мрія. Це мрія мрій. Гм, чи зможемо ми це зробити — це велике питання, і сьогодні ввечері доведеться докласти чимало зусиль, щоб спробувати з’ясувати, чи не припустилися ми десь помилок і чи є якісь моменти, які ми можемо покращити — а таких моментів є безліч. Але також, як я вже казав, думаю, що перебування в потрібному місці в потрібний час на трасі дуже допоможе

.

сторіс📸

невеликі оновлення на шоломі Льюїса пофарбовані зірки✨

Топ 3 першої практики Гран-прі Італії

Льюїс про те, як він з татом намагався наздогнати Ніко Розберга по дорозі на змагання:

Коли я займався картингом, пам’ятаю, як ми приїжджали на трасу на дуже старій орендованій машині Cinquecento, яку ми з татом взяли в оренду, щоб доїхати з аеропорту, а Ніко з’являвся на Lamborghini Diablo — на жовтому Lamborghini Diablo. І я пам’ятаю, як ми намагалися їхати за ним на цьому Cinquecento, а він зі своїм татом просто зникли перед нами, і я подумав: «Це найкрутіше, що я бачив. Це було так класно». І ось, знаєте, якщо перенестися в сьогодення, то те, що я зараз можу приїхати на цьому класному авто [F40] — звісно, я не бачив нікого на Cinquecento позаду себе, але це справді, справді щось особливе.

Кімі Антонеллі їде сюди, лідируючи в чемпіонаті, але, як ми розуміємо, йому доведеться стартувати з кінця стартового ряду. Тож наскільки це важливо з точки зору чемпіонату для вас цього вікенду? І як додаткове запитання: чи можете ви уявити, що саме він, італієць, колись у майбутньому стане вашим наступником у Ferrari? Льюїс:

Все можливо. Правда в тому, що є багато чудових пілотів, які можуть приєднатися до Ferrari в майбутньому. Я вважаю, що Ferrari — це Ferrari. Наскільки я знаю, для італійців найважливіше — це Папа Римський і Ferrari, а також паста, піца та родина, розумієте. Тож я вважаю, що це чудово, і він, очевидно, ще на початку свого шляху. Тото найближчим часом його не відпустить. І очевидно те, що якщо подивитися на результати та розриви між усіма командами, то бачиш три провідні команди, а потім — великий розрив у плані продуктивності, і ще одну групу, яка їде дуже щільно одна за одною. Тож, хоча Кімі й стартуватиме з кінця стартового ряду, завдяки потужності, яку він має — а її більше, ніж у більшості болідів навколо нього — та завдяки продуктивності їхнього боліда, який загалом був найшвидшим протягом року, він повинен досить легко прорватися крізь цю групу. І, мабуть, саме тому вони обрали цю гонку або розглядають її як можливість зробити саме це. Тож посісти 8-ме, 6-те чи будь-яке інше місце для цих хлопців має бути відносно легко. Тому, на мою думку, нам просто не варто на цьому зосереджуватися. Ми маємо зосередитися на тому, щоб максимально використати цей вікенд і справді спробувати черпнути енергію від тіфозі, щоб набрати швидкість і, сподіваємося, прорватися до лідерів.

Я хочу поговорити про Кімі Антонеллі. Льюїсе, ти ділиш тіфозі з ним. Минулого року було так само, але цього року це Кімі-переможець, Кімі — лідер чемпіонату. Чи можеш ти поділитися з нами своїми думками про цього блискучого італійського таланта? Льюїс:

Що тут взагалі можна сказати? Цього року він зробив неймовірну роботу. Очевидно, що його оточує чудова команда. У нього є Боно, якого я дуже добре знаю, — надійний і послідовний чоловік, який, безсумнівно, дав йому безліч цінних порад. І, звісно, він був ніби в тіні нас — Джорджа та мене — коли я ще був там, тож він навчався й спостерігав за всім, що ми робили. Тож, я маю на увазі, він зробив усе, що мав зробити. І, на мою думку, було дивовижно спостерігати, звісно, за його початками — не знаю, чи то було минулого року, коли вони зіткнулися з викликом, чи, можливо, роком раніше, — але бачити його прогрес у такому юному віці, таку стабільність — це, звісно, не обтяжене минулим, як це буває, коли тобі 19 років, ти сповнений амбіцій і в чудовій фізичній формі.

