Єгор Бондаренко

В наступному місяці буде рівно рік, як демонтували стіну та відкрили набережну RiverStone. За цей час, якийсь жах-жах не стався. Люди собі спокійно гуляють та відпочивають. Благоустрій набережної не був спотворений. Отже, ті побоювання від мешканців ЖК «RiverStone», що якщо відкрити набережну для усіх, то її обовʼязково засруть — не підтвердились. Тут важливо розуміти, що для мешканців Позняків, Осокорків та Харківського ще до повномасштабного вторгнення була доступна набережна ТРЦ «River Mall», де благоустрій теж непоганий та за роки існування з нею нічого не сталось. Тому, якийсь сенс спотворювати набережну Riverstone у мешканців сусідніх масивів й не було, якщо до цього вони мали доступ до якісного громадського простору. Такий принцип буде працювати з закритими ЖК: якщо в радянських спальниках робити дійсно якісно благоустрій, то і сенс роботи територію ЖК закритим одразу відпаде.

Після вчорашнього руйнування балістикою підземного переходу біля ст. «Лукʼянівська», на вул. Юлія Іллєнка організували «тимчасовий» перехід. Хоча як говориться: "немає нічого більш постійного, ніж тимчасове". З одного боку, можна похвалити міську владу за швидку організацію дублювання підземного переходу наземним. Адже могли з легкістю погнати пішоходів переходити вулицю до найближчих переходів. З іншого боку, дана ситуація показує загальний рівень прийняття рішень. Якщо в деяких містах Європи (наприклад, Польща чи Чехія), головним фактором дублювання підземного переходу є зменшення аварійності серед пішоходів та створення безбар’єрного середовища для маломобільних, то у нас головним фактором є стан підземного переходу. У випадку Лукʼянівки, факт влучання балістикою у підземний перехід прискорило його дублювання. Чи саме таким чином ми маємо дублювати підземні переходи? Чи все ж таки знайдемо мотивацію робити це без зовнішніх факторів? Фото: «Вечірній Київ» (1-2), ГО «Пасажири Києва» (3-4)

Тролейбус на Хрещатику У 1936 році, в рамках продовження тролейбусної мережі від майдану ім. Льва Толстого, на Хрещатику був запущений тролейбус. У 1960 році, від пл. ім. Ленінського Комсомолу (нині Європейська пл.) контактна мережа була продовжена в бік Арсенальної. Хоч за історію існування тролейбусного руху на Хрещатику було чимало маршрутів, але я виділив основні: №8 вул. Смілянська – вул. Хрещатик; №9 Аеропорт – вул. Хрещатик; №20 пл. Льва Толстого – Музей ВОВ; В березні 2001 р., через реконструкцію Майдану Незалежності, був закритий останній тролейбусний маршрут на Хрещатику — №20. Хоч тоді писали, що це тимчасово явище — але немає нічого постійного, ніж тимчасове. Повернення тролейбуса на Хрещатик є питанням дуже далекої перспективи. І якщо він колись все ж таки повернеться, то лише у вигляді тролейбуса з автономним ходом. Автор фото: ЦДА КФФД (1), Ростислав Якименко (2), Tim Boric (3), Hans Oerlemans (4), EdXopl2009 (5)

❗❗❗ Запасіться дешевими поїздками по 6,50 грн Відзавтра відбудеться підвищення вартості проїзду в Києві. Разова поїздка буде коштувати 30 гривень, 50 поїздок - по 25 грн. 💳 Рекомендуємо до опівночі поповнити транспортну картку (картки) дешевими поїздками по 6,50 грн. На одну картку можна придбати загалом 100 поїздок. Таким чином, ви на найближчі 2 місяці зекономите собі 1850 гривень (бо не куплятимете оптом поїздки по 25 грн). ❗Зверніть увагу, що ці поїздки зберігатимуться два місяці. Після 14 вересня невикористані поїздки конвертуються у гроші на гаманці транспортної картки.

Зараз в центрі Праги йде масштабне будівництво — повернення трамвая на Вацлаваську площу, який курсував з 1900 по 1980 р. Відновлення трамвайної лінії потрібне в першу чергу для розвантаження сусідньої лінії по вулицях Vodičkova та Jindřišská (4), через які проходять 10 трамвайних маршрутів з короткими інтервалами. Розводити усі ці маршрути в різні напрямки у годину-пік — для диспетчерів ще те пекло. Нова лінія дійде до іншої трамвайної лінії по вулиці Vinohradská та після відкриття, частину маршрутів перенаправлять через Вацлаваську площу. Транзитний рух на площі зберігається. Крім цього, в рамках проекту оновлять підземні комунікації та вестибюль метро, розширять тротуари, висадять додаткове озеленення. При будівництві лінії, колії монтуються на бетону основу та зверху вже моститься бруківка. Дане технічне рішення дозволяє уникнути просідання покриття (плитки чи асфальту) між коліями. Фото: dppoficialni, Jakub Cigler Architekti

