Pics&Maps

Світовий рейтинг паспортів: як за 10 років змінилися позиції країн Європи Більшість європейських країн у цьогорічному світовому рейтингу паспортів Henley Passport Index зберегли або навіть покращили свої позиції. Міць українського паспорта з 2016 по 2026 рік зросла одразу на 27 сходинок. Водночас деякі держави Європи опустилися у глобальному рейтингу. Детальніше про зміни за останні 10 років – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Зарплати держслужбовців: скільки отримують антикорупціонери, діловоди та інші чиновники У 2026 році система нарахування зарплат працівникам державних органів реалізувала кілька змін. Найважливіша з них – встановлення нижньої межі окладів місцевих чиновників у розмірі двох з половиною прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також закон обмежив зарплати керівників державних органів першої юрисдикції – від Апарату Верховної Ради і ЦВК до РНБО, Офісу Генпрокурора та Вищого Суду. На інфографіці – яку зарплату мали чиновники різних напрямів роботи за підсумками 2025 року. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Стерненко та Портников очолили рейтинг довіри серед політичних блогерів – опитування 📊По 9% українців вважають Сергія Стерненка та Віталія Портникова найбільш надійними у висвітленні внутрішньої політики. До першої п’ятірки також увійшли: ▫️ Олексій Гончаренко – 6%; ▫️ Юрій Бутусов – 4,5%; ▫️ Дмитро Гордон – 4%. ▪️Найменшу довіру серед запропонованого списку мають Володимир Петров або Сергій Іванов (проєкт «Ісландія») – сумарно 0,5%. ▪️Втім, понад половина українців (53,5%) взагалі не орієнтується на блогерів (30% за ними не стежать, а 23,5% – не довіряють жодному з них). ▪️Молодь (18–29 років) обирає Стерненка (13%), Лаченкова (9%) та Волошина (8%), але найменше довіряє Портникову (3%). Старше покоління (55+), навпаки, найбільше довіряє Портникову (16%). ▪️Київ лідирує за недовірою (31% не довіряють жодному блогеру), але тут найбільше прихильників Портникова (14%). На Сході також часто дивляться Портникова (12%) та Олексія Гончаренка (13%). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Один рік для Кабміну: 28% українців називають цей строк достатнім для оцінки дій уряду 📊Опитування «Слово і діло» показало, як українці ставляться до випробувальних термінів для Кабінету Міністрів та умов його відставки: ▫️50% – вважають, що термін не має значення, а рішення слід ухвалювати суто за конкретними результатами чи помилками. ▫️28% – переконані, що одного року цілком достатньо для оцінки дій уряду. ▫️8% – вважають один рік занадто малим терміном для розпуску Кабміну. ▫️14% – вагалися з відповіддю. ▪️Серед молоді 18–29 років 33% орієнтуються на результати, а не термін роботи уряду. Водночас 17% вважають один рік недостатнім для оцінки Кабміну. ▪️Найбільше прихильників оцінювання уряду за конкретними результатами – серед людей віком від 55 років: 58%. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Кожен четвертий киянин ставиться нейтрально або байдуже до відставки Федорова 📊 Як українці відреагували на зміну міністра оборони: ▫️56% респондентів негативно сприймають звільнення Федорова: 31% оцінюють це рішення повністю негативно, а 25% – скоріше негативно; ▫️17% – ставляться нейтрально або байдуже; ▫️18% – не змогли визначитися (або не мають достатньо інформації); ▫️9% – підтримують рішення (5% повністю позитивно, 4% – скоріше позитивно). ▪️У Києві рівень повністю негативного сприйняття рішення нижчий за загальнонаціональний показник – 24% проти 31%. Натомість частка тих, хто ставиться до відставки нейтрально або байдуже, становить 23% проти 17% загалом. На Сході частка повністю негативних оцінок також нижча за середню – 25%. ▪️Найбільше обурення висловлює молодь (18–29 років) – 39% повністю негативних оцінок. Найвищий рівень нейтралітету зберігають люди 45–54 років (22%). ▪️Чоловіки частіше оцінюють звільнення повністю негативно – 36% проти 26% серед жінок. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Кожен третій українець вважає, що зміна головкома відбулася під тиском протестів 📊Опитування показало, що єдиної думки щодо причини звільнення головкома серед населення країни немає: Головні версії: ▫️32% – тиск суспільства та масові акції протесту; ▫️27% – потреба у зміні підходів у командуванні військами; ▫️24% – внутрішньополітичні розбіжності та суперечності у владі; ▫️Варіант «інше» зазначили лише 2% респондентів, тоді як 15% вагалися з відповіддю та обрали варіант «важко відповісти». ▪️Чоловіки частіше вірять у силу протестів (38% проти 27% у жінок). ▪️Молодь (18–29 років) найбільше впевнена, що спрацював саме суспільний тиск (41%). Натомість люди 45–54 років найрідше обирали цю версію. ▪️Захід (40%) – найчастіше називають причиною протести, а Центр (34%) – головним чинником бачать необхідність зміни підходів. Схід (33%) та Київ (30%) – найбільше вірять у внутрішньополітичні розбіжності у владі. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Стало відомо, як українці оцінюють участь блогерів у протестних акціях ▪️За даними опитування «Слово і діло», 35,5% українців позитивно оцінюють участь відомих інфлюенсерів, блогерів та публічних діячів у протестах. З них 10,5% вважають її важливим свідченням легітимності акції, а 25% – способом привернути увагу суспільства та медіа. ▪️Водночас 31,5% вважають присутність відомих облич неважливою та наголошують, що оцінювати варто передусім вимоги протесту. Ще 17% сприймають участь публічних осіб як піар, а 16% не визначилися. ▪️Серед молоді 18–29 років 21% вважають участь інфлюенсерів дуже важливою для легітимності протесту. У Києві ж 42% назвали присутність відомих облич неважливою. На Сході 27% сприймають її як піар. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Стало відомо, як українці оцінюють участь блогерів у протестних акціях ▪️За даними опитування «Слово і діло», 35,5% українців позитивно оцінюють участь відомих інфлюенсерів, блогерів та публічних діячів у протестах. З них 10,5% вважають її важливим свідченням легітимності акції, а 25% – способом привернути увагу суспільства та медіа. ▪️Водночас 31,5% вважають присутність відомих облич неважливою та наголошують, що оцінювати варто передусім вимоги протесту. Ще 17% сприймають участь публічних осіб як піар, а 16% не визначилися. ▪️Серед молоді 18–29 років 21% вважають участь інфлюенсерів дуже важливою для легітимності протесту. У Києві ж 42% назвали присутність відомих облич неважливою. На Сході 27% сприймають її як піар.

Новий головком Драпатий отримав кредит довіри від 60% українців – соцопитування. ▪️ За даними опитування, 24% опитаних повністю довіряють Драпатому, ще 36% – скоріше довіряють. ▪️Не довіряють головнокомандувачу 12% респондентів: 7% – скоріше не довіряють, 5% – повністю не довіряють. ▪️ Найвищий рівень повної довіри зафіксували серед людей віком 55+ – 31%. У Києві повністю довіряють Драпатому 16%, тоді як у центральних областях цей показник становить 32%. На сході сумарний рівень довіри – 51%. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Дефіцит пам’яті: як зріс попит на чипи за останні роки і що прогнозують на 2027-й Нейромережі – це найважливіша технологія останніх років, а мікрочипи, які забезпечують роботу дата-центрів, – найдефіцитніший товар у технологічній економіці світу. США, Китай та інші країни змагаються зараз у тому, хто виготовить і придбає більше карт пам’яті, процесорів та мікросхем. Проте зрештою за технологічний розвиток платять зі свого гаманця звичайні покупці смартфонів та ноутбуків. Детальніше про ринок напівпровідників і чипів пам’яті – в інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Від 1 місяця – до 5 років: хто і як довго обіймав посаду керівника СЗР Рустем Умєров став п'ятнадцятим керівником СЗР від початку її створення. Найдовше головою СЗР був Микола Маломуж – понад 5 років, а найкоротші терміни на посаді т.в.