Льюїс про свою F40:

Так, це машина моєї мрії. Я вже давно її шукав, і хотів знайти екземпляр з невеликим пробігом, такий, що мав би свою історію. За останні кілька років на аукціонах з’являлося чимало таких машин, деякі з невеликим пробігом, але вони не були чимось особливими, або, можливо, їх перефарбували чи щось подібне. Тож я хотів знайти найавтентичніший екземпляр і мені пощастило натрапити на цей: його власник купив машину, проїхав на ній від Маранелло до свого дому — 69 км — а потім припаркував і більше ніколи не заводив. І пасажирські двері ніколи не відкривали, розумієте? Тож на ній була лише ця накидка і купа пилу. Тоді постало питання: що робити? Залишити її як витвір мистецтва, вкриту пилом, чи відчистити? Мені знадобився деякий час, щоб вирішити. А потім я попросив їх відреставрувати її, бо хотів приїхати на ній, адже я усвідомив, що насправді дивно — можливо, я помиляюся, але майже впевнений — жоден з водіїв Ferrari в історії ніколи не приїжджав на найкрутіших своїх машинах, знаєте, на тих культових моделях, таких як GTO чи F40. І я подумав: це треба зробити. Ще одним дивним моментом було те, що коли вони розбирали машину для перевірки, по-перше, вона витримала випробування часом, тож усе ще працювало, майже нічого не довелося міняти. А коли вони вийняли двигун, то виявили, що на ньому номер 44. На двигуні було виштамповано «№ 44», у що я просто не міг повірити! Я сказав: «Ви, мабуть, жартуєте». Це справді доля. Я подумав, що це справжня нагода, щоб, так би мовити, підкреслити історію Ferrari в їхній рідній країні під час їхніх перегонів, і, так, коли ж мені ще випаде така нагода?

Ти згадав про вшанування періоду, коли Міхаель Шумахер виступав за Ferrari. Яке натхнення ти черпав із того, що Міхаель зробив у складі Скудерії, і як ти використав це, щоб внести свій вклад у роботу команди? Що ти робив за лаштунками, аби допомогти команді подолати, як ти кажеш, брак зосередженості 12 місяців тому або відсутність чіткої мети? Льюїс:

Я не думаю, що в цьому сенсі я використовував щось із книги Міхаеля. Звісно, мене ще не було в команді, коли Міхаель кардинально змінив її долю, але, зрештою, це результат зусиль багатьох-багатьох людей, і в слові «команда» немає літери «я». Тому я бачу це так: це ніби величезний корабель, і завдання пілота — працювати пліч-о-пліч з керівництвом, щоб спробувати скерувати його в правильному напрямку. Гадаю, позитивним моментом, або ж вигідною можливістю для нового пілота з досвідом, який працював у двох різних командах, є те, що коли ти приходиш ззовні, то, опинившись всередині, іноді важко розгледіти ліс за деревами, розумієте? І коли хтось приходить — навіть якщо це нові інженери з інших місць — вони відразу кажуть: «О, ми робили це інакше». І не обов’язково, що це кращий спосіб, але це просто інший, іноді просто інший підхід. Це справді феноменально, якщо задуматися: усі ці команди дотримуються одних і тих самих правил, роблять усе по-різному, щоб досягти приблизно однакового результату, а потім на трасі боліди розходяться лише на одну десяту. Знаєте, це справді феноменально, і саме це, на мою думку, робить наш спорт таким чудовим. Що стосується мене, то я наполягав на багатьох змінах у машині, яких ми не могли зробити минулого року, по-перше, через те, що «не можна, бо так робили завжди, і навіщо нам це змінювати?» Тому знадобилося чимало зусиль, щоб переконати їх і впровадити деякі з цих змін. Крім того, деякі з них були дорогими і вимагали тривалого процесу, тому я працював у симуляторі (SIM) і попросив, щоб їх спроектували для симулятора; я тестував їх у симуляторі минулого року, а потім вони додали їх як опції для боліда, яким ми користуємося щовихідних. Отже, загальна мета полягала в тому, щоб поглянути з боку, оцінити все, що вони роблять добре — адже ніхто не робить усе ідеально — виділити те, що, можливо, добре, а що не дуже, і сказати: «Гей, нам потрібно підвищити рівень у всіх цих сферах». І саме це я намагався зробити. Гадаю, Фред навіть казав, що деякі пункти зі списку він просто не міг реалізувати, бо це занадто дорого. Але я вдячний за те, що він дозволив втілити в життя, і пишаюся тим прогресом, якого ми досягли.

Що стосується потужності, то тут силовий агрегат отримає оновлення. Чи вистачить цього, щоб боротися за перемогу? Льюїс:

Кожна дрібниця має значення, і я думаю, що, знаєте, до цього моменту сезону ми відставали — навіть на останній гонці на дуже короткій трасі ми втрачали чотири десятих на кожне коло протягом усього заїзду. Тож це величезний відставання, і ми несли його з собою протягом усього року аж до цього моменту. Можу сказати лише те, що я справді дуже-дуже пишаюся, коли повертаюся на завод і бачу, як наполегливо працюють усі. Вони справді повністю занурені в роботу, і всі такі ентузіасти. Цього року я бачу іншу спрямованість порівняно з минулим роком. Минулого року мені здавалося, що у нас не було справжньої «Полярної зірки»; ми, так би мовити, робили все, що могли, але не знали, куди саме ми прагнемо. А тепер у нас є орієнтир, ми знаємо, до чого потрібно прагнути, і я вважаю, що вони зробили величезну роботу, щоб справді об’єднатися й досягти результату. Це крок уперед; це не весь результат, який нам потрібен, але ми знали, що так і буде. Але бачити, як щовихідних з’являються нові деталі, що доповнюють болід, — це захоплююче, адже ми рухаємося вперед. І, знаєте, я досі дуже, дуже вірю, що у нас є все необхідне для перемоги.

Льюїс про те, як це бути пілотом Феррарі у Монці:

Добрий день, всім. Так, хочу сказати, що бути пілотом Ferrari – це найкраще відчуття. Для мене велика честь і привілей прибути до Італії на цю легендарну гонку разом із найлегендарнішою та найкращою командою у світі. Це справді феноменально – відчувати це другий рік поспіль. І це досі здається чимось новим, тож до цього неможливо звикнути. Я, звичайно, ще не бачив лівреї, але на мені футболка з сімома зірками, що цілком доречно, бо у мене теж сім зірок, тож відчуття нормальне. Відчуття, ніби це також і моє. Це, знаєте, трохи божевільно. Минулого року ми вшановували Нікі, який був моїм близьким другом. А що стосується Міхаеля, то я виріс… Я пам’ятаю найщасливіші недільні ранки, коли лунала музика — та стара, краща музика, яку раніше використовували на старті Формули-1. Це була «The Chain»? Так, вона була набагато кращою. І коли ти чув, як вона лунає внизу, ти розумів: «Окей», — і тебе охоплювало хвилювання. Ти біг вниз. Я завжди пам’ятаю, як бачив Міхаеля в червоному боліді. І я пам’ятаю, як грав у комп’ютерні ігри й завжди був Майклом у тій Ferrari, і завжди просто намагався уявити, як би це було — опинитися на його місці. І тепер я маю честь пережити це на власному досвіді. Але, знаєте, він, звісно, був справжнім лідером. Він проробив неймовірну роботу протягом усієї своєї кар’єри. І, знову ж таки, я мав честь брати участь у гонках у той час, коли він ще виступав, і бути на трасі разом із ним, що для мене означало дуже багато.

Льюїс в Інстаграм:

Який чудовий початок гоночного вікенду в Монці! Дякую всім, хто слідкував за цією подорожжю разом зі мною. Сподіваюся, вам сподобалося так само, як і мені. А тепер час виходити на трасу. Forza Ferrari 💥

обожнюю такі фото✨