У Дарницькому депо вже 3-й рік простоює 1 трамвай Pesa Fokstrot, через відсутність необхідних запчастин для ремонту. 9 років тому, коли Київ отримав перші польські трамваї, з виробником Pesa Bydgoszcz обговорювали плани щодо створення центру обслуговування та налагодження крупновузлової збірки трамваїв. Як ми знаємо, далі розмов діло не пішло. Якщо останнє викликає деякі питання, то ось організація центрів обслуговування трамваїв Pesa у Дарницькому та депо ім. Шевченка — давно потрібна столиці. Маючи офіційний сервіс обслуговування від виробника та доступ до необхідних запчастин, час простою на ремонті, через поломку чи ДТП, зменшується. Відповідно, багатосекційні трамваї швидко повертаються до ладу. Інакше, який сенс купувати техніку за 90-100 млн грн, якщо вона більше частину часу буде простоювати на ремонті, не перевозитиме пасажирів та не відбиватиме вкладені в неї бюджетні кошти.

Попередні огляди капітального ремонту Харківського шосе: •За 04.10.2025 — https://t.me/egorbondarenko_official/368 •За 11.10.2025 — https://t.me/egorbondarenko_official/390 •За 30.11.2025 — https://t.me/egorbondarenko_official/479 •За 22.12.2025 — https://t.me/egorbondarenko_official/528 •За 30.01.2026 — https://t.me/egorbondarenko_official/591 •За 28.02.2026 — https://t.me/egorbondarenko_official/683 •За 31.03.2026 — https://t.me/egorbondarenko_official/769 •За 29.04.2026 — https://t.me/egorbondarenko_official/822 •За 31.05.2026 — https://t.me/egorbondarenko_official/908

вул. Братів Чибінєєвих (Чернігівська) — Харківська площа На парній частині демонтували стовпи вуличних ліхтарів, які будуть перенесені ближче до паркану та вже готують місця під стовпи (27). Переніс ліхтарів потрібен для того, щоб можна було облаштувати велодоріжку. Що цікаво, непарну частину проїжджої частини досі не відкрили (28-29), хоча інших ділянках це вже було зроблено. Від буд. Харківське шосе 201/203 в бік Харківської площі завершили облаштування тротуару та велосипедної доріжки (30-32). Ближче до метро «Бориспільська» ще мають завершити мощення тротуару. На цьому все. Цей огляд, як і попередній, вийшов достатньо великим. Але як самі бачите, довжина робіт та кількість змін є чималою. Тому, помістити все в один чи два дописи є дещо проблематичним. Наступний огляд, як завжди, буде в кінця липня.

вул. Брацлавська – вул. Вірменська Ремонт тротуару на парній частині все ще продовжується (20-21, а на непарній частині вже повністю вимостили тротуарною плиткою (22-24). Нагадую, що на тротуарі вздовж приватного сектору буде організовано велопішохідна зона. Хоча місцями, ширина тротуару дозволяє вмісти повноцінну велодоріжку. Також на деяких зупинках почали встановлювати скляні павільйони та про це розповідав в окремому дописі. вул. Вірменська — вул. Братів Чибінєєвих (Чернігівська) На цій ділянці відкрили рух по непарній стороні та розпочали ремонт дороги, тротуару вже на парній частині вулиці (25-26). До цього на парній частині проводили переніс паркану.

вул. Здолбунівська – вул. Тростянецька Завершено асфальтування зʼїзду з Харківського шосе на вул. Михайла Кравчука (11). Крім цього, біля новозбудованого тротуару в бік вул. Литвинського почали встановлювати пішохідне освітлення (12). вул. Тростянецька – вул. Брацлавська Біля перехрестя з вул. Тростянецька завершують благоустрій тротуару та зупинки громадського транспорту (13-14). Асфальтування велодоріжки ще не розпочали. На непарній частині, після закінчення робіт біля перехрестя з вул. Брацлавська (15-16), повністю завершили увесь комплекс робіт з благоустрою. вул. Брацлавська – вул. Володимира Рибака На ділянці зуп. «Дитяча поліклініка №2» до вул. Володимира Рибака відремонтували більшу частину тротуару та заасфальтували деякі ділянки велодоріжки (17). Над підземним переходом почали монтаж конструкцій майбутнього навісу (18). Облицювання стін переходу практично завершили та розпочалось мощення сходів гранітною плиткою (19).

Капітальний ремонт Харківського шосе — огляд за 29.06.2026 Пройшов червень і тепер подивимось, що змінилось на ділянках Харківського шосе. Дарницька площа – Харківський шляхопровід Останній раз дану ділянку ХШ ми оглядали в квітні — тобто 2 місяці тому. Парну частину дороги завершили та по ній пустили автомобільний рух (1-3). Тепер почали ремонтувати непарну сторону. Також відкрили частину відремонтованого дублера (4-6) — від Дарницької площі до буд. Харківське шосе 8. На іншій частині дублеру, роботи знаходиться на різних стадіях (7-8). Варто зазначити, що асфальтний шар на дублері та загалом на усіх ділянках ХШ є не фінальним — це видно по люках та решітками дощоприймальників. Скоріш за все, фінальний шар асфальту будуть вкладати вже у нічних вікнах. На пішохідному переході з вул. Березнева зробили антикишеню (9), а біля підземного переходу «Інститут хімії» розпочали будівництво другої шахти ліфта (10).

В Таллінні відновили тролейбусний рух Раніше я вже розповідав про минулі плани міста та про проект перезапуску усієї тролейбусної системи. Після глибокої реконструкції усієї інфраструктури, на маршрути виїхали 40 тролейбусів Škoda: 22 гармошки та 18 одинарних. Усі тролейбуси обладнані автономним ходом на 25 км. Крім цього, до 2028 року Таллінн планує купити ще 40 тролейбусів та пустити їх замість їх автобусів у спальні райони Lasnamäe, Väike-Õismäe. Про Київ думаю ви і так знаєте: поки у депо простоюють тролейбуси-гармошки ЛАЗ та є невизначеність з європейськими тендером, місто купило одинарні тролейбуси, які особливо ситуацію не змінили. А якихось короткострокових чи довгострокових планів на тролейбусну систему у КМДА немає. До чого це призведе — питання часу. Фото взято тут

Наочна аргументація того, чому на пішохідних доріжках та прибудинкових територіях потрібно використовувати тротуарну плитку, а не асфальт. Справа не в естетичному вигляді. Наявність швів на поверхні з ФЕМ дає можливість воді не накопичуватись на хіднику (2). Відповідно калюжі на тротуарі не утворюються та пішоходам не потрібно їх обходити. Також важливим фактором є якість під основи тротуару. Але якихось проблем у створені під основи під тротуарну плитку зазвичай немає. Ось такі тонкощі у різниці матеріалів мощення визначають, наскільки середовище є зручним для усіх груп населення. Однак, районні адміністрації Києва далі продовжують закладати у капремонтах дворів та доріжок мощення з асфальту. Як бачимо, після таких ремонтів стає лише гірше та вода після дощу нікуди не зникає. А що робити людині на крісло колісному в таких ситуаціях — чиновників не дуже хвилює. Локація на фото 1: доріжка між вул. Срібнокільська та вул. Княжий Затон 11, яка була відремонтована у 2024 р. за 1,49 млн грн.

2. Щодо туалетів — їм потрібен ремонт. Хоч стан вбиральні на ст. «Харківська» не такий, як на приклад на ст. «Лукʼянівська» (3), але існує потреба у ремонті туалетів на станціях, яку побудуванні у період з 1960 по 2000 р. Заміна плитки та раковини, встановлення нових унітазів та кранів — не коштує великих коштів. Якщо провести ремонт, то саме користування вбиралень для близько 50 тис. людей, які ховаються під час атак, та працівників метрополітену стане більш-менш нормальним. Але за 4 роки, метрополітен і цього не зробив. Хоча бюджет Києва здатен надати фінансування на проведення ремонту вбиралень на станціях метро. Зрозуміло, що вищеописані проблеми не є новиною для тих, хто в останні 4 роки ночує в метрополітені під час атак. Однак, як бачимо, навіть такі проблеми метрополітен та місто не збирається вирішувати. Чого вже казати за більш глобальні питання.

Сьогодні вперше вирішив перечекати в метро чергову нічну російську ракетно-дронову атаку. Подивишсь на усе це, є деякі претензії до метрополітену, які мабуть варто проговорити: 1. Через те що немає чіткого розмежування та кожен займає будь-яке вільне місце (приклад того, як це було на моїй ст. «Харківська» (1)), вільний прохід до вбиральні чи сходів на станції залишається лише з краю платформи. Крім цього, деякі люди мостять свої лежаки теж ближче до краю платформи. Тому, щоб не пизданутись з платформи на колії, треба йти максимально акуратно, наскільки це можливо. Рішення у цієї проблеми, для станцій мілкого закладання, доволі просте: за допомогою пластикового огородження (2) чи стрічки треба роботи з обох боків краю платформи прохід шириною 1,5-2 м. Так, кількість місць для лежаків та стільців зменшиться, але люди зможуть ходити більш безпечніше, аніж зараз. Однак, метрополітен не дуже хоче цим займатись.

Поки європейські міста намагаються помʼякшувати ситуацію зі спекою влітку, за допомогою збільшення кількості озеленення та створення систем поливу — київські комунальники займаються деструктивною діяльністю під назвою «косіння трави». Найбільше страждають від спеки якраз житлові масиви 70-90-х років, оскільки в них бракує нормального озеленення. Здавалось, краще було взагалі припинити косіння трави та почати вкладати кошти у збільшенні кількості дерев, кущів, створювати систему поливу. Однак, наші дегенерати ЖЕКи, комунальні підприємства та деякі містяни навпаки вважають, що усе це не потрібно та Київ «набагато красивіший», коли уся трава скошена та спалена під сонцем. Якщо ви теж проти косіння трави влітку, то у «Київ Цифровий» є відповідна петиція, яка потребує ваших голосів👇 Посилання на петицію

Схоже, замість фонтану на перетині бульв. Шевченка та вул. Хрещатик буде памʼятник Івану Мазепі. Принаймні такий висновок можна зробити з сьогоднішньої заяви президента України, далі цитата:

Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа

Нагадаю, що у квітні цього року КМДА опублікували рендери проекту оновлення простору на перетині бульв. Шевченка та вул. Хрещатик, який передбачав встановлення фонтану. Фінансування робіт мало здійснюватись за кошти меценатів. Тоді ж у соцмережах розгорнулась дискусія щодо фонтану та були пропозиції встановити памʼятник замість фонтану. Мабуть, тепер вже визначилась, кому буде стояти памʼятник. Втім, чи буде він реалізований — питання відкрите. Офіційних коментарів від КМДА, на момент публікації допису, поки немає. Візуалізація того, як може виглядати простір з памʼятником. Візуалізації взято тут.

Будинок вул. Еспланадна 20А — один з прикладів того, що приватний бізнес у Києві все ж таки може оновлювати історичні будівлі, а не лише знищувати для будівництва ЖК. Хоча частіше всього, робиться останнє. Зараз в будівлі розташоване відділення ábank, який скоріш за всього, зробив оновлення будинку. З цікавого, на даху повернули вікно, функціональне призначення якого є освітлення сходів денним світлом. А ось балкони були демонтовані. Чи можна було їх відновити, в рамках оновлення будинку — питання відкрите. Щодо благоустрою, то на паркувальному майданчику можна було забрати з обох боків по одному паркомісцю та облаштувати озеленення.

Пройшло 2 місяці з початку капремонту моста біля ст. м. «Чернігівська» та припинення трамвайного руху у бік Троєщини та Воскресенки, який має відновитись у листопаді. Сам ремонт ускладнив автомобільний рух та мешканці Троєщини, Воскресенки мають доїжджати в задушливих автобусах, тролейбусах, маршрутках до найближчих станцій метро. У самого проекта капремонту шляхопроводу є чимало недоліків. Однак, навіть це тимчасове закриття трамвайного руху можна було використати з користю. Яким чином — про це в моїй новій публікації в Medium. Мова не лише про реконструкцію колій, а про комплексний підхід до поліпшення наявної трамвайної інфраструктури та організації пріоритету на світлофорах, щоб трамвай до метро чи Троєщини міг їздити швидше. Посилання на публікацію

Трішки забігаю наперед, перед майбутнім оглядом капремонту: на Харківському шосе почали встановлювати нові зупинки. ☔️Павільйон очікування (без кіоску) має захищати пасажира від вітру і спеки, мати зручні місця для очікування та в ідеалі додаткове освітлення. ☀️Стандартні зупинки від «Київпастранс», які розкидані по всьому Києву, в цілому не захищають від вітру чи дощу. Скляні зупинки, які встановлювались раніше і зараз під час капремонту, хоч кращі за старі, але в спеку під ним знаходитись не надто комфортно через скляний дах. 🚏На Дніпровській набережній, біля River Mall (3), є зупинка громадського транспорту, яка має непогану конструкцію: є глухий дах, який захистить від дощу та сонця, та освітлення павільйону. В цілому, якщо конструкцію даної моделі зупинки (4) доробити та зробити модульною (мати варіанти під різну ширину, довжина) — її можна почати тиражувати та використовувати у різних проекта столиці. Можливо у вас є свої варіанти того, які павільйони повинні встановлюватись у Києві