о. керівників пропрацювали Валерій Чорнозуб та Андрій Алексеєнко. Хто і скільки обіймав посаду голови служби з 2004 по 2026 рік – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як змінився бюджет Міністерства оборони за 13 років війни з росією У 2026 році МОУ має найбільший бюджет в уряді – захмарні 3 трильйони 444 мільярди гривень, або ж 78 мільярдів доларів. Це у понад 60 разів більше, ніж у перший рік гібридної війни з росією. Як змінювався бюджет Міністерства оборони за 13 років, – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як за 10 років змінилася кількість вступників на бакалаврат, магістратуру та аспірантуру Абітурієнти подали рекордну за останні 5 років кількість заяв – більше 1 мільйона. Це на 100 тисяч більше, ніж вступники подали у 2025 році на всі навчальні програми – у тому числі магістерські та докторські. Водночас дані ЄДЕБО свідчать: після 2023 року кількість зарахованих студентів щороку зменшується. Це – продовження тенденції, яка почалася ще до повномасштабної війни. Як змінилася кількість вступників до українських ЗВО і коледжів за 10 років – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Вісім масованих ударів по Україні за літо: Київ та область стали головною ціллю рф За червень, липень і початок серпня росія здійснила вісім особливо великих комбінованих атак із застосуванням балістичних, крилатих і протикорабельних ракет, а також різних типів БпЛА. Найбільша атака забрала життя понад 30 людей – а під час останнього масованого удару силам ППО не вдалося збити жодної з 28 ракет через дефіцит перехоплювачів. Детальніше про наймасштабніші літні атаки рф – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Скільки картоплі вирощували в Україні до і під час великої війни В Україні торік зібрали 16,4 млн тонн картоплі з посівних площ 999 тисяч гектарів. Це – офіційна статистика і це найменше за останні десять років. Йдеться про врожай вітчизняних підприємств і господарств населення, які зареєстровані в Україні – без урахування зібраної картоплі на дачах та городах пересічних громадян для власних потреб. При цьому з 2015 по 2025 рік прослідковується поступова тенденція зменшення не лише обсягів врожаю, а й посівних площ. Детальніше – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Економіка ШІ-гігантів: скільки коштують і заробляють OpenAI та Anthropic Штучний інтелект проникає зараз в усі сфери життя і вважається однією з технологій, здатних докорінно змінити життя. Попри існування десятків, а то й сотень стартапів у всьому світі, на ринку нейромереж панують декілька великих компаній. На інфографіці – як влаштована економіка двох спеціалізованих ШІ-гігантів – OpenAI та Anthropic. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як зросли тарифи на холодну воду у містах України на початок серпня До початку серпня ще у низці українських міст зросли тарифи на холодну воду. Слідом за Вінницею, Дніпром, Запоріжжям, Тернополем, Луцьком, Івано-Франківськом, Чернівцями, Ужгородом, Рівним та Черкасами більше за водопостачання тепер платитимуть і жителі Полтави, Житомира, Хмельницького, Чернігова і Львова. Водночас у деяких густонаселених містах, таких як Київ, Харків, Одеса, тарифи поки не підвищували. Скільки коштує холодна вода в обласних центрах на початок серпня 2026 року – на інфографіці Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Експорт зброї: скільки ракет, літаків і танків продала Україна за роки незалежності Україна роками переважно експортувала радянські запаси, не вкладаючи отримані кошти у розвиток сучасного ВПК. Через це до війни з росією країна підійшла з меншою, ніж було потрібно, кількістю озброєння – а після повномасштабного вторгнення з’явилася настороженість до ідеї відкриття експорту зброї. Скільки ракет, літаків, танків та іншої техніки продала Україна за роки незалежності – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як зменшилася кількість медзакладів в Україні за роки вторгнення: статистика по областях Найбільше відносне зменшення лікарень та інших медичних установ за роки великої війни зафіксовано у Запорізькій – на 60%, а також Херсонській області – на 51,6%. Суттєва цифра й у Києві, однак здебільшого – внаслідок реорганізації лікарняної мережі. Водночас у деяких регіонах кількість медичних закладів протягом повномасштабної війни не змінилася. Детальніше про дані по областях – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися