Pics&Maps

Українці донатять менше: активних донорів поменшало навіть у найбільших фондів 📊Опитування «Слово і діло» зафіксувало тенденцію загального зниження залученості громадян до благодійності. Активних донорів меншає, а кількість тих, хто не готовий донатити, зростає: Як впала частка регулярних донорів (із березня по вересень): ▫️«Повернись живим»: з 18% до 14%. ▫️БФ Сергія Притули: з 15% до 13%. ▫️Спільнота Стерненка: з 14% до 13%. ▫️UNITED24: з 10% до 8%. ▪️Частка людей, які прямо відмовляються від підтримки, суттєво зросла. БФ Притули зараз не готові підтримувати 51% (навесні було 43%), Червоний Хрест – 41% (було 35%), UNITED24 – 36,5% (було 28%), «Повернись живим» – 27,5% (було 18%). ▪️Значно знизилася готовність підтримувати фонди в майбутньому. UNITED24 втратив 10% потенційних донорів (впав до 21%), «Добробат» втратив 11%, KSE Foundation – 8%, «Карітас» – 6%. (Єдиний виняток – Фонд Порошенка, чиї показники лишилися незмінними: 4,5% донатять, 57% – не готові). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Удари по дата-центрах «Яндекса»: масштаб ушкоджень і наслідки для сервісів ▪️Восени 2026 року в російсько-української війни з’явився ще один вимір – удари по дата-центрах. Раніше обидві сторони утримувалися від цілеспрямованих ударів по цифровій інфраструктурі, обмежуючись кібератаками. Однак у вересні цього року рф завдала низки масованих ударів по київських центрах обробки даних (ЦОД), сподіваючись ще більше погіршити життя столиці. Втім, унаслідок цього під загрозою опинився інтернет у самій росії. 📊На інфографіці – найважливіше про уражені дата-центри «Яндекса» і перебої в його численних цифрових сервісах. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Які країни найбільше наростили обсяги допомоги Україні за вісім місяців 2026 року ▪️Кільський інститут світової економіки вдруге від початку року оновив дані щодо обсягів військової, фінансової та гуманітарної допомоги, яку надали Україні союзники. Нові показники стосуються періоду з січня по серпень включно. 📊Аналітики «Слово і діло» порівняли ці дані з тими, які були станом на кінець минулого року (за підсумками 2022-2025 років) і порахували, хто з партнерів протягом восьми місяців 2026 року збільшив обсяги допомоги найбільше, а хто – мінімально. Динаміка – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як Рада голосувала за провалені законопроєкти, від яких залежить фінансування України ▪️ЄС, МВФ і Світовий банк затримують фінансування України через невиконання законодавчих вимог. 📊На інфографіці – як Верховна Рада голосувала за дві провалені ініціативи, розгляд яких поставлено на паузу. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Стало відомо, кому зі світових лідерів українці стали менше довіряти у вересні Лідери довіри: 🇪🇺Урсула фон дер Ляєн (58%) – зберігає перше місце. 🇫🇷 Еммануель Макрон (54,5%), 🇩🇪 Фрідріх Мерц (49%) 🇮🇹 Джорджа Мелоні (47%) Антирейтинг (недовіра) 🇺🇸 Дональд Трамп (80%) – абсолютний лідер недовіри (показник зріс ще на 5% за місяць) 🇨🇳 Сі Цзіньпін (74%) 🇵🇱 Кароль Навроцький (65%) 🇭🇺 Петер Мадяр (57%). 📉 Динаміка місяця: ▫️Найбільше за місяць обвалився рейтинг угорського політика Петера Мадяра (недовіра зросла одразу на 11,5%). Також українці стали більше сумніватися у Трампі, Мелоні, Мерцу та британському прем'єрі Бернему. ▫️Натомість позитивну динаміку показав прем'єр Польщі Дональд Туск (довіра дещо зросла з 32,5% у серпні до 36,5% у вересні). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Якою мовою насправді говорять у шкільних чатах – дослідження 📊 Загальна картина: ▫️16% – респондентів спостерігають спілкування батьків виключно українською мовою ▫️26% – переважно українською ▫️25,5% – змішане спілкування (приблизно порівну українська, російська або суржик) ▫️7% – помічають переважно російськомовне спілкування батьків ▫️1,5% – виключно російськомовне ▫️24% – не змогли відповісти (не мають змоги спостерігати) ▪️Захід – абсолютне лідерство української (72% переважно або повністю, виключно російськомовних практик не зафіксовано взагалі). ▪️Київ, Схід та Південь домінують змішані мовні практики. Частка виключно української тут лише 1–4%. На Сході та Півдні найчастіше серед усіх регіонів спілкуються російською (23% та 18% відповідно). ▪️У сільській місцевості найвища частка виключно української (22%). А у Києві та обласних центрах найчастіше використовують суржик/обидві мови (29%), а частка російської є найвищою серед усіх типів поселень (13%). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Мова в чатах ОСББ: думки українців розділилися 📊Опитування показало, як громадяни ставляться до мовного регулювання у сусідських чатах під’їздів чи будинків: ▫️42% – вважає, що всі оголошення та обговорення у чатах мають бути виключно державною мовою ▫️21% – компроміс (українська лише для офіційних повідомлень ОСББ чи адміністрації, спілкування сусідів – вільне) ▫️21% – проти будь-яких обмежень (вважають сусідські чати приватною сферою) ▫️16% – не визначилися. ▪️Найактивніше повний перехід підтримують люди 30–44 років (44%). Молодь (18–29 років) частіше сприймає чати як приватну сферу, категорія 45–54 роки чинить найбільший спротив (25%), а старше покоління (55+) найчастіше обирає компромісну модель. ▪️Захід демонструє найвищу підтримку повного переходу (63%). А на Сході та Півдні найвищий рівень спротиву (33–37% проти обмежень). ▪️У Києві та обласних центрах найвища частка супротивників правил (30%). У селах навпаки – майже половина (49%) за повну українізацію чатів. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

У школах Києва, Сходу та Півдня лише 4–5% чують на перервах виключно українську 📊Аналіз спостережень респондентів показав, якою мовою спілкуються учні у неформальній обстановці: ▫️20% – виключно українською ▫️22,5% – переважно українською ▫️24% – змішане спілкування (приблизно порівну обидві мови або суржик) ▫️7,5% респондентів помічають переважно російськомовне спілкування ▫️1% – виключно російською ▫️25% – вагалися з відповіддю або не мають можливості спостерігати за мовною поведінкою дітей у школах. ▪️Захід – найбільш україномовний (73% переважно або повністю говорять українською, виключно російської не зафіксовано взагалі). ▪️У Центрі та на Півночі також переважає українська мова – про це повідомили 46% і 41% респондентів відповідно. ▪️У Києві, на Сході та Півдні частка тих, хто чує на перервах виключно українську мову, є найнижчою – лише 4–5%. Натомість змішані мовні практики становлять 28–35%, а частка переважно або виключно російськомовного спілкування сягає 18–19%. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписати

Як змінилися державні видатки на соціальну допомогу дітям за час вторгнення 🇺🇦 Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 15094 про Базову соціальну допомогу. Це нова форма підтримки малозабезпечених родин, яка виплачуватиметься на сім'ю загалом. 📌 До БСД входять, зокрема, виплати для одиноких матерів та багатодітних сімей. У Мінсоцполітики переконують, що нова система дасть родинам більше коштів. 📊 «Слово і діло» вирішило дослідити, як за час повномасштабного вторгнення змінювався розмір окремої категорії виплат – на дітей у вразливому соціальному становищі. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

У російському «Кинджалі» 155 зі 197 деталей американського виробництва Росія розробляє нову модифікацію ракети «Кинджал» з осколково-фугасною бойовою частиною. На інфографіці – з яких країн взяті компоненти для аеробалістичної ракети Х-47М2 «Кинджал» та у якій кількості. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Рейтинг прогульників: хто з нардепів пропустив найбільше голосувань за час вторгнення ▪️В Україні – гострий дефіцит бюджету. Не в останню чергу через те, що Верховна Рада вчасно не ухвалила законопроєкти, які вимагають ЄС, МВФ та інші міжнародні донори. Як заявив прем’єр Корецький на початку осені, йдеться про 26 внесених та 17 ще навіть не внесених законопроєктів. Зі свого боку одна з причин, чому на них не вистачає голосів, – це відсутність багатьох чинних нардепів на голосуваннях. 📊«Слово і діло» вирішило скласти антирейтинг активності депутатів за час повномасштабного вторгнення – щоб дізнатися, хто з них виявився найбільшим прогульником. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Основної роботи вистачає лише одному з десяти українців: 62% шукали підробіток 📊Опитування «Слово і діло» показало, що сумарно 62% українців змушені шукати підробіток або витрачати заощадження, щоб покрити витрати: ▫️26% – мають лише разові (епізодичні) підробітки. ▫️23% – шукали, але не змогли знайти. ▫️13% – знайшли постійний підробіток. ▪️Ще 14% не шукали додаткового заробітку, але витрачали накопичені заощадження. І лише 11% респондентів зазначили, що їм повністю вистачає основного доходу. ▪️Жінки майже вдвічі частіше за чоловіків стикалися з марними спробами знайти підробіток (29% проти 16%). Чоловіки ж частіше заявляли про фінансову самодостатність. ▪️Молодь (18–29 років) найчастіше розпродує власні речі, щоб покрити поточні витрати (10% проти 3-5% в інших групах). ▪️У великих містах знайти стабільний підробіток легше. Натомість у селах 30% мають лише разові заробітки і найчастіше покладаються на сторонню допомогу. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Найбільше розчарування і найбільша гордість: Зеленський очолив обидва рейтинги президентів 📊Опитування «Слово і діло» показало парадоксальне ставлення українців до інституту президентства: чинний глава держави став лідером одразу у двох протилежних номінаціях. ▪️Чия політика викликала найбільше розчарування: ▫️29% – Володимир Зеленський (найкритичніше налаштовані чоловіки та молодь 18–29 років). ▫️23% – Віктор Янукович. ▫️14% – Петро Порошенко. ▫️18% – не мали ілюзій щодо жодного з президентів. (Ющенко – 7%, Кучма – 2%, Кравчук – 1%). ▫️Рідше відчуття гордості за країну пов’язували з президентствами Віктора Януковича (7%), Леоніда Кучми (4%) та Леоніда Кравчука (2%). ▪️ За кого відчували найбільшу гордість на міжнародній арені: ▫️33% – Володимир Зеленський (найчастіше обирали жінки та молодь). ▫️18% – Петро Порошенко (частіше обирали чоловіки). ▫️17% – Віктор Ющенко. ▫️21% – жоден із президентів не викликав гордості за країну. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Проїдають заощадження і продають речі: як українці латають дірки в бюджеті ▪️Опитування «Слово і діло» показало, що лише 11% громадян є повністю фінансово самодостатніми (їм повністю вистачає зарплати, пенсії чи стипендії). Решта респондентів – вимушені заощаджувати або шукати альтернативні джерела заробітку. ▪️27% опитаних, не шукаючи підробітку, змушені залучати вимушені ресурси для покриття поточних витрат: ▫️14% – проїдають заощадження (витрачають раніше накопичене). ▫️8% – розраховують на допомогу (підтримка родичів або благодійність). ▫️5% – продають власне майно та речі (щоб покрити поточні базові витрати). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Кожен сьомий українець тягне зі зверненням до лікаря до критичного стану 📊Опитування «Слово і діло» показало, як громадяни ставляться до власного здоров'я та чи схильні до профілактики: ▪️Як ходять до лікаря: ▫️64,5% – ситуативно – 50% йдуть лише після появи болю чи симптомів, а 14,5% відкладають візит до критичного стану. ▫️30,5% – профілактично – 16% здають аналізи за власною ініціативою (щонайменше раз на рік), ще 14,5% через вимогу роботодавця або вишу. ▪️Хто дбає про здоров'я найбільше? ▫️Несподівано, але чоловіки частіше за жінок добровільно проходять планові обстеження. ▫️Найвідповідальніша – молодь 18–29 років (20% регулярних чекапів). Натомість категорія 30–44 роки найчастіше тягне до останнього (18%). ▫️Профілактика прямо залежить від статків. Серед найзаможніших (>40 тис. грн) регулярно обстежуються 38%. А от жителі сіл та люди з доходом до 10 тис. грн найчастіше доводять стан до критичного (18–19%). Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Як НАТО готується протидіяти російським дронам: досвід України і нова «теорія перемоги» ▪️Головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО у Європі Алексус Гринкевич представив на форумі з безпеки у Варшаві ключові пункти своєї «Теорії перемоги» – концепції протидії росії, яку вже кілька років розробляє Альянс. Вона враховує досвід воєн в Україні та на Близькому Сході, а тому дронам у ній відводиться далеко не останнє місце. 📊Проте країни Альянсу готуються до відбиття провокацій і повноцінних атак російських БПЛА не лише на словах, а й на ділі, позаяк загроза розширення війни у Європі як ніколи висока. Детальніше – на інфографіці. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Кожен четвертий українець купує товари першої необхідності в кредит 📊Опитування: як громадяни використовують кредитні кошти для забезпечення щоденних потреб: ▫️53% – не використовують кредити: 29% купують базові товари виключно за власні кошти, а 24% взагалі не мають кредитних карток. ▫️27% – кредитуються задля виживання: 14% хронічно купують продукти й одяг за кредитні гроші через постійну нестачу коштів, а 13% використовують ліміт як буфер у разі затримок доходу. ▫️20% – прагматичні користувачі: 14% оперують кредитками суто заради кешбеку та зручності (в межах пільгового періоду), а 6% позичають лише на дорогу побутову техніку. ▪️Жінки значно частіше за чоловіків змушені регулярно купувати базові товари в борг (17% проти 11%). ▪️Люди 30–44 років найчастіше живуть у стані хронічної закредитованості. Молодь (18–29 років) найчастіше стикається з разовою скрутою до зарплати, а найстарші (55+) найчастіше покладаються лише на власні заощадження. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Лише третина українців купує всі призначені лікарем ліки: опитування 📊 Як українці виконують призначення лікарів: ▫️32% – купують усе (та проходять усі обстеження). ▫️29% – купують дешевші аналоги. ▫️2% – купують лише частину препаратів. ▫️7% – повністю відмовляються від лікування через брак грошей. ▫️10% – не зверталися до лікарів останні пів року. ▪️Серед людей із доходом до 10 тис. грн лише 20% можуть дозволити собі всі ліки, а 40% шукають аналоги (ще 11% взагалі відмовляються від лікування). При доходах 20–40 тис. грн усі призначення виконують 54%. ▪️Люди віком 30–44 роки найчастіше повністю відмовляються від ліків (11%), а категорія 45–54 роки лідирує з пошуку аналогів (38%). ▪️Жінки частіше за чоловіків економлять, купуючи лише частину списку. ▪️У Києві та обласних центрах спроможність лікуватися найвища (43% киян купують усе). У селах цей показник падає до 26%. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

ChatGPT обігнав Google: в кого українці частіше питають про здоров'я 📊 Штучний інтелект став найпопулярнішим цифровим джерелом інформації про здоров’я серед українців: 66% опитаних зверталися до ChatGPT та інших ШІ, тоді як Google та інші пошукові системи використовували 45%. А ще: ▫️17% – використовували медпортали та довідники. ▫️12% – соцмережі (YouTube, TikTok, Instagram). ▫️4% – офіційні сайти (МОЗ, ВООЗ). ▪️ До кого українці загалом частіше звертаються через проблеми зі здоров’ям: ▫️41% – йдуть до лікаря (очно чи онлайн). ▫️31% – займаються самолікуванням. ▫️16% – шукають діагноз в інтернеті/ШІ. ▫️ 8% – радяться з родичами або друзями. ▫️7,5% – відкладають розв’язання проблеми через брак часу, фінансів або безпекові чинники. ▫️7% – нічого не роблять і чекають, поки «саме мине». Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися

Домашні сонячні батареї в Україні подвоїли потужність за роки вторгнення ▪️Сонячна енергетика, яка раніше асоціювалася насамперед із турботою про довкілля, стала одним із засобів виживання української енергетики. Розгалужену мережу з тисяч дрібних сонячних станцій набагато складніше вивести з ладу, ніж класичні ТЕЦ і АЕС. Крім того, уряд уже більше десяти років платить домогосподарствам «зелений тариф», який для власників сонячних панелей з потужністю до 30 кВт становить від 613,40 до 1848,52 копійки за кВт·год. 📊На інфографіці – як змінювалася кількість договорів про СЕС та їхня сумарна потужність за 2014–2026 роки. Pics&Maps 📊🌍🇺🇦 Підписатися